CC BY
56
УДК 340.12:340.15
I. М. Ситар
докторант кафедри теори держави i права Нащонально!' академи внугрiшнiх справ, канд. юрид. наук, доцент
КОМУН1КАЦ1Я У ПРАВ1: ДО ПРОБЛЕМИ МIЖКУЛЬТУРНОÏ КОМУН1КАЦП
© Ситар I. М., 2014
Розглядаеться комунiкацiя як фiлософська категорiя крвь призму набуття нею статусу правово'1 комунжаци м1ж зах1дною традищею права i нащональним правом.
Зазначаеться, що правова комунжащя - це природний процес, сощальне явище, зумовлене штенсифжащею економiчно-полiтичного розвитку суспiльства, а також певними антрополопчними властивостями права.
Правова комунiкацiя розглядаеться як дiалоговiсть мiж належним та iдеальним у процес формування i застосування права у сучасному бшолярному свiтi.
Вказано на взаемодш чинникiв м1жкультурно'1 комунжаци, а саме - глобалiзацiï i мультикультураизму.
Ключовi слова: комунiкацiя, правова комунжащя, дiалоговiсть, феноменологiя, зах1дна традищя права, глобалiзацiя, мультикультуралiзм.
И. М. Ситар
КОММУНИКАЦИЯ В ПРАВЕ: К ПРОБЛЕМЕ МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОММУНИКАЦИИ
Рассматривается коммуникация как философская категория, через призму приобретения ею статуса правовой коммуникации между западной традицией права и национальным правом.
Отмечается, что правовая коммуникация - это естественный процесс, социальное явление, обусловленное интенсификацией экономико-политического развития общества, а также определенными антропологическими свойствами права.
Правовая коммуникация рассматривается как диалоговость между должным и идеальным в процессе формирования и применения права в современном биполярном мире.
Подчеркивается взаимодействие факторов, влияющих на межкультурную коммуникацию, а именно - глобализации и мультикультурализма.
Ключевые слова: коммуникация, правовая коммуникация, диалоговость, феноменология, западная традиция права, глобализация, мультикультурализм.
I. M. Sitar
COMMUNICATION IN THE RIGHT: THE PROBLEM INTERCULTURAL COMMUNICATION
We consider communication as a philosophical category in the light of its entry into the legal status of the communication between the Western tradition of law and national law.
It is noted that legal communication - a natural process, a social phenomenon, caused by the intensification of economic and political development of society and certain anthropological qualities rights.
Corporate communication is seen as dialohovist between proper and perfect in the
formulation and application of the law in modern bipolar world.
Specified on the interaction of the factors of intercultural communication - namely,
globalization and multiculturalism.
Key words: communication, legal communication, dialohovist, phenomenology, the
Western tradition of law, globalization, multiculturalism.
Постановка проблеми. Процес побудови правово!' держави i громадянського суспшьства вимагае переосмислення мехашзму взаемоди правових систем шляхом дослвдження правово!' комушкаци мiж захвдною традищею права i нащональним правом. Така взаемодiя призводить до нелiнiйних процесiв у розвитку нацiональноï правово!' системи, результатом чого е ïï модертзацм та iнтенсифiкацiя.
Стан досл1дження. Питанням, що стосуються правовоï комунiкацiï, присвячено пращ: I. Л. Честнова, А. В. Полякова, Ван Хука, О. М. Балинсько].', Л. А. Луць. Однак поза увагою дослвдниюв залишилися проблеми мiжкультурноï комунiкацiï.
Виклад основних положень. Бурхливий розвиток комунiкативних процесiв був пов'язаний у 50-60-х роках ХХ ст. з штенсифшащею дослiдницькоï дiяльностi, по-iншому - з "шформацшним вибухом". 1нформащя стала рушiйною силою розвитку суспшьства, зокрема активiзацiï наукових дослiджень у сферi комунiкацiï. Таю процеси набули масовосп у зв'язку з формуванням iндустрiального [4, с. 281-282].
Комуншацм - це природний процес, зумовлений iнтенсифiкацiею економiчно-полiтичного розвитку суспшьства, а також певними антрополопчними властивостями людини i права.
Зазвичай тд комунiкацiею розумiють соцiальне явище, яке виникае мiж людьми, або так звану сощально узгоджену поведшку людей, тобто поведiнку комунiкативну.
Росшський дослiдник А. Ю. Бабайцев виокремлюе чотири рiзновиди комунiкацiï:
1) комушкацм в широкому сенсi - як форма мовно-словесноï дiяльностi, одна з основ людськоï життедiяльностi;
2) шформацшний обмiн у технологiчно органiзованих системах (передавання шформаци вiд однiеï системи до iншоï (iндивiд, група, оргашзацм) за допомогою спецiальних матерiальних носив (М. Й. Лаурютан));
3) мислекомушкацм як iнтелектуальний процес, що мае певний вдеально-змютовий аспект i пов'язаний з визначеними ситуацмми соцiальноï ди. Мислекомунiкацiя пов'язуе iдеальну дiйснiсть мислення з реальними ситуацмми соцiальноï ди, що надае, з одного боку, осмисленостi iдеалiзацiям, а з шшого, - осмисленостi реалiзацiï мисленневих конструкта у сощальнш оргашзаци та дмльносп;
4) екзистенцiальна комунiкацiя як акт знаходження Я в 1ншому. У такому контексл комунiкацiя - основа екзистенцшних вiдносин мiж людьми (ввдносин Я i Ти) i виршальний процес самовизначення людини у свт, в якому вона набувае розумшня свого буття, його основ. Комуншацм стае (за Ясперсом) метою i завданням фшософи, а мiра комушкативносп - критерiем оцiнки i вибору тiеï чи iншоï фiлософськоï системи [1, с. 354].
Основне завдання та розумшня комушкаци в теори права можна визначити як взаемодто мiж суб'ектами в контекстi знакових систем, дто, що орiентована на смислове комушкативне сприйняття для досягнення сощальних ц1лей i збереження шдиввдуальносл кожного.
Росiйський дослiдник I. Л. Честнов розглядае комушкащю через категорто дiалоговостi в постiндустрiальному iнформацiйному суспшьстш, де одночасно змiнюються модернi уявлення про свгг, людину, критерiï оцшки людськоï дiяльностi, та про змют i мiсце права. У зв'язку з цим основним розмежуванням у праворозумшш, на противагу юридичному позитивiзму, юстнатуралiзму i соцiологiï права, стае розмежування "класичних" i "посткласичних" теорш права [8, с. 67].
Характерною для сучасного права е його дiалоговiсть (полiфонiчнiсть), яка становить протилежшсть належного i сущного, матерiального й вдеального, загального й особливого, що
обумовлюють один одного, переходять один в одного i забезпечують його перманентне становлення, яке школи не буде завершене [8, с. 78-79].
Сутшсть дiалоговостi зводиться до взаемоди реального та вдеального. Пiдтримувана нами комушкативна концепцм права передбачае, що будь-яка правова система повинна мати вдеального комушкативного рецитента пiд час вдосконалення нащональних iнститутiв.
Iншi дослiдники визначають мiждисциплiнарний пiдхiд з приводу теоретичних аспектiв права, що виражае узагальнений погляд на правову реальшсть. Оскшьки право встановлюе межi для людсько! взаемодii' i комунжаци, вона i розвиваеться через комунiкацiю. Цей процес свого часу ввдображався у звичаевому прав^ нинi - у парламентських дебатах пвд час пiдготовки законопроекта або у винесеннi судових ршень; у наукових дебатах, якi ляжуть в основу майбутнiх судових чи статутних змiн законодавства. У нишшшх плюралiстичних суспшьствах така широка комушкацм серед юристiв, полiтикiв, населення, особливо щодо обговорення важливих моральних i полiтичних питань, е головною умовою легiтимiзацii законiв. Консенсус досягаеться за допомогою перманентноi вiдкритоi i свобiдноi комунiкацii [2, с. 376], котра е базисом для формування справжнього права. Слвд, однак, застосовувати мiждисциплiнарний пiдхiд, який дае змогу створювати iдеальнi основи, модуси права, як будуть перманентними щодо динамiчних властивостей правово! системи.
Традицiйно проблеми соцiальноi комунiкацii розглядаються з рiзних пiдходiв, серед яких найбшьш окресленими е таю напрями:
а) феноменолопчне трактування комунiкацii: Е. Гуссераль, М. Мерло-Понп, А. Шюц, П. Бергер i Т. Лукман, Е. Левiнас; комушкативний персоналiзм: Е. Мунiе i П. Лаша Ентральго; комунiкацiя у фшософи екзистенцiоналiзму: К. Ясперс, Ж. П. Сартр, А. Камю, Х. Ортега-1-Гассет; герменевтичш аспекти комунжаци: Г.-Г. Гадамер, П. Рiкерi чотири комунiкативнi аспекти сощолопчно! теори Т. Парсонса i Н. Лумана; комунiкацiя як символiчний iнтеракцiонiзм: Дж. Г. Мвд, Т. Блумер; комунiкацiя як дiалог: М. Бахтш, М. Бурбер; "теорiя комунжативно! дii" Ю. Хабермаса i К.-О. Апеля; комунiкацiя i психоаналiз; З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм; структуралютсью та постструктуралктсью теорй комунiкацii: К. Левi-Стросс, М. Фуко, Ж. Деррвда; метафiзичнi комунiкацii Д. фон Гшьдебранда; семiологiчна теор1я комунжаци У. Еко; теор1я комунiкацii в постмодертзм1
Одним iз значущих для розумшня теорii комунiкацii е так звана дiалогiчна фшософ1я, пов'язана з творчютю таких мислителiв, як М. А. Бердяев, М. М. Бахтш, М. Бубер, П. Е. Лаш, О. Розеншток-Хюсш, Ф. Розенцвейг, Г. Еренберг, Ф. Ебнар та ш. Ця концепцм орiентована на взаемодто права з iншими соцiальними явищами, особливо мораллю, релiгiею, що надае внутршньо! стабiльностi й цiнностi нащональному праву в контекстi сучасного бшолярного свiту.
У ширшому розумiннi комушкащю називають "шгеракцм", тобто взаемод1я, обмш iнформацiею, контакти. Iнодi акцентуеться на психолопчних аспектах iнтеракцiй та сучасному етапi глобалiзацiйних, мiжкультурних зв'язкiв.
Як зазначае бельгшський дослiдник Марк ван Хук, поняття комунжаци передбачае врахування рiзних думок i спонукае до дiалектичного обмiну ними. Такий дiалектичний пiдхiд повинен застерегти нас ввд однобiчного аналiзу i висновкiв, ^м того, проблеми правово! теори i практики вказують на фшософське поняття ращональносп, що ховаеться за ними [2, с. 384].
На нашу думку, слвд звернути увагу на правову комушкащю мiж рiзними правовими системами, конструкцмми, культурами, до прикладу, мiж захiдною конструкцiею права й нащональним правом.
Росшський дослiдник А. В. Поляков розглядае сучасну теорто права i загалом юриспруденцiю, праворозумшня в iнтегральному вимiрi, а саме: у феноменолого-комунжативному; це свого роду вступ в iнтегральне посткласичне правознавство. Така концепцм загально! теорii права грунтуеться на мiжкомунiкативному пiдходi, запозиченш досягнень iнших правових культур i з'ясуваннi феноменологiчних основ формування поведшкових модусiв, якi зазвичай мiстяться в культурi суспшьства [5].
У цьому контексл здiйснюеться аналiз концептуальних засад правово! комунiкацii мiж захiдною традищею права i нацiональним правом у феноменолого-комуншативному розумшш
З вищезазначеного випливае, що правова комушкацм - це рiзновид соцiальноi комушкаци; заснований на юридичних нормах, порядок взаемоди суб'еклв, що полягае в обмт правовою та iншою шформащею, спрямованою на задоволення iх законних iнтересiв i потреб [5, с. 11].
А. В. Поляков особливо звертае увагу на те, що правова комушкацм - це взаемодiя, яка мае всезагальний характер, засновуеться на юридичних нормах i впливае на мотивацшну сферу суб'еклв (( iндивiдуальних, i колективних), визначаючи в остаточному тдсумку спрямованiсть iхньоi дiяльностi [5].
Правова комунжащя характеризуеться послiдовнiстю дш, що визначаеться вiдповiдними юридичними засобами (засоби-ди та засоби-встановлення), що мають диспозитивний i 1мперативний характер. Правова комунжащя складаеться з елементв, мае складну структуру i вимагае стабшьносп зв'язюв, що дае можливiсть зберегти ii цiлiснiсть в умовах внутршшх i зовшшЩх зм1н.
Безперечно, правова комушкацм мiж захiдною традицiею права i нацiональним правом виражаеться у поступовосп конкретно визначених дiй: визначення мети, призначення обмшу; наявнiсть правових принцишв; об'ект; суб'екти, що реалiзують своi законнi iнтереси i потреби; прийоми i способи комушкаци; правовi тексти; вiдповiдна нормативна база; зворотний зв'язок.
Основною метою правовоi комушкаци е забезпечення ефективноi взаемодii держав, а також запозичення певних позитивних конструкцш для нацiональноi правовоi системи.
Стосовно взаемоди мГж захвдною концепщею права i нацiональним правом, то гснуе так звана дифузна теорк, пов'язана з шенем американського дослщника Е. Роджерса. В1н аналiзував поширення нових щей, товар]в тощо й помнив рiзне сприйняття нового у рiзних сегментах суспшьства. Зазвичай частина людей дуже консервативна, а частина, навпаки, легко включаеться в новi процеси. Для досягнення мети слщ впливати на "критичн п'ять вщсотюв". Якщо iх переконати, - це означае досягнути популярностi у 50% населення. Дифуз1ю визначають як процес комушкаци у сферi шновацш через визначет канали за конкретний пром]жок часу мГж членами соцiальноi системи [6, с. 47-48].
У сусшльному житп шдивщи орiентованi на шновацшт процеси, якi можуть позитивно вплинути на розвиток правовоi системи, вщтак загалом людина за своею природою орiентована на шноваци.
Аналiзуючи комушкащю у правi, доцшьно звернути увагу на семютичш моделi комунiкацii Р. Якобсона, Ю. Лотмана, У. Еко.
Р. Якобсон у свош пращ "Лшгвютика i поетика" подав модель мовноi комушкаци у виглядi шести факторiв, кожному з яких властива особлива функцм мови.
Контекст Повщомлення
Адресат -------------------- Адресант
Контакт Код
У цьому контекстi iснуе емотивна (експресивна) функцм, пов'язана з адресантом, яка мае цшлю вираження його вдей. Конативна функцм вiдображае орiентацiю на адресата. Вiдбуваеться взаемовплив емотивноi на конативну функцiональну природу [6, с. 55].
У нашому випадку конативну функщю виконуе нацiональне право, а емотивну - захвдна традицм права.
Актуальною для аналiзу комушкаци в контексп права постае мiжкультурна комунiкацiя. Кожна культура мае свою логшу, свое уявлення про свгт. Те, що е значущим для однiеi культури, може бути нектотне для iншоi, тому важливо завжди брати до уваги особливостi партнера -представника iншоi культури. У сьогодшшньому свiтi не можна замикатися в межках однiеi краiни. Постшна комунiкацiя з iншими дае змогу запозичувати кориснi iдеi [6].
На процес комушкаци впливае низка факторiв, пов'язаних iз розвитком суспшьства. Зокрема, це глобалiзацiя i мультикультуралiзм. 1сторичш акценти в цьому розвитку рiзноманiтнi: це тенденцii до гомогенностi, однорiдностi й до гетерогенности рiзнорiдностi [6, с. 36].
Процес мiжкультурноi мiграцii i взаемодii - це ефективний природний процес, без якого свгт немислимий.
Оскшьки глобалiзацiя супроводжуе модернiзацiю як зашб швидких перетворень в економiчнiй сфер^ змши в полгтицГ й економщ^ боляче позначаються на культурних процесах.
Глобалiзацiя позитивно впливае на мiжкультурну комушкащю, що, зокрема, охоплюе штенсифшащю свггових соцiальних вiдносин. Це призводить до виникнення нових закономiрностей у життедмльносл соцiумiв.
Росiйський дослiдник Н. С. Юрабаев у працi 'Tлобалiзацiя i мультикультуралiзм" зазначае, що соцiальна реальшсть все бшьше набувае властивостi полшультурного простору, в якому перетинаються багатоманпта теоретичнi i практичнi дискурси, пов'язаш з розумiнням так звано! "плюралютично! парадигми". Плюралiстична парадигма враховуе багатоманптасть, гетерогеннiсть, множиннiсть i багатолiнiйнiсть культурного i соцiального буття, прав i свобод громадянина, ненасилля, вiротерпимостi, дiалогу культур [3, с. 88].
Сучасний бiполярний свiт повинен грунтуватися на вихвдних моментах комунiкацii, де основою повинна виступати мiжкультурна комунiкацiя, а також взаемозапозичення вдей, конструкцiй з держави реципiента.
Сучасна комунiкацiя посилюеться зростаючим впливом мас-медiа, усереднюе культурш розбiжностi й культурнi потреби. Динамша взаемодii сучасних суб'ектiв полiкультурного суспшьства така, що долае межi сощальних просторiв, втручаючись в iншi сощальш моносвiти. Комунiкацiя суб'ектiв культурних розбiжностей проявляеться в феноменi транскультуралiзму [3, с. 105].
Компаративютська методолопя дае можливють самоiдентифiкувати нацiональнi правовi культури, а також на цiй основi порiвняти й зiставити !х, "паралелiзувати", здiйснити аналогiю, iнтерпретацiю, реконструкцiю тощо. Як видаеться, це дасть змогу розширити логшу асимiляцiй, запозичення вдей захвдноевропейсько! думки в нацiональнi, фшософсью традицii, показати, як визнанi фшософсью принципи втшюються в iнших культурно-кторичних умовах.
У центрi компаративного дослвдження перебувають проблеми, пов'язанi з розбiжностями i подiбнiстю мiж ними: виявляеться процес взаемоди ушверсальних цiнностей i специфiчних нормативiв визначено! культури [3, с. 217-218].
Висновки. Фшософсью традицii заходу, основоположш пiдходи до вивчення комунжаци в правi впливають на нащональну правову систему. Розвиток демократii, свободи слова, права на приватне життя, мирне сшвкнування в контекстi глобалiзацii та мультикультуралiзму надае динамiки нащональним правовим системам в процеш такого взаемовпливу.
1. БабайцевА. Ю. Коммуникация /А. Ю. Бабайцев //Постмодернизм. Энциклопедический словарь. -Минск, 2001. - С. 372. 2. Ван Хук М Право как коммуникация /Ван Хук М. //Российский ежегодник общей теории права. - 2008. - № 1 / под. ред. А. В. Полякова. - СПб.: ООО "Университетский издательский консорциум "Юридическая книга", 2009. - С. 376-433. 3. Глобализация и мультикультурализм: монография / отв. ред. Н. С. Кирабаев. - М.: Изд-во РУДН, 2005. - 332 с. 4. Новая философская энциклопедия: в 4 т. / Ин-т философии РАН; Нац. общ.-науч. фонд; научно-ред. совет; предс. В. С. Степин; зам. предс.: А. А. Гусейнов, Г. Ю. Семигин, уч. секр. А. П. Огурцов. -М.: Мысль, 2010. - Т.2.-634 с. 5. Поляков А. В. Общая теория права: проблемы интерпретации в контексте коммуникативного похода: курс лекций / А. В. Поляков. - СПб.: Изд. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. - 864 с. 6. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации /Г. Г. Почепцов. - М.: Рефл-Бук; К.: Ваклер, 2001. - 656 с. 7. Романова Е. А. Правовая коммуникация: общетеоретический анализ: автореф. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 - "Теория и история госудрства и права; история политических и правовых учений"/ Е. А. Романова. - Саратов, 2011. - 28 с. 8. Честнов И. Л. Диалогическая антропология права как постклассический тип правопонимания: к формированию новой концепции / И. Л. Честнов // Российский ежегодник общей теории права. - 2008. - № 1/под. ред. А. В. Полякова. - СПб.: ООО "Университетский издательский консорциум "Юридическая книга", 2009. - С. 67-84.
