CC BY
68
FEATURES OF WORK CONDITIONS AND THEIR IMPACT ON HEALTH OF THE WORKERS IN LIGHT INDUSTRY
Lototska-Dudyk U.B., Krupka N.O.
ОСОБЛИВОСТ1 УМОВ ПРАЦ1 ТА ВПЛИВ IX НА ЗДОРОВ'Я ПРАЦ1ВНИК1В ЛЕГКО! ПРОМИСЛОВОСТ1
ЛОТОЦЬКА-ДУДИК У.Б., КРУПКА Н.О.
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iм. Данила Галицького УДК 613.6:687
Ключовi слова: легка промисловiсть, умови пращ, чинники виробничого середовища, виробничий травматизм, стан здоров'я працiвникiв.
1вень соц1ально-економ1чного розвитку будь-якого суспшь-ства визначаеться не т1льки потужн1стю виробничих сил та характером виробничих вщно-син, техшчною оснащен1стю та професмною пщготовленютю прац1вник1в, але й багато у чому залежить вщ стану Тхньо-го здоров'я. Збереження здоров'я прац1вниюв та забезпе-чення безпеки на робочих мю-цях е одним 1з головних завдань у законодавчм систем! соц1альних гарант1й.
Реал1зац1я Загальнодержав-ноТ ц1льовоТ соц1альноТ програ-ми «Збереження i розвиток трудового потенц1алу УкраТни на 2008-2017 роки» передбачае широке впровадження заходiв щодо безпечних та нешюдли-
вих умов пращ зниження ризи-ку втрати здоров'я i життя пра-цiвникiв на виробництвi. Одним iз оптимальних варiантiв реали зацií програми е посилення регуляторного впливу держави у напрямку впровадження комплексу заходiв профiлактики професмно-зумовлено)' та професiйноí захворюваностi, зменшення факторiв шюдливо-го впливу на оргашзм пра^вни-кiв, скорочення кiлькостi робочих мюць зi шкiдливими та важ-кими умовами працi.
На думку Н.Ф. 1змерова (2005), попередження шкоди для здоров'я працiвника порiв-няно з матерiальними компен-са^ями втрати здоров'я е не просто найбшьш гуманним, але й найекономiчнiшим шля-
ОСОБЕННОСТИ УСЛОВИЙ ТРУДА И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ЗДОРОВЬЕ РАБОТНИКОВ ЛЕГКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ Лотоцкая-Дудык У.Б., Крупка Н.О.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого Цель работы: обобщение данных об особенностях условий труда и производственном травматизме в разных отраслях легкой промышленности, исследование их влияния на состояние здоровья и формирование профессионально-обусловленной патологии работающих. Материалы и методы исследования: результаты исследований физических и химических факторов на предприятиях легкой промышленности Львовcкой области, научные публикации, статистические данные.
Результаты исследования. Работники большинства профессий легкой промышленности испытывают влияние комплекса производственных факторов, среди которых доминирующее гигиеническое значение имеют повышенные уровни шума и вибрации, электромагнитное излучение, неблагоприятный микроклимат, вынужденная рабочая поза и повышенное зрительное напряжение во время выполнения технологических операций. Экспозиция канцерогенными факторами на рабочих местах составляет от 16 (производство обуви) до 33 (текстильное производство).
В структуре заболеваемости с временной потерей работоспособности преобладают болезни органов дыхания, системы кровообращения, костно-мышечной и нервной систем. Производственно-обусловленными заболеваниями являются вертеброгенная патология,
нарушение функции слухового анализатора, аллергические заболевания, в том числе бронхиальная астма, онкологические заболевания. Значительная часть факторов производственной среды в легкой промышленности проявляет свойства репротоксикантов и негативно влияет на фертильный потенциал работающих, среди которых женщины составляют от 62,1% (меховое производство) до 86,35% (швейная отрасль). Отклонения репродуктивного здоровья проявляются нарушениями менструального цикла, воспалительными заболеваниями половых органов, патологией беременности и родов. Удельный вес профессиональной заболеваемости в легкой промышленности составляет 0,3-0,4 в структуре общей профессиональной заболеваемости. Наблюдается позитивная тенденция к снижению травматизма в отрасли (за 2012 г. уменьшилась в 3,8 раза в сравнении с 2008 г.), который, однако, остается самым высоким среди европейских стран. Изучение особенностей условий труда в легкой промышленности при современной организации производства и оценка состояния здоровья работников отрасли являются подпочвой для установления закономерностей формирования комплекса профессиональных факторов, причинно-следственных связей между факторами производственной среды и показателями состояния здоровья рабочих и обоснования системы профилактических мероприятий по улучшению условий труда и сохранению здоровья рабочих. Ключевые слова: легкая промышленность, условия труда, факторы производственной среды, производственный травматизм, состояние здоровья рабочих.
© Лотоцька-ДудикУ.Б., Крупка Н.О. СТАТТЯ, 2016.
FEATURES OF WORK CONDITIONS AND THEIR IMPACT ON HEALTH OF THE WORKERS IN LIGHT INDUSTRY Lototska-Dudyk U.B., Krupka N.O.
Danylo Halytskyi National Medical University, Lviv
Objective. We generalized the data on the features of work conditions and occupational traumatism in different branches of light industry and studied their impact on the state of health and the formation of the occupationally stipulated pathology in the workers.
Materials and methods. We used the results of the study of physical and chemical factors at the enterprises of light industry in the Lviv Region, scientific publications, statistical information. Results. The workers of the majority of professions in light industry are affected a complex of production factors. Elevated levels of noise and vibration, electromagnetic radiation, unfavorable microclimate, forced working pose and increased visual tension at the performance of the technological operations have a dominant hygienic importance. A carcinogenic factor exposure at the working places makes up from 16 (shoe industry) to 33 (textile production). Diseases of respiratory, cardiovascular, nervous and musculoskeletal systems prevail in the morbidity structure with a temporal loss of capacity. Vertebral pathology, disorders of the function of acoustic analyzer, allergic diseases, including bronchial asthma, oncologic diseases are
occupationally caused ones. A considerable part of the factors of the production environment in light industry demonstrates the properties of reproductive toxicants and negatively affects the fertile potential of the workers, where the women makes up 86.35% (sewing industry) — 62.1% (fur production). The deviations of reproductive health are exhibited by the disorders of menstrual cycle, genital inflammatory diseases, pathology of pregnancy and labor. A share of occupational morbidity in light industry makes up 0.3-0.4 in the structure of general occupational morbidity. There is a positive tendency to a decline of traumatism in industry (a decrease of 3.8 times for 2012 in comparison with 2008), which, however, remains high among the European countries. Study of the features of the work conditions in light industry at modern organization of production and estimation of the state of health of the workers in industry are a basis for the establishment of the regularities of the formation of the complex of the professional factors, the cause — consequence relationships between the factors of production environment and the indices of the state of health of the workers and development of the system of prophylactic measures for the improvement of work conditions and preservation of health of the workers.
Keywords: light industry, work conditions, factors of production environment, occupational traumatism, state of health of the workers.
хом розвитку суспшьства, а збереження здоров'я здоро-вих — найбТпьш ефективним та дешевим способом профТпак-тики захворюваност1 праце-здатного населення.
Науково-техшчний прогрес, змши соц1ально'Т та демогра-ф1чно'Т ситуацп у кра'Тш, наявнють нацюнальних про-ект1в актив1зували вивчення умов прац1 у р1зних галузях промисловостк
Нацюнальна легка проми-словють е багатогалузевим комплексом з виробництва товар1в народного споживан-ня, яка складаеться 1з 17 тдга-лузей. За даними оргашзацп економ1чноТ ствпращ та розвитку (ОЕЭй), легка промисло-вють випереджае за обсягом машино- та автомобшебуду-вання, оборонно-промисловий комплекс та х1м1чну промисло-вють. Виробництво продукцп легкоТ промисловост1 у розви-нених краТнах становить 5056% вщ загальноТ структури промисловостк В Укра'Тш легка промисловють е також одшею з провщних у народному гос-подарств1 та соц1ально ор1ен-тованою галуззю, в яюй зайня-та значна частина населення.
У л1тератур1 представлен! лише окрем1 роботи з ппешч-
hoï оцшки комплексу факторiв, що дють на сучасних вироб-ництвах легко)' промисловост (Гвозденко Л.А. та ствавт., 1лынська А.В., КузьмЫов Б.П. та ставт.), стану охорони пращ у галузi (|зов^ Т.Л.) та оцЫки еколопчно'Т ситуаци на цих пщ-приемствах (Свщев Г.А. та ствавт., Гуторова Н.В.).
Вивченням умов пращ та стану здоров'я пращвниюв окремих тдгалузей легко) про-мисловостi займалися Дро-ботенко В.А. (вiскозне виробництво), Козлова О.Л. (виробництво нетканих матерiалiв), Кащеев О.В., Перхов В.1. (текстильна галузь), Галкш В. Т., Смирнова Е.В., Назаренко В.1. (швейна галузь), Черемiн Р. В., Москаленко Д.М. (ткацьке виробництво), (Дементьев А.А., Морачева В.1. та ствавт., Ка-мТпов Р.Ф. та ствавт. (виробництво взуття), Завгород-
нм 1.В., Алiмбетова Г.З.,
Груздьов G.G. (шюряне вироб-ництво).
Проте сучаснi тенденцп розвитку легко) промисловостi потребують комплексного до-слiдження i систематизацп оцiнки впливу умов працi, матерiалiв та технологiй на здоров'я пращвниюв та стан промислово) безпеки у галузк
Мета роботи — узагальнен-ня даних про особливост1 умов прац1 та виробничий травматизм у р1зних галузях легкоТ промисловосл, досл1дження Тхнього впливу на стан здо-ров'я та формування профе-сшно-зумовлено'Т патолог1Т' прац1вник1в.
Матерiали та методи дослiдження: викоп1ювання протокол1в досл1джень ф1зич-них фактор1в I х1м1чних чинник1в на п1дприемствах легкоТ про-мисловост1 Льв1вщини, викона-них лаборатор1ею промисловоТ токсиколог1Т ЛНМУ 1м. Данила Галицького та лабораторним центром ДСЕС УкраТни, в1тчиз-нян1 I заруб1жн1 науков1 публка-ц1Т, статистичш дан1.
Використано метод системного анал1зу (вивчено та про-анал1зовано особливост1 умов прац1 у легюй промисловост1, стан здоров'я та травматизму прац1вник1в галуз1), а також б1блюсемантичний метод (вивчено св1товий досвщ I в1т-чизнян1 розробки щодо визна-чення впливу умов та характеру прац1 у легкм промислово-ст1 на формування донозоло-г1чних та патолог1чних стан1в у роб1тник1в).
Результати дослiдження та Ух обговорення. Прац1вники
61 Environment & Health №3 2016
бiльшостi професiй легко)' про-мисловостi у процесi виробни-чо) дiяльностi зазнають впливу комплексу виробничих чинни-юв, серед яких домiнуюче ппе-шчне значення мають тдвище-нi рiвнi шуму i вiбрацií, електро-магытне випромЫювання,, ви-мушена робоча поза та пщви-щене зорове напруження тд час виконання технологiчних операцм [1].
Вагома роль вiдводиться також пиловому навантаженню на органiзм пра^вниюв. Так, за даними Галкiна В.Ж. (2005) [2], на 6,2% робочих мюць швачок зареестровано перевищення концентрацií пилу, 15,2% — перевищення рiвнiв електро-статичного поля, 59-87% — рiвень осв™еносл суттево нижчий вiд нормативно) ве-личини.
Комбшована дiя шуму та вiб-рацií е одними iз провщних шкiдливих чинникiв швейного (розкрiйний, швейний цехи), взуттевого (розкрiйний, виру-бувальний, складальний цехи) та текстильного (ткацький цех) виробництв.
Е^валентш рiвнi непостм-ного шуму на робочих мюцях швачок становлять 91 дБА, кориговаш рiвнi локальноí вiб-рацií — 113-115 дБ з переви-щенням на частотi 125 Гц на 35 дБ [3].
Рiвнi шуму на робочих мiсцях ткаль коливаються у дiапазонi 89-104 дБА. За спектром шум е широкосмуговим, за часовою характеристикою — постмним. Ткацью верстати генерують загальну технологiчну вiбра-цiю, рiвнi якоí перевищують ГДР за осями X та У Умови пращ у ткацькому виробництвi за рiвнем шумового наванта-ження вiдповiдають 3 класу 2 ступеня шкiдливостi та небез-печностi, за рiвнем вiбрацií — класу 3.1 [4, 5].
У шюряному виробництвi на робочих мюцях мiздрильникiв,
апаратникiв дублення, жиру-вальниюв, стругальникiв, тяг-нульниюв, шлiфувальникiв, крашвниюв, транспортуваль-никiв рееструеться перевищення е^валентного рiвня звуку на 10-25 дБА. Ви-робничий шум за характером спектра е широкосмуговим, за часовими характеристиками — непостмним, що коливаеться у часк Окремi технологiчнi опе-рацií (мiздрiння, вiджимання, тяжiння шюр, розведення, готування вапняного молока) супроводжуються впливом на працiвникiв загальноí техноло-пчно[ або транспортно-техно-логiчноí (операцiя доставки матерiалiв краном) вiбрацií робочого мюця.
Ця вiбрацiя — переважно низькочастотна з перевищен-ням у рядi випадкiв допустимих рiвнiв вiброшвидкостi та екви валентного корегованого рiвня (операцiя мiздрiння, доставки матерiалiв краном). Процес обрiзки та шлiфування шкiри характеризуеться впливом на руки робiтникiв локальноí вiб-раци [6].
Iнтенсивнiсть шуму на окре-мих робочих мiсцях пра^вни-кiв взуттевоí галузi становить 76-68 дБА у заголвельних цехах, 90-92 дБА — у збираль-них, 96-108 дБА — у вирубу-вальних. За спектральним складом шум е широкосмуго-вим з переважанням допустимих рiвнiв за уама октавними смугами середньогеометрич-них частот вщ 125 до 8000 Гц. За рiвнем шуму робочi мiсця вирубки, зшивання, полiруван-ня деталей взуття характеризуются як шкiдливi (клас 3.1 i 3.2) [7].
Проведенi нами дослщження шумового навантаження пра-щвниюв взуттевих пiдпри-емств м. Львова показали, що рiвень шуму на робочих мюцях розкршниюв деталей взуття становить 65,8-82 дБА, клей-мування деталей — 81,5-83 дБА, операторiв швейних машин (пошиття верху та обшивання краíв деталей взуття) — 67,5-73,5 дБА, затя-гування верху взуття — 6669,5 дБА [8].
Низка технолопчних процеав виробництва взуття характери-зуеться впливом на пра^вни-юв, окрiм шуму, загальноí та локально( вiбрацií. Дiя локаль-ноí вiбрацií супроводжуеться статичною напругою верхнiх
кшщвок (притискання i утри-мання заголвки). Загальний час контакту працiвникiв з цим чинником протягом змiни сягае 85% тривалост робочоí змiни. У вирубувальному цеху рiвнi загальноí вiбрацií сягають значних величин (108-112 дБ). Вiброшвидкiсть за усiма осями (X, X Z) перевищуе допустимi параметри [9].
Бiльшостi пiдгалузей легкоí промисловост притаманне насичення виробничих прими щень джерелами електромаг-нiтних полiв промислово[ частоти (електродвигуни об-ладнання, кабелi живлення, системи освтпення, електро-праски тощо). За щшьнютю потоку електромагнiтноí Ыдук-цií у низькочастотному дiапазо-нi (5-2000 Гц) робочi мiсця у швейному, трикотажному та шкiргалантерейному вироб-ництвах можна роздiлити на ктька груп: до 0,25 мкТл (апре-турники, обробники ворсу, контролери продукцп); 0,250,5 мкТл (настильники тканин, термообробники); 0,5-1,5 мкТл (роб^ники автоматизованого розкрою, закрiйники, шве( на нумерацií, в'язальники, опера-тори мехашчного пресу) та понад 1,5 мкТл (роб^ники роз-рiзування тканин, шюри на стрiчкових пилках, шве( з пошиття) [10]. Залежно вщ розташування джерела ЕМП до зони опромшення потрапляють рiзнi дiлянки тша робiтниць. Так, за даними Охрiменко П.В. [3], варiацií "магштних полiв" у дiлянках грудноí кпiтки, колшного i кульшового суглобiв та малого тазу становлять 0,25-0,5 мкТл i 1,5-1,8 мкТл вщ-повiдно.
Особливо! уваги при вивченнi впливу магытних полiв проми-словоí частоти заслуговуе проблема однонаправлено[ пара-лельно[ дií факторiв виробничо-го середовища. Встановлено наявнiсть тiсного колiнеарного зв'язку мiж максимальними рiвнями магнiтноí Ыдукцп 50 Гц i рiвнями шуму, локально[ та загальноí вiбрацií (г=0,9), що вiдображае технологiчну ед-нють походження цих чинникiв вiд [хых джерел — зростання робочоí потужност електро-двигуна призводить до збть-шення рiвня магнiтного поля та шуму при його роботк Пщви-щення рiвнiв цих чинникiв супроводжуеться зростанням напруженост працi (г=0,8) [11].
№ 3 2016 Еоттошшт & Иеаьти 62
М1крокл1матичн1 параметри на робочих мюцях швачок, роз-крмниюв, термообробник1в, апретурник1в, прасувальник1в у швейному та трикотажному виробництвах характеризуются пщвищеною температурою пов1тря (26,5-29,0°С) та вщнос-ною волог1стю (до 80%) [10, 11]. Несприятлив1 мкрокшма-тичш умови притаманн1 I шюря-шй галуз1. Виконання в1дмочу-вально-зольних, дубильних процес1в супроводжуеться п1д-вищеною волог1стю; сушильн1, оздоблювальш процеси харак-теризуються п1двищеними р1в-нями швидкост1 та в1дносноТ' вологост1 пов1тря у холодний пер1од року I тдвищеними температурою та швидкютю руху пов1тря у теплий перюд [6].
Особлив1стю орган1зац1Т ви-робничого процесу б1льшост1 профеай у легюй промислово-ст1 е також наявнють неспри-ятливих ергоном1чних чинниюв, монотонн1сть та напружен1сть прац1 (тривалють зосереджен-ня — 80-90% тривалост1 зм1ни).
За гендерним розподшом переважну к1льк1сть прац1вни-к1в легкоТ промисловост1 ста-новлять ж1нки: у швейному виробництв1 — 86,35%, текстильному — 72%, шюряно-взуттевому - 66,5%, хутряному — 62,1%. Тому здмснення мон1торингу з метою оптим1за-ц1Т умов прац1 у дашй галуз1 з урахуванням особливостей в окремих пщгалузях на тл1 попршення демограф1чноТ' ситуац1Т в УкраТн1 е вкрай важ-ливим та актуальним.
Значна частина чинник1в виробничого середовища у легк1й промисловост1 проявляе властивост1 репротоксикант1в та негативно впливае на фер-тильний потенц1ал прац1вниць. Бабанов С.А. [12] наводить перелк профес1йних ушкод-жень репродуктивноТ системи у ж1нок-прац1вниць легкоТ про-мисловост1 за умов впливу х1м1чних та ф1зичних виробни-чих чинниюв. Зокрема, наявнють таких виробничих полютант1в, як формальдегщ, фенол, акрилоштрил, вЫтхло-рид, пентан, 1зопентан, оксид вуглецю, оксид азоту з поеднанням наднормових р1в-н1в шуму та в1браци спричиняе альгоменорею, пперменстру-альний синдром, ендокринн1 порушення, захворювання шийки матки, загальш захво-рювання статевих оргашв,
самов1льн1 аборти, ускладнен-ня переб1гу полог1в, п1двищену перинатальну смертн1сть не-мовлят у ж1нок-прац1вниць швейного та текстильного ви-робництв. Тривалий контакт з с1рковуглецем та с1рководнем у виробництв1 в1скозного полотна призводить до порушень менструального циклу — ппо-менструального I ппермен-струального синдром1в у роб1т-ниць.
Шк1длив1 умови прац1 спри-чиняють не тТпьки профес1йну захворюван1сть, але й впли-вають на захворюван1сть з тим-часовою втратою працездатно-ст1 (ЗТВП). Анал1з показник1в та структури ЗТВП на пщприем-ствах легкоТ промисловост1 м. Киева показав, що значна питома вага належить таким нозолог1чним формам, як хво-роби орган1в дихання, системи кровооб1гу, к1стково-м'язовоТ' та нервовоТ систем. Серед хвороб кютково-м'язово'Т системи домшують остеохондроз та остеохондрит, нервовоТ системи — вегетосудинна та нейро-циркуляторна дистон1я. Додат-ково рееструються хвороби репродуктивноТ системи [10]. 1дентичн1 дан1 отриман1 при поглибленому анал1з1 тимчасо-воТ непрацездатност1 роб1тниць швейних фабрик м. Санкт-Петербурга (Рос1я). Провщни-ми захворюваннями у структур! ЗТВП е хвороби оргашв крово-об1гу, дихання, ендокринноТ I к1стково-м'язовоТ систем. За останш роки рееструеться зро-стання в 1,5 рази пнеколопчно'Т захворюваност1 за рахунок зб1льшення частоти запальних захворювань статевих оргашв, кшмактеричних розлад1в, захворювань та дисфункц1Т' молочних залоз [1]. У структур! ЗТВП пращвниць швейних фабрик мют Ржев та Торжок (Роая) переважають хвороби опорно-рухового апарату (1 рангове мюце), орган!в травлення (2 рангове мюце), оргашв зору (3 рангове мюце) [2]. За вковим розподшом р!вень захворюва-ност! домшуе у категор!ях 30-39 рок!в — 42% випадюв та 40-49 роюв — 43%.
Поширен!сть захворювань серед пращвниюв текстильних п!дприемств м. Москва (Роая) на 21,6% перевищуе аналопч-ний показник по Московськ!й область Хвороби орган!в дихання ! кровооб!гу у структур! захворюваност! текстильниюв
складають 48% (у Московськ!й област! ! Рос!Т в!дпов!дно 37,2% ! 33,6%). Особлив!стю структури ЗТВП у зв'язку з хворобами ! травмами на текстильних пщ-приемствах МосковськоТ област! е поширенють травматизму (III мюце за ктькютю випадюв, по Роси — VII). Прихована пато-лопя частше виявлялася у пра-щвниюв провщних виробничих цех!в: прядильно-ткацького (збшьшення на 51,4%), крутильного (на 47,3%), чесального (на 43,9%), фарбувального (на 35,5%) [13].
Результати пороговоТ та над-пороговоТ тональноТ аудюмет-р1Т вказують на порушення слу-ховоТ функци за типом звуко-сприйняття, у розширеному д!апазош частот — на ушкод-ження периферичного та центрального вщдТшв слухового анал!затора пращвниюв текстильних виробництв [5].
За даними Москаленко Д.М. [14], лише близько 20% опита-них жЫок-ткаль вважають себе практично здоровими, решта вщзначають порушення стану здоров'я. Встановлено пряму кореляцмну залежнють м!ж стажем роботи та захворюваш-стю серцево-судинноТ системи (коефщент кореляци г = 0,59), функцюнальш порушення ве-гетативноТ нервовоТ системи (г = 0,58), захворювання хребта (г = 0,51). У значноТ частини пращвниць виявлен! порушен-ня репродуктивного здоров'я (г = 0,59), зокрема менструаль-ноТ функци, переб!гу ваптност!, полопв та тсляпологового перюду тощо. За результатами множинного кореляцмного анал!зу встановлено прогно-стичну значущють параметр!в виробничого середовища що-до порушень репродуктивного здоров'я. Найбшьший детерми нуючий вплив мають шум (34,8%), в!бращя (20,3%), стаж роботи (25%). Найуразлившою з точки зору ризику порушень
63 Еотшошшт & Иеаьти №3 2016
репродуктивного здоров я за рахунок зниження компенса-торних можливостей органiзму внаслiдок тривалоТ дм виробни-чих чинникiв виявилася стажо-ва група 6-10 рокiв.
У структурi ЗТВП працiвникiв взуттевоТ галузi переважають хвороби нервовоТ, дихальноТ та серцево-судинноТ систем, кiстково-суглобового апарату. Серед професмних захворю-вань зустрiчаються хвороби перифермноТ' нервовоТ систе-ми, бронхiальна астма, дерма-този. Використання у техноло-гiчних процесах канцерогенних речовин призводить до роз-витку раку порожнини носа, сечового мiхура та лейкозiв. Данi Bureau of labor Statistics (USA, 2004) свщчать, що взут-тева галузь характеризуеться надвисоким рiвнем захворюва-ност на хвороби, спричиненi повторюваними травмами [8].
Даш поглиблених медичних оглядiв роб^ниюв основних професiй шкiряних виробництв вказують на переважання патологiТ серцево-судинноТ
системи (ппертошчна хвороба), оргашв травлення (вираз-кова хвороба шлунка та два-надцятипалоí кишки, хрошчний гастрит та хронiчний холецистит), захворювань оргашв дихання та ендокринноТ системи. Виробничо-зумовленими захворюваннями для шюряно-го виробництва е сполучена вертеброгенна патолопя та дисциркуляторна енцефалопа-ля, алергiчнi дерматити та грибковi ураження шкiри, суб-атрофiчнi фаринпти та ринiти, хронiчнi кон'юнктивiти [6].
Деяким галузям легко1 про-мисловост притаманна канцерогенна небезпека для здо-ров'я працiвникiв [15]. За кла-сифiкацiею 1АЯС, працiвники виробництва одягу на робочо-му мюц зазнають впливу 23 канцерогенних факторiв, серед яких переважають формальдегид, (33,2% працiвникiв), полiциклiчнi ароматичш вугле-воднi (14,5%), тетрахлорети-лен (13,3%), природне та штуч-не УФВ (9,7%), природний газ радон-222 та ДПРР (9,3%). Особливу небезпеку становить виробництво одягу iз тканин, що мютять азбест (засоби захисту для пожежникiв тощо).
Пра^вники текстильного виробництва на робочому мюц зазнають впливу 33 канцерогенних факторiв. Домiнуючими iз них е полщиктчш ароматичнi вуглеводнi (19,65% пра^вни-кiв), формальдегiд (18,1%), тетрахлоретилен (11,3%), три-хлоретилен (7,4%), сполуки хрому (VI) (9,8%), природний
газ радон-222 та ДПРР (15,2%). Загалом текстильне виробництво належить до 11А групи канцерогенност вироб-ничих процесiв за класифкаци ею 1АЯС (без деталiзацií експо-зицií канцерогенними факторами); експонування барвни-ками пщ час фарбування тканин — до Iгрупи канцерогенно-стк Доведено пiдвищений ризик раку яечниюв працiвниць текстильноí промисловостi при експозицп до 10 рокiв пилу кремню (НР = 6,8; С1 = 0,6-76) та зворотний градiент ризику цiеí патологií при виробництвi бавовняно1 продукцií (НР = 0,7; 95% С1 = 0,4-1,0) [16].
Пращвники виробництва шкiри, хутра та виробiв iз них на робочому мющ зазнають впливу 18 канцерогенних фак-торiв. Домiнуючими iз них е: сильш неорганiчнi кислоти, що мютять арчану кислоту (20,2% працiвникiв), формальдегщ (15,2%), сполуки хрому (VI) (15,2%), природний газ радон-222 та ДПРР (8,2%). Експо-нування барвниками пщ час фарбування шюр належить до I групи канцерогенност (без деталiзацií канцерогенних фак-торiв).
Виробництво взуття також належить до канцерогеноне-безпечних. Серед 16 канцерогенних факторiв виробничого процесу переважають тетрахлоретилен (21,1% пращвни-юв), трихлоретилен (20,9%), формальдегщ (10,4%). Експо-нування барвниками пщ час фарбування взуття належить
Таблиця 1
Кшькють потерпiлих через нещаснi випадки на виробництвi у легкiй промисловостi за видами eK0H0Mi4H0i' дiяльностi за 2008-2012 роки
Вид економ1чноТ д1яльност1 2008 р. 2009 р. 2010 р. 2011 р. 2012 р.
Легка промисловють загалом 113 72 70 41 30
Прядильне виробництво 28 23 6 1 2
Ткацьке виробництво, оздоблення тканин та текстильних вироб1в, виробництво вироб1в з текстилю 14 15 0 11 7
Виробництво килим1в та килимових вироб1в, канат1в, мотузок, шпагату, с1ток 1 - 1 1 -
Виробництво нетканих текстильних матер1ал1в та вироб1в з них, фетрових вироб1в, 1нших текстильних вироб1в 14 6 2 11 8
Виробництво трикотажного полотна та трикотажних вироб1в 3 1 1 - -
Виробництво панч1шно-шкарпеткових вироб1в 4 2 2 2 1
Виробництво одягу 1з шк1ри, виробництво робочого одягу, виробництво верхнього та спщнього одягу, виробництво Ышого одягу та аксесуар1в 24 12 17 8 7
Вичинка та фарбування хутра й овечих шкур, виробництво вироб1в 1з хутра 1 1 - - -
Виробництво шюри, шк1ряних галантерейних та дорожн1х вироб1в 11 3 6 1 1
Виробництво взуття 16 9 5 7 4
до I групи канцерогенност1 за класиф1кац1ею ^С
Умови прац1 у швейн1й галуз1 впливають на процес форму-вання здоров'я людини в онтогенез!. Встановлено тенденцп щодо можливого зв'язку м!ж захворюван!стю на л!мфо-бластну лейкемю у д!тей, матер! яких працювали швачками тд час ваптностк За даними опитування, у несприятливих виробничих умовах ам мюяц1в п1_д час ваг!тност! працювали 26 жЫок (середн!й в1к 23,4 ± 0,9 рок!в), як! згодом народили д!тей, в яких д!агностовано гостру л!мфобластну лейке-м!ю. Загальна тривалють робо-ти швачкою до народження дитини становила вщ 4 мюящв до 10 рок!в (4,3 ± 0,9 роки) [17].
Яворовський О.П. та ствав-тори [4] вказують, що висока частота ускладнень пщ час ваг!тност! та полог!в у матер!в-ткаль сприяе порушенню стану здоров'я немовлят. Так, у 4,4% роб!тниць ткацького вироб-ництва вага немовлят була меншою, шж 2500 г, 15,5% д!тей народилися у стан! асфк с1Т", що практично вдв1ч1 пере-вищувало ц! показники у робт ниць, як! не контактували з! шк!дливими виробничими чин-никами на п!дприемств!.
Експозиц!я виробничих фак-тор!в на орган!зм пращвниюв легкоТ промисловост! призво-дить до розвитку професмно'Т патолог!Т. Доведеним е той факт, що поеднаний вплив шюдливих виробничих чинни-к1в негативно д!е на функцю-нальний стан оргашзму зага-лом за рахунок напруження ф!зюлопчних систем, що часом сприяе розвитков! захворювань профес!йного характеру, нав!ть за малоТ та середньоТ ¡нтенсивност! Тхн!х параметр!в. За даними Кунди ева Ю.1. та ствавт. [18], питома
вага профес!йноТ захворюва-ност! у легк!й промисловост! становить 0,3-0,4 у структур! загальноТ професмно'Т захво-рюваност!. Найвищий показник (3,2) був зареестрований 2005 року. Абсолютна кшькють випадюв профес!йноТ патолог!Т' коливаеться умежах 13-30 оаб з межовим значенням 100 оаб у 2005 роцк
Анал!з обставин ! причин розвитку профес!йноТ патолог!Т у промисловост! загалом та лег-к1й зокрема показав, що 5060% — це недосконалють технолога та обладнання, близь-ко 20% — неефективнють та в!дсутн!сть засоб!в ¡ндивщу-ального захисту, 4-5% — вщ-сутн!сть ! несправн!сть саштар-но-техн!чного устаткування, 3% — неправильна оргаызащя робочих м!сць.
Недотримання ф!зюлопчно рац!ональних режим!в прац!, допуск до роботи оаб з проти-показаннями, пщвищена чут-лив!сть та алерпзащя до шкщ-ливих фактор!в, несвоечасне виявлення ! п!зня д!агностика профзахворювань також впли-вають на формування профе-с!йноТ патолог!Т.
Умови прац! у галуз! взаемо-пов'язан! з! станом промисло-воТ безпеки та охорони прац!. Останшм часом спостеркаеть-ся позитивна тенденц!я до зни-ження к!лькост! потерп!лих через нещасш випадки на виробництв!: 2008 р. — 113 оаб, 2009 р. — 72, 2010 р. — 70, 2011 р — 41, 2012 р. — 30 [19] (табл. 1).
Проте за станом травматизму у галуз!, у тому чист за кть-кютю летальних випадюв, УкраТна суттево вир!зняеться серед економ!чно розвинених краТн бвропи (табл. 2) [20].
Висновки
1. Нацюнальна легка проми-слов!сть е багатогалузевим
Стан травматизму на пщприемствах у легкiй
комплексом з виробництва товар!в народного споживан-ня, яка складаеться з 17 п!дга-лузей. Це одна з провщних та сощально ор!ентованих галу-зей, в якш зайнята значна частина населення УкраТни.
2. Прац!вники б!льшост! про-фес!й легкоТ промисловост! у процеа виробничоТ д!яльност! зазнають впливу комплексу виробничих чинниюв, серед яких домшуюче г1г1ен1чне зна-чення мають пщвищеш р1вн1 шуму ! в1брац1Т, електромагшт-не випром!нювання, неспри-ятливий м!крокшмат, вимушена робоча поза та пщвищене зорове напруження п!д час виконання технолопчних опе-рац!й.
3. На робочих мюцях прац!в-ники легкоТ промисловост! зазнають впливу вщ 16 (вироб-ництво взуття) до 33 (текстиль-не виробництво) канцероген-них фактор!в. Пр!оритетними канцерогенними агентами у галуз! е формальдегщ (10,433,2% пращвниюв), тетрахло-ретилен (11,3-21,1%), сполуки хрому (VI) (9,8-15,2%), природ-ний газ радон-222 та ДПРР (8,2-15,2%).
4. У структур! захворюваност! з тимчасовою втратою праце-здатност! пращвниюв легкоТ промисловост! переважають так! нозолопчы форми, як хво-роби оргашв дихання, системи
Таблиця 2
промисловост
КраТна КоефМент частоти загального травматизму КоефМент частоти смертельного травматизму
Великобритан1я - 0,016
Япон1я - 0,02
Швец1я - 0,032
Ф1нлянд1я - 0,038
Ымеччина - 0,08
Кра!ни з ринковою економ1кою 1,04 0,038
Колишн1 соц1ал1стичн1 кра!ни бвропи 1,65 0,053
Укра!на 2,1 0,104
65 Еоттошшг & Иеаьти №3 2016
кровооб1гу, к1стково-м'язовоТ' та нервовоТ систем. Вироб-ничо-зумовленими захворю-ваннями е вертеброгенна патолопя, порушення функц1Т' слухового анал1затора, алер-г1чн1 захворювання, у тому числ1 бронх1альна астма, онко-лопчш захворювання.
5. Значна частина чинниюв виробничого середовища у легк1й промисловост1 про-являе властивост1 репротокси-кант1в та негативно впливае на фертильний потенц1ал пращв-ниюв. За гендерним розпод1-лом жшки становлять в1д 86,35% (швейна галузь) до 62,1% (хутряне виробництво) прац1вник1в легкоТ промисло-вост1. В1дхилення репродуктивного здоров'я проявляють-ся порушеннями менструального циклу, запальними захво-рюваннями статевих оргашв, патолог1ею переб1гу ваптност1 та полог1в.
6. Поеднаний вплив шюдли-вих виробничих чинник1в негативно впливае на функцюналь-ний стан оргашзму загалом за рахунок напруження ф1зюлопч-них систем, що у ряд1 випадк1в сприяе розвитку захворювань профес1йного характеру, нав1ть за малоТ та середньоТ Ытенсив-ност1 Тхн1х параметр1в. Питома вага професмно'Т захворюва-ност1 у легкм промисловост1 становить 0,3-0,4 у структур! загальноТ профес!йноТ захво-рюваностк Останн!м часом спостер!гаеться позитивна тенденщя до зниження травматизму у галуз! (який у 2012 р. зменшився у 3,8 рази пор1вня-но з 2008 р.), але залишаеться найвищим серед европейських краТн.
7. Вивчення особливостей умов пращ у легкм промисло-вост! за сучасноТ орган!зац!Т' виробництва та ощнка стану здоров'я прац!вник!в галуз! е тдфунтям для встановлення законом!рностей формування
комплексу профес!йних чин-ниюв, причинно-насл!дкових зв'язк!в м!ж факторами вироб-ничого середовища i показни-ками стану здоров'я роб^ни-кiв та розроблення системи профшактичних заходiв щодо полiпшення умов працi та збе-реження здоров'я працiвникiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Смирнова Е.В. Гигиенические особенности условий труда и их влияние на здоровье женщин, занятых в современном швейном производстве : автореф. дис. канд. мед. наук : спец 14.00.07 «Гигиена» / Е.В. Смирнова. — Москва, 2007. — 20 с.
2. Галкин В.Т. Гигиеническое обоснование оптимизации питания и здоровья работниц швейного производства : автореф. дис. канд. мед. наук : спец 14.00.07 "Гигиена" / В.Т. Галкин. — Москва,
2005. — 20с.
3. Охрiменко П.В. Вплив виробничих процеав на здоров'я жшок, як працюють на швейному виробництвi / П.В. Охрiменко // Довкшля i здоров'я. — 2009. — № 4. — С. 54-57.
4. Яворовський О.П. Вплив шуму та вiбрацií на репродук-тивне здоров'я роб^ниць текстильно'!' галузi / О.П. Яворовський, С.М. Зорша,
Д.М. Москаленко // Укр. журн. з проблем медицини працк —
2006. — № 4 (8). — С. 30-34.
5. Клинико-аудиологическая характеристика рабочих текстильной промышленности с сенсоневральной тугоухостью / Т. А. Шидловская, И.В Мухина, Е.Ю. Куренева,
А.Д. Ищенко // Укр. журнал з проблем медицини пращ. — 2006. — № 3 (7). — С. 51-57.
6. Завгороднм 1.В. Законо-мiрностi формування комплексу професмних чинниюв та профшактика 'х шюдливого впливу на здоров'я роб^ниюв шюряного виробництва : автореф. дис. канд. мед. наук : спец 14.02.01 «Ппена» /
1.В. Завгороднм. — Ки'в, 2003. — 36 с.
7. Условия труда и здоровье работников обувного производства / В.И. Моргачева, Л.Г. Кондакова, Н.А. Дзыгал и др. // Укр. журн. з проблем медицини пращ. — 2007. — № 2 (10). — С. 31-40.
8. КузьмЫов Б.П. Профеайш шкщливост пращвниюв взут-
тевих виробництв / Б.П. Кузь-мЫов, У. Б. Лотоцька-Дудик // Укр. журн. з проблем медицини пращ. — 2015. — № 4 (5). — С. 47-58.
9. Дементьев А.Л. Особенности условий труда и заболеваемости рабочих на современном предприятии по производству обуви / А.Л. Дементьев, А.А. Ляпкало // Гигиена и санитария. — 2001.
— № 1. — С. 44-47.
10. Ппеычна ощнка комплексу факторiв, дючих на сучас-них виробництвах у легюй про-мисловост [Електронний ресурс] / Л.А. Гвозденко,
В.1. Назаренко, В.Г. Марти-росова та ш. // Актуальш питання ппени та еколопчно!' безпеки Укра'ни : наук.-практ. конф. (до 120^ччя з дня народження О.М. Марзеева) : тези доп. — К., 2003. — Вип. 5.
— Режим доступу: http://www.health.gov.ua/Publ/c onf.nsf/165dc8dd0ddbb56dc22 56d8f00264254/79f030beefd91 8d7c2256d96004775bf?0penD ocument
11. Експозищя магнiтного поля промислово' частоти i стан здоров'я працюючих у швейному виробництвi /
В.1. Назаренко, О.В. Чебанова, Л.А. Гвозденко,
B.Г. Мартиросова // Укр. журн. з проблем медицини пращ. — 2009. — № 1 (17). —
C. 56-64.
12. Профессиональные поражения репродуктивной системы [Электронный ресурс] / С.А. Бабанов, И.А. Агаркова, И.С. Липатов, Ю.В. Тезиков // Русский мед. журн. — 2013. — № 17. — Режим доступа : http://www.rmj.ru/arti-cles_8842.htm
13. Перхов В.И. Исследование состояния заболеваемости и первичной медико-санитарной помощи на предприятиях текстильной промышленности: автореф. дис. канд. мед. наук : спец 14.00.33 "Общественное здоровье и здравоохранение" / В.И. Перхов. — Москва, 2009. — 21с.
14. Москаленко Д.М. Профшактика несприятливо!' дм шуму i вiбрацií на репродук-тивну функцю жЫок у ткацько-му виробництвi : автореф. дис. канд. мед. наук : спец. 14.02.01 "Ппена" / Д.М. Москаленко. — К., 2007. — 21 с.
15. Варивончик Д.В. Оцшка виробничоТ канцеро-генноТ небезпеки у переробнiй галузi / Д.В. Варивончик // Укр. журн. з проблем медици-ни працi. — 2013. — № 2 (35).
— С. 22-27.
16. Wernli K.J., Ray R.M., Li G.D. Occupational expousure and ovarian cancer in textile workers // Epidemiology. — 2008.—
№ 2. — P. 10-14.
17. Професмна дiяльнiсть матерiв д^ей з гострою лiмфо-бластною лейкемiею, як про-живають у Львiвськiй областi / Н.1. Кiцера, Г Р. Акопян, Р.С. По-лiщук, В.1. Назаренко // Здоровье ребенка. — 2008. — № 5 (14). — С. 102-107.
18. Динамка професмноТ захворюваност в УкраТш та досвщ 1нституту медицини пращ НАМН УкраТни /
Ю.1. Кундiев, А.М. Нагорна, М.П. Соколова, 1.Г. Кононова // Укр. журн. з проблем медицини працк — 2013. — № 4 (37).
— С. 11-22.
19. 1зов^ Т. Л. Стратепчна мета уряду УкраТни — тдви-щення рiвня промисловоТ без-пеки / Т.Л. 1зов^ // Вiсник КНУТД. — 2012. — № 4. —
С. 116-124.
20. Федоренко О.О. Аналiз прогнозування та поперед-ження виробничого травматизму на тдприемствах легкоТ промисловост / О.О. Федоренко, О.В. Мартиненко // Технологи та дизайн. — 2014.
— № 3 (12). — С. 1-6.
REFERENCES
1. Smirnova E.V. Gigi-enicheskie osobennosti uslovii truda i ikh vliianie na zdorovie zhenshchin, zaniatykh v sovre-mennom shveinom proizvodstve : avtoref. dis. kand. med. nauk [Hygienic Features of Work Conditions and Their Impact on Women's Health in Modern Clothing Industry: Abstract of Med. Cand. Thesis]. Moscow ; 2007 : 20 p. (in Russian).
2. Galkin V.T. Gigienicheskoe obosnovanie optimizatsii pitaniia i zdorovia rabotnits shveinogo proizvodstva : avtoref. dis. kand. med. nauk [Hygienic Substantiation of the Optimization of Nutrition and Health of the Women-Workers in Clothing Industry: Abstract of Med. Cand. Thesis]. Moscow ; 2005 : 20 p. (in Russian).
3. Okhrimenko P.V. Dovkillia i zdorovia. 2009 ; 4 : 54-57 (in
Ukrainian).
4. Yavorovsky O.P.,
Zorina S.M., Moskalenko D.M. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2006 ; 4 (8) :
30-34 (in Ukrainian).
5. Shidlovskaia T.A., Mukhi-na I.V, Kureneva E.Yu., Ishchenko A.D. Ukrainskyi zhurnal z problem meditsyny pratsi. 2006 ; 3 (7) : 51-57. (in Russian).
6. Zavhorodnii I.V. Zakonomirnosti formuvannia kompleksu profesiinykh chyn-nykiv ta profilaktyka yikh shkid-lyvoho vplyvu na zdorovia robit-nykiv shkirianoho vyrobnytstva : avtoref. dys. kand. med. nauk [Regularities of the Formation of the Complex of the Professional Factors and Prophylaxis of their Unhealthy Impact on the Health of the Workers in Boot and Shoe Industry : Abstract of Med. Cand. Thesis]. Kyiv ; 2003 : 36. (in Ukrainian).
7. Morgacheva V.l., Konda-kova L.G., DzygalN.A., Dogadaeva I.I., Doshchenko V.N., Gorban L.G., Esin G.P. et al. Ukrainskyi zhurnal z problem meditsyni pratsi. 2007 ; 2 (10) :
31-40. (in Russian).
8. Kuzminov B.P., Lototska-Dudyk U.B. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2015 ; 4 (5) ; 47-58. (in Ukrainian).
9. DementevA.L., Liapka-
lo A.A. Gigiena i sanitariia. 2001 ; 1 : 44-47. (in Russian).
10. Hvozdenko L.A., Naza-renko V.I., Martyrosova V.H., Chebanova O.V., Koval L.M., MelnykL.V. Hihiienichna otsin-ka kompleksu faktoriv, diiuchykh na suchasnykh vyrob-nytstvakh v lehkii promyslovosti [Hygienic Assessment of the Complex of the Factors at the Modern Productions in Light Industry].
In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy : nauk.-prakt. konf. [Vital Issues of Hygiene and Ecological Safety in Ukraine : Sci.-Pract. Conf.]. Kyiv ; 2003; 5. Available at :
http://www.health.gov.ua/Publ/ conf.nsf/165dc8dd0ddbb56dc2 256d8f00264254/79f030beefd 918d7c2256d96004775bf?0pe nDocument (in Ukrainian).
11. Nazarenko V.I., Chebanova O.V., Hvozdenko L.A., Martirosova V.H. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2009 ; 1 (17) : 56-64 (in Ukrainian).
12. Babanov S.A., Agarko-va I.A., LipatovI.S.,
Tezikov Yu.V. Russkii meditsin-skii zhurnal. 2013 ; 17. Available at : http://www.rmj.ru/arti-cles_8842.htm (in Russian).
13. Perkhov V.I. Issledovanie sostoianiia zabolevaemosti i per-vichnoi mediko-sanitarnoi pomoshchi na predpriiatiiakh tekstilnoi promyshlennosti : avtoref. dis. kand. med. nauk [Study of the State of Morbidity and Primary Health Care at the Enterprises of Textile Industry : Abstract of Med. Cand. Thesis]. Moscow ; 2009 : 21 p. (in Russian).
14. Moskalenko D.M. Profilaktyka nespryiatlyvoi dii shumu i vibratsii na reproduk-tyvnu funktsiiu zhinok u tkatsko-mu vyrobnytstvi : avtoref. dys. kand. med. nauk [Prophylaxis of the Hazardous Effect of Noise and Vibration on the Reproductive Functions of the Women in Textile Industry : Abstract of Med. Cand. Thesis]. Kyiv ; 2007 : 21.
(in Ukrainian).
15. Varyvonchyk D.V. Ukrayinskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2013 ; 2(35) : 22-27 (in Ukrainian).
16. Wernli K.J., Ray R.M. and Li G.D. Epidemiology. 2008 ; 2 : 10-14.
17. Kitsera N.I., Akopian H.R., Polishchuk R.S., Nazarenko V.I. Zdorovie rebenka. 2008 ; 5(14) : 102-107 (in Ukrainian).
18. Kundiiev Yu.I., Nahor-na A.M., Sokolova M.P., Kono-nova I.H. Ukrainskyi zhurnal z problem medytsyny pratsi. 2013 ; 4 (37) : 11-22 (in Ukrainian).
19. Izovit T.L. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu. 2012 ; 4 : 116-124. (in Ukrainian).
20. Fedorenko O.O., Martynenko O.V. Tekhnolohii ta dyzain. 2014 : 3(12) : 1-6 (in Ukrainian).
Hagwwna go pega^ii 29.01.2016
67 Environment & Health №3 2016
