CC BY
36
■ Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616-001.17+616.155.3-008.13:599.323.4+615.831 еЛЬСЬКИЙ В.М., СТРЕЛЬЧЕНКО Ю.1., ЗЯБЛ1ЦЕВ С.В.
Донецький на^ональний медичний унверситет iM. М. Горького, кафедра патофiзiологiï
ЗМШИ ФАГОЦИТАРНО!' ЛАНКИ iMYHiTETY В ÙYPiB, ЩО ЗАЗНАЛИ ДОЗОВАНОТ OïiKOBOÏ ТРАВМИ ТА ПОДАЛЬШОГО BПЛИBY ПОЛЯРИЗОВАНОГО CBiTЛА
Резюме. Мета дослд<ення — експериментально встановити вплив поляризованого свтла на пору-шення фагоцитарноI ланки iмунiтету в щурiв iз дозованим опком вдкритим полум'ям. При опiковiй травмi спостергаеться пригнiчення загальноI активност фагоцит i дефекти фагоцитозу та позаклтинного к^нгу в дiяльностiкожного окремо взятого фагоцитазiзменшеннямрезервiв iмунноíсистеми орга^зму, що визначае тяжксть i динамку розвитку опково)' травми та iнфекцiйних ускладнень. Поляризоване свтло, завдяки його антиперекисним i антиппоксантним властивостям, впливае на iмунну систему, що супроводжуеться актива^ею фагоцитарноIланки iмунiтету зi стимуля^ею як загальноI фагоцитарноI активностI так i окремо-го фагоцитарного к^нгу. Вдбуваеться усуненнядефцитулокального й системного iмунiтету. Необхдне подальше вивчення iмунноí системи, зокрема змн В- i Т-клтинних ланок iмунiтету пд впливом поляризованого свтла.
Ключов слова: опкова травма, поляризоване свтло, фагоцитоз.
Вступ
Отковий травматизм е важливою медичною i со-щальною проблемою. Найбтьшою мiрою вш в1дзна-чаеться в промислових репонах Укра1ни i призводить до зростання летальносл й швалщизацй [1, 2]. Зокрема, репон Донбасу впродовж багатьох роив утримуе сумну перш1сть за рiвнем опiкового травматизму в Укрш'ш, крашах СНД i бвропи [1]. Л1кування опiкiв е однiею з прюритетних проблем сучасно! комбустюлоги, що особливо актуальна для Донеччини, де частота травматич-них откових уражень сягае 26,4 на 10 тисяч населення [1, 3]. Незважаючи на певш досягнення в л1куванн1 от-кових ран, невир1шеною залишаеться низка питань. У першу чергу це стосуеться вар1абельност1 термшу та пе-реб1гу ранового процесу в шк1р1, вщ динам1ки яких за-лежить ефективнють та характер загоення, тривал1сть та яюсть ремоделювання тканин шк1р1 в мющ ураження, в1дновлення структурно-функцюнально! повноцшнос-т1 уражених дтянок шк1ряного покриву [6, 8]. Транс-формац1я фотомедицини на сучасному етат розвитку ф1зютерапи зумовлюе необх1дн1сть вивчення 1 бтьш точного обГрунтування використання поляризованого свила при л1куванн1 оп1к1в р1зного походження. При-пускаеться, що д1я пол1хроматичного поляризованого свила на орган1зм людини визначаеться широким спектром бюлопчних ефекпв, до яких належать: стимуля-ц1я регенераци, пригн1чення запалення, модулювання 1мунних процес1в, в1дновлення м1кроциркуляторних порушень, вегетотропна та анальгетична д1я тощо [5, 7]. Але гшотетичнють цих мехашзм1в потребуе конкретних
доказiв, коло яких дуже обмежене у кшшчнш практицi. Також вiдсутнi вiдомостi про патофiзюлоriчнi мехашз-ми впливу поляризованого полiхроматичного свiтла на стан iмунноï системи при експериментальних опiках. Виходом i3 становища може бути моделювання пато-логiчного процесу в експеримент та вивчення рiзних показниив гомеостазу оргашзму пiд впливом специфiч-них свилових хвиль.
Тому метою дослщження було експериментально встановити вплив поляризованого свила на порушен-ня фагоцитарно!' ланки iмунiтету у щурiв, яы зазнали дозованого опiку вiдкритим полум'ям.
Матер1ал i методи досл1дження
Експерименти проведено на 70 бтих нелшшних щурах-самцях масою 200—220 г, яы утримувалися у звичайних умовах вiварiю. Усi експерименти викона-но з дотриманням норм та принципiв 6вропейсько'1 конвенци' про захист хребетних тварин (European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes, 1986). До-слщження проводилися у трьох групах тварин. 1нтактт щури (n = 10), група щурiв (n = 30) iз моделюванням опiку (контроль) та група щурiв (n = 30) iз моделюванням отку та подальшим впливом поляризованого свила. Опiки здiйснювались вщкритим полум'ям (газ пропан, температура горшня « 1800 °C) з вщсташ 15 мм та часом експозици' 3 секунди, 5 % площi тiла [4].
Вплив поляризованого свила здiйснювався апара-том «Бюптрон-компакт» (номшальна потужнiсть лам-
пи 20 Вт; довжина свплових хвиль 480—3400 нм; сту-шнь поляризаци свiтла > 95 % (св!доцтво МОЗ Укра!ни про державну реестрацш виробiв медичного призна-чення, дозволених до застосування № 990/2002; Мед-стандарт зпдно з Директивою 93/42/ЕЕС СЕ0124) з в!д-сташ 15—20 см, протягом 10 хвилин три рази на добу.
Для визначення фагоцитарно! активност моноци-пв i нейтрофiлiв використовували метод, заснований на поглинанш цими клiтинами бактерш (Staphilococcus aureus, штам 209). При виконанш цього методу розра-ховували фагоцитарний iндекс (Ф1) — в!дсоток клiтин, що фагоцитують, та фагоцитарну кшьысть (ФК) — се-редня кшьысть бактершних клiтин, що поглинеш одним фагоцитом [9].
Отримаш результати обробляли статистично з ви-користанням параметричних i непараметричних критериев у рамках програм MedStat й Statistica 6.
Результати та Тх обговорення
Встановлено, що дiя вiдкритого полум'я на шкiру протягом 3 секунд призводила до розвитку ошку 2А— 2Б ступеня, що проявлялося некрозом ешдермюа та поверхневих шарiв дерми, розвитком рiзкого тканин-ного набряку, який визначався формуванням пухирiв рiзного розмiру та десквамащею некротично змiненого епiдермiса [6].
Результати iмунологiчних дослiджень дозволили встановити, що у щурiв контрольно! групи моде-люванням опiку) в динамщ (доба, три доби, тиждень) спостер^алися вагомi змiни клiтинно! ланки iмунiтету (табл. 1). Лейкограма характеризувалася поступовим наростанням лейкоцитозу на 16 % (p = 0,028), 29 та 56 % (p < 0,001) на першу, третю та сьому добу в!дпов!д-но. Також спостертався лiмфоцитоз. Абсолютна кшь-кiсть лiмфоцитiв на першу та третю добу була на 21 % (p = 0,007 та 0,032 в!дпов!дно) вище за iнтактних тварин та на 41 % (p < 0,001) вище через тиждень. Вшсоткова частка лiмфоцитiв на першу та третю добу експеримен-ту не вiдрiзнялась вiд iнтактних величин (p = 0,158 та
вiдносноi ылькосп лiмфоцитiв на 7,9 % (р = 0,007) на сьому добу експерименту, що говорить про зсув лейкоцитарноi формули в бш полiморфноядерних та моноцитарних лейкоцитав. Це може свiдчити про приеднання вторинноi iнфекцii на тш опiковоi рано-воi поверхнi. Таи змши лейкограми е вiдтворенням адекватно!' iмунноi реакц!! органiзму на ошкову травму i стрес, що супроводжуються активацiею гшоталамо-гiпофiзарно-наднирковоi системи, що направлена на забезпечення оргашзму в умовах травми легкодоступ-ними джерелами енергi! [10], лейко- та лiмфоцитозом. Iнфекцiйнi ускладнення супроводжуються розвитком iмунноi вiдповiдi з пiдвищенням концентраци в!дпо-вiдних класiв цитокiнiв у кровi та нейтрофiльозом.
1з контексту можливого розвитку автоiмунних про-цесiв при ошковш травмi необидно додатково вивчити iмунорегуляторну систему, що направлена на стабш-зацiю гомеостазу та захист вiд стороннiх ендогенних агентiв (видозмшених автологiчних клiтин), а саме простежити змши системи фагоцитозу, що ушвер-сально реагуе на численнi сигнали про дестабiлiзацiю внутрiшнього середовища оргашзму. Фагоцитоз — це центральна ланка неспецифiчного захисту оргашзму в!д проникнення стороннiх екзогенних агентiв (мшро-органiзмiв), що також актуально при ошковш травм^ коли iснуе великий ризик приеднання вторинно!' бак-терiальноi шфекци. Фагоцитарна активнiсть визначае термiн формування опiкового струпу, вираженiсть за-пально! реакц!!, можливють дисемшац!! шфекц!!, що врештьрешт впливае на тяжкiсть ошково! травми.
При аналiзi функцiональних властивостей фагоци-тiв ми спостерiгаемо, що ФК на першу та третю добу експерименту не вiдрiзнялась в!д штактних величин (р = 0,262 та 0,051 в!дпов!дно). Але через тиждень шсля опiку ФК зменшилась на 31,7 % (р < 0,001) щодо iнтак-тних тварин. Наявне суттеве зменшення Ф1 на 41,1 та 33,5 % (р < 0,001) на першу та третю добу експерименту в!дпов!дно з тенденщею до нормалiзацii через тиждень (менше на 5,73 % (р = 0,049) за штактних щурiв). Таы змши фагоцитарно! картини в!дтворюють пригшчен-
0,164 вiдповiдно). Поряд iз цим ми бачимо зниження Таблиця 1. Зм1ни лейкограми та функцюнальних властивостей фагоцит!в у щур!в, як! зазнали дозованого оп!ку вдкритим полум'ям, удинам!ц1 (n = 15; M ± m)
1нтактш Доба Три доби Тиждень
Лейкоцити, -109/л 9,720 ± 0,417 11,300 ± 0,514 12,500 ± 0,644 15,20 ± 0,59
% до штактних 116; p = 0,028 129; p < 0,001 156; p < 0,001
Лiмфоцити, -109/л 7,420 ± 0,409 9,010 ± 0,368 8,990 ± 0,565 10,400 ± 0,624
% до штактних 121; p = 0,007 121; p = 0,032 141; p < 0,001
Лiмфоцити, % 75,90 ± 1,97 80,10 ± 2,08 72,00 ± 1,93 68,00 ± 1,89
Д до штактних +4,2; p = 0,158 -3,9; p = 0,164 -7,9; p = 0,007
Фагоцитарна ктькють, одиниць 6,270 ± 0,189 5,840 ± 0,318 5,450 ± 0,349 4,280 ± 0,358
% до штактних 93,2; p = 0,262 86,9; p = 0,051 68,3; p < 0,001
Фагоцитарний шдекс, % 81,90 ± 2,13 40,70 ± 1,09 48,3 ± 1,5 76,1 ± 1,8
Д до штактних -41,1; p < 0,001 -33,5; p < 0,001 -5,73; p = 0,049
ня загально! активностi фагоцитiв (iз тенденщею до нормалiзацii на сьому добу експерименту) та дефекти фагоцитозу ^ можливо, позаклiтинного кiлiнгу у дiяль-ностi кожного окремо взятого фагоцита. У свою чергу це призводить до недостатност захисно!, антимшроб-но! дд! фагоцитозу. Кпiнiчно це може проявитися у роз-витку тае! чи шшо! форми iмунодефiциту. Таю зiмни у функцiональнiй активностi фагоципв можуть призвес-ти до персистенци iнфекцiйного агента, порушення елiмiнацii агентав та iмунних комплексiв iз оргашзму, врештi-решт до ускладнення опiковоi' травми. Це вка-зуе на зменшення резервiв iмунноi' системи органiзму, визначае тяжюсть та динамiку розвитку отково! травми та iнфекцiйних ускладнень.
Аналiзуючи iмунологiчнi змiни у груш щурiв, якi зазнали дозованого ошку вiдкритим полум'ям та подаль-шого впливу поляризованого свiтла, можна спостерта-ти такi змiни (табл. 2). Лейкограма характеризувалася хвилеподiбним лейкоцитозом на 15 % (р = 0,028), 32 % (р < 0,001) та 15 % (р = 0,021) бтьше за штактних щу-рiв на першу, третю та сьому добу вiдповiдно. Також спостертався i лiмфоцитоз. Абсолютна ктьюсть лiм-фоцитiв на першу добу не вiдрiзнялась вiд iнтактних величин (р = 0,14), але на третю та сьому добу була на 42 % (р < 0,001) та 25 % (р = 0,002) вщповщно вище за штактних тварин. Втсоткова частка лiмфоцитiв на першу добу експерименту не вiдрiзнялась вщ штактних щурiв (р = 0,419). Поряд iз цим ми бачимо збтьшення втносно! ктькосп лiмфоцитiв на 6,4 % (р = 0,026) та 7,5 % (р = 0,01) на третю та сьому добу експерименту вщповщно. Так змши лейкограми е лопчними пiсля отково! травми, !х тлумачення проведено вище.
Порiвнюючи цi дат з групою контролю (рис. 1), ми бачимо, що вiрогiдних втмшностей за абсолютною кiлькiстю лейкоцитiв на першу та третю добу тсля отку (р = 0,897 та 0,714 вщповщно) не спостерiгалось. Але через тиждень рiвень лейкоцитiв був на 26,4 % (р < 0,001) меншим за контрольних щурiв. Також ми не отримали вiрогiдних втмшностей у абсолютнiй кiлькостi лiмфоцитiв за весь термiн спостереження (р = 0,188; 0,078 та 0,14 втповтно на першу, третю та сьому добу експерименту). Зважаючи на показники втсоткового вмюту лiмфоцитiв у лейкограм^ ми бачимо спочатку зменшення !х частки на 6,3 % (р = 0,027) на першу добу тсля травми, а потам збтьшення ктькосп лiмфоцитiв на 10,3 та 15,4 % (р < 0,001) вщповщ-но на третю та сьому добу експерименту. Щ вщмшносп можуть свтчити про модулящю процесiв запалення з тенденщею до нормалiзацii абсолютно! ктькосп лей-коцитiв, а саме полiморфноядерних та моноцитарних лейкоцитiв (на втмшу вiд контрольно! групи, де спо-стерiгався значний зсув у !х бiк). Це може свiдчити про втсутнють приеднання вторинно! бактерiальноi' ш-фекци у данiй групi тварин.
При аналiзi функцiональних властивостей фаго-цитiв третьо! групи ми спостертаемо, що ФК за весь термш експерименту не вiдрiзнялась вiд штактних величин (р = 0,328; 0,976 та 0,123 втповтно на першу, третю та сьому добу шсля ошку). Але наявне суттеве зменшення Ф1 на 31,9 % (р < 0,001) та 9,8 % (р = 0,003) на першу та третю добу експерименту втповтно зi збтьшенням цього показника через тиждень (бтьше на 9,2 % (р < 0,001) за штактних щурiв). Таю змши фагоцитарно! картини вттворюють пригшчення загаль-
1нтактш Доба Три доби Тиждень
Лейкоцити, -109/л 9,720 ± 0,417 11,20 ± 0,51 12,800 ± 0,672 11,200 ± 0,432
% до штактних 115; р = 0,028 132; р < 0,001 115; р = 0,021
% до контролю 99,1; р = 0,897 102; р = 0,714 73,6; р < 0,001
Лiмфоцити, -109/л 7,420 ± 0,409 8,280 ± 0,396 10,60 ± 0,64 9,300 ± 0,377
% до штактних 112; р = 0,14 142; р < 0,001 125; р = 0,002
% до контролю 91,9; р = 0,188 117; р = 0,078 89,3; р = 0,14
Лiмфоцити, % 75,90 ± 1,97 73,80 ± 1,71 82,30 ± 1,84 83,40 ± 1,82
Д до штактних -2,1; р = 0,419 +6,4; р = 0,026 +7,5; р = 0,01
Д до контролю -6,3; р = 0,027 + 10,3; р < 0,001 + 15,4; р < 0,001
Фагоцитарна ктькють, одиниць 6,270 ± 0,189 5,89 ± 0,32 6,250 ± 0,583 7,39 ± 0,66
% до штактних 94; р = 0,328 99,7; р = 0,976 118; р = 0,123
% до контролю 101; р = 0,905 115; р = 0,25 173; р < 0,001
Фагоцитарний шдекс, % 81,90 ± 2,13 50,000 ± 1,648 72,10 ± 2,15 91,100 ± 0,881
Д до штактних -31,9; р < 0,001 -9,8; р = 0,003 +9,2; р < 0,001
Д до контролю +9,27; р < 0,001 +23,7; р < 0,001 + 14,9; р < 0,001
Таблиця 2. Змни лейкограми та функцональних властивостей фагоцитов у щур 'в, як зазнали дозованого отку вдкритим полум'ям та подальшого впливу поляризованого св'1тла, у динам!ц! (П = 15 ; M ± m)
но! активност фагоцитiв лише у першi три доби експе-рименту зi збiльшенням Н на сьому добу експерименту, без порушення фагоцитозу та позакштинного кiлiнгу у дiяльностi кожного окремо взятого фагоцита.
Порiвнюючи щ данi з групою контролю, ми спо-стерiгаeмо так! вiдмiнностi. На першу i третю добу тс-ля опiку вiрогiдних вiдмiнностей у ФК ми не бачимо (р = 0,905 та 0,25 вщповщно). Але через тиждень юль-ысний показник фагоцитозу був на 73 % (р < 0,001) бтьшим за контрольних тварин. Також слщ вiдзначити iстотне збiльшення загально! активност фагоцитозу у цiй групi, що вiдтворилось у збiльшеннi фагоцитарного шдексу за весь термiн експерименту (на 9,27, 23,7 та 14,9 %, р < 0,001 на першу, третю та сьому добу шсля травми вщповщно). Щ даш свщчать про активацiю фагоцитарно! ланки iмунiтету зi стимуляцieю як загально! фагоцитарно! активносп, так i окремого фагоцитарного кiлiнгу. У фагоцитах за рахунок активаци меха-нiзму антиперекисно! регенераци мембранно! функци та нормалiзацi! енергетичного балансу (накопичення АТФ) посилюеться продукцiя антитiл, вщновлюеться рецепторна (щодо чужорiдних агентiв) та iмунно-ме-дiаторна функци. Модулюеться синтез ДНК та покра-щуються умови для репродукци [7]. На нашу думку, щ позитивнi ефекти поляризованого свила можливi за рахунок глибокого проникнення поляризованого свила крiзь шюру та неiнвазивно! фотомодифiкацi! формених елементав кровi, а саме лейкоцитiв, та вщ-новлення !х функцiй. Таким чином, вщбуваеться усу-нення дефщиту локального та системного iмунiтету. Слд зазначити, що вплив поляризованого свила на дь лянки шкiри спричиняв розвиток iмунних змiн у всьо-му об'eмi циркулюючо! кровi. Щ змiни можуть вщбува-тися внаслщок високо! активностi малих порцiй кров^
що безпосередньо фотомодифiкувались у поверхневих судинах шк1ри. Такий механiзм частково може бути розтлумачений як здатнють кровi «ретранслювати» по-зитивнi змши на весь об'ем кровi та вщгравати роль тригера, що запускае розвиток широкого спектра по-зитивних функцюнальних зсувiв в органiзмi.
Висновки
Зсув лейкоцитарно! формули вбiк полiморфно-ядерних та моноцитарних лейкоцитiв може свщчити про приеднання вторинно! шфекци на тлi опiково! раново! поверхш. Спостерiгаeться пригнiчення загально! активност фагоцитiв i дефекти фагоцитозу та позакттинного кiлiнгу у дiяльностi кожного окремо взятого фагоцита зi зменшенням резервiв iмунно! системи оргашзму, що визначае тяжкiсть i динамшу розвитку опiково! травми та шфекцшних ускладнень. Поляризоване свiтло, завдяки його антиперекисним та антигiпоксантним властивостям, чинить позитивний вплив на iмунну систему, що супроводжуеться акти-вацieю фагоцитарно! ланки iмунiтету зi стимуляцieю як загально! фагоцитарно! активносл, так i окремого фагоцитарного кiлiнгу. Вiдбуваeться усунення дефь циту локального та системного iмунiтету. Необхiдно подальше вивчення iмунно! системи, зокрема змiн В- i Т-клiтинних ланок iмунiтету пiд впливом поляризованого свiтла.
Список л1тератури
1. Комбустиология: Учебник / Э.Я. Фисталь, Т.П. Кози-нец, Т.Е. Самойленко и др. — Донецк, 2006. — 236 с.
2. Взрывные поражения: Руководство для врачей и студентов / Под ред. чл.-корр. РАМН проф. Э.А. Нечаева. — СПб.:ИКФ«Фолиант», 2002. — 656с.
80 70 60 50 40 30 20 10 0 -10 -20 -30
-0,9
-26,4
17,0
-10,7
10,3
-15-4-
6,3
73,0
-1570-
1,0
■ Доба □ Три доби I Тиждень
23,7
9,27
14,5
Лейкоцити
Лiмфоцити % лiмфоцитiв Фагоцитарна Фагоцитарний
ктьюсть шдекс
2
Рисунок 1. Зм!ни лейкограми та функцюнальних властивостей фагоципв (Д % до контролю) у щур!в, як! зазнали дозованого оп!ку вдкритим полум'ям та подальшого впливу поляризованого свтла, у динам!ц!
3. Парамонов Б.А., Порембский Я.О., Яблонский В.Г. Ожоги: Руководство для врачей. — СПб.: СпецЛит, 2000. — 480 с.
4. Патент Украни на корисну модель № 52390. «Спо-аб моделювання дозованого термiчного опту» МПК 009В 23/28 (2006.01) / В.М. бльський, Г.К Кривобок, Ю.Я. Крюк [та т.]. Бюл. № 16, 2010. — 4 с.
5. Антология светотерапии. Медицинские Биоптрон-тех-нологии (теория, клиника, перспективы): Сборник научных трудов (гл. науч. ред. — проф. С.А. Гуляр). — К.. : Изд-во Ин-та физиол. им. А.А. Богомольца НАН Украины (цикл «Высокие технологии долголетия»), 2009. — 1024 с.
6. бльський В.М. Виразшсть i динамка запальноИреак-цИ отковоИ рани тд впливом поляризованого свтла / В.М. бльський, Е.Ф. Бартов, Г.К. Кривобок [та т.]// Всник невiдкладноi i вiдновноi медицини. — 2010. — Т. 11, № 1. — С. 126-132.
7. Применение Биоптрон-пайлер-света в медицине: Учебно-методическое руководство для студентов и
врачей / Под ред. проф. С.А. Гуляра и А.Л. Косаковско-го. — 2-е изд., доп. — К.: Изд-во ИФБ НАН Украины и НМАПО МЗ Украины, 2011. — 256 с.
8. Valdir Gouveia Garcia. Effect of photodynamic therapy on the healing of cutaneous third-degree-burn: histological study in rats / Valdir Gouveia Garcia, Marcos Alcantara Lima, Tetuo Okamoto [et al.] // Lasers in Medical Science. — March, 2010. — Vol. 25, № 2. — P. 221-228.
9. Abul K. Abbas. Basic immunology/ Abul K. Abbas, Andrew H. Lichtman. — Philadelphia, 2004. — 322p.
10. Стрельченко Ю.1. Змти гтофйарно-наднирковог системи у щурiв, що зазнали дозованого термiчного отку вiдкритим полум'ям та впливу поляризованого свтла / Ю.1. Стрельченко //XIчитання 1м. В.В. Шд-висоцького: Бюл. матлв наук. конф., 24—25 травня 2012р. — Одеса, 2012. — С. 135-136.
Отримано 08.10.12 □
Ельский В.Н., Стрельченко Ю.И., Зяблицев С.В. Донецкий национальный медицинский унверситет им. М. Горького, кафедра патофизиологии
ИЗМЕНЕНИЯ ФАГОЦИТАРНОГО ЗВЕНА ИММУНИТЕТА У КРЫС С ДОЗИРОВАННОЙ ОЖОГОВОЙ ТРАВМОЙ И ПОСЛЕДУЮЩИМ ВОЗДЕЙСТВИЕМ ПОЛЯРИЗОВАННЫМ СВЕТОМ
Резюме. Цель исследования — экспериментально установить влияние поляризованного света на нарушения фагоцитарного звена иммунитета у крыс с дозированным ожогом открытым пламенем. При ожоговой травме наблюдается угнетение общей активности фагоцитов и дефекты фагоцитоза и внеклеточного киллинга в деятельности каждого отдельно взятого фагоцита с уменьшением резервов иммунной системы организма, что определяет тяжесть и динамику развития ожоговой травмы и инфекционных осложнений. Поляризованный свет, благодаря его антиперекисным и антигипоксантным свойствам, оказывает положительное влияние на иммунную систему, которое сопровождается активацией фагоцитарного звена иммунитета со стимуляцией как общей фагоцитарной активности, так и отдельного фагоцитарного киллинга. Происходит устранение дефицита локального и системного иммунитета. Необходимо последующее изучение иммунной системы, в частности изменений В- и Т-клеточных звеньев иммунитета под воздействием поляризованного света.
Ключевые слова: ожоговая травма, поляризованный свет, фагоцитоз.
Yelsky V.N., Strelchenko Yu.I., Zyablitsev S.V.
Donetsk National Medical University named after M. Gorky,
Department of Pathophysiology, Donetsk, Ukraine
CHANGES IN PHAGOCYTIC IMMUNITY IN RATS WITH DOSED BURN INJURY AND SUBSEQUENT EXPOSURE OF POLARIZED LIGHT
Summary. The aim of the study — to determine experimentally the effect of polarized light on phagocytic immunity in rats dosed with a flame burn. In burn injury there is observed inhibition of the overall activity of phagocytes and defects in phagocytosis and killing of extracellular activity in each individual phagocyte with decreasing reserves the immune system that determines the severity and dynamics of the burn injury and infectious complications. Polarized light, due to it antiperoxide and antihypoxant properties, has a positive effect on the immune system, which is associated with activation of phagocytic immunity with stimulation of both phagocytic activity and of specific phagocytic killing. Eliminatiion of the deficit of local and systemic immunity is observed. Subsequent study of the immune system, in particular the changes of B- and T-cell immunity under the influence of polarized light, is necessary.
Key words: burn trauma, polarized light, phagocytosis.
