Научная статья на тему 'Концепція друкованого видання, або чи стане 2043 рік – роком зникнення в світі останньої газети?'

Концепція друкованого видання, або чи стане 2043 рік – роком зникнення в світі останньої газети? Текст научной статьи по специальности «СМИ (медиа) и массовые коммуникации»

CC BY
265
119
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
концепція / фінансова криза / модуль / концепція видання / менеджмент / тижневик / концепция / финансовый кризис / модуль / концепция издания / менеджмент / еженедельник

Аннотация научной статьи по СМИ (медиа) и массовым коммуникациям, автор научной работы — Миронюк Дмитрий Иванович

Як вижити виданню у непростих економічних умовах, як зміцнити його фінансову базу, як запобігти банкрутству газети, журналу, яким має бути менеджмент видання? Цьому присвячена стаття.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Концепция печатного издания, или станет 2043 год – годом исчезновения в мире последней газеты?

Как выжить изданию в непростых экономических условиях, как укрепить его финансовую базу, как предупредить банкротство газеты, журнала, каким должен быть менеджмент издания? Об этом идет речь в статье «Концепция печатного издания».

Текст научной работы на тему «Концепція друкованого видання, або чи стане 2043 рік – роком зникнення в світі останньої газети?»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. С.275-279.

УДК 0.036:070.4(477)(075)

Концепщя друкованого видання, або чи стане 2043 piK - роком зникнення в свт останньо'' газети?

Миронюк Д.1.

Чершвецький нацюнальний унверситет iм. Ю. Федьковича, м. Чершвц^, Украна

Як вижити виданню у непростих економ1чних умовах, як зм1цнити його ф1нансову базу, як запоб1гти банкрутству газети, журналу, яким мае бути менеджмент видання? Цьому присвячена стаття.

Ключовi слова: концепция, фтансова криза, модуль, концепция видання, менеджмент, тижневик.

Актуальшсть досл1дження. Перша газета виникла у свт в 168 рощ до нашо! ери у Римi i називалася «Щоденш дiяння римського народу» [2, с. 2]. Виготовляли li з дерева i щодня вившували кшька екземплярiв на площг

Остання газета у свт може з'явитися... в 2043 рощ. Скажете, звщки це вщомо? Точну «дату смертЬ» газет пророкуе шмецький дослiдник Фшш Майер у свош книжцi «The Vanishing Newspaper» («Зникаюча газета»). Страх перед тим, що газета, як така, зникае, е настшьки великим, що шший шмець-фшософ, соцiолог Юрген Хабермас в газетi «Süddeutsche Zeitung» запропонував вдатися до рятувальних заходiв i створити своерiдну громадсько-правову оргашзащю. Та чи тiльки нiмцi перелякаш ситуацiею у медiйному просторi? 31 березня 2008 року в газет «New Yorker» журналют i науковець у галузi ЗМ1 Ерш Елтерман написав: «Лише дехто все ще вiрить, що газети виживуть у своему сьогоднiшньому виглядi. Видавництва газет втрачають рекламодавцiв, читачiв, ринкову щншсть, iнколи вони втрачають навт вiру в самих себе. I все це в такому темт, який чотири роки тому не можна було й уявити». [1, с. 6]. Мета даного дослщження полягае в розглядi того, яким повинен бути менеджмент видання, що дозволить запобэти його банкрутству.

Свггова фшансова криза 2008 року «перекрила кисень» не лише свiтовiй економщ, але й поставила «на колша» не одну свiтову газету i журнал. Так, флагман яюсно! американсько! журналiстики видання «The Christian Science Monitor» уже в жовтш 2008 року оголосило про припинення щоденного виходу. Не пройшло й трьох мюящв, як у груднi того ж 2008 року «Detroit Free Press» виршила обмежити доставку до помешкань передплатниюв п'ятничних та недшьних випускiв, одночасно об'еднавши щоденнi роздрiбнi випуски в один «зошит». А вже наприкшщ 2008 року не витримало фшансового пресингу i Американське товариство Редакторiв Газет (American Society of Newspaper Editors), вдавшись до щкавого, але вимушеного газетного трюку: воно оголосило про ршення прибрати слово «папiр» (рареr) iз свое! назви, тобто назва вщтепер звучала «Американське товариство Редакторiв новин». Що означала «замша» у назв^ не важко здогадатися. Змiнилася назва видання, змшилися (зменшилися) наклади газет, а вщповщно i затрати на !х випуск... У шоковому станi опинилася у 2008 рощ i укра!нська друкована iндустрiя. За даними

Украшсько! Асощацп видавцiв перюдично! преси, про скорочення об'ему видання задля економи заявили «Дзеркало тижня» та «Газета по-кшвськи», урiзати кшька сторiнок i витрати на рекламу змушеш були i у видавничому домi «Украшський медiа холдiнг», який видае «Теленеделю», «С тобой», «Комсомольську правду в Украш», «Деньги» та шшь Суттевi корективи довелося внести у тактику i стратегiю видавцям книг. Наприклад, видавництво-старожил «Фолiо» запланувало зменшити наклади бiльше, нiж на чверть. «Ми прийняли рiшення зменшити середнш наклад книжок на 30 %, але при цьому збшьшуемо кшьюсть назв у двiчi», - зауважив генеральний директор «Фолiо» Олександр Красовицький. Директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» 1ван Малкович теж був вимушений визнати, що пiдприемство живе в очшуванш зменшення накладiв.

Жертвою кризи в украшському медiйному просторi став i один з небагатьох украшомовних аналiтичних тижневиюв «Новинар», украшомовш жiночi журнали «Вона», «Панi», безкоштовна i доволi успiшна щоденна газета «15 хвилин» (усi належали видавництву американця Джеда Сандена КР Медiа), мережа газет «По-кшвськи», «По-львiвськи», «24 години» та iн. I це далеко неповний перелш. Уже зовшм скоро повiдомило про скорочення кшькосп шпальт iз 24 на 16 «Дзеркало тижня».

Свггова економiчна i фiнансова криза 2008 року нанесла сильний удар не лише власне украшським виданням, а й тим виданням, що фiнансувалися закордонними швесторами. Так, вiдомий нiдерландський холдинг Telegraaf Media Group заявив про свш вихiд з украшського медiаринку, закривши такi знанi i популярнi в Укра1ш журнали, як «Любимая», Glance, щоденну газету «Обзор». Видавництво Реrehid media рекламного холдингу ААаийс Group (власники - американець та англiець Девiд Стюарт, Ендрю Бейн i украшець Сергiй Старицький) «законсервували» до кращих часiв журнал «Деловой» [3, с. 12].

Закономiрно виникае запитання, що штовхае вiдомi шоземш медiаструктури залишити Укра1ну? Вiдповiдь проста i однозначна - вони збитковь Що не день - то додатковi фiнансовi втрати.

Найбiльш негативно вплинули на економшу редакцiй, видавництв, звичайно, цiни на папiр i полiграфiчнi послуги. У 2008 рощ вони змшювалися по кiлька разiв на день. Внаслiдок здорожання паперу у жовтш 2008 року кшьюсть замовлень на папiр скоротилися на 30-40 % порiвняно з попередшм роком, а директор напрямку продажу крейдованого журнального i офсетного паперу торгового дому «Орюн Експорт» Анатолш Бахметьев зiзнався: «Якщо у вересш, коли долар лише почав рости, щни коливалися в межах 7,4-7,6 тисячi за тонну крейдованого паперу, то зараз вони сягають 8,5 тисяч i вище». Машини iз тонами паперу дорожчали прямо у черзi на розмитнення.

На той час на щну закордонного паперу суттево вплинула рiзниця в курсах, встановлених Мiжбанкiвською валютною бiржою та Нацiональним банком Украши. Характерно, що найбiльша кшьюсть замовлень скоротилася на офсетний патр: якщо порiвняти жовтень 2008 року iз жовтнем 2009 року, то зменшення об'емiв замовлень склало 30-40 %.

Медiйний аналггик Gвгенiя Продаева пише, що вона оч^вала передусiм закриття нерентабельних «аграшок» олiгархiв, основний бiзнес яких у важкш iндустрil почав стрiмко занепадати. Натомiсть були закритi видання, яю виглядали доволi успiшними, а власне дотоваш багатiями холдинги («Еволюшн медiа», «Медiа 1нвест Груп», «Економiка», яю пов'язують iз прiзвищами Вiталiя Гайдука, Серпя Тарути, Вiктора Пiнчука) i далi на плаву. У деяких навт встигли проiндексувати журналiстам зарплату за новим курсом.

Як вижити газетам у складних економiчних умовах, якi фiнансовi джерела залишаються ще не використаними, як i на чому можна заробити для редакци кошти,

Концепщя друкованого видання..

як не стати банкрутом, що таке концепщя взагалi i друкованого видання, зокрема, яю craa40Bi загальноредакцiйноï концепцiï i як вони впливають на iмiдж ЗМ1. Вiдповiсти на цi ^запитання i е головним призначенням курсу «Концепщя друкованого видання». Иого автор, доктор фшософп Чернiвецького нацiонального ушверситету iменi Юрiя Федьковича, заслужений журналют Украши Дмитро Миронюк робить наголос на такш важливiй умовi тдготовки журналiстiв, як формування у них стратепчного мислення, вмiння розробляти плани розвитку друкованих ЗМ1, вироблення навичок сучасного менеджменту, концепци новостворених газет i журналiв.

Навчальний посiбник «Концепщя друкованого видання» е кредитно-модульним курсом i складаеться з двох модутв:

I. «Концепщя друкованого органу»

II. «Змютова концепщя друкованого видання».

Кожен модуль представлений темами, що розкривають його основний змют. Викладення матерiалу ще через послiдовний аналiз теоретичного матерiалу, що висвiтлюе сучаснi тдходи до розумiння концепцiï друкованого видання у виглядi схем, порiвняльних графшв, якi спонукають студентiв логiчно мислити й усвщомлювати принципи розвитку i становлення категори «концепцiя друкованого видання», засвогги рiзновиди загальноредакцiйноï концепцiï, фшансово].', змiстовоï, полiграфiчноï i кадровое Вивчення кожного модуля передбачае не тшьки освоення теоретичних основ концепцiï друкованого видання, а й самостшне виршення студентами низки практичних завдань, виробничих ситуацiй, участь у складаннi бiзнес-планiв видань, написання контрольних робiт, реферапв.

Пiдсумком вивчення курсу «Концепцiя друкованого видання» е залш.

Посiбник розроблений зпдно типово1' програми нормативного курсу «Концепщя друкованого органу» вщповщно до вимог Болонсько1' конвенцiï.

У raroi подано список використано1' та додатково1' лiтератури, компетенцiï, якими мае оволод^и студент, теми рефератiв та запитання для самоконтролю, практичш завдання.

У процес вивчення дисциплiни студент повинен засвоТти:

- що таке концепцiя взагалi i друкованого видання зокрема;

- як е рiзновиди загальноредакцiйноï концепци;

- що таке фiнансова концепщя i ïï складовi;

- як здшснюеться передплата на друкованi ЗМ1 за кордоном;

- що таке полiграфiчна концепцiя друкованого органу;

- в чому суть змютово1' концепци;

- в чому полягають особливосп кадрово1' концепцiï.

Розумiти:

чим в^^зняеться полiграфiчна концепцiя газети, журналу вщ книги;

- якими е етапи оформлення друкованого видання;

якi тенденци вiдбуваються на медiйному ринку Украши i за кордоном;

- яю е шструменти коригування змiсту видання;

- що потрiбно для устшного менеджменту в ЗМ1;

- як скласти бiзнес-план редакцiï;

хто формуе основну (загальноредакцшну) концепцiю i з якою метою;

- що таке кшьюсш i якiснi дослiдження;

- як створити анкету i ïï складовц

як використати результати опитувань читацькоï аудитори видання.

Що ж таке концепщя? Новий тлумачний словник украïнськоï мови (у 4-х томах) дае таке визначення:

1. Система доказiв певного положення, система поглядiв на те чи шше явище; свiтогляд, свiторозумiння, погляди, переконання. 2. 1дейний задум твору [4, с. 321].

У «Сучасному словнику шшомовних ^в», який мiстить майже 20 тисяч ^в i сполучень, читаемо концепщя франц. conception [лат. Conceptio - сприйняття] - 1. Система погщщв, рoзумiння, певних явищ, процешв, набiр дoказiв пiд час побудови ново1 теoрiï. 2. Сдиний визначальний задум (напр. поета, художника, ученого); по-гляд [5, с. 381].

Однак ш в згаданих словниках, ш в «Лгтературознавчому словнику-довщни-ку», нi в «Украшсько-росшському та росшсько-украшському cлoвнику-дoвiднику з видавничoï справи», ш у «Сучасному словнику лiтератури i журналютики» (Гетьманець М. Ф., Михайлин I. Л. - X.: Прапор, 2009. - 384 с.), ш в багатьох шших гoдi знайти визначення, що таке «концепщя друкованого видання». Як не дивно, журналюти, видавщ термiн цей вже використовують, однак точного статусу i значення цього виразу нiде не зафшсовано. Першi спроби, щоправда, стосовно «концепцп книжкового видання» зробив М. Тимошик [6, с. 77], за визначенням якого концепцiя видання - це, насамперед, оргашзащя змicту видання. Однак е чимало наукoвцiв, наукових праць, в яких «концепщя» означае творення зовшшнього образу видання, що е, на наш погляд, неповним вщображенням значення змюту цього слова. Так, В. Шевченко, яка cпецiалiзуетьcя у проблематищ худoжньo-технiчнoгo редагування, дотримуеться саме таких пoглядiв щодо «кoнцепцiï», визначальним для якoï е зoвнiшнiй образ.

Аналiз прочитаних видань ряду автoрiв дае пiдcтави зробити висновок, що «найближчими до точного визначення поняття кoнцепцiя» виявилися вченi Т. С. Крайшкова з Кшвського 1нституту журналютики та болгарський вчений Димпрш Георпев. На його думку, кoнцепцiя друкованого видання мае мати таю складов^

1. Суспшьна мiciя i головне завдання газетного видання.

2. Типолопчна кoнцепцiя, тобто те, що являе змют i лiтературнo-худoжнi форми.

3. Графiчна кoнцепцiя, що охоплюе структуру i графiчне оформлення, тобто «архитектуру».

4. Органiзацiйна кoнцепцiя, що розглядае oрганiзацiю редакцiйнoï роботи.

Висновки. Отже, незважаючи на те, що на сьогодшшнш день так i немае чгткого

визначення, що таке концепщя друкованого органу, поняття «концепщя» вживаеться мало не щодня i мало не в кожнш науковш статп. Тому назрiла неoбхiднicть зiбрати юнукта визначення i на ix ocнoвi видiлити те cпiльне, що входить у поняття концепщя. Зробити це буде не легко, але вкрай необхщно. «Камшь спотикання» у простому, чгткому визначеннi термiна концепцгя полягае в тому, що кожен учений розуше це поняття i трактуе по-своему. У нас також визрша власна концепщя, яка багато в чому вiдрiзняетьcя вщ уже названих. Деякi наукoвцi, ба, навiть видавщ, ототожнюють поняття кoнцепцiя друкованого органу i концепщя видання. Як на наш погляд, хоч у цих поняттях е багато спшьного, але е й багато такого, що i вiдрiзняе щ два поняття. Концепщя друкованого органу - це бшьш широке i глибоке поняття, хоча б з точки зору часового простору. Концепщя створення газети чи журналу передбачае «стратегда i тактику» на бшьш великий прoмiжoк часу (рш, два, п'ять), концепщя просто видання може обмежуватися часовими рамками у мюяць-два, швроку, допоки йде процес над випуском книги. I чи не найголовшше, що вiдрiзняе концепщю друкованого органу вщ концепцп видання - це таю поняття, як передплата, продаж друковано].' продукцп в рoздрiб, кадровий i функцюнальний рoзпoдiл oбoв'язкiв, якi притаманш для друкованого органу i не мають мicця при cтвoреннi книжкового видання. Зрештою, цiнoва пoлiтика друкованого органу постшно змiнюетьcя, на вiдмiну вiд книжкового видання (наприклад, цша книжки «Пoвiй, вiтре, на Вкраïну» встановлена одноразово - 40-50 тисяч на весь тираж), у той час, як передплата на газету, цша на рекламу, на друк, на доставку, перебувають постшно «у русЬ> i видозмшюються. Звщси випливае:

Концепщя друкованого видання...

1) концепщя друкованого органу - це задум засновника, сшвзасновника оргашзувати випуск газети, журналу протягом певного перюду;

2) концепщя - теоретичний план видання, що вщображае основну спрямованiсть, вiдмiннi ознаки i формально-змютовш характеристики.

Перш шж розпочати випуск свого дiтища, засновник повинен розробити фшансову концепцiю, яка е складовою загальноредакцшно! концепци. Не маючи чiткого бачення щодо фшансового наповнення бюджету газети, годi сподiватися на «процвггання» часопису. Не менш важливо для видавця - розробити генеральну лшю щодо полiграфiчного оформлення друкованого органу, тобто полiграфiчну концепщю. Маючи цiкавi матерiали, але не шдкршлюючи 1х якiсними яскравими фото, не маючи щкавих шрифтiв, газета може не привернути увагу читача. Загальна концепцiя друкованого органу мае обов'язково включати i концепц1ю змктового наповнення часопису (концепцiя змiсту друкованого органу). Якщо видання буде нудне i нечитабельне, переповнене штернетвськими новинами, не вщгукуватиметься на важливi сустльш поди, не захищатиме людей, не висв^люватиме 1х проблем, його «доля» визначена уже заздалепдь. Четверта складова концепцй' друкованого органу - кадрова концепщя, яка мае на мет дати зрозушти, як оргашзована робота в редакци: хто i скшьки журналiстiв працюватиме в газетi, ix «спецiалiзацiя», яку аудиторiю обслуговуватиме часопис. Тож концепцiя друкованого видання оргашчно поеднуе складовi: фiнансову, полiграфiчну, змютову та кадрову концепцй'.

Список лггератури

1. Вернер Дiнка. Майбутне газети, газета майбутнього / Дшка Вернер. - К. : Представництво Фонду Конрада Аденауера в Укра!ш. - 2008. - 16 с.

2. Перша газета на землi // Буковина. - Чершвщ. - 2003. - 27 серп.

3. Потятинник Б. В. Кризовий компас украшських медш: як утриматися на плаву? // Медiакритика. Щоквартальний дайджест електронного журналу. - Львiв : ЗУМЦНЖ, 2009. - 76 с.

4. Сучасний словник iншомовних слiв. - К., вид-во: «Довiра», 2006. - 786 с.

5. Тимошик М. С. Видавнича справа та редагування: [навч. пошб.] / М. С. Тимошик. - К. : Наша культура i наука, Видавничий дiм «1н Юре», 2004. - 224 с.

Миронюк Д.И. Концепция печатного издания, или станет 2043 год - годом исчезновения в мире последней газеты? //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 4. Часть 1. - С.275-279.

Как выжить изданию в непростых экономических условиях, как укрепить его финансовую базу, как предупредить банкротство газеты, журнала, каким должен быть менеджмент издания? Об этом идет речь в статье «Концепция печатного издания».

Ключевые слова: концепция, финансовый кризис, модуль, концепция издания, менеджмент, еженедельник.

Myronyuk D. The concept of printed media, Or will 2043 be the year when the last newspaper in the world disappeare? // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. -V.25 (64). - № 4. Part 1. - P. 275-279.

Ноw to survive printed media in the difficult economic conditions, how to strengthen its financial base, how to prevent bankruptcy of printed media, what should be the management? All of described can you read in the article «The Concept of printed media».

Key words: concept, a financial crisis, a module, concept editions, management, Weekly.

Поступила до редакци 29.09.2012 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.