CC BY
22
Лггература
1. Дщух Я.П. Екологiчна характеристика стетв Волино-Подiлля (Укршна)// Укр. ботан. журн. - 1993, № 2. - С. 5-13. 123.
2. Дщух Я.П., Плюта П.Г. Фггошдикащя еколопчних факторiв. - К.: Наук. думка, 1994. - 280 с.
3. Дщух Я.П. Соломаха В.А. Еколопя синтаксошв сегетально! рослинност Украши// Укр. ботан. журн. - 1994, 51, № 1. - С. 18-23.
4. Раменский Л.Г. Введение в комплексное почвенно-геоботаническое исследование земель. - М.: Сельхозгиз, 1938. - 620 с.
5. Сорока МЛ. Рослиннють Укршнського Розточчя. - Львiв: Свiт, 2008. - 432 с.
6. Сорока М.1. Флора та рослиннють територп, зарезервовано! пiд створення мiжнародного бiосферного резервату "Розточчя". Матер. до проекту та номшацшно'1 форми. -Львiв: НЛТУ Украши, 2008. - 115 с.
7. Badania biologiczne ekosystemow l^dowych i wodnych Roztocza i Karpat Wschodnich w warunkach antropopresji/ Mat. Lubelsko-Lwowskiej sesji nauk. 25-27 09.1989. - Lublin: Wyd-wo UMCS, 1990. - 165 s.
8. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York: Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
9. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warszawa: PWN, 2001. - 536 s.
УДК 637.7 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
К1Т Л1СОВИЙ (FELIS SILVESTRIS L.) В МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДДЯХ ХУСТСЬКОГО РАЙОНУ
Проаналiзовано динамшу чисельносп, бютопи поширення, бюлопчш особли-восп Felis silvestris в мисливських упддях Хустського району (Закарпатська обл.). У бютопах взаемного юнування Felis silvestris та жертв виявлено високий взаемозв'я-зок щiльностi хижака та Tetrastes bonasia (r=0,85), Phasianus colchicus (r=0,72), Lepus europaeus (r=0,72). Розглянуто вплив факторiв середовища (погодш умови, конку-ренцiя, браконьерство) на популящю Felis silvestris.
Ключов1 слова: Felis silvestris, Tetrastes bonasia, Phasianus colchicus, Lepus europaeus, конкуренщя, браконьерство.
Assoc. prof. P.B. Khoeckiy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Forest cat (Felis Silvestris L.) in hunting's lands Khust district
The dynamics of quantity, biotope distribution, biological features Felis silvestris in huntings lands of Khust district (Zakarpatya region) is analysed. In biotope mutual existence Felis silvestris and victims discovered closeness predator and Tetrastes bonasia (r=0,85), Phasianus colchicus (r=0,72), Lepus europaeus (r=0,72). Influence factors environment (weather terms, competition, poaching) on population Felis silvestris is considered.
Keywords: Felis silvestris, Tetrastes bonasia, Phasianus colchicus, Lepus europa-eus, competition, poaching.
Ктг люовий (Felis silvestris Schreb.) - рщюсний представник фауни Украши, один i3 двох представниюв родини котяч1 (Felidae) ряду хижих (Cani-formes). Протягом ХХ ст. вщбулося ютотне зменшення ареалу та чисельносп виду в Укра1ш. Вид занесений в Червону книгу Украши, до Списку Бернсько! конвенци. З метою збереження виду необхщний мошторинг за чисельшстю та поширенням звiра.
Дослiдження життедiяльностi кота лiсового здiйснювали протягом 2003-2008 рр. у мисливських упддях Хустського району. Користувачами мисливських упдь в райош (станом на 2008 р.) е: товариство мисливцiв та рибалок мЛiсiвникм, якому належить 14 % плошд угiдь, державне тд-приемство "Хустське лiсове господарство" - 16,7 % упдь, Укра!нське товариство мисливщв та рибалок - 69,3 %. До складу ТМР "Лшвник" входять упд-дя Вишкiвського, Хустського та Вшьшанського лiсництв. Угiддя ДП "Хустське ЛГ" представленi територiями Драпвського, Н. Бистрянського та Березiвського люництв. До мисливських угiдь Хустсько! районно! ради Укра-1нського товариства мисливщв та рибалок належать як люов^ так i польовi угiддя (землi 10 сiльських рад). Загалом, всього по району мисливськ угiддя становлять 84,8 тис. га.
Стащальне поширення, живлення, розмноження та iншi аспекти вивчали шляхом стежкування звiра, обстеження упдь та опитування пращвниюв люово! охорони, мисливцiв про випадки зустрiчей з хижаком. На основi аналiзу матерiалiв обстежень видiлялися мiсця стащального поширення. Крiм власних дослщжень, для аналiзу використанi матерiали щорiчних облiкiв диких тварин користувачiв мисливських упдь Хустського району.
Найулюблешшими мюцями полювання кота лiсового е чагарниковi за-ростi серед полiв, узлюся, лiсовi галявини, долини потокiв та рш. Вiн обереж-ний, веде прихований споЫб життя. Тому деяк особливостi бюлоги ще недостатньо вивчеш. За дослiдженнями I.I. Турянина (1971), перюд гону та розмноження в Карпатах розтягнут^ що пояснюеться вертикальною зональ-нiстю, рiзницею умов юнування на пiвнiчних та пiвденних схилах. Приводить малят один раз на рж. Вагiтнiсть тривае за деякими дослщженнями вiд 56 до 63, залежно вiд вiку самки, кшькост ембрiонiв [4], за шшими - вiд 63 до 69 дiб [1]. Потомство кiт приводить у квггш або в травш у м'якому л^-вi, вистеленому сухою травою i листям. Л^во розташоване в дуплi, покину-тш норi лисицi або борсука, в камшш скелi. Жодного разу не доводилось ба-чити лiгво в якомусь шшому мiсцi на поверхш землi. У приплодi найчастiше 3 котенят, в середньому 3,2. В роки високо! чисельност мишоподiбних гри-зунiв найчастiше у виводку 5, деколи - 6 котенят. Можливо, в умовах Закар-паття в приплодi бшьше малят, нiж у Прикарпатп. За свiдченням жителя с. Вишково Дорчинця Ласла Ласловича, який 17 роюв попрацював лiсником Вишювського лiсництва, в кiнцi 80-х роюв ХХ ст. при визначеннi дерев в рубку в бущ на висот 1,2-1,5 було виявлене дупло, а в дуплi 5 незрячих котенят. Через три доби 1х вже не виявили. Можливо, самка зачула запах фарби клейма та перенесла малят в безпечне мюце. Приблизно в 2003 р. на старому с^жку сша у Вишювському люнищв було виявлено чотирьох малят хижака. Таким чином, в мисливських упддях Хустського району в приплодi кота ль сового трапляються 4-5 малят.
Чисельшсть кота люового в мисливських упддях Хустського району за перюд з 1982 по 2008 р. змшювалась у межах вщ 6 до 82 особин (рис. 1). Найбшьша чисельшсть спостер^алася в середиш 80-х роюв. Щшьшсть виду становила 2,4 особин на 1000 га. Найменша щшьшсть зареестрована в кшщ
30
Збiрник науково-техшчних праць
80-х та 90-х роюв i становила 0,2 особини. В останш роки (2001-2008 р.) спостер^аеться збiльшення чисельност кота, але рiвня чисельностi 80-х ро-KiB не досягнуто. В динамщ чисельностi виду спостерiгаеться цикшчшсть. Перiоди зростання поголiв,я чергуються перюдами зменшення.
Як свiдчать результати облтв (1998-2008 р.), чисельнiсть виду в упд-дях Хустсько! районно! ради УТМР бшьша, нiж в упддях ДП "Хустське ЛГ" (рис. 1).
90 т
О 4—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I—I
1981 1986 1991 1996 2001 2006
Рис. 1. Чисельшсть Felis silvestris в мисливськихугiддях Хустського району
Мисливсью упддя УТМР знаходяться в швденнш рiвниннiй частит Хустського району. Зимою тут менша висота сшгового покриву, шзшше ви-падае та скорше весною сходить сшг. Моза!чшсть упдь (поля, чагарниковi зарост^ заплави рж, лiсовi масиви) зумовлюють крашу кормову базу.
Мисливсью упддя ДП "Хустське ЛГ" внаслщок суворших погодних умов, одноманггност мисливських упдь характеризуются пршими кормо-вими та захисними властивостями. В упддях шдприемства основним кормом в зимовий перюд е мишоподiбнi гризуни. Основним кормом мишоподiбнх гризушв в насадженнях таких люництв, як: Н. Бистрянське, Березiвське, Дра-гiвське, Монастерецьке е горiхи бука. Проте бук родить не щорiчно, в умовах шдприемства значш урожа! бука спостерiгаються раз на 4-5 роюв, задовшь-ш - на 3-4 роки. Вщповщно у врожайнi роки, або в наступний рш зростае чи-сельшсть дрiбних гризунiв. Пiдвишення чисельностi кота спостер^аеться в рiк значно! чисельност мишоподiбних гризунiв. Врожайними роками на го-рiхи бука були 2004 i 2008 роки, непоганий врожай спостер^ався в 1998 i 2001 р. Це зумовило збшьшення чисельност мишоподiбних гризунiв, основного корму кота люового. Внаслiдок покращення кормово! бази в 2004 р. коти появилися в упддях Н. Бистрiвського, Березiвського, Драгiвського лю-ництв. У попередш роки на територи Березiвського та Драгiвського лiсництв !х не реестрували.
У мисливських упддях Хустського району, iз мисливських видiв, якi можуть бути об'ектом живлення кота лiсового, поширенi заець, фазан, курш-ка сiра, рябчик. К^м лiсових насаджень, кiт заселяе лiсосмуги, чагарниковi заростi, полюе на сшьськогосподарських полях на сiру куршку, фазана. У бь отопах взаемного юнування кота та мисливських видiв виявлено високий взаемозв'язок щiльностi хижака зi щiльнiстю поголiв,я рябчика (коефщент кореляци 0,85), фазана (г=0,72), зайця (г=0,72). Проте в межах Хустського району взаемозв'язок хижака i зайця зменшуеться, хоча залишаеться значним (г=0,64), зв'язок з чисельнiстю фазана помiрний (г=0,42), а з рябчиком - вщ-сутнiй. Поширення рябчика приурочене до прсько! частини району, де чи-сельнiсть кота е незначною. Бiльшiсть поголiв'я кота лiсового зосереджена в рiвниннiй частинi Хустського району, в упддях УТМР. Зпдно з розрахун-ками, зв'язок хижака зi щiльнiстю Ыро! курiпки слабкий, що пояснюеться незначною чисельнiстю птаха та доступшстю iнших кормiв.
Одшею iз причин зменшення чисельностi кота люового е браконьерство. Його вщстршюють пiд час полювання мисливщ, вважаючи, що хижак заподiюе шкоду мисливських звiрам та птахам (заець, фазан та ш.). За-реестроваш випадки загибелi кота вiд автомобшв.
Прямо та опосередковано можуть на чисельшсть кота вплинути нес-приятливi погоднi умови. Прямий вплив зумовлений високим сшговим пок-ривом, морозною погодою, а опосередкований полягае у зменшенш доступ-ностi основних кормiв (мишоподiбнi гризуни). Так, зимою 1986-1987 рр. внаслщок значного снiгового покриву та тривалих морозiв загинуло майже 50 % поголiв'я кота дикого в мисливських упддях Закарпаття. Певна юль-кiсть стала жертвою вовюв [3]. К.А. Татаринов (1973) зазначавав, що в 19641965 рр. бшя с. Ворохти дикий ют прийшов до багаття лiсорубiв. Вш був нас-тiльки знесилений, що його легко взяли в руки й нагодували.
Ворогами та конкурентами, що можуть вплинути на чисельшсть попу-ляцп кота люового в мисливських упддях ДП "Хустське ЛГ", е рись, вовк, куницi, бродячi собаки. У 90-х роках ХХ ст. в мисливських упддях тд-приемства не виявлено рисi. Одиничш особини рееструються лише на початку ХХ1 ст. В останш роки в межах угiдь тримаеться 1-2 особини, тому ютот-ного впливу на популящю кота люового здшснити не можуть.
Вовки за перюд з 1980 по 1998 р. траплялися лише поодиноко, ймовiр-но, особини, якi заходили в упддя на нетривалий термiн, але постiйно на те-риторil району не траплялися. Постшне перебування виду рееструеться з 1998 року. Шд час облтв з кiнця 90-х роюв ХХ ст. в упддях реестрували вiд 2 до 11 особин.
Висока чисельшсть у мисливських упддях, як шдприемства, так i району загалом, лисицi. За перюд з 1980 по 2007 р. чисельшсть популяци змшювалася в межах вщ 150 до 500 особин. Зростання чисельносп (понад 300 особин) спостершаеться з 1998 р. i в наступнi роки утримуеться в межах вщ 300 до 500 голiв. Лисиця, перш за все, е конкурентом дикого кота за корм. Основним кормом лисищ, як i кота, е мишоподiбнi гризуни. У деяю роки, через незначну чисельшсть мишоподiбних гризунiв, кгг восени часто залишае лiс i полюе на полях на дрiбних гризунiв, зокрема на норицi. Польовi стацil також е мiсцем живлення лисиць.
32
Збiрник науково-технiчних праць
Конкурентом у люових насадженнях кота е куниця лiсова. За перiод з 1982 р. по 2007 р. в упддях шдприемства було облжовано вщ 96 (1983 р.) до майже 500 особин (2002 р.). Зростання чисельност кунищ зареестровано з 1995 р., в останш роки (2002-2007 р.) чисельшсть виду утримуеться приблиз-но в межах вщ 450 до 500 особин, що майже у 8 разiв бшьше, нiж кота люо-вого. За таких умов, мiж хижаками може виникнути конкуренщя за корми та укриття. Проте в мисливських упддях району зв'язок мiж щiльнiстю кота та кунищ слабкий (г = -0,11).
Лггература
1. Делеган 1ван В., Делеган 1рина I., Делеган 1ван I. Бюлопя люових птах1в 1 зв1р1в. -Льв1в: Полш, 2005. - 599 с.
2. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу Украши. Еколопя, значення, охорона. -Льв1в: Вид. Льв1в. ун-ту, 1973. - 255 с.
3. Турянин И.И. Кошачьи Украинских Карпат// Изученность териофауны Украины, ее рациональное использование и охрана. - К.: Наук. думка, 1988. - 91-95.
4. Турянин И.И. Млекопитающие советских Карпат, их хозяйственное и зопаразитологическое значение: Автореф. дисс.... д-ра биол. наук: 03.097/ Ин-т зоологии. -К., 1972. - 39 с.
УДК 630*284 Доц. Л. С. Осадчук - канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв;
ст. наук. ствроб. О.М. ТарнопЫьська - УкрНДШГА, м. Харшв
СМОЛОПРОДУКТИВН1СТЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У НАСАДЖЕННЯХ Ц1ЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Встановлено таксацшш показники та бюлопчну смолопродуктившсть сосни звичайно! в люових культурах вирощених за рiзною технолопею. При вирощуванш люових культур способом "вшьне стояння" та "швидкого приросту" iндивiдуальна бiологiчна смолопродуктивнiсть е найвищою.
Assoc. prof. L.S. Osadchuk - NUFWT of Ukraine, L'viv; senior research officer O.M. Tarnopilska - Head of laboratory of forest cultures and forest melioration, Kharkiv
Resin productivity of pine-tree in planting single-purpose
Is established taxations indexes and biological resin productivity of a pine are in the forest plantations of reared on different technology. At growing of forest plantations by a method "free standing" and "rapid increase" individual biological resin productivity is the greatest.
Вирощування деревосташв певного цшьового призначення за допомо-гою оптим1зованих систем доглядових рубань - найбшьш ефективний шлях задоволення р1зномаштних потреб в деревиш. Дослщження смолопродуктив-ност1 сосни звичайно! i И шдив1дуально1 мшливост1, коли виступае живиця, дае ймовiрнiсть теоретично обгрунтовувати технолопю створення високос-молопродуктивних люових культур. Оскшьки процес люовирощування го-ловним чином здшснюеться шляхом проведення доглядових рубань, тому ос-новну увагу слщ придiляти вивченню режимiв, при яких формуеться необхщ-на просторово-параметрична структура деревостанiв у сосняках, i тим самим
