CC BY
20Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №1. Часть №2. С.395-400.
УДК 070:81'1:130.2
Медiавiддзеркалення мовно! проблеми в осв^ньому npocTopi Укра'ши
Кузнецова Т. В., Евтушенко О. М.
Сумський державний унверситет, м. Суми, Украна
У cmammi простежено тенденцп в1дображення мовног ситуацп в украгнськт oceimi друкованими засобами масовог iнфoрмацiг, показано шляхи пoлimизацiг мови в MediaducKypci та на^дки такого тдходу.
Ключовi слова: ЗМ1, мова, освта, мовна ситуащя, сощальна сегрегащя, ексклюзившсть.
Постановка проблеми. У незалежнш Укра!ш мовне питання е досить складним та неоднозначним. Попри законодавчу закршлешсть саме укра!нсько! як едино! державно! мови, функщональну поширенють у побутовш сферi та в медiадискурсi багатьох регюшв збертае росiйська мова, що подекуди призводить до суспiльного напруження.
Загострення дискусiй навколо мовного питання спостер^аеться, зокрема, у зв'язку з освггою. Це зумовлено усвiдомленням широкою громадсьюстю, пол^ика-ми, журналiстами вагомо! ролi виховання у середнiй та вищш школi як фактору свь томоделювання. Вiдтак боротьба за домiнування укра!нсько! чи росiйсько! у школах та вишах - це боротьба за одну з найперспектившших сфер використання вщповщ-но! мови. Засоби масово! iнформацi! не можуть залишатися осторонь суспшьних кон-флiктiв, у тому чи^ й досить загостреного в останш два роки (пiсля президентських виборiв) мовного питання. Вiдповiдно актуальтсть нашого дослiдження зумовлена актуальнiстю само! теми функщонування мов у освггньому просторi Укра!ни.
Вивчення мови не лише як лшгвютичного, а як сощального, культурологiчного, свiтоформуючого чинника мае багату традищю, починаючи вiд фшософського ра-цiоналiзму Г. Лейбнiца та лшгвофшософи В. Гердера, В. фон Гумбольдта до сощо-лiнгвiстичних дослщжень У. Вайнрайха, М. Вахтiна, Л. Крисша, Н. Шумарово!, Л. Масенко та концептолопчних студiй М. Болдирева, Ю. Караулова, I. Стернiна.
Мета рoзвiдки - простежити особливост висв^лення проблеми мововжитку в освiтнiй сферi вiтчизняними друкованими ЗМ1.
Предмет вивчення - матерiали окреслено! тематики всеукра!нських суспшьно-по-лiтичних газет «Дзеркало тижня», «День» та «Укра!на молода».
Джерельну базу роботи склали публiкацi! зазначених видань. Емпiричне досл> дження здшснене методом суцiльно! вибiрки з матерiалiв газет «Дзеркало тижня» (далi - ДТ), «День» (далi - Д) та «Укра!на молода» (далi - УМ). Обсяг вибiрки скла-дае 605 умовних друкованих аркушiв (ДТ - 188, Д - 222, УМ - 195). До аналiзу залучено матерiали тижневика «Дзеркало тижня» за повний 2011 рш (загалом - 47 номерiв) та щоденних газет «День» та «Укра!на молода» за перше пiврiччя 2011 року (111 i 110 номерiв вщповщно).
Результати досл1дження. Ситуащя двомовносп, що склалася у Укра!ш, змушуе звернути увагу на сфери функцiонування кожно! з мов, щоб установити !х статус та рiвень престижностi в сощуш. Якщо в мономовному суспшьсга мова цiкава, перш за все, з погляду лшгвютичного, то в диглосному суспшьсга акцент у вивченш мови змiщуeться. Як зазначае Юрш Шевельов, за ситуацп двомовностi «мовне питання неминуче перестае бути тшьки лiнгвiстичним питанням, чи, краще сказати, безпосе-редньо лiнгвiстичним, а стае також - i то часто насамперед - питанням полггичним, сощальним i культурним» [6, с. 27].
Зрозумшо, що на позицiях збереження та поширення нацюнально! мови повинш стояти передовсiм (але не винятково) засоби масово! шформаци, якi транслюють по-вiдомлення цiею мовою. О^м свiтоглядного, у цьому випадку дiе й економiчний фактор, адже зi збiльшенням впливовостi та кiлькостi носив укра!нсько! мови зако-номiрно зростатиме й попит на украшомовш засоби масово! шформаци. Звичайно, на вибiр реципiента дiють багато iнших факторiв: установка на розважальнiсть чи шформативнють, прагнення вiдволiктися, бажання бути долученим до публiчно! дис-куси, - але заперечувати вплив мовного чинника також навряд чи доводиться. Вщтак для само! газети вщстоювання нацюнально! мови може перетворитися на вщстою-вання в тому числi власного штересу, а для реципiента нерщко - на засiб пошуку кола однодумщв, «сво!х», та спосiб самоутвердження.
З шшого боку, ефект вщ самостiйностi вибору видання реципiентом може шве-люватися завдяки професiйному медiавпливу. Фiлософ Ю. Габермас зазначае, що зачасту читачам «досить прийти в сшвпричетшсть до культурних i пол^ичних про-грам - наприклад, шляхом читання щоденно! газети, яке перетворилося для багатьох у своерщну «реалютичну ранкову молитву» (Гегель), - як вони стають учасниками того, що можна було б назвати (...) автопатерналютським процесом навчання з неви-значеним кiнцевим результатом» [5].
Сьогодш використання можливостей медiавпливу й виховання засобами масово! комунiкацi! на зразок того, про яке говорить Ю. Габермас, у медiадискурсi досить вщ-чутне. Зокрема проаналiзованi нами матерiали щодо мововжитку видань «Дзеркало тижня», «День» та «Укра!на молода» засвщчили, що укра!нськi медiа часто не в змозi залишитися на позищях неупередженостi та «чистого» iнформування аудиторп. Довко-ла дослiджувано! проблеми спостертаеться подекуди навiть перехщ вiд культурного тону до нашвютеричних оцiнок ситуацп. Так, «День» систематично говорить про мову в термшах «денац1онал1зацп» («Чи зупинена денацiоналiзацiя Укра!ни?». - № 4-5. -14-15 ачня. - С. 5), «концептуально! русифжаци», «¡мперськог мовног пол1тики» («НЪ> концептуальнш русифiкацi!. - № 12. - 26 ачня. - С. 1, 6), «культурног гегемон^ су-адньог нацИ'» (Як почуваешся, рiдна мово? - № 31. - 22 лютого. - С. 1, 6), побудови в Укра!ш мiфiчного «русскогом1ра» (Вшна паркашв. - № 52-53. - 25-26 березня. - С. 13; Американська цегла для «Русского мiра». - № 57-58. - 1-2 квггня. - С. 19).
Звичайно, подiбна риторика мае тд собою тдстави, адже, як вказуе пол^олог, автор Мовного балансу 2006-2007, 2008-2009 О. Медведев, «у багатьох сферах при-сутшсть укра!нсько! е вкрай низькою, наприклад, на ринку журналiв, де близько 90 % рiчного накладу виходить росшською мовою. Те ж саме можна сказати про 1нтер-нет, бiзнес-спiльноту, iндустрiю розваг i т.д. У результат^ за паритетно! чисельностi мовно-практикуючих спiльнот (63 % на 63 %), за ютотно! переваги тих, хто рщною вважае укра!нську мову (приблизно 67 %), реальна присутшсть у бшьшосп сфер е нижчою 50 %» [1].
Медiавiддзеркалення мовно! проблеми в освiтньому просторi укра'ши
Але з iншого боку, часто медiа не вiдбивають юнуючу суспiльну ситуацiю, а тво-рять образ, який би якнайкраще вписався в русло редакцшно! полiтики. Той же О. Медведев вщзначае, що на сьогоднi «освта - едина сфера громадського життя, де в навчальному процес дошкiльних, загальноосвiтнiх, професшно-техшчних та вищих навчальних закладiв переважае укра!нська мова, причому на рiвнi 80 %» [3]. Саме тому аналiз висвiтлення сфери освiти е досить показовим з точки зору об'ективност вггчизняних медiа.
1з наведених соцiологiчних показникiв може скластися враження, що освiтня сфера з погляду мововжитку в газетах повинна виступати чи не найблагополучшшою, у^м насправдi спостерiгаеться прямо протилежна тенденщя. Так, на початку 2011 року вс аналiзованi видання значно! уваги надавали темi ошташзаци (чи, як назива-ли самi видання, - «оптимгзацИ») навчальних закладiв на Сходi Укра!ни. Мшютер-ство освiти й науки, молодi та спорту, видаючи указ про лiквiдацiю окремих шкш та скорочення класiв у шших, обгрунтовувало свою позицiю економiчними факторами: закривати планувалося найменш заповненi заклади, щоб мати змогу спрямувати зе-кономленi кошти на повнiстю укомплектовав школи.
Натомiсть у ЗМ1 теза мшютерства швидко набула ознак пол^изаци, й урядову iнiцiативу крiзь призму газет суспшьство побачило як черговий крок до тотально! русифшаци. Показовими е матерiали на цю тему видань «День» та «Укра!на молода». Перше зосередилося на висв^ленш конфлшту довкола донецько! загальноосвiтньо! школи № 136. Газета висловлювала думку, що закриття закладу - суто полггичний крок влади, а тому тдтримувала позицiю батькiв, якi вийшли з протестами шд стiни мiсцевих оргашв влади. У трьох публiкацiях газета цитуе точку зору лише одше! учасницi протестiв - Оксани Нечипоренко, яка, зокрема, зазначае: «Я сама ростсько-мовна. Але обох д1тей в1ддала в украгномовну школу св1домо - я дивлюсь у майбутне 7 розум1ю, що говорити украгнською мовою, знати йрозум1ти украгнську культуру - в ттересах могх д1тей» (Про справжню «рентабельнють». - № 22. - 9 лютого. - С. 1) або «... приводять сюди д1тей на навчання з Шших райошв м1ста. У нас 7 школа за-повнена тыьки тому, що вонаукрагномовна» (Школу вщстояли. - № 33. - 24 лютого.
- С. 2). При цьому журналюти не наводять жодних офщшних даних чи коментарiв посадових ошб, а при вказiвцi на заповнювашсть школи посилаються на свщчення батьюв.
«Укра!на молода» значно ширше висвгглила вказану тему. Газета подала даш про закриття шкш № 111 (Ошташзащя чи продовження русифшаци? - № 7. - 18 шчня. -С. 3) та № 136 у Донецьку (Лшвщувати! Бо... укра!нська. - № 20. - 9 лютого. - С. 4), едино! укра!номовно! в Лисичанську школи № 3 (Ошташзащя «по-регiональному».
- № 12. - 26 ачня. - С. 11), макивсько! ЗОШ № 44 (Батьки перемогли чиновниюв.
- № 48-49. - 25-26 лютого. - С. 2). Хоча газета переважно вдавалася до пол^изаци проблеми, однак слщ вщзначити, що сво! висновки журналiсти пiдкрiплювали офь цшними свiдченнями вiдповiдних вiддiлiв освiти, а також не оминули увагою ^в начальника обласного управлiння освiти Донецько! област^ який указав: «На До-неччит 70 % шкы мають статус украгномовних. У нас немае таког проблеми, щоб цыеспрямовано гх закривати» (Оптимiзацiя чи продовження русифшаци? - № 7. - 18 ачня. - С. 3).
Тижневик «Деркало тижня» до ще! теми шдшшов найпомiркованiше. У единому матерiалi видання, присвяченому скороченню кiлькостi шкш на Сходi Укра!ни, сказано лише, що «оптим1зац1я» навчальних заклад1ву ДонецькШ област1 швидко стала
популярною темою. Як-то бувае, вгдразу обросла хибними интерпретациями та кри-вотлумаченнями. (...) Дискуая з цього приводу швидко скотилася дор1вня традиций-ног сварки на тему рол1 роайськог та украгнськог мов у житт1 крагни. Промовц об-мгнювалися давно заготованими шпильками, викладали на стш зужит1 аргументи... а школяр1, гхм батьки йучител1 залишилися наодинц з! свогми проблемами» («Нади» бшьше немае. Оптишзащя тривае. - № 10. - 19 березня. - С. 13). Тижневик единим iз трьох видань зазначив, що серед 26 шкш, яю мшютерство запланувало оптимiзувати на Схвднш Укра!ш, переважають все ж росшськомовш заклади, i навiв приклад си-ротинця «Надiя», який закрили попри «правильну» мову навчання, залишивши тим самим його вихованщв без даху над головою.
Ще одним свщченням надмiрно! вибiрковостi видань при висв^ленш мовно! теми в освiтi може слугувати зам^ка у «Днi» - «У Чершвецькш областi на десяток шкш стане менше» (№ 36. - 1 березня. - С. 2). У незначнш (до 2 тис. знаюв) шформаци зазначено, що скорочення кшькосп учнiв закономiрно призвело до скорочення кшь-костi навчальних закладiв (закрито 10 шкiл та лшвщовано 95 класiв у шших школах). При цьому автор у подiбному кроцi мiнiстерства вбачае позитив, адже у малокомп-лектних школах часто один вчитель може викладати одразу кшька предметiв, а тому оптимiзацiя сприятиме пiдвищенню якостi освгги. Питання мови навчання у закри-тих школах Буковини в публшаци не порушуеться взагалi.
Зауважимо також, що газета «Укра!на молода» про закриття шкiл у Чернiвецькiй чи будь-якш iншiй, окрiм Донецько! та Лугансько!, областей не згадуе, адже цей факт, очевидно, е незручним для редакцп, яка прагне показати укра!нофобсью настро! влади та пол^изувати економiчно зумовлену ситуацiю в осв^нш сферi.
Винятково як полггичний документ сприйняли усi дослiджуванi видання ще одну iнiцiативу МОНМС - нову Концепщю мовно! освiти в Укра!ш. «Дзеркало тижня» з приводу проекту подало коментар Оксани Забужко, яка про статус нацюнально! мови, визначений Концепщею, зазначила: «... про яку гумамтарну сферу можна говорити, коли для багатьох представниюв ниншньог влади - це взагал1 ¡ноземна мова? Гума-мтарна пол1тика в Украш визначаеться виключно «дзвтком» з Кремля. Вони, тг, хто сьогодн «рулять» крагною, взагал1 в школу не ходили 7 вони щиро в1рять, що за грош1 сьогодт можна купити абсолютно все. Отже, 7 р1зноматтт «рецидиви» на-вколо украгнськог мови, украгнськог книги - то все продукт гхнього хворого розуму» (Чим прше, тим краще. - № 2. - 22 шчня. - С. 14). Газета закршила свою позищю щодо документу в матерiалi «Раби - це нащя, котра не мае слова». Концепщя мовно! освгги: назад - до iмперi!», де проект названо «новим способом русифжаци Украгни», а единим наслщком його можливого прийняття передбачено те, що «незабаром нашг д1ти розмовлятимуть у школ1 виключно роайською» («Раби - це нащя, котра не мае слова». - № 3. - 29 сiчня. - С. 13).
«День» також рiзко негативно сприйняв мшютерський проект, назвавши його «спробою реаммацИ ¡мпер1ал1зму» («Н1» концептуальнш русифжаци. - № 12. - 26 шчня. - С. 1, 6). При цьому Укра!ну в матерiалi показано як «постколонгальну краг-ну», на вщновлення контролю над якою зазiхае «колишня митрополгя - Росгя» i для цього прагне встановити контроль, перш за все, над освганським напрямом як одним iз найстратепчшших та найважливших.
Найменш категоричною в оцшках Концепци виявилася «Укра!на молода», яка зазначила лише, що «в Мтосвти зробили чергову спробу звузити поширення украгнськог мови» (Куди заведе освггу Табачникова концепщя? - № 12. - 26 шчня. - С. 11).
Медiавiддзеркалення мовно! проблеми в освгтньому npocTopi укра'ши
Наведенi приклади, на нашу думку, засвiдчують, що сьогоднi для ЗМ1 мова постае передовсiм як зашб манiпулювання громадською думкою, один i3 варiантiв демон-страцп редакцшного ставлення до пол^ично! ситуацп в кра!ш. Подiбна тенденцш-нiсть може мати два полюси. По-перше, ефектившсть цих медiйних матерiалiв може полягати у впливовi на полiтичнi шституци та органи влади, адже, як зазначае Юрген Габермас, сучаснi ЗМ1 «орiентують думки й бажання громадян, змушуючи полiтичну систему враховувати !х i ставати бiльш транспарентною» [5].
Однак медiавплив завжди вiдчутний i на iншому полюсi - з боку рецишента. Для нього повне прийняття упереджених мас-медiйниx текстiв може обернутися криста-лiзацiею у свщомосп образу ворога, яким постануть не лише пол^ики, а й ус росш-ськомовнi спiвгромадяни (за принципом «друг мого ворога - мш ворог»).
Дослщниця Л. Филипович зазначае, що «у пошуках свое! щентичносп населення Укра'ни сьогоднi продукуе переважно ексклюзивютсью стереотипи, якi виключають певну спiльноту з устабiлiзованиx культурних ареалiв» [4]. I роль медiа в цьому про-цесi досить вагома, адже «сьогодш меxанiзм контрастного мислення виявляеться в сприйняттi вщповщним чином створених медiапродуктiв (iдеться як про технолопю, так i про позасвщому активацiю цього меxанiзму), що провокують диференцiацiю помiж реципiентiв, як засвоюють розподiл на "наших" та "не-наших", i сприяють соцiальнiй сегрегаци" [2, с. 261]. Пiдтримання цього процесу для ЗМ1 часто стае не лише неусвщомленим «побiчним ефектом» дiяльностi, а цiлком свiдомою метою, адже одним iз наслiдкiв сощально! стереотишзаци е спрощення манiпулювання ауди-торiею, формування «домашньо!» стшко! аудитора.
Дослiдженi нами матерiали засвiдчують, що украшсью медiа, обираючи мiж об'ективнютю, налагодженням суспiльного дiалогу й груповими iнтересами, часто схиляються на бш останнix, а вiдтак не можуть повною мiрою впоратися iз важли-вими функцiями кореляцп та артикуляцп у той час, коли виршення конфлiктниx суспiльниx проблем (до яких у нашш кра!ш належить i мовне питання) можливе лише завдяки вщкритому обговоренню, оскiльки «демократичний процес прийняття ршень може долати щеолопчш розбiжностi лише тiею мiрою, якою вш володiе леп-тимуючою об'еднуючою силою. Вiн повинен бути переконливим для вшх громадян i поеднувати в собi iнклюзивнiсть, яка передбачае рiвну участь у дискуси представ-никiв усix точок зору, - i бiльш-менш дискурсивну атмосферу, у якш розгортаеться зiткнення думок» [5].
Висновки. Отже, медiавiддзеркалення мовно! проблеми в осв^нш сферi сьогоднi хибуе передуем необ'ективнiстю й ставленням до мови як розмшно! карти в по-лiтичнiй боротьбi. У медiадискурсi спостерiгаеться визнання саме за освггою ролi одного з контрапунктiв вщстоювання укра'нсько! iдентичностi, чому слугуе, перш за все, збереження функцiональностi укра'нсько! мови у цiй сферi. У^м часто заради ще! мети журналюти жертвують принципами етики, помiтно порушуючи баланс думок, тдкреслюючи випдш та замовчуючи невигiднi факти. Така вибiрковiсть може стати причиною сощально! сегрегаци та стереотишзаци, що вщтак не сприятиме розв'язанню гостро! суспшьно! проблеми спiвiснування мов у нашш кра!ш, а лише загострить !!. Вивчення цих медiаефектiв, а також вщображення мовно! ситуацп в шших суспшьних сферах е перспективними для подальших дослiджень.
Список лггератури
1. Блохтур А. Украшську мову роблять другою державною [Електронний ресурс] / А. Блохтур // Главком. - 2010. - 15 вересня. - Режим доступу : http://glavkom. ua/articles/ 1703.html.
2. Бутирша М.В. Комушкацшний аналiз генетичних витокiв медiастереотиm-заци / М. В. Бутирiна // Свiтовi стандарти сучасно! журналiстики : збiрник наукових праць; вiдп. ред. Т. Г. Бондаренко, С. М. Квгг. - Черкаси : Видав. Чабаненко Ю., 2010.
- С. 258-263.
3. Медведев О. Мовна евтаназiя [Електронний ресурс] / О. Медведев // Дзер-кало тижня. - 2010. - № 35. - 25 вересня. - Режим доступу : http://dt.ua/POLITICS/ movna_evtanaziya-61129.html.
4. Филипович Л. Украшсью релтйш стереотипи та ix вплив на процеси культурно! щентифшаци сучасних украшщв [Електронний ресурс] / Л. Филипович.- Режим доступу : http://www. xenodocuments.org.ua/article/833.
5. Хабермас Ю. Как спасти независимую прессу [Електронний ресурс] / Ю. Хабермас // Русский журнал. - Режим доступу : http://russ.ru/pole/Kak-spasti-nezavisimuyu-pressu.
6. Шевельов Ю. Украшська мова в другш половинi ХХ столiття (1900-1941): Стан i статус / Ю. Шевельов. - К. : Сучаснють, 1987. - 282 с.
Кузнецова Т. В., Евтушенко Е. Н. Медиаотражение языковой проблемы в образовательном пространстве Украины // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. 395-400.
В статье прослежены тенденции отображения языковой ситуации в украинском образовании печатными средствами массовой информации, показаны пути политизации языка в медиадискурсе и следствия такого подхода.
Ключевые слова: СМИ, язык, образование, языковая ситуация, социальная сегрегация, эксклюзивность.
Kuznecova T.V., Yevtushenko Y.N. The mediareflection of the language problem in Ukrainian education // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64).
- № 1. Part 2. - P. 395-400.
In the article the trends of the language situation in Ukrainian education reflection by national press are researched, the ways of language politicization and effects of such approach are shown.
Key words: press, language, education, language situation, social segregation, exclusivity.
Поступила до редакци 29.03.2012р.
