CC BY
34
матер1алами всього курсу. Нормативы! документы в цьому випадку припускають иеоднозначне трактування.
На практищ в результат! впровадження кредитно-модульно! системи в ЛРоЛ Уншсрситсгу «Украина» серед студент I курсу змшився моральный юпмат, знизився 1х загальний ршснь успппносп (заданими внуф1вуз1всько1 статистики абсолютна устшшсть зменшилась на 5,1%), але юлыасть талановитих студент ¡з прагненнями до науково-дослщницько1 робота, жатою отримання нових знань збшьшилась (затими ж даними яюснаусгшпшсть збшьшилась на 3,9%). Це свщчить про те, що кредитно-модульна система ощнювання у студент ¡з потенцшно найнижчою устшшстю зменшуе мотивашю до навчання, швелюе Гх спроби здати не улюблений предмет (на першому курс1 читаютъся багато обов'язкових для вйх дисциплш). Пдвишення яюсноГ устшносп пояснюеться там, що студента з високнм загальним р1внем знань, як [ рашше, устшно складакггь затки та ¡спита.
Отже, впровадження Болонського процесу сприяе гадвищенню ршня вищо1 освгга, але лише великим вузам ¡з багатолггшми традищями у великих м1стах, великим бюджетом, добре забезпеченими ресурсами I першокласним професорсько-викладацьким складом. При цьому 1 снуюч! норматив ж документа МОН не до юнця лопчш, вимагають уточнень та вдосконалення. Студенти за кредитно-модульно! системи навчання здатш отримати яюсну вишу осв1ту за обраною спещальшстю, однак з деяким зменшенням ршня загальних знань.
Враховуючи сучасний стан справ у впчпзнянш освт, подальгш дослвдження щодо реал1заци положень Болонського процесу у вищш школ1 Украши надзвичайно актуальш I приноситимуть корпеть, допомагаючп нашш держав1 вдосконалюватися та ¡нтегруватися з европейським освшпм простором. Таю дослщження повинш покрашити шетрумента та методику впровадження кредитно-модульно! системи у кожному вузг
Л1ТЕРАТУРА
1. Наказ МОН Украшн №48 в1д 23.01.2004 р. «Про затвердження Програмн дш щодо реалЬацп положень Болонсько! декларацп в еистеш вшцо! освии 1 науки Украши на 2004-2005 роки».
2. Наказ МОН Украши №774 ещ 30.12.2004 р. «Про впровадження кредитно-модульно! системи оргашзацп навчального процесу» .
3. Наказ МОН Украши №612 вш 13.07.2007 р. «Про затвердження Плану дш щодо забезпечення якосп внщо1 осв1тн Укрмнн та и штеграцп в европейське 1 евпове оевпне сгавтовариство на перюд до 2010 року».
4. Положения про поточне та шдсумкове ощнювання знань студенпв ШРоЛ Ушверситету «Украша» в умовах кредитно-модульно? системи оргашзацп навчального процесу шд 10.06.2008 р.
5. Посадова ¡нструкщя викладача-куратора 1НПС ШРоЛ Ушверситету «Украша» в1д 10.06.2008.
6. Чуйко Г., Чуйко Н. Болонський процес украшською. - Херсон: X ДТУ, 2004. - 23 с.
7. Рашкевич Ю.М. Легенди та шфи Болонського процесу [Електронний ресурс], -www.osvita.org.ua
8. Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я. Модершзатця вищо! оевки { Болонський процес // Освпа Украши. -2004. -№ 60-61.-С. 24-48.
9. Яблонський В. Уграиська вшца школа I Болонсьы стандарта//Украшська газета. -2004. -№34. - С. 7.
Василь ЯГУПОВ, Наталы П1ВЕНВ
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ ЗМ1СТУ ПР0ФЕС1ЙН01
П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х БАКАЛАВР1В ТЕХН1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ (НА ПРИКААД1 СПЕЦ1ААЬНОСТ1 «1НЖЕНЕРНЕ МАТЕР1АЛОЗНАВСТВО»)
V статтг проанатзовано компетентшенш тдхлд до визначення зшету профеайног тдготовки майбуттх бакалавров техшчного профшю у сфер/ професШно-виробничих вгдносин. Обтрунтовано зш1ст поняття «компетентность», з'ясовано структуру професшноХ компетентноегт бакапавра техшчного профшю Приазовського державного техшчного ушверситету.
У процеа професшно! тдготовки бакалавр1в техшчного профшю напрямку «1нженфне матер1алознавство» у сфер1 виробничих вщносин постаютъ таи закономрш запитання: «Яю щл1 1х професшно! шд готовки?», «Чого необхщно навчита майбутшх бакалавр1в?», «Яы особливосп IX спещально! техшчно! тдготовки?», «Що вони макггь опанувати в процеа
иабуття ВШД01 професшно1 осв1ти?», «Яким мае бути результат IX професшжн пщготовки?».
Розглянемо, як розв'язуються подаш питания чфез суб'екта навчальноК д1яльносп -фах1вця з ¡нженфного матф1алознавства та об'екта д1яльносп - штучш та природш матф1али, ¡'х змст, структура I властивосп, вироби з них тсхшчного та ¡ншого прнзначення, тсхнолопчш процеси, що забезпечують необхщш показники IX якосп.
Вщповщ1 на щ запитання дають повне уявлення про провщну категор1ю дидактики вищо! осв1ти техшчного спрямування, яка безпосередньо стосуеться змсту професшно1 пщготовки майбутшх фах1вщв (у нашому випадку спещальносп «1нженерне матф1алознавство» зварювального факультету Приазовського дфжавного техшчного ушвфситегу). Але водночас, вщповщаючи на щ запитання, варто мати на уваз1 таю важлив1 асиекти: державш вимоги до вищо! осв1ти загалом 1 вищо! техшчно! освгги зокрема; майбутне працевлаштування ¡нженер1в-матер1алознавщв, ирофеайна д¡ялыпеть у ВНЗ та основи IX професшжи компегенцп, яи будугь внзначатн зм1ст 1хньо1 профеайноГ д1яльносп; специф1ку пщготовки майбутшх фахшщв у ВНЗ як важливо! ланки пщготовки фах1вця; ОКХ шженер1в-матф1алознавщв, яы отримують спещальну техшчну осе ¡ту на баз1 техшчного ВНЗ, що може бути не тшьки ргзноспрямованою, а й р1зною за освггньо-квал1ф1кащйним р1внем - бакалавр, спещашст, мапстр; найважлив1гш принципи реформування ваа системи освгги в Укра]'ш, яи безпосфедньо впливають на формування змсту вищо! професшжм осв1ти майбутшх фах1вщв техшчного профшю.
Це таю принципи: демократизащя; гумашзащя; гумаштаризащя; професшна спрямовашсть; неиерфвшеть.
Мета статп - обфуитування зм1сту профеайно1 пщготовки майбутшх ¡нженер1в-матер1 алознавщв на основ1 реал1защ! компегентшеного пщходу.
У педагопчшй наущ активно обговорюеться проблема вдосконалення системи осв1ти шляхом застосування компегентшеного пщходу (В.М. Анщенко, В. П Бездухов., В. А. Болотов, М. С. Волошина, Т. В. Добутько, Б. Д. Ельконш, 1.0. 31мняя, А. К. Маркова, А. I. Михайличенко, О. В. Овчарук, В. В. Сербов, А. М Тубельський та ¡н.). У сучаснш педагопчнш наущ доспщжуються р1зш його аспекта в оевт - вщ розумшня категорп «професшна компетентшеть» як складного багатовимрного феномена (М. С. Волошина, О. I. Дахш, Б. Д. Ельконш, А. I. Михайличенко, П. I. Третьяков, С. О. Шишов), розкритгя П зм1сту (В. П Бездухов, А. К. Маркова, С. О. Мишина, О. В. Правдина), моделювання процесу и формування (В. Н. Введенський, В. О. Болотов, В. В Серков), визначення ключових компегентностей (I. О. 31мняя, Г. К. Селевко, ПЛ. Третьяков, Т.1. Шамова) до ироблеми формування комиегентносп у майбутшх фах1вщв (С. Козак, О. I Мармаза., Т. М. Сорочан, Л. О. Троельшкова).
Три 0сн0вн1 етапи становления компетентшеного шдходу в оевт називае I. О. 31мняя:
1-й (1960-1970 рр.), який характеризуеться введениям у науковий апарат категорп «комиетенщя» I створенням иередумов розмежування понять «компетенщя» I «компетентшеть»;
2-й (1970-1990 рр.) - використанням категорш «комиетенщя» I «компегентн ¡сть» у теорп 1 практищ навчання мови, епшкування, а також щодо анал1зу професюнал1зму фах1вщв в управлшш, Кф1вництв1 та менеджмент!;
3-й (вщ иния 1990-х рр.) - дослщженням компетентноеп як науково1 категорп щодо оевгги [3].
У професшнш педагопщ немае одностайного пщходу до розумшня поняття «комиегентшений пщхщ в оевт». Прикладомцього е таи думки науковщв:
- «компегенпнсиий пщхщ означае постуиову переор1ентащю дом1нуючо1 освггньо1 парадигмы з пфеважаючою транспящею знань, формуванням навичок на створення умов для оволодшня комплексом комиегенцш, яи означать погенщал, здатн1сть випускника до виживання 1 спйко1 ж1птрд1яльносп в умовах сучасного багаточинникового сощально-пол1тичного, ринково-економчного, ¡нформащйно I комун1кащйно насиченого простору» [6,138];
- «ко мпетентш с ни й пщхщ висувае на перше меце не пошформовашетъ учня, а ушння вир1шувати проблем» [1,10].
Для нашого дослщження особливий ¡нтфес становить обфуитування Дж. Равеном необхщносп застосування компегентшеного пщходу в оевт в таких цшях: щоб учител1 могли
кфувати ¡ндивщуал1зоваиими навчальними профамами, ор1ентованими нарозвиток основных компетентностей учшв; щоб учш могли виявляти сво! сиециф1чш таланта, спостер1гати за IX становлениям у процеп розвитку I здобувати визнання сво1х талант I досягнень; щоб учител1 могли отримувати визнання сво1х досягнень при вивченш та ощнюванш IX педагопчно! д1яльностц щоб -л, хто вщповщае за иедагопчну Д1 а гностику могли планувати таю дослщження, яи би стимулювали кер1вництво на пошук шлях1в полшшення осв1тшх профам \ осв1тньо1 пол ¡тики в цшому; щоб стало можливим проведения ефективно1 полггики в галуз1 трудов их ресурик, засновано! на бшьш тонких процедурах професшного навчання, працевлаштування [ подальшого професшного зростання фах1вщв, а також здшснення тако! тштаки в галуз1 вщбору кадр1в, що дозволило б залучити гщних кандидат на еплиеое1 посади в сусшльств11 вщхилити непридатних [5, 65-66].
Усвщомлення цього пщходу певною мфою залежить вщ розумшня сутиосп [ змсту понять «компетенщя» 1 «компетентн1 сть». яю заиозичеш ¡з заруб1ж:но1 педагопчио!' лп~фатури I для украшсьт педагопки е вщносно нов ими, а тому спостфнгаеться ргзнс 1х тлумачення та розумшня. Наириклад, на думку мжнародннх скспсрпв, поняття «компетентшсть» охоплюе: задаш навички; використання знань 1 вмшь на робочому \пстт,1 на р1вш встановлених вимог; здатшсть вщповщально виконувати обов'язки I досягати запланованих результата; здатшсть знаходити ршення в нестандартних ситуащях; здатшсть застосовувати знания \ вмшня в нових умовахвиробничо1 д1яльносп [2, 96-97].
Украшсьи педагоги та науковщ пропонують пер ел ¡к компетентностей у таких напрямах: екожмчнш: толфантшсть; повсякденного життя; правовш; полггнчнш; оргашзацшнш; технолопчшй; еколопчшй [4, 37-38].
Компетентшсть - це, на нашу думку, всеСнчиа ищготовлешсть (теоретична, практична, особиспсна, психолопчна тощо) вииускника ВНЗ до здшснення професшно! д1яльносп I наявшсть для цього у нього професшио важливих якостей I зд1биостей.
Профссшна компетентшсть 1 нжсн ср а-матср1 ал оз нав ця е складним ¡нтефальним психолопчним, професшним, особиспсним (суб'ектним) уторенням, який формуеться в процеа його професшно! пщготовки у ВНЗ, проявляеться, розвиваеться та вдосконалюеться у процеа професшно-виробничо! д1яльносп, а ефектившсть и здшснення суттево залежить вщ теоретичного, практичного та психолопчного вщцв його пщготовленосп до не1, особиспсних, професшно-важливих та ¡ндивщуально-псюпчних якостей, сприйняття щлей, цшностей, зм1сту та особливостей ще! д1яльностъ
Таке розумшня сенсу поняття «професшна компетентшсть» дае нам можлив1сть обфунтувати провщний методолопчний пщхщ до визначення компетентности нашого вииускника, яка враховуе р1зш аспекта його д1яльносп - ¡нтелектуальний (когштивний), професшний (техшчний), фаховий (ирофесшно-виробничий) 1 особиспсний (суб'ектний). Вони взаемодоповнюють один одного, сирияють IX комплексному I системному вияву, за не о 6x1 д и осп можугь компенсувати недостатнш розвиток певних показниыв його компетентность При недостатнш несф>ормованост1 будь-якого з них майбугнш фах1вець неспроможиий досягати основно! мети свое! професшно-виробничо! д1яльносп, системно \ комплексно ре ал ¡з укати основш власш компетенци.
Отже, професшна компетентшсть - це поеднання теоретично! [ практично! пщготовки [ н же нер а- матер I ал ознавця до майбутныл профес1йно1 д1яльносп, основний показник розвиненого ирофес1йного мислення та властивостей, яы сприяють ефектившй профес1йно-виробнич1й д1яльносп.
Характерн1 ознаки профес1йно1 компетентност1 вииускника - багатофункщоналыпсть, належшсть до метаосвггньо! галузк ¡нтелектоемн1сть, багатом1ршсть.
Показниками професшно1 компетентносп вииускника е таи:
• система знань, наеичок I ешнъ - це поеднання, яке формуе загальний 1 профес1йний ¡нтелект, забезпечуе загальнонаукову, особиспсну та профес1йну пщготовлешсть випускника ВНЗ до наступно1 ефективно1 проф ес1й но-в про Он пч 01 д1яльност1;
• професшна позищя фствця - система сформованих настанов \ цпппсинх ор1ентащй, ставлень \ ощнок внутр1шнього та навколишнього досвщу, реальносп й перспектив, а також
оргашзащя особисто! д!яльносп як складово! колективно! д!яльносп на виробництш та в повсякденному жито;
• шдитдуально-пслшчт особливостг - в умовах виробничо! або побутово! хляльносп, з урахуванням мети д1яльносп та и структури, спираючись на принципи суб'ектно-д1яльшсного гадходу формувати ор1ентовну основу власних дш;
• акмеологгчт теаранти фахчвця - внугриш стимули, яи зумовлюють потребу вииускника в активному саморозвитку, на основ! вщомостей \ власних уявлень при етапи розвитку особистосп, засоб1в уникнення життевих криз, особливостей фахово! \ сощально-виробничо! та побутово! д!яльносп корнстуватнся прийомами саморегуляцн та самоконтролю, розвитку творчих \ ксршних якостей особистосп.
На основ! анашзу зм1сту основних в ид ¡в компетенщй бакалавра техшчного профшю та досвщу компетентшсного шдходу до визначення зм1сту професшно! шдготовки фах!вщв у випцй шиш можна виокремити структуру професшно! компетентной! ¡нженфа-матер1алознавця, якавключае таш складов!.
1. Загальнонаукову компетентшсть: володшня методолопею \нформашйно-анал п ично 1 д1яльносп, використання наукових метод ¡е анашзу: макроструктурного, мжроструктурного, фазового, рентгешвського анал1зу особливостей атомно-кристал!чно! будови матер1алу; знания основних принцип ¡в математичного моделювання, основних закошв (¡лзики та математичних залежностей для розв'язання прикладиих задач; знания х1м1чпих закономрностей в матер1алознавчих задачах та основних закошв теоретично! мехашки. Вона включае використання шформацн про будову та властавосп кристал1в; математичних залежностей \ методик для виконання ¡нженерних розрахунив, ощнки юльисних параметр!?, проткав та обробки експериментальних даних; основних ф1зичних законом1рностей для аналгзу процеав, гцо вщбуваюгься в матер1алах при !х обробщ; основних положень х1мн при обиранш умов виробництва \ обробки матер1ал1в, шдготовки зразюв для дослщження; законом1рностей теоретично! мехашки для вибору матер1ал1в вироб1в залежно Е1Д умов !х експлуатацп.
2. ЗагальновироОничу компетентшсть, яка включае володшня системою шформацн щодо конструкторсько! документацн й особливостей техшчного креслення; знания умов робота та принцип ¡в розрахунив типових деталей машин, а також умов робота та принцишв розрахунив вироб1в з особливими умовами експлуатацп; знания умов робота [ вимог до в проб ¡в електротехшчного устаткування; знания загальних принцип ¡в контролю та регулювання технолопчних параметр1в; умння [ навички роботи щодо контролю та регулювання температури, таску, складу середовищ тощо.
3. Фахову компетентшсть у сфер1 виробничо-професшно! д1я.пьности що реашзуеться через виконання проектно-конструкторсько!, проектно!, контрольно! функцш. Вона иотребуе вщ ш женера-матер!анознавця наявносп знань щодо особливостей оцшювання якосп р1зних матер!ал!в ! вироб!в, а також навичок ! вмшь для нормативного забезпечення якост! продукц!!, системи контролю якост! продукцн, статастичного контролю якосп та особливостей оцшки якосп р1зних матер!ал!в ! вироб!в; елеюричних, магштних, теплових, термоелектричних властавостей матф!ал!в та !х густани; ф1зичних метод!в обробки матф1ал!в; механ!чних характеристик технолопчних властавостей; корозн, !! вид!в, короз!йно! стшкосп, корозшних процеав, !х загально! характфистики, короз!йного руйнування матф!ал!в ! вироб!в, показниыв короз!йно! ст!йкост! матер! ал ¡в, метод ¡в та обладнання для корозшних випробувань; роботи в лаборатор1ях 11 структурного анашзу, практично! роботи в лаборатор1ях мехашчних випробувань; практичного контролю за параметрами технолопчних ироцес!в.
4. Компетентшсть з питань екологп та охорони пращ, що передбачае здатн!сть до забезпечення зовшшнього захисту в раз! ¡снування надзвичайно! ситуаци, надання пфшо! до.1пкарсько! допомоги в кризових станах потфпшого, пщтримка власного ф!зичного та псих!чного здоров'я в умовах виробничо! або побугово! д!яльност!.
5. Технолопчну й техшчну компетентн!сть, що иолягае в забезпеченн! виконання технолопчних процейв для отримання потр!бних иоказниыв якосп виробу; пфев!рки вщповщносп отриманих властивостей виробу щодо вимог, оцшщ якосп технолопчних процеав обробки за отриманими результатами контролю вироб!в; ¡нформац!йному забезпеченн! та шдготовщ дшово! документации визначешп механ!чних властивостей
матер1ал1в; визначенш фгзичпих властивостей матер1ал1в; оцшщ параметр1в структури та фазового в\псту матф1ал1в; корозшному вииробуванш матер1ал1в I вироб1в; неруйшвному контр о л1 матф1ал1в 1 вироб1в; визначенш технолопчних властивостей матер ¡шт.
Технолопчна й техшчна компстснтн1сть передбачають наявшеть знань, умшь [ навичок ¡з зварювання та паяния; лив арного виробництва; обробки металу тиском, р1занням; технолопчних процеав 1 технолопчних властивостей матер1ал1в; метод1в вщновлення вироб1в; класиф1каци та загально! характеристики вщщ терм1чно! обробки; ифегворення при нагр1ванш та при охо.юдженш с плав ¡в; гарчування, ввдпалу, вщпуску та старшня; х1мжо-терм1чно! обробки; браку при термчнш [ х1м1ко-терм1чшй обробщ.
6. Компетентшсть ¡з питань контролю на виробницга, яка включае виб1р видш I стандартних методик вииробувань для контролю; статистичну оцшку якосп матф1ал1в.
7. Психолопчну компетентшсть - д1агностику власних псюичних сташв з метою забезпечення ефективносп д ¡я ль нот в умов ах виробничо! та побутово! д1яльносп за результатами аналгзу продукт власно! д1яльносп 1 самоспостережень за емощями, почуттями, станом [ характером переб1гу газнавальних процеав, що супроводжують д1яльшсть.
8. Соцюкультурну компетентшсть - проведения соцюлопчних дослщжень, врахування суспшьних вщносин пщ час д1яльносп; врахування пол1тичних пфеконань пщ час д1яльносп; застосування елемента сощокультурно! компетенцн; поеднання теорегичних \ практичних аспекпв культури в процес1 д1яльносп; епшкування та його складов ¡; кате гор ¡1 професшно! егики й категорн естетики; д1яльшсний шдхщ в культурологи; культуру та и природу.
9. Мовленневу компетентшсть - застосування невфбальних метхэдв епшкування; здшенення пошуку ново! ¡нформаци; розширення лекенко-фаматичного мшмуму, застосування усних кошжпв у ситуащях професшного; проведения письмэвих кошжпв у стуащях професшного епшкування; читання профеайно ор1ентовано! та загальнонауково! ¡ншомовно! лггератури; осмислення ¡ншошв-но1 ¡нформаци та використання 11 в сощальнш 1 профеепшш еффах; використання ¡нформацшних технологш до обробки шшомовних професшно ор1ентованих джфел; застосування знань про основи дшоводсгва та особливосп дшово! документаци.
10. Особиспсну чи суб'ектну компетентшсть, якареал1зуеться шляхом визначення цшей \ завдань д1яльносп суб'екта й забезпечення 1х ефективного виконання в умовах виробничо! або побутово! д1яльносп на основ 1 результат аншпзу особистах потреб та уевщомлення мотив ¡в д1яльносп, спираючись на прииципи суО' ектно-д¡яльн 1 сного гадходу, оргашзацн особисто! д1яльносп як складово! колектавно! д1яльносп в умовах виробничо! або побутово! д1яльносп, з урахуванням мета епшьно! д1яльносп, на основ1 уевщомлених цшей [ структури особисто! д1яльносп, за допомогою спостфежень за ознакамн м1жособиспсних вщносин; оргашзащя власно! д1яльносп в умовах виробничо! або побутово! д1яльносп, з урахуванням мета д1яльносп та !! структури, спираючись на прииципи су0'ектавно-д¡яльн 1 сного шдходу; здшенення саморегулювання поведшкн в побуп I на виробницш I ведения здорового способу життя на основ! вщомостей 1 власних уявлень при етапи розвитку особистосп, засоб1в уникнення життевих криз, особливостей фахово! й сощально-виробничо! та побутово! д1яльност1 тощо.
Таким чином, нере.шк цих компегентностей становить змст пщготовки майбутн1х бакалавр1в техн1чного профшю у сфф1 профес1 йно-е иробничих вщносин, а !х змст визначае перспектавш напрями наших подалыпих наукових пошуив.
Л1ТЕРАТУРА
1. Болотов В. А., Сериков В. В. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе //Педагогика. -2003. -№ 10. - С. 8-14.
2. Державм стандарта профеайно! ост ш: теор1я 1 методика: Монофаф1я / За ред. Н. Г. Ничкало. -Хмельницький: ТУП, 2002. -334 с.
3. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - новая парадигма результата образования // Высшее образование сегодня. -2003. -№5. - С. 31—12.
4. Овчарук О. Компетентносп як ключ до оновлення ^шету осе1ти // Стратепя реформування осв1ти в УкраМ: РекомендацП з оскпнь(п и(Ш11ики. -К.: К.1.С.,2003. -С. 13-39.
5. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы: Пер. с англ. - М.: Когнто-Центр, 1999. - 144 с.
6. Селевко Г. Компетентности и их классификация // Народное образование. - 2004. -№ 4. - С. 13В-143.
