CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.291-296.
УДК 655.41 (4УКР-4М)
КЛЮЧОВ1 ПОДИ СТАНОВЛЕННЯ ВИДАВНИЧО1 ПРАКТИКИ НА МИКОЛА1ВЩИН1
Скрипарчук А.Л.
Миколавський нац1ональний ун1верситет ¡м. В. О. Сухомлинського, м. Миколав, Украна
У стaттi nроаналiзовано кторж зародження та становления видавничоЧ справи на МиколаЧвщит, появу друкарень та Чх розвиток.
Ключовi слова: видавнича справа, МиколаЧвщина, друкарня, лтографiя.
Постановка проблеми. Видавнича справа на Микола!вщиш на сьогодшшнш день е малодослщженою. У данш статп ми ставимо за мету розглянути юторда зародження та тенденци розвитку видавничо! сфери Микола1вщини.
Завданням дано! стагп е простежити хронолопю й особливост формування мереж друкарень у Миколаевi кiн. XVIII ст. - поч. XX ст.
Актуальшсть роботи пов'язана з необхщшстю багатоаспектного та системного вивчення матерiалiв ютори видавничо! дiяльностi Миколаева.
Перша друкарня в Миколаевi з'явилась в 1797 роцi при Чорноморському адмiралтейському правлiннi. Iнiцiатором створення, а в подальшому й координатором И дiяльностi виступив голова чорноморського адмiралтейського правлiння Микола Мордвинов (1754-1845 рр.), який передбачав, що новостворена друкарня (И офiцiйна назва - «Черноморская Адмиралтейская Типографiя») виступатиме основним постачальником книжково! продукци населенню швденно! Малоросп. Головним завданням протягом багатьох роюв роботи друкарнi залишалося задоволення морських потреб - друк морських карт, довiдникiв, статутiв, перекладiв морських творiв, а також рiзноманiтних навчальних пошбниюв для вихованцiв Чорноморського кадетного корпусу, переведеного в 1795 рощ з Херсона до Миколаева [2, с. 4]. Згодом М. Мордвинов запросив долучитися до розбудови видавничо! справи в Миколаевi вщомого на той час московського друкаря, книгопродавця й автора багатьох шриф^в Семена 1политовича (1оанникийовича) Селiвановського.
Уже в 1797 рощ в микола!вськш друкарш виходить перша книга «Букварь французский (новый)». О^м морсько! лггератури, друкарня приймала й громадянськi замовлення. У 1798 роцi друком виходить поема «Таврида, или Мой летний день в Тавическом Херсонесе» С.С. Боброва, який в Адмiралтейськiй канцелярп обiймав посаду перекладача. Книга вийшла з iменною посвятою: «Черноморского флота начальнику Адмиралу Николаю Семеновичу Мордвинову [5, с. 2]. У 1779 рощ вийшла
й поетична книга В. Петрова «Торжественное венчание на царство и помазание е.и.в. Павла Перваго...».
Проте справжньою подieю у видавничш справi на пiвднi Укра!ни, а також у розвитку науки стала поява юторичного твору поручика й письменника П. М. Захар'!на «Новый Синопсис, или Краткое описание происхождения словено-российского народа», у якому автор продовжив традици «Киевского Синопсиса 1674 года» - першого шдручника з ютори Русь
З 1798 року друкарня переходить шд юрисдикщю Штурманського училища, створеного на мющ Кадетського корпусу. Керiвництво типографieю вщдано професоровi П.1. Суворову. Дуже плщним для друкарнi училища став перюд 17991800 рр., коли було опублшовано цiлий ряд видань:
«Отбытие его преосвяш. Афанасия еп. Воронежского и Черкасскаго... из города Коломны в Воронежскую епархию, описанное, из любви и преданности, коломенским купцом Федором Ивановым Сурановым. Микола!в, друкарня Чорноморського штурманського училища». - 1799. - 18 сторшок;
«Безу Э. Математический мореходный курс. - Геометрия. Плоская и сферическая тригонометрия». - Ч.2, - 1800. - 200 сторшок;
«Теорико-практическое наставление о гражданской архитектуре, в пользу домостроителей собрано из лучших писателей с приличными чертежами. Издано в Николаеве флота капитаном Христофором Бернарде Графом». - 1800. - 212 сторшок;
Луценко «Ода на всерадостное прибытие его имп. величества государя цесаревича и великаго князя Константина Павловича в черноморская училища октября 1800 года». - 1800. - 9 сторшок;
Сори, аббат «Полный курс математики... Т. 2. Перевел с французскаго языка артиллерии лейтинант Иван Горбовский». - 1800. - 149 сторшок;
«Таблицы полуденных склонений Солнца и видов Луны на 1801, 1802, 1803 и 1804 годы; сочиненныя на гринический меридиан, по истинному времени юлианскаго счисления, или старого стиля». - 1800. - 16 сторшок.
Ус книжки видавалися гражданським шрифтом. У жанровому вщношенш це сумш навчально! лтератури та офщшних промов i панеприюв. Друкарня Чорноморського штурманського училища залишалася единим постачальником видавничо! продукци на твденних землях, доки у 1811 рощ в Одес не вщкриегься своя друкарня [4, с. 5].
За час свого юнування друкарня кшька разiв була реоргашзована. Це було спричинено багатьма умовами, зокрема - змшою тдпорядковуючого органу, матерiально-технiчним забезпеченням тощо. Так, зi створенням у 1803 роцi Гiдрографiчного депо Чорноморська типографiя морського вiдомства переходить шд його керiвництво [3, с. 173].
Матерiально-технiчне забезпечення Чорноморсько! типографп постiйно удосконалювалося. У 1832 рощ при нш вiдкрито лiтографiю, у якш налiчувалося 4 лiтографiчнi верстати, 1 прес i 25 лiтографiчних каменiв рiзноl величини. Загалом тут працювали 3 типографи й 4 спещалюти з лiтографiчного мистецтва.
1з переходом типографи шд юрисдикцiю Штабу, що керував Морською частиною в Миколаевi, вiдбулися й суггевi змiни в 11 робота Зокрема штат працiвникiв збiльшився до 13, з'явилось 5 ручних станюв. Шрифтiв - всього 164 пуда 18 фунпв, в тому чи^ росiйських - 154 пуда 15,5 фунта, шмецьких - 4 пуда 13 фунпв, французьких - 12,5 фунта, лтор (дерев'яних рiзного розмiру) - 426 штук. Також було вщкрито словолитню - майстерню з виготовлення шрифтiв та iнших типографiчних матерiалiв [3, с. 174].
У шдпорядкуванш Штабу Морсько! частини Чорноморська типографiя разом iз лiтографiею й словолитнею перебували недовго. Згодом вони передаш Управлшню Штабу Головного командира Микола!вського порту, який у свою чергу вщдае !х в оренду помiчниковi Голови Гiдрографiчноl частини Микола!вського порту каштан-лейтенантовi С.С. Павловському. Саме Сгор Савич Павловський з 4 шчня 1865 року розпочинае видання першо! микола1всько1 газети «Николаевский вестник».
Пюля трапчно1 смертi С.С. Павловського у вересш 1870 року його родм передають газету капiтан-лейтенантовi Василю Михайловичу Краевському, якому у червш 1872 роцi вдалося вщкрити власну типографiю, а при нш i лiтографiю.
1з 1869 року, коли унтер-офщер 1ван Васильович Богомолов вщкрив свою типографiю, розпочинаеться вщлш часу стрiмкого розвитку приватних видавництв у Миколаевi. До кiнця XIX столотя в мiстi успiшно функщонувало шiсть типографiй: уже згаданi нами типографи В. Краевського (11 в 1874 рощ купуе дружина депутата Мюько! думи Юлiя Григорiвна Рено), I. Богомолова (1869-1900 рр.), а також типографiя й лiтографiя фрiдрiхштатського мiщанина Юлiя Оскаровича Якубовича (1883-1899 рр.), «Русская типо-литографiя» дружини каштана другого рангу Ольги 1вашвни Рюмшо1 (1876-1900 рр.), типографiя Андрiя Миколайовича Юрковського (1873-1876 рр.), «Новая типографiя» Адольфа Григоровича (Абрама Мошковича) Шнейдера (1896-1912 рр.).
Причин такого с^мкого розвитку видавничо1 справи в Миколаевi було кiлька: по-перше, невпинний розвиток науки, осв^и, технiки спричинив до збшьшення попиту на друковане слово - новi неперiодичнi й сершш видання; по-друге, дефiцит друкованого слова сприяв швидкому збагаченню видавцiв, тому видавнича справа стала вигiдною в умовах формування книговидавничого ринку. Принапдно згадаемо, що влiтку 1912 року власник «Новой типографш» Адольф Шнейдер (типографiя з'явилася в мiстi в 1900 рощ), зiбравши у замовниюв 200 тисяч рублiв, ви1хав iз мiста [3, с. 175].
Початок нового XX столотя ознаменований появою нових типографiй, власниками яких тепер е професшш видавцi, лiтератори, редактори. Зокрема одними з найвщомших просв^ниюв i видавцiв 1900-х рокiв були брати Бшолипсью - Лука й 1ван. До речi, Лука Петрович Бшолипський розпочинав свою трудову дiяльнiсть спецiалiстом у типографil 1.В. Богомолова. За свою наполегливу роботу одержав звання почесного громадянина, був обраний i до мiсцевоl думи.
Власником ще однiеl типографil в Миколаевi був лiтератор Валентин Дмитрович Тарновський - видавець i редактор микола1вських газет «Николаевскiе новости», «Трудовая копейка», «Южное слово», «Голос жизни».
Однак розвиток видавничо! справи на той час був можливий лише в самому Миколаевь Вщомо, що тiльки кiлька спецiалiзованих типографш працювали в iнших мiстах сучасно! Микола!всько! областi - Вознесенська вшськова типографiя, яка обслуговувала вiйськовi шдроздши у Вознесенську, Вознесенська громадянська типографiя, у якiй виходила друком газета «Эхо Буга», а також Ольвюпольська типографiя.
Епоха розвитку видавничо! справи й перюдичних видань на Микола!вщиш пов'язана з iм'ям Сергiя Петровича Юрщина. Так, у 1901 рощ вш стае власником i редактором одше! з перших микола!вських газет «Южанин» (що виходила в Миколаевi з 1884 року, перший редактор-видавець М.В. Рюмш). 2 грудня 1901 року С. Юрщин перейменовуе газету на «Южную Россию» - «Ежедневную политическую, экономическую и литературную газету». У цьому ж номерi редактор у короткш формi висловив основну програму свого перюдичного видання: «Являясь выражением интересов южной окраины России, газета свое главное внимание обращает на всестороннюю разработку экономических и культурно-общественных вопросов, выдвигаемых жизнью избранного ею района».
Учений-садовод, який одержав осв^у в Петербурзькому лiсничому iнститутi i продовжив навчання в Сорбоннi, почесний громадянин Миколаева С.П. Юрщин дотримувався лiберальних позицш, тому згодом у 1905 рощ «Южная Россия» була заборонена. Сергш Петрович вщ'!жджае до Петербурга, де обшмае посаду видавця щоденно! суспiльно-полiтично! й лiтературно! газети «Сын Отечества». Пюля кiлькох публiкацiй викривальних фейлетошв, якi належали перу самого С. Юрщина, випуск ще! газети був призупинений на три мюящ. Тодi лiберал взяв в оренду газету «Наши дни», яка вже з 5 лютого 1905 року була офщшно заборонена.
У березш 1905 року видання газети «Сын Отечества» вщновлено. Проте знову ж таки за ршенням Петербурзько! судово! палати газета була заборонена, а видавець С.П. Юрiцин i редактор Г.1. Шрейдер на початку 1907 року були засуджент до ув'язнення у фортецi. Сергiю Петровичу вдалося ви!хати за кордон - до Сгипту [3, с. 180].
Наприкшщ 1910-х рокiв С. П. Юрщин знову з'являеться в Миколаевi, де 20 грудня 1918 року колишня демократична дума вибрала Юрщина комюаром мюта. 23 грудня 1919 року громадянська влада в мiстi на 30 дшв опиняеться в руках С.П. Юрщина, але вже 30 лютого 1920 року разом iз дешкшськими вшськами вiн ви!жджае до Одеси.
В iсторiю розвитку видавничо! справи в Миколаевi Сергш Петрович Юрщин увшшов не лише як один iз найбiльш вщомих власникiв мiсько! друкарнi, редактор одше! з перших микола!вських газет «Южанинъ» («Южня Россия»), але i як зачинатель традицш наукових видань у Миколаевь Так, iз 1 серпня 1901 року С.П. Юрiцин розпочав видавати й редагувати перший в Укра!ш керамiчний журнал «Керамическое обозрение» (1901-1905 рр.), який мав тдзаголовок «спецiально техническiй журналъ глиняннаго, известковаго, стеляннаго, цементнаго, фарфорового и соприкасающихся съ ними производствъ».
Аналгз дослгджень /з проблеми. Основою для дослщження видавничо! справи Микола!вщини е пращ О. Глушка, Ю. Демченка, А. Журавель, А. Золотухша,
I. 1ванова, С. Кононовича, М. Куйбар, Н. Малиновсько1, С. Маслова, Е. Мiрошнiченка, А. Пильненького, Н. Стеценка, А. Тамбовцево1, А. Троянова, С. Тупайло.
Iсторiя видавничо1 дiяльностi Микола1вщини дослiджували Октябрина Федорiвна Ковальова та Вадим Павлович Чистов, яю у монографiчному дослiдженнi «Очерки истории культуры Южного Прибужья», в одному iз роздiлiв розкрили юторда розвитку микола1вських типографiй, газет i журналiв з кiнця XVIII до XX столотя, виявлення певно1 видавничо1 традици. До нинi це найбшьш повне дослiдження ютори друкованого слова в Миколаевi [3].
У довщнику Д.В. Вальденберга «Справочная книга о печати всей Россш», 1911 р. в алфав^ному порядку вмiщено адреси 10 микола1вських типографiй та шщали 1х власникiв. Цей довiдник виявляе неабияку iсторичну цiннiсть: адже в ньому подано iм'я видавця С.П. Юрщина, який в 1911 рощ вже не займався видавничою справою в Миколаевi [1, с. 350].
Висновки та перспективи подальших досл1джень.
Отже, уже з кшця XVIII столотя в Миколаевi спостерiгався стрiмкий розвиток видавничо1 справи. Перш за все це спричинено тим, що в мiстi функцiонували друкарнi, як виготовляли продукцiю для задоволення рiзноманiтних потреб. Поява нових приватних друкарень i залучення до розвитку видавничо1 справи в Миколаевi справжнiх професiоналiв сприяли здоровiй конкуренци на книжковому ринку, розвитку якюно1 видавничо1 продукци, перюдично1 преси.
Можна зробити висновок, що розвиток видавничо1 дiяльностi на Микола1'вщиш перiоду кiнця XVIII - початку XXI ст. з одного боку вщбивае основш вiхи i риси розвитку галузi у провшци, з iншого - характеризуеться власною специфшою: появою друкарень, розвитком перюдично1 преси, особливостями розвитку журнальних видань тощо. Зародження друку в Миколаевi припадае на часи активного розширення меж Росшсько1 iмперil, розбудови нових мют на пiвднi та швденному заходi. Друковане слово стае знаком поступово1 урбашзаци ново! територil i «державно1 присутностi» в регiонi. Привертае увагу той факт, що друк у Миколаевi довгий час мав переважно «офщшний», книжний характер, перюдика ж виникае лише у 1865 рощ. На нашу думку, подальшого дослщження заслуговуе зародження та розвиток перюдично1 преси, а також сучасний стан видавничо1 сфери Микола1вщини.
Список л^ератури
1. Вальденбергъ Д.В. Справочная книга о печати всей России / Д. В. Вальденбергъ. - С. - Петербургъ: Т-во Xудожественной Печати, 1911. - 656 с.
2. Журавель А. Перша друкарня в Миколаев1 (з юторн рщного краю) / А. Журавель // Швденна правда. - 1958. - 21 жовтня. - С. 4.
3. Ковалева О. Ф. Очерки истории культуры Южного Прибужья. [В 3-х книгах] / Октябрина Федоровна Ковалева, Вадим Павлович Чистов. - Книга 3. - Николаев: Тетра, 2002. - 220 с.
4. Книги и брошюры, изданные в Николаеве (1789-1917). Каталог коллекции Николаевского обласного краеведческого музея / Сост. И.В. Гаврилов. - Николаев: Николаевский областной краеведческий музей, 1996. - 10 с.
5. Тамбовцева А. Друкарня «при гирлi 1нгулу» [Про першу друкарню в Миколаeвi наприкiнцi XVIII столтя] / А. Тамбовцева // Лешнське плем'я. - 1973. - 10 лютого. - С. 2.
Скрыпарчук А.Л. Ключевые события становления издательской практики на Николаевщине // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.291-296.
В статье проанализирована история зарождения и становления издательского дела на Николаевщине, появление типографий и их развитие.
Ключевые слова: издательское дело, Николаевщина, типография, литография.
Skryparchuk A.L. Key events of becoming of publishing practice on Mykolaiv //
Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P.291-296.
In the article the history of origin and becoming ofpublishing business in Mykolaiv, appearance of printing-houses and their development are analysed.
Key words: publishing business, Mykolaiv, printing-house, lithography.
Поступила до редакцп 19.08.2011 р.
