Научная статья на тему 'Изучение сортов капусты савойской по содержанию аминокислот'

Изучение сортов капусты савойской по содержанию аминокислот Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
69
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КАПУСТА САВОЙСЬКА / СОРТ / ГіБРИД / СОРТИ / АМіНОКИСЛОТИ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Жук О. Я., Федосий И. А.

Приведены результаты исследований состава аминокислот в сортах капусты савойской. Выделены лучшие: сорт Вертю 1340 из России, гибрид Сага F1 из Нидерландов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Table of contents of amino acid in the cabbage of savoyskoy dependency upon sortimenta

Results of amino acids composition studying in savoya cabbage assortment are served. The best samples namely Vertyu 1340 (Rusiia) and hybrid Saha F1 (Netherlands) were selected.

Текст научной работы на тему «Изучение сортов капусты савойской по содержанию аминокислот»

УДК 635.343:577.112.37.382/.388

ВИВЧЕННЯ СОРТ1В КАПУСТИ САВОЙСЬКОТ ЗА ВМ1СТОМ АМ1НОКИСЛОТ

О.Я. Жук, доктор сльськогосподарських наук,

1.0. Федосй, аспiрант

Кивська досл'дна станця 1нституту овоч'вництва i

баштанництва УААН

Вступ. Актуальною вимогою часу е розширення рiзноякiсноТ' овочевоТ продукци за рахунок малопоширених культур та поглиблення знань з питань Тхнього бiохiмiчного складу, Капуста займае важливу частку в структурi посiвних площ i споживання. 1Т' середньорiчне споживання в окремих регюнах кра'Тни перевищуе 45 кг на одну людину. Це пов'язано не ттьки з високим потен^алом урожайностi цiеТ культури, але й високою Т"Т поживыстю та багатим бiохiмiчним складом. У капуст мiстяться - бiлки, вуглеводи, жири, втамЫи, солi, вода [1]. Серед поживних речовин Тж найцЫншими е бiлки [2].

Осктьки дефщит харчового бiлка у свiтi великий, звичайно, споживання продукци рослинництва i тваринництва його не перекривае. Добова потреба в бтку для людини становить приблизно стiльки грамiв на добу, сюльки вона важить у ктограмах [3].

Бiлки ще називають протеТнами (вiд грецьк. слова рго1оэ - перший, важливiший). Цим термЫом пiдкреслюеться надзвичайно важлива роль Тх у життедiяльностi органiзму. Бiлки е джерелом безперервного його оновлення. Слщ мати на уваз^ що рослини синтезують для себе необхiднi для утворення бiлкiв амiнокислоти. Людна i тварина до такого унiверсального синтезу нездатнк

За бiологiчним значенням амЫокислоти подiляють на замiннi i незамЫнк Замiннi синтезуються в органiзмi у потрiбнiй кiлькостi з

незамЫних амЫокислот або iнших сполук. НезамЫы не можуть синтезуватись в органiзмi з iнших сполук, тому вони мають надходити з Тжею. До абсолютно незамЫних амiнокислот належать: валЫ, лейцин, iзолейцин, треонiн, лiзин, метюын, фенiлаланiн i триптофан [4,5].

Нестача в органiзмi людини лiзину призводить до порушення росту та кровооб^, метионiну - до порушення обмЫу жирiв, вiтамiну В12 та фолieвоТ кислоти. Триптофан сприяе росту, утворенню гемоглобiну; фенiлаланiн - забезпечуе функцю щитовидноТ та наднирковоТ залоз. Лейцин, iзолейцин, треонiн впливають на процеси росту, нестача валЫу призводить до розладу координацп рухiв. Повний баланс за амЫокислотним складом особливо важливий для дiтей, матерiв, космонавтiв та спортсмеыв.

Деякi амiнокислоти, зокрема й незамЫы, можуть бути вiдсутнiми у рослинах. Наприклад, бiлок кукурудзи не мютить лiзину й глiцину, що робить його неповноцЫним як для людини, так i для тварин [3].

За вмiстом i складом амiнокислот бiлок капусти у харчовому вщношены вважаеться дуже цiнним [6]. Капуста видтяеться пiдвищеним вмiстом бтка i займае одне з перших мюць пiсля шпинату i салатних овочiв. Максимальна кiлькiсть "сирого" бтка накопичуеться в капустi брюссельськiй i листковiй (4-6,9%). За ними йдуть савойська i цвiтна (1,7-4,2), червоноголова та бтоголова капусти (0,6-2,7%). Серед головчастих форм капуст за найповноцЫншим та пiдвищеним вмiстом азотистих речовин видтяеться капуста савойська. У нм знайден майже всi вiдомi амЫокислоти [7,8]. Отже, з огляду джерел вм^ замiнних i незамiнних амЫокислот у сортах капусти савойськоТ визначено недостатньо.

Методика дослiджень. У Нацюнальному аграрному унiверситетi (НАУ) вивчали сортимент капусти савойськоТ за вмютом амЫокислот з метою видiлення кращих сор^в i гiбридiв. Дослiди проводили на КиТвсьш дослiднiй станци 1нституту овочiвництва i баштанництва УААН згiдно з Методикою дослщноТ справи в овочiвництвi i баштанництвi [9]. Бiохiмiчнi аналiзи проводили на базi УкраТнськоТ лабораторп якостi i безпеки продукцiТ АПК НАУ. Визначення амЫокислотного складу здмснювали за методом рщинноТ iонообмiнноТ хроматографп на аналiзаторi амiнокислот марки ААА-339М.

Матерiалом дослiджень був сортимент капусти савойськоТ зарубiжноТ селекцiТ: середньотзы сорти - Вертю 1340 (контроль) з Росп, Аубервiль - з Нiдерландiв, Вертус - з Ымеччини; пiзньостиглий гiбрид Сага р! КБ - з Нiдерландiв. Зразки вщбирали в трьох

повтореннях. Ус отриман результати оброблено варiацiйно-статистичним методом з використання 1 - критерю Ст'юдента.

Результати дослщжень. На пiдставi вивчення бiохiмiчного складу рiзних за походженням сортiв i гiбридiв установленi значнi сортовi вщмЫносл мiж пробами капусти савойськоТ за вмютом i розподiлом амiнокислот, як зумовленi адаптацiею рослин до умов навколишнього середовища у процесi росту i розвитку.

Аналiзом амiнокислотного складу встановлено, що найвища здатысть у капусти савойськоТ, незалежно вщ сортименту, спостер^алась за накопиченням глутамiновоТ та аспарапновоТ кислот, пролiну, аргiнiну.

З наведених даних видно - за найвищим вм^ом глутамЫовоТ кислоти видтився сорт Вертю 1340-1020 мг/100 г сироТ речовини. Висока здатнiсть до накопичення ^еТ амiнокислоти вiдзначена в пбрида Сага Р1 КБ - 819 мг/100 г. Найменше ТТ накопичували сорти Аубервiль та Вертус. За вмютом аспарапновоТ кислоти в капуст савойсьюй вирiзнялися гiбрид Сага Р1 КБ i Вертус. Найменший вмiст аспарагiновоТ кислоти виявлено на контролi сорту Вертю 1340 (табл. 1).

Найвищий вм^ пролiну i агрiнiну зафiксовано у сорту Вертю 1340, де вони становили 392 i 354 мг/100 г сироТ речовини вщповщно. Сорти Аубервiль, Вертус та пбрид Сага Р1 КБ мали цих амЫокислот менше. Найнижчий вмют аргiнiну спостерiгався у сорту Аубервть -157 мг/100 г сироТ речовини. 1стотних вiдмiнностей за здатыстю до накопичення iнших амЫокислот мiж сортами не виявлено.

Таблиця

Вмст замiнних амнокислот у сортах капусти савойсько!, мг/100 г(середне за 2004-2005 рр.)

Замшж амшокислоти Вертю1340 Ауберв1ль Вертус Сага Р1 КБ

Глутамшова 1020+27,2 484+14,0 610+15,6 819+24,5

Аспарапнова 239+14,0 308±19,2 343±14,3 355+16,1

Прол1н 392±15,8 213±8,5 232±14,3 289+19,3

Арг1н1н 354±13,1 157±7,0 205±5,1 255±20,3

Аланш 156+9,2 166+10,6 165±4,1 143+12,2

Гл1цин 127±5,0 128±4,7 130±6,0 115±16,9

Серин 125±5,5 128±7,0 92+7,1 91 ±6,9

Пстидин 154±5,9 52±3,4 61±3,7 101 ±8,3

Тироз1н 129±5,8 104±4,0 89±3,1 105+9,9

100

Важливим показником амЫокислотного складу сортiв капусти савойськоТ е вмiст незамiнних амЫокислот. З отриманих даних видно, що найбтьше накопичувалося в нiй лейцину, лiзину, iзолейцину, валiну.

Найвищий вм^ незамiнних амiнокислот вiдзначено в сорт Вертю 1340, та гiбридi Сага Р1 КБ. Вони мали найвищий вмют лейцину: Вертю 1340 - 190 мг/100 г i пбрид Сага р1 КБ- 179 мг/100 г. У сорту Аубервiль вЫ був на рiвнi - 155 мг/100 г. Менша його ктьюсть спостерiгалась у сорту Вертус - 145 мг/100 г (табл. 2).

Таблиця 2

Вмют незамiнних амнокислот у сортах капусти савойськоТ, мг/100 г(середне за 2004-2005 рр.)

Незам1нн1 амшокислоти Вертю1340 Ауберв1ль Вертус Сага Р1 КБ

Лейцин 190±9,9 155+22,4 145+20,7 179±21,4

Л1зин 169±17,6 118±15,5 137±19,8 160±20,5

1золейцин 163±20,0 118±13,9 96±10,0 145±16,9

Вал1н 141+17,7 105±11.1 111 ±11,7 129±14,6

Фенталашн 127±8,2 94+8,6 52+8,9 100+12,0

Треон1н 123±21,9 92±12,3 92±12,8 97±12,5

За найбтьшою здатысгю до накопичення лiзину вщзначались сорт Вертю 1340 та пбрид Сага Р1 КБ, як м^или - 169 i 160 мг/100 г вщповщно. Високий вмют ^еТ амiнокислоти вiдзначено у сорт Вертус - 137 мг/100 г. Сорт Аубервть мав найменшу ТТ кiлькiсть -118 мг/100 г сироТ речовини.

Значно вищим вмютом iзолейцину видiлявся також сорт Вертю 1430, який становив 163 мг/100 г сироТ речовини проти 96 мг/100 г у сорт Вертус та 118 - у Аубервть. Промiжне мюце за накопиченням iзолейцину займав пбрид Сага Р1 КБ - 145 мг/100 г.

За вм^ом iзолейцину i валiну вирiзнявся сорт Вертю 1340 де вони становили 163 i 141 мг/100 г сироТ речовини вщповщно. Сорти Аубервть, Вертус та пбрид Сага Р1 КБ м^или цих амЫокислот менше. Високий вмiст фенiлаланiну i треонiну виявлено також у сорт Вертю 1340. Дещо менше Тх накопичувалося у гiбридi Сага Р1 КБ. Найменше Тх вiдзначено у сортв Аубервiль i Вертус.

Рiзну здатнiсть сортименту капусти савойськоТ до накопичення замЫних i незамiнних амЫокислот можна пояснити бiологiчними особливостями сортв i гiбрида.

Висновки. У результат вивчення амЫокислотного складу copTiB капусти савойськоТ найвищий BMicT замiнних i незамiнних амiнoкиcлoт встановлено у copтi Вертю 1340 та пбриф Сага F1 RS.

Використана л^ература:

1. Болотских А. С. Настольная книга овощевода. - Харьков: Фолио, 2005. - 467 с.

2. Сич 3. Д., Сич I. M. Гармоыя овочевоТ краси та корисп. - К.: Арютей, 2005. - 187 с.

3. ЗлобЫ Ю. А. Курс фiзioлoгiТ i бioхiмiТ рослин. - Суми: ВТД Уыверситетська книга, 2004. - 464 с.

4. Гонський Я. I., Максимчук Т. П., Калинський М. I. Бioхiмiя людини. - Тернопть: Укрмедкнига, 2002. - 744 с.

5. Дэвид Д., Джованелли Дж., Рис Т. Биохимия растений. - М.: Мир, 1966. - 512 с.

6. Цонев Д. Т. Изучение содержания некоторых аминокислот и форм азота капустных овощей //Автореф. дис. ... к-та с.-х. наук.- М., 1954.

7. Биохимия овощных культур / Под ред. А.И. Ермаковой, В.В. Арасимовича. - Л. - М.: Сельхозиздат, 1961. - 538 с.

8. Жук О. Я. Значення капусти в лкувально-профтактичному харчуванн // Технолопя одержання бюлопчно повноцЫноТ продукцп овочевих i баштанних культур та Тх лкувально-профтактична роль у харчуванн людини. - Херсон, 2003. - С. 81-83.

9. Методика дослщноТ справи в oвoчiвництвi i баштанництвi / За ред. Г. Л. Бондаренка, К. I. Яковенка. - Харюв: Основа, 2001. - 366 с.

УДК 635.343:577.112.37.382/.388

Жук О.Я., Федосш 1.О. Вивчення сортв капусти савойськоТ за вмютом амЫокислот//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. - С. 98-102.

Представлен результати дослщжень з вивчення вм^у амЫокислот у сортах капусти савойськоТ. Видтено кpащi зразки: сорт Вертю 1340 з Роси та пбрид Сага F1 з Нiдеpландiв. Ключовi слова: капуста савойська, сорт, пбрид, сорти, амЫокислоти.

УДК 635.343:577.112.37.382/.388

Жук О.Я., Федосий И.А. Изучение сортов капусты савойской по содержанию аминокислот // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. - С. 98-102.

Приведены результаты исследований состава аминокислот в сортах капусты савойской. Выделены лучшие: сорт Вертю 1340 из России, гибрид Сага F1 из Нидерландов.

УДК 635.343:577.112.37.382/.388

Zhuk О., Fedosiy I. Table of contents of amino acid in the cabbage of savoyskoy dependency upon sortimenta // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2006. - № 3. - С. 98- 102.

Results of amino acids composition studying in savoya cabbage assortment are served. The best samples namely Vertyu 1340 (Rusiia) and hybrid Saha F1 (Netherlands) were selected.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.