CC BY
59
© П. I. Ткаченко, I. I. Старченко, С. О. Бтоконь
УДК 616. 31+616. 313
П. I. Ткаченко, 1.1. Старченко, С. О. Блоконь
ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТА МОРФОЛОГНШ ВЩМШНОСТ ЩИТО-ЯЗИЧНОТ i ЗОБНО-ГЛОТКОВОТ ПРОТОК ЯК АНАТОМННИХ УТВОРЕНЬ, ЩО МОЖУТЬ СТАТИ ДЖЕРЕЛОМ РОЗВИТКУ КЮТ ШИТ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом НДР «Визначення законом1рностей морфогенезу оргаыв, тканин та судинно-нервових утворень оргаызму в норм1, екс-перимент та п1д д1ею зовн1шн1х чинниюв», № держ. реестрацИ 0113U00124.
Вступ. На сьогодн1 достоменно встановлено, що серединн1 та боков1 к1сти ши! е дизонтогенетич-ними утвореннями. Однак, незважаючи на те, що вперше розд1лення к1ст i нориць ши! за локал1зац1ею на серединнi та боковi зробив ще у 1848 р. анатом Luschka, довгий час не юнувало едино! i точно! терм^ нологi!, яка б характеризувала !х походження [11]. I в тепершнм час частина дослiдникiв вважае, що тер-мiн «бранхiогенний» щодо кiст та нориць ши! потрiб-но зберегти, бо утворення, як лежать в основi !х ге-незу (ductus thyreoglossus, ductus thymopharyngeus, залишки частинок щитовидно! залози), виникають з глоткових кишень, належать до зябрового апарату людини i вважаються синонiмом зябрових кишень (щiлин) (Тонков В. М., 1953) [4].
Цкаво, що питання про джерело розвитку серед-инних кiст ши! (СКШ) теж тривалий час було диску-табельним. Так, His (1885) на пiдставi анатомiчних дослiджень пов'язав !х походження з щито-язичною протокою (ЩЯП) (ductus thyreoglossus). Натомiсть Р. I. Венгловський (1909) стверджував, що зазвичай пюля народження дитини ЩЯП не юнуе, а зберта-еться ттьки сполучнотканинний тяж, спрямова-ний вщ слiпого отвору язика (fоramen coecum) до пiд'язиково! кiстки. В той же час, на його думку, в про-цес ембрiогенеза до 3-го мюяця зародкового життя зобно-глоткова протока (ductus thymopharyngeus) захоплюе за собою глотковий еттелм та частинки щитовидно! залози в дтянку тта пiд'язиково! кiстки, що i е субстратом для утворення СКШ [4, 11].
Зважаючи на те, що СКШ та боковi кюти ши! е досить розповсюдженою патолопею в клiнiцi хiрур-гiчно! стоматологи i щелепно-лицево! хiрургi! [2, 9, 10,], в тому чиогм в дитячм практицi [6, 7, 13], питання вивчення ембрю-морфолопчних вщмшностей анатомiчних утворень, що можуть призводити до !х виникнення, на наш погляд е досить актуальним.
Мета досл1дження - спiвставлення iснуючих точок зору з особистими напрацюваннями щодо
особливостей ембрюгенезу та морфолопчних вщ-мiнностей щито-язично! i зобно-глотково! проток.
Об'ект i методи досл1дження. В ходi досл^ дження нами проведено ретельний аналiз лггера-турнихданих стосовно зазначених питань.
В морфолопчнм частин роботи на епоксидних ш^фах, виготовлених за власними методиками [8], вивчено морфолопчну структуру язика у 5 ембрюыв людини на 18-20 тижнях гестацп.
Результати дослiджень та Ух обговорення. Згщно ретроспективного аналiзу лiтературних дже-рел, слiд констатувати, що на 3-4-му тижн ваптност бiля кореня язика як випинання вентрально! стiнки глотки мiж I та II парами зябрових кишень виникае серединна частина зачатка щитоподiбно! залози, з якого формуеться щито-язична протока (протока Бохдалека) [3], що з'еднуе тирео!дний зачаток з язи-ком. По мiрi росту в довжину ductus thyreoglossus стоншуеться, а на 5-8 тижн ембрюгенезу у зародюв довжиною близько 1 cм (35-38-й доба ембрюналь-ного розвитку) !! просвгг облiтеруеться, епiтелiзу-еться i фрагментуеться рiзними способами.
Дистальний юнець ЩЯП зберiгаеться, на 8-му тижы ембрiогенезу диференцiюючись в тирео!дну тканину, роздвоюеться (на рiвнi III-IV пар зябрових кишень), даючи початок правм та лiвiй долям щитовидно! залози. !нколи дистальний юнець протоки ва-рiюе за формою, розташуванням i вщповщае мiсцю прикртлення у щитовиднiй залозi !! трамщального вiдростка, що в 25 % випадюв взагалi не виявляеться [5].
Краыальна частина ЩЯП залишаеться прикр^ пленою до язика, утворюючи язичну протоку, ораль-ним кiнцем яко! е foramen coecum язика, а вся ЩЯП атрофуеться. Однак, згщно даних лггератури, майже у 50 % ембрюыв язична протока зникае взагал^ а слтий отвiр не може бути щентифкованим [12].
Загалом, за даними рiзних авторiв, термши об-лiтерацi! ЩЯП варiюють, однак вЫ дослiдники единi в думщ, що в нормi вона редукуеться до кiнця вну-трiшньоутробного перюду розвитку людини [4]. Iн-коли навколо мюця прикрiплення ЩЯП (недалеко вщ слiпого отвору) в товщi язика може розвиватися невелика дтянка тканини щитовидно! залози [5].
Рис. 1. Поперечний шл1ф язика на 18-20 тижнях внутршньоу-тробного розвитку (саптальна площина) (власне дослiдження). Забарвлення алетиленовимсишм. Макролйнмкт: обДктив f = 50мм, Pancolar, розтягування мiха 75 мм. 1 - тiло язика;
0 - заматвк шд'язиклво'Оювтки; 3 - зачгток щитонидного хмя-ща; 4 - фрагменти зобно-глотково'Гпротоки
Враховорчииищевикоадене,галучвсному етагв развитку медичноТ науки переважна бiльшiсть дослiдникiв вважае, що щито-яиични протока, мюцомовИережедет виглядИ вкритзоо епiтелiем ходу, е причиною утворення СКШ або вродженоТ се-ртииюноТ'норир.Озгзишюи цбЗ иротоио, задиичжй Итяго-реня язика, iнколи розвиваються i пухлиннi утворення (struma lingualis або struma Bochdalecki) [4, 11].
Натомють з глоткових кишень утворюеться багато оргашв шиТ: з I - зовшшне вухо та слухова трубка, з II - мигдалевидна бухта, а з III i IV - вилочкова залоза, зачаток якоТ на 6-му тижш ембрiогенезу вщдшяеться вiд глотки, потовщуеться, росте вглиб в бiчному напрямку, перетворюючись на довгий канал - зобно-глоткову протоку (ЗГП) (ductus thymopharyngeus)) [3, 5, 12]. Остання, починаючись з третьоТ внутршньо'Т борозни на бiчнiй стшщ глотки, прямуе косо за грудину, а на ТТ нижньо-му кшщ розвиваеться вилочкова (зобна) залоза. ЗГП зазви-чай редукуеться на 2-му мюяц розвитку ембрiона (рис. 1). В своТх дослiдженнях залишки протоки на шляху вiд глотки до грудини Р. I. Венгловський знайшов у 14 % вЫх обстежених ним трутв [4].
Згщно наших власних дослiджень, вивчення пстотопогра-фiчних шлiфiв на малих збшьшеннях свiтлового мiкроскoпa дозволило дiйти висновку, що залишки щито-язичноТ протоки на 18-20 тижнях ембрюнального розвитку (рис. 2) представ-ленi глибокою швапна^ею багатошарового плоского епi^<^Jпiя язиковоТ поверхш вглибину м'язiв язика в дшянц його слiпого отвору. Наша точка зору ствпадае з даними, наведеними в лiтературних джерелах, де зазначаеться, що еттелм слизо-воТ оболонки (СО) язика на початку ембрюгенеза складаеться iз 1-2 рядiв ^тин, а до кiнця 2-го мюяця розвитку плоду стае багатошаровим [1].
Дане утворення мае багаточисельш рiзноспрямованi вщ-галудження. У його найбТпьш вщдалених вiд поверхнi СО спинки язика вщдшах зустрiчаються незначноТ величини по-рожнини. Слiд зазначити, що в епiтелiальному шарi у вЫх спо-стереженнях чiтко визначаеться базальний ряд еттелюци^в з типовими морфолопчними вiдмiнностями. Вочевидь, цi ба-зальш клiтиннi елементи являються гермiнативними для да-ного епiтелiального комплекса.
Таким чином, виходячи з топографп та мкроскотч-ноТ будови цього утворення, можна припустити, що редук-щя ЩЯП починаеться на бiльш раншх (порiвняно iз нашим
Рис. 2. Фрагмент язика на 18-20 тижнях внутршньоутробногорозвитку.Епоксидний шлiф. Забарвлення метиленовим синiм. Об. 3,5х,ок.7х.1-покривнийепiтелiй слизово'Г оболонки язика; 2 - слтий отвiр язика; 3 -фрагментищито-язично'Гпротоки
дослiдженням) етапах внутршньоутробно-го розвитку шляхом вростання базальних еттелюци^в СО язика в каудальну части-ну ductus thyreoglossus. Ймовiрно, активна пролiферацiя базальних еттелюци^в при-зводить до трансформацiТ одношарового епiтелiя в багатошаровий, що на даному етап ембрiогенеза i виповнюе порожнину протоки.
Однак,невиключениме iншиймеханiзм заростання ЩЯП, коли одношаровий ет-телм, що вистилае ТТ на бшьш раннiх етапах ембрiогенеза, шляхом метаплазм може трансформуватися вбагатошаровийплос-кий, виключаючи безпосередне вростання епiтелiя з поверхш СО язика.
В подальшому епiтелiальне утворення, механiзм виникнення якого нами обговорю-вався вище, на бшьш тзшх етапах внутрш ньоутробного розвитку повинно якимось чином зруйнуватися, замютившись сполуч-ною тканиною. Це, зокрема, може вщбути-ся внаслщок апоптоза, а у випадках, коли з якихось причин не вдаеться запустити такий мехашзм самолквщаци, i розвиваеть-ся СКШ.
В свою чергу, зобно-глоткова протока у вивчаемий нами перюд ембрюгенезу (рис. 3), повторюючи в загальних рисах
Рис. 3. Фрагмент язика на 18-20 тижнях внутршньо-утробногорозвитку. Епоксиднийшлiф.Забарвлення метиленовим синiм. Об. 3,5х, ок. 7х. 1 - покривний ештелшслизово'Г оболонкиязика;2- -язичниймиг-далик; 3 - фрагменти зобно-глотковоГ протоки;
4-малiслиннiзалози; 5-венознi судини.
будовущито-язично'|',мае чутко вираженНморфо-логiчнi вщмшностк Так, у Bcix ii вщгалудженнях спостерiгаються добре вираженi порожнини. KpiM того, стшка ЗГП вистелена одношаровим високим
цилiндpичним епiтелiGM. Припустимо, що pедукцiя даного утворення мае мехаызми, подiбнi до таких у ЩЯП, однак вiдбуваеться дещо пiзнiше, коли одно-шаровий епiтелiй замiнюеться багатошаровим.
Висновки.
1. Результати моpфологiчного дослщження язика засвiдчили процеси епiтелiзацii пpосвiту ЩЯП на 18-20 тижнях ембрюнального розвитку у всix спо-стереженнях.
2. Багатошаровий епiтелiй ЩЯП може ут-ворюватися як шляхом Ывапнацп вiдповiдного епiтелiя слизовоi оболонки язика, так i за рахунок трансформацп одношарового в багатошаровий.
3. Облтера^я ЩЯП може вiдбуватися шляхом апоптоза епiтелiальниx клiтин з подальшим ix замiщенням сполучною тканиною, а порушення цих пpоцесiв, ймовipно, призводить до розвитку сере-динниxкiстшиi.
4. На 18-20 тижнях пстацп ЗГП, маючи до-бpевиpаженiпоpожнини у бокових вщгалуженнях, вистелена одношаровим високим цилЫдричним епiтелiем.
Перспективи подальших досл!джень. Наведен в статт данi можуть стати пiдгpунтям для подальших науково-практичних дослiджень в ас-пектi ствставлення pезультатiв моpфологiчниx до-слiджень з ктычними.
Л^ература
1. Банченко Г. В. Язык - «зеркало» организма / Г. В. Банченко, Ю. М. Максимовский, В. М. Гринин. - ЗАО «Бизнес Центр «Стоматология», 2000. - 408 с.
2. БернадскийЮ. И.Основычелюстно-лицевойхирургииихирургическойстоматологии / Ю. И. Бернадский. - М. : Медицинская литература, 2000. - 404 с.
3. Быков В. Л. Гистология и эмбриология органов полости рта человека [2-е изд., испр.] / В. Л. Быков. - СПб. : Специальная литература, 1998. - 247 с.
4. Ванцян Э. Н. Наружные и внутренние свищи / Э. Н. Ванцян. - М. : Медицина, 1990. - 221 с.
5. Гемонов В. В. Развитие и строение органов ротовой полости и зубов / В. В. Гемонов, Э. Н. Лаврова, Л. И. Фалин -М. : ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2002. - 256 с.
6. Дитяча хiрургiчна стоматолопя.Практичшзаняття(ЧастиниМИ). Методичырекомендацп / П. I. Ткаченко, О. В. Гуржм, С. О. Бтоконь [та Ы.]. - Полтава, 2005. - 140 с.
7. ЗеленскийВ.А.Детскаяхирургическаястоматологияичелюстно-лицеваяхирургия / В. А. Зеленский, Ф. С. Мухора-мов. - Москва, 2008. - 206 с.
8. Костиленко Ю. П. Метод изготовления гистологических препаратов, равноценных полутонким срезам большой обзорной поверхности, для многоцелевых морфологических исследований / Ю. П. Костиленко, И. В. Бойко, И. И. Стар-ченко, А.К.Прилуцкий//Морфология.-2007. -№5.-С. 94-96.
9. Солнцев А. И. Кисты челюстно-лицевой области и шеи / А. И. Солнцев, В. С. Колесов. - Киев, Здоров'я, 1982. - 144 с.
10. Тимофеев А. А. Челюстно-лицевая хирургия / А. А. Тимофеев. - К., 2010. - 574 с.
11. Ткаченко П. I. Середины юсти та нориц / П. I. Ткаченко, I. I. Старченко, С. О. Бтоконь, О. В. Гуржм // СтоматологИнфо. - 2013. - № 12 - С. 47-50
12. ФалинЛ.И.Гистологияиэмбриологияполости рта и зубов / Л. И. Фалин. - М. : Гос. изд-во мед. лит., 1963. - 234 с.
13. Харьков Л. В. Хiрургiчна стоматолопя дитячого в^ / Л. В. Харьков, Л. М. Яковенко, I. А. Чехова. - К. : Книга-плюс, 2003. - 480 с.
УДК 616. 31+616. 313
ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТА МОРФОЛОГ1ЧН1 В1ДМ1ННОСТ1 ЩИТО-ЯЗИЧНО1 I ЗОБНО-ГЛОТКОВО1 ПРОТОК ЯК АНАТОМ1ЧНИХ УТВОРЕНЬ, ЩО МОЖУТЬ СТАТИ ДЖЕРЕЛОМ РОЗВИТКУ К1СТ ШИТ
Ткаченко П. I., Старченко I. I., Бтоконь С. О.
Резюме. В статт1 наведено л1тературн1 дан1 стосовно походження щито-язичноУ та зобно-глотковоУ проток. На пщстав1 власних морфолопчних доотджень показана р1зниця в будов1 цих анатом1чних утворень, описан1 можлив1 мехаызми Ух обл1терацп, порушення чого може призводити до розвитку серединних або бокових юст шиУ.
Ключов! слова: язик, щито-язична протока, зобно-глоткова протока, серединна юста шиУ.
УДК 616. 31+616. 313
О ПРОИСХОЖДЕНИИ И МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ОТЛИЧИЯХ ЩИТО-ЯЗЫЧНОГО И ЗОБНО-ГЛОТОЧ-НОГО ПРОТОКОВ КАК АНАТОМИЧЕСКИХ ОБРАЗОВАНИЙ, КОТОРЫЕ МОГУТ СТАТЬ ИСТОЧНИКОМ РАЗВИТИЯ КИСТ ШЕИ
Ткаченко П. И., Старченко И. И., Белоконь С. А.
Резюме. В статье представлены литературные данные о происхождении щито-язычного и зобно-гло-точного протоков. На основании собственных морфологических исследований показана разница в строении этих анатомических образований, описаны возможные механизмы их облитерации, нарушения которых могут приводить к развитию срединных или боковых кист шеи.
Ключевые слова: язык, щито-язычный проток, зобно-глоточный проток, срединная киста шеи.
UDC 616. 31+616. 313
Origin and Morphological Differences between Thyroglossal and Goitrous -Pharyngeal Canals as the Potential Source of Development of Cysts of Neck
Tkachenko P. I., Starchenko I. I., Byelokon S. A.
Abstract. The purpose of the research is the comparison of current points of view with personal experience regarding the peculiarities of embryogenesis and morphological differences of thyroglossal and goitrous - pharyngeal canals.
Object and methods of research. Morphological part of the investigation, carried out on epoxy sections, using the self-developed technique, morphological structure of tongue in 5 human embryos on 18-20 weeks of gestation has been studied.
Results of research and their discussion. In the 3-4th week of pregnancy a mesial part of thyroid gland primor-dium emerges at the root of tongue in the form of protrusion of ventral wall of pharynx between the I and II pairs of visceral furrows, due to which a thyroglossal canal (Bochdalek's canal) is formed, connecting thyroid primordium with tongue. As growing in length, ductus thyreoglossus becomes thinner, and on 5-8 week of embryogenesis its lumen is obliterated, epithelized and fragmented in different ways in embryos of about 1 cm long (35-38-day of embryonic development).
Heel of thyroglossal canal is saved, on the 8th week of embryogenesis, having differentiated in thyroid tissue, it bifurcates (at the level of III-IV pairs of visceral furrows), originating the right and left lobes of thyroid gland. In some cases the heel of thyroglossal canal may be of different form, location, and matches the point of attachment in the thyroid gland its pyramidal process that in 25 % of cases is generally not identified.
According to the investigations, the analysis of histotopographic sections on minor magnification of light microscope concluded that the remains of thyroglossal canal on the 18-20 weeks of embryonic development are presented by deep invagination of multi-layer pavement epithelium of lingual surface deep into muscle of tongue on the area of its blind opening. Our point of view coincides with reported data, stated that epithelium of mucous membrane of tongue at the initial stage of embryogenesis consists of 1-2 layers of cells, and by the end of the 2nd month of fetation it becomes multi-layered.
However, it is not excluded, that there is another mechanism of thyroglossal canal union, when single-layer epithelium, lining the canal on earlier stages of embryogenesis, by means of metaplasia, can be transformed into multi-layer pavement one, excluding the direct epithelium ingrowth from the surface of mucous membrane of tongue.
In its turn, goitrous-pharyngeal canal at the investigated stage of embryogenesis, generally resembling the structure of thyroglossal one, has the evident morphological differences. Thus, in its all branches, the expressive cavities are observed. Furthermore, the wall of goitrous-pharyngeal canal is lined with single-layer high cylindrical epithelium. Assuming the reduction of this mass has the mechanisms similar to thyroglossal canal one, it delays in cases when single-layer epithelium is substituted by multi-layer one.
Conclusion. The findings of morphological study of tongue ascertained the processes of epithelization of thyroglossal canal lumen on 18-20 weeks of embryonic development during all investigations. Multi-layer epithelium of thyroglossal canal can be formed both by invagination of corresponding epithelium of mucous membrane of tongue and transformation of single-layer epithelium into multi-layer one. Obliteration of thyroglossal canal can occur due to apoptosis of epithelial cells with their further substitution by connective tissue, and abnormality of these processes, possibly, may lead to development of mesial cysts of neck. 18-20 weeks of gestation the thyroglossal canal, having evident cavities at lateral branches, is lined with single-layer high cylindrical epithelium.
Perspectives of further research. Data, presented in the paper, can be the ground for further scientific research in the aspect of comparison of results of morphological studies with clinical ones.
Key words: tongue, thyroglossal canal, goitrous-pharyngeal canal, mesial cyst of neck.
Рецензент - проф. Костиленко I. П.
Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.
