CC BY
15
УДК 616.314 - 76-77:615.464
КЛ1Н1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ В1ДН0ВЛЕННЯ ВИСОТИ ЦЕНТРАЛЬНО! 0КЛЮЗП КЕРАМ1ЧНИМИ ВКЛАДКАМИ ЗА ДАНИМИ
0Д0НТ0МЕТР11*
Козак Р.В.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Автором проведене вивчення показнитв одонтометричних дослгджень у пащентгв 1з горизонтальною патолог1чною стертжтю зубгв, вгдновленою керамгчними вкладками г композитними ма-тергалами. Доведено, що стирання керамгчних вкладок, якими вгдновили зубний ряд у пащент1в другог дослгдног групи, проходить набагато повыьтше, тж у пащент1в, яким вгдновили зубний ряд фотополгмерним матергалом. Усе це свгдчить про необх1днкть упровадження запропонова-ного методу в практичну стоматолог1ю.
Ключов1 слова: горизонтальна патолопчна стертють, керам1чы
Патолопчна стертють зуб1в - одна з поширених хвороб зубощелепноТ системи, а найбтьш по-ширеним видом зубного протезування е незым-не протезування. Широке застосування незым-них протез^ обумовлене тим, що вони мають низку переваг перед зымними конструкцтми.
Для вщновлення висоти прикусу при патолоп-чн1й стертост1 застосовують металев1, пластма-сов1, металопластмасов1 та металокерамны коронки, металев1, композиты, пластмасов1, композиты та керамны вкладки, композиты плом-бувальы матерели, керамны в1н1ри для фронтально!' дтянки. Уа ц конструкци мають як позитивы, там негативы властивостк
Пластмасов1 коронки \ вкладки - це естетичы конструкци, до того ж дешев1 Але за патолопч-но1 стертост1 IX можна застосовувати лише як тимчасов1, осктьки пластмаса не витримуе великого жувального навантаження, швидко сти-раеться \ розтрюкусться.
Металопластмасов1 коронки вщповщають ес-тетичним вимогам, за рахунок металевоТ основи витримують велике жувальне навантаження. Але застосовуватися можуть лише при локалн зоваый патолопчый стертост1 або у фронтальый дтянц (за фксованоТ на жувальних зубах висоти прикусу), осктьки пластмаса, якою облицьо-вана коронка, швидко стираеться \ конструкци стае непридатною. До негативних властивостей металопластмасових коронок належить також змша кольору пластмаси через и пористють, потреба препарування великого об'сму твердих тканин зуб1в \ часто - депульпування опорних зу-б1в.
Композиты пломбувальы матерели мають добру адгез1ю до твердих тканин зуба, повыстю вщновлюють його анатомнну форму за м1ыма-льного препарування твердих тканин, точно пе-редають колену гаму вах шар1в твердих тканин зуб1в, досить кольоростмю, дозволяють вщнови-ти зубний ряд за оды вщвщини. Але, на жаль, пломбувальы матерели недостатньо ст1йк1 до стирання, чим обумовлюеться неможливють вщновлення жувальноТ групи зуб1в.
Металокерамны коронки - це найбтьш сшю
вкладки, композит, одонтометричн! дослщження .
до стирання \ жувального навантаження конструкци. Ними можна точно \ на тривалий час вщ-новити анатомнну форму зуба \ висоту окпюзи, передати всю колену гаму твердих тканин зуб1в, \ вони, можливо, були б „¡деальною" конструкц-сю для вщновлення твердих тканин зуб1в при патолопчый стертости але для виготовлення таких коронок потр1бне зняття дуже товстого шару твердих тканин зуб1в, часто доводиться депуль-пувати опоры зуби. Не задовольняс багатьох пац1ент1в \ висока цна конструкци.
Керамны вкладки \ в1ыри також стмю до стирання, можна точно \ на тривалий час вщновити анатомнну форму \ кол1р зуба, висоту окпюзи; вони вимагають набагато меншого препарування твердих тканин зуб1в, ыж п1д металокерамнну \ металопластмасову коронки, не потребують депульпування зуб1в.
Судити про правильысть вибору методу протезування при патолопчый стертост1 зуб1в можна лише визначивши величину зменшення висоти прикусу через певний пром1жок часу теля протезування.
Для визначення величини стирання зуб1в та витривалост1 до стирання вщновлювальних конструкцм бтьшють автора використовують лише в^уальы ор1ентири, що е недостатньо то-чним методом вим1рювання та не дасдостатньоТ ¡нформаци про яюсть протезування.
Також не враховуеться за рахунок чого вщбу-ваеться зменшення ммальвеолярноТ висоти (стирання шару матер1алу виготовленоТ нами конструкци, чи вколочення опорних зуб1в).
3 метою бтьш точного визначення зменшення висоти прикусу ми запропонували власну методику вимфювання, за якою для визначення величини стирання зуб1в зроблеы рентгеноконтра-сты позначки пломбувальним матер1алом у межах слтоТ ямки (екдостел1ту) перших пост1йних моляр1в нижньоТ \ верхньоТ щелеп. На панорамному зымку, який виконували в положенн1 центральноТ оклюзИ" при з1мкнених зубах, вим1-рювали вщетань м1ж нижньою межею позначки на нижнм щелеп1 та верхньою межею позначки на верхнм щелеп1 одразу п1сля ф1ксацИ" вкладки
* Стаття е фрагментом комплексно)' /н/ц/ативноУ теми кафедр стоматолог/чного проф'тю "Оптимизация проф/лактики та лкування стоматологЫних захворювань" (державний реестрац/йний № 010би003237).
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
або реставраци зуб1в фотопол1мерними матерн алами та через 3 мюяцк РЬниця м1ж цими пока-зниками становила величину стирання.
Також вим1рювали вщстань м1ж сл1пою ямкою (екдостелтом) та вершиною медального \ дис-тального щнних горбиюв одразу пюля фксаци вкладки або реставраци зуб1в фотопол1мерними матер1алами та через 3 мюяц, щоб визначити, який з антагоыств стираеться бтьше.
У день обстеження пац1ент1в першоТ (контрольно!') групи вщстань м1ж сл1пою ямкою (екдос-тел1том) та щнними горбиками 16, 26, 36, 46 зу-б1в була в межах 5,05±0,15 мм - 4,95±0,16 мм.
У пац1ент1в другоТ дослщноТ групи показники вщстат м1ж сл1пою ямкою (екдостелтом) та горбиками 16, 26 зуб1в становили вщповщно 6,07±0,22 мм \ 5,93±0,25 мм, тод1 як у 36, 46 зубах - вщповщно 3,14±0,21 мм \ 2,86±0,21 мм.
Для третьоТ дослщноТ групи характерно, що вщстань у 16, 26 зубах майже не вщр^нялася \ була в межах 5,05±0,23 - 5,06±0,28 мм. У 36, 46 зубах ця вщстань значно менша \ становила в1д-повщно 2,35±0,12 мм \ 2,41±0,12 мм.
У пац1ент1в другоТ дослщноТ групи теля фкеа-ци керамнних вкладок на цемент показники вщ-стаы м1ж сл1пою ямкою (екдостел1том) та горбиками 16, 26 зуб1в були однаковими \ становили 6,5±0,22 мм \ 6,5±0,14 мм. На 36 зубах вщстань була 4,07±0,25 мм, а на 46 - 4,0±0,18 мм. Характерно, що через 3 мюяц користування керамн-ними вкладками вим1ри вщетаы м1ж сл1пою ямкою (екдостел1том) та горбиками 16, 26, 36, 46 зуб1в були такими ж, як ¡в день Тх фкеаци.
Патентам третьоТ дослщноТ групи вщновлю-вали зубн1 ряди шляхом реставрацмноТ терапи фотопол1мерними матер1алами. У день накпа-дання фотопол1мерного матер1алу вщстань м1ж 16, 26 зубами була вщповщно 5,94±0,23 мм \ 5,88±0,21 мм, а через 3 мюяц користування вщбулися змши: вщстань вщповщно вже становила 5,59±0,17 мм \ 5,65±0,19 мм.
Також вщбулося зменшення вщетат м1ж сль пою ямкою (екдостел1том) та горбиками 36, 46 молярв. Якщо в день реставраци ця вщстань вщповщно становила 4,06±0,23 мм \ 4,06±0,16 мм, то через 3 мюяц1 ц показники знизилися вщповщно до 3,53±0,12 мм \ 3,65±0,17 мм.
Нами проведен! одонтометричы вим1ри вщ-стаы м1ж елтими ямками (екдостел1тами) 16/46 молярв верхньоТ \ 26/36 нижньоТ щелеп. У день обстеження патент! в у контрольна груп1 ця в1д-стань становила вщповщно 5,9±0,17 мм \
5,81±0,16 мм. У друг1й дослщнм груп1 вщстань м1ж елтими ямками (екдостел1тами) молярв вщповщно становила 6,86±0,21 мм \ 6,79±0,19 мм, тод1 як у третм - 5,94±0,23 мм \ 5,88±0,27 мм.
П1сля фкеаци керамнних вкладок на цемент патентам другоТ дослщноТ групи вщстань м1ж елтими ямками (екдостел1тами) становила вщповщно 8,64±0,49 мм \ 8,71±0,35 мм, а через 3 м1сяц1 користування такими протезами ця вщстань майже не змнилася \ вщповщно становила 8,64±0,39 мм \ 8,71±0,27 мм.
У день реставрацмноТ терапи 16, 26, 36, 46 зу-61 в патентам третьоТ дослщноТ групи вщстань м1ж елтими ямками (екдостел1тами) вщповщно була 7,53±0,36 мм \ 7,59±0,41 мм.
Через 3 мюяц користування вщновленим фо-топол1мерним матер1алом зубним рядом вщстань м1ж елтими ямками (екдостел1тами) 16/46 \ 26/36 зуб1в зменшилась \ становила вщповщно 6,94±0,29 мм; 6,82±0,28 мм.
Отже, запропонована методика дозволяе най-бтьш точно вим1рювати величину висоти прикусу в оаб, яким жувальна поверхня зуб1в вщно-влена вкладками \ фотопол1мерними матер1ала-ми.
3 метою косметичного протезування за гори-зонтальноТ патолопчноТ стертост1 зуб1в нами встановлено, що треба уникати вщновлення групи моляра фотопол1мерними матер1алами, а застосовувати керамит вкладки.
Л1тература
1. Абакаров С.И. Современные конструкции несъемных зубных протезов.-М.: Высшая школа, 1994.- 95 с.
2. Беда В.И. Клинические ошибки при лечении патологической стираемости твердых тканей зубов // Современная стоматология. - 1999. - № 2 (6). - С. 56-57.
3. Бондалетов В.О. Пор1вняльы показники мщнюних влас-тивостей деяких в1тчизняних матер1ал1в, яю використо-вуються для косметичного незн1много протезування // Основы стоматолопчы захворювання, Тх профтактика та л1кування: 36. наук. пр.- Полтава, 1996. - С. 199-200.
4. Гречишников В.И. Влияние эндодонтических процедур на состояние минерального компонента дентина зубов // Актуальные вопросы эндодонтии. - М., 1990. - С. 30-34.
5. Гризодуб В.И., Федоренко И.В., Хомченко Э.В. Патологическая стираемость - патология функциональной системы организма // Питання ортопедичноТ стоматологГ|: 36. наук. пр. - Полтава, 1997. - С. 24-25.
6. ЗЫов'ев Г.1. Адаптац1йн1 якост1 горизонтального ф1з1оло-г1чного стирання зуб1в // Нов1 методики та технологи в ор-топедичн1й стоматологи: Матер. доп. наук.-практ. конф. -Льв1в, 1999. - С. 26-27.
Реферат
КЛИНИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ВЫСОТИ ЦЕНТРАЛЬНОЙ ОКЛЮЗИИ КЕРАМИЧЕСКИМИ ВКЛАДКАМИ ПО ДАННЫМ ОДОНТОМЕТРИИ Козак Р.В.
Ключевые слова: горизонтальная патологическая стираемость, керамические вкладки, одонтометрические измерения.
Автором проведено изучение показателей одонтометрических исследований у пациентов с горизонтальной патологической стираемостью зубов, восстановленной керамическими вкладками и композитным материалом. Доказано, что стирание керамических вкладок, которыми восстановили зубной ряд у пациентов второй исследуемой группы происходит намного медленнее, чем у пациентов, которым восстанавливали зубной ряд фотополимерным материалом. Всё это свидетельствует о необходимости введения предложенного метода в практикуздравоохранения.
Summary
CLINICAL GROUNDS OF RESTORATION CENTRAL DENTAL OCLLUSION HIGHT BY CERAMIC INLAYS ACCORDING TO THE ODONTOMETRIC DATA Kozak R.V.
Key words: horizontal pathological wearing, ceramic inlays, odontometric measuring.
The author analyzed the indices of odontometric studeis in patients with horizontal pathological wearing of teeth restored by ceramic inlays and composits. It has been proved the wearing of ceramic inlays occur much more slowly in comparison with teeth respored by photopolymer materials. This is evidence of the necessety to introduce the method into the dental practice.
УДК [616.724+616.31]-002.2-08
СТАН ЦИТ0К1Н0В0Г0 СПЕКТРУ В ПР0ЦЕС1 КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЩОНАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ ЛЮДИНИ
Новжов В. М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
На пгдставг вивчення показникгв ключного аналгзу кровг, функцгоналъног активностг лейкоци-тгв перифергйног кровг показано змгни продукованих ними речовин (цитокгнгв) в динамицг лгку-вання функцгоналъних, дистрофгчних або запалъних процесгв жувалъного апарату людини. Отриманг дат можутъ бути використанг для диференцгйног дгагностики г складання плану лг-кування захворюванъ г розладгв щелепно-лицъовог областг.
Ключей слова: ревматощний артрит, склерозуючий артроз, деформуючий артроз, м'язово-суглобова дисфунщя, лейкоцити, цитокши.
Дисфункцмн! порушення е свосрщним комплексом запальних \ дистроф!чних процес!в, що ви-никають внаслщок сполученно! дм р!зних екзо-генних та ендогенних фактор!в. [1] Своср!дн!сть цього процесу полягае в тому, що на початкових стад!ях патолопчний процес в сполученому комплекс! нейромускулярних компоненте \ складно!' системи скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) прот!кас у форм! функцюнального пе-ревантаження, част!ше за все без репарац!!' по-шкоджено! тканини, поступово набуваючи форм хрон!чного запалення або дистроф!!' з поступово розвиваючимся порушенням ¡мунноТ системи. Вщповщн! морфолопчн! зм!ни у тканинах з дже-релами запалення \ наступно!' дистроф!!' призво-дять до необоротно! деструкц!!' к!сткових \ сполу-чнотканих елемент!в. Тобто при хрон!чних про-цесах запалення втрачае свою б!олог!чну доц!-льн!сть як захисно-пристосувальна реакц!я ор-ган!зму, бо втрачае здатн!сть знищення \ ел!м!-нац!!' пошкоджуючого фактору. В комплекс! м'язи + суглоб паралельно \ безперервно проходять екпадн! багатокомпонент! процеси: дисфункцмн!, запально-!нф!льтративн! та з пошкодженням (деструкц!сю) тканин, \ вихщ захворювання бага-то в чому визначаеться компенсаторними зд1б-ностями елемент!в системи, станом захисних механ!зм!в \ функцюнальних опорних можливос-тей жувально!' системи.
Мета дослщження. На пщетав! вивчення стану функц!онально-д!ючих елемент!в жувального апарату людини \ р!вня активност! цитокин!в ви-значити IX роль у розвитку переб!гу р!зних вар!а-
нт!в дисфункц!!'.
Матер1али 1 методи досл1дження
Комплексне кп!н!ко-лабораторне дослщження було проведене на 140 пац!снтах. Для досл!-дження були в1д1бран1 пац!снти, як1 проходили л!кування на кафедр! ортопедично!' стоматолог!!' та ¡мплантолог!!' УМСА з приводу функцюналь-них порушень СНЩС. Були сформован! 5 кл!н!ч-них груп в!ком в!д 22 до 60 рок! в, без фоново!' соматично!' патолог!!':
1- пац!снти з м'язово-суглобовою дисфункц!сю - 63 чолов!ки;
2- пац!снти з ревматощним артритом у фаз! активное^ - 13 чолов!к;
3- пац!енти з ревматощним артритом у фаз! ре-м!с!!' - 13 чолов!к;
4- пац!енти з склерозуючим артрозом -24 чоло-в!ки;
5- пац!снти з деформуючим артрозом -22 чоло-в!ки.
Д!агностика захворювань проводилась на п!д-став! анал!зу скарг, збору анамнезу, комплексу об'ективного кл!н!чного обстеження, контактно!' рентенограф!!', панорамно! ренгенограф!!', комп'ютерно! томограф!!, магн!то-резонансно!' томограф!!', електром!ограф!!', оптично! денситометр!!'.
Д!агноз визначався на пщетав! класиф!кац!!' В.О. ХватовоТ (1986 р.) [2].
Ус! хвор! знаходились п!д наглядом фах!вц!в-ревматолог!в: сп!вроб!тник!в кафедри загально!' практики - с!мейно1 медицини УМСА або л!кар!в
* Перелк скорочень:СНЩС - скронево-нижньощелепний суглоб; МСД - м'язово-суглобова дисфунщя; РА ФА - ревматощний артрит, фаза активное^; РА ФР -ревматоТдний артрит, фаза ремюп; СА - склерозуючий артроз; ДефА - деформуючий артроз; 1Л-1 - ¡нтерлейкЫ-1|3; 1Л-6 - ¡нтерлейкш -6
