ІСТОРИЧНі ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗі ШИНШИЛІВНИЦТВА У СВіТі Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК636.932.4

Осташевський В.1., кандидат с.-г. наук © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт

¡мет С.З. Гжицького

1СТОРИЧН1 ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗ1 ШИНШИЛ1ВНИЦТВА У СВ1Т1

ПроведенI дослгдження осноених етате розеитку шиншилоеодстеа у сет та продуктиених й екстер 'ерних особлиеостей шиншил. З 'ясоеано ефектиетсть розеедення шиншил пор1еняно 1з м 'ясогдними зе1рями.

Ключовi слова: шиншила, зе\р\, жиеа маса, доежина тша, еолосяний покрие, хутро.

Вступ. Шиншила - маленький звiрок, що живе в кам'янистих пустелях Анд на територи Аргентини, Болiвil, Перу i Чил1 Близько 900 роюв до нашо! ери в цш мюцевост жили iндiанцi хшха, якi використовували хутро шиншил для виготовлення теплого одягу [1, 2].

З нього шили шуби i шапки, а з волосу виготовляли надзвичайно шжну, легку i теплу пряжу для в'язаного одягу. В природних умовах шиншили мирно уживались з людиною i, незважаючи на те, що частина звiркiв вiдловлювалась, це не загрожувало зменшенню кiлькостi шиншил у цш мiсцевостi. У цiлому цей етап називають "Етапом мирного сшвюнування".

Пiзнiше - це плем'я тдкорили iнки, яким переможенi пiдносили як данину шкурки шиншил й рiзний одяг з цього хутра. 1нки гiдно оцiнили хутро i вироби з нього. З часом вироби з хутра шиншил були зведеш в ранг королiвських атрибуив, i тiльки обранi зi знатi мали право носити такий одяг. Проте, кшькють вiдловлених шиншил зростала. 1нки ще iнтенсивнiше, нiж переможенi хшха, стали використовувати хутро шиншил. Крiм традицшного використання хутра, iнки вмши також виготовляти матерiю з волосу шиншил, з яко! потiм шили накидки, шалi й iншi предмети одягу. 1снують свiдчення про те, що шки не тiльки вщловлювали шиншил, але i вирощували !х. Цей перiод називають "Виникнення загрози".

"Катастрофа" для популяци шиншил настала з приходом юпанських завойовникiв. 1спанщ не могли не помiтити цього неповторного хутра. Це стало початком штенсивного вщлювання десяткiв тисяч шиншил. Першi вироби з хутра шиншил з'явилися в королiвському палацi 1спани, що вiдiграло значну роль у !х знищеннi заради виготовлення шуб, манто, комiрiв, а !х хутро мщно завоювало позици лiдера серед рiзних видiв хутра.

Кiнець XVIII - початок XIX ст. був ознаменований найбшьшим попитом на хутро шиншил. Щоб задовольнити попит, що виник у кра!нах Швшчно! Америки i Свропи на це хутро, щорiчно вiдловлювали мiльйони звiркiв. В перюд з 1885 по 1918 роки розмiри знищення шиншил у !хньому природному

© Осташевський В.1., 2008

426

середовищi розведення складав вщ 3,202 до 184,548 тис. шт.

Вилов загрожував шнуванню виду, i тому в 1910 р. уряди цих краш пiдписали загальну угоду про заборону вилову шиншил та продажу 1хшх шкурок. До цього моменту вилов шиншил привiв майже до повного 1хнього зникнення. При величезному попитi на св^овому хутровому ринку пропозицiя шкурок шиншил практично була нульовою. Цей перюд називають "Катастрофа".

Американський iнженер Маиас Чапмен, який працював у мiжнароднiй компанп "Анаконда Коппер" у Чил^ зацiкавився шиншилою i одержав дозвш уряду на вилов шиншил iз метою розробки технологи 1хнього розведення. З 1919 по 1923 роки Чапмен наймав мисливщв^цщанщв для вилову звiркiв. За цей час вдалося вщловити 12 шиншил, яких вш перевiз з Швденно1 Америки в США.

Перша ферма була розташована в Лос-АнджелеЫ. У чи^ 12 шиншил було 9 самщв i три самочки. Один iз самщв (Старий Хофф) прожив на данш фермi 22 роки. Чапмен сконструював для шиншил примiщення, мiкроклiмат якого максимально був наближений до природного. Ця конструкщя мала пiдземну i надземну частини, досить простора для забезпечення рухово! активностi шиншил. Згодом розроблялися новi конструкцп примiщень, максимально задовольняючi потреби звiркiв.

Наприкiнцi 20-х роюв кiлькiсть шиншил щорiчно збшьшувалася на 35 %, на початку 30-х - на 65 %. На початку 40-х роюв самки народжували в середньому - 2,5 маляти в рш. У 1942 рощ було створено "Першу швшчноамериканську ферму iз розведення шиншил". Наступила "Ера змш".

У 50-х роках шиншиловi ферми iснували в бшьшосп кра1н розвинутого Свiту, крiм СРСР, кра1н Азп й Австрали. Власники ферм продовжували удосконалювати примiщення, кл^ки, устаткування. Протягом цього перiоду господарсько-корисш показники звiркiв постiйно покращувались.

В наступш роки шиншиловоди продовжували пошуки способiв покращення кiлькiсних i яюсних показникiв хутра.

З 30-х по 50^ роки ХХ ст. продавали шиншил парами за тисячу доларiв кожна. Завдяки таким цiнам велика юльюсть звiркiв було експортовано з природних мшць !х розведення.

В середиш 50 рокiв почали використовувати спещальш кiльця для самок, що дало можливiсть розвинути полiгамне розведення шиншил. 1з середини 60-х до початку 80-х роюв на хутро шиншил рiзко зростае попит. З початку 80-х роюв наступав "Ера промислового виробництва". Шиншилова iндустрiя вийшла на новий рiвень. Усе бшьше i бiльше пiдприeмцiв вибирають розведення шиншил, як прибуткове виробництво. Величина галузi у свт значно збшьшилась, а кiстяк iндустрil складали звiроводи, якi тримають 500-600 самок.

З юнця 80-х i початку 90-х роюв галузь почала розвиватись в крашах Швшчно1 Америки, Заидно1 Свропи.

427

У СРСР в 60-х роках починалися спроби розведення шиншил. В цей перюд в^чизняш вчеш вивчали tobî способи утримання, годiвлi i розведення шиншил.

На наш погляд, розвиток шиншиловодства в умовах Львiвськоï областi став можливим за рахунок звiроводiв-любителiв. З часом найкра1щ пiдсобнi господарства трансформувались у сучасш приватнi промисловi шиншиловi пiдприeмства. В умовах Львiвськоï областi звiроводи реалiзують сiм'ю шиншил (один самець i п'ять самок) вартштю - 2500 гривень. Вирощений молодняк у пщсобних господарствах, звiроводи-початкiвцi реалiзують приватним шиншиловим пiдприeмствам для забою, з метою одержання шкурки та продажу тушок. За останнiй час значно зрш попит щодо продажу молодняка шиншил в зоомагазини.

Матер1ал i методи. В умовах приватноï шиншиловоï ферми Львiвськоï областi ПП "Шиншила Украши" дослщжували технологи утримання, догляду, годiвлi й розведення шиншил та ix екстер'eрнi особливостi.

Результати дослщжень. При розведенш шиншил особливу увагу необxiдно звертати на добiр i пiдбiр племшних тварин. Самки досягають статевоï зршосп до 7 мiсяцiв, самцi - до 9-ти. Звiрки зберiгають здатшсть до розмноження до 10 роюв, а тривалють ïxнього життя - до 20 роюв. Ваптшсть тривае 111 днiв. Вiдразу пiсля того, як шиншила народжуе малят, вона знову готова до заплщнення.

У гнiздi народжуеться - вiд одного до п'яти дитинчат, у середньому - три. Народжуються вони звичайно ранком, покрик хутром, з вщкритими очима. Через двi години тсля народження вони вже бiгають по кл^щ, а через два дш можуть вибиратися в коридор, що з'еднуе клiтки самок i самця. Малят вiдсаджують вiд самки у вщ 5-6 тижнiв, а у вщ 3 мiсяцi, розсаджують в окремi клiтки.

При добрих умовах утримання хутро дозрiвае до в^ 8 мiсяцiв. Проте, його зршють не залежить вiд часу року. Кожш 4-5 мiсяцiв волосяний покрив змшюе старий на новий.

Шиншил розводять родинами. Родина складаеться з 5-8 самок i одного самця. Кожна самка знаходиться в окремш кл^щ, вщ якоï вiдxодить маленький коридор, що з'еднуе ïï з шшою родиною та самцем. У кожноï самки е спецiальний невеликий пластиковий нашийник, що заважае ш залишати клiтку. Для пiдстилки у кл^щ використовують стружку дерева. Кл^ки очищають раз на тиждень, а двiчi на рiк проводять чищення, дезiнфекцiю усiеï ферми i примщень, призначених для розведення.

Температура примщення для розведення шиншил коливаеться вщ 16 до 20о С. Щоденний догляд за звiрками передбачае купання в пiску (використовують для цього цеол^), годiвля i ветеринарний огляд.

Шиншили травоïднi звiрки, режим ïx годiвлi становить один раз у день. Пошня тваринок вiдбуваеться за допомогою централiзованоï системи.

Довжина тша 22-66 см, а хвоста 20 см. Маса дорослоï особи коливаеться

428

вщ 0,5 до 7 кг. Голова вщносно велика, трохи сплющена. Морда широка. 04i велию. Вуха округл^ середньо! величини. Хвют по всш довжинi густо покритий волосом. Задш кiнцiвки довп, сильнi. Основи лап голi. Волосяний покрив досить високий, густий, дуже м'який.

Довжина хутра 2,5-3 см, i3 недостатньо вираженим "ворсом". Пуховий волос дещо хвилястий, товщиною 12 - 16 мк. На 1 см2 поверхш шюри нараховуеться бшьше 25 тис. Шт.. волосин. Це значно бшьше, нiж в шших хутрових звiрiв.

Середня вартiсть вирощування одше! голови шиншили до забою складае 36 гривень, а норки i лисицi 100-200 гривень. Варткть реашзацп одше! вичинено! шкурки шиншили - 250, норки - 160-230, лисищ-350-450 грившв.

Необхiдно зазначити, що за перюд 2007-2008 рокiв в Укра1ш рiзко зросла вартiсть м'ясних кормiв та субпродуктiв, а окремi з них стали дефiцитними для вирощування норок, лисиць, песщв (риба бичок, мойва, м'ясний фарш). Це спричинило до скорочення звiропоголiв'я в окремих звiрогосподарства зах1дного регiону Украши. Доповнення рацiону рослинними кормами, зменшення частки тваринних кормiв негативно впливае на репродуктивш функцп звiрiв, яюсть хутра та вичинку 1х шкурок. Як показуе практика, таю шкурки розриваються (ламаються) при пошиттi одягу.

Висновки.

Постiйне зростання вартостi м'ясних субпродукив знижуе ефективнiсть виробництва хутра (норки, лисищ, песця) в умовах в^чизняних звiрогосподарств Украши. Тому освоення технологи розведення шиншил, як рослинощних тварин на промисловiй основi може рiзко пiдвищити прибутковiсть звiрiвництва.

Л1тература

1. Лазарев М., Скнилик Я. Шиншила. Основи економжи i технолопя розведення. - Львiв. 1998. - С. 50.

2. Barabasz B. Szynszyle. Hodowla i uzytkowanie. - Warszawa, 2001. - P.

144.

Summary

Ostashevskyj V.I., candidate of agricultural sciences.

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named

after S.Z.Gzhytskyj

Researches of the basic stages of development of шиншиловодства in the world and productive and exterior features of chinchillas are conducted. Efficiency of breeding of chinchillas is found out it is compared to the carnivorous beasts.

Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008

429