CC BY
24
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
УДК 615.31+546.72
Важнича О.М., Дев'ятюна Т.О., Дев'ятюна Н.М.
КЛ1Н1ЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАНОЧАСТИНОК ОКСИД1В ЗАЛ1ЗА
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я», м Полтава
Шляхом анал'зу лтературних джерел показано, що препарати на основi наночастинок (НЧ) оксид/в зал'за дозволенi для лкування анеми та в'зуал'зацИ структур органзму при магштно-резонанснш томограф/) (МРТ) в США та нших кранах св/ту. Одним з найбльш вдалих засоб/'в ц'е)' групи е фе-румокситол. Його концепця, на в1'дм1'ну в'д бльшостi препарат/в НЧ оксид/в зал/за, спрямована на лкування хворих iз зал'зодеф'цитною анем'ею на фон хроычно)' нирково)' недостатностi та гемодi-ал/зу, причому така терап/я мае ютотш переваги над використанням традицйних препарат/в за-лiза для ентерального та парентерального введення. Кр1'м цього, ферумокситол застосовують при МРТ головного мозку, кровоносних та лiмфатичних судин, п'дшлунково)' залози, к/сткового моз-ку. В/'н також мае ус необх'днi якост'1 для магштно-терм'нно)' абляцИ пухлин. В ц/лому, зусилля роз-робниюв нинi нацтен'1 на визначення додаткових показань до призначення препарат/в НЧ оксид/в зал/за та )х кл/н/чнi випробування для г/пертермi) пухлин.
Ключов1 слова: наночастинки оксид1в зал1за, ферумокситол, анем1я, магнптно-резонансна томограф1я, ппертерм1я пухлин. Робота була фрагментом планово)' iнщативно) НДР «Пошук засоб/в з числа пох/дних 2-оксомдолу, 3-оксип/ридину та iнших болог/чно активних речовин для фармакокорекцп адаптивних процеав при порушеннях гомеостазу р/зно)' етюлоги» (№ державно)' реестрацп 0111U004879).
У широкому розумшы полем дiяльностi на-номедицини е наука й технолога дiагностики, ль кування й профтактики захворювань та травма-тичних ушкоджень, усунення больових вщчутпв, а також збереження й полтшення здоров'я лю-дини з використанням молекулярних шструмен-^в i молекулярного знання людського оргашзму [1]. Наномедицину визначають як медичне за-стосування нанотехнологи, яка в свою чергу означае одержання, виробництво та викорис-тання матерiалiв i систем, шляхом «утримання» Тх розмiрiв i форми в нанодiапазонi [2]. Хоча цей мiжцисциплiнарний напрямок медичноТ науки знаходиться в стади становлення, уже зараз на-номедицина - велика галузь, у якш працюють сотн компанiй з величезними iнвестицiями.
Важливим i суттевим для медичного застосу-вання е те, що наночастинки (НЧ) мають керо-ванi розмiри в межах вiд кiлькох до сотень на-нометрiв (нм), як можна порiвняти з розмiрами внутршньокттинних об'ектiв (10-100 нм), вiрусiв (20-450 нм), протеТыв (5-50 нм) i генiв (близько 2 нм-100 нм). За сво'ми розмiрами i масою вони займають промiжне положення мiж одиничними молекулами й клiтинами, що разом з особливи-ми поверхневими характеристиками зумовлюе специфку взаемоди таких частинок з бюлопч-ними системами [3].
Протягом останшх десятил^ь було розроб-лено й дослщжено безлiч НЧ, а навколо Тх поте-нцiйного застосування в якост дiагностичних i терапевтичних засобiв розгорнуто масштабну iнформацiйну кампанiю. Незважаючи на широку пропозицiю Нч для потенцшного дiагностичного
застосування, тiльки окремi з них знаишли свое мiсце в повсякденнш клiнiчнiИ практицi [4]. ЦеИ факт зумовлений труднощами в досягненн вщ-повiдних фармакокiнетичних властивостей i вщ-творюваностi синтезу монодисперсних НЧ, не-вирiшеними питаннями щодо Тх бюдеградацп, елiмiнацiТ, токсичностi.
Бiльшiсть рецептур НЧ, якi нинi використову-ються в клшщ^ пiдпорядкованi терапевтичним цтям [5]. Цi терапевтичнi НЧ спрямован на доставку лiкарського засобу до патолопчноТ дтян-ки, базуючись на основi ефекту пщвищеноТ' про-никностi та утримання И уникаючи при цьому на-копичення в здорових органах i тканинах. ^м того, здатнiсть iнтегрувати дiагностичнi та тера-певтичнi можливостi в композицп одшеТ' НЧ, ро-бить Тх перспективними для тераностики та пер-соналiзацiТ лiкування [6].
Нанопрепарати, як дозволенi до застосування в США та шших краТнах св^у, подiляють на органiчнi та неоргашчш за природою Тх визнача-льних НЧ [7]. До перших належать лтосоми, рекомендовав як протипухлинн препарати, конт-растнi агенти для ультразвуковоТ дiагностики (УЗД), вакцини, анестетики, протигрибковi препарати та дослщжуваш в клiнiчних випробуван-нях для генноТ терапiТ, лiкування бактерiальних шфекцш i запалення; бiлковi нанопрепарати, призначен для протипухлинноТ терапiТ та конт-растування при УЗД, а також полiмернi наносис-теми (мiцели), як апробуються в клiнiцi як засо-би для лiкування раку та гострого радiацiйного синдрому. Неорганiчнi нанопрепарати включа-ють наноформи оксидiв залiза, дозволенi для лi-
кування анемп, вiзуалiзацп структур opraHi3My при магштно-резонанснш томографи (МРТ) та дослiджуванi в кл^чних випробуваннях щодо п-пертермп пухлин, НЧ кремнiю, що випробову-ються для вiзуалiзацп пухлин, i золота, що про-ходять кл^чн випробування для термiчноl аб-ляцп пухлин [7].
У свiтi проводиться значна ктькють клiнiчних випробувань, у яких дослщжують зовсiм новi НЧ, бтьш досконалi, нiж вже затвердженк Особливн стю багатьох з таких частинок е пщпорядкова-нiсть активним мехашзмам бiорозподiлу або контролю вивтьнення лкарськоТ речовини в пев-них дiлянках тiла [8].
Мета представленого огляду л^ератури -проаналiзувати реали клiнiчного застосування препаратiв НЧ оксидiв залiза за нинiшнiх умов.
Фармакодинамка НЧ оксидiв залiза включае магнiтнi властивостi, транспортну, гiпертермiчну та протианемiчну дiю [9]. Цi властивосп, насам-перед магнiтнi, були покладен в основу препа-ратiв, що мютять стабiлiзованi НЧ оксидiв залiза, якi з'явились в останне десятил^тя минулого та на початку нишшнього столiття [10]. Вони засто-совуються в клiнiцi або завершують кл^чн випробування, як SHU555 C (Supravist Bayer Schering Pharma AG). В окремих випадках таю засоби тимчасово вщсторонювались вщ пода-льшого клiнiчного застосування через недостат-ню доказову базу чи серйознi побiчнi реакцп, як ферумокстран-10 (Sinerem, Guerbet).
Для дiагностики уражень печiнки й селезшки у ходi МРТ дозволен ферумоксид (Endorem, Guerbet або Feridex, AMAG Pharmaceuticals), що складаеться з кристалiв магнетиту розмiрами 4,3-4,8 нм, покритих декстраном, i ферукарбот-ран (Resovist, Bayer Schering Pharma AG), сер-цевина якого мiстить кристали магнетиту й ма^-гемiту розмiром близько 4,2 нм, покритi карбок-сидекстраном [11]. До препаратiв на основi над-малих частинок оксиду залiза належить феруг-лосе (Clariscan, GE Healthcare), покритий полн етиленглколем, який застосовують для магшт-но-резонансно' ангюграфп та вiзуалiзацil' струк-тури печшки [10]. Пероральним контрастним агентом, який полтшуе вiзуалiзацiю шлунково-кишкового тракту при МрТ, е ферумокссил (GastroMARK, AMAG Pharmaceuticals), покритий кремнеземом [11].
Чи не найбтьш вдалим серед препара^в НЧ оксидiв залiза вважаеться ферумокситол (Feraheme, AMAG Pharmaceuticals). Його конце-пцiя, на вщмшу вiд перелiчених вище засобiв, спрямована на лкування пацiентiв на залiзоде-фiцитну анемiю й фунтуеться на здатност вивн льнених iз нанооксидiв iонiв залiза брати участь у синтезi гемоглобiну. Ферумокситол -ш'екцшний протианемiчний препарат для дорос-лих хворих iз хронiчною нирковою недостатню-тю, дозволений у США з 2009 року за результатами вщкритих рандомiзованих контрольованих дослiджень [12,13]. Вiн близький до препарату
колоТдного сахарату залiза й характеризуемся високою стабiльнiстю наносистеми, безпечнiстю та можливютю швидкого введення великоТ дози залiза [14,15].
На вiдмiну вщ парентеральних препаратiв залiза останнього (третього) поколшня (CosmoFer, Ferinject, Monofer, Infed, Dexferrum, Ferrlecit, Venofer), у яких залiзо представлене ri-дроксидом з низьким рiвнем кристалiчностi або аморфною будовою, ферумокситол мiстить оксид залiза, що iдентифiкуеться як магнетит зi шпiнельною структурою [16]. Це надмалi частин-ки нестехiометричного магнетиту, покрик карбо-ксиметилдекстраном, що мають гiдродинамiчний розмiр 17-31 нм. Вуглеводне покриття iзолюе бiоактивне залiзо препарату вщ плазми кровi, доки ферумокситол не буде захоплений макрофагами селезшки, печшки та кюткового мозку [17]. Молекулярна маса ферумокситолу 731 кДа, що бтьше, ыж в шших препаратiв парентерального залiза третього поколшня [18]. Порiвняно з цими засобами ферумокситол мае найменшу здатнють до ультрафiльтрацiТ та дiалiзу втьного залiза, а також мiнiмальне вивтьнення залiза при iнкубацiТ в сироватц кровi.
Фармакокiнетика ферумокситолу пiсля внут-рiшньовенного введення вiдзначаеться зростан-ням часу натввиведення препарату з кровi вiд 9,3 до 14,5 годин при збтьшенн дози в межах 14 мг залiза / кг [19]. Об'ем розподту в центральному компартментк максимальна швидкють елн мiнацiТ та концентрацiя препарату, за якоТ швид-кiсть метаболiзму дорiвнюе половинi максимально!', становлять вщповщно 2,71 л, 14,3 мг/год та 77,5 мг/л [20].
Вщомо, що при лкуванш залiзодефiцитноТ анемп курсова доза внутршньовенного залiза становить 1 г i розподiляеться на 10-15 шфузш. Водночас ферумокситол достатньо вводити двн 4i по 510 мг або одноразово в дозi 1,02 г за 15 хвилин без тяжких побiчних реакцш [21]. Великою перевагою препарату при лкуванш залiзо-дефiцитноТ анемiТ на фон хронiчноТ нирковоТ не-достатност е також вiдсутнiсть втрат препарату пщ час гемодiалiзу [22].
На етап Фази II клiнiчних випробувань було показано, що ферумокситол збтьшуе накопи-чення залiза в органiзмi хворих з анемiею на фош хроычного захворювання нирок у стадп пре-дiалiзу та перитонеального дiалiзу, що ви-являеться вiрогiдним збiльшенням загального гемоглобшу й феритину, а також зростанням на-сичення трансферину [23]. Зокрема, у кл^чних випробуваннях за 5 тижшв зростання вмiсту гемоглобшу бтьше, жж на 2 г/дл, спостер^алось у 81,1% хворих з резистентною залiзодефiцитною анемiею, яким вводили ферумокситол, проти 5,5% у груп плацебо [24]. У дорослих хворих з анемiею на фон хрожчноТ нирковоТ недостатно-стi цей препарат (510 мг, двiчi) вщновлював ге-моглобiн ефективнiше не ттьки у порiвняннi з плацебо, а й порiвняно з введенням перораль-
ного залiза в середнш терапевтичнш дозi [25].
У клiнiчних випробуваннях Фази Ill було пщ-тверджено, що у хворих на гемодiалiзi ферумокситол забезпечуе краще вщновлення рiвня гемо-глобiну порiвняно з пероральними препаратами залiза за сшвставно!' переносимостi [26]. Анало-гiчнi результати були також одержат в спосте-реженнях за хворими з хрошчною нирковою не-достатнiстю без гемодiалiзу [27]. У таких па^ен-^в препарат ефективно коригував загальний ге-моглобiн, насичення трансферину, феритин та вмют гемоглобiну в ретикулоцитах як у присут-ностi, так i за вщсутносп стимуляторiв еритро-поезу.
Хоча кшшчы випробування довели позитивнi якост ферумокситолу, мета подальших дослн джень полягала в тому, щоб простежити наслщ-ки застосування препарату за реальних умов трьох дiалiзних центрiв США [28]. Бтьш, шж 12-мiсячне, спостереження за результатами застосування понад 33000 доз препарату в 8666 хворих продемонструвало його ефективнють не ттьки в пщвищенш, а й в пщтриманн рiвня ге-моглобiну в потрiбних межах, а також пщтвер-дило довготривалу безпечнють такого лiкування.
Хоча дизайн кл^чних випробувань фермок-ситолу та його основне застосування пщпоряд-кован ще!' лiкування анемiï, асоцшовано!' з за-хворюванням нирок та гемодiалiзом, з'являються вiдомостi щодо терапевтичного застосування препарату за шшими показаннями, зокрема в педiатричних хворих з крововтратою внаслiдок гастроштестинально!' патологи' [29].
Ферумокситол також вщомий як контрастний агент для МРТ пухлин мозку, що довше залиша-еться в кровоносному руслi, нiж гадолшш, i мае пiк посилення сигналу через 24-28 годин [30]. Тривалий час натвжиття в судинному ру^ дае можливють за стандартно! дози ферумокситолу одержувати посилення МРТ протягом дыв та мн сяцiв [30,31]. Препарат мае перспективи для ви-користання при магштно-резонанснш ангюграфи [32] i лiмфографiï [33]. Подiбно до ферумокстра-ну-10 та SHU555 C, вiн може бути застосований для контрастування кюткового мозку. Введений внутршньовенно в дозi 5 мг залiза / кг маси тiла здоровим добровольцям, цей зааб через 3 дн викликае значне збiльшення сигналу червоного кюткового мозку на МРТ з поверненням до вихн дних значень у межах 3-х мюя^в [34]. Посилен ферумокситолом МРТ-зображення у хворих, як отримують передоперацiйну терашю карциноми пiдшлунковоï залози, дають можливють точшше визначити окреслення первинноТ пухлини, що пiд час операцiï дозволяе видалити ïï в межах здорових тканин, покращуючи прогноз лiкування [35]. Шляхом спостереження за 24 здоровими особами iз введенням ферумокситолу i МРТ нирок встановлено, що юнуе значуща рiзниця в за-хопленн препарату корковим та мозковим шаром фiзiологiчно нормальних нирок, що корисне в дiагностицi захворювань нирок та Тх транспла-
нтаци [36].
Характер покриття й розмiри НЧ ферумокситолу забезпечують його накопичення в сильно васкуляризованш пухлин завдяки пiдвищенiй проникностi та ефекту утримання, що робить цей препарат придатним для магштноТ рщинноТ ппертерми та магнiтно-iндукованоТ гiпертермiТ злоякiсних новоутворень [37], однак, незважаю-чи на значну експериментальну базу, кшшчш дослщження з такою метою поки що не проводились. Водночас описано застосування шших НЧ оксидiв залiза, зокрема з амшосилконовим покриттям, для ппертерми раку простати та зло-якюнот глiоми в невеликих груп хворих [38]. Схвален до шшчного застосування й проходять клiнiчнi випробування з метою термiчноТ абляцiТ раку простати НЧ оксиду залiза з комерцшною назвою «Magnablate» [7].
Як бачимо, аналiз лiтературних джерел пока-зуе, що нинi кпiнiчне застосування е реальним для обмеженоТ кшькосп препаратiв НЧ оксидiв залiза, причому в план терапiТ найбiльший роз-виток одержав ферумокситол. Значнi зусилля спрямовуються на подальший розвиток наноси-стем, схвалених до клiнiчного застосування, й визначення нових показань до Тх призначення. Питанням часу е доведення шших оригшальних прекл^чних розробок НЧ оксидiв залiза до ета-пу клiнiчних випробувань з орiентацiею на доставку кон'югованих з ними лкувальних агентiв та абляцш пухлин.
Лiтература
1. European Science Foundation (ESF) Nanomedicine: An ESF-European Medical Research Councils (EMRC) Forward Look Report. Strasbourg: ESF; 2005. [Electronic resourse]. - Mode of access: http://www.esf.org/fileadmin/Public _documents/Publications/Nanomedicine.pdf
2. Sweeney A.E. Nanomedicine concepts in the general medical curriculum: initiating a discussion / A.E. Sweeney // Int. J. Nanomedicine. - 2015. - Vol. 10. - P.7319-7331.
3. Никифоров В.Н. Медицинские применения магнитных наночас-тиц / В.Н. Никифоров // Известия Академии инженерных наук им. А.М.Прохорова. - 2013. - №1. - С.23-34.
4. Svenson S. Clinical translation of nanomedicines / S. Svenson // Curr. Opin. Solid. State Mater. Sci. - 2012. - Vol. 16, №6. - P. 287-294.
5. Baetke S.C. Applications of nanoparticles for diagnosis and therapy of cancer / S.C. Baetke, T. Lammers, F. Kiessling // Br. J. Radiol. -2015. - Vol. 1054. - doi: 10.1259/bjr.20150207.
6. Hayashi K. Superparamagnetic nanoparticle clusters for cancer theranostics combining magnetic resonance imaging and hyperthermia treatment / K. Hayashi, M. Nakamura, W. Sakamoto [et al.] // Theranostics. - 2013. - Vol. 3, №6. - P. 366-376.
7. Anselmo A.C. An overview of clinical and commercial impact of drug delivery systems / A.C. Anselmo, S. Mitragotri // J. Control. Release. - 2014. - Vol.190. - Р. 15-28.
8. Torchilin V.P. Multifunctional, stimuli-sensitive nanoparticulate systems for drug delivery / V.P. Torchilin // Nat. Rev. Drug Discov. - 2014. - Vol. 13, №11. - Р.813-827.
9. Важнича О.М. Фармаколопчш властивост наночастинок магнетиту / О.М. Важнича, Т.О. Дев'яткша, 6.В. Мокляк // Актуальш проблеми сучасноУ медицини: Вюник украУнськоУ медичноУ сто-матолопчноУ академп. - 2016. - Т.16, вип. 1 (53). - С. 291-295.
10. Magnetic Resonance - Technology Information Portal [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.mr-tip.com/serv1 .php?type=welcome.
11. Wang Y.X. Superparamagnetic iron oxide based MRI contrast agents: Current status of clinical application / Y.X. Wang // Quant Imaging Med. Surg. - 2011. - Vol.1, №1. - P. 35-40.
12. Rosner M.H. Ferumoxytol for the treatment of iron deficiency / M.H. Rosner, M. Auerbach // Expert. Rev. Hematol. - 2011. - Vol. 4, №4. - Р. 399-406.
13. Kowalczyk M. Ferumoxytol: a new era of iron deficiency anemia treatment for patients with chronic kidney disease / M. Kowalczyk,
26. Provenzano R. Ferumoxytol as an intravenous iron replacement therapy in hemodialysis patients / R. Provenzano, B. Schiller, M. Rao [et al.] // Clin. J. Am. Soc. Nephrol. - 2009. - Vol. 4, №2. - P. 386-393.
27. Fishbane S. Factors affecting response and tolerability to ferumoxytol in nondialysis chronic kidney disease patients / S. Fishbane, W.K. Bolton, W.C. Winkelmayer [et al.] // Clin. Nephrol. -2012. - Vol. 78, №3. - P. 181-188.
28. Schiller B. Safety and effectiveness of ferumoxytol in hemodialysis patients at 3 dialysis chains in the United States over a 12-month period / B. Schiller, P. Bhat, A. Sharma // Clin. Ther. - 2014. - Vol. 36, №1. - P. 70-83.
29. Hassan N. Ferumoxytol infusion in pediatric patients with gastrointestinal disorders: first case series / N. Hassan, J. Cahill, S. Rajasekaran [et al.] // Ann. Pharmacother. - 2011. - Vol. 45, №12. - e63.
30. McCullough B.J. Ferumoxytol in clinical practice: implications for MRI / B.J. McCullough, O. Kolokythas, J.H. Maki [et al.] // J. Magn. Reson. Imaging. - 2013. - Vol. 37, №6. - P. 1476-1479.
31. Storey P. MRI assessment of hepatic iron clearance rates after USPIO administration in healthy adults / P. Storey, R.P. Lim, H. Chandarana [et al.] // Invest. Radiol. - 2012. - Vol. 47, №12. - P. 717-724.
32. Hope M.D. Vascular Imaging With Ferumoxytol as a Contrast Agent / M.D. Hope, T.A. Hope, C. Zhu [et al.] // Am. J. Roentgenol. -2015. - Vol. 205, №3. - P.366-373.
33. Debats O.A. Intranodal signal suppression in pelvic MR lymphography of prostate cancer patients: a quantitative comparison of ferumoxtran-10 and ferumoxytol / O.A. Debats, A. S. Fortuin, J.M. Hanneke [et al.] // Peer J. - 2016. - Vol.4. - e2471.
34. Storey P. Bone marrow uptake of ferumoxytol: a preliminary study in healthy human subjects / P. Storey, A.A. Arbini // J. Magn. Reson. Imaging. - 2014.- Vol. 39, № 6. - P. 1401-1410.
35. Hedgire S.S. Enhanced primary tumor delineation in pancreatic adenocarcinoma using ultrasmall super paramagnetic iron oxide nanoparticle-ferumoxytol: an initial experience with histopathologic correlation / S.S. Hedgire, M. Mino-Kenudson, A. Elmi [et al.] // Int. J. Nanomedicine. - 2014. - Vol. 9. - P. 1891-1896.
36. Hedgire S.S. Evaluation of renal quantitative T2* changes on MRI following administration of ferumoxytol as a T2* contrast agent / S.S. Hedgire, S. McDermott, G.R. Wojtkiewicz [et al.] // Int. J. Nanomedicine. - 2014. - Vol. 9. - P. 2101-2107.
37. Bullivant J.P. Materials characterization of Feraheme / ferumoxytol and preliminary evaluation of its potential for magnetic fluid hyperthermia / J.P. Bullivant, S. Zhao, J. Willenberg [et al.] // Int. J. Mol. Sci. - 2013. - Vol. 14, №9. - P. 17501-17510.
38. Luo S. Clinical trials of magnetic induction hyperthermia for treatment of tumours / S. Luo, L.F. Wang, W.J. Ding [et al.]. // OA Cancer. - 2014. - Vol. 2, №1 [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.oapublishinglondon.com/ article/1145#Abstract
Реферати
КЛИНИЧЕСКОЕ ПРИМЕНЕНИЕ НАНОЧАСТИЦ ОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА Важничая Е.М., Девяткина Т.А., Девяткина Н.Н.
Ключевые слова: наночастицы оксидов железа, ферумокситол, анемия, магнитно-резонансная томография, гипертермия опухолей.
Путем анализа литературных источников показано, что препараты на основе наночастиц (НЧ) оксидов железа разрешены для лечения анемии и визуализации структур организма при магнитно-резонансной томографии (МРТ) в США и других странах мира. Одним из самых удачных средств этой группы является ферумокситол. Его концепция, в отличие от большинства препаратов НЧ оксидов железа, направлена на лечение больных с железодефицитной анемией на фоне хронической почечной недостаточности и гемодиализа, причем такая терапия имеет существенные преимущества перед использованием традиционных препаратов железа для энтерального и парентерального введения. Кроме этого, ферумокситол применяют при МРТ головного мозга, кровеносных и лимфатических сосудов, поджелудочной железы, костного мозга. Он также имеет все необходимые качества для магнитно-термической абляции опухолей. В целом, усилия разработчиков сейчас нацелены на определение дополнительных показаний к назначению препаратов НЧ оксидов железа и их клинические испытания для гипертермии опухолей.
Summary
CLINICAL APPLICATION OF IRON OXIDE NANOPARTICLES Vazhnicha Ye.M., Devyatkina T.A., Devyatkina N.N.
Key words: iron oxide nanoparticles, ferumoxytol, anaemia, magnetic resonance imaging, tumour hyperthermia.
The analysis of related literature has shown that preparations based on iron oxide nanoparticles are allowed to be used in the therapy of anaemia and in visualization of body structures in magnetic resonance imaging (MRI) in the US and other countries. One of the most successful agents of this group is ferumoxytol. Its concept, unlike most iron oxide preparations, is aimed at treating patients with iron deficiency anaemia and comorbid chronic renal failure and haemodialysis, and this therapy has significant advantages over the
M. Banach, J. Rysz // J. Nephrol. - 2011. - Vol. 24, №6. - P. 717722.
14. Potthoff S.A. Safety aspects of parenteral iron supplementation therapies in patients with chronic kidney disease / S.A. Potthoff, H.G. Münch // Dtsch. Med. Wochenschr. - 2013. - Vol. 138, №24.
- P. 1312-1317.
15. Biggar P. Importance of the different i.v. iron generations for everyday medical practice / P. Biggar, K.M. Hahn // MMW Fortschr. Med. - 2013. - Vol. 155, Suppl. 1. - P. 18-24.
16. Fütterer S. Structural characterization of iron oxide/hydroxide nanoparticles in nine different parenteral drugs for the treatment of iron deficiency anaemia by electron diffraction (ED) and X-ray powder diffraction (XRPD) / S. Fütterer, I. Andrusenko, U. Kolb [et al.] // J. Pharm. Biomed. Anal. - 2013. - Vol. 86. - P.151-160.
17. Ferumoxytol (Feraheme) Injection [Electronic resourse]. - Mode of access: http://www.accessdata.fda.gov/drugsatfda_docs/label/2009 022180lbl.pdf.
18. Balakrishnan V.S. Physicochemical properties of ferumoxytol, a new intravenous iron preparation / V.S. Balakrishnan, M. Rao, A.T. Kausz [et al.] // Eur. J. Clin. Invest. - 2009. - Vol. 39, №6. - P. 489496.
19. Landry R. Pharmacokinetic study of ferumoxytol: a new iron replacement therapy in normal subjects and hemodialysis patients / R. Landry, P.M. Jacobs, R. Davis [et al.] // Am. J. Nephrol. - 2005.
- Vol. 25, №4. - P. 400-410.
20. Pai A.B. Plasma pharmacokinetics of two consecutive doses of ferumoxytol in healthy subjects / A.B. Pai, J.C. Nielsen, A. Kausz [et al.] // Clin. Pharmacol. Ther. - 2010. - Vol. 88, №2. - P. 237242.
21. Auerbach M. Safety and efficacy of total dose infusion of 1,020 mg of ferumoxytol administered over 15 min / M. Auerbach, W. Strauss, S. Auerbach [et al.] // Am. J. Hematol. - 2013. - Vol. 88, №11. - P. 944-947.
22. Macdougall I.C. Current and upcoming erythropoiesis-stimulating agents, iron products, and other novel anemia medications / I.C. Macdougall, M. Ashenden // Adv. Chronic Kidney Dis. - 2009. -Vol. 16, №2. - P. 117-130.
23. Lu M. FDA report: Ferumoxytol for intravenous iron therapy in adult patients with chronic kidney disease / M. Lu, M.H. Cohen, D. Rieves [et al.] // Am. J. Hematol. - 2010. - Vol. 85, №5. - P. 315319.
24. Vadhan-Raj S. Efficacy and safety of IV ferumoxytol for adults with iron deficiency anemia previously unresponsive to or unable to tolerate oral iron / S. Vadhan-Raj, W. Strauss, D. Ford [et al.] // Am. J. Hematol. - 2014. - Vol. 89, №1. - P. 7-12.
25. McCormack P.L. Ferumoxytol: in iron deficiency anaemia in adults with chronic kidney disease / P.L. McCormack // Drugs. - 2012. -Vol. 72, №15. - P.2013-2022.
use of traditional iron preparations designed for enteral and parenteral administration. In addition, ferumoxytol is used for MRI of the brain, blood and lymph vessels, pancreas, and bone marrow. It also possesses all the necessary qualities for magnetic-thermal ablation of tumours. In general, the efforts of developers are now aimed at determining additional indications for the prescription of preparations of iron oxide nanoparti-cles and their clinical trials for the hyperthermia of tumours.
УДК 616.831-005-084 Дельва М.Ю.
СУЧАСН1 ПРИНЦИПИ НЕМЕДИКАМЕНТОЗНО* ПРОФ1ЛАКТИКИ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБ1ГУ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна акаде1^я", м. Полтава
На теперiшнiй час у всьому свШ профлактичний напрямок визнаний проритетним у менеджмент/ цереброваскулярноТ патологи. Превентивн заходи залишаються найважлившим компонентом в менеджмент/ як '¡нсульт'в, так / транзиторних iшемiчних атак. единою стратег'ею, що дозволяе зменшити захворювансть на гострi порушення мозкового кровообгу, а також показники тимчасо-воТ та стшкоУ 1'нвал1'дизац1"У / показники смертност/ е активна, ефективна первинна та вторинна профлактика цереброваскулярноУ патолога серед населення. На сучасному етап розвитку анго-невролоаУУ були розроблен та активно впроваджуються в рутинну клiнiчну практику принципи ефективноТ профлактики гострих порушень мозкового кровообгу, серед яких провдне значення мають саме методи немедикаментозноУ профлактики (а саме модифiкацiя способу життя та ко-рекц/'я поведнкових стереотипiв людини). Немедикаментозн превентивн заходи е загальнодосту-пними та не мають поб1'чних ефектiв, однак, разом з тим, вони досить часто недоо^нюються та перебувають в тн фармакологiчних втручань. Тому амейним лкарям, поряд з принципами фарма-кологЫноТ профлактики, необхдно знати / основн поведШов! чинники ризику гострих порушень мозкового кровообгу, з метою просвтницькоТ роботи серед населення.
Ключов1 слова: Ысульт, транзиторна 1шем1чна атака, немедикаментозна профтактика.
Дана робота е фрагментом плановоТ науково-дослiдноi' роботи кафедри нервових хвороб з нейрохiрургiею та медичною генетикою ВДНЗУ„УкраТнська медична стоматологiчна академiя"„Клiнiко-патогенетична оптимiзацiя дiагностики, прогнозу-вання, лкування та профлактики ускладнених розладiв центральноТ нервовоТ системи, а також неврологiчних порушень при соматичнiй патологи" (Державний реестра^йний номер 011би004190).
Згщно статистики Мшютерства охорони здо- лактики (а саме модифка^я способу життя та
корек^я поведшкових стереотишв людини). Не-медикаментозн превентивн заходи е загально-доступними та не мають побiчних ефек^в, однак, разом з тим, вони досить часто недооцшю-ються та перебувають в ^ж фармаколопчних втручань. Тому амейним лкарям, поряд з принципами фармаколопчно!' профтактики, необхщ-но знати i основы поведiнковi чинники ризику ГПМК, з метою просв^ницько!' роботи серед на-селення.
Загалом, основною метою профтактики ГПМК е ефективний контроль тих факторiв ризику шсульту, як можуть бути модифкованими. Дослщження INTERSTROKE виявило, що 80% уах ГПМК асоцшються з 5 основними факторами ризику, що пщдаються модифкаци: 1) арте-рiальна гiпертензiя (АГ); 2) тютюнопалшня; 3) абдомшальне ожиршня; 4) порушення харчу-вання; 5) недостатня фiзична активнють. А наступи 5 факторiв ризику ГПМК (цукровий дiабет (ЦД), надмiрне вживання алкоголю, стреси, кар-дiальна патолопя, гiперхолестеринемiя), разом з вищенаведеними, е причиною бтя 90% шсулычв [3]. Таким чином, ц 10 чинниш складають осно-вний етiологiчний базис розвитку шсульту i Т1А, вони е взаемопов'язаними, мають багато спть-них етюпатогенетичних механiзмiв, взаемообтя-жують перебк один одного та пiддаються ефек-
ров'я УкраТни, за останнi 10 рош розповсюдже-нiсть судинних захворювань головного мозку ви-росла в 2 рази, i щорiчно в Укра!ж вiдбуваеться вiд 100 до 120 тисяч нових шсулычв [1,2]. В Укра!ж понад 30% хворих на шсульт - це люди працездатного вку, близько 50% хворих пюля iнсульту помирають протягом першого року, а третина з тих, хто вижив стають залежними ш-валiдами [2].
До теперiшнього часу, окрiм тромболiтичноï терапiï (проведення яко! в переважнiй бiльшостi випадкiв, внаслщок рiзноманiтних причин е не-можливим), не iснуе доведеного ефективного патогенетичного лкування гострих порушень мозкового кровообку (ГПМК). Тому, превентивнi заходи залишаються найважлившим компонентом в менеджмент як iнсультiв, так i транзиторних iшемiчних атак (Т1А). единою стратепею, що дозволяе зменшити захворюванють на ГПМК, а також показники тимчасово! та стiйкоï швалщи-заци i показники смертностi е активна, ефективна первинна та вторинна профтактика цереброваскулярно! патологи серед населення. На сучасному етап розвитку ангюневрологи були розроблеж та активно впроваджуються в рутинну кл^чну практику принципи ефективно! профтактики ГПМК, серед яких провщне значення мають саме методи немедикаментозно! профн
