CC BY
19
Нацюнальний лкотехшчний yнiвepситeт УкраУни
Стасюк А.А. Особенности роста сосны веймутовой (Pinus stro-bus L.) в условиях Подолья
Представлены результаты обследования насаждений сосны вермутовой в Винницкой области. Определена их высокая производительность и качество в лесных культурах, созданных в свежих грабовых суборях и дубравах.
Ключевые слова: сосна веймутова, дуб обыкновенный, ель обыкновенная, грабовая суборь, грабовая дубрава, производительность.
Stasiuk AA. Features of growth of eastern white pine (Pinus strobus L.) are in the condition of Podolia
In the article the results of inspection of planting of Pinus strobus L. are presented in the Vinnitsa region. Certainly them high performance and quality in forest cultures of created in fresh hornbeam and oak forests suborah.
Keywords: Pinus strobus L., Quércus robur L., Picea abies L., hornbeam subor, hornbeam oak, productivity.
УДК 581.6 Викл. К. Ф. Хоменко - Уманський державний
nedazo¿Í4Huü утверситет ím. Павла Тичини
1СТОР1Я КУЛЬТИВУВАННЯ ЧЕРЕМХИ П1ЗНЬО1 В УКРА1Ш
Дослщжено OKpeMi питання ютори введення в культуру черемхи шзньо! наведено приклади найстарших особин, що ростуть на теренах Укра1ни. Вщзначено по-зитивш л^вницьга, декоративш i ф^омелюративш якосп черемхи шзньо! та пер-спективи використання ii в рiзних типах насаджень.
Ключовг слова: черемха, поширення, культивування, озеленення.
Ощнюючи числент види деревних порщ-екзопв, що культивуються в Укра1т, дедалi бшьш увагу привертае черемха тзня (Prunus serótina (Ehrh.) Agardh.). Цей вид е перспективним штродуцентом, оскшьки на його еттчних батькiвщинi природнi умови подiбнi до умов Правобережного Лiсостепу Украши. У дикорослому станi черемха тзня набула поширення в Швтчнш Америщ - вiд Онтарiо i Швденно! Дакоти на пiвночi до Техасу на твдт, де вона росте в складi лiсових насаджень, у сум^ з дубом бшим, кленом цук-ровим, березою, досягаючи 30 м заввишки та 0,5-0,7 м у дiаметрi стовбура. Черемха тзня культивуеться в Пiвнiчнiй Америщ як декоративна, фитонцидна, швидкоросла, невибаглива рослина в населених пунктах, а також як компонент полезахисних люових смуг. Ii легка, мщна, червонувато-коричнева, з жовтою заболонню деревина, легко пiддаеться обробленню, застосовуеться для виготовлення музичних iнструментiв i дорогих меблiв. Плоди використо-вують в 1жу i для приготування напо1в, зокрема рому. Екстракти з кори засто-совують в медицин як седативний i тонiзуючий зашб [4-7].
Prunus serótina - струнке дерево з прямим стовбуром дiаметром до 25-30 см, з густою кроною до 8 м у дiаметрi. Крона формуеться з висоти 68 м. Цвие наприкшщ травня або на початку червня протягом 7-10 дтв. Квгт-ки бЫ, в невеликих суцвiттях (до 10-14см завдовжки), зовсiм не мають запаху, хоч i медодайт. Плоди - кiстянки до 1-1,2 см у дiаметрi, 1спвш, спочатку червонi, а згодом майже чорш. Плодоношення спостерiгаеться щороку, вро-жай плодiв з одного дерева досягае 46 кг.
42
Збipник наyково-тeхнiчних праць
Черемха тзня вщома в культурi Свропи з 1629 р. У Захщнш Сврот використовуегься широко, часто дичавie. Вид поширений в кра!нах Балтп, у степовш i лiсосгеповiй областях Укра1ни га Бшоруш, на Пiвденному березi Криму. Уперше в Укра!т черемха тзня з'явилась близько 150 роюв тому, зокрема в Краснокутському (Каразинському) дендропарку на Харювщит, звiдки поширилась в iншi сади та парки [1]. Найбшьшого поширення по те-риторп Укра1ни черемха пiзня набула протягом минулого сголiггя. I сьогод-ш, внаслiдок повно1 акшматизацп, трапляеться практично у всiх типах наса-джень мiсг i сш, а також у насадженнях всiх ботатчних садiв та дендропар-кiв Укра1ни.
У лiгерагурi трапляються данi [2, 3] про масове проникнення черемхи тзньо! в природт фiгоценози Середнього Придтпров'я Укра1ни. Заросгi цього виду виявлено у тдлюку дубово-соснових та соснових лiсiв зелено1 зо-ни Киева на сотнях гектарiв, де вона повтстю натуралiзувалася, проявляе ви-соку конкурентоспроможнють, замiщаючи види мюцево! дендрофлори i змь нюючи склад травостою, а також швидко розселяеться насiнневим способом практично без допомоги людини. Черемха тзня вщзначаеться високим поль морфiзмом i широким природним ареалом, що дае змогу створити ктматич-но стiйку i генотипно рiзноманiтну iнтродукцiйну популяцiю, на основi яко1 надалi можна провести добiр господарсько-цiнних генотипiв.
З 1916 р. черемха тзня вирощуеться на Марiупольськiй лiсовiй науко-во-дослiднiй станцп (Донецька обл.), де росте невеликою куртиною у дендра-рп, чистими рядами на узлiссях полезахисних лiсосмуг в сумiшi з iншими ль совими породами (посадка 1916 р.), середнш рiчний прирiст у висоту за пер-шi 35 рокiв становить 37 см, а за останн 10 роюв - лише по 15 см. Плодоно-сити почала з трирiчного вiку. Окремi особини що збереглися до нашого часу, щороку плодоносять, цiлком стшю до посухи та морозiв.
У люових та полезахисних насадженнях черемху тзню в сумiшi з рiз-ними деревними породами вивчали i в дендропарку "Веселi Боковеньки", Ki-ровоградсько1 областi, де ll було посаджено у 1931 р. разом з берекою, каркасом захвдним та оксамитником амурським. Останнш цшком випав з наса-дження. У найбшьш пiвнiчних пунктах Укра1ни черемха тзня росте у насадженнях Валювсько! державно! сортодослщно! стацп поблизу м. Валки Хар-ювсько! обласп, та в дендрарп Червоно-Тростянецько! науково-дослщно! ль сово! станцп (Сумська обл.).
У насадженнях Валювсько! державно! сортодослщно! стацп Prunus serótina, посаджена куртиною у I932 р., досягла 18 м заввишки з дiаметром стовбура 22 см. Омнадцять !! особин, що збереглися, цшком здоров^ прямос-товбурнi, з густою компактною кроною. Середнш урожай плодiв з одного дерева - 40 кг. На Червоно-Тростянецькш станцп росте 9 особин черемхи, що висаджен у 1928 р. Як i у Валках, черемха тзня тут щороку добре плодоносить, цшком стшка до морозiв i добре витримуе посуху.
Черемху тзню вивчали у вуличних насадженнях у с. Тараивщ, Ки-!всько! обласп, та на територп Луганського нацiонального аграрного утвер-ситету. В обох випадках вона зарекомендувала себе як щнна декоративна порода завдяки оригшальному темно-зеленому з блиском листю, тзньому цвь
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
тiнню (коли iншi деревнi породи вже не цвиуть) та привабливим плодам, що звисають красивими гронами. У с. Тараивка Ки1всько1 областi черемха тзня рано вкриваеться листками - наприюнщ березня - у першiй декадi квiтня, а у Луганську на юлька днiв пiзнiше i збер^ае листяне вбрання до глибоко1 осет (кiнець жовтня - початок листопада).
У Нацюнальному дендрологiчному парку "Софпвка" НАН Укра1ни, у м. Умань, Черкасько1 областi, черемха культивуеться з 1905 р., що тдтвер-джено даними "Каталогу дерев та кущiв Уманського Царициного саду" за 1905 р. [1]. Переважна бшьшють особин черемхи тзньо!, яю нит ростуть у парку, посадженi ще у 1959 р.
У насадженнях з дубом (в умовах Степу та Люостепу Укра!ни) черемха тзня в першi 10 роюв росте швидше, тж дуб, а в наступт 20-25 рокiв трохи повшьтше. Завдяки сво!й широкiй низько розмщенш (у молодому вь цi) крот вона рано забезпечуе зiмкнення люонасаджень та надiйний захист Грунту З часом стовбур 11 очищаеться вщ гiлок, крона пiднiмаеться i черемха добре виконуе вже не так Грунтозахисну роль, як роль супутньо! породи.
Починаючи з три-, чотирирiчного вiку i до 30-40 рр. в умовах затше-них насаджень та до 50-60 рр. на узлюи черемха тзня щороку добре цвгге та плодоносить. Середня довговiчнiсть в умовах штродукцп в Укра1т становить 70-100 рокiв. Вона швидко поновлюеться пагонами вiд пенькiв та самошвом, що також е позитивною яюстю породи.
Черемха тзня мае низку позитивних лiсiвницьких, декоративних i фь томелiоративних якостей, стiйка до морозiв та посухи, надзвичайно щнна для озеленення i як плодова порода. Вона цшком заслуговуе на значне поширен-ня у люових, полезахисних та зелених насадженнях всюди в Укра!т, однак впродовж остантх десятирiч спостерiгаеться iнвазiйний характер 11 поширен-ня в природних фиоценозах, що викликае певну стурбованiсть еколопв.
Л1тература
1. Каталог деревьев и кустарников Уманского Царицына сада на 1905 г. - Умань, 1905. - № 11-А. - 50 с.
2. Липа О.Л. Дендрофлора УРСР / О. Л. Липа. - К. : Вид-во АН УРСР, 1939. - 19 с.
3. Любченко В.М. Дикорастущие весенние эфемероиды зеленых насаждений Киева / В.М. Любченко. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1986. - 195 с.
4. Царенко М.А. Особености морфологи и биологии видов рода Padus Mill. Дальнего Востока : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук. - СПб., 193. - 21 с.
5. Щепотьев Ф.Л. Дендрология / Ф.Л. Щепотьев. - К. : Изд-во "Вища шк.", 1990. - С. 116-118.
6. Якубов В.В. Семена Розовые - Rosaceae / В.В. Якубов, В.А. Недолужко и др. // Сосудистые растения советского Дальнего Востока. - СПб., 1995. - Т. 8. - С. 125-246.
7. Krussman G. Manual of cultivated broad leaved Trees and Shurbs (in English) / G. Krussman. - London : Batsford Timber Press, 1986. - 448 p.
Хоменко Е.Ф. История культивирования черемухи поздней в Украине
Исследованы отдельные вопросы истории введения в культуру черемухи поздней, приведены примеры самых старых особей, растущих на территории Украины. Отмечены позитивные лесоводческие, декоративные и фитомелиоративные качества черемухи поздней и перспективы использования ее в разных типах насаждений.
Ключевые слова: черемуха, распространение, культивирование, озеленение.
44
Збiрник науково-техшчних праць
Homenko K.F. The history cultivation Prunus serotina (Ehrh.) Agardh. in Ukraine
Some aspects of Prunus serótina (Ehrh.) Agardh cultivation history have been revealed and the examples of the oldest species gowning in Ukraine have been given in the article. Prunus serótina tree forestry, decorative and phyto-melioration features have been pointed out, prospects of its use in different types of planting have been demonstrated.
Keywords: cherry, distribution, cultivation, landscaping.
УДК 630.[*116.11+*228.3] Acnip. H.I. Кульчицька-Жигайло1 -
НЛТУ Украти, м. Львiв
1НТЕРЦЕПЦ1Я Р1ДКИХ ОПАД1В ШТУЧНИМИ ЗМ1ШАНИМИ ДЕРЕВОСТАНАМИ У ВОЛОГ1Й БУКОВ1Й СУЯЛИЧИН1 БЕСКИД
Визначено величини штерцепци рщких опадiв наметом ялицево-буково-сосно-вого та ялицево-дубового насаджень у вологш буковш суяличиш Бескид. Встановле-но залежнiсть iнтерцепцii вщ величини та iнтенсивностi дощiв. Проаналiзовано вар> ацiю пiднаметових опадiв.
Ключовг слова: штерцепщя, величина опадiв, штенсившсть опадiв, мiшанi на-садження.
Процес перехоплення опад1в люовим наметом може бути ощнено по-р1зному залежно вщ природо-ктматичних умов територii. Для райошв i3 по-сушливим клiматом це швидше негативне явище, а для гумщних гiрських райошв, iнтерцепцiю розглядають як позитивний фактор. Перехоплення опа-дiв вивчають як середне за весь рж (переважно для оцшки змiн водного балансу), i за теплу пору року (для встановлення змши у надходженнi вологи в окремi перiоди).
Чубатий О.В. [6] встановив, що ялиновi карпатсью лiси за вегета-цiйний перюд затримують до 36,5 % опадiв, а буковi - 22,5 %. Частина пере-хопленоi лiсовим наметом вологи, яка не потрапила у опадомiри, не випаро-вуеться, а стжае по стовбуру i включаеться в подальший вологообiг. 1.С. Шпак [7] вважае, що стж по стовбуру в ялинових деревостанах не перевищуе 1 % i досягае кшькох вiдсоткiв у букових насадженнях. Проте дослщження Кантора (P. Kantor) [8] засвщчили, що по стовбурах ялинових лiсiв за вегета-цшний перiод стiкае 1,4 % опадiв, букових - 19,9 %. Тому вш наводить величини чишш iнтерцепцii для цих деревостанiв вщповщно лише 18,5 % та 5,8 %. За даними Л.А. Уварова [5], перехоплення рщких опадiв ялиновими деревостанами сягае 30 %. Величини штерцепци за рж для ялинових та букових насаджень рiзняться ще бшьше: для перших - 45,2 %, для других -16,5 %; у мiшаних ялиново-букових насадженнях - 24,8 % [1]. Разом iз тим В. С. Олшник [4] не зафiксував такоi рiзницi. Середне перехоплення за рiк ялиновими деревостанами становило 23,7 %, буковими - 24,6 %, а за вегета-цшний перiод - 22,4 % для ялинових та 28,9 % для букових лiсiв. Автор тд-креслюе значний вплив на штерцепщю характеру випадання дощiв.
1 Наук. кершик: проф. Л.1. Копiй, д-р с.-г. наук
