CC BY
27
9. Praga M, Hernandez E, Morales E. Clinical features and long-term outcome of obesity-associated focal segmental glomerulosclerosis. Nephrol. Dial. Transplant. 2001;16:1790-8.
10. Ribstein J, Verhave JC, Fesler P. Estimation of renal function in subjects with normal serum creatinine levels: influence of age and body mass index. Am. J. Kidney Dis. 2005;46:233-41.
11. Tomaszewski M, Charchar FJ, Maric C. Glomerular hyperfiltration: a new marker of metabolic risk. Kidney Int. 2007;71:816-21.
12. Wang Y, Chen X, Song Y. Association between obesity and kidney disease: a systemic review and meta-analysis. Kidney Int. 2008;73:19-33.
13. Wolf G. After all those fat years: renal consequences of obesity. Nephrol. Dial. Transplant. 2003;18:2471-4.
14. Wuerzner G, Pruijm M, Maillard M. Marked association between obesity and glomerular hyperfiltration: a cross-sectional study in an African population. Am. J. Kidney Dis. 2010;56(2):303-12.
CTarM Ha^mmna ^o pe^aKuii 20.03.2015
♦
УДК 616.24-007.272-036.1-002.1-071.3-08
К.Ю. Гашинова КЛ1Н1КО-АНТРОПОМЕТРИЧН1
ХАРАКТЕРИСТИКИ АМБУЛАТОРНИХ ХВОРИХ НА ХОЗЛ, ЯК1 НАЛЕЖАТЬ ДО Р13НИХ ГРУП ТА В1ДР13НЯЮТЬСЯ ТЯЖК1СТЮ ОБСТРУКЦН ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В
ДЗ «Днтропетровсъка медична академгя МОЗ Украти»
кафедра факультетсько! mepanii та ендокринологИ'
(зав. — член-кор. НАМН Украти, д. мед. н., проф. Т.О. Перцева)
вул. Дзержинського, 9, Днтропетровеък, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: ХОЗЛ, класифжащя, клтжо-антропометричш характеристики Key words: COPD, classification, clinical and anthropometric characteristics
Реферат. Клинико-антропометрические характеристики амбулаторных больных ХОБЛ, принадлежащих к разным группам и отличающихся тяжестью обструкции дыхательных путей. Гашинова Е.Ю. Целью исследования было сравнение клинико-антропометрических характеристик больных ХОБЛ, отличающихся по степени бронхиальной обструкции и относящихся к группам А, В, С, D по классификации GOLD, 2011. Обследовано 112 амбулаторных больных ХОБЛ в фазе ремиссии. У всех пациентов регистрировались антропометрические данные, рассчитывался индекс массы тела, изучался медицинский анамнез, оценивалась одышка по шкале mMRC, проводилась спирометрия. Подтверждено, что амбулаторные больные с ХОБЛ - это разнородная группа, в которой большинство составляют лица с умеренной (48,22 %) и тяжелой (30,36 %) обструкцией дыхательных путей. Несмотря на подавляющее большинство мужчин среди амбулаторных больных, установлено, что процент женщин достоверно (р = 0,002) выше среди пациентов с легкой и умеренной обструкцией (22,58±5,31 %) по сравнению с лицами с тяжелой или очень тяжелой степенью ограничения воздушного потока в дыхательных путях (6,00±3,36 %). Больные с тяжелой и очень тяжелой обструкцией имеют достоверно больший возраст (р = 0,024). В то же время при распределении пациентов по классификации GOLD, 2011, все группы больных не отличаются ни по одному из антропометрических
показателей, в том числе по полу и по возрасту (р > 0,050). Распределение больных по группам риска будущих обострений не является зеркальным отражением градации в соответствии со степенью обструкции дыхательных путей. Каждый второй (50,00±4,43 % случаев) пациент входит в группу С и каждый десятый (10,20±4,32 %) относится к группе D не по степени бронхообструкции, а по количеству обострений в течение прошлого года. Поэтому в дальнейших исследованиях целесообразно использование обоих принципов классификации больных.
Abstract. Clinical-anthropometric characteristics of COPD outpatients belonging to the different groups and having different severity of airway obstruction. Gashynova K.Y. The aim of the study was to compare the clinical and anthropometric characteristics of patients with COPD, which differ in the degree of airways obstruction and belong to groups A, B, C, D in accordance with GOLD, 2011 classification. A total of 112 ambulatory COPD patients in remission made the study sample. Anthropometric data, body mass index, medical history, dyspnea by mMRC scale, and spirometry was performed for all patients. There was confirmed that outpatients with COPD is a heterogeneous group, in which the majority are those with moderate (48.22 %) and severe (30.36 %), airway obstruction. Despite the vast majority of men among outpatients, the percentage of women among patients with mild to moderate obstruction (22.58±5.31 %) was significantly higher (p=0.002) as compared with those with severe or very severe limitation of airflow (6.00±3.36 %). Patients with severe and very severe obstruction were of significantly older age (p = 0.024). At the same time, the distribution of patients according to the GOLD, 2011 classification, demonstrate that all groups did not differ on any of the anthropometric indicators, including gender and age (p > 0.050). Distribution of patients by groups with different risk for future exacerbations is not a mirror image of gradation in accordance with the degree of airway obstruction. Every second (50.00±4.43 % of cases) patient is included in group C and every tenth (10.20±4.32 %) belongs to the group D not due to degree of bronchial obstruction, but due to the number of exacerbations in the past year. Therefore, in future studies it is advisable to use both principles ofpatients' classification.
Результата остантх дослщжень тдтвердили, що пащенти з ХОЗЛ з аналопчним ступенем обмеження повиряного потоку вщр1зняються за клшчними характеристиками, частотою за-гострень, толеранттстю до ф1зичних наван-тажень, працездаттстю та загальним самопо-чуттям [5, 6, 8]. Тому у двох остантх редакщях Глобально! тщативи з д1агностики та лжування ХОЗЛ (GOLD) в основу класифшаци була покладена багатокомпонентна ощнка стану хворого з урахуванням не тшьки показниюв функци зовтшнього дихання (ФЗД), але й виразносп симптом1в захворювання, а також визначенням майбуттх ризиюв на тдстав1 кшькосп загострень та/або кшькосп rocni-ташзацш через загострення ХОЗЛ протягом минулого року [12]. Аналопчний тдхвд був запропонований i в Наказ1 № 555 Мшстерства охорони здоров'я Украши вщ 27 червня 2013 року [3]. Вт1м, результата дослвджень, що опа-новат на тепершнш час, стосовно використання критерйв ново! класифжаци для прогнозування nepe6iry ХОЗЛ не е однозначними [7, 9, 10, 11, 13]. Тому актуальним вважаеться анал1з вщмш-ностей м1ж хворими, що були розподшет лише за ступеней обмеження повиряного потоку в дихальних шляхах, з тими, хто був вщнесений до р1зних категорш за принципами ново! кла-сифшаци.
Метою дослщження було пор1вняння клшжо-антропометричних характеристик хворих на ХОЗЛ, що вщр1знялись за ступеней бронх1ально!
обструкцй, та пащент1в, яю належали до труп А, В, С, D згщно з класифшащею GOLD, 2011.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У досл1дження були залучет амбулаторн1 XBopi на ХОЗЛ у фаз1 peMicii, як1 проходили планове обстеження в рег1ональному д1агно-стичному центр! «Cnipo» при комунальному заклад1 «Дн1пропетровська шоста м1ська кл1н1чна лшарня» Дн1пропетровсько! обласно! ради» з 2007 по 2014 piK. У Bcix пац1ент1в рееструвались антропометричн1 дан1 (стать, вж, зр1ст, маса), розраховувався шдекс маси т1ла (IMT), вивчався медичний анамнез (тривал1сть захворювання з моменту вперше задокументованого д1агнозу та кшьюсть загострень протягом минулого року), оцшювалась задишка за модиф1кованою шкалою Британсько! медично! ради (mMRC) [12]. Ус1м хворим проводилась сп1рометр1я за допомогою сп1рографа MasterLab (Viasis, Н1меччина) з оц1нкою пocт-бpoнxoдiлятaцiйниx значень об'е-му форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), форсовано! життево! емност1 легень (фЖеЛ), та сп1вв1дношення ОФВ1/ФЖСЛ [1, 14]. Результата, що отримат, були оброблет i3 застосуванням описово! та анаштично! статистики за допомогою програми «STATISTICA 6.1» (StatSoft Inc., USA, сершний № AGAR909 E415822FA) [2, 4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У досл1дження було включено 112 хворих. Серед них було 17 (15,18±3,39 %) ж1нок та
95 чоловтв (84,82±3,39 %), яю склали переваж-ну (р < 0,001) бшьшкть. Середнш вш становив 60,80±9,52 року, зр1ст дор1внював 173,00 [168,00178,00] см, маса - 79,50 [69,00-94,30] кг, стаж захворювання становив 9,00 [3,00-17,00] роюв. Контингент дослщжуваних був представлений хворими з уйма ступенями тяжкосп брон-х1ально1 обструкци, вщ легко! до дуже тяжко!, тобто виявився досить репрезентативним. Очь кувано, найменшу трупу склали хвор1 з легким ступеней обмеження повггряного потоку (8 ос1б, 7,14±2,43 %), ocкiльки таю пащенти надзвичайно рвдко звертаються за медичною допомогою, тому що або зовим не мають симптом1в, або не вважають !х значущими. Також е спод1ваним, що
ошб з дуже тяжким обмеженням повггряного потоку теж було не дуже багато (лише 16, 14,28±3,31 %), адже, зазвичай, таю хвор1 не е частими вщвщувачами амбулаторних медичних установ, але, навпаки, через тяжкий стан. Най-числентшими у виб1рщ були хвор1 з пом1рною (54 особи, 48,22±4,72 %%) та тяжкою (34 особи, 30,36±4,34 %) обструкщею дихальних шлях1в. Проте загальна юльюсть дослвджуваних з легкою та пом1рною тяжюстю у сум1 приблизно дор1в-нювала юлькосп ошб з тяжкою та дуже тяжкою бронх1альною обструкщею (р = 0,109). Дат ана-л1зу антропометричних характеристик хворих з р1зним ступеней бронх1ально! обструкци наведен! у таблиц! 1.
Т аблиця 1
Антропометричш дан! амбулаторних хворих на ХОЗЛ з pi3HHM ступенем тяжкостг бронх1ально1 обструкцн
Показники Легкий (I) (n = 8) Пом1рний (II) (n = 54) Тяжкий(Ш) (n = 34) Дуже тяжкий (IV) (n = 16)
Стать: 1) чолов^и, n (P±m %) 2) жшки, n (P±m %) 5 (63,50±17,12) 3 (37,50±17,12) 43 (79,63±5,8) 11 (20,37±5,8) 52 (98,06±2,90) 1 (2,94±2,90) 14 (87,50±8,27) 2 (12,50±8,27)
Bík, роки Med [25 %-75 %], 57,00 [51,50-61,50] 60,00 [53,00-65,00] 64,00 [59,00-69,00] 64,00 [59,50-68,50]
3picT, см Med [25 %-75 %], 170,00 [157,50-176,00] 173,00 [166,00-179,40] 174,00 [170,00-176,00] 172,00 [166,00-174,50]
Maca, кг Med [25 %-75 %], 86,60 [77,25-100,50] 83,55 [69,30-93,25] 79,15 [64,00-95,55] 73,09 [65,20-79,50]
IMT, кг/м2 Med [25 %-75 %], 27,00 [26,57-30,99] 27,34 [24,49-32,19] 27,25 [23,10-32,15] 24,56 [23,01-35,63]
Згвдно з отриманими даними, у пац!ент!в з р!зним ступеней тяжкоеп обструкц!! не було встановлено значущих в!дм!нностей за зростом (р = 0,175), масою т!ла (р = 0,151) та IMT (р = 0,651). XBopi також не ввдр1знялись за стажем захворювання (р = 0,065). Але XBopi з тяжкою та дуже тяжкою обструкщею були до-CTOBipHO старшими (р = 0,024). Також привертае увагу той факт, що, незважаючи на переважну бшьшють чоловтв в ycix трупах, ввдсоток жшок був достов1рно (р = 0,002) бшьший серед хворих з легкою та пом1рною обструкщею (22,58±5,31 %) пор1вняно з хворими з тяжким або дуже тяжким ступеней обмеження повггряного потоку в дихальних шляхах (6,00±3,36 %).
Картина розмежування пащешгв згвдно з критеркми GOLD, 2011 дещо ввдр1знялась ввд традицшно! градаци за ступенями бронх1ально1 обструкци. Так, майже третина дослвджуваних
(34 особи, 30,36±4,34 %%) належала до групи А, тобто при легюй або пом1рнш обструкци мала мшмальт симптоми захворювання та не страждала на част1 загострення. Але ще бшьш численними були хвор1 групи Б (49 ошб, 43,75±4,69), яю при тяжюй або дуже тяжюй обструкци мали високий ризик загострення та значт кттчт прояви. Тобто найвагомшими у виб1рщ хворих, яю були включен! в дослвдження, виявились д1аметрально протилежт типи па-щешгв. У той же час групи В 1 С (17 (15,18±3,39 %) та 12 (10,71±2,92 %%) ос1б ввдпо-ввдно), яю були приблизно однаковими (р = 0,319), виявилися значно (р < 0,050) менши-ми пор1вняно з трупами А або Б, хоча в сум1 юльюсть хворих труп В 1 С становила бшьше тж чверть ус1х ос1б, яю знаходились тд спосте-реженням. Вт1м, питания призначення адекватного лшування саме хворим, у яких ступень
обструкци дихальних шлях1в розб1гаеться з ви-разтстю клшчних прояв1в, е предметом най-иалкших дискусш у сучаснш пульмонолог!!. Тому вельми важливим е прид!лення уваги саме ц!й досить численн!й «перехщнш» когорт! для удосконалення д!агностики i прогнозування пе-pe6iry ХОЗЛ. Також при анал!з! розподшення на категор!! хворих, як! були залучен! в дослвд-ження, встановлено, що к!льк!сть пац!ент!в з високим або низьким ризиком майбутн!х загострень зг!дно з класиф!кац!ею GOLD, 2011, була приблизно однаковою (р = 0,182). У той же час хворих, чи! симптоми були досить виразними
(В та D), виявилось достов!рно (р = 0,013) бшь-ше, н!ж досл!джуваних з мшмальними кш-н!чними проявами хвороби (А та С). Оскшьки результати градаци хворих за трупами ризику майбуттх загострень не були дзеркальним ввдбитком розпод!лення в!дпов!дно до ступеня обструкци дихальних шлях!в, ц!кавим видалося проанашзувати, за якими саме критер!ями па-ц!енти були в!днесен! до певно! групи. Для цього було визначено к!льк!сть пац!ент!в з тим чи шшим ступеней бронх!ально! обструкц!! у кожнш з груп (рис.).
Групи
г:
ч\\\\\\ч\ \W\WW \W\WW Ч.ЧЧЧЧЧЧЧЧ
\\w\\\\w
\\W\W\W \\W\W\W
1
¿ж
\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\
4\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\V 4\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\V
\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\v
A
wz
ч\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\ч\\\\\\\\\\\\ ч\ч\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\ч\\\\\\\\\\\\ ч\ч\\\\\\\\\\\\\\\ч\\ч\\\\\\\\\\\\\\\ч\\\\\\\\\\\\
10 15 20 25 30 35 40 45 50
oci6,n
DDI □ II Dill QlV
Наявшсть хворих на ХОЗЛ з pisHHM ступенем бронх1ально! обструкцй' у трупах A, B, C, D
D
C
B
0
5
Згщно з отриманими даними, переважна (р = 0,003) бшьшйсть хворих з легкою обструк-ц!ею (7 ос!б) оч!кувано належала до групи А, тобто мала мтмальт прояви ХОЗЛ або зовшм не пред'являла скарг. Лише один !з хворих з бронх!альною обструкщею I ступеня вже мав виразт симптоми захворювання, тому був вщ-несений до групи В. В обох трупах хворих з низькою !мов!рн!стю майбутн!х загострень до-стов!рно (р < 0,001) переважали пащенти з по-м!рною обструкц!ею (27 оаб (79,41±6,93 % в!д кшькосп хворих у груп!) належало до категори А та 16 ошб (94,12±5,71 0%о в!д к!лькост! хворих у груп!) - до категори В, р = 0,173), що було очжувано для останньо!, але досить неспод!вано в!дносно групи А.
Так! дан! тдтверджують факт, що при юную-ч!й пом!рн!й обструкци дихальних шлях!в довол! вагома кшьюсть хворих не в!дзначае значущих клшчних ирояв!в, не страждае в!д частих загострень ! тому нередко залишаеться без будь-якого лжування та медично! допомоги. Але ще
ц!кав!ш! дан! були отриман! при анашз! критер!!в в!дношення пац!ент!в до категорш з високим ризиком майбуттх загострень. Так, хвор! з усього лише иом!рним обмеженням ирох!дност! дихальних шлях!в склали половину (6 ошб (50,00±14,43 %)) в!д тих, хто був в!днесений до групи С, \, нав!ть у сам!й «тяжкш» груп! Б так! пац!енти не були малочисленними (5 хворих (10,20±4,32 %)). Отже, отриман! дан! тдтверджують кнування ймов!рного ризику несприят-ливих под!й у суб'ект!в навиь з нетяжкою бронх!альною обструкц!ею. Слщ зазначити, що, на в!дм!ну вщ ус!х !нших груп, серед пащешгв, як! були в!днесен! до категори Б, достов!рио (р = 0,009) переважали особи з тяжким обмеженням повиряного потоку (п = 31, (63,27±6,89 %)). У груп! С таких пащешгв було 3 (25,00±12,50 %). Хвор! з IV ступеней порушення прох!дност! дихальних шлях!в були як у груп! С (п = 3, (25,00±12,50 %)), так ! серед ошб, як! були в!д-иесен! до групи Б (п = 13, (26,53±6,31 %%0)). В!д-так, серед ошб з високим ризиком загострень
ХОЗЛ хвор1 з дуже тяжкою обструкщею скла-дають приблизно чверть, незалежно вщ того, до яко1 категори (С чи Б) вони належать. Таким чином, кожний другий (50,00±14,43 % випадюв) хворий вщповщае ознакам груии С 1 кожний десятий (10,20±4,32 %) належить до груии Б не за ступеней бронхообструкци, а за юльюстю за-гострень протягом минулого року. Тому при
проведент подальших дослщжень вважаеться дoцiльним використання обох принцитв кла-сифжування хворих.
Також доцшьним вважалось встановити, чи кнують ввдмшноеп в антропометричних характеристиках хворих, яю належали до р1зних груп ризику майбуттх загострень (табл. 2).
Таблиця 2
Антропометричш дан! хворих на ХОЗЛ, як1 належать до pi3HHx груп
Показники А (n = 34) В (n = 17) С (n = 12) D (n = 49)
Стать: 1) чолов^и, n (P±m %) 2) жшки, n (P±m %) 27 (79,41±6,93) 7 (20,59±6,93) 13 (76,47±10,29) 4 (23,53±10,29) 11 (91,67±7,98) 1 (8,33±7,98) 44 (89,80±4,32) 5 (10,20±4,32)
Bík, роки Med [25 %-75 %], 61,00 [53,00-65,00] 60,00 [55,00-63,00] 61,58 [55,50-71,50] 64,00 [59,00-68,00]
3picT Med [25 %-75 %], см 171,00 [164,50-178,50] 175,00 [165,00-178,40] 171,64 [168,00-175,00] 174,00 [170,00-176,00]
Maca, кг Med [25 %-75 %], 83,20 [69,45-93,25] 85,00 [73,00-91,00] 81,60 [69,35-98,35] 76,00 [63,35-93,00]
IMT, кг/м2 Med [25 %-75 %], 26,77 [24,49-30,42] 28,72 [25,52-32,19] 24,78 [23,32-35,63] 24,40 [23,10-31,30]
У пащен™, яю належали до р1зних груп, не було встановлено значущих вщмшностей за в1ком (р = 0,310) та зростом (р = 0,773). Хоча XBopi груии D мали дещо нижчу масу тша та IMT, так1 вщмшноеп також не були досто-в1рними (р = 0,496 та р = 0,479 вщиовщно). XBopi р1зних груп не ввдр1знялись за стажем захво-рювання (р = 0,054). У кожнш з груп чоловжи складали переважну бшьшкть. При тому ста-тевий склад був приблизно однаковий (р > 0,05) в ycix категор1ях хворих. Тобто антропометричт характеристики не були пов'язат з тим, до яко! категори належали XBopi. Таким чином, як пащенти з р1зним ступеней обструкци дихальних шлях1в, так i пащенти, яю належать до р1зних груп, е пор1вняними за зростом, вагою, IMT та стажем захворювання. Однак при градаци хворих з урахуванням лише ступеня обмеження повггряного потоку визначаються ввдмшноеп за ввдсотком жшок та вшом у трупах з тяжким та нетяжким nepe6iroM. У той же час при роз-подшент иащетгв згвдно з класифшащею GOLD, 2011, yci групи иащешгв пор1внят також i за статтю, i за вшом.
висновки
1. Пвдтверджено, що амбулаторт XBopi на ХОЗЛ - це р1знор1дна група пащешгв, у якш бшьшкть складають особи з пом1рною (48,22 %)
i тяжкою (30,36 %) обструкщею дихальних шлях1в.
2. Незважаючи на традицшну переважну бшь-micTb чоловтв серед амбулаторних хворих, встановлено, що ввдсоток жшок достов1рно (р = 0,002) вищий серед пащен™ з легкою та пом1рною обструкщею (22,58±5,31%) пор1вняно з хворими з тяжким або дуже тяжким ступеней обмеження иовиряного потоку у дихальних шляхах (6,00±3,36%). При тому XBopi з тяжкою та дуже тяжкою обструкщею е достов1рно старшими (р = 0,024). У той же час при розпо-дшент пащетгв згвдно з класифшащею GOLD, 2011, yci групи не ввдр1зняються за жодним з антропометричних показниюв, у тому числ1 aHi за статтю, aHi за вшом.
3. Poзпoдiл хворих за трупами ризику май-6yTHix загострень згвдно з редакщею GOLD, 2011 та Наказом № 555 МОЗ Украши ввд 27 червня 2013 року не е дзеркальним ввдбитком градаци ввдиоввдно до ступеня обструкци дихальних шлях1в. Кожний другий (50,00±14,43 % вииадюв) пащент ввдповвдае rpyni С i кожний десятий (10,20±4,32 %) належить до груии D не за ступеней бронхообструкци, а за кшьюстю загострень протягом минулого року. Тому в подальших дослвдженнях вважаеться доцшьним використання обох принцитв класифшування хворих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. 1нструментальш методи дослщження функцп зовшшнього дихання при захворюваннях бронхо-легенево!' системи: метод. рекомендаци / Ю.М. Мос-товий, Т.В. Константинович^черельо, О.М. Колош-ко, Л. В. Распутша. - Вшниця, 2000. - 36 с.
2. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / С.Н. Лапач, А.В. Губенко, П. Н. Бабич. - К.: Морион, 2000. - 320 с.
3. Про затвердження клМчних протокол!в на-дання медично! допомоги за спещальшстю "Пульмо-нолопя": Наказ МОЗ Украши №555 вщ 27.06.2013 р. / Мастерство охорони здоров'я Украши. Офщ. вид. -К., 2013. - 3 с.
4. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. - М.: Ме-диасфера, 2002. - 312 с.
5. Фещенко Ю.И. Новая редакция глобальной инициативы по ХОЗЛ / Ю.И. Фещенко // Укр. пуль-монол. журнал. - 2012. - № 2. - С. 6-8.
6. Burgel P.-R. Identification of Clinical Phenotypes Using Cluster Analyses in COPD Patients with Multiple Comorbidities [Electronic Resource] / Pierre-Régis Burgel, Jean-Louis Paillasseur, and Nicolas Roche // Hindawi Publishing Corporation BioMed Research International. -2014. - Article ID 420134, 9 pages. - Режим доступу : http ://dx.doi.org/10.1155/2014/420134
7. Calverley P.M.A. The ABCD of GOLD made clear / P. M. A. Calverley // Eur. Resp. J. - 2013. -Vol. 42. - P. 1163-1165.
8. Characterisation of COPD heterogeneity in the ECLIPSE cohort / A. Agusti, P.M.A. Calverley, B. Celli [et al.] // Resp. Research. - 2010. - Vol. 11. - Article 122.
9. Characteristics, stability and outcomes of the 2011 GOLD COPD groups in the ECLIPSE cohort / A. Agusti, L.D. Edwards, B. Celli [et al.] // Eur. Resp. J. -2013. - Vol. 42. - P. 636-646.
10. Comparison of 2011 and 2007 Global initiative for chronic obstructive lung disease guidelines for predicting mortality and hospitalization / A. Johannessen, R.M. Nilsen, M. Storebo [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2013. - Vol. 188. - P. 51-59.
11. Distribution and Prognostic Validity of the New Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease Grading Classification / J. B. Soriano, Inmaculada Alfa-geme, Pere Almagro [et al.] // CHEST. - 2013. -Vol. 143, N 3. - P. 694-702.
12. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop report [Electronic Resource] / WHO, 2014. - Режим доступу: http://www.goldcopd.com/.
13. Prediction of the clinical course of chronic obstructive pulmonary disease, using the new GOLD classification: a study of the general population / P. Lange, J.L. Marott, J. Vestbo [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2012. - Vol. 186. - P. 975-981.
14. Series ATS/ERS task force: Standardisation of lung function testing / V. Brusasco [et al.] // Eur. Resp. J. - 2005. - Vol. 26. - P. 319-338.
REFERENCES
1. Mostoviy YuM, Konstantinovich-Chicherel'o TV, Koloshko OM, Rasputina LV. [Respiratory function tsting in patients with broncho-pulmonary diseases]. Vinnitsya; 2000. Russian.
2. Lapach SN, Gubenko AV, Babich PN. [Statistic methods in medical-biological investigations by means of Exel] Kiev: Morion; 2000. Russian.
3. [On approval of clinical protocols of care in the "Pulmonology" specialty]: Order N 555 MoH of Ukraine (June 27, 2013). Ukrainian.
4. Rebrova OYu. [Statistical analysis of medical data. Application of software package STATISTICA]. Moscow: Mediasphera; 2002. Russian.
5. FeshchenkoYul. [New edition of Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases]. Ukrains'kiy pul'monologichniy zhurnal. 2012;2:6-8. Russian.
6. Burgel PR, Paillasseur JL, Roche N. Identification of clinical phenotypes using cluster analyses in COPD patients with multiple comorbidities. Hindawi Publishing Corporation BioMed Research International; 2014. [cited 2014 Dec 25]; [about 9 p.]. Available from: http ://dx.doi.org/10.1155/2014/420134
7. Calverley PMA. The ABCD of GOLD made clear. European Respiratory Journal. 2013;42:1163-5.
8. Agusti A, Calverley PMA, Celli B, [et al.]. Characterisation of COPD heterogeneity in the ECLIPSE cohort. Respiratory Research. 2010;11:122.
9. Agusti A, Edwards LD, Celli B, [et al.]. Characteristics, stability and outcomes of the 2011 GOLD COPD groups in the ECLIPSE cohort. European Respiratory Journal. 2013;42:636-46.
10. Johannessen A, Nilsen RM, Storebo M, [et al.]. Comparison of 2011 and 2007 Global initiative for chronic obstructive lung disease guidelines for predicting mortality and hospitalization. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2013;188:51-9.
11. Soriano JB, Alfageme I, Almagro P, [et al.]. Distribution and Prognostic Validity of the New Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease Grading Classification. CHEST. 2013;143(3):694-702.
12. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop report WHO; 2014.
[cited 2014 Dec 15]. Available from: http://www.gold-copd.com/.
13. Lange P, Marott JL, Vestbo J, [et al.]. Prediction of the clinical course of chronic obstructive pulmonary disease, using the new GOLD classification: a study of
the general population. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2012;186:975-81.
14. Brusasco V, [et al.]. Series ATS/ERS task force: Standardisation of lung function testing. European Respiratory Journal. 2005;26:319-38.
CTarM Ha^mmna ^o pe^aKuiï 16.03.2015
♦
УДК 616.12 - 008.331.1:616.89-008.45/.48:614.253.1/2
КОГН1ТИВН1 ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕН31Ю В РЕАЛЬНШ Л1КАРСЬК1Й ПРАКТИЦ1
ДЗ «Днтропетровсъка медична академгя МОЗ Украти» кафедра пропедевтики внутр1шньо1 медицини (зав. — д. мед. н., проф. Т.А. Хомазюк) вул. Дзержинського, 9, Дшпропетровсък, 49044, Украта
ДУ «Укратський державний НД1 медико-сощальних проблем твал1дност1 МОЗ Украти»
пров. Радянсъкий, 1а, Дшпропетровсък, 49027, Украта
В1докремлений структурний тдроздш
«Клтжа медично! академИ МОЗ Украти»
вул. Пастера, 26, Дшпропетровсък, 49000, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine
SI «Ukrainian State Institute of Medical and Social Problems of Disability
Ministry of Health of Ukraine»
Radyansky lane, 1a, Dnipropetrovsk, 49027, Ukraine
«Clinic of medical academy Ministry of Health of Ukraine»
Pasteur str., 26, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключов! слова: apmepianbHa гinepmeнзiя, когштивш функци, когштивш порушення Key words: hypertension, cognitive function, cognitive disorders
Реферат. Когнитивные нарушения у больных с артериальной гипертензией в реальной врачебной практике. Хомазюк Т.А., Кротова В.Ю., Соя Е.В., Ягольник В.Н. По данным обследования 118 больных гипертонической болезнью II стадии с артериальной гипертензией 1-2 степени, находившихся под наблюдением врачей общей практики, проведен анализ распространенности и структуры когнитивных нарушений в ам-булаторних условиях. Нейропсихологическое обследование проведено по шкалам MMSE (Mini-Mental State Examination) и FAB (Frontal Assessment Battery), вербальная память изучена no методике Лурия, концентрация внимания и скорость сенсомоторныхреакций - по методикам Шульте и Рыбакова. Установлено, что у 28,8% больных имели место когнитивные нарушения, преимущественно нейродинамического характера, в частности, снижались способность концентрации внимания и скорость психомоторных реакций. Выявлено наличие нарушений вербальной памяти различной степени тяжести, связанных с артериальной гипертензией. Анализ медицинской документации свидетельствовал об отсутствии внимания к данному вопросу в реабилитационных программах больных гипертонической болезнью на первичном этапе оказания медицинской помощи. Показана важность своевременной диагностики когнитивных расстройств как маркера ранних нарушений мозгового кровообращения и функционального состояния головного мозга, органа-мишени при артериальной гипертензии 1-2 степени.
Т.А. Хомазюк, В.Ю. Кротова, О.В. Соя, В.М. Ягольник
