CC BY
12«Ыноваци в стоматологИ», № 2, 2016
.мк.кор. + 4 поод.мк.кор. х Тзп поод.мк.кор. = 89,25 хв. + 4 кор. х 180,03 хв. = 809,36 хв.
Таким чином, маючи приведет нами дат тривалосп зуботехшчних етатв виготовлення поодиноких коронок рiзномаштно! конструкци з опорою на iмплантати на вкручиваемих монол> тних абатментах можливо розрахувати трива-лiсть вiдповiдних зуботехнiчних протоколiв i на пiдставi отриманих результата спрогнозувати ймовiрну складнiсть майбутнiй роботи.
При статистичнш обробцi даних встановлю-емо лише показники середньо! арифметично! виважено!. В визначенi помилки середньо! арифметично! виважено! необхiдностi немае, бо да-ний процес не вщповщае закону нормального розподiлу Гауса-Ляпунова [9].
Висновки. Виходячи iз отриманих результа-тiв можемо констатувати, що тривалiсть зуботе-хнiчних протоколiв виготовлення рiзноманiтних по способу виробництва поодиноких коронок з опорою на iмплантат на вкручиваемих монолит-них абатментах знаходиться в дiапазонi: постш-ш витрати робочого часу Тп = 61,92 - 93,47 хви-лин, змшно-повторюваш витрати робочого часу Тзп = 111,12 - 280,91 хвилин.
При виготовлеш одному пащенту кшькох подiбних конструкцiй тривалiсть зуботехнiчного протоколу необхщно розраховувати з обов'язковим використанням коректировочного коефiцiенту (К), якiй вщповщае кшькосп подiб-них конструкцiй.
Список лтератури
1. Заблоцький Я. В. Поширешсть та структура дефе-кпв зубних ряд1в у населения м. Львова та Льв1всько! обла-
сл / Я. В. Заблоцький, Н. М. Дщик // Вгсник стоматологи.-2005.-№1.-С.78-87.
2. Лабунец В. А. Основы научного планирования и организации ортопедической стоматологической помощи на современном этапе ее развития: монография / Лабунец
B. А., Одесса. - 2006.-427с.
3. Наказ МОЗ Укра!ни №566 вщ 23.11.2004 р. «Про затвердження протокол1в надання медично! допомоги за спещальностями «ортопедична стоматологи», «терапевти-чна стоматологи», «х1рурпчна стоматологи», «ортодон-ти», «дитяча терапевтична стоматологи», «дитяча х1рургь чна стоматологи»».
4. Наказ МОЗ Укра!ни №507 вщ 28.12.02 р. «Про затвердження норматив1в надання медично! допомоги та по-казниюв якосп медично! допомоги».
5. Заблоцький Я. В. 1мплангаци в незшмному проте-зуванш / Заблоцький Я. В. - Льв1в: Гал Дент, 2006. - 156с.
6. Параскевич В. А. Дентальная имплантология: основы теории и практики: монография / Параскевич В. А. -Медицинское информационное агентство. Москва, 2011. -399 С.
7. Диев Е. В. Актуальные проблемы дентальной имплантации в контексте концепции оказания комплексной имплантологической помощи в Украине / Е. В. Диев, В. А. Лабунец, С. А. Шнайдер, Т. В. Диева // 1нновацй в стоматологи. - 2014. - №2. - С. 72-77.
8. Лабунец В. А. Методолопчш аспекти ушфжовано! системи облжу, контролю пращ стоматолопв-ортопед1в [ зубних техник1в в Украш: методичш рекомендаци / В.А. Лабунець, В.Р. Григорович. - Одеса, 1999. - 12 с.
9. Диев Е. В. Особенности статистической обработки данных хронометражных измерений продолжительности изготовления зубных протезов при нормировании труда специалистов в стоматологии / Е. В. Диев, В. А. Лабунец,
C. А. Шнайдер, Е. Е. Диева // Галицький лжарський вгсник. -2014. - №4, Т.21. - С. 107-109.
Надшшла 06.04.16
УДК 616.152-074.5+617.3
А. О. Глазунов
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Укртни»
КЛШ1КО-БЮМЕХАН1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ФУНКЦЮНАЛЬНОГО ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНОГО В1ДБИТКУ ПРИ ПОВНОМУ ЗН1МНОМУ ПРОТЕЗУВАНН1
В статтг приведенi розрахунки розподшу жувального тиску nid базисом повного знгмного протезу з ура-хуванням форми перетину альвеолярного вiдростка та nодатливостi слизово! оболонки, як дозволили розро-бити власну методику функ^онального диференцшованого вiдбитка, що передбачае обтрунтоване нанесення перфорацш на поверхню iндивiдуальноï ложки в nаралелометрi.
© Глазунов А. О., 2016.
«1нноваци в стоматологи», № 2, 2016
На nidcmaei результатгв кл1н1чного випробовування, в рамках якого виготовлено 60 повних зншних проте-3ie на верхню та нижню щелепи, було показано, що при застосувант вищезазначеноi методики зменшуеться ттенсивтсть запалення та розмiри зон перевантаження слизовоi оболонки протезного ложа (1,08±0,12 см 2 проти 1,18±0,13 см 2 контролю, р > 0,05), таким чином збшьшуеться ефективтсть протезування в найближ-чий термт спостереження.
Ключов1 слова: повний зтмний протез, функцюнальний вiдбиток, податливкть слизово'1' оболонки.
А. О. Глазунов
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
КЛИНИКО-БИОМЕХАНИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕТОДИКИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОГО ОТТИСКА ПРИ ПОЛНОМ СЪЁМНОМ ПРОТЕЗИРОВАНИИ
В статье приведены расчёты распределения жевательного давления под базисом полного съёмного протеза с учетом формы сечения альвеолярного отростка и податливости слизистой оболочки, позволившие разработать собственную методику функционального дифференцированного оттиска, предполагающую обоснованное нанесение перфораций на поверхность индивидуальной ложки в параллелометре.
На основании результатов клинических испытаний, в рамках которых изготовлено 60 полных съемных протезов на верхнюю и нижнюю челюсти, было показано, что при применении вышеуказанной методики уменьшается интенсивность воспаления и размеры зон перегрузки слизистой оболочки протезного ложа (1,08±0,12 см 2 против 1,18±0,13 см 2 контроля, р > 0,05), таким образом увеличивается эффективность протезирования в ближайшие сроки наблюдения.
Ключевые слова: полный съёмный протез, функциональный оттиск, податливость слизистой оболочки.
A. O. Glazunov
SE "Dnipropetrovs'k Medical Academy of the Ministry of Health"
CLINICAL AND BIOMECHANICAL BASIS OF METHOD OF FINAL IMPRESSION IN COMPLETE DENTURE PROSTHESIS
The aim of the present study has been to justify the method of final impression in complete denture prosthesis by examining areas of maximal compression of mucosa of prosthetic bed depending on the shape of the alveolar process and to conduct its clinical approbation.
Materials and methods. It has been calculated distribution of chewing pressure under the basis of complete denture considering crossing the alveolar bone shape and pliability of the mucosa, which allowed the creation of the own technique offinal impression with differential pressure that provides a reasonable application of perforations in the surface of custom tray by means of surveying.
To test proposed method it has produced 60 complete dentures on the maxilla and mandible for 30 patients with a complete aedentia. For each patient it has made two sets of dentures, one of which was manufactured using traditional method offinal impression, another one - according the own technique. The evaluation of results ofprosthesis has been performed on the date of vital shading zones of overload mucosa.
Results. Examination of mucosa ofprosthetic bed has helped to determine its better condition under tested designs made using the original techniques of final impression. In these cases it has been established reduced size and intensity of inflammation zones of overload mucosa of prosthetic bed (1.08 ± 0.12 cm 2 versus 1.18 ± 0.13 cm 2 for control, р > 0.05), indicating a reduction of traumatic impact of bases. Thus the effectiveness of the prosthesis in the near period has increased, as manifested by soon adaptation in patients for dentures, reduction of negative impact on the mucous membrane, increasing the functional efficiency of made designs from the first days of use.
Conclusions. According to the results of the study it has been determined high efficiency of the developed method offinal impression in making of complete dentures in the near term of observation.
Keywords: complete denture, final impression, pliability of mucosa.
Вступ. За даними останшх дослщжень потреба у виготовленш повних зшмних протезiв в Укра!ш складае близько 15 % серед населення вшом бшьше 40 роюв, тодi як шсля 60 роюв вона зростае до 25 % [1]. При цьому устшне ортопе-дичне лшування при повнш вщсутносп зубiв за-лишаеться одшею з найбшьш складних задач ор-
топедично! стоматологи. Так, для створення фу-нкщонально повнощнних протезiв необхщно ви-ршити двi основш задачi - фшсащя протезiв на беззубих щелепах та !х стабшьшсть тд час фун-кцп [2]. Виходячи з того, що фшсащя визнача-еться анатомiчною ретенщею, адгезiею, а також функщональним присмоктуванням протезiв, од-
«1нноваци в стоматологи», № 2, 2016
ним з шляхiв виршення проблеми, що виникла, е удосконалення методики отримання вiдбиткiв беззубих щелеп, що враховуе особливостi рельефу тканин протезного ложа [3-4].
Розглядаючи умови повного зшмного проте-зування, як правило, вiдокремлюють стан слизово! оболонки протезного ложа, зокрема И подат-ливiсть, яка визначаеться особливостями анато-мiчно! будови, вщ конф^ураци юстково! осно-ви. Поруч з тим, шд дiею жувального наванта-ження податливiсть слизово! буде рiзниться в за-лежносп вiд форми та вираженостi альвеолярного вщростка, що вона покривае.
В свою чергу, для оптишзацл фшсацп повного знiмного протеза на беззубш щелепi вини-кае потреба у забезпеченш рiвномiрного розпо-дiлу жувального тиску, який дозволить одночас-не максимальне стиснення слизово! оболонки на вшх дiлянках протезного ложа, що можливо вiд-творити шляхом удосконалення методики функ-щонального вiдбитку.
Мета до^дження. Обгрунтувати методику функщонального диференцiйованого вiдбитку при повному зшмному протезуваннi шляхом ви-вчення зон найбiльшого стискання слизово! оболонки протезного ложа в залежносп вщ форми альвеолярного вiдростка та провести !! ктш-чну апробащю.
Матерiали i методи до^дження. Виходя-чи з основних законiв бюмехашки, найбiльший тиск пiд час жування приходиться на дiлянки, розташованi перпендикулярно до напрямку дi! сили. Звщси в традицiйнiй методицi отримання диференцшованого вiдбитка передбачаеться створення перфорацiй в проекци верхiвки альвеолярного гребеня. Однак на дiлянках, де сила спрямована пiд кутом або за дотичною, слизова не тiльки стискаеться, але й змiщуеться вiдносно юстково! основи. Таким чином, пiдвищене нава-нтаження приходиться також на слизову ска^в альвеолярних вiдросткiв за умови спрямування жувально! сили пiд таким кутом, при якому рiз-ниця змщення на скатi та на верхiвцi не впливае на величину больового порога слизово! оболон-ки. За лтературними даними така рiзниця скла-дае 0,1 мм [5].
Отже, для обгрунтування методики створен-ня додаткових перфорацiй на iндивiдуальнiй ло-жцi, з метою розвантаження вищеописаних дшя-нок, нами проведенi розрахунки для трикутника, поверхш якого утвореш величиною змiщення слизово! у вертикальному напрямку; величиною змщення слизово! у напрямку, перпендикулярному до поверхш альвеолярного вщростка; пове-рхнею альвеолярного вщростка, що поеднуе за-значеш величини. При цьому кут, розташований
м1ж поверхнею слизово1 та величиною и змщення, складае половину вщ кута перетину верх1вки альвеолярного вщростка. Таким чином, для того щоб визначитись у величин! змщення слизово! на скатах альвеолярних гребешв необхщно роз-д!лити показник 11 податливосп, визначений на верх1вщ, на синус кута, що дор1внюе половин! кута перетину альвеолярного вщростка. Якщо отриманий показник складае бшьше 0,1 мм, юнуе потреба у розвантаженш дано! дшянки протезного ложа.
Виходячи ¿з зазначених бюмехашчних пере-думов, нами була розроблена методика констру-ювання ¿ндивщуально! вщбитково! ложки при повнш вщсутносп зуб1в в паралелометр!. Принцип методики полягае у наступному. В клшщ здшснюють вим1рювання слизово! оболонки на верх1вщ альвеолярного вщростка. На гшсових моделях беззубих щелеп визначають кут схо-дження бокових поверхонь альвеолярного вщростка та дшять його навпш. Модель з ¿ндивщуа-льною ложкою встановлюеться на столику пара-лелометру, при цьому вюь його стрижня розта-шовуеться перпендикулярно. Зазначимо, що по-передньо на ¿ндивщуальнш ложщ розробляться перфораци на вздовж альвеолярного гребеня та в д1лянках пщнебшня. За допомогою транспортера, закршленого на стержн!, грифель встанов-люють тд попередньо розрахованим кутом та окреслюють дшянки на ¿ндивщуальнш ложщ, де потр1бно зробити додатков! перфораци.
Для апробаци запропоновано! методики нами виготовлено 60 повних зшмних протез1в на верхню та нижш щелепи 30 хворим з повною вь дсутнютю зуб1в. Кожному хворому виготовляли два комплекти протез1в, один з яких був вигото-влений за технолопею, яка передбачала створення перфорацш на ¿ндивщуальнш ложщ за тради-цшною методикою (на гребенях альвеолярних вщростюв та в дшянщ твердого пщнебшня), при виготовленш шшого - використовували розроб-лену методику.
Середнш в1к обстежених склав 63,0±5,0 ро-юв. Серед включених до дослщження дещо пе-реважали чоловши (60,0 %). В рамках клшчного дослщження визначали податливють слизово! оболонки протезного ложа в дшянках верх1вок альвеолярних вщростюв [6].
Повш зшмш протези дослщним хворим ви-готовлялись вперше. Протезування здшснювали за загальноприйнятою методикою. Функщональ-ш вщбитки одержували за допомогою ¿ндивщуа-льних ложок та маси Speedex Light Body (Coltene Dental, Швейцар1я). Штучш зуби Ivostar (Ivoclar Vivadent, Шмеччина) виставлялися за бшатера-льною збалансованою оклюзшною схемою. Про-
«Ыновацй в стоматологи», № 2, 2016
тези виготовлялись шляхом компресшного пре-сування з пластмаси гарячо! полiмеризащ! Triplex Hot (Ivoclar Vivadent, Шмеччина). На ета-ni здачi протезiв особливу увагу придiляли оклюзшнш корекци.
Випробовування протезiв, виготовлених за рiзними технологiями, здiйснювали з штервалом у 1 тиждень.
Визначення зон перевантаження слизово! оболонки проводили за методикою Калiвраджiя-на С.С., Лесних М. I. [7]. Пiсля накладання пов-них знiмних протезiв хворому пропонувалось протягом 30-60 хвилин здшснювати iнтенсивнi жувальнi рухи. Пiсля цього слизову оболонку протезного ложа зафарбовували розчином Ши-лера-Писарева. Через 3-5 хвилин наносили роз-чин толу!динового синього. Дшянки запалення зафарбовувались бшьш iнтенсивно та набували колiр вщ фiолетового та темно-фiолетового. На-далi на внутрiшню поверхню базису повного зшмного протеза тонким шаром за допомогою пензля наносили заварений окропом крохмаль з порошком окису цинку (у сшввщношенш 1:1) та шдсушували. Протез повторно вносили в порож-нину рота та просили хворого зiмкнути зуби у центральному положены протягом 2-5 хвилин.
Завдяки реакци йоду з крохмалем зони перевантаження слизово! оболонки переносились на внутршню поверхню базису протеза [8]. Розмiри дшянок перевантаження слизово! визначали за допомогою мiлiметрово! сiтки.
Хворому здавали протези, що згiдно прове-дених дослiджень мали кращi клшчш характеристики.
Отриманi данi обробляли методами варiа-цiйно! статистики iз застосуванням програмного засобу MS Excel 2003.
Результати та ix обговорення. За даними клшчного обстеження переважна кшьюсть хво-рих мала задовшьш умови протезування. Так, у 50,0±9,1 % з них дiагностовано I тип верхньо! беззубо! щелепи за Шредером, у 36,7±8,8 % - II тип, у 13,3±4,0 % - III тип. Зазвичай, умови протезування на нижнш щелет виявились дещо складнiшими: I тип за Келером встановлений у 16,7±6,8 % хворих, II - у 40,0±9,0 %, III - у 40,0±9,0 %, IV - у 3,3±1,1 %.
Також нами визначений середнш кут схо-дження скатiв альвеолярних вiдросткiв у дослщ-них хворих, який склав в середньому 73,0±8,0° на верхнш щелепi та 84,0±9,0° - на нижнiй (р>0,05).
Таблиця
Рiзниця вертикального змiщення слизовоТ оболонки на гребеш i CKaTi альвеолярного вщростка в залежностi вiд кута перетину альвеолярного вщростка та податливосп слизово'1, мм
Кут перетину альвеолярного вщростка, ° Податливкть слизово! оболонки на верх1вщ альвеолярного вщростка, мм
0,2 0,3 0,4
40 0,4 0,6 0,8
50 0,3 0,4 0,6
60 0,2 0,3 0,4
70 0,2 0,2 0,3
80 0,1 0,2 0,2
90 0,1 0,1 0,2
100 0,1 0,1 0,1
Згiдно класифiкацii Супплi серед вщбраного контингенту хворих переважав I клас слизово!' оболонки протезного ложа (70,0±8,4 %). Тодi як II клас дiагностований у 6,7±2,0 % випадюв, III -у 16,6±6,8 %, IV - у 6,7±2,0 %.
Одночасно рiзницi мiж податливютю слизо-воi оболонки, що вкривае альвеолярний вщрос-ток верхньоi щелепи та альвеолярну частину ни-жньоi серед обстежених хворих не визначено. При цьому середнш показник податливосп сли-зовоi оболонки на верхiвках альвеолярних вщро-сткiв складав 0,35±0,09 мм.
Визначення дiлянок слизово!' оболонки протезного ложа, що потребують розвантаження здiйснено згiдно проведених нами розрахунюв,
наданих в табл. (для спрощення отриманi зна-чення заокруглеш до десятих).
Iндивiдуальну ложку перфорували в дшян-ках, для яких було зареестровано показник зм> щення слизово!, що перевищував 0,1 мм. При пе-ревищеннi кута перетину альвеолярного вщростка 100° потреби в створенш перфорацш не вини-кало.
Ус виготовленi протези вiдповiдали вимо-гам, встановленим до них, зокрема щодо фiксацi! конструкцп в ротовш порожнинi. Так, досль дження стшкосп протезiв вiдразу пiсля здачi дозволило засвщчити !х добру фшсащю, що харак-теризуеться змiщенням повного зшмного протеза в межах податливосп м'яких тканин зi збере-женням клапану, що замикае.
«Ыноваци в стом
Проте, вивчення реакци слизово! на прове-дення жувальних проб при користуваннi повни-ми зшмними протезами дозволило встановити кращi результати для експериментального варiа-нту !х виготовлення.
Ощнка стану слизово! оболонки протезного ложа при ктшчнш апробацi! протезiв, виготов-лених за традицiйно! технологiею функщональ-ного вiдбитка, дозволила виявити наявнють ознак запалення у всiх хворих (100 %). Для про-тезiв, зроблених з використанням оригшально! методики функщонального вiдбитка, симптоми травматичного запалення були дiагностованi у 21 випадку (70,0±8,4 %) за умови складних анато-мо-топографiчних умов протезування.
Також рiзнився вигляд зон перевантаження, виявлених завдяки методики вiтального зафар-бовування. У 17 дослiдних (56,7±9,0%) тд час припасування контрольного варiанту протезiв спостерiгали локалiзованi дiлянки ураження з1 значною iнтенсивнiстю фарбування. Тодi як для експериментального варiанту - запалення мало переважно розлитий характер, але з незначною штенсившстю забарвлення.
Поруч з тим, за показником середньо! площ1 зон перевантаження слизово! оболонки протезного ложа кращi результати встановлеш для про-тезiв, виготовлених за вщбитками, отриманими за оригiнальною методикою (1,08±0,12 см 2 про-ти 1,18±0,13 см 2 для контролю, р<0,05).
Таким чином, отримаш результати оцiнки зафарбування д^нок запалення вiдразу пiсля накладання протезiв вказують на менший вплив, що травмуе, конструкцiй, якi були виготовлеш за розробленою методикою функщонального вщ-битка.
Висновки. Згiдно ощнки стану слизово! оболонки протезного ложа вщразу пiсля накладання повних зшмних протезiв можна зробити висновки, що розроблена методика функщонального вь дбитка дозволяе отримати рiвномiрний розподш жувального тиску пiд базисами протезiв, що з одного боку покращуе !хню фiксацiю, з шшого -
юлоги», № 2, 2016
попереджуе атрофда альвеолярних вщростюв та травмування слизово!. До того ж, немаловажни-ми обставинами е зменшення обсягiв корекцi! базисiв, сприяння швидкому звиканню хворих до зшмних конструкцш, скорочення !х негативного впливу на слизову оболонку, тдвищення функ-цiонально! ефективностi протезiв з перших дшв користування ними.
В свою чергу, задля можливостi широкого впровадження розроблено! методики нами пла-нуються подальшi дослiдження для шдтвер-дження ефективносп розроблено! методики за результатами ощнки результат протезування хворих у вщдалений термiн спостереження.
Список лтератури
1. Неспрядько В. П. Особливосп ортопедичного лшу-вання хворих з поеднанням повно! та частково! втрати зуб1в / В. П. Неспрядько, О. В. Барановський, Д. О. Тихонов // Bi-сник проблем бiологi! i медицини. - 2013. - Вип. 1, Т. 1 (98). - С. 173-176.
2. Вязьмин А. Я. Клиническое значение дифференциальной диагностики причин нарушения функциональной эффективности полных съёмных протезов / А. Я. Вязьмин, И. М. Флайшер, Е. В. Мокренко // Стоматолог. - 2004. - № 5. - С. 32-34.
3. Луганский В. А. Оптимизация клинико-лабораторных этапов получения оттисков при полном отсутствии зубов / В. А. Луганский, С. Е. Жолудев // Институт стоматологии. - 2006. - № 3. - С. 40-43.
4. Hyde T. P. A cross-over randomized controlled trial of selective pressure impressions for lower complete dentures / T. P. Hyde, H. L. Craddock, A. Blance, P. A. Brunton // Journal of Dentistry. - 2010. - N 38 (11). - P.853-858.
5. Яковлев К. К. Использование анатомо-топографических особенностей альвеолярного отростка в оптимизации съемного протеза. Методические рекомендации / К. К. Яковлев. - Омск, 1988. - 11 с.
6. Воронов А. П. Ортопедическое лечение больных с полным отсутствием зубов / Воронов А. П., Лебеденко И. Ю., Воронов И. А. - М.: МЕДпресс-информ, 2006. - 320 с.
7. Каливраджиян Э. С. Определение зон перегрузки слизистой оболочки протезного ложа после фиксации съёмного протеза / Э. С. Каливраджиян, Н. И. Лесных // Стоматология. - 1987. - С. 55-57.
Надшшла 26.05.16
