CC BY
14УДК 631.527.635:652.23
КЛАСИФ1КАЦ1Я ВИХ1ДНОГО МАТЕР1АЛУ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТОЗРАЗК1В ГОРОХУ ОВОЧЕВОГО (Pisum sativum L. partim) МЕТОДОМ БАГАТОМ1РНО1 СТАТИСТИКИ
В. М. Стригун, докторант кафедри овоч/'вництва, доцент Вдокремлений пдроздл Национального унверситету б'юресурсв I природокористування Украни „Нжинський агротехн1чний ¡нститут"
Вступ. Горох овочевий вирощують як на наання (наанництво), так i на зелений горошок для консервноТ промисловостi. Найбтьшу питому вагу угiдь зайнято горохом овочевим у Хмельницьш, Вiнницькiй, Черкасьш, Рiвненськiй, Львiвськiй, Тернопiльськiй i Запорiзькiй областях.
Горох овочевий використовують для консервування, заморожування, сушiння та споживання в свiжому виглядi. Вiн мае високий вмiст поживних i корисних для людського органiзму речовин. За хiмiчним складом, горох овочевий (зелений горошок) суттево вiдрiзняеться вiд бшьшосп овочевих культур. Вiн мiстить (в % на сиру речовину): сухоТ речовин 19-
21, цукру - 5,0-7,2, крохмалю - 1,2-1,4, кптювини - 1,8-2,2, бiлка - 5,6-8,1, золи - 0,50,7, жирiв - 0,7-0,9 та вiтамiну С 37- 45 мг/100 г. За вм^ом бiлка горох займае провщне мiсце серед овочевих культур [1]. Знаний вм^ селену у ньому мае антиканцерогенну властив^ь. Зелений горошок блокуе надходження в органiзм деяких радюактивних металiв.
Промислове виробництво консервiв iз зеленого горошку базуеться на створены конвееру iз сортiв гороху овочевого рiзних груп стиглостi. Переважна бтьш^ь сортiв, якi внесенi до Державного реестру сор^в с.-г. культур УкраТни, належить до середньоранньоТ та середньоТ груп стиглостi [5].
'Науковий керiвник - доктор сiльскогосподларських наук, професор 3. Д. Сич. @ В. М. Стригун, 2009
71
Особливо дефщитними е висо-коврожайнi, високоякюы, стiйкi проти хвороб та шкщниш ранньостиглi сорти. Най-бiльшою вадою раннiх сортiв е те, що в переважнм бiльшостi вони мають карликове стебло, що значно утруднюе збирання як зеленого горошку, так ^ особливо, насiння.
У процеа багатьох рокiв була зiбрана колек^я сортiв гороху овочевого усiх груп стиглосл - вiд ультра ранньостиглих до пiзньостиглих, загальною кiлькiстю понад 400 зразмв з рiзних кран та клiматичних зон. Грунтовне дослщження i, як наслiдок, повний аналiз цих зразкiв дали можпивiсть видтити з них такi, у яких ознаки поеднувались у комплекс, та т^ що мали окремi цЫы господарсько- бiологiчнi ознаки. Вони е цЫним вихiдним матерiалом для створення нових сортiв культури, що вщповщають сучасному рiвню технологiй вирощування та споживчому попиту [2].
Метою дослщжень був пошук, серед iншого, ранньостиглого вихiдного матерiалу для створення нових сор^в гороху овочевого, вивчення мЫливосп його ознак, групування матерiалу за ктькюними ознаками з допомогою кластерного аналiзу, видiлення найбiльш перспективного для використання в наступнiй селекцiйнiй роботк
Методика дослiджень. Дослiди закладались у селекцмнм сiвозмiнi СквирськоТ селекцмно-дослщно'|' станци овочiвництва ЮБ УААН протягом 1985- 1987 pp. згiдно з ГОСТ 46 71-78 [4]. Одержаний вихщний матерiал був використаний для створення нових сор^в гороху овочевого Гермес, Селена та Вюле- на, занесених до Державного реестру сор^в з 1994, 1996 та 1997 pp. вщповщно [5].
Експериментальна робота вико-нувалась У межах державно!' програми 0.51.18.01 «Створити та впровадити високоврожайн сорти та гiбриди овочевих культур з високими смаковими та технолопчними якостями, придатнi для iндустрiальних технолопй виробництва, збирання та зберiгання, спйк до хвороб та шкiдникiв (номер державноТ реестраци -0186013.8551». В данм роботi наводяться результати дослщжень 1985 року.
У колекцмному розсаднику було вивчено 26 скоростиглих сортiв втчизняно!' та зарубiжноT селекци, головним чином з Угорщини, Роси, Нiмеччини та 1тали [2]. Дтянки в розсаднику - однорядковi, довжиною 2 метри, повторнiсть одноразова. Ширина мiжрядь для зручностi механiзованого оброб^ку становила 0,45 м. На один погонний метр рядка виавали ЗО шт. наанин. Стандартом в дослщах був ранньостиглий сорт Раннiй грибовський 11, районований на той час в УкраМ
У перюд вегетаци здiйснювали фенологiчнi спостереження та бюметричы вимiри за 13 ознаками. Фенолопчн спостереження проводили за загально-прийнятою методикою. Визначали трива-лiсть перодв ( в добах) вiд повних сходiв до цвiтiння (1), вщ повних сходiв до техычно!' стиглосп (2).
Бюметричы вимiри та структурний аналiз врожаю проводили за такими ознаками: довжина стебла, см (3); довжина стебла до першого бобу см. (4); довжина мiжвузля бтя першого на стеблi бобу см. (5); ктьмсть вузлiв на рослиы, шт.(6); кiлькiсть неплодоносних вузлiв до першого бобу, шт. (7); ктьмсть бобiв на рослинi, шт. (8); ктьюсть насiнин у бобi, шт. (9); ктьмсть насiнин з одыеТ рослини, шт.(10). Визначали масу наання з одые!' рослини, г (11); масу 1000 наанин, г (12). Пщ час аналiзу структури врожаю вимiрювали довжину бобу, см (13).
Отриман данi обробили, викорис-товуючи багатовимiрну статистику кластерного аналiзу, за допомогою програми Statistica 6,0 [3]. Сорт-еталон у межах окремого кластеру видтяли за методикою 3. Д. Сича [6].
Результати дослщжень. За результатами фенолопчних спостережень та структурного аналiзу, ранньосп^ сортозразки колекци за комплексом ознак розподтились за трьома кластерами. До першого кластеру ввмшли чотири сортозразки: Део XI ^г15), Стоп ^г10), Конфрiкс (Var8), Ексцеленц (Var12).
До другого - 12 сор^в: Цельсюр 56080 (Var7), Прiнбет (Var4), Корнель ^1-21), Раннiй консервний 20/21 ^г23), Прiмьор 2 (Var13), Дарт ^г11), Раннiй грибовський 11 (Var26), Будаi Цсемеге
(Var6), Альфа (Var3), Южний 47(Var24), Евп-а (Varl 8), Жанко eарлi (Var2).
До третього - 10 [Клема вередуна (Var14), Массете (Var16), Лселанд вандес (Varl 9), Фрiменто (Var20), Ельвiра (Varl 7), Кадет (Var9), Асконщ (Var22), 1ммер трагенд (Var5), Авола (Var5), № 50 (Varl)].
За рiвнем мiнливостi ознак сорти першого кластеру розмiстились наступним чином: найменш мiнливим виявився сорт Ексцеленц (Var12), потiм Конфрiкс (Var8), Део XI (Varl 5) та Стоп (Var10). Найбтьш типовим для дано! групи сор^в був сорт Конфрiкс (Var8). Сорти qiei групи займали промiжне значення в проявi ознак мiж двома iншими класте
рами за перюдом до цвiтiння (28±0,9 дiб) та техычнот стиглостi (50±1,3 дiб). Мали практично однакову iз сортами третього кластеру ктьмсть вузлiв у рослини (20,0±2,0шт.). Найменшою була i маса 1000 насiнин (169±31,2г). Ва iншi ознаки мали найвищi значення. Так, стебло цих сортiв було найдовшим та найпри- датнiшим для мехаызованого збирання (вся довжина -82,1 ±5,2см, довжина до першого бобу -28,7±1,9см). Найдовшими були мiжвузля (6,6±0,5см), та боби (8,2±0,6см). Найбiльшою була кiлькiсть вегетативних вузлiв (10,5±0,5 шт.), насiнин в бобi (7,5±0,5шт.) та бобiв з рослини (55,3±6,7шт.).
Рис.1. Кластери скоростиглих copTiB гороху овочевого в 1985 рощ,
де: Var 1-№ 50, Var 2 - Жанко Сарл^ Var 3 - Альфа, Var 4- ПрЫбет, Var 5 - 1ммер трагенд, Var 6 - Будаi Цсемеге, Var 7 - Цельсюр 56080, Var 8 - Конфркс, Var 9 - Кадет, Var 10 - Стоп, Var 11 - Дарт, Var 12- Ексцеленц, Var 13 - Прiмьор 2, Var 14 - Клема вередуна, Var 15 - Део XI, Var 16 - Массете, Var 17 - Ельвiра, Var 18 - Евга, Var 19 -Лселанд вандес, Var 20 - Фрiменто, Var 21 - Корнель, Var 22 - Асконщ, Var 23 - Раннм консервний 20/21, Var 24 - Южний 47, Var 25 - Авола, Var 26 - Раннм грiбовскiй 11
До другого кластеру увмшли найскоростиглш сортозразки серед вивчених: Ексцеленц (Var 12), ПрЫбет (Var 4), - Корнель (Var 21), Раннм консервний
20/21 (Var 23), npiMbop 2 (Var 13), Дарт (Var 11), Раннм грiбовскiй 11 (Var 26), Будаi Цсемеге (Var 6), Альфа (Var 3), Южний 47 (Var 24), Евп-а (Var 18), Жанко eарлi (Var3). Тривалiсть перiоду до цвтння в них склала 26,9±1,3 дiб, до техычноТ стиглостi - 48,4±1,7
Ai6.
Довжина стебла виявилась най-коротшою - 57,2±3,8 см, найменшою вона була i до першого бобу - 26,0±1,6 см. Найкоротшою була i довжина мiжвузля -6,1±0,3 см. Вщповщно найменшою була кiлькiсть вузлiв у рослини - 17,6±0,6 шт., вузлiв до першого бобу 8,7±0,5 шт., бобiв з рослини - 7,2±,0,4 шт., насiнин в бобi -6,7±0,2 шт., кiлькiсть насiнин з рослини -33,8±2,2 шт. та маса насЫня з рослини -7,6±0,5 г. Маса 1000 насЫин виявилась найбiльшою i становила 227±2,7 г. Довжина бобу (7,4±0,3 см) як i кiлькiсть насiнин у боб^ була на рiвнi показниш сортiв з третього кластеру вщповщно. Типовим
представником цього кластеру е сорт Корнель.
Третiй кластер об'еднав сорти, якi за рiвнем прояву бшьшосп ознак займали промiжне значення мiж двома попереднiми. Тривалiсть перюду вiд повних сходiв до цвтння (29±0,9 дiб) та до техычноТ стиглостi (53±1,7 дiб) у них був найдовшим. Довжина стебла мала промiжне значення (71,5±3,6 см), за найвищого вияву ознаки довжина стебла до першого бобу (29,7±2,3 см). Промiжне значення займали ознаки довжина мiжвузля (6,3±0,3 см), кiлькiсть вегетативних вузлiв (9,5±0,5 шт.), бобiв на рослин (12,3±1,7 шт.), кiлькiсть насЫин в бобi (6,9±0,2 шт.), з рослини (49,9±3,4 шт.), маса 1000 насЫин (194±3,8 г) та довжина бобу (7,4±0,3 см). Найвищий прояв мала маса насЫня з рослини (9,7±0,8 г). Сортами-еталонами у цьому кластерi були сорти Асконщ та Фрiменто.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. З вивченоТ колекцiТ гороху овочевого, яка налiчувала понад 400 сорозразш, було видiлено 26 ранньостиглих. Аналiз цих зразкiв методом багатомiрноТ статистики дав змогу розподтити Тх за трьома кластерами. У кожному з них за комплексом ознак, був виявлений та видтений цiнний вихщний селекцiйний матерiал, який використа
ний в подальшм селекцiйно-дослiдницькiй роботi.
Використана лггература:
1. Бамбукова, Л. С. Современные технологии возделывания овощного гороха на переработку в СССР и за рубежом. / Л. С. Бамбукова. - М., 1989. - 54 с.
2. Боос, Г. В. Роль коллекции ВИР в развитии селекции овощных культур. / Г. В. Боос. // Селекция овощных культур. -Л.: ВНИИССОК, 1987.-С.42.
3. Боровиков, В. Statistica. / Искусство анализа данных на компьютере: для профессионалов. / В. Боровиков. // 2-ое изд. (+СД). - СПб.: Питер,2003.- 688 с.
4. Делянки и схемы посева в селекции, сортоиспытании и первичном семеноводстве овощных культур. Параметры /ОСТ 4671-78. издание официальное-М.: Колос, 1979. - 15 с.
5. Каталог сор^в рослин, при-датних для поширення в УкраТн у 2006 роц (з овочевих та картопляних культур). / Пщгот. В. В. Вовкодав та н - К.: Алефа, 2004. - 355 с.
6. Сыч, 3. Д. Методические рекомендации по статистической оценке селекционного материала овощных и бахчевых культур. / 3. Д. Сыч. - Харьков: ИОБУААН, 1993.-72 с.
7. Сучасн методи селекци овочевих i баштанних культур. - Харш, 2001. - С.642. УДК 631.527.635:652.23 Стригун В. М. Класифка^я вихщного матерiалу ранньостиглих сортозразш гороху овочевого (Pisum sativum L. partim) методом багатомiрноТ статистики. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
Надан основы результати багато-мiрного статистичного аналiзу вихщного матерiалу ранньостиглих сор^в гороху овочевого для селекци нових сор^в.
Ключовi слова: горох овочевий, селек^я, сорт, горошок зелений, бага-томiрна статистика, кластерний аналiз.
УДК 631.527.635:652.23
Стригун В. М. Классификация исходного материала раннеспелых сортообразцов гороха овощного (Pisum sativum L. partim)
методом многомерной статистики. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
Приведены основные результаты многомерного статистического анализа исходного материала для селекции новых сортов.
УДК 631.527.635:652.23
V. Strygun. Classification of initial material
of pea of vegetable (Pisum sativum L. partim) by the method of multidimensional statistics. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2009. - № 1 (9).
Basic results is resulted multidimensional statistical analysis of varieties of pea vegetable as initial material for the breeding of new varieties.
75
