CC BY
25
УДК 619:616.41:636.12:611.4/.612.119
Шддубняк О.В., кандидат ветеринарних наук, Головаха В.1., доктор вететирнарних наук, Антшов А.А., кандидат ветеринарних наук ® ovpiddubnyak@ya. ru Быоцершеський нацюнальний аграрный утеерситет
ЗМ1НИ ПОКАЗНИК1В ЕРИТРОЦИТОПОЕЗУ У КОНЕЙ ЗА
НЕМАТОДОЗ1В
Встаноелено, що у коней за змшаног теазп - параскарозу та стронгтгдозге, наеть за сильног ттенсиеност1 теазп загальноприйнят1 показники оцтки стану еритроцитопоезу (загальна кглькгсть еритроцит1е, умхст гемоглобту та тдекси "череоног" кроег - MCH та MCV) ¡стотно не змтюються. Лише у 25 % хеорих коней за сильног ¡нтенсиеност1 теазп прояеляеться ол1гохромем1я. Однак яюсний склад еритроцит1е змтюеться наеть при слабкт ттенсиеност1 теазп. Про це сегдчить зменшення "старих" i "зрыих" форм еритроцит1е та тдеищення "молодих", ят посилено руйнуються i не е змозi поеноцтно еиконуеати процеси оксигенацп.
Ключовi слова: гемолiз, гемолтик, гемоглобт, графж, еритроцити, еритроцитопоез, еритрограма, iнеазiя, ттенсиетсть, тсткоеий мозок, кобили, кислотна резистенттсть, лШдна оболонка, параскароз, популяцп, стронгшдози.
Вступ. Кишковi нематодози досить поширеш в юнних господарствах, наносячи im значних економiчних збитюв, яю проявляються зниженням маси тша коней, 1х спортивних якостей, так i загибеллю вщ кольок, що викликали гельмшти [1, 2]. Стутнь зараженост коней iнвазieю залежить вщ пори року, вжу тварин, iмунноl реактивности умов утримання (своечасне прибирання денниюв, випас та вигул тварин на пасовищах i вигульних майданчиках, яю перiодично змiнюються) i регулярно! профшактично! дегельмштизаци [3, 4]. Найбiльш поширеними кишковими нематодозами у коней е параскароз та стронгшятози, якi здебшьшого перебiгають хронiчно у виглядi змшано! швази [5-7]. Остання спричинюе ураження багатьох органiв i систем, в т. ч. i еритроцитопоезу, який е шдикатором метаболiчних порушень i гiпоксичного стану в оргашзм^ особливо на раннiх етапах li розвитку [8]. Оскiльки у коней ця проблема не висв^лена, то мета нашо! роботи i полягала у вивченнi змiн показниюв еритроцитопоезу у коней за нематодозно! швази.
Матер1ал i методи. Об'ектом дослщження були нежеребнi кобили украшсько! верхово! породи, якi були уражеш кишковими нематодозами. Тварин подiлили на декшька груп: 1-а група - клмчно здоровi тварини; 2-а -кош зi слабкою iнтенсивнiстю швази гельмiнтами родини Parascaris equorum (+ - у середньому в 3 краплинах флотацшно! рщини до 10 екз. яець); 3-я —
® Пщдубняк О.В., Головаха В.1., Антшов А.А., 2010
236
середньою (++— 11-20 екз. яець); 4-а - сильною штенсившстю (+++— бшьше 21 екз. яець). KpiM того, у коней 2-4 груп була виявлена слабка штенсившсть ураження (+ - до 50 екз. яець) гельмштами родини Strongylidae (S. equinus, S. edentatus, S. vulgaris).
Яйця гельмшив у фекалiях виявляли комбшованим методом, стандартизованим Г.О. Котельниковим та В.М. Хреновим, i3 використанням насиченого розчину гранульовано! амiачно! селiтри 3i щiльнiстю 1,3.
У кровi визначали загальну кiлькiсть еритроцитiв (пробiрковим методом), !х популяцiйний склад - методом фракцюнування в градiентi густини сахарози за I. Озовою; кислотну резистентшсть еритроцитiв - за А.1. Терським та I.I. Птельзоном, вмiст гемоглобшу (гемiглобiнцiанiдним методом), гематокритну величину - мжроцентрифугуванням за Шклярем. Математично вираховували iндекси "червоно!" кровi - вмют гемоглобiну в еритроцитi (MCH) та середнш об'ем еритроцита (MCV).
Результати дослщження. Встановлено, що кiлькiсть еритроцитiв у коней друго! та третьо! груп вiрогiдно не вiдрiзнялася вщ клiнiчно здорових - 8,8±0,18 i 8,5±0,22 Т/л (р<0,5). Однак у кобил четверто! групи (сильна штенсившсть швази) виявили зменшення "червоних" кров'яних тiлець (р<0,05; табл. 1). Слщ зазначити, що в усiх дослщних тварин кiлькiсть !х не виходила за нижню межу норми (6,0 Т/л). Отже, загальна кiлькiсть еритроциив за даних iнвазiй у коней може ктотно не змiнюватися.
Для бшьш детального вивчення функцiонального стану еритроциив, визначали !х плавучiсть у градiентi густини сахарози, що дае змогу дослщити не тiльки кшькюний склад "червоних" клiтин, але й дати грунтовну характеристику його якюним компонентам, а саме спiввiдношенню популяцш еритроцитiв у периферичнiй кровi.
Нами встановлено, що середш величини вщносно! кiлькостi "старих" популяцiй еритроцитiв у трьох групах хворих коней вiрогiдно не вiдрiзнялися вiд клiнiчно здорових (табл. 1). Однак бшьш детальний аналiз результатiв показав, що у 47 % тварин друго! групи частка "старо!" фракци кл^ин "червоно!" кровi не перевищувала 10,0 % вiд загально! кiлькостi еритроцитiв. 3i збiльшенням штенсивност iнвазi! параскаридами (++ i +++) у 55 i 65 % кобил третьо! та четверто! груп вщповщно кшькють цiе! популяцi! зменшуеться.
Таку ж тенденцiю проявляли i "зрiлi" еритроцити. У коней третьо! групи !х кiлькiсть вiрогiдно знижуеться (р<0,05), що вказуе на порушення процесiв дозрiвання клiтин еритро!дного ряду внаслщок катаболiчно! дi! продуктiв життедiяльностi гельмiнтiв.
Щодо "молодих" еритроцитiв, то слщ вщм^ити, що !х кшьккть iз збiльшенням iнвазiйностi мае тенденцш до пiдвищення (табл. 1). Найбшьше !х - 60,9±1,2 % виявили у тварин третьо! групи. Слщ зазначити, що у вЫх тварин ще! групи вщносна кiлькiсть "молодих" популяцш перевищувала 50 %, що свщчить про посилене утворення !х у кктковому мозку та викид у кров незрших еритроцитiв, яю не в змозi ефективно виконувати процеси оксигенаци.
237
Таблиця 1
Показники ернтроцнтчв 1 Т'х популяцшний склад у кобил за нематодозноТ'
швази
Група тварин Еритроцити, Т/л Популяцiйний склад еритроципв, у проц.
"старГ "зрш" "молодГ'
1-а (клiнiчно здоровi) 6,6-10,3 8,0±0,53 7,5-14,1 10,9±0,7 27,6-41,5 35,7±1,3 39,7-63,5 53,4±2,2
2-а (iнтенсив-нiсть iнвазii +) 7,3-10,2 8,8±0,18 6,8-18,2 9,2±0,8 20,9-39,2 31,4±1,2 44,6-71,6 58,8±1,6
3-я (штенсив-шсть iнвазii ++) 7,4-9,7 8,5±0,22 5,5-13,2 8,9±1,0 25,1-38,2 30,8±1,1 х 54,2-65,1 60,9±1,2 хх
4-а (iнтенсив-нiсть iнвазii +++) 6,0-9,6 7,8±0,270 4,7-17,3 9,3±0,8 27,0-42,1 33,7±1,7 45,3-65,9 57,0±1,6
Прим1тка. х р<0,05; ** р<0,01 порiвняно з клiнiчно здоровими; р<0,05 порiвняно з
тваринами друго! групи.
1ншим показником оцшки стану еритроцитопоезу е визначення в кров1 вмюту гемоглобшу. Р1вень цього кров'яного тгменту у кобил друго! I третьо! груп у середньому становив 153,5±3,2 I 148,7±4,0 г/л I в1рогщно не вщр1знявся вщ величин клшчно здорових (табл. 2). Однак, у коней !з сильною штенсивнютю швази вмкт гемоглобшу зменшився до 132,8±4,1 (р<0,05; табл. 2). У частини тварин (25,0 %) виявили ол^охромемш (107-118 г/л).
Кр1м того, визначали гематокритну величину та шдекси червоно! кров1 -МСН та MCV. Ц показники у кобил за р1зного ступеню швазованост нематодами в1рогщно не вщр1знялися вщ клмчно здорових (табл. 2).
Змши в популяцшному склад! еритроцит1в вщображаються \ на кислотнш стшкосп "червоних" кл1тин кров1 Анал1з графшв кислотного гемол1зу еритроцит1в (еритрограма) показав, що у тварин друго! групи л1ва частина графшв ствпадала з клмчно здоровими. Однак основний тк був гострий, припадав на 4 хв \ висота його становила 21 % гемол1зованих клггин. Права частина еритрограми (гемол1з "молодих" клггин) була бшьш обривистою. Повний час гемол1зу закшчувався на 6,5 хв (у клшчно здорових коней на 8 хв), що свщчить про швидке руйнування ще! популяци, внаслщок порушення структурно-функцюнального стану мембран еритроцит1в (рис. 1 ).
Таблиця 2
Показники гемопоезу у кобил за нематодозiв_
Групи тварин Гемоглобш, г/л Гематокритна величина, л/л МСН, фмоль МСУ. мкм
1-а (клшчно здоровi) 129,0-168,0 143,7±4,3 0,35-0,45 0,41±0,03 0,86-1,93 1,16±0,09 45,7-62,7 53,3±4,0
2-а (iнтенсивнiсть швази +) 118,0-174,0 153,5±3,2 0,35-0,50 0,44±0,01 0,92-1,32 1,09±0,03 40,9-58,5 50,0±1,1
3-я (штенсившсть iнвазii ++) 133,0-170,0 148,7±4,0 0,38-0,47 0,43±0,01 0,96-1,24 1,1±0,03 44,4-59,3 50,1±1,33
4-а (штенсившсть швази +++) 107,0-157,0 132,8±4,1 0 0,32-0,48 0,41±0,01 0,88-1,16 1,03±0,03 42,8-57,4 50,0±1,23
Прим1тка. р<0,05 порiвняно з тваринами друго!' групи.
238
Еритрограми у коней третьо! та четверто! груп (++ та +++) були подiбними i майже накладалися одна на одну, але вiдрiзнялися вщ клiнiчно здорових. Перш за все, час основного тку гемолiзу еритроциив у тварин обох груп наставав на 4,5 i 5 хв i складав 24,8 i 23,4 % вiдповiдно вщ усiх гемолiзованих клiтин (проти 18,9 % у клмчно здорових). Ширина основ обох еритрограм складала 2,5 хв. Права частина графшв була бшьш швидкоплинною, тому повний час гемолiзу закiнчувався на 7 хв (рис. 1).
Рис. 1 - Кислотна резистентшсть еритроцит1в у коней за нематодозноУ
швазп
Така конф^уращя еритрограм у коней третьо! та четверто! груп свщчить про !! зсув у правий бж, що зумовлено появою в периферичному ру^ "молодих" еритроцитiв, проте скорочення повного часу гемолiзу вказуе на збщнення !х мембран бiлково-лiпiдними компонентами за рахунок активацп вiльнорадикальних процесiв продуктами життeдiяльностi гельмiнтiв.
Висновки. Проведенi дослщження дають пiдстави стверджувати, що у коней за поеднано! iнвазi! - параскарозу та стронгiлiдозiв, навiть за сильно! штенсивност iнвазi! загальноприйнятi показники оцшки стану еритроцитопоезу : загальна кiлькiсть еритроцитiв, умiст гемоглобiну та iндекси "червоно!" кровi - MCH та MCV ктотно не змшюються. Лише у 25 % хворих коней за сильно! штенсивност швазп проявляеться олiгохромемiя (107-118 г/л).
Однак яюсний склад еритроцитiв змiнюеться навт при слабкiй iнтенсивностi iнвазi!. Про це свщчить зменшення "старих" i "зрших" форм еритроцитiв та пщвищення "молодих", якi посилено руйнуються i не в змозi повноцiнно виконувати процеси оксигенаци.
Лiтерaтурa
1. Галатюк O.G. Заразнi хвороби коней / O.G. Галатюк. - Житомир: Вид-во "Волинь", 2003. - 280 с.
2. Кузьмша Т. До етзоотологи стронгiлiдозiв коней в Укра!нi / Т. Кузьмша // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2006. - № 2. - С. 10-12.
239
3. Латко М.Д. Смешанные гельминтозы лошадей в хозяйствах разных климатических зон / М.Д. Латко // Ветеринария. - 2007. - № 2. - 28-31.
4. Демидов Н.В. Гельминтозы лошадей / Н.В.Демидов. - М., 1987. - С. 156-178.
5. Головаха В.1. Змши гепатобшарно! системи в коней при нематодозах / В.1. Головаха, А.А. Антшов // Вкник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.
- Бша Церква, 2002. - Вип. 23. - С. 32-37.
6. Бирка В.1., Приходько Ю.О., Бирка О.В. Зоопаразитози травного каналу коней i напрямки !х профшактики. // Проблеми зоошженери та вет. медицини: Зб. наук. праць Харюв. держ. зоовет. акад. - Харюв: РВВ ХДЗВА, 2008. - Вип. 17 (42), ч. 1. - Т. 2. - С. 35-40.
7 Двойнос Г.М. Харченко В.А. Стронгилиды домашних и диких лошадей - К.: Наукова думка, 1994. - 234 с.
8. Carlson G.P. Diseases associated with erythrocyte destruction // G.P. Carlson [In Smith B P. (ed): Large Animal Inter. Medicine]. - St. Louis: Mosby, 2002. - Vol. 3.
- P. 1048-1049.
Summary
O. V. Piddubnyak, cand. of vet. sciences, V. I. Golovacha, doctor of vet. sciences, A. A. Antipov, cand. of vet. sciences Bila Tserkva National Agrarian University, Bila Tserkva THE VARIATION OF THE INDICES ERYTHROPOIESIS IN THE HORSES WITH NEMATODOSIS The conventional indicators of the hemopoiesis (total quantity of erythrocytes, content of hemoglobin and indices of "red" blood - MCH and MCV) appreciably not changed in the horses with strong intensity infestation of mixed invasion -parascarosis and strongylidoses was ascertained. Oligochromemia was showed only in 25 % of sick horses with strong intensity invasion. Though, the qualitative composition of erythrocytes changed even with the weak intensity of infestation: "old" and "ripe" form of erythrocytes decreased, quantity "young" erythrocytes increased, which next failed.
Key words: haemolysis, haemoglobin, diagram, erythrocytes, erythropoiesis, erythrograma, infestation, intensity, bone marrow, mares, acid resistance, lipid membrane, parascarosis, populations, strongylidoses.
Стаття надшшла до редакцИ 7.04.2010
240
