CC BY
9
пернатих yci види автохтонш. Перше мюце за кiлькiстю добутих особин посщае фазан - 192148 ос. (60,7 %), за ним ^дують качки - 76095 ос., голуби - 23883 ос., куршка Ыра - 14404 ос., слуква - 4205 ос., тетерук - 2271 ос., гуси - 1635 ос., лиска - 1174 ос., глушець - 539 ос. i орябок - 138 ос. [2-8].
Основну частину поголiв,я фазана (98,3 %) добуто в упддях чотирьох федеральних земель - Нижня Австрiя (87321 ос.), Бургенланд (39960 ос.), Верхня Австрiя (39145 ос.) i Штирiя (22519 ос.). У цих самих областях добу-та бшьшють качок (91,0 %), голубiв (90,7 %), курiпки Ыро! (98,8 %) i слукви (91,6 %). Найбiльшу кшьюсть тетерука вiдстрiляли в Тиролi (972 ос.), Зальцбургу (564 ос.) i Штири (305 ос.), а гусей - в Бургенландi (1399 ос.).
Наведет вище данi свiдчать про високий рiвень культури ведення мисливського господарства в Австри, адже в цш кра'ш один мисливець упро-довж року може вполювати 3-4 особини оленеподiбних звiрiв i 2-3 особини хутрових звiрiв, а також - 2-3 особини пернато!' дичини. При цьому загальш обсяги добування мисливських тварин, зазвичай, не перевищують рiчного приросту !х популяцiй: у сарни, оленя люового i плямистого, лат, скельнищ i муфлона - 20-30 %, а свиш дико! - 50-75 % вщ 1'хнього поголiв,я.
Вiдсутнiсть податкового пресу на мисливське господарство св^ить про значну шдтримку з боку держави еколопчно! i природоохоронно!' дiяль-ностi громадських оргашзацш.
Прогресивний досвiд Австри переконливо свщчить, що регульований, контрольований та правильно спрямований науково-техшчний прогрес цш-ком сумiсний зi збереженням живо!' природи та юнуванням розвинутих галу-зей екологiчного природокористування, зокрема мисливського господарства.
Лггература
1. Buzgo J.A gimszarvasallomany letszamanak alakulasa Somogy megyeben// Nimrod. -2007,9. - S. 7-8.
2. Jahresabschliiss 2005/ 2006// Der oö Jäger. 2007. 115. - S. 28.
3. Krawinkler V. Wild und fein. - St. Florian: OO. Landesjagdverband, 2006. - 84 s.
4. Homonnay S. Hallgatni arany// Magyar Vadaszlap. - 2007, 9. - S. 532-533.
5. Sternath M. Der Jagd prufungs behelf fur Jungjager und Jagdaufseher. - Vien. Österreichischer Jagd- und Fischerei-Verband, 2006. - 608 s.
6. Nusslein F. Das praktische Jagdbuch der Jagdkunde. - Munchen; Wien; Zurich. BLV Verlagsgeselschaft mbh, 2003. - 440 s.
7. Fodermayer V. Elokeszuletek, remenyek Gemencen// Nimrod. - 2007, 9. - S. 3-7.
8. Vor und nach der Jagerprufung// Krebs. - 49. uberarb Aufl./ [Bearb. bzw. Ver. 49. Aufl.Gerold Wandel...]. - Munchen; Wien; Zurich: BLV, 1995. - 622 s.
УДК 581.5:911.2 Доц. М.1. Сорока, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти, м. Львiв ОРДИНАЦ1Я РОСЛИННОСТ1 УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
На основi геоботашчних опиав, зроблених з допомогою методики Браун-Бланке, зроблено спробу комп'ютерного розрахунку показниюв таких чинниюв, як багат-ство грунту кальщем (Са), волопсть грунту (Иф, багатство грунту азотом (М), кис-лотнiсть грунту (Яс), трофнiсть або узагальнений сольовий режим (Тг), радiацiйний баланс (термiчнiсть клiмату) (Тт) та гумiднiсть ^мату (омброклiмат) (От) для ос-новних асоцiацiй рослинностi Розточчя.
Assoc. prof. M.I. Soroka - NUFWT of Ukraine, L'viv Ordination of the vegetation of Ukrainian Rostochia
On the base of geobotanical deskriptions, that were made with the help of Braun-Blanquet's method, attempt for computer calculation of indexes of such factors as rich soil calcium (Са), soil humidity (Hd), nytrogen contents (Nt), acidity (Rc), salt contents (Tr), climate thermic mode (Tm) and humidity (От) for main associations of vegetation of Rostochia were made.
Виходячи i3 принципу континууму рослинносл, розмщення фггоце-H03iB у природi можна розглядати як зiмкнуту систему та застосовувати для 1х дослiдження метод ординаци. Найкраще для цього використовувати гра-дiентний аналiз, основи якого закладеш у вченнi Л. Раменського. Вш сформу-лював декiлька закономiрностей юнування фiтоценотичного континууму: 1) рослинний покрив у сво1й сутi - явище безперервне; 2) кожен вид мае еколо-гiчну приуроченiсть до умов середовища; 3) рослиннiсть реагуе на найменшi змiни умов середовища [4]. У цьому контекст iснування рослинност виклю-чае однобiчне тлумачення рiзноманiття рослинних комплексiв лише в аспект одновимiрному, наприклад, лише з позицш флористики, а, отже, для вивчен-ня рослинностi, крiм методiв систематики, можна застосовувати метод орди-нацй, який вiдображае багатофакторну зумовленiсть закономiрностей форму-вання рослинних ценозiв. Виходячи iз подiбних мiркувань, ми зробили спро-бу вичленування фiтоценозiв не лише в горизонтальны, а й у перспективны проекци, враховуючи еколопчш режими чинникiв, якi зумовлюють форму-вання певного типу рослинностi. I хоча це дослщження не мало на мет доко-рiнного вивчення екологй фiтоценозiв, вичленування синтаксонiв за еколо-гiчними показниками дало нам необхщну iнформацiю про взаемозв'язки уг-руповань, 1х екологiчнi нiшi, напрями сукцесшних змiн у них. У регюнально-му масштабi рослиннiсть виглядае як сукупшсть ценопопуляцiй в певних умовах екотопу i е формою вираження пристосування рослин до умов середовища. Значш змши еколопчних режимiв у пiдсумку приводять до форму-вання моза1ки рослинних ценозiв, кожен з яких займае певну, лише йому притаманну еколопчну шшу i характеризуеться притаманним лише йому набором еколопчних умов.
Одним iз методiв виявлення залежностей мiж характеристиками рос-линного покриву та еколопчними чинниками е градiентний аналiз, суть якого полягае у встановленш вiдношення мiж змiною рослинних угруповань та гра-дiентами умов середовища [1]. Аналiз включае три необхщш складовi - гра-дiент угруповань, комплексний градiент чинникiв зовнiшнього середовища, градiент екосистеми, який визначаеться як вщношення двох попереднiх. Через те, що визначення кожного еколопчного чинника зокрема, а також встанов-лення сукупного 1х впливу на рослинне вкриття е дуже трудомютким та дов-готривалим, у останш роки знайшов широке застосування метод ф^ошдикацй, за допомогою якого можна одержати таю дат непрямим шляхом, застосову-ючи при цьому комп'ютерш програми [1]. Цей метод базуеться на використан-нi шкал еколопчних амплггуд видiв рослин за рядом провщних чинникiв i ме-тодищ розрахункiв екологiчних режимiв для окремих рослинних угруповань.
Геоботашчш описи за методикою Браун-Бланке, що ми зробили, пiсля спецiального обробгтку та кодування використано для розрахування режимiв найважливiших екологiчних чинникiв асощацш рослинностi. Було вирахува-но режими едафiчних - багатство грунту кальщем (Са), вологiсть грунту (багатство грунту азотом (N1), кислотшсть грунту (Яс), трофнiсть або узагальнений сольовий режим (Тг), - та кшматичних чинникiв - радiацiйний баланс (термiчнiсть клiмату) (Тт) та гумщшсть клiмату (омброклiмат) (От). Оцiнка еколопчних режимiв за видовим складом угруповань проводилася за допомогою екологiчних шкал, яю базуються на значеннях ампштуди толе-рантностi видiв до тих чи шших екологiчних чинникiв. Бальш оцiнки показ-никiв та методика !х розрахункiв закладенi в комп,ютернiй програмi, розроб-ленiй пiд керiвництвом проф. Я.П. Дiдуха в 1нститут ботанiки iм. М.Г. Холодного [1]. Там же виконано i комп'ютерний обробiток геоботанiчних описiв iз Розточчя. При аналiзi екотопiв рослинност цiлого регiону виявилося, що змша основних екологiчних чинникiв вiдзначаеться значним градiентом. Найбiльшою амплiтудою в межах регюну вiдзначаеться вологiсть грунту та узагальнений сольовий режим або трофшсть. Саме щ два чинники i мають найбiльший вплив на розподш рослинних угруповань, що цiлком закономiр-но. Значною мiрою на формування рослинних комплекЫв регiону впливае та-кож вмiст солей кальцiю та кислотшсть грунту. В табл. 1 наведено чисельш значення ампштуди основних еколопчних чинниюв для екотопiв рослинност Укра!нського Розточчя.
Табл. 1. Амплтуда екототв Украшського Розточчя
Еколопчний чинник Розм1ртсть еколопчних шкал, бали Ампл1туда екототв
тт тах р1зниця
Вм1ст кальщю в грунт! (Са) 11 2.83 10.00 7.17
Волопсть грунту (Ид) 23 9.33 21.03 11.70
Вм1ст азоту в груни (N1) 11 3.11 8.40 5.29
Терм1чтсть кл1мату (Тт) 17 6.38 10.50 4.12
Кислотшсть грунту (Яе) 13 4.11 10.46 6.35
Омброкл1мат (От) 15 6.61 9.15 2.54
Трофшсть (Тг) 19 3.51 10.73 7.22
У табл. 2 наведено юльюсш характеристики режимiв еколопчних чинниюв найважливших асощацш рослинност Розточчя. Навiть без додатково-го графiчного обробiтку цих матерiалiв добре помiтно досить рiзке розмежу-вання екотопiв природно! рослинностi регюну на основi екологiчних пара-метрiв. I навпаки, синтаксони синантропно! рослинност мають займають екологiчнi нiшi, параметри яких накладаються з характеристиками шш при-родних асоцiацiй.
Для узагальнено! еколопчно! характеристики рослинностi Укра!нсько-го Розточчя наведемо середш значення режимiв екологiчних чинникiв для щ-лих клаЫв рослинностi, визначених на основi методу Браун-Бланке (табл. 3).
Градiентний аналiз, здiйснений на основi регюнальних геоботанiчних описiв, дае оцiнку кожному еколопчному чиннику, а також вичленовуе
лiмiтацiйнi чинники асощацш, що в пiдсумку дае змогу створити екологiчнi характеристики рослинних угруповань рiзного синтаксономiчного рангу та провести 1'х порiвняння. На основi цих дослiджень можна провести еколопч-не картування та спрогнозувати динамжу фiтоценозiв у випадку змiни еколо-гiчних параметрiв середовища.
Табл. 2. Ктьтсш характеристики режимы екологгчних чинникьв асощацш
Синтаксони Середт значения режим1в еколопчних чиннишв, бали
Ca Hd Nt Tm Rc Om Tr
1 2 3 4 5 6 7 8
Lemnetum minoris 6.26 19.93 6.23 8.54 7.98 7.28 8.75
Spirodelletum polyrrhizae 7.15 19.58 6.79 8.54 8.16 7.70 8.73
Spirodelo-Salvinietum natantis 6.93 20.03 7.09 9.63 8.19 7.09 8.29
Hydrocharitetum morsus-ranae 4.43 19.52 6.42 8.21 7.56 8.07 7.75
Potametum lucentis 5.72 20.63 7.47 8.44 8.87 8.64 8.65
Elodeetum canadensis 4.08 20.54 6.44 10.02 8.66 8.06 8.39
Ceratophylletum demersi 5.61 20.85 8.05 8.49 9.16 7.27 10.35
Myriophylletum verticillati 4.49 19.90 7.47 8.32 8.61 7.93 9.03
Nupharo-Nymphaeetum albae 4.90 20.52 6.24 8.37 7.99 7.84 7.88
Nymphaeetum candidae 5.30 20.48 6.31 8.22 7.38 7.37 8.12
Potametum natantis 4.45 20.68 6.67 8.82 8.69 8.59 8.39
Polygonetum natantis 4.00 19.21 7.50 8.63 7.50 8.19 8.47
Hottonietum palustris 4.28 19.10 5.37 8.84 7.27 7.56 7.26
Ranunculetum circinati 4.50 19.42 6.87 7.94 9.36 8.06 9.54
Ranunculetum fluitantis 6.50 19.83 7.02 8.92 8.88 8.35 9.04
Ranunculo-Sietum erecto-submersi 6.09 19.04 6.79 8.63 8.23 8.13 8.83
Sphagno-Caricetum rostratae 3.51 15.63 3.91 6.89 6.06 8.64 4.79
Carici canescentis-Agrostietum caninae 4.64 14.36 4.44 7.97 6.58 8.31 6.15
Phragmitetum australis 4.78 14.35 6.62 8.39 8.00 8.05 7.64
Typhetum latifoliae 6.31 17.88 7.59 9.27 8.43 8.14 8.03
Phalaridetum arundinacea 4.31 14.28 7.00 7.81 8.15 7.93 7.18
Caricetum acutiformis 5.64 19.08 6.63 9.22 8.68 7.50 7.88
Iridetum pseudacori 6.17 10.97 5.39 8.06 7.36 7.94 7.22
Filipendulo-Geranietum 4.65 14.17 6.11 7.74 7.71 8.00 7.16
Phalarido-Petasitetum hybridi 5.18 13.31 7.38 8.40 7.88 8.18 7.07
Epilobietum hirsuti 4.79 14.57 7.72 8.82 8.59 7.91 7.61
Molinietum caeruleae 4.90 14.49 4.22 7.64 7.17 8.07 6.38
Junco-Molinietum 4.71 14.40 5.27 8.05 7.48 7.79 6.53
Angelico-Cirsietum oleracei 5.03 13.89 6.26 7.97 7.86 8.24 6.82
Cirsietum rivularis 4.82 14.09 5.65 7.65 7.64 7.97 6.57
Scirpetum silvatici 4.20 16.10 6.65 8.11 7.57 8.03 7.27
Epilobio-Juncetum effusi 4.51 14.28 5.28 7.76 6.53 8.21 6.85
Holcetum lanati 5.23 13.74 5.42 7.84 7.66 7.95 6.91
Deschampsietum caespitosae 5.15 13.48 5.08 7.69 7.32 7.96 6.62
Alopecuretum pratensis 6.12 11.97 6.03 8.13 7.37 7.67 7.12
Arrhenatheretum elatioris 5.76 11.68 5.66 8.06 7.30 7.78 6.80
Anthyllidi- Trifolietum montani 7.16 10.35 4.92 8.15 7.68 7.65 7.33
Poo-Festucetum rubrae 6.00 11.74 5.59 8.09 7.42 7.48 7.02
HiiyK'QBiiii bíchhk, 2008, BHn. 18.7
1 2 3 4 5 6 7 8
Trisetetum flavescentis 5.75 12.14 5.76 8.16 7.37 7.48 6.84
Lolio-Cynosuretum 5.93 12.02 5.31 8.21 7.09 7.57 6.90
Festuco-Cynosuretum 5.84 11.44 5.77 8.37 7.47 7.60 7.34
Calluno-Nardetum strictae 4.53 11.84 4.05 7.55 5.68 8.25 5.06
Spergulo vernalis-Corynephoretum 4.05 9.75 3.48 8.28 4.95 8.28 4.13
Diantho-Armerietum 6.64 10.36 4.56 8.36 7.09 7.79 6.40
Thalictro-Salvietum pratensis 7.64 10.08 4.94 8.44 8.24 7.54 7.29
Origano-Brachypodietum 7.22 10.58 5.03 8.53 8.29 7.69 7.14
Sphagno squarrosi-Alnetum 4.08 15.66 5.77 7.76 6.61 8.25 6.37
Betulo-Salicetum repentis 4.34 14.91 4.70 7.38 6.34 8.04 5.51
Ribo nigri-Alnetum 4.23 15.43 6.00 7.62 7.11 8.27 6.27
Salicetum pentandro-cinereae 4.24 15.13 5.15 7.64 6.66 8.35 6.20
Cladonio-Pinetum 6.99 10.30 4.13 7.85 7.02 8.04 5.93
Peucedano-Pinetum 4.24 12.18 4.36 7.46 5.71 8.54 5.14
Leucobryo-Pinetum 3.74 12.21 4.34 7.22 5.10 8.87 4.93
Molinio (caeruleae)-Pinetum 4.40 14.08 3.95 7.30 5.93 8.45 5.27
Vaccinio uliginosi-Pinetum 3.28 14.42 4.41 7.08 4.71 8.90 4.51
Festuco ovinae-Pinetum 5.49 11.63 4.23 7.43 6.27 8.34 5.55
Betuletum pubescentis 4.41 12.63 5.36 7.48 6.49 8.06 5.49
Querco roboris-Pinetum 4.78 12.16 5.21 8.00 6.56 8.34 5.84
Potentillo albae-Quercetum 5.14 11.87 5.53 8.47 7.20 8.24 6.10
Fraxino-Alnetum 4.38 14.58 6.31 7.84 7.13 8.33 6.48
Stellario-Alnetum 4.55 14.41 6.44 7.61 6.06 8.21 6.24
Dentario glandulosae-Fagetum 5.05 11.96 6.13 8.91 7.93 8.21 6.49
Luzulo pilosae-Fagetum 4.52 12.05 5.69 8.40 7.38 8.25 6.36
Carici pilosae-Fagetum 5.18 11.82 5.95 8.89 7.81 7.96 6.61
Phyllitido-Aceretum 5.24 12.10 6.57 8.84 8.04 8.28 6.67
Tilio cordatae-Carpinetum betuli Var. typicum 5.33 11.90 5.93 8.72 7.49 8.45 6.31
T.c. - C.b. Var. Carex pilosa 5.21 11.90 5.82 8.66 7.29 8.22 6.18
T.c. - C.b. Var. Abies alba 5.16 12.14 5.91 8.71 7.48 8.31 6.57
T.c. - C.b. Var. Stachys sylvatica 5.47 12.20 6.29 8.66 7.62 8.20 6.35
Agropyretum repentis 7.30 10.37 6.69 8.62 7.87 7.69 8.46
Convolvulo arvensis-Agropyretum 7.50 10.31 6.89 8.34 8.06 7.45 8.37
Onopordetum acanthii 7.03 10.13 6.49 8.54 8.01 7.35 7.39
Potentillo-Artemisietum absinthii 7.21 10.53 5.99 8.46 7.89 7.57 7.59
Senecioni-Tussilaginetum 7.85 11.46 7.23 8.64 8.56 7.55 6.98
Carduetum acanthoidis 6.97 10.50 7.55 8.51 7.83 7.52 8.42
Echio-Meliloletum 6.82 10.65 6.09 8.38 8.12 7.32 8.04
Berteroetum incanae 676. 9.74 5.58 8.45 7.75 7.39 7.73
Leonuro-Arctietum tomentosi 6.41 11.46 7.96 8.56 8.40 7.51 7.82
Balloto-Chenopodietum 6.48 10.95 7.43 8.50 8.37 7.59 7.53
Artemisio-Tanacetum vulgaris 6.45 11.26 7.07 8.47 8.09 7.70 7.79
Sambucetum ebuli 6.34 11.66 6.96 8.68 7.87 7.71 7.06
Ivaetum xanthiifoliae 6.46 10.86 7.32 8.89 7.94 7.74 7.65
Helianthetum tuberosi 6.89 11.45 7.05 8.83 8.03 7.36 7.81
Artemisietum annuae 6.22 10.55 7.76 9.46 7.99 6.96 8.06
Alliario-Chaerophylletum temuli 6.41 11.96 7.87 8.45 8.09 7.58 7.27
Chaerophylletum aromatici 6.05 11.79 7.63 8.13 7.97 7.60 7.37
Eupatorietum cannabini 6.06 12.62 7.26 8.32 8.18 7.65 7.31
1. ^icoBe Ta cag0B0-napK0Be rocnogapcTBO
27
Ha^OH&rbHHH ^icoTexHiHHHH ymBepcHTeT yKpaiHH
1 2 3 4 5 6 7 8
Polygonetum cuspidati 6.84 11.80 7.18 8.61 8.28 7.72 8.44
Rudbeckio-Solidaginetum 6.56 12.20 6.98 8.52 8.23 7.64 7.48
Digitarietum ischaemi 6.05 10.52 5.63 9.14 6.51 7.59 7.38
Echinochloo-Setarietum 6.04 10.90 6.74 9.02 7.01 7.17 6.98
Gal ins ogo -Se tarietum 5.94 11.27 6.76 9.06 7.25 7.88 7.66
Sisymbrietum sophiae 7.20 10.41 6.99 8.69 8.08 7.36 7.89
Chenopodietum ruderale 6.40 10.72 7.52 8.97 8.02 7.62 8.10
Malvetum pusillae 6.32 10.70 6.25 8.36 7.60 7.75 7.99
Vicietum tetraspermae 5.87 11.07 6.14 8.58 7.34 7.60 7.52
Apero spica-venti-Papaveretum 6.17 10.81 6.58 8.77 7.79 7.63 7.94
Lolio-Plantaginetum 6.55 11.47 6.84 8.64 7.51 7.56 7.80
Puccinelietum distantis 6.50 11.04 6.67 9.00 8.28 7.94 8.91
Prunello-Plantaginetum 6.07 12.26 6.67 8.60 7.36 7.67 7.33
Polygono-Bidentetum 4.85 14.73 7.41 8.42 7.84 8.00 7.61
Epilobietum angustifolii 5.84 11.97 6.61 8.40 7.09 7.87 6.38
Rubo-Solidaginetum serotina 6.28 12.68 7.80 8.58 8.06 7.54 7.18
Rubo-Calamagrostidetum 5.45 11.72 5.37 8.15 6.39 7.93 5.68
Sarothamnetum scoparii 5.44 10.85 4.21 8.23 5.96 7.99 5.56
Sambucetum nigrae 6.07 11.34 8.11 8.96 7.89 7.46 7.09
Rubetum idaei 5.58 12.18 6.22 8.07 7.42 7.99 6.59
Rubo-Prunetum spinosae 6.27 11.37 6.40 8.44 7.92 7.69 6.99
Sambucetum racemosae 5.95 11.54 6.68 9.03 7.83 7.80 6.73
Rubetum plicati 4.50 12.16 5.49 7.93 6.06 7.87 6.64
Trifolio-Agrimonietum 6.40 11.81 5.65 8.18 6.81 7.98 6.35
Ta6n. 3. PeMUMU eкоnогiцних uuHHume KRacie pocRUHHOcmi _Укрaiнcbкого Pomtemwi_
Knacu poenHHHoeri Cepegm 3HaneHHa pe^HMiB eKonorinHHx hhhhhklb, b 6anax
Ca Hd Nt Tm Rc Om Tr
Lemnetea minoris 6.78 19.85 6.70 8.90 8.11 7.36 8.59
Potametea 5.37 20.09 6.79 8.64 8.46 7.98 8.68
Scheuchzerio-caricetea 4.64 14.36 4.44 7.97 6.58 8.31 6.15
Oxycocco-sphagnetea 4.50 14.91 4.12 7.94 5.81 8.11 6.95
Phragmitetea 5.44 15.31 6.65 8.55 8.12 7.91 7.59
Molinio-arrhenatheretea 5.21 13.38 5.83 8.04 7.50 7.86 6.93
Nardo-callunetea 4.53 11.84 4.05 7.53 5.68 8.25 5.06
Koelerio glaucae-corynephoretea canescentis 5.35 10.05 4.02 8.32 6.02 8.03 5.26
Festuco-brometea 7.43 10.33 4.98 8.52 8.26 7.56 7.21
Alnetea glutinosae 4.22 15.31 5.35 7.67 6.72 8.22 6.13
Vaccinio-piceetea 4.70 12.18 4.58 7.51 5.98 8.44 5.34
Querco-fagetea 5.07 11.97 5.98 8.56 7.64 8.21 6.43
Agropyretea intermedio-repentis 7.40 10.44 6.79 8.48 7.96 7.57 8.42
Artemisietea vulgaris 6.66 11.20 7.08 8.58 8.09 7.52 7.65
Stellarietea mediae 6.32 10.75 6.65 7.36 7.41 7.56 7.67
Bidentetea tripartiti 4.85 14.73 7.41 8.42 7.84 8.00 7.61
Epilobietea angustifolii 5.68 11.78 6.28 8.35 7.10 7.79 6.51
Trifolio-geranietea sanquinei 5.40 11.81 5.65 8.18 6.81 7.98 6.35
Лггература
1. Дщух Я.П. Екологiчна характеристика стетв Волино-Подiлля (Укршна)// Укр. ботан. журн. - 1993, № 2. - С. 5-13. 123.
2. Дщух Я.П., Плюта П.Г. Фггошдикащя еколопчних факторiв. - К.: Наук. думка, 1994. - 280 с.
3. Дщух Я.П. Соломаха В.А. Еколопя синтаксошв сегетально! рослинност Украши// Укр. ботан. журн. - 1994, 51, № 1. - С. 18-23.
4. Раменский Л.Г. Введение в комплексное почвенно-геоботаническое исследование земель. - М.: Сельхозгиз, 1938. - 620 с.
5. Сорока МЛ. Рослиннють Укршнського Розточчя. - Львiв: Свiт, 2008. - 432 с.
6. Сорока М.1. Флора та рослиннють територп, зарезервовано! пiд створення мiжнародного бiосферного резервату "Розточчя". Матер. до проекту та номшацшно'! форми. -Львiв: НЛТУ Украши, 2008. - 115 с.
7. Badania biologiczne ekosystemow l^dowych i wodnych Roztocza i Karpat Wschodnich w warunkach antropopresji/ Mat. Lubelsko-Lwowskiej sesji nauk. 25-27 09.1989. - Lublin: Wyd-wo UMCS, 1990. - 165 s.
8. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York: Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
9. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warszawa: PWN, 2001. - 536 s.
УДК 637.7 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
К1Т Л1СОВИЙ (FELIS SILVESTRIS L.) В МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДДЯХ ХУСТСЬКОГО РАЙОНУ
Проаналiзовано динамшу чисельносп, бютопи поширення, бюлопчш особли-восп Felis silvestris в мисливських упддях Хустського району (Закарпатська обл.). У бютопах взаемного юнування Felis silvestris та жертв виявлено високий взаемозв'я-зок щiльностi хижака та Tetrastes bonasia (r=0,85), Phasianus colchicus (r=0,72), Lepus europaeus (r=0,72). Розглянуто вплив факторiв середовища (погодш умови, конку-ренцiя, браконьерство) на популящю Felis silvestris.
Ключов1 слова: Felis silvestris, Tetrastes bonasia, Phasianus colchicus, Lepus europaeus, конкуренщя, браконьерство.
Assoc. prof. P.B. Khoeckiy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Forest cat (Felis Silvestris L.) in hunting's lands Khust district
The dynamics of quantity, biotope distribution, biological features Felis silvestris in huntings lands of Khust district (Zakarpatya region) is analysed. In biotope mutual existence Felis silvestris and victims discovered closeness predator and Tetrastes bonasia (r=0,85), Phasianus colchicus (r=0,72), Lepus europaeus (r=0,72). Influence factors environment (weather terms, competition, poaching) on population Felis silvestris is considered.
Keywords: Felis silvestris, Tetrastes bonasia, Phasianus colchicus, Lepus europa-eus, competition, poaching.
Ктг люовий (Felis silvestris Schreb.) - рщюсний представник фауни Украши, один i3 двох представниюв родини котяч1 (Felidae) ряду хижих (Cani-formes). Протягом ХХ ст. вщбулося ютотне зменшення ареалу та чисельносп виду в Укра1ш. Вид занесений в Червону книгу Украши, до Списку Бернсько! конвенцй. З метою збереження виду необхщний мошторинг за чисельшстю та поширенням звiра.
