CC BY
13
Посилання на статтю_
MaTBÎeHKO Р.М. KoMneTeHTHOCTHi моделi в проектах пщвищення якостi професiйноï пiдгoтoвки (на прикладi моделей KOMneTeHTHOCTi змiнних iнжeнeрiв компресорних станцш) / Р.М. Матвieнкo // Управляя прoeктами Ta рoзвитoк вирoбництва: 36.HayK.np. - Лугaнськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2014 - №4(52). - С. 19-27._
УДК 37.042, 37.048.4
Р.М. MaTBÎeHKO
КОМПЕТЕНТНОСТИ МОДЕЛ1 В ПРОЕКТАХ П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ (НА ПРИКЛАД1 МОДЕЛЕЙ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ЗМ1ННИХ 1НЖЕНЕР1В КОМПРЕСОРНИХ СТАНЦ1Й)
Проведеио aнaлiз тa визиачеио вимоги до професшно!' дiяльнoстi змiнних iнжeнepiв компресорних стaнцiй, проведено aнaлiз нормативних докуменпв, що регламентують роботу змшних iнжeнepiв, створено модель кoмпeтeнтнoстi змЫного iнжeнepa. Табл. 1, дж. 18
Kпючoвi слова: змiнний iнжeнep, компресорна станця, пpoфeсiйнa кoмпeтeнтнiсть, пpoфeсiйнi компетенцп'
Р.М. Матвиенко
АНАЛИЗ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СМЕННЫХ ИНЖЕНЕРОВ КОМПРЕССОРНЫХ СТАНЦИЙ
Проведен анализ и определены требования к профессиональной деятельности переменных инженеров компрессорных станций, проведен анализ нормативных документов, регламентирующих работу переменных инженеров, создана модель компетентности сменного инженера. Табл. 1, ист. 18.
R.M. Matviienko
ANALYSIS OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF THE EXCHANGEABLE ENGINEERS OF THE COMPRESSOR STATIONS
The analysis is made and requirements for professional shift engineers of compressor stations are defined. Documents that regulate work of exchangeable engineers are analyzed. Model of exchangeable engineer competence is created.
JEL О22
ВСТУП
Постановка проблеми. 3 розвитком виробництва та штенсифка^ею виробничих процеав змшюеться роль людини-оператора (ЛО) в керуванн технолопчними процесами. Вщбуваеться перехщ вщ безпосереднього ручного керування до координаци та керування численними автоматизованими та натвавтоматизованими системами. Це спричинило сyттевi змши в дiяльнoстi ЛО, перехщ вщ вщносно постшного набору визначених завдань до динaмiчнoгo керування складними автоматизованими системами.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
1
Тому питання оцшки професшноТ KOMneTeHTHOCTi людини-оператора стало першочерговим. Це питання стосуеться також фахiвцiв газотранспортноТ галузi промисловосп, зокрема змiнних iнжeнeрiв (31) компресорних станцм (КС). Для його виршення дослiдникам нeобхiдно розробити систему мeтодiв та засобiв аналiзу дiяльностi та поведшки останнiх при виконаннi своТх профeсiйних обов'язкiв.
Останнiм часом велика увага придтяеться рeалiзацiТ проeктiв пщвищення якостi пiдготовки профeсiйних кадрiв на основi комплексного використання системного та компетентнюного пiдходiв до навчання (СПН та КПН). Причому, лопчно використовувати СПН для ефективного планування виконання самого проекту, а КПН - для оптимiзацiТ та штенсифкаци процеав навчання в структурi проекту.
Першим та найбтьш важливим етапом виконання проек^в з пiдвищeння якостi пiдготовки професшних кадрiв, згiдно методологи системного пщходу до навчання, е аналiз задач, обсягу i рiвня знань, вмшь та навичок фахiвцiв вiдповiдного профтю.
Результатом виконання даного етапу проек^в з пiдвищeння якостi професшноТ' подготовки кадрiв е створення компетентнюноТ' модeлi фахiвцiв даного профiлю та визначення Тх компeтeнтностi.
Анал'13 останнх досл'джень i публЫацш. Слщ зауважити, що термш "компетен^я" вперше з'явився в 1959 рр. в статтях Р. Уайта та Т. Пльберта, як застосували цей термш для трактування концепци якост продуктивностi працi людини [1, 2]. Питання актуальност проблеми пiдвищeння компeтeнтностi профeсiйних кадрiв розглядали в своТх роботах в 70-80 рр. ХХ ст. вiдомi науковщ такi як К. Люндберг, Д. МакКлеланд [3], а фiрма McBer&Company (тепер -"Hay Group"), яка базуеться у штат Пeнсiльванiя (США) i е вщомою свiтовою консалтинговою компанiею, широко використовуе i популяризуе компетентнюний пiдхiд у своТй дiяльностi.
Дeякi вчeнi характеризують "компетентнють" як поеднання практичних i теоретичних знань, тзнавальних навичок, поведшки i цшностей, що використовуються для пiдвищeння продуктивност працi людини. В роботi [4] зокрема, компетентнють формулюеться як наявнють здiбностeй i квалiфiкацiТ для якюного виконання певноТ роботи.
Слiд вщм^ити що поняття "компетен^я" i "компетентнють" до цього часу не мають однозначного визначення, Тх змют широко варшеться в залeжностi вiд предметноТ та професшноТ' областi застосування. Часто науковц не розмежовують цi поняття, хоча в украТ'нськш та росшськш мовах вони мають сутнiсну рiзницю [5].
В 2013 роцi 1нститутом iнновацiйних тeхнологiй i змiсту осв^и Мiнiстeрства освiти i науки УкраТни в докумeнтi "Мeтодичнi рекомендаци з розроблення складових галузевих стандарт ВищоТ освiти (компeтeнтнiсний пiдхiд)" компeтeнтнiсть визначаеться як здатнють особи до виконання певного виду дiяльностi, що виражаеться через знання, розумшня, вмiння, цшносп та iншi особистi якостi [6].
Зпдно [6] компeтeнцiя - це предметна область, в якш шдивщ добре обiзнаний i в якш вiн проявляе готовнiсть до виконання дiяльностi. Компeтeнцiя включае тeорeтичнi знання, здатнють знати i розум™, практичне i оперативне застосування знань до конкретних ситуацш, знання цшностей як невщ'емно'Т частини способу сприйняття, i життя з iншими в со^альному контeкстi.
Останнiм часом при рeалiзацiТ проeктiв з пiдвищeння якостi професшних знань фахiвцiв багатьох галузей промисловосп, використовують моделювання компeтeнцiй як основу проекту в цтому. Процес розробки компетентнюноТ модeлi е трудомiстким i довготривалим та повинен бути безпомилковим.
2
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
Компетентнюна модель - це загальний перелк компетенцш, якими повинен володiти персонал оргашзаци, з Тх детальним описом. Таким чином, компетентнюна модель вщображае загальнообов'язковi для фахiвцiв певного профтю стандарти дiяльностi та норми поведшки.
В [7] компетентнiсть розглядаеться як штегрована характеристика фахiвця, заснована на його знаннях, досвд навичках, мотиваци, яку вiн демонстрував в дiяльностi та поведiнцi, i яка дозволяе йому успшно вирiшувати професiйнi завдання.
В даному випадку компетентнюна модель - це опис у встановленш формi iндикаторiв, що характеризують необхiдний рiвень розвитку вiдповiдних компетенцiй в щеального працiвника.
Не вирiшенi ранiше частини загальноУ проблеми. Поряд з тим, що багато робгг та статей науков^в та дослщнимв присвячено визначенню професшно'Т компетентностi управлiнцiв, вчителiв та лiкарiв, значно менша увага придтяеться дослiдженню професшно'Т компетентностi операторiв сенсомоторного профтю, що працюють на пщприемствах газотранспортного профiлю. При побудовi компетентнюноТ моделi змiнних iнженерiв компресорних станцш необхiдно враховувати особливостi дiяльностi останшх в рамках своТх посадових шструкцш, а також Тхнi вмшня та навики щодо запобiгання та лквщацп наслiдкiв аварiйних ситуацiй.
На основi проведеного аналiзу дослiджень, публкацш та видiлення невирiшених проблемних питань формулюеться мета статтi.
Формулювання мети статт'1. Визначення професшних компетенцiй та створення компетентнюноТ моделi фахiвцiв операторного профтю як першого етапу реалiзацiТ проекту пiдвищення якостi професiйноТ подготовки змiнних iнженерiв компресорних станцiй.
ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ
Методи та методики досл'1дження. В процес написання статтi було використано методи емшричних дослiджень, а саме спостереження та порiвняння, а також методи теоретичних дослщжень (метод шдукцп, перехiд вiд абстрактного до конкретного).
Виклад основного матер'тлу
1. Технологiчний процес компримування газу та особливост'1 роботи зм'шних ¡нженер'в компресорних станцш. Для створення компетентнюноТ моделi змшного шженера компресорноТ станцп необхщно проаналiзувати технологiчнi процеси компримування газу та особливост роботи змiнних iнженерiв в тiсному взаемозв'язку. Цими питаннями займаеться наука Инженерна психолопя", в рамках якоТ формулюеться поняття системи "людина-машина" (СЛМ) [8].
Не в останню чергу якiсне i вдале функцюнування СЛМ залежить вiд компетентност ЛО, що здiйснюе безпосередне керування системою автоматичного контролю газоперекачувальних агрега^в (ГПА) в складi компресорних станцш, i мае схильнiсть до помилок.
В якост технiчноТ системи в рамках проекту пщвищення якост1 професшно'Т готовностi змiнних iнженерiв розглядаеться компресорна стан^я на Долинському лiнiйному виробничому управлшш магiстральними газопроводами (ЛВУМГ).
Взагал^ компресорнi станци - це склады шженерш споруди, що забезпечують основы технолопчш процеси з пiдготовки та транспортування природного газу. Параметри роботи компресорноТ станци визначають режим роботи магютрального газопроводу, вiд якого, зрештою, залежить стабiльнiсть постачань газу кшцевим споживачам.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
3
На компресорних стан^ях може працювати дектька компресорних цех1в (КЦ). Кожен КЦ мютить в своему декiлька газоперекачувальних агрега^в, iнодi газоперекачувальнi агрегати з рiзними типами приводiв працюють в однш зв'язцi [9].
Газоперекачувальнi агрегати - це склады агрегати, що забезпечують необхщний режим транспортування газу магютральними газопроводами. Завдання ГПА - забезпечити необхщний ступшь компримування газу на КС.
Конструктивно кожен ГПА складаеться з вщцентрового нагштача i приводу нагнiтача. В якостi приводу використовують газовi турбiни (стацiонарнi, авiацiйнi i судновi) та електродвигуни. Найбтьше розповсюдження в УкраТ'ш отримали газотурбшш двигуни (ГТД), якi також експлуатуються на ГПА в Долинському ЛВУМГ.
Нагштач газоперекачувального агрегату - це одно- чи двоступшчастий вiдцентровий компресор, що володiе високою продуктивнiстю i забезпечуе вiдповiдний ступiнь стиснення газу [10].
Складнють конструкци газотурбiнних газоперекачувальних агрегатв та значна кiлькiсть Т'хшх режимiв роботи, динамiчна змiна конф^ураци КС вимагае вiд змiнних iнженерiв вiдмiнного знання будови, принципiв роботи ГПА в складi КС, а також вмшь та навиш щодо правильного прийняття ршень в нештатних ситуацiях, якi можуть виникнути в процеа експлуатацiТ ГПА. Описанi вище вимоги до змшних iнженерiв формують, в загальному, сферу професiйноТ компетентност змiнних iнженерiв КС.
На Долинському лшшному виробничому управлiннi магiстральними газопроводами змшш iнженери працюють iз системою автоматизованого контролю та керування газоперекачувальними агрегатами (САК ГПА). Сучасн1 системи автоматизованого керування технолопчними процесами будують з використанням нов^шх технологiй проектування; Тхня задача допомагати операторам технолопчних процесiв в керуваннi складними техшчними об'ектами, здiйснювати постiйний контроль за робочими показниками, оперативно шформувати операторiв при виникненнi яких-небудь вiдхилень чи нештатних ситуацш в процеа функцюнування виробничих комплешв.
САК ГПА на Долинському ЛВУМГ представляе собою сучасну SCADA-систему, призначену для автоматичного пуску, нормально!' та аваршноТ' зупинки агрегату, захисту гПа при виникненн загрози авари та контролю технолопчних параметрiв ГПА на всiх передбачених техшчними умовами режимах роботи. В данш САК е можливють роботи як в автоматичному режиму так i в ручному режимi керування агрегатом [11].
Щодо змшних iнженерiв КС, то можна визначити основы особливост ТхньоТ роботи:
- велику складнють та високу швидкють виробничих процеав;
- необхщнють перетворення великих об'емiв iнформaцiТ;
- необхiднiсть активного, ^^ативного вiдношення до дiяльностi;
- високу вщповщальнють за помилки;
- нерiвномiрнiсть робочого ритму, переходи вщ пасивного очiкувaння до iнтенсивних дш;
- невизнaченiсть моментiв переходу;
- необхщнють пщтримання високого рiвня пильносп i готовностi;
- необхiднiсть збереження стшко'Т прaцездaтностi при погiршеннi умов роботи [12].
Також ставляться певш вимоги до змшних iнженерiв щодо Т'хшх упрaвлiнських здiбностей. До таких здiбностей вiдносяться [13, 14]:
- рухпивють пaльцiв;
- об'ективнiсть оцшювання iнформaцiТ та здaтнiсть вiдокремити корисну
4
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
шформацш вщ iнформацiйного шуму;
- здатнють тривалий час зберiгати концентровану увагу всупереч втомi i дм постшних подразникiв.
Дiяльнiсть людини-оператора в СЛМ може бути представлена у вигляд1 чотирьох основних еташв [15]:
- прийом шформаци;
- оцiнка та переробка шформаци;
- прийняття ршення;
- реалiзацiя прийнятого рiшення.
Особливост дiяльностi операторiв визначають високi вимоги не ттьки до стану здоров'я претенден^в на навчання операторним спе^альностям, до Тх фiзичного розвитку i освiтнього цензу, але й до стану цiлого ряду психiчних якостей i фiзiологiчних функцiй людини.
У претендентiв на навчання операторним спе^альностям сенсорного або сенсомоторного профiлю передбачаеться обстеження в основному тих самих психофiзiологiчних функцш, що перерахованi в загальних вимогах до рiзних видiв операторських спецiальностей. Однак в залежност вiд профiлю дiяльностi оцiнка стану цих функцш за результатами обстеження в^знятиметься. Зокрема, для змшних iнженерiв цi вимоги викладено в [16].
2. Анал'з нормативних документ'в та посадових ¡нструкцш фах'вщв операторного профтю. Аналiзуючи нормативы документи та типовi посадов1 шструкци щодо виконання шженерами своТх обов'язкiв, можна визначити наступн вимоги до фахiвцiв операторного профтю [17]:
1нженер повинен знати:
- директивы та розпорядчi документи, методичн i нормативнi матерiали з виробничих питань (у випадку змшних iнженерiв КС - матерiали, що стосуються компресорних станцш, технологiчнi регламенти ГПА);
- перспективи розвитку та особливост дiяльностi пiдприемства;
- принципи роботи, техшчш характеристики, конструктивнi особливостi техшчних засобiв та матерiалiв (в даному випадку - технолопчш схеми та регламенти технолопчних режимiв роботи КС, конструкцш та технiчнi характеристики ГПА);
- сучасн засоби обчислювальноТ техшки, комунiкацiй та зв'язку (в даному випадку - принципи керування режимами роботи КС, допустимi параметри роботи окремих вузлiв та механiзмiв);
- правила охорони прац та виробничоТ санiтарiТ, вимоги правил пожежноТ безпеки (вимоги правил безпечноТ роботи на КС з газотурбшним приводом);
- правила внутршнього трудового розпорядку;
- досягнення науки i технiки, передовий в^чизняний i зарубiжний досвiд у вщповщнш галузi дiяльностi (в газотранспортнш галузi);
- основи економiки, оргашзаци працi та управлiння, основи трудового законодавства;
- порядок оргашзацшно-техшчних дiй при виникненш аварiйних ситуацiй.
1нженер повинен вм™ [17]:
- правильно експлуатувати та обслуговувати техшчне обладнання (у випадку змшних iнженерiв компресорних станцш - експлуатувати основне та допомiжне обладнання КС у вщповщносп з режимом роботи мапстрального газопроводу, слщкувати за порядком на робочих мюцях);
- проводити технiчнi розрахунки (в даному випадку - розрахунки використання газу на потребу функцюнування КС);
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
5
- переводити техжчж системи та обладнання в pi3Hi режими роботи (запускати в роботу ГПА та шше обладнання на КС жсля просто'1'в, збер^ання та ремонтних робiт);
- вживати заходiв щодо запобiгання аваршним ситуацiям, припинення дiï зовнiшнiх збурень, локалiзацiï пожеж (в аварiйних ситуа^ях та при вимушених зупинках ГПА самостшно вживати вiдповiднi заходи з наступним повщомленням про них диспетчера та начальника компресорно'1 станци);
- керувати роботами пщвищено!' небезпеки;
- проводити оцшку мiкроклiмату виробничих примщень (замiри загазованостi повiтряного середовища зпдно з вимогами нормативних актiв з охорони пращ оцiнювати освiтленiсть робочих мюць, температуру та вологiсть пов^ря);
- при нещасних випадках надавати першу медичну (долкарську) допомогу потержлому;
- приймати рiшення щодо подальшо!' експлуатаци' машин, устаткування у випадках, коли !х подальша експлуатацiя може викликати загрозу здоров'ю i життю працюючих;
- при аварiях i пожежах визначати характер i причини поломок, усувати виявлеж несправност i дефекти;
- виконувати позаплановi заходи щодо покращення умов пращ пщвищенню ïï безпеки на виробничiй дтьнищ
- працювати з базою даних пщприемства щодо внесення в не! актуально! та достовiрноï iнформацiï.
6
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
3. nidxodu до моделювання компетен^й та створення моделi компетентност'1. 1снуе два домшуючих пщходи до моделювання компетенцш:
- створення компетентнюних моделей на 0CH0Bi здiбностей фахiвця виконувати роботу (ability-centered models);
- реалiзацiя компетентнюних моделей, заснованих на результатах професшноТ дiяльностi фахiвця (outcome-centered models).
Компетентнюш моделi бувають двох видiв [18]:
- функцюнальна (професiйна) модель - перераховуе функцiТ, якi необхiдно виконувати фахiвцям для того, щоб усшшно досягати цiлей професiйноТ дiяльностi. Ця модель нагадуе посадову iнструкцiю;
- особистюна модель - показуе, якими особистими якостями повинш володiти фахiвцi для успiшного досягнення цiлей професшноТ дiяльностi.
Етапи побудови компетентнiсноТ моделi е загальними для фахiвцiв багатьох професш [19]. Наведемо Тх коротку характеристику для подальшоТ реалiзацiТ в рамках проекту пщвищення якостi професшноТ подготовки змiнних iнженерiв компресорних станцш:
- формування та отримання замовлення вщ керiвництва органiзацiТ;
- постановка цтей розроблення компетентнюноТ' моделi;
- планування проекту та складання плану роб^ щодо збору, подготовки та аналiзу шформаци;
- пiдбiр команди i вибiр технiки аналiзу;
- збiр iнформацiТ для виявлення стандарлв поведiнки;
- пiдготовка та аналiз зiбраноТ iнформацiТ;
- створення компетентнюноТ моделi;
- перевiрка i валщиза^я компетентнiсноТ моделi;
- запуск розробленоТ моделi в роботу.
Для побудови функцюнальноТ' компетентнiсноТ моделi фахiвцiв газотранспортного профтю варто скористатися досвщом зарубiжних вчених [20], що визначають таку модель як схему, що включае три групи компетенцiй: ключов^ загальнопрофесiйнi та спецiальнi.
До ключових вiдносяться:
- iнформацiйна компетенцiя;
- комушкативна компетенцiя;
- соцiально-правова компетен^я;
- компетенцiя самонавчання;
- компетен^я дiяльностi.
Кожна з них ще мае базовий i поглиблений рiвень.
До загальнопрофесiйних вiдносяться такi, що е необхщними для кожного фажвця технiчного напрямку:
- навчально-пiзнавальна компетен^я;
- компетенцiя професiйноТ освiти;
- шформацшно-техшчна компетенцiя;
- проектувальна компетен^я;
- органiзацiйна компетенцiя;
- комушкативна компетен^я.
До спецiальних будемо вщносити тi компетенцп, що е потрiбними для фахiвцiв газотранспортного профiлю:
- шформацшно-навчальна компетенцiя;
- комунiкативна компетен^я;
- iнформацiйно-технiчна компетенцiя;
- компетен^я дiяльностi;
- компетенцiя керування технолопчним процесом.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
7
На основi проаналiзованих вище джерел [18-20] та власних мiркувань будуеться компетентнюна модель змiнного iнженера компресорноТ станци, оформлена у виглядi таблицi 1.
Таблиця 1
Компетентнiсна модель змшного iнженера КС
Кластер Компетенцiя Рiвень 1ндикатор поведiнки
Робота з шформащею шформацшно- навчальна компетенцiя базовий рiвень - вмшня працювати з довiдниками, каталогами - вмшня збер^ати та накопичувати необхщну iнформацiю
поглиблений рiвень - вмiння структурувати та аналiзувати отриману iнформацiю - вмшня критично оцшювати отриману шформацш - вмiння використовувати iнформацiю для оперативного впливу
комуыкативна компетенцiя базовий рiвень - готовнють сшлкуватися з колегами - вмiння слухати шших колег - вмiння коректувати свою поведшку в процесi сшлкування - готовнiсть працювати в командi
поглиблений рiвень - здатнiсть брати на себе обов'язки лщера - готовнiсть до знаходження конструктивних способiв вирiшення конфлк^в - вмiння працювати з рiзними групами робiтникiв
шформацшно- технiчна компетенцiя базовий рiвень - розумiння особливостей дiяльностi пiдприемства - знання принцишв роботи, конструктивних особливостей та техшчних характеристик технологiчного обладнання - знання основ охорони прац - готовнють виконувати правила внутршнього розпорядку
поглиблений рiвень - готовнють збирати шформацш про останн досягнення науки i технiки в данш галузi промисловостi - вмшня проводити шженерно-технiчнi розрахунки - вм^и опрацьовувати великi об'еми архiвноТ шформаци - вмiння надавати першу медичну допомогу
8
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
Продовження таблиц 1
компетен^я дiяльностi базовий рiвень - розумiти права та обов'язки пра^вниш на виробництвi - знати своТ права та обов'язки - вмшня працювати в комaндi
поглиблений рiвень - вмшня планувати свою дiяльнiсть - готовнють самокритично оцiнювaти результати своеТ дiяльностi - готовнiсть освоювати новi методики та засоби виконання своеТ роботи
компетен^я керування технологiчним процесом базовий рiвень - знати вимоги до своеТ дiяльностi - ч^ко виконувати наперед прийнят процедури керування - знати межi своТх повноважень
поглиблений рiвень - готовнють особисто приймати р^ення в рамках своТх повноважень - в аваршних ситуа^ях вживати всiх необхщних зaходiв щодо зaпобiгaння остaннiх - пропонувати керiвництву новi технiчнi ршення та шляхи покращення якостi технолопчних процесiв
Щодо тaблицi 1 необхщно вiдмiтити, що згiдно американського пщходу було вибрано кластер "Робота з шформа^ею", визначено п'ять основних компетенцш змiнного iнженерa КС, для кожноТ компетенцiТ визначено два рiвня (базовий та поглиблений), а також сформульовано шдикатори поведiнки для кожного рiвня компетенцп.
Висновки та перспективи подальших досл'джень. Використання компетентнюного пщходу в рамках системного пщходу до навчання дае змогу провести глибинний aнaлiз професшних компетенцш фaхiвцiв операторного профтю та побудувати модель професшноТ компетентностi змiнних iнженерiв в рамках проекту пщвищення якостi професшноТ' пщготовки змiнних iнженерiв КС.
Тiльки при умовi оволодiння змiнними iнженерaми визначених професшних компетенцш можна говорити про професшну компетентнють iнженерa в цтому.
Подaльшi дослiдження в рамках даного проекту будуть проводитися в тюнш взаемодп з попереднiми науковими результатами та здобутками i включатимуть таю етапи:
- етап проектування;
-етап розроблення;
- етап навчання;
- етап оцшювання рiвня професшноТ' пщготовки змшних iнженерiв компресорних станцш.
Плануеться забезпечити гнучкий зв'язок кожного з перелiчених етaпiв з етапом aнaлiзу проекту для необхiдноТ корекцп проекту в зв'язку з появою нових (не врахованих заздалегщь) вимог та шших моментiв.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
9
Л1ТЕРАТУРА
1. White R. W. Motivation reconsidered: The concept of competence [Text] / R. W. White // Psychological review. - 1959. - № 66. - P. 297-333.
2. Tomas G. F. Human Competence: Engineering Worthy Performance [Text] / G. F. Tomas. - New York: McGraw-Hill, 1978.
3. McClelland D. C. Testing for competence rather than for intelligence [Text] / D. C. McClelland // American Psychologist. - 1973. - Vol. 28(1). - P. 1-14.
4. Адонша В. В. Професшы компетентносл та особистюш якост KepÍBHMKa служби безпеки в оргашзацп: дiагностика та формування [Текст] / В. В. Адонша // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2013.
- № 1(45). - С. 16-22.
5. Россошанська О. В. Модель представлення компетенцш в рамках компетентнюного пщходу в управлшш проектами [Текст] / О. В. Россошанська // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2008. - № 4(28). - С. 147-154.
6. Методичн рекомендацп з розроблення складових галузевих стандарлв вищоТ Освiти (компетентнюний пщхщ) [Текст]. - К.: МОН УкраТни, 1нститут шновацмних технолопй i змюту освiти, 2013. - 90 с.
7. Компетентностная модель современного педагога [Текст]: учебно-методическое пособие / О. В. Акулова, Е. С. Заир-Бек, Е. В. Пискунова и др. - СПб: Изд-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2007. - 158 c.
8. Душков Б. А. Основы инженерной психологии [Текст]: учебник для техникумов и вузов / Б. А. Душков, Б. Ф. Ломов. - Изд. 2-е. - М.: Высшая школа, 1986. - 448 с.
9. Козаченко А. Н. Эксплуатация компрессорных станций магистральных газопроводов [Текст] / А.Н. Козаченко. - М.: изд. рГу Нефти и газа им. Е.М. Губкина, 1999.
10. Березин В. Л. Сооружение насосных и компрессорных станций [Текст]: учебник для вузов / В.Л. Березин, Н. В. Бобрицкий. - М.: Недра, 1985. - 288 с.
11. Алгоритм системи автоматичного керування ГПА-Ц1-16С з газотурбшним двигуном ДГ-90Л2 КС "Долина". - Львiв, 2003. - 62 с.
12. Сергеев С. Ф. Инженерная психология и эргономика [Текст]: учебное пособие / С. Ф. Сергеев. - М.: НИИ школьных технологий, 2008. - 176 с.
13. Нафтульев А. И. Три концепции инженерно-психологического проектирования [Текст] / А. И. Нафтульев // Вестник Ленингр. ун-та. - 1975. - № 23. - С. 88-95.
14. Леонтьев К. Л. О некоторых задачах исследования системы "человек и автомат" [Текст] / К. Л. Леонтьев, А. Я. Лернер, Д. А. Ошанин // Вопросы психологии. - 1961. - № 1.
- С. 13-21.
15. Эксплуатационнику магистральных газопроводов [Текст]: справочное пособие /
A. В. Громов, Н. Е. Гузанов, Л. А. Хачикян и др. - М.: Недра, 1987. - 176 с.
16. Корольчук М.С. Tеорiя i практика професмного психолопчного вщбору [Текст]: Навчальний поабник для студенев вищих навчальних закладiв / М. С. Корольчук,
B. М. Крайнюк. - К.: Нка-Центр, 2006. - 536 с.
17. ДК 003:2010. Посадова шструк^я шженера. Класифкатор професй Довщник [Електронний ресурс]. - Загл. з екрана.
18. Пискунова Е. В. Определение компетенций в образовательных программах [Электронный ресурс] / Российский государственный педагогический университет им. А. И. Герцена. - Режим доступа: \www/ uRL: http://www.uni-altai.ru /engine. - Загл. с экрана.
19. Духнич Ю. Этапы построения модели компетенций [Электронный ресурс] / Проект "Smart education". - Режим доступа: \www/ URL: http://www.smart-edu.com/etapy-postroeniya-modeli-kompetentsiy.html.
20. Мартынюк О. И. Опыт формирования компетентностной модели выпускника педагогического вуза как нормы качества и базы оценки результатов образования (на примере физико-математического факультета) [Текст] / О. И. Мартынюк, И. Н. Медведев,
C. В. Панькова, О. И. Соловьева // Материалы XI симпозиума "Квалиметрия в образовании: методология, методика, практика". - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. - 48 с.
Рецензент статт Стаття надмшла до редакцп
д.т.н., проф. Николайчук Я. М. 31.05.2014 р.
10
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52)
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2014, № 4(52) 11
