1. Установлена взаимосвязь длины тела и величины мозжечка, показано, что увеличение длины тела на 1 см сопровождается увеличением массы мозжечка на 0,8 г у мужчин и 0,7 г у женщин.
2. Показатели массы мозжечка и у мужчин, и у женщин гиперстенического, нормостенического и астеническоготипов телосложения различаются (в среднем 100 % - 98,7 % - 96,5 % у мужчин и 100 % - 96,7 % -94,0 % у женщин).
3. Увеличение массы мозжечка в связи с увеличением длины тела одинаково у разных соматотипов.
Перспективы дальнейших исследований Полученные данные могут быть использованы при анализе данных МРТ и рентгенологических исследований мозга.
1. Блинков С. М. Мозг человека в цифрах и таблицах / С. М. Блинков, И. И. Глезер // - Л. : Медицина, - 1964. - 471 с.
2. Баев А. А. Магнитно-резонансная томография головного мозга / А. А. Баев, О. В. Божко, В. В. Чураянц // - М. : Мед, - 2000. - 128 с.
3. Бушенева С. Н. Современные возможности исследования функционирования и реорганизации мозговых структур (обзор) / С. Н. Бушенева, А. С. Кадыков, М. В. Кротенкова // Неврол. журнал. - 2007. - Т. 12, № 3. - С. 37-41.
4. Гунас I. В. Компьютерно-томографiчнi розмiри мозочка та основних ядер кшцевого мозку в юнацькому ввд / I. В. Гунас, О. О. Гавриленко, Ю. Й. Рудий // Кл^чна анатс^я та оперативна хiрургiя. - 2010. - Т. 9, № 2. - С. 78-83.
5. Гавриленко О. О. Вщмшносп компютерно-томографiчних розмiрiв мозочка у юнагав та дiвчат рiзних соматотишв / О. О. Гавриленко // Вкник морфологи. - 2010. - № 16 (1). - С. 179-183.
6. Корольков А А Философские проблемы и нормы в биологии и медицине / А А. Корольков, В. П. Петленко // - М. : Просвещение, - 1977. - 391 с.
7. Калиниченко С. Г. Кора мозжечка / С. Г. Калиниченко, П. А. Мотавкин // - М. : Наука, - 2005. - 320 с.
8. Маргорин Е. М. Индивидуальная анатомическая изменчивость организма человека / Е. М. Маргорин // - М., - 1975. - 215 с.
9. Мозжечок // Большая медицинская энциклопедия : в 31 т. / [гл. ред. Б. В. Петровский]. - [3-е изд.]. - М. : Советская энциклопедия, - 1981.
- Т. XV (Меланома-Мудров). - С. 350-368.
10. Соловьев С. В. Размеры мозжечка человека по данным МР-томографии / С. В. Соловьев // Вестник рентгенологии и радиологии. - 2006.
- № 1. - С. 19-22.
11. Хубутия Б. И. Морфологические особенности мозжечка человека / Б. И. Хубутия, С. В. Соловьев // Российский медико-биологический вестник им. акад. И. П. Павлова. - 2000. - № 1-2. - С. 65-67.
12. Шевкуненко В. Н. Материалы по типовой анатомии нервной системы / В. Н. Шевкуненко // Современная клиника. - 1932. - Т. 318. - С. 7-10.
2. Баев А. А. Магнитно-резонансная томография головного мозга / А. А. Баев, О. В. Божко, В. В. Чураянц // - М. : Мед, - 2000. - 128 с.
3. Бушенева С. Н. Современные возможности исследования функционирования и реорганизации мозговых структур (обзор) / С. Н. Бушенева, А. С. Кадыков, М. В. Кротенкова // Неврол. журнал. - 2007. - Т. 12, № 3. - С. 37-41.
4. Гунас I. В. Компьютерно-томографiчнi розмiри мозочка та основних ядер кшцевого мозку в юнацькому ввд / I. В. Гунас, О. О. Гавриленко, Ю. Й. Рудий // Кл^чна анатс^я та оперативна хiрургiя. - 2010. - Т. 9, № 2. - С. 78-83.
5. Гавриленко О. О. Вщмшносп компютерно-томографiчних розмiрiв мозочка у юнагав та дiвчат рiзних соматотишв / О. О. Гавриленко // Вкник морфологи. - 2010. - № 16 (1). - С. 179-183.
6. Корольков А А Философские проблемы и нормы в биологии и медицине / А А. Корольков, В. П. Петленко // - М. : Просвещение, - 1977. - 391 с.
7. Калиниченко С. Г. Кора мозжечка / С. Г. Калиниченко, П. А. Мотавкин // - М. : Наука, - 2005. - 320 с.
8. Маргорин Е. М. Индивидуальная анатомическая изменчивость организма человека / Е. М. Маргорин // - М., - 1975. - 215 с.
9. Мозжечок // Большая медицинская энциклопедия : в 31 т. / [гл. ред. Б. В. Петровский]. - [3-е изд.]. - М. : Советская энциклопедия, - 1981.
- Т. XV (Меланома-Мудров). - С. 350-368.
10. Соловьев С. В. Размеры мозжечка человека по данным МР-томографии / С. В. Соловьев // Вестник рентгенологии и радиологии. - 2006.
- № 1. - С. 19-22.
11. Хубутия Б. И. Морфологические особенности мозжечка человека / Б. И. Хубутия, С. В. Соловьев // Российский медико-биологический вестник им. акад. И. П. Павлова. - 2000. - № 1-2. - С. 65-67.
12. Шевкуненко В. Н. Материалы по типовой анатомии нервной системы / В. Н. Шевкуненко // Современная клиника. - 1932. - Т. 318. - С. 7-10.
ЗАЛЕЖН1СТЬ МАСИ МОЗОЧКА ЛЮДИНИ В1Д ДОВЖИНИ Т1ЛА ТА ТИПА СТАТУРИ Степаненко О.Ю., Кущ С.О.
Встановлено залежшсть маси мозочка людини вщ довжини тша (0,8 г / см - у чоловшв i 0,7 г / см - у жшок) i вщмшносп и показнимв у чоловшв i жшок з рiзним типом статури (у середньому 100% - 98,7 % - 96,5% у чоловшв i 100% - 96,7% - 94,0% у жшок гиперстенического, нормостешческого i астешчного тишв статури).
Ключов1 слова: людина, мозочок, шдивщуальна мшливкть, варiантна анатс^я.
Стаття надшшла 22.11.2013 р.
УДК 616.714/716
DEPENDENCE OF THE WEIGHT OF HUMAN CEREBELLUM FROM BODY LENGTH AND BODY TYPE Stepanenko A.Yu., Kucsh S.A.
The dependence of the weight of human cerebellum from body length (0.8 g / cm - in men and 0.7 g / cm - in women) and its differences among men and women with a different body type (average 100% - 98.7 % - 96.5% for men and 100% - 96.7% - 94.0% for women with hypersthenic, normosthenic and asthenic body types).
Key words: human, cerebellum, individual variation, variant
anatomy.
Рецензент Масловский С.Ю.
КЛШ1КО-МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ К1СТ ЩЕЛЕПНИХ К1СТОК
У статт на пiдставi вивчення морфолопчно! структури 46 препарат1в верхшх i нижшх щелеп плодiв людини на 10-30 тижнях внутршньоутробного перюду розвитку наведений опис утворень, яга в подальшому можуть стати джерелом виникнення деяких нозолопчних форм гастозних уражень щелепних исток. Зазначеш припущення певною мiрою шдтверджуються клшшо-морфолопчними особливостями згаданих гаст.
Ключов1 слова: ембрюгенез, щелепа, кюта.
Загальновизнано, що одонтогенш 1 неодонтогенш осередки шфекцп в щелепних юстках е постшним джерелом антигенного мшробного навантаження та тканинних токсишв, яю впливають на метабол1зм, сприяють штоксикацп 1 сенсибшзацп оргашзму, розвитку аутоалерпчних процес1в [1, 5]. Велике р1знома!ття щелепних юст робить досить вагомим значения !х д1агностики, диференцшно! д1агностики та л1кування, що завжди вимагае шдивщуашзацп 1з урахуванням особливостей кожного клшчного випадку. Однак ситуащя ускладнюеться тим, що серед фах1вщв до тепершнього часу кнують р1зш точки зору щодо етюлогп, патогенезу, семютики та групово! належносп окремих нозолопчних форм у класифшащях, 1, як наслщок, в питаннях вибору метод1в терапп, можливосп виникнення ускладнень та визначення прогнозу [1, 2, ].
Метою роботи було з'ясування можливих джерел утворення гранульом та еттел1альних кют щелеп в процеа ембрюгенезу та !х клшко-морфолопчна характеристика.
Матерiал та методи дослщження. Нами вивчено 46 препарапв верхшх та нижшх щелеп плод1в людини в перюд в1д 10 до 30 тижшв внутр1шньоутробного розвитку, отриманих тсля штучного переривання
ваптносп за сошальними показаннями. Матерiал для морфологiчного дослщження готувався за власними методиками [3].
Отримаш результати морфологiчного дослiдження зшвставлялися iз особливостями клiнiчних проявiв i даними додаткових методiв обстеження у 20 хворих з окремими нозолопчними формами кiстозних утворень щелеп епiтелiального походження.
Результати дослiдження та 1х обговорення. Згiдно отриманих результатiв, в перiод 10-12 тижтв внутрiшньоутробного розвитку [6] на горизонтальних шлiфах нижньо! та верхньо! альвеолярних дуг визначаються пiдковоподiбнi зубнi пластинки, утворенi 4-8 шарами густо розташованих витягнутих еmтелiальних клiтин з вiдносно великими штенсивно забарвленими ядрами (рис. 1). По ходу зубно! пластинки перiодично зус^чаються комплекси епiтелiальних клiтин округло! або рщше неправильно! форми, якi втратили iз зубною пластинкою зв'язок, ^ вочевидь, в бiльш пiзнiх термiнах участi в одонтогенезi не приймають.
Примiтним в даний дослiджуваний термш е також факт наявностi у деяких випадках в переднiй частиш пiднебiнного шва, що формуеться, за медiальними рiзцями, одного або декшькох округлих утворень, дiаметром 0,7-1 мм, представлених скупченням епiтелiальних клiтин, що мають в центральнiй частинi полтональну або округлу, а по периферп рiзко сплощену форму. В окремих, розташованих ближче до центру, клггинах визначаються гранули кератогiалiна.
На наш погляд, таю утворення можуть стати джерелом розвитку неодонтогенних епiтелiальних щелепних кiст (носо-пiднебiнна, глобуло-максилярна, носо-альвеолярна), що мае кташчне пiдтвердження.
Так, носо-шднебшш кiсти (кiсти рiзцевого каналу) [5] виникають в рiзних вiддiлах рiзцевого каналу, але найчастiше - в нижшх дiлянках. Розташовуються вони зазвичай мiж центральними рiзцями, однак можуть локалiзуватися i на пiднебiннi. 1х рiст повiльний та безболiсний. Шсля пошкодження пiднебiння позаду iнтактних центральних рiзцiв з'являеться вибухання з чикими контурами (рис. 2).
Рентгенологiчно визначаеться дшянка гомогенного розрiдження кiстково! тканини округло! форми з чикими контурами, розташована по середнiй лiнi! в дшянщ рiзцевого отвору, на яку проектуються кореш штактних зубiв зi збереженою перiодонтальною щiлиною. При пункцп отримуеться прозора рiдина з кристалами холестерину. Вш мiсця розвитку залежить патоморфолопчна будова кiсти. Так, у верхньому вщдш каналу кiсту вистилае цилшдричний або миготливий епiтелiй, а в нижшх вщдшах - багатошаровий плескатий [1]. Глобуло-максилярнi кiсти [8] розташовуються мiж боковим рiзцем та мом верхньо! щелепи, ростуть повшьно та безболiсно. Нерiдко !х дiагностують випадково. Клiнiчно виявляються у виглядi безболiсного вибухання в присiнку порожнини рота або шднебшня, можуть проростати в порожнину носа або верхньощелепну пазуху, нагноюються ршко.
На рентгенограмi мiж iнтактним боковим рiзцем та шлом (або iклом та боковою групою зубiв (Рис. 3) спостертаеться дiлянка гомогенного розрiдження кiстково! тканини округло! форми з чикими контурами iз дивергенцiею коренiв та збереженням перюдонтально! щiлини. В пунктатi визначаеться прозора ршина з кристалами холестерину. Оболонка глобуло-максилярно! юсти вистелена плоским, кубiчним або цилiндричним епiтелiем [1]. Носо-альвеолярш (носо-губнi) кiсти [1] розташовуються на переднш стiнцi в/щ в проекцп коренiв бокового рiзця та шла. Вони обумовлюють деформацiю зовшшньо! кортикально! пластинки. В дiлянцi носо-губно! борозни пiд крилом носа визначаеться малорухоме, еластичне вибухання округло! форми з чикими контурами (рис. 4). Може спостертатися звуження входу в ню. Рентгенологiчних проявiв не мають. Зуби в зош юсти iнтактнi. При пункцi!: прозора, жовтого кольору, в'язка рщина з кристалами холестерину [2].
На 14-16 тижнях внутршньоутробного розвитку [6] кшьюсть епiтелiальних комплекав, що вiдокремилися вiд верхньо! i нижньо! зубних пластинок, значно зростае. Бшьшкть з них представлен концентрично розташованими епiтелiальними клiтинами, що надае !м зовнiшню схожiсть з перлинами (рис. 5). Описане рашше епiтелiальне утворення, розташоване в дшянш пiднебiнного шва, зазнае iстотних змш. На даний перiод дослiдження воно вже мае вигляд однiе! або декшькох юст дiаметром 1,5-2 мм, стшки яких представленi декiлькома шарами сплощених, дистрофiчно змiнених епiтелiоцитiв. Порожнина утворень заповнена некротизованими епiтелiальними клиинами i аморфними безструктурними масами (рис. 6).
Починаючи з 18-20 тижшв ембрiогенезу, в центральних частинах описаних рашше епiтелiальних комплексiв, розташованих по ходу залишюв зубних пластинок, визначаються явища рогово! дистрофп [6].
Даш утворення, на наш погляд, можуть стати джерелом розвитку гранульом, радикулярних кют та кератокiст щелепних исток, що шдтверджують !х клiнiчнi прояви.
Зокрема, не зосереджуючись на загальновщомих особливостях скарг та даних об'ективного обстеження у хворих хрошчним гранульоматозним перiодонтитом, зазначимо, що макроскопiчно гранульома являе собою вузлик сiрувато-рожевого кольору, щшьно спаяний з верхiвкою зубного кореня [10].
Рентгенолопчно хронiчний гранульоматозний перiодонтит виглядае чiтким обмеженим просвиленням бiля верхiвки кореня, навколо якого кюткова структура щелепи збережена, а сам осередок зазвичай правильно! продовгувато! форми. У випадках нагноення патолопчного осередка його межi стають менш чикими та переходять у вузью смужки, порушуеться i структура юсткових балочок.
Морфологiчно видiляють гранульоми просп (складаються тiльки iз гра^ляцiйно! тканини), епiтелiальнi (спостерiгаються шари грануляцiйно! тканини i епiтелiю) та саме кiстоподiбнi (мають порожнину, повнiстю висла^ епiтелiем) [10]. Деякi дослiдники стверджують, що безепiтелiальних гранульом взагалi не
юнуе [4]. Радикулярна кiста (РК) [4,8] - це останнш етап розвитку хронiчного перюдонтиту. Зазвичай цi кiсти не викликають скарг, однак при !х великих розмiрах виникае деформацiя альвеолярного в^остка щелеп та змiна положення зубiв (рис. 7). При об'ективному дослщженш визначаеться характерний симптомокомплекс, який може бути загальним для переважно! бшыдосп ист щелеп [2,7].
Рис. 1. Тотальный шл1ф верхньо! щелепи на 10-12 тижнях нутршньоутробного розвитку (горизонтальна площина). Забарвлення метиленовим сишм. Макрозйомка 2:1. 1 - зародки мед1альних тимчасових р1зщв; 2 - зародки латеральних тимчасових р1зщв; 3 - зародки тимчасових кол; 4 - зародки перших тимчасових моляр1в; 5 - зародки других тимчасових моляр1в; 6 - фрагменти зубно! пластинки.
Рис. 2. Загальний вигляд кюти р1зцевого каналу в порожниш рота.
Рис. 3. Рентгенолопчна картина глобуло-максилярно! кюти.
Рис. 4. Загальний вигляд (а) та вигляд в порожниш рота (б) носо-альвеолярних ист.
Макроскотчно i морфологiчно РК - це юстозне порожнинне утворення iз вмктом прозоро! жовтувато! рiдини з включениям кристалiв холестерину, внутршня поверхня стшки яко! виповнена багатошаровим плескатим епiтелiем (4-12 рядiв). Епiтелiй на значному протязi рiзко сплощений та стоншений, а в деяких мкцях взагалi вiдсутнiй. В дiлянках звичайно! товщини в ньому спостершаються виражений акантоз, злиття акантотичних тяжiв з формуванням кiльцеподiбних структур, мiсцями - вакуольна дистрофiя iз утворенням ретикулiнових комплекав та наявнiстю внутрiшньоепiтелiальних лейкоцитiв. Щд епiтелiем знаходяться грануляцiйна та молода волокниста сполучна тканини з помiрною, а дшянками i рiзко вираженою лiмфо- та плазмоцитарною iнфiльтрацiею iз домiшками сегментоядерних лейкоцитiв. Глибше волокниста сполучна тканина поступово змшюеться на рубцеву, а сама капсула мае велику кшьюсть нервових волокон [1].
Кератокюта (КК) виникае, зазвичай, у мкцях, де е зуби, але зв'язку з ними не мае. Зустрiчаеться переважно на нижнiй щелет в дiлянцi молярiв, довго клшчно не проявляючись. Клiнiчнi ознаки подiбнi до симптомiв iнших кiст, тому часто кератоюсту дiагностують випадково при рентгенографп сусiднiх зубiв [5].
Ми провели власне дослщження з метою вивчення клшчних проявiв i морфолопчно! структури кератокiст, яке базувалось на обстеженш та лiкуваннi 8 дией вiком вiд 7 до 16 роюв, що звернулися в клшку кафедри дитячо! хiрургiчно! стоматологi! i в яких було дiагностовано кератокюти, з подальшим гiстологiчним вивченням операцшного матерiалу [9].
Зазначимо, що, зпдно отриманих нами результатiв, кiлькiсть дггей з кератокiстами складала 5,05% вщ всiх пацiентiв з кiстозними утвореннями щелепних кiсток, яким вико^вались плановi оперативнi втручання в хiрургiчному вщдшенш дитячо! мiсько! клiнiчно! лiкарнi м. Полтави за останш 5 роюв.
Аналiзом ренгтгенограм i томограм встановлено наявшсть поодиноких або полiкiстозних дшянок розрiдження кiстково! тканини з чикими контурами (рис. 8). Зазвичай складалося враження багатокамерностi. Контури перiодонтально! щшини зубiв, якi знаходились в дшянщ кератокiст, завжди зберiгалися. Дивергенцiя корешв визначалася у тих випадках, де клшчно було визначено симптом конвергенцп коронок зубiв.
З метою дифдiагностики всiм хворим на догоспiтальному етат проводилась пункцiя утворення, якою отримували густу ару безструктурну субстанщю iз неприемним запахом. В цитограмах серед аморфно! безструктурно! маси визначались клиини багатошарового плескатого епiтелiя, бiльшiсть з яких мала ознаки кератинизацп. Подекуди прослщковувались клiтини лiмфо-лейкоцитарного ряду.
Макроскотчним дослiдженням операцiйного матерiалу, отриманого тсля цистектомiй, встановлено, що порожнини кют у всiх випадках заповненi арувато-жовтуватою масою (продукт злущування та життедiяльностi ороговiваючого епiтелiя оболонки) (рис. 9).
Мшроскотчно стiнки кiст представленi волокнистою сполучною тканиною з переважанням колагенових волокон над клиинними елементами. Серед останшх завжди зустрiчались клiтини фiбробластичного ряду i осередки запально! шфшьтрацп (полiморфноядернi лейкоцити, лiмфоцити,
макрофаги). Субеттел1альна сполучнотканинна стшка тонка, шод1 мала маленью остр1вщ еттел1ю, под1бш еттелю само! вистилки. Внутршня поверхня стшки вислана багатошаровим еттеием 1з вираженою кератишзащею по типу паракератоза. Поверхня еттелю мала хвилястий вигляд, нагадуючи зморшки. Шипуватий шар тонкий, його кттини були вакуол1зоваш. Iнколи мали мюце декшька кют (маленьких та бшьших) 1з пошаровими роговими масами в порожниш, розташованими серед волокнисто! сполучно! тканини оболонки. При локал1зацп КК на верхнш щелет стшка кют, за умов !х проростання в гайморову пазуху, зовш була вкрита багаторядним меготливим еттел1ем, притаманним слизовш оболонш верхшх дихальних шлях1в, 1 мютила в соб1 остр1вш юстково! тканини. Перераховаш морфолопчш ознаки тдтверджували проростання кератоюсти в гайморову пазуху. Ми вважаемо, що зазначеш ештел1альш утворення можуть вщгравати певну роль 1 у виникненш адамантшоми та остеобластокластоми, однак ця думка потребуе проведення детальних поглиблених досшджень.
Рис. 5. Поверхневий шлiф нижньо! щелепи на 14-16 тижнях внут]рiшньоут]робного розвитку (горизонтальна площина). Заб. метиленовим сишм. Макрозйомка 2:1.
Рис. 6. Кiстоподiбнi епiтелiальнi утворення пiднебiнного шва на 14-16 тижнях ембрюгенезу. Епоксидний шлiф. Заб. метиленовим синiм. Об. 20х. Ок. 10х.
Рис. 7. Рентгенограма нижньо! щелепи в боковш проекци. Радикулярна кiста вiд 46 зуба.
Рис. 8. Томограма пащентки Т., 11 рокiв. Кератогасти верхньо!' щелепи з проростанням в лiву та праву гайморовi пазухи.
Рис. 9. Стшка кератогасти. Мкропрепарат. Заб. г.-э. Об. 25х , Ок. 10х.
Рис. 10. Шлiф фрагмента нижньо! щелепи на 23-25 тижнях ембрюгенезу (горизонтальна площина). Макрозйомка 2:1.
У перiод вiд 23 до 30 тижнiв ембрiогенезу [6], кр1м описаних вище утворень, на препаратах нижшх щелеп у слизовш оболонш власне порожнини рота, в проекци зародив тимчасових моляр1в нам перюдично зустр1чалися вщокремлеш, округл1 або ово!дш, зануреш в мезенх1му, комплекси кттин покривного еп1тел1ю, кожен 1з яких представлений дек1лькома шарами концентрично розташованих сплощених еп1тел1оцит1в. Розташован1 в центральнш частин1 дано! структури ештел1альш кл1тини мають виражен1 ознаки дистроф1чних зм1н. За своею будовою ш утворення дещо нагадують описан1 рашше еп1тел1альн1 перлини, що розвиваються по ходу зубно! пластинки. Однак вони в1др1зняються в1д останн1х б1льшими розм1рами 1 в1дсутн1стю в даний термш явищ кератин1зац1! (рис. 10). На наш погляд, ш утворення можуть стати джерелом розвитку злояюсних ештел1альних процес1в, зокрема раку. Однак ця верая потребуе подальшого вивчення.
ш.
1. Починаючи з 10-12 тижн1в внутр1шньоутробного розвитку, в процес1 одонтогенеза та розвитку верхньо! 1 нижньо! щелеп утворюються абортивш структури, з яких тд впливом модиф1куючих фактор1в та за наявност1 певних несприятливих провокуючих чинник1в можуть виникати р1зш нозолог1чн1 форми пухлинопод1бних утворень та пухлин. Носо-тднебшна, глобуло-максилярна та носо-альвеолярна кюти розвиваються, вочевидь, в процеа зрощення п1днеб1нних в1дростк1в верхн1х щелеп. 1х наявн1сть може св1дчити про деяку затримку розвитку твердого шднебшня.
2. Еттел1альш перлини, як1 е похщними еп1тел1альних комплекс1в, що вщокремилися в процес1 ембр1огенезу в1д зубно! пластинки е залишковими, абортивними структурами. Збер1гаючись в щелепних юстках досить тривалий час в постнатальному перюд1, за певних обставин вони можуть бути джерелом виникнення гранульом, радикулярних к1ст та кераток1ст щелепних исток.
3. Структури, под1бш еп1тел1альним перлинам, виявлеш безпосередньо в покривному еттели ротово! порожнини, на наш погляд, свщчать про порушення розвитку покривного еттел1ю власне порожнини рота.
Можливо, вони утворюються в мюцях його контакту i3 зубною пластинкою пiсля частково! фрагментацп останньо!. Цiлком ймовiрно, що щ утворення можуть стати джерелом розвитку раку.
1. Иорданишвили А.К. Хирургическое лечение периодонтитов и кист челюстей / А.К. Иорданишвили // - Санкт-Петербург, Нордмедиздат, -2000. - 210 с.
2. Колесов А. А. Новообразования мягких тканей и костей лица у детей и подростков / А.А.Колесов, Ю.И.Воробьёв, Н.Н.Каспарова //- М.: Медицина, - 1989. - 302 с.
3. Костиленко Ю.П. Метод изготовления гистологических препаратов, равноценных полутонким срезам большой обзорной поверхности, для многоцелевых морфологических исследований / Ю.П.Костиленко, И.В.Бойко, И.И.Старченко [та ш.] // - Морфология. - 2007. - №5. - С.94-96.
4. Овруцкий Г.Д. Неоперативное лечение околокорневых кист челюстей / Г.Д.Овруцкий, Ю.Н.Лившиц, Л.М.Лукиных // - Москва: Медицина, - 1999. - 118 с.
5. Солнцев А.И. Кисты челюстно-лицевой области и шеи / А.И.Солнцев, В.С.Колесов // - Киев, Здоров'я, - 1982. - 144 с.
6. Старченко I.I. Ештел!альш гасти щелеп: джерела розвитку / I.I. Старченко, С.О. Бшоконь, О.К. Прилуцький // Актуальш питання профшактики i лкування стоматолопчних захворювань // - Ужгород, - 2010. - С. 125-126.
7. Ткаченко П.1. Дитяча хiрургiчна стоматолопя. Практичш заняття (Частина III). Методичш рекомендацн / П.1.Ткаченко, О.В.Гуржiй, С.О.Бiлоконь [та iн.] // - Полтава, - 2005. - 140 с.
8. Ткаченко П.1. Хрошчний гранульоматозний перiодонтит та гасти щелеп / П.1. Ткаченко, С.О. Бшоконь, О.В. Гуржш [та ш.] // - Полтава, -2006. - 54 с.
9. Ткаченко П.1. Кл^чш прояви та морфолопчна характеристика кератокiст щелеп у д™й / П.1. Ткаченко, 1.1.Старченко, С.О.Бшоконь, [та iн.] // - Свгт медицини та бюлоги. - 2012. - №4. - С. 112-115.
10. Ткаченко П.1. Гранульома як початкова стадiя одонтогенно! гасти / П.1. Ткаченко, 1.1.Старченко, С.О.Бшоконь [та ш.] // -СтоматологИнфо. - 2013. - № 1. - С. 9-11.
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА НЕКОТОРЫХ КИСТ ЧЕЛЮСТНЫХ КОСТЕЙ Ткаченко П.И., Старченко И.И., Белоконь С.А., Прилуцкий А.К.
В статье на основании изучения морфологической структуры 46 препаратов верхних и нижних челюстей плодов человека на 10-30 неделях эмбриогенеза приведено описание образований, которые в дальнейшем могут стать источником возникновения некоторых нозологических форм кистозных поражений челюстных костей. Указанные предположения в определённой степени подтверждаются клинико-морфологическими особенностями кист.
Ключевые слова: эмбриогенез, челюсть, киста.
Стаття надшшла 4.11.2013 р.
CLINICAL AND MORPHOLOGICAL
CHARACTERISTICS OF SOME JAW CYSTS Tkachenko P.I., Starchenko I.I., Belokon S.A., Prilutskiyi K.
The article based on the study of the morphological structure of jaws of human fetuses at 10-30 weeks of fetal development, describes entities that may later become the source of some of the clinical entities of cystic lesions of the jaw bones. These assumptions to some extent confirmed by clinical and morphological features of mentioned cysts.
Key words: embryogenesis, jaw, cysts.
Рецензент Гасюк А.П.
УДК 611.367.013
т
РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕНИЯ ТОПОГАФН СКЛАДОВИХ КОМПОНЕНТ1В СФШКТЕРНОГО АПАРАТУ ПОЗАПЕЧШКОВИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК У ЗАРОДК1В ТА ПЕРЕДПЛОД1В ЛЮДИНИ
З метою вивчення особливосп розвитку та становлення топографи складових компонентов замикального пристрою спшьно!' жовчно! протоки в ранньому перiодi онтогенезу дослщжено 62 препарати зародив та передплодiв людини 4,5-80,0 мм ■пм'яно-куприково1 довжини (ТКД). Встановлено, що закладка спшьно! жовчно! протоки, дванадцятипало! кишки, внутршньо- та позаорганних судин вщбуваеться на 4-му тижш внутршньоутробного розвитку. Злиття спшьно! жовчно! та шдшлунково! проток, формування оболонок дванадцятипало! кишки, вогнища внутршньоорганного судиноутворення виявлеш у зародив 11,0-13,5 мм ТКД (кшець 6-го тижня розвитку). Становлення топографн сфшктерного апарату термiнального вiддiлу спiльноi жовчно! протоки розпочинаеться на початку передплодового перюду. Сполучення просвiтiв спiльноi жовчно! протоки та дванадцятипало! кишки виявлено у передплодiв 20,0-21,0 мм ТКД (кшець 7-го тижня розвитку). Формування великого сосочка дванадцятипало! кишки простежуеться у передплодiв 21,0-23,0 мм ТКД (початок 8-го тижня розвитку). Наприкшщ 10-го тижня розвитку (передплоди 48,0-53,0 мм ТКД) завершуеться становлення просторово! будови сфшктерного апарату термшального вщдшу спшьно! жовчно! протоки: вона набувае косого спрямування в стшщ дванадцятипало! кишки, оточена !! м'язовою оболонкою, мае клапанний апарат у виглядi складок слизово! оболонки, пiдслизове венозного сплетення.
Ключов1 слова: сфiнктерний апарат, позапечiнковi жовчнi протоки, розвиток.
Робота е фрагментом НДР "Закономiрностi перинатальноI анатоми та ембрiотопографu. Визначення статево-вiкових особливостей будови i топографоанатомiчних взаемовiдношень оргатв та структур в онтогенезi людини", № державноI реестрацИ 0110и003078.
Удосконалення методiв медично! дiагностично! вiзуалiзацi! та хiрургiчних технологiй патологi! позапечiнкових жовчних проток (ПЖП) вимагае з'ясування особливосп будови !х сфiнктерного апарату [5,6]. Вивчення анатомiчних особливостей замикальних пристро!в бшарно! системи дозволить створити науково обгрунтоване морфологiчне пiдrрунтя для розумiння механiзмiв бiлiодинамiки [2,3]. Данi науково! лггератури, присвячено! дослiдженню сфiнктерiв ПЖП, недостатш та суперечнi [1,4,7]. В окремих принципових питаннях думки вчених розходяться, тому на сьогодшшнш день немае усталених поглядiв на кiлькiсть сфiнктерiв ПЖП, !х локалiзацiю та будову (структурно-функцюнальш компоненти). Отже, вивчення особливостей просторово! будови, кровопостачання замикальних пристро!в ПЖП у динамiцi пренатального розвитку людини е актуальним завданням морфологи, розв'язання якого дозволить удосконалити iснуючi та розробити новi технологи оперативного лшування захворювань бшарно! системи, знизити штраоперацшш ускладнення та