CC BY
44
рiзних площинах пщ кутом одна до одноТ (у пацieнтiв другоТ та четвертоТ груп). Клiнiчну оцшку протезiв проводили через 6, 12 i 24 мiсяцi за розробленою системою. Найбiльше число вiдхилень за вама кри-терiями кшшчноТ оцшки адгезивних мостоподiбних протезiв виявлено у па^енпв, у яких в опорних зубах сформован порожнини за Блеком i три скловолоконнi стрiчки укладенi горизонтально. У пацieнтiв, у яких формували порожнини з конвергуючими стшками, а армування проводили сачками, розташо-ваними в рiзних площинах для змщнення каркаса, вiдхилень було в ктька разiв менше. Така оптимальна конструк^я дозволяе домогтися високоТ анатомо-функцюнальноТ i естетичноТ ефективносп про-тезування.
CLINICAL GROUNDS FOR OPTIMAL DESIGN OF ADHESIVE BRIDGES
Udod A. A., Dramaretskaya S. I.
Key words: adhesive bridges, design, clinical evaluation.
This article puts forward the results of clinical studies aimed to evaluate the effectiveness of prosthetic correction of small defects in the lateral dentition area with adhesive bridges made by the direct method. The patients of the first and second groups had their supporting teeth prepared that corresponded to the level of cavities class II by E. Black; the patients of the third and fourth groups had cavities made with converging walls. Denture reinforcing was performed with three glass fibre strips stacked horizontally (in patients first and third groups) and on different planes at an angle to each other (in the patients second and fourth groups). Clinical evaluation of prosthesis was performed in 6, 12 and 24 months on the developed system. The greatest number of defects by all the criteria of clinical evaluation of adhesive bridges was detected in the patients who had in the supporting teeth with cavity made and three Black fibreglass tapes stacked horizontally. The patients who had cavities with converging walls, and the reinforcement with strips arranged in different planes to reinforce carcass deviation, demonstrated defects lower in several times. This optimized design allows us to reach high anatomic and functional and aesthetics and functional effectiveness of prosthetic correction.
УДК 616.31.002:616-089.28/.29
КЛ1Н1ЧНО-ОР16НТОВАН1 ТЕХНОЛОГИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 Л1КУВАННЯ ПАЦ16НТ1В МОСТОПОД1БНИМИ ПРОТЕЗАМИ
Харювський нацюнальний медичний уыверситет
Для замщення дефект'т зубних ряд'т невеликоУ протяжностi особливо часто використовують мо-стопод'бн'! протези. У чому причина Ух поширеност'! як лкувального засобу при ортопедичному лi-куванн? По-перше, це незнiмнi протези / тому бльш сп/'взвучн/' психолога хворих, як у б'тьшост'! сво'Уй з тривогою думають про можливост/ використання зн1'мних протез'т. По-друге, мостопод'бн'! протези, маючи мал/ розмiри / майже позбавленi контакту з слизовою оболонкою, за винятком краю ясен, легко сприймаються хворими / адапта^я до них проходить швидко. По-трете, мосто-подбн протези володють хорошими функ^ональними властивостями. Головною метою досл-дження було вивчення ефективностi удосконаленого лкування пацiентiв пластмасовими мостопо-дiбними протезами з добором комплаентних комплешв «матер'али - конструк^я», для чого було створено дв/ групи пацiентiв з пластмасовими мостопод 'бними протезами залежно в'д застосова-них /нновац/'й на клМко-лабораторному етап'!. При цьому для кожно'У '¡з груп застосовувалися альтернатива комплаентн/ комплекси стоматолог'чних матерiалiв. З метою о^нки клiнiчноУ ефек-тивност/ нами визначен досто&рш ефекти зм/'н показник'т гомеостазу та мiкроекологiУ РП, якими вiдрiзняеться ефект лкування з використанням рiзних за рiвнем комплаентних систем матерiалiв. Визначено, що використання систем з високою комплаентнстю матерiалiв для виготовлення пла-стмасових мостопод 'бних протез'в досить суттево вiдрiзняеться вд «випадкового добору матерiа-лiв» наступними клiнiчними ефектами: достоврним (р<0,05) зб'тьшенням швидкост/ сал'тацИ на 1920%, достоврним (р<0,001) зменшенням активной уреази РР на 32-33%, достоврним (р<0,010) зме-ншенням рвня дисбюзу РП на 34-35%, досто&рним (р<0,050) зниженням Г1 на 40-42%.
Кпючов1 слова: пластмасов1 мостопод1бн1 протези, комплаентн! матер1али, вщбитковий матер1ал, дисбюз, ротова рщина.
Дослiдження е фрагментом комплексноТ науково-дослiдноT програми Харювського национального медичного ушверситету МОЗ УкраУни (ректор - чл.-кор. НАМН Укра'ни, проф. В.М. Лсовий), зокрема НДР кафедри ортопедичноТ стоматологП' (науко-вий консультант - проф. В.П. Голк) «Профлактика, дiагностика та лкування основных стоматологiчних захворювань», № держ. реестрацП' 0113Ш02274.
Summary
Яншен 1.В.
Вступ
Як вщомо, часткова втрата 3y6iB е одним з найбтьш поширених стоматолопчних захворю-
вань. При цьому включен дефекти формуються в першу чергу в бiчних вщдтах зубних рядiв [6, 7]. Кл^чна картина у па^енлв з включеними дефектами зубних рядiв, обумовлених втратою
частини жувальних зубiв, досить рiзноманiтна i залежить вщ багатьох факторiв. Основними з них можна назвати наступш: ктькють втрачених зубiв, вид прикусу, стан твердих тканин пародо-нту збережених зубiв, давнiсть видалення зубiв i т. д. [3, 7].
Для замщення дефектiв зубних рядiв невелико! протяжност особливо часто використову-ють мостоподiбнi протези. У чому причина Тх поширеностi як лкувального засобу при ортопе-дичному лшуванш? По-перше, це незнiмнi протези i тому бiльш спiвзвучнi психологи хворих, якi у бiльшостi своТй з тривогою думають про можливост використання знiмних протезiв. Подруге, мостоподiбнi протези, якi мають малi роз-мiри i майже позбавлеш контакту зi слизовою оболонкою, за винятком краю ясен, легко сприймаються хворими, i адаптацiя до них проходить швидко. По-трете, мостоподiбнi протези мають хорошi функцiональнi властивостi. З Тх допомогою вiдбуваеться повне вщновлення жу-вальноТ функцiТ, вони добре утримують створенi оклюзiйнi вiдносини. По-четверте, сучасн клЫч-нi прийоми i розроблена технологiя мостоподiб-них протезiв дозволяють зробити Тх досить вип-дними в естетичному вiдношеннi [14]. Також мо-стоподiбнi протези дозволяють усунути функцю-нальне перевантаження пародонту, скронево-нижньощелепних суглобiв i жувальних м^в i е профiлактичним засобом, який попереджае подальше руйнування жувального апарату [15].
Однак усшх протезування мостоподiбними протезами буде забезпечений за умови Тх правильного планування i конструювання. При не-
Розподл пацieнтiв з пластмасовими кор
дотриманн цих умов виникае ряд ускладнень. Найчастше це проявляеться у виникненш тр^ щин або сколiв керамiчного облицювання, спо-стерiгаються переломи металевого каркасу, ям е пщставою для зняття i переробки протезiв [2, 3, 9].
Вибiр оптимальноТ конструкцiТ та якiсть мос-топодiбного протеза багато в чому залежить вщ знання бiомеханiчних основ розподту наванта-ження при тому чи шшому варiантi його конструювання та вибору допомiжних стоматолопч-них матерiалiв. Вивчення питань ефективностi ортопедичного лкування дефектiв зубного ряду i тривалостi функцiонування зубних рядiв пов'я-зано з необхiднiстю удосконалення лкування пацiентiв мостоподiбними протезами з вивчен-ням ефективностi добору комплаентних компле-ксiв «матерiали - конструщя».
Мета дослщження
Мета дослiдження полягала у вивченш ефек-тивностi удосконаленого лкування пацiентiв пластмасовими мостоподiбними протезами з добором комплаентних комплешв «матерiали -конструк^я».
Об'ект i методи дослщження
Залежно вщ застосованих iнновацiй на клш^ ко-лабораторному етапi сформовано двi групи пацiентiв з пластмасовими мостоподiбними протезами. При цьому, для кожноТ iз груп нами за-стосовувалися альтернативнi комплаентнi ком-плекси стоматолопчних матерiалiв (табл. 1).
Таблиця 1
пи та комплаентними комплексами «матерiал-конструкu,iя»
Па^енти, oci6 Варiанти застосованих комплаентних комплешв «матерiали-конструкцiя»
АВ, АВ2
абс., ОК склад комплексу абс., ОК склад комплексу
48 23 вщбитковий матерiал- «Стомавщ», гiпс - «ГВ-Г-10 А-III», воск моделювальний- «GC», лак iзоляцiйний - «1зокол-69», пластмаса - "Сшма М+V", цемент - «Компомер», лак покривний - "Сiнма М+V" 25 вщбитковий матерiал - «Оеласт К», rinc - «Base Stone», воск моделювальний - «Влад MiBa», лак iзоляцiйний - «lзальriн», пластмаса - "СЫма М", цемент- «Fuji Plus», лак покривний - «ЕДА-03»
Примтка: ОК - ортопедична конструк^я, АВ1 - комплекс стоматологiчних матерiалiв з максимальною та АВ2 - з мiнiмаль-ною комплаентнютю.
36ip змшаноТ' нестимульованоТ слини для дослщження проводили зранку натщесерце шсля попереднього полоскання порожнини рота дис-тильованою водою. Через 3 хвилини шсля полоскання па^енти спльовували слину у пробiрку протягом 5 хвилин [11].
Визначення рН ротовоТ рщини здшснювали за допомогою ушверсального шдикаторного па-перу фiрми Фармакос (Сербiя) i фiрми Мадаус (Ымеччина) на основi змiн кольору паперових смужок (дiагностична шкала - вщ 5,7 до 7,4). Середнш показник концентрацiТ водневих iонiв складае 6,5-7,2.
Буферну емнють визначали за методом Krasse [13]: 1 мл ротовоТ рщини змшували з 3
мл 0,005 N розчину соляноТ кислоти (рН=3,0). Через 5 хвилин в отриманш сумiшi визначали величину рН. Оцшка емностi буферу: рН>6 - ви-сока; 5<рН<6 - нормальна; рН<5 - низька.
Дослщження в'язкост змшаноТ слини проводили за допомогою вiскозиметру Освальда [12]. Для дослщження брали 5 мл змшаноТ слини ш-сля попередньоТ стимуляци шляхом уведення в порожнину рота на 10 хвилин ватного тампону, змоченого 5 краплями 1% розчину шлокаршну.
Методика вюкозиметри полягала в тому, що за допомогою гумовоТ грушi набирали слину i дистильовану воду в окремi шпетки приладу, якi з'еднанi з краном до вщм^ки „0" i закривали кран. По™ вiдкривали кран з'еднуючи обидвi ш-
петки з тршником, I уважно втягували повггря з обох шпеток одночасно до досягнення стовпчику рщини до вщм1тки „1". Приймаючи в'язкють дис-тильованоТ води за одиницю методом пор1внян-ня визначали в'язкють зм1шаноТ слини.
Середне значення в'язкост ротовоТ р1дини -1,46.
Вим1рювання швидкост1 слиновид1лення здш-снювали шляхом забору зм1шаноТ нестимульо-ваноТ слини у проб1рки протягом 5 - 15 хвилин при втьному ТТ вит1канн1 [12]. Обчислення швид-кост слиновид1лення: V
ШС =-
^
де ШС - швидк1сть сал1вац1Т, мл/хв.; V - об'ем видтеноТ слини, мл; tv - час забору слини, хв.
Видтяють 3 типи сал1ваци: 0,03-0,3 мл/хв. -знижена сал1вац1я; 0,31-0,6 мл/хв. - нормальна; 0,61-2,4 мл/хв. - пщвищена.
Дослщження рН, в'язкост1, буферноТ емност1 та швидкост1 слиновид1лення проведен! у 48 хворих - у 23 ос1б основноТ та 25 - пор1внюваль-ноТ групи до лкування I через 1 мюяць п1сля л1-кування.
Ступ1нь дисбюзу порожнини рота визначали ферментативним методом [11]. Основу ферментативного методу складають вивчення порушень в систем! орального м1кробюценозу, як1 вщобра-жають стан взаемодГТ антим1кробних систем ма-кроорган1зму з м1кробами порожнини рота. Пока-зником стану антим1кробних систем е фермент л1зоцим, активн1сть якого тюно корелюе з р1внем неспециф1чних фактор1в захисту ротовоТ порожнини. Активнють л1зоциму у надосадков1й рщиш зм1шаноТ слини визначали х1тиновим методом [10], який оснований на його спорщненосп до х1-тину - полюахариду 1з панциру рак1в I краб1в. Х1-тин дуже под1бний на пол1сахариди бактер1аль-ноТ стшки, л1зоцим легко з ним з'еднуеться, од-нак роз1рвати гл1козидний зв'язок не може. Активнють л1зоциму визначали у мкг/мл.
Оцшку ступеня обаменшня порожнини рота м1кроорган1змами проводили на основ! визна-чення ферменту уреази, який не виробляеться соматичними кл1тинами, а синтезуеться бтьшю-тю умовно-патогенних I патогенних бактер1й, а також деякими рослинними кл1тинами (сир1 бобов! продукти харчування).
Метод визначення уреази (у мкмоль/л) [11] оснований на здатност уреази ротовоТ рщини розчтлювати сечовину 1з утворенням ам1аку, який к1льк1сно визначають за допомогою реактиву Несслера. Використовуючи середн1 результа-ти активност1 уреази (Уконтр) I л1зоциму (Лконтр) у груш здорових ос1б обчислювали вщносну акти-вн1сть цих фермент1в (Увщн I Лв¡дн) за формулами:
Стушнь дисб1озу (СД) порожнини рота визначали за формулою:
СД =
Увщн
Лвщн
В норм1 у здорових ос1б показник СД дор1в-нюе 1. Вид1ляють 3 ступен дисб1озу ротовоТ порожнини: 1,5-3 - I стушнь, субкл1н1чно компенсо-вана стад1я; 3-9 - II стушнь, кл1н1чно субкомпен-сована стад1я; 9-20 - III стушнь, кл1н1чно деком-пенсована стад1я.
Всього проведено 48 дослщжень ступеня дисбюзу - у 23 ос1б основноТ та 25 - пор1внюва-льноТ групи до л1кування I через 1 мюяць шсля л1кування.
Стушнь впливу незшмних конструкц1й зубних протез1в на г1г1ен1чну ситуац1ю в порожнин рота та тканини пародонта е одшею 1з складових Тх клш1чноТ ефективност1 [1]. Виходячи з цього, проведено вивчення ппешчного стану порожнини рота за показниками шдексу Грша-Вермтюна (OHI-S) та стану тканин пародонта за показни-ком пнпвального 1ндексу H.Loe, P.Silness у вс1х обстежених хворих основноТ I пор1внювальноТ груп, а також у ос1б групи контролю [5]. Всього проведено по 48 визначень шдекса Грша-Вермтюна, Н±ое, P.Silness: в основнш - 23, в пор1внювальн1й - 25.
Результати дослщження та Тх обговорення
Пор1вняльний анал1з результат1в лкування па-ц1ент1в з використанням пластмасових мостоподн бних протез1в, виготовлених 1з матер1ал1в р1зного р1вня комплаентност1 виявив суттев1 в1дм1нност1 зм1н гомеостатичних властивостей ротовоТ рщини мали дещо Ыакший характер. До л1кування буфе-рна емкють РР в груп1 АВ1 становила (5,141 ±0,43) од та не вщр1знялась в1д групи АВ2 - (5,118±0,062) од; шсля л1кування, Б6РР достов1рно (р<0,05) зро-сла в груп1 пац1ент1в з удоконаленою методикою добору стоматолопчних матер1ал1в (протези з ви-соким р1внем комплаентност1 матер1ал1в; див. табл. 2, рис.). Вязкють РР, р1вн1 якоТ достов1рно в пор1внюваних групах пац1ент1в не в1др1знялись до л1кування (вщповщно, (1,544±0,007) од та (1,534±0,013) од), шсля ортопедичного лкування пластмасовими мостопод|бними протезами змен-шилась лише серед пац1ент1в з висококомплаент-ним комплексом матер1ал1в для виготовлення протезу до (1,472±0,011) од, тод1 як серед пац1ент1в групи пор1вняння достов1рно не зм1нилась, р<0,05.
Сл1д також зазначити, що I достов1рне (р<0,05) п1дсилення швидкост1 сал1вац1Т зареест-роване лише в груш пац1ент1в з високим р1внем комплаентност1 стоматолог1чних матер1ал1в - з (0,739±0,037) см3/хв до (0,887±0,033) см3/хв, тод1 як серед пац1ент1в групи АВ2 прир1ст швидкосп сал1вац1Т - це лише тенденц1я до зростання. рН ротовоТ рщини до та шсля л1кування в пор1вню-ваних групах пац1ент1в достов1рно не зм1нився. Тобто, п1дтримка кислотно-лужного стану поро-
жнини рота в груш па^етчв АВ1 забезпечува-лась пiдвищенням буферноТ емкостi ротовоТ р^ дини, достовiрним зменшенням ТТ в'язкостi, що сприяло бiльш активному самоочищенню поро-жнини рота i пiдвищенню стiйкостi пародонта до впливу несприятливих факторiв; групi пацiентiв АВ2 - без змiн.
Показники ротовоТ рiдини, гЫени порожнини рота, стану масовими мостоподiбними протезами, що виготовлен iз с
Отже, лише у разi використання висококомпла-ентного комплексу СМ для виготовлення пластма-сових мостоподiбних протезiв можуть досягатися позитивы змши середовища порожнини рота, що проявляеться збтьшенням емкостi бiкарбонатного буфера та зменшенням в'язкост РР.
Таблиця 2
Jн пародонта та рiвня галтозу на етапах лкування пласт-толо^чних матерiалiв рiзного рiвня конструки^йноТ компла-
eнmносmi
Показники Варiанти кшшчного застосування комплаентних комплешв «матерiали-конструкцiя»
АВ1, п=23 АВ2, п=25
до лкування пiсля до лiкування пюля
В'язкють РР, од 1,544±0,007 1,472±0,011 а 1,534±0,013 1,522±0,011й
Буферна емкють РР, од 5,141±0,43 5,339±0,051 а 5,118±0,062 5,211 ±0,081
рН ротовоТ рщини, од. 6,529±0,016 6,657±0,014 а 6,562±0,021 6,618±0,023 в
Слиновидшення, см3/хв 0,739±0,037 0,887±0,033 а 0,805±0,051 0,857±0,043 в d
Активнють уреази РР мкмоль/дм3 6,792±0,108 4,671±0,148 а 7,721±0,107 7,605±0,162 d
од. 3,348±0,113 2,253±0,119 3,789±0,093 с 3,771±0,076 d
Активнють лiзоци-му РР мкг/см3 87,06±1,52 86,81±2,03 81,89±1,18 с 81,91±1,85
од. 0,893±0,15 0,899±0,27 0,839±0,14 с 0,844±0,11 d
Ступшь дисбюзу РР, од 3,816±0,107 2,499±0,117 а 4,552±0,128 с 4,461±0,114 d
Грша-Вермтюна шдекс 1,143±0,068 0,669±0,057 а 1,097±0,071 0,967±0,072 d
P.Silness - Н±ое шдекс 0,455±0,023 0,384±0,031 а 0,382±0,058 0,386±0,051
Рiвень галтозу, ppt 169,5±7,3 132,1 ±6,1 а 179,1±9,7 145,2±4,8 в
Примimка: РР - ротова рiдина; АВ1 - найбльш комплаентний та АВ2 - найменш комплаентний комплекс сmомаmологiчних маmерiалiв, застосованих для виготовлення зубних проmезiв;а - досmовiрнi вiдмiнносmi на рiвнi р<0,05 мiж вiд-повiдними показниками до та псля лiкування з використанням АВ1;в - досmовiрнi вiдмiнносmi на рiвнi р<0,05 мiж вiдповiдними показниками до та псля лкування з використанням АВг с - досmовiрнi вiдмiнносmi на рiвнi р<0,05 мiж вiдповiдними показниками клiнiчних груп до лiкування; ^ - досmовiрнi вiдмiнносmi на рiвнi р<0,05 мiж вiдповiд-ними показниками клiнiчних груп псля л^вання.
Рис. Змiни стану ротово)' рiдини, гiгiени порожнини рота, тканин пародонта та показника галтозу при лiкуваннi пластма-совими мосmоподiбними протезами, що вигоmовленi iз стоматоло^чних маmерiалiв рiзного рiвня комплаентно^.
Порiвняльний аналiз змш ппени ротовоТ по-рожнини, стану ясен i тканин пародонта пащен-TiB порiвнюваних груп до та пiсля лкування пла-стмасовими мостоподiбними протезами виявив достовiрне (р<0,05) покращення стану бютопу ротовоТ порожнини пiсля лiкування серед па^е-нтiв з висококомплаентним варiантом добору матерiалiв для виготовлення пластмасових коронок. Так, в груш АВ1 вщносний рiвень активно-ст мiкробного ферменту уреази зменшився з (3,348±0,113) од до (2,253±0,119) од, тодi як в груш порiвняння достовiрних змiн не зареестро-вано. Аналiз iндексу дисбюзу РП виявив вщсут-нiсть впливу рiвня комплаентностi на мiкробiо-ценоз РП при протезуванн мостоподiбними пла-стмасовими протезами. Це можна пояснити, з одного боку, вщсутнютю достовiрного пщвищен-ня рiвня лiзоциму в груш па^ен^в АВ2 (до лку-вання - (81,89±1,18) мкг/см3, пiсля - (81,91±1,85) мкг/см3), а з шшого - значною кiлькiстю елемен-^в зубного ряду, що замiщалися серед па^ен^в групи АВ1. При цьому зазначимо, що пюля лку-вання серед па^ен^в групи АВ1 виявлено дос-товiрнi та значнi змши щодо покращення стану гiгiени ротовоТ порожнини (до лкування -(1,143±0,068) од; пiсля лiкування - (0,669±0,057) од), тодi як у па^ен^в групи АВ2 цього не зарее-стровано (до - (1,097±0,071) од; пiсля лiкування - (0,967±0,072) од). Окрiм того, серед па^ен^в групи АВ1 зареестроване достовiрне (р<0,05) покращення стану тканин пародонту зi змен-шенням iндексу P.Silness - H.Loe з (0,455±0,023) од до (0,384±0,031) од, на вiдмiну вщ групи пор^ вняння, серед па^ен^в якоТ цей iндекс на ета-пах лiкування практично не змшився (до лку-вання - (10,382±0,058) од, пiсля - (0,386±0,051) од, р>0,05).
Висновки
Таким чином, очевидно, що вивчення ефек-тивностi удосконаленого лкування пацiентiв пластмасовими мостоподiбними протезами з добором комплаентних комплешв «матерiал -конструк^я» суттево покращуе якiсть роботи л^ каря-стоматолога-ортопеда, що проявляеться досягненням позитивних змiн середовища порожнини рота.
З метою оцшки кл^чно'Т ефективностi були визначен достовiрнi ефекти змiн показникiв го-меостазу та мiкроекологiТ РП, якими в^зняеть-ся ефект лiкування з використанням рiзних за рiвнем комплаентних систем матерiалiв. Визна-чено, що використання систем з високою комп-лаентнiстю матерiалiв для виготовлення пластмасових мостоподiбних протезiв вiдрiзняеться вщ «випадкового добору матерiалiв» наступни-ми клЫчними ефектами: достовiрним (р<0,05) збтьшенням швидкостi салiвацiТ на 19-20%, до-стовiрним (р<0,001) зменшення активностi уреа-
зи РР на 32-33%, достовiрним (р<0,010) зменшення рiвня дисбюзу РП на 34-35% та достовiр-ним (р<0,050) зниженням Г1 на 40-42%.
Зважаючи на вищевказане, слщ зауважити, що перспективи подальшого дослщження добору комплаентних комплексiв «матерiал - конс-трукщя» е очевидними. Вивчення ïx необхiдне, оскiльки це покращуе якють роботи лкаря-стоматолога-ортопеда, що в свою чергу суттево впливае на якють життя патента.
Лтература
1. Анисимова С.В. Специфика ортопедического лечения цельно-керамическими мостовидными зубными протезами / С.В. Анисимова, И.Ю. Лебеденко, М.А. Румянцев, Н.Н. Мальгинов // Российский стоматологический журнал. - 2005. - № 4. - С. 4347.
2. Арутюнов С.Д. Критерии прочности и долговременности временных несъемных зубных протезов / С.Д. Арутюнов, В.А. Ерошин, А.А. Перевезенцева // Институт стоматологии. - 2010. - № 4. - С. 84-85.
3. Воложин А.И. Использование математической модели взаимодействия зубов и опорных тканей челюсти при протезировании металлокерамическими протезами / А.И. Воложин, В.А. Маркин // Труды 5-го съезда Стоматологической Ассоциации России. -Москва, 1999. - С. 303-306.
4. Гажва С.И. Анализ ошибок и осложнений при протезировании с применением несъемных ортопедических конструкций / С.И. Гажва, О.А. Пашинян // Стоматология. - 2010. - Т. 89, № 2. -С. 65-69.
5. Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта: учебное пособие / Н.Ф. Данилевский, А.В. Борисенко. - Киев : «Здоров'я», 2000. -462 с.
6. Жулев Е.Н. Ортопедическая стоматология. Фантомный курс: Учебник / Е.Н. Жулев, Н.В. Курякина, Н.В. Митин / Под ред. Е.Н. Жулева. - М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2011. - 720 с.
7. Жулев Е.Н. Ортопедическая стоматология: Учебник / Е.Н. Жу-лев. - М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2012. - 834 с.
8. Копейкин В.Н. Ортопедическая стоматология / В.Н Копейкин.. -М. : Медицина, 2001. - С. 146-147.
9. Коэн М. Междисциплинарное планирование стоматологического лечения. Принципы, цели, практическое применение / М. Ко-эн. - ООО "Азбука стоматолога, 2012. - 327 с.
10. Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиков / А.П. Левицкий. -Одесса : КП ОГТ, 2005. - 74 с.
11. Левицкий А.П. Ферментативный метод определения дисбиоза полости рта для скрининга про- и пребиотиков: метод. реко-менд. / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, И.А. Селиванская. -Киев, 2007. - 22 с.
12. Мащенко 1.С. Лкування i профтактика карiесу зубiв: навчаль-ний поабник з терапевтично!' стоматологи' / 1.С. Мащенко, Т.П. Кравець. - Д. : АРТ-ПРЕС, 2003. - 226 с.
13. Михальченко В.Ф. Диагностика и дифференциальная диагностика кариеса зубов и его осложнений : учебное пособие / Ми-хальченко В.Ф., Рукавишникова Л.И., Триголос Н.Н., Попова А.Н. - М. : АОр НПП «Джангар», 2006. - С. 20-21.
14. Щербаков А.С. Ортопедическая стоматология. Изд. 5-е, испр. / А.С. Щербаков, Е.И. Гаврилов, В.Н. Трезубов. - СПб, 2007. -231с.
15. Бакалов В.Н. Показания, противопоказания, клиническое обоснование к применению мостовидных протезов [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.stomfak.ru/ortopedicheskaya-stomatologiya/pokazaniya-protivopokazaniya-klinicheskoe-obosnovanie-k-primeneniyu-mostovidnyh-protezov.html. - Дата звернення: 26.02.2016.
References
1. Anisimova S.V. Specifika ortopedicheskogo lechenija cel'nokeramicheskimi mostovidnymi zubnymi protezami / S.V. Anisimova, I.Ju. Lebedenko, M.A. Rumjancev, N.N. Mal'ginov // Rossijskij stomatologicheskij zhurnal. - 2005. - № 4. - S. 43-47.
2. Arutjunov S.D. Kriterii prochnosti i dolgovremennosti vremennyh nes#emnyh zubnyh protezov / S.D. Arutjunov, V.A. Eroshin, A.A. Perevezenceva // Institut stomatologii. - 2010. - № 4. - S. 84-85.
3. Volozhin A.I. Ispol'zovanie matematicheskoj modeli vzaimodejstvija zubov i opornyh tkanej cheljusti pri protezirovanii metallokeramicheskimi protezami / A.I. Volozhin, V.A. Markin // Trudy 5-go s#ezda Stomatologicheskoj Associacii Rossii. -Moskva, 1999. - S. 303-306.
10.
Gazhva S.I. Analiz oshibok i oslozhnenij pri protezirovanii s 11.
primeneniem nes#emnyh ortopedicheskih konstrukcij / S.I. Gazhva, O.A. Pashinjan // Stomatologija. - 2010. - T. 89, № 2. - S. 65-69. Danilevskij N.F. Zabolevanija parodonta: uchebnoe posobie / N.F. 12.
Danilevskij, A.V. Borisenko. - Kiev : «Zdorov'ja», 2000. - 462 s. Zhulev E.N. Ortopedicheskaja stomatologija. Fantomnyj kurs: Uchebnik / E.N. Zhulev, N.V. Kurjakina, N.V. Mitin / Pod red. E.N. 13. Zhuleva. - M. : OOO «Medicinskoe informacionnoe agentstvo»,
2011. - 720 s.
Zhulev E.N. Ortopedicheskaja stomatologija: Uchebnik / E.N. Zhulev. - M. : OOO «Medicinskoe informacionnoe agentstvo», 14.
2012. - 834 s.
Kopejkin V.N. Ortopedicheskaja stomatologija / V.N Kopejkin.. - M. : Medicina, 2001. - S. 146-147. 15.
Kojen M. Mezhdisciplinarnoe planirovanie stomatologicheskogo lechenija. Principy, celi, prakticheskoe primenenie / M. Kojen. -OOO "Azbuka stomatologa, 2012. - 327 s.
Levickij A.P. Lizocim vmesto antibiotikov / A.P. Levickij. - Odessa : KP OGT, 2005. - 74 s.
Levickij A.P. Fermentativnyj metod opredelenija disbioza polosti rta dlja skrininga pro- i prebiotikov: metod. rekomend. / A.P. Levickij, O.A. Makarenko, IA Selivanskaja. - Kiev, 2007. - 22 s. Mashhenko I.S. Likuvannja i profilaktika kariesu zubiv: navchal'nij posibnik z terapevtichnoï stomatologiï / I.S. Mashhenko, T.P. Kravec'. - D. : ART-PRES, 2003. - 226 s.
Mihal'chenko V.F. Diagnostika i differencial'naja diagnostika kariesa zubov i ego oslozhnenij : uchebnoe posobie / Mihal'chenko V.F., Rukavishnikova L.I., Trigolos N.N., Popova A.N. - M. : AOr NPP «Dzhangar», 2006. - S. 20-21.
Shherbakov A.S. Ortopedicheskaja stomatologija. Izd. 5-e, ispr. / A.S. Shherbakov, E.I. Gavrilov, V.N. Trezubov. - SPb, 2007. -231s.
Bakalov V.N. Pokazanija, protivopokazanija, klinicheskoe obosnovanie k primeneniju mostovidnyh protezov [Elektronnij resurs].- Rezhim dostupu:
http://www.stomfak.ru/ortopedicheskaya-stomatologiya/pokazaniya-protivopokazaniya-klinicheskoe-obosnovanie-k-primeneniyu-mostovidnyh-protezov.html. - Data zvernennja: 26.02.2016.
Реферат
КЛИНИЧЕСКИ-ОРИЕНТИРОВАННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ КАЧЕСТВА ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ МОСТОВИДНЫМИ
ПРОТЕЗАМИ
Янишен И.В.
Ключевые слова: пластмассовые мостовидные протезы, комплаэнтные материалы, оттискной материал, дисбиоз, ротовая жидкость.
Для замещения дефектов зубных рядов небольшой протяженности особенно часто используют мостовидные протезы. В чем причина их распространенности в качестве лечебного средства при ортопедическом лечении? Во-первых, это несъемные протезы и поэтому более созвучны психологии больных, которые в большинстве своем с тревогой думают о возможности использования съемных протезов. Во-вторых, мостовидные протезы, которые, имея малые размеры, почти лишены контакта со слизистой оболочкой, за исключением края десны, легко воспринимаются больными, и адаптация к ним проходит быстро. В-третьих, мостовидные протезы обладают хорошими функциональными свойствами. Главной целью исследования было изучение эффективности усовершенствованного лечения пациентов пластмассовыми мостовидными протезами с подбором комплаэнтных комплексов «материалы - конструкция», для чего были созданы две группы пациентов с пластмассовыми мостовидными протезами в зависимости от примененных инноваций на клинико-лабораторном этапе. При этом для каждой из групп применялись альтернативные комплаэнтные комплексы стоматологических материалов. С целью оценки клинической эффективности нами определены достоверные эффекты изменений показателей гомеостаза и микроэкологии РП, которыми отличается эффект лечения с использованием различных по уровню комплаэнтных систем материалов. Определено, что использование систем с высокой комплаэнтностью материалов для изготовления пластмассовых мостовидных протезов достаточно существенно отличается от «случайного отбора материалов» следующими клиническими эффектами: достоверным (р<0,05) увеличением скорости слюноотделения на 19-20%, достоверным (р<0,001) уменьшением активности уреазы РР на 32-33%, достоверным (р<0,010) снижением уровня дисбиоза РП на 34-35%, достоверным (р <0,050) снижением ГИ на 40-42%.
Summary
CLINICAL-ORIENTED TECHNOLOGIES IN ENSURING QUALITY CARE FOR PROSTHETIC CORRECTION WITH PLASTIC BRIDGE
DENTURES
Yanishen I. V.
Key words: plastic bridge dentures, compliant materials, impression material, disbiosis, oral fluid.
Bridge dentures are often used for dental restoration of small dentition defects. Firstly, it is a fixed structure, and secondly, bridge dentures, having a small size, and being almost deprived of contact with the mucous membrane, except for the gingival margin, are well tolerated by patients, and adaptation to them is quick. Thirdly, bridge dentures maximally restore functional properties.
The purpose of the research was to study the efficiency of advanced treatment of patients with bridge dentures, supplemented with compliant complexes of the "material-design" type.
Objects and methods. Two groups of patients with plastic bridge dentures were formed according to the applied innovations at the clinical laboratory stage. In this case, the alternative compliant complexes of dental materials were applied for each of the groups. To evaluate the clinical efficacy, we defined the evident effects of the changes of rates of homeostasis and oral microenvironment, which differs in the effect of the treatment with the use of materials with different levels of compliant systems.
Results and Discussion. Importantly, positive changes in oral hygiene can be achieved only by application of dental materials with enhanced compliancy, used for plastic bridge denture making, revealed by the increasing capacity of bicarbonate buffer and lowering of oral fluid viscosity. A comparative analysis of changes in oral hygiene, gums and periodontal tissue of patients with plastic bridge dentures from
4
5
6
7
8
9
comparison groups before and after the treatment showed a reliable (p < 0.05) improvement of patients oral biotope after the treatment with high-compliant dental material, used for plastic crowns making. In this way, the relative level of activity of microbial enzyme urease decreased in Group AB1 from (3.348 ± 0.113) units to (2.253 ± 0.119) units, whereas in the comparison group no significant changes were registered. The analysis of the oral disbiosis index revealed the absence of influence of the compliancy level onto the oral microbiocenosis in plastic bridges prosthodontics. This can be explained, on the one hand, by the absence of the reliable increase of the lysozyme level in Group AB2 (before: (81.89 ± 1.18) mkg/cm3, after: (81.91 ± 1.85) mkg/cm3^), and on the other hand by the significant number of dental elements, being restored among patients from Group AA1. Notably, the reliable and significant changes in improvement of state of oral hygiene have been detected among patients from Group AB1 after treatment (before: (1.143 + 0.068) uts; after: (0.669 ± 0.057) uts), whereas in patients from Group AB2 no changes have been registered before: (1.097 ± 0.071) uts; after: (0.967 ± 0.072) uts). Furthermore, a reliable (p < 0.05) improvement of periodontal tissues state has been registered with lowering of P. Silness - H. Loe index from (0.455 ± 0.023) uts to (0.384 ± 0.031) uts, in contrast to the group of comparison, where no significant changes were noted during the stages of treatment (before: (10,382 ± 0,058) uts, after: (0.386 ± 0.051) uts, > 0.05).
Conclusions. Consequently, it is obvious that the study of the efficiency of the advanced treatment of patients with plastic bridge dentures, supplemented with compliant complexes of the "material-design" type significantly improves the working quality of a prosthetist, revealed by the achievement of positive changes in the oral hygiene.
Perspectives of further research will encompass the follow selection of dental materials with high compliancy of the "material-design" type. The analysis of such materials is crucial for a prosthetist, since it enhances the quality of service provided, positively influencing the patient's quality of life.
