CC BY
11
• Рвп 2006 р. = 9278 / 44915,6 х 100 % = 20,7 %;
• Рвп 2010 р. = 19764 / 88478,7 х 100 % = 22,3 %.
Розрахуемо "точку беззбитковостiм за 2006 р. i 2010 р.
• Тб 2006 р = 6385 / 20,7 % - 5,8 % = 428,5 тис. грн;
• Тб 2010 р. = 13574 / 22,3 % - 5,3 % = 798,5 тис. грн.
У 2010 р. "точка беззбитковостг" становила 798,5 тис. грн, що поргвня-но з 2006 р. бгльша на 370 тис. грн. З економiчного погляду зростання обсягу товарообороту е виправданим доти, доки граничнг витрати, як характеризуют приргст загальних витрат за збгльшення обсягу реалгзацп товарiв на одну додаткову одиницю, будуть меншими вiд загального рiвня витрат. Цей крите-рiй е одним з вивчення критичного обсягу товарообороту.
Висновки. Отже, проведений аналгз взаемозв'язку "витрати - обсяг ре-алгзаци - прибуток" дае змогу оцгнити вплив величини та структури витрат на прибуток, що дае можливгсть управляти його обсягом у процесг планування.
Зазвичай завдання досягнути "точки беззбитковосп" ставиться перед пгд-приемством на початку його створення, а саме в тих випадках, коли воно впро-ваджуеться на ринок i тiльки-но розпочинае завойовувати власну частку. Однак розрахунок "точки беззбитковосп" не дае змогу встановити ймовiрнi параметри розширення обсягiв дiяльностi, мшГмгзаци витрат й отримуваного прибутку.
Лггература
1. Грин1в Б.В. Економiчний аналiз торговельно! дiяльностi / Б.В. Грингв : навч. посiбн. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2011. - 392 с.
2. Турило А.М. Управлгння витратами пiдприемства / А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А. А. Турило : навч. посгбн. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2006. - 120 с.
3. Яковлев Ю.П. Економгка торггвлг з використанням шформацшних технологий / Ю.П. Яковлев : навч. посгбн. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2006. - 376 с.
Качмарык Я.Д., Голенко М.П. Оптимизация деятельности торгового предприятия по критерию расходы
Рассмотрены взаимосвязи "затраты - объем реализации - прибыль", который позволяет сделать оценки влияния структуры затрат на товорооборот. Определена точка безубыточности, проанализированы условно-постоянные и переменные затраты на примере Сарненского райпотребсоюза.
Kachmaryk Ya.D., Holonko M.P. Optimization of the trade enterprises criterion costs
Considered the relationship " expenses - sales - profits" which makes the assessment of the cost structure of tovorooborot. Determined breakeven analyzed conventionally fixed and variable costsfbr^xampe^2£nye££sumer union.
УДК338.242:336.1:334.02 Acnip. М.В. Кирилiвl -ЛьвiвськаКА
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ ШДПРИеМНИЦТВА РЕГ1ОНУ
• • ••
ТА ПР1ОРИТЕТИ ДЕРЖАВНО1 ПОЛ1ТИКИ IX ЗМ1ЦНЕННЯ НА ПОСТТРАНСФОРМАЦ1ЙНОМУ ЕТАП1 РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
Узагальнено сутнгсть поняття конкурентоспроможностг пгдприемництва; подано аналгтичну оцгнку ргвня конкурентоспроможностг пгдприемництва реггону; визна-чено пргоритети li посилення.
Ключовi слова: региональна економгка, пгдприемництво, конкурентоспроможнгсть.
1Наук. кергвник: проф. А.1. Мок1в - д-р екон. наук
Вступ. Високий рiвень конкурентоспроможностi шдприемництва е необхщною умовою розвитку регюнально1 економiки. Проте недостатньо ефективна регюнальна полiтика сприяння розвитку шдприемницько1 дiяль-ностi в УкраАт, 11 певна неадекватнiсть умовам посттрансформацшного етапу розвитку нацiонального господарства, шдсилена ризиками фшансово-еконо-мiчноl кризи попршують рiвень конкурентоспроможностi пiдприемництва регюну, а отже, й регюнально1 економжи.
Концептуальнi засади проблем управлiння конкурентоспроможшстю пiдприемництва на регiональному рiвнi дослщжено в роботах таких втизня-них та зарубiжних вчених, як: в. Бойко, В. Геець, М. Долшнш, В. Кравщв, Н. Мiкула, З. Варналш, Л. Воротiна. Проте сучасш умови посттрансформа-цiйного етапу розвитку економжи, ускладнення фiнансових вiдносин внасль док свггово1 фiнансово-економiчноl кризи актуаизують потребу в обгрунту-ваннi бшьш дiевих прiоритетiв змiцнення конкурентоспроможностi шд-приемницького сектору регюнально1 економiки.
Метою дослвдження е уточнення концептуальних характеристик та визначення прюрите^в змiцнення конкурентоспроможност пiдприемництва регiону. Завданнями роботи е узагальнення сутностi поняття конкурентоспро-можност пiдприемництва, здiйснення анал^ично1 оцiнки рiвня та визначення прiоритетiв посилення конкурентоспроможност пiдприемництва регiону.
Результати дослiдження. Критичний анашз теорiй пiдприемництва, наявних в економiчнiй лiтературi, дае змогу стверджувати, що теоретичнi напрацювання бiльшостi перших дослщниюв категори мпiдприемництвом (зокрема таких, як А. Смгг, Й. Шумпетер, Е. Дж. Роблен, Д. Лшдсей) зводять-ся до уточнення трактувань понять "шдприемництво" та мпiдприемецьм. При-чому пiд пiдприемництвом розумiють зазвичай ращональну комбiнацiю фак-торiв виробництва в конкретному ринковому просторi з метою створення продукту для отримання прибутку; а шдприемець - це новатор, який ризикуе, здшснюючи шдприемницьку дiяльнiсть, своерiдний соцiально-психологiчний тип господаря [1, с. 26].
Водночас, у середиш XIX ст. Ф. Уокер запропонував дещо новий шд-хщ у теори шдприемницько1 дiяльностi, охарактеризувавши пiдприемцiв як певний соцiальний прошарок у суспiльствi. Надалi, наприкiнцi XIX ст. пред-ставники австршсько! економiчноl школи розвинули започаткований Ф. Уокером аспект дослщження у напрямi обгрунтування пiдприемництва як об'ективного i важливого соцiально-економiчного явища в життi суспшьства, передусiм завдяки позитивному впливу на таю параметри розвитку економь ки, як технолопчний, удосконалення ринково! конкуренци, покращення рiвня якостi товарiв i послуг, пiдвищення рiвня життя населення.
Аспект дiяльностi пiдприемця та шдприемницько1 дiяльностi виок-ремлювали також Кемпбел Р. Макконелл та Стенлi Л. Брю, дiйшовши внасль док дослщжень висновку, що пiдприемницька здiбнiсть е четвертим (шсля землi, капiталу i працi) видом економiчних ресурсiв.
Росшський економiчний словник термiном "пiдприемництво" визна-чае iнiцiативну, самостiйну дiяльнiсть громадян i колективiв, спрямовану на
отримання прибутку, але тут же додаеться, що шдприемництво без викорис-тання наймано1 працi е iндивiдуальною трудовою дiяльнiстю, а з використан-ням - шдприемством. Росiйський науковець А. Блшов пiд пiдприемництвом розумiе рiд дiяльностi громадян, схильних до дiловоï активности пошуку но-вих сфер докладання зусиль [2, с. 170].
O^eMi вiтчизнянi дослiдники пiдприемництва доходять висновку, що юнують пeвнi розбiжностi у трактуванш тeрмiнiв мпiдприемництвом i "шдприемець", передуЫм порiвняно краïн i3 розвиненими ринковими вщносина-ми та краш, якi переходять до ринковоï eкономiки. В eкономiчно розвинених крашах за характеристики пiдприемництва превалюють таю ознаки, як тд-приемницький сектор, шдприемницьке середовище, сукупнiсть шд-приемств - суб'еклв пiдприемництва i т. ш. Тодi як у працях науковщв, якi дослiджують т. зв. "перехщт" чи посттрансформацiйнi eкономiки, бшьш ха-рактерним е аспект дiяльностi, причому iнновацiйного характеру, а також де-що вузькосекторальне сприйняття (як малий бiзнeс).
1ншою основою доцшьност виокремлення пiдприемництва як сектору економжи е законодавчий подiл (стаття 3 Господарського Кодексу Украши) господарськоï дiяльностi на пiдприемницьку та нeкомeрцiйну. Зпдно з цим основоположним у сфeрi господарськоï дiяльностi вiтчизняним нормативно-правовим актом, робимо висновок, що коли йдеться про сукупшсть шд-приемств, яю здiйснюють дiяльнiсть з метою отримання прибутку, ix доцшь-но характеризувати як пiдприемницький сектор економши. Коли ж надаеться характеристика стану та дiяльностi пiдприемств i оргашзацш, якi функцюну-ють без мети отримання прибутку, доцшьно стверджувати, що йдеться про некомерцшний (нeпiдприемницький) сектор економжи.
Проте, на нашу думку, такий висновок е недостатньо обгрунтованим, не до юнця вiдповiдае напрацьованим у свгтовш eкономiчнiй науцi концепту -альним засадам поняття пiдприемництва, i тому повинен бути уточненим. Йдеться про те, що порiвняно з шшими шдприемствами саме суб'ектам шд-приемницькоï дiяльностi притаманний так званий "дух шдприемництва", який полягае у: поеднанш ресурЫв зeмлi, капiталу i пращ в единий процес виробництва товарiв i послуг; постшнш рeалiзацiï новаторськоï функци (зап-ровадження на комерцшнш основi нових товарiв, виробничих технологш, форм органiзацiï бiзнeсу); вищому рiвнi eкономiчноï вiдособлeностi та госпо-дарськоï самостiйностi, проте залeжностi вщ ринковоï кон'юнктури, шформа-ци, зовшшнього середовища. Разом з тим шдприемницький сектор eкономiки формують не тшьки суб'екти малого пiдприемництва, але й велик та сeрeднi пiдприемства, штегроваш пiдприемницькi структури, пiдприемства рiзниx видiв eкономiчноï дiяльностi.
Таким чином, вважаемо, що шдприемництво, як об'ект дослщження, нeобxiдно розглядати як сектор економжи, що функцiонуе з метою отримання прибутку на засадах оргашзацшно-господарського новаторства для ство-рення продукци (послуг) новими методами, вiдкриття нових джерел сирови-ни, ринкiв збуту, е джерелом шновацшного розвитку економжи рeгiону та завдяки ефективному поеднанню факторiв виробництва в единий процес ви-
робничо-господарсько1 i фшансово1 дiяльностi дае змогу шдвищити рiвень його конкурентоспроможностi.
Поняття "конкурентоспроможностГ е унiверсальним в,язiвним елемен-том у системi взаемовiдносин категорiй "економжа i конкурентоспромож-нiсть" i на рiзних рiвнях характеризуе або рiвень задоволення потреб спожи-вача, або здатшсть перемагати у конкурентнiй боротьб^ або рiвень розвитку економiки та якост життя населення. Причому основними категорiями, якi визначають 11 змют е економiчнi iнтереси, об'екти, суб'екти, принципи, фун-кци, система, характеристики конкурентоспроможность Забезпечення належ-ного рiвня конкурентоспроможностi потребуе не тiльки адекватного захисту, але й розвитку вЫх внутрiшнiх структурних компонент, що 11 визначають.
Оскшьки, як вже зазначалося, пiдприемництво розглядаеться як сектор економжи, то його конкурентоспроможнiсть формують таю складов^ як кон-курентоспроможнiсть окремих шдприемств - суб,ектiв шдприемницько1 дiяль-ностi, 1х об'еднань та продукцй (послуг), що вони створюють. Потрiбно дода-ти, що у профшьнш економiчнiй лiтературi можна вiдшукати багато пiдходiв до складникiв, як в сукупност визначають конкурентоспроможнiсть суб'екта господарсько! дiяльностi, проте в загальному вони зводяться до таких шдсис-тем, як: 1) кадрова, 2) майнова, 3) товарна, 4) оргашзацшна, 5) шновацшна.
Узагальнюючи аналiз праць з проблем конкурентоспроможност^ до-ходимо висновку, що конкурентоспроможшсть, будучи системною та комплексною характеристикою, все ж характеризуе юнуючий стан суб'екпв гос-подарювання та 1х певнi короткостроковi перспективи. Водночас, на вiдмiну вщ конкурентоспроможностi суб'екта господарювання, категорiя конкурен-тоспроможностi пiдприемництва е "ширшою", оскшьки характеризуе стан су-купностi шдприемств, 1х доступ до ресурсiв та ринюв, дiлову активнiсть, включае як конкурентоспроможшсть сьогодш, рiвень реалiзацil штереЫв шд-приемств, 1х здатностi до розвитку. Отож, вважаемо, що конкурентоспромож-ним е шдприемницький сектор економжи регiону за умови, що вш здатен за-безпечити економiчне зростання регюну на iнновацiйних засадах, рацюналь-ний i структурно збалансований розвиток шдприемництва, змiцнення таких пiдсистем конкурентоспроможносл, як: кадрова, майнова, товарна, оргашзацшна, шновацшна.
З метою надання узагальнюючо! ощнки стану конкурентоспромож-ност пiдприемництва регiону (на прикладi Львiвськоl областi) ми визначили перелiк iндикаторiв, встановили 1х фактичнi значення, коефщенти вагомостi (якi визначено експертним методом) та пороговi значення (табл.). Визначено, що узагальнюючий показник конкурентоспроможностi шдприемництва регь ону становить 0,64 (за максимального значення 1), вщповщае задовшьному стану та потребуе розробки i реалiзацil коригувальних заходiв, передусiм за напрямами: посилення шновацшного розвитку, покращення показникiв фь нансово1 ефективностi господарсько1 дiяльностi та оновлення матерiально-техшчно1 бази суб'ектiв шдприемницько1 дiяльностi, змщнення фiнансового стану та покращення лжвщност пiдприемств, збiльшення обсягiв експорту та частки шдприемств регюну на внутршньому ринку.
о
а о '< о\
й п)
я
а к
н ^
43 Й
« н
& и
й ®
а ?
а п>
о о а
а о о
н
и
а
^
а о и
I—'.
й а о
й о
й о я
£ п)
а н
н-' •
и
и
а
В
о
о 43
I—' •
И
а
Ьа
П) !-) Н- •
ас
43 о
со И
а н я
43
П)
43
П)
а н о о
а
43 о
Л
а о
о
о 43 * °
со И
а н я
р 43
а о о
н
№ о
а Ч
П)
я о а о
а а о
н-:
О
а
о
н п>
а
п) 43
2
2 и
Ъ| со
а
а п
(п
а а а №
о V
а н
5 е,
О - н о\ й
а-.«
а
п)
о
а
п)
и
о н 43
й
п) !-) Н- ■
а а
а
п) 43 п) й
2. а
¡2 и
2 £ а н
п)
н а
н №
О» и
н а
43 о
со
2 я « о
3 -а
С П>
^ £ ^
^ $ *
о ы
и 43 й
2 ° а
о и я
Н н ^
4 я Ц о ^ а 43 й
а V, £
н 2
<< о
£ ® §
2 о
I я I
а
43
а
(п
а
а О а я
й ^
и съ р
43
п)
о
й п)
а а 3
о
I—' •
н
№
а „
о к
к 9 £
(Т5 ь-. Ьд
о
а н а
р 43 И о" а та й а а н
Р П) й й. 2 5
а «
о
а £
а н а а х
со
со
е
н-'.
а а
п>
а а
Ьа «
о
„ а р я
О
о 43 о\ П)
■ а
1Я
а
о
Й I—'
н а я а
н о о
а
43 о
а
43 о
о
й
а
ас о
в- а
43 й
° О 8 §
^ л
о Й а
о ^ 3 и
II
а\ р
и
я р
^ а
43 П> Р Й № а о ч о
о о
о\
и) ^ О П>
\о а 0х 1
и) К) и.
а
3
а а=
а
п>
а
СО
а о
о ^
о о
а о
И
а
СО р
о О
а\ а
о о
а
В п
а> о\
и.
а
ТЗ П)
я >В
За
№ Кс
п>
р
о н
я р
СО
а\
а
н
я
о
а
а ^
о н а
о
о оо
а
В п
а> о\
ю 5' о р
ёТл
£ ?а
И 2 И «
а р
о а
а
и- •
ё а
о
о 00 ю
а
В п
а> о\
н- •
о р
Ъо
П)
^ а 3 «
я о' о4- №
о а
П) 43 Р
а
и- •
ас
а
о
о
о ю
а
0 2
П)
и.
П)
и)
в а
<т> ^
о н а
й о п> Я о
а
о р
^
73 Р СО н- •
а
о
п>
е-
3
о
П
а о
43
а
и- ■
о
а
м П>
а
п>
а
и. 00
а
П)
а ас
00 ьн
° о
О .
а ^
м а
со н-
рэ (Т1
а а
^ н
а н- Й а н- Й
а а
о
а
<т> п>
^ а
о
н
а я о
й
о 43
43 О
П) н
рэ я
Й о
н- о
СО О £
а о
рэ а я о
о а
н-: а
о о
а
В п
П> а\ и. а-о р
и) ы о
а
• ас
а ас
о о
о Ъо
а
ТЗ П)
я >В
За
^ ас
- з
^ а 3 а ас
В'
о о
п>
а
о
а
• ас
3
а ас
а
о о
а
В п
а> о\
И- •
а • ас
а ас
а
»
СО
а
Н
п> ^
а а
-П СО
Р 43
ас о а о о н
н-: рз Й Й М Й
а ц-
рз
а
о о а о ч о
Н
П)
а
В ¿з -а.43
о
V, н
О р
сг> а
О 43
Й П>
рз со
Н ^
^ 0
а н
рз рэ
О 43
кЙ О ТЗ >Н
рз С?
а ^
а
рэ
^ Й а а о
О а\
а 2 ° ?
2 Ъ Р ^ К' Й Н 3
а й о я
о
о оо
а
п>
0
п &
ЧО п>
и! а
а
П)
ьЭ Д
■53 43 43
• а а
и »н
I з §
* 3 §
а ас
ох -а.
а
рэ
СО
О
а рэ
а о
о о
а
В ^ п &
ЧО П)
и! а
Ю и.
43 а
а
п>
а
ас
3
а ас
Я
о я
рэ
со
а а я
Порогове значения
Фактичне значения
06
5 ©
ГУ ©
06 а
Ваговий коефщент
СО
а ?2 »
з а
5 о ч
N а о м о
а а
■ п>
а ^
а
а го
2 а
Я о
рэ ш
со Я
• а а
а о
§ я
3 со & р:
§ Г &
©
0 Й &
а
§
® 2
й ,?!
со 4а
а
» 2
^ а |
^ I а ?
а » I
^ 5 ^
Я* а ®
й.
^ а
й ь а-
о а ^
§ ^ ^
а. (ъ 4з
ч- а а а
^ £ 1
40 й I ь 11
1 §
£ §
а ©
к (ъ
СО ^
а г-й
а а
о* ^
а
Головними суб'ектами реашзацй регюнально!' полiтики посилення конкурентоспроможност пiдприемництва необхiдно визначити органи державного управлшня та мiсцевого самоврядування, державш (державно-кому-нальнi чи комунальш) та недержавнi установи фiнансово-кредитного сприян-ня бiзнесу, асоцiативнi пiдприемницькi об'еднання, шдприемства та оргашза-цп фшансово-кредитного, страхового ринку, суб'екти шдприемницько!' дiяль-ностi, представники ЗМ1, громадськiсть.
Бшьше того, державна полiтика посилення конкурентоспроможност пiдприемництва в регiонах Укра'ни повинна мати ширший характер iз вико-ристанням арсеналу iнституцiйних, економiчних та оргашзацшних засобiв з урахуванням юнуючих негативних аспектiв забезпечення конкурентоспро-можност та розвитку пiдприемництва i здшснюватися за такими напрямами: покращення фшансового результату та рентабельностi дiяльностi шдприемств; збшьшення кiлькостi та частки дшчих i прибуткових пiдприемств; покращення лшвщноси та фшансово!' стiйкостi суб'екпв пiдприемництва; змiцнення фшансово!' безпеки сектору малого бiзнесу; активiзацiя швести-цшно-шновацшно! дiяльностi пiдприемств; удосконалення фшансово-кре-дитно!' пiдтримки пiдприемництва; розвиток шституцшно! шфраструктури системи безпеки бiзнесу; усунення негативних наслщюв рейдерства; знижен-ня рiвня тшзаци ринку.
Висновки. Розробивши стратепчш програмнi документи у сферi забезпечення конкурентоспроможност пiдприемництва регiону, 1'х мету та цiлi не-обхщно узгоджувати з прiоритетами соцiально-економiчного розвитку держави та И регюшв. Операцшш цiлi стратеги доцiльно формувати за такими напрямами: 1) шдвищення рiвня доступностi фiнансових ресурсiв для шдприемств; 2) сприяння розвитку грошового ринку та недопущення iнфляцiйних процешв; 3) мiнiмiзацiя валютних ризиюв господарських суб'ектiв; 4) пiдвищення рiвня фь нансово!' стiйкостi суб'ектiв пiдприемництва; 5) покращення л^щносп та пла-тоспроможност пiдприемств; 6) сприяння розвитку страхового i фондового ринкiв та покращання доступу до них суб'ектiв шдприемництва.
Подальшi науковi дослiдження у цьому напрямi мають стосуватись обгрунтування конкретних тактичних засобiв посилення конкурентоспро-можност пiдприемництва регiону.
Л1тература
1. Реверчук Н.Й. Управлшня економ1чною безпекою пщприемницьких структур / Над1я Иосишвна Реверчук // Нащональний банк Украши; Льв1в. банкiвський ш-т. - Льв1в : Вид-во ЛБ1 НБУ, 2004. - 196 с.
2. Кампо Г.М. Методичний пщхщ до вим1рювання розвитку малого б1знесу в мiстах 1 районах регюну // Акгуальш проблеми економши, 2008. - № 6 (84). - С. 169-179.
3. Коротенко Н.П. Пор1вняльна характеристика державного регулювання шдприемництва в Укра'ш та крашах СС / Наташя Павл1вна Коротенко // Актуальш проблеми економки. - 2006. - № 2 (56). - С. 4-13.
4. Лупак Р.Л. Конкурентоспроможшсть торговельного шдприемства та мехашзм й забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Р. Л. Лупак. - Льв1в : Вид-во Льв1всько'1 КА, 2008. - 21 с.
Кирылив М.В. Конкурентоспособность предпринимательства региона и приоритеты государственной политики его укрепления на посттрансформационном этапе развития экономики
Обобщена сущность понятия конкурентоспособности предпринимательства; дана аналитическая оценка уровня конкурентоспособности предпринимательства региона; определены приоритеты ее усиления.
Ключевые слова: региональная экономика, предпринимательство, конкурентоспособность.
КугуЦу M.V. Competitiveness of enterprise of region and priorities of public policy of its strengthening on the posttransformation stage of development of economy
The essence of concept of competitiveness of enterprise is generalized; the analytical estimation of level of competitiveness of enterprise of region is given; certainly priorities of its strengthening.
Keywords: regional economy, enterprise, competitiveness.
УДК336.6:614.2:330.342.1 Асист. Н.В. Кузенко;
магЬстрант Л. С. Доскочинська - Льв1вський НУ м. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я РОЗВИНЕНИХ КРА1Н
На приклад! розвинених кра1'н розглянуто р1зш модел1 фшансування систем охорони здоров'я. Проанал1зовано та виявлено особливосп фшансування системи охорони здоров'я США, Имеччини та Польщу Зроблено висновки для Укра'ни.
Ключов1 слова: система охорони здоров'я, фшансування системи охорони здоров'я, структура фшансування системи охорони здоров'я, сощальне медичне страху-вання, приватне медичне страхування, державне медичне страхування.
Постановка проблеми. На сьогодш питання реформування системи охорони здоров'я стае дедаш актуальшшим. Це пов'язано з тим, що система е опорою для стабшьного економiчного зростання держави. Цей зв'язок прояв-ляеться у тому, що ефективно функщонуюча система охорони здоров'я, по-перше, сприяе шдвищенню якост робочо!' сили, тдвищуючи продуктивтсть пращ; по-друге, зменшуе рiвень смертности зокрема й серед людей працез-датного вшу, сприяючи збшьшенню ринку пращ в кра'ш.
Ращонально розроблена система фшансування охорони здоров'я е од-шею з умов ефективного функщонування ще1' галузi. Ефективнiсть системи фшансування залежить не тiльки вщ 11 основних структурних елементiв, а й вщ обсягу цього фшансування, розподшу коштiв та регулювання з боку держави. Тому, зважаючи на наведет вище даш, для Укра'ни е щкавим вивчен-ня досв^ Польщi, США та Шмеччини щодо фiнансування системи охорони здоров'я та 11 структури.
Отож, метою нашого дослiдження е виявлення особливостей фшансування системи охорони здоров'я у таких розвинених кра'нах, як Шмеччина, Польща та США, а також формування на основi досв^ цих кра'н рекомен-дацiй щодо удосконалення дано!' системи в Укра'ш.
А • • • • • • и ГЧ с»
АналiЗ останнiх досл1джень i публiкацiй. Значний внесок у досль дження проблем фiнансування системи охорони здоров'я та його структури у кра'нах з рiзним рiвнем економiчного розвитку зробили такi вченi, як П. Гот-трет, Дж. Ш!бер, Р. Хаг [8], Д. Кер^ Б. Херрiнг, П. Ленейн [6], К. Кушевсю,
