CC BY
29
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
УДК 616.831-005+616-056.52]-05
Паленка О.6., Литвиненко Н.В., Кривчун А.М.
КЛ1Н1КО-ПСИХОД1АГНОСТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ДИСЦИРКУЛЯТОРНО1 ЕНЦЕФАЛОПАТИ ПРИ ОЖИР1НН1
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Проведено комплексне кл/н/ко-психод/агностичне обстеження 90 пац/ент'в на дисциркуляторну ен-цефалопатю (64 паценти з ожирiнням, 26 пацieнтiв без ожирiння). В роботi використанi методи досл'дження нейропсихологiчного статусу (тест Сп'тбергера-Хашна, тест на депресю Бека, шкала MMSE, таблиц Шульте, тест Лурiя); застосован аналiз демографiчних показник/'в, даних ро-динного анамнезу, обстеження вегетативного статусу. У пацieнтiв iз дисциркуляторною енцефа-лопат'ею та ожирiнням встановлено переважання ос/6 жмочо)' статi, службовцв за профеаею. Хворi на дисциркуляторну енцефалопатю та ожир/ння не дотримувались здорового способу жит-тя (пере)дання, г/подинам/я), мали бльш вираженнi прояви вегетативно)' дисфункцн iз схильнстью до парасимпатикотони в пор!внянн!' iз патентами без ожир/ння. При досл'дженнi психоемоцйних параметр/в спостергали переважання особист'юно)' тривожностi iз зниженням р'тня уваги та зага-льно)' когштивно)' продуктивностi.
Ключов1 слова: дисциркуляторна енцефалопа™, нейропсихолопчний статус, ожиршня.
Дана робота е фрагментом науково-досл/дно)' роботи кафедри нервових хвороб з нейрох/рург/ею та медичною генетикою на тему: «Оптим/зац/я та патогенетичне обгрунтування метод/в д/агностики i лкування судинних та нейродегенератив-них захворювань нервово)' системи з урахуванням шнжо-гемодинам/чних, гормональних, метабол/чних, генетичних та iму-нозапальних чинниюв» (№ державно)'реестрацп- 0111U006303).
Вступ
Безумовним лщером серед чинниш когштив-ноТ та нейропсихолопчноТ' дисфункцп е судинна мозкова недостатнють. Хрошчы прогресуючi форми церебрально!' недостатност судинноТ етюлогп традицшно позначаються термшом дисциркуляторна енцефалопа™ (ДЕ) [8]. Прояви хроычноТ' шемп мозку в залежност вщ стадп процесу можуть змшюватись вщ субкл^чних до ознак стшкого невролопчного дефiциту в поед-наннi з емоцшно-особистюними та когнiтивними розладами [5,6,8].
Основы кл^чы прояви хронiчноТ недостатно-стi мозкового кровообiгу (порушення в емоцшнш сферi, полiморфнi руховi розлади, попршення пам'ятi, уваги, мислення) поступово призводять до дезадаптаци хворих. До кл^чних особливос-тей хронiчноТ шемп мозку вiдносять прогресую-чий переб^, стадiйнiсть, синдромнiсть. Врахову-ючи високу поширенють когнiтивних порушень у хворих на цереброваскулярн захворювання, не-обхщно проводити Тх ранню дiагностику до фор-мування вираженного неврологiчного дефщиту, який значно обмежуе можливостi со^альноТ адаптацiТ хворого. На сучасному етап окремо видiляють термiн помiрних когштивних порушень (стану, що характеризуеться нормальним ште-лектом, суб'ективним зниженням пам'ят^ збере-женням активностi у повсякденному життi, наяв-ними порушеннями мнестичних функцш при вщ-сутностi проявiв деменцiТ [2]. Потрiбно наголоси-ти, що фактори ризику розвитку судинних ура-жень головного мозку (ожиршня, артерiальна п-пертензiя, цукровий дiабет тощо) обтяжують пе-ребiг та лкування ДЕ.
На теперiшнiй час залишаються до кiнця нез'ясованими питання впливу ожиршня на пе-
реб^ ДЕ, в тому числi, на психодiагностичнi па-раметри.
Мета дослiдження
Визначення клiнiко-психодiагностичних особ-ливостей перебiгу ДЕ 11ст. у пацiентiв iз ожирiн-ням.
Матерiали та методи дослщження
Проведено обстеження 90 пацiентiв iз ДЕ II ст. вiком вщ 41 до 68 рокiв (середнш вiк 56±2,5 рокiв), якi перебували на стацюнарному лкуван-нi в невролопчному вiддiленнi ПолтавськоТ об-ласноТ клiнiчноТ лiкарнi iм.М.В.Склiфосовського протягом 2013-2014 рр. ДЕ дiагностували за за-гальноприйнятими класифiкацiями та методич-ними рекоменда^ями [4]. В залежностi вщ шде-ксу маси тiла (1МТ) пацiенти були розподiленi на двi групи: 64 пацiенти iз ДЕ II ст. та ожиршня (1 група) та 26 па^етчв iз ДЕ II ст. без ожиршня (2 група). ). До групи з ожиршням були вщнесеш па^енти, у яких !МТ був вищий за 30,0 кг/м2.
У вах пацiентiв проводили збiр та деталiза-цiю скарг, ретельне вивчення анамнезу, визначення антропометричних даних, дослщження невролопчного статусу. Окремо проводили збiр шформаци про палшня, вживання алкоголю, особливосл харчування, вiк та професш, трива-лiсть захворювання. Серед скарг особливу увагу придтяли наявностi головного болю з уточнен-ням штенсивносп (за вiзуальною аналоговою шкалою - ВАШ). ВАШ представляе собою лшш довжиною 10 см, де 0 визначае вщсутнють болi, 2 см -слабку бть, 4 см - помiрну, 6 см - вира-жену, 8 см - рiзко виражену, 10 см - нестерпну бть. З'ясовували наявнють головокружiння, порушення статики, координацп, емоцiйноТ сфери, зниження памя1, уваги. Особливу увагу зверта-
ли на дат амейного анамнезу (^eMi4Ha хвороба серця, артерiальна гiпертензiя (АГ), ожирiння, цукровий дiабет у батькiв).
Для оцiнки вегетативного тонусу була вико-ристана карта-опитник, розроблена проф. А.М. Вейном [3]. Для встановлення вегетативних розладiв шдраховували загальну ктькють балiв за позитивними вщповщями на питання першого (анкета патента) та другого (анкета лкаря) роз-дiлiв карти. Наявнiсть вегетативно'! дисфункцп дiагностували, якщо у хворого ктькють балiв першого роздiлу карти перевищувала 15 балiв, другого - 25 балiв. Додатково для характеристики вегетативного тонусу вивчали показники час-тоти серцевих скорочень, систолiчного та дiас-толiчного АТ, дихальних рухiв, розраховували вегетативний iндекс Кердо та Хтьдебранда, що дозволило оцшити ступiнь дезштеграцп в дiяль-ност вiсцеральних систем органiзму.
Нейропсихологiчне (психодiагностичне) об-стеження проводили за допомогою тестiв Ч.Д.Спiлбергера в модифкацп Ю.Л.Ханша [7], тесту Бека, коротко' шкали MMSE (Mini Mental State Examination), таблиць Шульте, тесту Лурiя. Тест Сптбергера-Ханша являе собою надiйну та шформативну методику, яка допомагае оцшити як реактивну тривожнють (ситуацiйну), так i осо-бистiсну тривожнiсть (стшка характеристика лю-дини). Результат до 30 балiв вiдбивав низький рiвень тривоги, 31- 45 - середнш, 46 i бiльше -високий рiвень тривоги. Кiлькiсну оцiнку емоцш-них порушень проводили за допомогою шкали депресп Бека (1-9 балiв - вiдсутнiсть депресп, 10-15 балiв - м'яка депресiя, 16-18 балiв помiр-на депресiя, бiльше 19 балiв - виражена депре-ая). Для оцiнки загально' когштивно''' продуктив-ностi використовували коротку шкалу MMSE (Mini Mental State Examinatin), яка дозволяе швидко та ефективно оцiнити орiентування в ча-сi, мiсцi, сприйняття, концентрацш уваги, функ-цiю мови, праксису. З метою дослщження темпу сенсомоторних реакцш, активно' уваги, трено-ваностi та втомлюваностi використовували таб-
Данi представленi в таблицi 1 свщчать про переважання наявностi головного болю, голово-кружiння, пригнiчення настрою у па^енпв I гру-пи. При цьому у па^енпв iз ожирiнням штенсив-нiсть головного болю за ВАШ була достовiрно
лиц Шульте. Оцiнку стану довтьно'Г вербально'1 памятi проводили методом запам'ятовування 10 ^в, не пов'язаних мiж собою за змютом i емо-цшно нейтральних (О.Р.ЛурГО [9,10].
Отриманi у процеа обстеження пацieнтiв Ki-лькюш показники обробляли методами матема-тично'Г статистики з розрахунком середнiх вибiр-кових значень (М), дисперсп (у) та помилок се-реднiх значень (m) у групах обстежених оаб. Bi-рогiднiсть вiдмiнностей отриманих результат для рiзних груп визначалася за допомогою t-критерiю надiйностi Стьюдента. Biдмiнностi вва-жали статистично значимими при загальноприй-нятiй у медико-бюлопчних дослiдженнях iмовiр-ностi помилки p<0,05. lмовiрнiсть помилки оцшю-вали за таблицями Стьюдента з урахуванням розмiру експериментальних груп. Обчислення проводили на персональному комп'ютерi iз ви-користанням програм "Microsoft Excel 2007" та "SPSS for Windows. Release13.0".
Результати дослiджень та ïx обговорення
В загальнш когортi хворих на ДЕ переважали паценти iз ожирiнням (71%). При порiвняннi ген-дерних особливостей було з'ясовано, що в першш групi переважали ж1нки (75%), в другш групi жiнки та чоловки становили порiвну (50%). Вк пацiентiв першо'1 групи склав 54,8±0,8 рокiв, дру-roï групи - 55,9±1,2 рокiв (pL0,05). Серед паце-нтiв першо'1 групи переважали службовц (53,1%), друго'Г групи - роб^ники (42,3%). Паце-нти першо'1 та друго'Г групи з однаковою частотою зловживали палшням (7% в першш групi, 12% в другш груш), кавою (42% та 40% вщповщ-но), мали низький показник рухово'1 активностi (час ходи склав вщповщно 2,35±0,3годин та 1,96±0,5годин). При цьому паценти першо'1 групи рщше займались фiзичними вправами (34% проти 60% в другш груш), часпше мали надлиш-ковий прийом (62 % проти 28 % в другш гру-
пi).
Аналiз скарг пацiентiв в першiй та другш групах наведений в таблиц 1.
Таблиця 1
Характеристика суб'ективних показникв у хворих на ДЕ (%)
вищою порiвняно з хворими II групи (5,77±0,2 балiв в першш груш проти 4,68±0,4 бали в другш груш хворих, pL0,05).
Даш амейного анамнезу представлен в таб-лицi 2.
Iгрупа II група
показники ДЕ + ожиршня ДЕ без ожиршня
m=64 m=26
головний бть 94% 80%
головокружшня 80% 73%
зниження пам'ятi 71% 68%
зниження уваги 64% 60%
дратливють 65% 60%
пригнiчення настрою 71% 64%
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
Таблиця 2
Характеристика показнишв амейного анамнезу у хворих на ДЕ (%)
фактори ризику I група ДЕ + ожиршня m=64 II група ДЕ без ожиршня m=26
мати батько Мати батько
артерiальна гiпертензiя 59,3% 28,1% 69,2% 23,1%
стенокардiя 23,4% 12,5% 30,7% 3,8%
цукровий дiабет 10,9 % 6,2% 7,7% 7,7%
ожиршня 37,5% 15,6% 38,4% 7,6%
Отримаш дан щодо амейного анамнезу свщ-чили про однакову частоту реестрацп в групах АГ, цукрового дiабету (у матерi та батька), ожиршня (у матерО. Потрiбно зауважити, що наяв-нiсть ожирiння у батька переважала у пацетчв
Порiвняльна
першо'Г групи та стенокардп у матерi серед пацн eнтiв друго''' групи.
Порiвняльна характеристика вегетативного тонусу у паценпв iз ДЕ наведена в таблиц 3.
Таблиця 3
ктеристика вегетативного тонусу у пацieнтiв '¡з ДЕ (М±т)
Показники I група ДЕ + ожиршня m=64 II група ДЕ без ожиршня m=26 Р
ктькють балiв за карткою опитувальника Вейна 39,3±1,6 33,2±2,3 <0,05
вегетативний шдекс Кердо, ум.од -23,2±2,1 -14,4±2,9 <0,05
вегетативний шдекс Хтьдебранда, ум.од 3,98±0,007 3,99±0,17 >0,05
Згщно даних, наведених в таблиц 3, у паце-н^в обох груп реестрували синдром вегетативно!' дисфункцп за ктькютю балiв опитувальника Вейна з достовiрним переважанням в груш хворих з ожиршням. Нами не було встановлено до-стовiрних змш вегетативного шдексу Хтьдебра-нда в обох групах, при цьому значення парамет-рiв знаходились в межах 2,8 - 4,9 ум.од., що свн дчило про нормальнi мiжсистемнi сшввщношен-ня в дихальнiй та серцево-судиннш системах.
Окремо потрiбно шдкреслити, що вегетативний iндекс Кердо мав вщ'емш значення в обох групах з переважанням в груш з ожиршням, що свн дчило про переважання парасимпатичного тонусу в цш груш.
Психодинамiчнi параметри також мали ви-значенi особливост в обох групах пацiентiв (таблиця 4).
Таблиця 4
Психодинамiчнi параметри у хворих на ДЕ (М±т)
Показники I група ДЕ + ожиршня m=64 II група ДЕ без ожиршня m=26 Р
реактивна тривожнють, бали 29,5±0,8 29,9±1,0 >0,05
особистюна тривожнють, бали 46,5±1,3 41,0±2,3 <0,05
шкала депресп' Бека, бали 11,2±0,8 9,9±1,1 >0,05
темп сенсомоторних реакцш, рь вень уваги (таблиц Шульте), с 48,1±1,4 42,7±1,7 <0,05
короткочасна пам'ять (10 ^в), % 76,3±1,7 78,4±2,7 >0,05
MMSE, бали 26,9±0,1 27,8±0,1 <0,05
Отримаш дан щодо психодинамiчних пара-метрiв пацiентiв свiдчили, що у хворих на ДЕ та ожиршня достовiрно переважала особистюна тривожнiсть ( за шкалою Сшлберга-Ханша), були знижеш рiвень уваги (за таблицями Шульте) та загальна когштивна продуктивнють (за тестом MMSE), що вказувало на розвиток помiрних ког-штивних розладiв в цiй групi хворих.
Висновки
1. Проведене дослщження довело перева-жання пацiентiв з ожиршням в загальнш когорт хворих на ДЕ (71%).
2. У пацетчв iз ДЕ та ожирiнням переважали особи жшочо'Г статi, службовцi. Паценти це'Г групи вели менш рухливий спосiб життя та зловжи-вали перещанням.
3. За даними анамнезу у пацетчв з ДЕ та ожиршням виявлено переважання наявност головного болю, головокружшня, пригшчення на-
строю, що супроводжувалося вегетативною ди-сфункцею з парасимпатикотонiею.
4. Психодiагностичне обстеження встановило переважання особистюноТ тривожностi, при зни-женнi рiвня уваги та загальноТ когнiтивноТ проду-ктивностi в данiй групi пацетчв.
Лiтература
1. Бачинська Н.Ю. Синдром умеренных когнитивных нарушений / Н.Ю. Бачинська // НейроNews. - 2010. - № 2 (1). - С. 12-17.
2. Бурчинский С.Г. Ишемия головного мозга: возможности комплексной
3. фармакологической коррекции / С.Г. Бурчинский // Укр. вюн. психоневрол. - 2006. - Т. 14, № 1. - С. 15-18.
4. Вейн А.М. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / А.М. Вейн. - М. : Медицина, 2003. - 752 с.
5. Волошин П.В. К вопросу о классификации сосудистых заболеваний головного мозга / П.В. Волошин, Т.С. Мищенко // УкраТ'н-ський вюник психоневрологи. - 2002. - Т. 10, вип. 2 (31). - С. 1217.
6. Гусев Е.И. Хроническая недостаточность мозгового кровообращения / Е.И. Гусев, А.Н. Коновалов, В.И. Скворцова [и др.] // Неврология: Национальное руководство. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2010.
7. Литовченко Т.А. Патогенетический подход к профилактике и коррекции нарушений когнитивной сферы у пациентов с хрониче-
ской сосудистой патологией головного мозга / Т.А. Литовченко // Здоровье Украины. - 2007. - № 3. - С. 5.
8. Клтчш шкали i психодiагностичнi тести у дiагностицi судинних захворювань головного мозку : Метод. рекомендацп / Т.С. Мще-нко, Л.Ф. Шестопалова, М.А. Трщинська. - Х. : В1ПОЛ, 2008. -36 с.
9. Шмщт 6.В. Класифка^я судинних уражень головного i спинного мозку / 6.В. Шмiдт // Ж неврологи i психiатрiY. - 1985. - Т. 85. -С. 192-203.
10. O'Brien J.T. Vascular cognitive impairment / J.T. O'Brien, T. Erkin-juntti, B. Reisberg [et all.] // Lancet Neurology. — 2003. — Vol. 2. — P. 89-98.
11. Яхно Н.Н. Легкие и умеренные когнитивные нарушения в пожилом возрасте / Н.Н. Яхно, В.В. Захаров // Терапевт.архив. -2006. - № 1. - С. 80-83.
References
1. Bachins'ka N.YU. Sindrom umerennykh kognitivnykh narusheniy / N.YU. Bachins'ka // NeyroNews. - 2010. - № 2 (1). - S. 12-17.
2. Burchinskiy S.G. Ishemiya golovnogo mozga: vozmozhnosti kompleksnoy
3. farmakologicheskoy korrektsii / S.G. Burchinskiy // Ukr. vнsn. psikhonevrol. - 2006. - T. 14, № 1. - S. 15-18.
4. Veyn A.M. Vegetativnyye rasstroystva: Klinika, lecheniye, diagnostika / A.M. Veyn. - M. : Meditsina, 2003. - 752 s.
5. Voloshin P.V. K voprosu o klassifikatsii sosudistykh zabolevaniy golovnogo mozga / P.V. Voloshin, T.S. Mishchenko // UkraHns'kiy vHsnik psikhonevrologHH'. - 2002. - T. 10, vip. 2 (31). - S. 12-17.
6. Gusev Ye.I. Khronicheskaya nedostatochnost' mozgovogo krovoobrashcheniya / Ye.I. Gusev, A.N. Konovalov, V.I. Skvortsova [i dr.] // Nevrologiya: Natsional'noye rukovodstvo. - M. : GEOTAR-Media, 2010.
7. Litovchenko T.A. Patogeneticheskiy podkhod k profilaktike i korrektsii narusheniy kognitivnoy sfery u patsiyentov s khronicheskoy sosudistoy patologiyey golovnogo mozga / T.A. Litovchenko // Zdorov'ye Ukrainy. - 2007. - № 3. - S. 5.
8. Klinichni shkaly i psykhodiahnostychni testy u diahnostytsi sudynnykh zakhvoryuvan' holovnoho mozku : Metod. rekomendatsiyi / T.S. Mishchenko, L.F. Shestopalova, M.A. Trishchyns'ka. - KH. : VIPOL, 2008. - 36 s.
9. Shmidt YE.V. Klasyfikatsiya sudynnykh urazhen' holovnoho i spynnoho mozku / YE.V. Shmidt // ZH nevrolohiyi i psykhiatriyi. -1985. - T. 85. - S. 192-203.
10. O'Brien J.T. Vascular cognitive impairment / J.T. O'Brien, T. Erkinjuntti, B. Reisberg [et all.] // Lancet Neurology. — 2003. — Vol. 2. — P. 89-98.
11. Yakhno N.N. Legkiye i umerennyye kognitivnyye narusheniya v pozhilom vozraste / N.N. Yakhno, V.V. Zakharov // Terapevt.arkhiv. - 2006. - № 1. - S. 80-83.
Реферат
КЛИНИКО-ПСИХОДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИИ ПРИ ОЖИРЕНИИ
Паленка Е.Е., Литвиненко Н.В., Крывчун А.М.
Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, нейропсихологический статус, ожирение.
Проведено комплексное клинико-психодиагностическое обследование 90 пациентов с дисциркуля-торной энцефалопатией (64 пациента с ожирением, 26 пациентов без ожирения). В работе использованы методы исследования нейропсихологического статуса (тест Спилбергера-Ханина, тест на депрессию Бека, шкала MMSE, таблицы Шульте, тест Лурия); применены анализ демографических показателей, данных семейного анамнеза, обследования вегетативного статуса. У пациентов с дисцир-куляторной энцефалопатией и ожирением установлено преобладание лиц женского пола, служащих по профессии. Больные дисциркуляторной энцефалопатией и ожирением не придерживались здорового образа жизни (переедание, гиподинамия), имели более выраженные проявления вегетативной дисфункции с уклоном к парасимпатикотонии по сравнению с пациентами без ожирения. При исследовании психоэмоциональных параметров наблюдали преобладание личностной тревожности со снижением уровня внимания и общей когнитивной производительности.
Summary
PECULIARITIES OF CLINICAL COURSE OF PSYCHO DIAGNOSTIC ENCEPHALOPATHY IN OBESITY
Palenka Ye. Ye., Lytvynenko N.V., Kryvchun A.M.
Key words: encephalopathy, neuropsychological status, obesity.
The comprehensive clinical and psychodiagnostic survey involved 90 patients with dyscirculatory encephalopathy (64 obese patients, 26 patients without obesity). We used research methods of neuropsychological status (Spielberg-Hanin test, Beck depression test, MMSE scale, Schulte tables, Luria test), applied analysis of demographic indicators of family history data, survey of vegetative status. Among the patients with dyscirculatory encephalopathy and obesity females were observed to prevail, mainly white collar workers. The patients with dyscirculatory encephalopathy and obesity did not keep healthy lifestyle (overeating, lack of exercise) and had a more pronounced manifestations of autonomic dysfunction with a tendency to the parasympathicotony compared with the patients without obesity. The study of psycho-emotional parameters demonstrated the prevalence of personal anxiety with reduced attention and general cognitive performance.
