CC BY
20
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7101
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616:41:636.12:611.4.
Змши властивостей еритроци^в у собак
М.В. Анфьорова1, В.1. Головаха2, О.В. Пщдубняк2, М.Я. Тишювський2
Одеський державний аграрний утверситет, вул. Пантелеймонiвська, 13, м. Одеса, 65012, Украта; Бшоцерювський нацюнальний аграрний утверситет, пл. Соборна, 8/1, м. Бша Церква, 09111, Украта;
Одними iз важливих показниюв оцтки стану еритроцитопоезу е кислотна резистенттсть еритроцитiв та 1х популя-цтний склад. Змти цих показниюв найбыьш вивчею у людей, великоI рогатоI худоби та коней. У дрiбних домаштх тварин, зокрема собак це питання висвтлено недостатньо. Тому вивчення змт цих тестiв еритроцитопоезу е актуальним. Ви-вчення показниюв еритроцитопоезу проводили у службових собак рiзного в^ (1,5-рiчнi, 3 — 6-рiчного в^ i старше 7— рiчного вту). Крiм вищевказаних показниюв, вивчали загальноприйнятi. Встановлено, що у клШчно здорових собак загаль-ноприйнятi показники еритроцитопоезу (загальна ктьюсть еритроцитiв, умiст гемоглобту, гематокритна величина, тдекси «червоноI» кровi — МСН та МСУ), незалежно вiд вгку, ктотно не змтюються. I все ж, у собак старше 7—рiчного в^ вiдбуваються змти зi сторони еритроцитопоезу. На це вказують популяцтний склад еритроцитiв та Их кислотна резистенттсть. Зокрема, у тварин збтьшуеться юльюсть «старих» популяцт еритроцитiв та вiдбуваються змти !х гемолтичноI резистентностi. Еритрогрма у таких собак коротша, висота тку и на 15 % быьша, тж у тварин молодшо-го вСам тк — гострий, що вказуе на швидке руйнування «молодих» червоно^вщв та дегенеращю лтдноЧ оболонки еритроцитiв.
Ключовi слова: собаки, вт, еритроцитопоез, еритроцити, гемоглобт, популяцп еритроцитiв, кислотна резистенттсть, еритрограма.
Одними из важных показателей оценки состояния эритроцитопоэза есть кислотная резистентность эритроцитов и их популяционный состав. Изменения этих показателей наиболее изучены у людей, крупного рогатого скота и лошадей. У мелких домашних животных, в частности собак, этот вопрос изучен недостаточно. Поэтому изучение изменений этих тестов эритроцитопоэза есть актуальным. Изучение показателей эритроцитопоэза проводили у служебных собак различного возраста (животные 1,5 года, 3 - 6 лет и старше 7 лет). Кроме вышеуказанных показателей, изучали общепринятые. Установлено, что у клинически здоровых собак, не зависимо от возраста общепринятые показатели оценки эритроцитопоэза (общее количество эритроцитов, содержание гемоглобина, гематокритная величина, индексы «красной» крови - МСН и MCV) существенно не изменяются. И все же, у собак старше 7 лет происходят изменения в системе эритроцитопоэза. На это указывают популяционный состав эритроцитов и их кислотная резистентность. В частности, у животных этой возрастной группы увеличивается количество «старых» популяций эритроцитов и изменяется их кислотная
Citation:
Anforova, M.V., Golovakha, V.I., Piddubnyak, O.V., Tyshkivskyy, M.J. (2016). Changing the properties of red cells in dogs. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(71), 3-6.
Изменения свойств эритроцитов у собак
М.В. Анфёрова1, В.И. Головаха2, О.В. Пиддубняк2, М.Я. Тышкивский
2
Одесский государственный аграрный университет, ул. Пантелеймоновская, 13, г. Одесса, 65012, Украина; Белоцерковский национальный аграрный университет, пл. Соборная, 8/1, г. Белая Церковь, 09111, Украина
(гемолитическая) резистентность эритроцитов. Эритрограмма у таких животных короче, высота ее пика на 15% больше, чем у животных младших возрастных групп. Пик эритрограммы острый, что указывает на быстрое разрушение «молодых» эритроцитов и последующую дегенерацию липидной оболочки «красных» кровяных клеток.
Ключевые слова: собаки, возраст, эритроцитопоэз, эритроциты, гемоглобин, популяции эритроцитов, кислотная резистентность, эритрограмма.
Changing the properties of red cells in dogs
M.V. Anforova1, V.I. Golovakha2, O.V. Piddubnyak2, M.J. Tyshkivskyy2
Ойезза state agrarian university, Panteleimonovska Str., 3, Odessa 65012, Ukraine;
Bila Tserkva national agrarian university, Soborna sq., 8/1, Bila Tserkva, 09111, Ukraine
One of the most important indicators is the assessment of erythroсytopoezis is acid resistance of erythrocytes and their population composition. Changes in these parameters are the most studied in humans, cattle and horses. In small animals, including dogs, the issue is not highlighted enough. Therefore, the study of changes of erytroсytopoezis by using these tests is important. The study erythroсytopoezis parameters was performed in dogs of all ages (1.5-year, 3 - 6 years and 7 and older years of age). It was found that in clinically healthy dogs generall erythroсytopoezis indicators (total number of red blood cells, hemoglobin content, hematocrit value, the index «red» blood - МСН and МСУ), regardless of age, did not significantly change. Yet in dogs older than 7 years there were found some changes on the the part of erythroсytopoezis. This was pointed by the changes of the population composition of red blood cells and their acid resistance. In particular, the animals showed an increased number of «old» populations of red blood cells and some changes of their hemolytic resistance. Particularly, the height of the erytrohram peak was 15% higher than in younger animals. The very peak was sharp, indicating the rapid destruction of the «young» red cells and degeneration of their lipid membranes.
Key words: dog, age, erythroсytopoezis, erythrocytes, hemoglobin, erythrocytes population, acid resistance, erythrohramma.
Вступ
Собаки в житп людини займають досить визначну роль, оскшьки вони е найбшьш вщданими своему господарю, е прекрасними охоронцями, мисливцями, рятувальниками, виконують пошуков! роботи по знеш-кодженню вибухових пристро!в тощо (Bacanov, 1992).
Тому в Укра!ш стало престижним розводити собак, особливо службових порвд (Golovaha et al., 2001; Fasolja, 2006, 2007). Однак, економ1чт негаразди останшх рошв призвели до зубожшня населения, що негативно ввдобразилося на годавт i утриманш собак. Саме негативш фактори здебшьшого призводять до порушень метаболчних процеав у тварин, у регуляци яких безпосередньо активну участь бере система ерит-роцитопоезу (Nimand and Suter, 2001; Antonjak, 2002). Оскшьки еритроцити володшть значними компенсато-рними властивостями, то, очевидно, юнують особливо-сп кшьшсного i яшсного складу, «червонокр1вщв» (Moskalenko, 1999; Piddubnjak, 2007). На сьогодш у вичизнянш ветеринарнш медицин! висвгглеш показ-ники еритроцитопоезу в т.ч. кислотна резистентшсть еритроципв та !х популяцшний склад у людей , велико! рогато! худоби, коней (Terskov and Gitel'zon, 1967; Sizova et al., 1980; Levchenko et al., 2001; Rozumnjuk, 2002; Pyddubnjak, 2009). В той же час, у др1бних дома-шшх тварин цьому питанню мало придшено уваги, що не дае можливостей конкретизувати особливють клтгин «червоного» к1сткового мозку до ф!зюлопчних та па-толопчних сташв (Uillard et al., 2004).
Мета роботи полягае у вивченш змш властивос-тей еритроципв (кислотна резистентшсть) та вшовий склад «червонокр!вщв» у собак у вшовому аспект!.
Оскшьки основою еритроцитопоезу е еритроцити, то його популяци залежать вщ ф!зико-х!м!чних влас-тивостей лшвдно! оболонки. Найб!льш важлива влас-тив!сть це ст!йк1сть лшвдно! мембрани до ди гемоль тик!в (граф!чне зображення в!дсотка гемол!зу еритроципв за певний час - еритрограма) (Terskov and Gitel'zon, 1967; Levchenko et al., 2001).
Матерiал i методи досл1джень
Дослвдженпя проводили на клшчно здорових собаках службових порвд, яких под!лили на три групи: перша - тварини 1,5-р!чного в!ку; друга - 3 -6-р!чного в!ку i третя - собаки старше 7-р!чного в!ку.
У кров! собак визначали кшьшсть еритроцит!в (проб!рковий метод), !х популяц!йний склад - метод фракшонування у град!ент! густини сахарози за I. Сизовою; кислотну резистентн!сть еритроцит!в - за A.I. Терським та I.I. Г!тельзоном; кшьшсть гемоглобь ну (гемтаобшщашдний метод), гематокритну величину (за Шклярем), математично п!драховували вм!ст гемоглобшу в еритроцип (MCH) та середн!й об'ем еритроципв (МСУ).
Результата та ix обговорення
Нами встановлено, що шльшсть еритроципв у собак 1,5-р!чного вшу в середньому становила 5,9 ± 0,34 Т/л. Приблизно так! ж значения загально! шлько-ст! еритроципв були в собак друго! i третьо! груп (табл. 1).
Таблиця 1
Показники еритроци^в i i'x популяцй' у службових собак_
Група тварин Еритроцити, Т/л Популяцшний склад еритроцитш, у проц.
«старЬ» «ЗР1Л1» «молодо
Перша 4,88 - 7,02 8,9 - 15,8 32,0 - 52,0 40,5 - 52,4
5,9 ± 0,34 12,7 ± 1,45 40,9 ± 2,76 46,4 ± 22,8
Друга 5,8 - 7,21 7,4 - 14,7 31,7 - 42,1 44,7 - 60,9
6,2 ± 0,28 19,1 ± 1,40 38,4 ± 1,70 51,5 ± 2,66
Третя 5,17 - 7,21 15,7 - 28,7 29,7 - 43,4 33,0 - 41,6
6,1 ± 0,46 22,6 ± 2,56 х 0 38,5 ± 2,78 38,9 ± 1,90 х 0
Примггка. х p < 0,05; поршияио з першою групою; . 0 p < 0,05 поршияио з другою групою
Якщо загальна к1льк1сть еритроцилв у тварин трьох груп не в1др1знялася, то сшвввдношення попу-ляцш еритроципв у периферичнш кров1 мае деяш вщмшност! Стосуеться це, насамперед, «старих» еритроципв. 1х найбшьше було у собак старше 7-р1чного в1ку - 22,6 ± 2,56%, що, очевидно, пов'язано 1з порушенням процеав дозр1вання еритроципв, вна-слвдок виснаження запаав ц1анокобалам1ну та фол1е-во! кислоти.
Кшьшсть «зрших» форм еритроципв у собак уах груп була в середньому на одному р1вш (р < 0,5; табл. 1). А ось шльшсть «молодих» червонокр1вщв найменшою була у собак тсля 7-р1чного в1ку (на 7,5 i 12,6% порiвняно з першою i другою групами; р < 0,05).
Змши в популяцшному складi еритроципв впли-вають i на кислотну резистентнiсть «червоних» клiтин кровi, адже час гемол1зу залежить вiд !х вiку, що й спричинюе швидшсть руйнування внутршньоклггин-них структур i ошршсть мембрани щодо пiдвищеного тиску всерединi клiтини (Rozumnjuk, 2002; Suda et al., 2002).
Аналiз графшв еритрограми вказуе на те, що час основного тку у собак 1,5-рiчного в1ку наставав на 4,5 хв; висота його складала 25%. Повний гемолiз еритроцитiв завершувався на 7 хв (рис. 1). Подiбний графш був i у собак 3 - 6^чного вiку. Що стосуеться третьо! групи, то тут нами виявлено деяш змши у еритрограми Зокрема, висота тку становила 40% (на 15% бшьше, шж у попереднiх груп). Повний гемолiз еритроцитiв завершувався на 6,5 хв, що на 0,5 хв ра-шше порiвняно з собаками першо! i друго! груп. Ная-вшсть гострого пiку вказуе на те, що «молодЬ» ерит-роцити швидко руйнуються. Це пов'язано з тим, що у собак старшого вшу мембрана «молодих» популяцш еритроципв виснажена щодо лшвдних компонентiв (в основному фосфолшщв) (Suda et al., 2002). Отже, у собак старше 7-рiчного в^ в1дбуваються процеси
дегенерацп «червоного» к1сткового мозку, хоча загальна шльшсть еритроципв у норм1.
45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
% гемолиза
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 6 6,5 7 7,5
до 1,5
3-6 р
7-11 р
Рис.1. Еритрограми у собак
Умют гемоглобшу в кров! собак першо! групи в середньому становив 138,0 ± 5,51 г/л. Под16ш значения дихального ферменту кров1 були i в собак друго! та третьо! груп. Сл1д зазначити, що в уах собак рiвень гемоглобшу був у межах Ф1зюлог1чних коливань.
Для оцшки загального об'ему еритроципв визна-чали гематокритну величину. Цей показник у собак першо!-третьо! груп був у середньому однаковим (табл. 2).
Вираховуючи iндекси «червоно!» кров1, як! св1д-чать про штенсившсть дозрiваиня еритроцитiв та насичення !х гемоглобiном в шстковому мозку - МСН i МСУ у тварин уах груп теж ютотно не вiдрiзиялися (табл. 2; р < 0,5).
хв
Таблиця 2
Показники «червоно''» кров1 у собак
Група тварии ВМ1СТ гемоглобiиу, г/л МСН, п/г Гематокритиа величина, % MCV, мкм3
Перша 126,0 - 152,0 21,7 - 29,9 34,0 - 40,0 55,6 - 69,1
138,0 ± 5,51 23,5 ± 1,56 37,0 ± 1,25 62,7 ± 3,68
Друга 130,0 - 136,0 18,0 - 28,6 33,0 - 46,0 55,5 - 77,6
146,0 ± 4,68 23,6 ± 1,15 39,4 ± 1,86 63,5 ± 2,86
Третя 135,0 - 160,0 18,7 - 26,7 32,0 - 46,0 55,7 - 72,8
146,0 ± 9,40 24,2 ± 2,04 39,2 ± 2,36 64,1 ± 22,23
Biiciumk'ii
TaKHM HHHOM, npoBegeHi gocgigKeHHH noKa3yroTb, ^O 3ara^bHonpHHHaTi noKa3HHKH epнтpоцнтопоeзy (3aragbHa KigbKicTb epнтpоцнтiв, yMicT reMorgo6iHy, reMaTOKpHTHa Begn^HHa, iHgeKCH «nepBOHOi» KpoBi) y KgimnHO 3gopoBHx co6aK, He3ageKHO Big BiKy, icTOTHO He 3MiHMMTbca. I Bce k, y co6aK CTapme 7-piHHoro BiKy Big6yBaroTbca 3MiHH 3i ctopohh epнтpоцнтопоeзy. Ha ^ BKa3yMTb nonyg^iuHHH CKgag epнтpоцнтiв Ta ix KHcgoTHa pe3ucTeHTHicTb. 3oKpeMa, y TBapHH 36igbmy-eTbca KigbKicTb «CTapux» nonyg^in epнтpоцнтiв Ta Big6yBaroTbca 3MiHH ix reMogiTHHHoI pe3HCTeHTHOCTi. EpHTporpaMa y TaKHx TBapHH KopoTKa, BHCOTa niKy ii Ha 15% 6igbma, Hi® y TBapHH Mogogmoro BiKy. CaM niK -rocTpHH, ^o BKa3ye Ha mBHgKe pyHHyBaHHa «Mogogux» nonyg^rn Ta gereHepa^ro ginigHOi o6ogoHKH epmpo-цнтiв.
nogagbmi HayKOBi gocgigKeHHH 6ygyTb cnpaMOBam Ha BHBneHHH noKa3HHKiB $epyM0TpaHC$epuH0B0r0 KOM-ngeKcy Ta MeTa6ogi3My rnmux reMonoeTHHHHx MiKpoe-geMeHTiB.
EiS^iorpa^inm mocii. minm
Bacanov. N.P. (1992). Vashy domashnye chetveronogye
druz'ja. SPb.: Lenynyzdat (in Russian). Fasolja, V.P. (2007). Dejaki pokaznyky gemopoezu u sobak sluzhbovyh porid. Poltav. derzh. ag-ran. akad. Poltava. 3, 76-80 (in Ukrainian). Golovaha, V.I., Solovjova, L.M., Dykyj, O.A., Fasolja, V.P. (2001). Pokaznyky gemopoezu ta funkcii' pechinky u sobak sluzhbovyh porid. Visnyk Bilocerkiv. derzh. agrar. un-tu: Zb. nauk. prac'. 16, 46-51 (in Ukrainian). Fasolja, V.P. (2006). Rezul'taty dyspanseryzacii' cucenjat sluzhbovyh porid vikom vid pivtora do shesty misjaciv. Visnyk Bilocerkiv. derzh. agrar. un-tu: Zb. nauk. prac'. 40, 211-217 (in Ukrainian). Antonjak, G.L. (2002). Osoblyvosti gemopoezu u tvaryn na rannih stadijah postnatal'nogo rozvytku: av-toref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja d-ra biol. nauk: spec. 14.01.31. «Gematologija ta transfuziologija». L'viv, 29 (in Ukrainian). Nimand, H.G., Suter, P.B. (2001). Bolezni sobak. M: Akvarium (in Russian).
Piddubnjak, O.V. (2007). Zminy vlastyvostej erytrocytiv u kobyl. Nauk. visnyk L'viv. nac. un-tu vet. medycyny ta biotehnologij im. S.Z. Gzhyc'kogo. 9, 2(33), 227-231 (in Ukrainian)
Moskalenko, V.P. (1999). Strukturno-funkcional'ni vlastyvosti erytrocytiv u zdorovyh i hvoryh na anemiju teljat ta i'h zminy pry likuvanni: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. vet. nauk: spec. 16.00.01. «Diagnostyka i terapija tvaryn». Bila Cerkva, 18 (in Ukrainian).
Terskov, I.A., Gitel'zon, I.I. (1967). Znachenie dispersnyh metodov analiza jeritrocitov v norme i patologii. Voprosy biofiziki, biohimii i patologii jeritrocitov. M.: Nauka, 41-48 (in Russian).
Sizova, I.A., Kamenskaja, V.V., Fedjakov, V.I. (1980). Bezapparaturnyj sposob frakcionirovanija krasnyh kletok krovi v gradiente plotnosti saharozy. Izv. Sib. otd. AN SSSR. 3(15), 119-122 (in Russian).
Rozumnjuk, A.V. (2002). Struktura i funkcional'ni vlastyvosti erytrocytiv ta i'h zminy pry likuvanni teljat, hvoryh na bronhopnevmoniju: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. vet. nauk: spec. 16.00.01. «Diagnostyka i terapija tvaryn». Bila Cerkva, 18 (in Ukrainian).
Levchenko, V.I., Rozumnjuk, A.V., Golovaha, V.I., Tyhonjuk, T.V. (2001). Sklad i vlastyvosti erytrocytiv arterial'noi' ta venoznoi' krovi u klinichno zdorovyh teljat. Visnyk Bilocerkivs'kogo derzh. agrar. un-tu. -8, 218-223 (in Ukrainian).
Pyddubnjak, O.V. (2009). Pokaznyky gemopoezu u konej ta diagnostyka jogo zmin za patologii': avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja kand. vet. nauk: spec. 16.00.01. «Diagnostyka i terapija tvaryn». - Bila Cerkva, 19 (in Ukrainian).
Uillard, M., Tvetden, G., Tornval'd, G. (2004). Laboratornaja diagnostika v klinike melkih domashnih zhivotnyh. Pod. red. d-ra biol. nauk V.V. Makarova; Per. s angl. L.I. Evelevoj, G.N. Pimochkinoj, E.V. Sviridovoj. M.: Akvarium Buk (in Russian).
Suda, T., Akamatsu, A.., Nakaya, Y. (2002). Alterations in erythrocyte membrane lipid and its fragility in a patient with familial lecithin cholesterol acytransferase (LCAT) deficiency. J. Med. Invest. 49(3-4), 147-155.
Cmammn nadiumxa do peda^iï 1.10.2016
