УДК 343.123.12:343.341
Л. Ф. Гула
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального унiвeрcитeту "Львiвcька полггехтка",
д-р юрид. наук, доц., проф. кафедри кримшального права i процесу
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВИНИКНЕННЯ 0РГАН130ВАНИХ ЗЛОЧИННИХ ГРУП: 1СТ0РИК0-ПРАВ0ВИЙ АСПЕКТ
© Гула Л. Ф., 2016
Розглянуто питания виникнення та д1яльност1 оргашзованих злочинних груп. Визначено основш тенденцн формування злочинних груп та Тхньо! протиправно! д1яльность Досл1джено окрем! 1сторичн! джерела та нормативно-правов! акти, як! визначили поняття оргашзованих злочинних груп. 0креслено основш тенденци розвитку оргашзованих форм злочинность
Ключов! слова: кторичш джерела, злочинний св1т, организована група, организатор злочину, злочинна група, сшвучасть у злочин!, протиправна д1яльшсть.
Л. Ф. Гула
ИССЛЕД0ВАНИЕ ПР0БЛЕМЫ В0ЗНИКН0ВЕНИЯ 0РГАНИЗ0ВАННЫХ ПРЕСТУПНЫХ ГРУПП: ИСТ0РИК0-ПРАВ0В0Й АСПЕКТ
Рассмотрен вопрос возникновения и деятельности организованных преступных групп. 0пределены основные тенденции формирования преступных групп и их противоправной деятельности. Исследованы отдельные исторические источники и нормативно-правовые акты, которые определили понятие организованных преступных групп. 0черчены основные тенденции развития организованных форм преступности.
Ключевые слова: исторические источники, преступный мир, организованная группа, организатор преступления, преступная группа, соучастие в преступлении, противоправная деятельность
L. F. Hula
RESEARCH OF PROBLEMS OF ORIGIN OF THE ORGANIZED CRIMINAL GROUPS: HISTORY IS A RIGHT ASPECT
The question of origin and activity of the organized criminal groups is considered in the article. Certain basic tendencies of forming of criminal groups and their criminal activity. Separate historical sources and normatively-legal acts are investigational that defined the concept of the organized criminal groups. Basic progress of the organized forms of criminality trends are outlined.
Key words: historical sources, criminal world, organized group, organizer of crime, criminal group, criminal participation, criminal activity.
Постановка проблеми. Оргашзована злочинна група е первинною ланкою злoчиннoi оргатзацй та iмплантувалаcя у поняття "оргашзована злочинтсть". Злиття злочинних груп у
злoчиннi opгaнiзaцiï мoжнa poзглядaти як npo^c paцioнaльнoï peopгaнiзaцiï злoчиннoгo cвiтy зa aнaлoгieю iз зaкoннoю пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю нa зaкoнниx pинкax.
Для opгaнiзaцiï дepжaвнoгo впливу нa opгaнiзoвaнi злoчиннi гpyпи нeoбxiднi знaння пpo ïx виникнeння тa фopмyвaння злoчинниx нaмipiв, якi пocтiйнo yдocкoнaлюють. Boднoчac для визнaчeння ocнoвниx фiгypaнтiв злoчиннoï групи з мeтoю пpитягнeння ïx дo кpимiнaльнoï вiдпoвiдaльнocтi, a тaкoж зacтocyвaння пpaвooxopoнними opгaнaми cпeцiaльниx зacoбiв щoдo лiквiдyвaння ocepeдкiв тaкиx фopмyвaнь нeoбxiднo пocтiйнo yдocкoнaлювaти вiдпoвiднe вiтчизнянe зaкoнoдaвcтвo.
Мeтoю cтаттi е дocлiджeння icтopикo-пpaвoвиx acпeктiв виникнeння тa фyнкцioнyвaння opгaнiзoвaниx злoчинниx гpyп.
Стан дocлiджeння. Дocлiджeння icтopикo-пpaвoвoгo acпeктy виникнeння opгaнiзoвaниx злoчинниx гpyп здiйcнили тaкi вчeнi тa пpaктики: B. M. Aнiciмкoв, Л. Г. Бeлoгpiц-Koтляpoвcький, Г. H. Бpeйтмaн, Б. Ф. Boдoлaжcкий, H. I. Boлoшин, M. H. Гepнeт, П. Ф. ^mam^ A. I. Гypoв,
0. M. Джyжa, A. I. Дoлгoвa, B. M. Kopнieнкo, B. П. Лaвpoв, С. Я. Лeбeдeв, A. B. Mиxaйличeнкo, Г. M. Miнькoвcький, B. I. Moнaxoв, A. Д. Mopдвiнoв, A. B. Штоцький, B. Ф. Пиpoжкoв, Б. B. Poмaнюк,
1. K. Typкeвич, I. B. Шмapoв, H. M. Якушин тa iн.
Виклад ocнoвниx шию-жень. Гeнeзиc opгaнiзoвaнoï злoчиннocтi в Укpaïнi е яcкpaвим пiдтвepджeнням зaлeжнocтi xapa^epy злoчиннocтi вiд кoнкpeтниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx умшв. Opгaнiзoвaнicть злoчиннoï дiяльнocтi тa кpимiнaльнa пpoфecioнaлiзaцiя, як зaзнaчaв 1.1. Kapro^, "як в тeopiï зoвciм нeдaвнo, нe зaглиблюючиcь y змкт пpoцecy, мaйжe нaчиcтo зaпepeчyвaлиcя" [1, c. 73], е нинi oднieю iз щoнaйгocтpiшиx пpoблeм бopoтьби зi злoчиннicтю. Зpoзyмiлo, вoни виникли ш вoднoчac, a як вcякe coцiaльнe явищe, мaють cвoe icтopичнe кopiння, внyтpiшню лoгiкy poзвиткy.
Як пiдтвepджyють icтopичнi джepeлa, злoчинний cвiт i röro пpeдcтaвники зaвжди пpaгнyли дo oб'eднaння cил, змiцнeння ocнoв aнтигpoмaдcькoгo cпocoбy життя, який змyшyвaв ïx бути зyxвaлими, пiдcтyпними, цинiчними щoдo зaкoнy тa йoгo пpeдcтaвникiв y oco6í пpaвooxopoнниx opгaнiв, зaкoнocлyxняниx гpoмaдян. Життя в aтмocфepi злoчинниx дай чacтo змyшyвaлo pизикyвaти зapaди дocягнeння гaнeбниx цiлeй. Bce цe пopoджyвaлo cпeцифiчнy cиcтeмy вiднocин злoчинцiв, пopoджeнy нeyxильним дoтpимaнням "зaкoнiв" злoчиннoгo cвiтy. Цi "зaкoни" i "пpaвилa" poзpoблялa злoчиннa '^ira", ïx yдocкoнaлювaли y ^o^ci aнтиcoцiaльнoï дiяльнocтi. Boни гpyнтyвaлиcя нa нeoбxiднocтi пocтiйнoгo здoбyття тошпв для icнyвaння чepeз yчинeння злoчинiв, y циx вимoгax були в^ути пoзитивнi acпeкти щoдo кoнтaктiв з влacтями, збepeжeння в cyвopiй тaeмницi вcьoгo, щo пoв'язaнo зi злoчинним cпocoбoм життя, нaдaння пiдтpимки "пoбpaтимaм" з peмecлa, пiдтpимки i poзшиpeння злoчинниx зв'язкiв тoщo.
Taк пocтyпoвo фopмyвaвcя злoчинний cвiт як ocoбливa opгaнiзoвaнa кoмyнiкaтивнa cиcтeмa злoчиннocтi зi cвoeю iepapxieю, щo зaбeзпeчye внуфшню "диcциплiнy" i "пopядoк". Ïï opгaнiзo-вaнicть пiдтpимyвaлacя змiцнeнням i poзвиткoм двox iepapxiчниx cтpyктyp. Oднa гpyнтyвaлacя нa cxильнocтi дo пeвнoï злoчиннoï дiяльнocтi (кpимiнaльнoï пpoфeciï), iншa - вiдoбpaжaлa cyбop-динaцiйнy пoбyдoвy кpимiнaльнoгo cepeдoвищa [2, c. 14].
Bивчeння низки icтopичниx джepeл дaлo змoгy виявити пepioди змiцнeння злoчиннoгo cвiтy Pociï.
У cepeдинi XVII cтoлiття вaжкий eкoнoмiчний cтaн Pociï, зa cвiдчeнням icropma pociйcькoгo пpaвa Л. Г. Бeлoгpiц-Koтляpoвcькoгo, пpизвiв дo виникнeння вeликoï юль^ст! злoчинiв, yчинeниx пpoти чyжoï' влacнocтi. Злoчиннicть cягaлa зaгpoзливиx мacштaбiв, ocoбливo y вeликиx мicтax i, зoкpeмa, в Mocквi, якa бyлa вepтeпoм злoдiïв i poзбiйникiв [3, c. 2, 5].
Icroprn Г. B. Сшгов зaзнaчaв: "Злoдiям i шaxpaям пoтpiбнi тicнi мicцeвocтi i ттовп, a цi yмoви в oкpeмиx paйoнax Mocкви cклaлиcя icтopичнo зi вciмa зpyчнocтями для тиx, xto пpoмишляe чyжoю влacнicтю".' У тaкиx мicцяx вiдбyвaлocя oб'eднaння злoчинцiв y згpaï', piзнi cпiвтoвapиcтвa [4, c. 304].
Ocoбливicтю злoчиннoгo cвiтy, щo змiцнив cвoï' пoзицiï' в XVII-XVIII cт., бyлo тe, щo вш був вeличeзнoю acoцiaцieю "бaгaтьox кташв злoчинцiв, щo мaють cвoю ap^TO^ariK», cвoю iepapxiю, cвoï пpaвa, cвoï' cтyпeнi знaтнocтi, cвiй пpoлeтapiaт i живуть пiд влaдoю oднoгo зaгaльнoгo зaкoнy" [5, c. 33].
Пеpшy згадку пpo злoчиннi пpoфеciйнi ^упи в Pociï XIX cт. знaxoдимo y M. M. Maкcимoвa -cлyжбoвця пoлiцiï, який yпpoдoвж y^oro життя cкpyпyльoзнo вивчaв пpoфеciйниx злoчинцiв. Biн зaзнaчaв, щс вci шaxpaï i злoдiï пoдiляютьcя нa mp^i' тa клacи i oxapaктеpизyвaв близьто 20 пpoфеciй злoчинцiв. Ha пеpшoмy мicцi cеpед ниx були кишенькoвi тa квapтиpнi злoдiï [б, c. 7].
3a cвiдченням Г. H. Бpейтмaнa, пеpше мicце cеpед злoчинiв y cycпiльcтвi вiддaвaли toto-кpaдaм, якi пpедcтaвляли деякoгo poдy деpжaвy в деpжaвi. Boни були тайчи^ентшими, нaйгpiзнiшими, нaйшкiдливiшими й з ними буго вaжкo бopoтиcя [7, c. 40].
O. M. Джyжa тa I. К. Typкевич зaзнaчaють, щo oдними з пеpшиx opгaнiзoвaниx пpoфеciйниx злoчинцiв нa нaшиx теpенax були тaк звaнi "злoдiï з великй' дopoги", тoбтo poзбiйники, для якта гpaбyнoк був не пpocтo злoчинним зaняттям, a cпocoбoм життя. Bиникнення цieï пpoфеciï cтaлo нacлiдкoм icTOpOTroro пapaдoкcy. Kиïвcькiй Pyci вдaлocя пpoминyти paбoвлacницький лaд, aле мoнгoлo-тaтapcькa нaвaлa icтoтнo зaгaльмyвaлa coцiaльнo-екoнoмiчний poзвитoк. Ha теpитopiï кoлишньoï феoдaльнoï деpжaви yтвopилocя Mocкoвcьке князiвcтвo, яке згoдoм poзшиpилocя й в pезyльтaтi aгpеcивнoï толпики йoгo пpaвителiв пеpетвopилocя нa велику Pociйcькy Iмпеpiю. У нiй ввд пoчaткy XVIII cт. бyлo yзaкoненo кpiпaччинy, щo icнyвaлa aж дo 1S61 p. Tяжкi yмoви життя змyшyвaли cелян yтiкaти вiд cвoïx гнoбителiв, a ocкiльки легaлiзaцiя та iншиx теpитopiяx (кpiм кoзaцькиx земель) бута немoжливoю, тo для бaгaтьox yтiкaчiв poзбiй cтaвaв единим зacoбoм дo icнyвaння. Щo cтocyeтьcя злoдiïв, тo дo пoчaткy XIX ст. ця пpoфеciя не нaбyлa знaчнoгo пoшиpення, oчевиднo, чеpез те, щo жителi невеликиx нacелениx пyнктiв (a вoни пеpевaжaли в кpaïнi) знaлиcя мiж coбoю, тoж фaкти злoдiйcтвa бyлo вaжкo пpиxoвyвaти, a npo cкoeнi випaдки oдpaзy вci дiзнaвaлиcя. Дo тoгo ж злoчинцiв cyвopo кapaли: 1'м вiдтинaли pyки, cтaвили тaвpo нa лoбi, виpивaли нiздpi aбo чacтo й cтpaчyвaли [S, c. 232].
У вичизнягому зaкoнoдaвcтвi пеpшa згaдкa пpo cпiвyчacть y вчинент злoчинy гpyпoю дaтoвaнa XI ст., толи бyлo yклaденo 'Ту^ку пpaвдy". B cтaттi 31 ^oro дoкyментa йдетьcя пpo пoкapaння зa вчинення злoчинy кiлькox ocí6, a ст. 41 пеpедбaчae вiдпoвiдaльнicть зa cпiвyчacть y poзкpaдaннi. Але "Py^ra пpaвдa" не пoдiлялa cпiвyчacникiв та гoлoвниx i дpyгopядниx, не визнaчaлa oзнaки влacне cпiвyчacтi. Пoчaткoм poзвиткy iнcтитyтy cпiвyчacтi y вiтчизнянoмy пpaвi cлyгyвaли нopми, пеpедбaченi "Coбopным Улoжением" 1649 p. Зaзнaчений пpaвoвий a^ poзpoбив ocнoвнi пoлoження poзглядyвaнoгo шституту: oзнaки cпiвyчacтi, види cпiвyмиcникiв, ^m^ya-лiзaцiю ïxньoï вiдпoвiдaльнocтi. Ocoбa opгaнiзaтopa вже зa тиx чaciв poзглядaлacя як тайнебез-печнiшa, i для opгaнiзaтopa злoчинy пеpедбaчaлacя бiльшa вiдпoвiдaльнicть, нiж для iншиx cпiвyчacникiв. У XIX ст. тодш cпiвyчacникiв та види, вивчення ïxнix xapaктеpниx oзнaк, yмoв вiдпoвiдaльнocтi були oдними з нaйвaжливiшиx poздiлiв учення пpo cпiвyчacть. Haйвичеpпнiшy xapaктеpиcтикy opгaнiзaтopa злoчинy впеpше в icтopiï pociйcькoгo пpaвa таведего в "Улoжении" 1S45 p., y ятому cпiвyчacникiв пoдiленo нa види зa фopмaми cпiвyчacтi [9, c. 11].
У 40^i poки XIX ст. в^бу^я poзпoдiл злoчинцiв зa видaми дiяльнocтi, щo cпpиялo тдвищенню ïx пpoфеcioнaлiзмy. Жебpaки були oкpемo, кpaдiï зocеpеджyвaлиcя y злoдiйcькoмy cеpедoвищi, гpaбiжники - y poзбiйницькoмy. Koнцентpyвaлacя вiдпoвiднa кpимiнaльнa елiтa, cтвopювaлиcя шдшльт шкoли для мaлoлiтнix злoдiïв, "нaйoбдapoвaнiшиx", тoбтo нaйcпpитнiшиx, пocилaли зa кopдoн для yдocкoнaлення "мaйcтеpнocтi".
Biдзнaчимo цикшчтсть cтpyктypи i динaмiки гpyпoвoï пpoфеciйнoï злoчиннocтi в Укpaïнi вiд пoчaткy XVIII дo кiнця XIX ст. Це буго зyмoвленo бypxливим екoнoмiчним poзвиткoм, пеpедyciм y Пpичopнoмop'ï, poзбyдoвoю пopтoвиx мicт тa iндycтpiaльниx цен^в, щo cyпpoвoджyвaлocя збiльшенням кiлькocтi кopиcливиx злoчинiв, ïx iнтелектyaлiзaцieю i виxoдoм пpoфеciйниx злoчинцiв нa мiжнapoдний piвень.
Дo кiнця XIX cт. злoчинний cвiт уже мaв cвoe пpoфеciйне ядpo, пpичoмy cпецифiчний кpимiнaльний ""^з^дт пpaцi" не тiльки не poзxитaв мoнoлiтнicть i згypтoвaнicть цьoгo cвiтy, a, нaвпaки, змiцнив йoгo, нaдaвши йoмy cтpyнкiшy opгaнiзaцiю.
Г. H. Бpейтмaн, y poбoтax якoгo м^тш^я дoклaднa xapaктеpиcтикa кpимiнaльнoгo cвiтy того чacy, зayвaжyвaв: "У нac yзaгaлi cфopмyвaлacя тaкa дyмкa, щo злoчинцi лише тoдi yтвopюють злoдiйcьке cycпiльcтвo, кoли пo декiлькa ocí6 вчиняють oдин i тoй же злoчин. Tим чacoм ycя cилa
пpoфeciйниx злoчинцiв i пoлягae в ïx згypтoвaнocтi, нaявнocтi пpaвильнoï opгaнiзaцiï, бaгaтoï' тpaдицiями, вcтaнoвлeними чacoм i пpaктикoю [7, c. 115].
Ha пoчaткy XX cт. yпepшe в icTOpiï вiтчизнянoгo бaндитизмy в Oдeci з'явивcя peкeт, poзпoчaли cтвopювaтиcя тaк звaнi "дaxи". Пicля Жoвтнeвoгo пepeвopoтy 1917 p. i гpoмaдянcькoï вiйни piзкo зpocлa гpyпoвa кopиcливo-нacильницькa злoчиннicть. Aлe пoтpiбнo вiддaти нaлeжнe бiльшoвицькiй влaдi, якa дoвoлi швидкo змoглa ïï пpибopкaти. Щoпpaвдa, цe бyлo зpoблeнo цiнoю жopcтoкиx peпpeciй тa зaпpoвaджeння тoтaльнoгo нaглядy вcix зa вciмa, oднaк пpoфeciйнy злoчиннicть викopiнити ш вдaлocь, xoч зacoби paдянcькoï пpoпaгaнди yciлякo нaмaгaлиcя cтвepджyвaти пpoтилeжнe.
Bкaзiвкa нa opгaнiзaтopa як нaйнeбeзпeчнiшoгo зi cпiвyчacникiв з'явилacя i в пepшиx пocтaнoвax Paдянcькoï дepжaви. Пepший Bceyкpaïнcький з'ïзд Paд (м. Xapкiв, 11-12 гpyдня 1917 p.) пpoгoлocив cтвopeння Укpaïнcькoï Paдянcькoï Pecпyблiки, a тaкoж визнaв ïï фeдepaтивнoю чacтинoю Pociйcькoï Pecпyблiки. ЦBK Paд Укpaï'ни дopyчaлocя "нeгaйнo poзпoвcюдити нa тepитopiю Укpaïнcькoï Pecпyблiки вci дeкpeти i poзпopяджeння Poбiтничo-ceлянcькoгo Уpядy Фeдepaцiï, яю мaють зaгaльнe для вcieï Фeдepaцiï' знaчeння", пepeдyciм лeнiнcькi дeкpeти. ^му дeкpeти PCФCP, щo cтocyвaлиcя peгyлювaння кpимiнaльнo-пpaвoвиx вiднocин, ввaжaлиcя чинними та тepитopiï' Укpaïни. Ocoбливicтю пepвicниx дeкpeтiв бyлo тe, щo, кpiм викoнaвцiв, пiдбypювaчiв, пocoбникiв, дo cпiвyчacникiв зapaxoвaнo opгaнiзaтopiв, вaтaжкiв i нaтxнeнникiв кoнтppeвoлюцiйниx виcтyпiв як гoлoвниx винyвaтцiв. Oднaк пepшi дeкpeти paдянcькoï' влaди, нaзвaвши види cпiвyчacникiв i вcтaнoвивши ^инципи ïx^oï вiдпoвiдaльнocтi, нe poзкpили змкту ïx^oï дiяльнocтi (як цe, нaпpиклaд, бyлo зpoблeнo в "Улoжeнии" 1845 p.). Kpiм тoгo, в "Kepiвниx нaчaлax з кpимiнaльнoгo пpaвa PCФCP", видaниx HKЮ PCФCP 19 ^удня 1919 p., якi були пepшoю cпpoбoю фopмyлювaння i cиcтeмaтизaцiï нopм Зaгaльнoï чacтини paдянcькoгo кpимiнaльнoгo пpaвa, видiлeнo тpи види cпiвyчacникiв: викoнaвцiв пiдбypювaчiв i пocoбникiв [10, c. 218; 235].
O. I. Гypoв зaзнaчae, щo в дpyгiй пoлoвинi 1917 p. лишe в Moc^i дiялo близькo 30 тaкиx OЗГ. Taкi caмi бaнди були i в шшта вeликиx мicтax. Haйбiльшиx тeмпiв poзвиткy кpимiнaльний бaндитизм дocяг y 1921-1922 pp., y чacи гoлoдy, який пaнyвaв нa той чac y Rpaïm. Бaндитизмoвi того пepioдy пpитaмaннi нe лишe пoлiтичнi й кpимiнaльнi мoтиви, a й вкpaй жopcткi фopми нacильcтвa [11]. Для opгaнiзoвaниx злoчинниx гpyп ^oro пepioдy xapaктepним е тe, щo бaнди викopиcтoвyвaли бiльшe пcиxiчнe нacильcтвo, нiж фiзичнe. Цe пoяcнювaлocя тим, щo злoчинцi були впeвнeнi в peзyльтaтi нaпaдy, зoкpeмa, зaвдяки ви^юй opгaнiзoвaнocтi, a тaкoж мiзepнoмy promy бути зaтpимaними мiлiцieю. Ocтaннe пiдтвepджyвaлocя нaгpaнicтю пoвoджeння злoчинцiв пiд чac нaпaдiв (нaпpиклaд, гaлaнтнi вибaчeння Льoньки Пaнтeлeeвa).
Opгaнiзaтopи злoчинниx гpyп, npo якиx iшлocя в пepшиx дeкpeтax paдянcькoï' влaди, в цьoмy a™ взaгaлi нe згaдyвaлиcя. He мoжнa oминyти yвaгoю й тe, щo 4 cepпня 1920 p. "Kepiвнi нaчaлa з "Kpимiнaльнoгo пpaвa CPCP" були oфiцiйнo ввeдeнi в дто нa тepитopiï' Укpaï'ни. У cиcтeмaтизoвaнoмy виглядi нopми кpимiнaльнoгo пpaвa були виклaдeнi в Kpимiнaльнoмy кoдeкci 1922 p. Ocoбливa чacтинa KK УCPP peглaмeнтyвaлa вiдпoвiдaльнicть зa opгaнiзaтopcькy д1яльтсть як oдин iз нaйнeбeзпeчнiшиx видiв cпiвyчacтi. Зoкpeмa, cт. 58 пepeдбaчaлa кpимiнaльнy вiдпoвiдaльнicть зa opгaнiзaцiю ramp-peвoлюцiйниx oзбpoeниx пoвcтaнь, a ст. 65 - вiдпoвiдaльнicть opгaнiзaтopiв дивepciй. Дoвoлi дeтaльнo вiдпoвiдaльнicть opгaнiзaтopiв буго apгyмeнтoвaнo в poздiлi "Пpo злoчини пpoти пopядкy yпpaвлiння", cт. 76 KK пepeдбaчaлacя вiдпoвiдaльнicть opгaнiзaтopiв бaнд, cт. 80 - вiдпoвiдaльнicть зa opгaнiзoвaнe зa взaeмнoю згoдoю пpиxoвyвaння чи нeпpaвдивi пoкaзaння пpo кшьюсть пpeдмeтiв i пpoдyктiв, щo шдлягають oпoдaткyвaнню чи oблiкy. Ane KK УCPP 1922 p. здiйcнювaв чпга poзмeжyвaння в пoкapaннi opгaнiзaтopiв i кepiвникiв злoчинy (cт.cт. 75, 77, 78, 80), з oднoгo 6o^, й iншиx yчacникiв - з iншoгo, peглaмeнтyючи пoкapaння opгaнiзaтopaм зa iншиx. B Ocoбливiй чacтинi KK УCPP 1922 poкy вкaзyeтьcя m тaкi фopми злoчинниx oб'eднaнь, як збpoйнi зaгoни, кoнтppeвoлюцiйнa opгaнiзaцiя, бaндa (збpoйнa згpaя), згpaя.
31 жoвтня 1924 p. ЦBK CPCP yxвaлив "Ocнoвнi зacaди кpимiнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa ^юзу PCP i coюзниx pecпyблiк" iз зaгaльнoï чacтини кpимiнaльнoгo пpaвa. ^й дoкyмeнт зaпpoвaджyвaв для вcьoгo CPCP ^инципи кpимiнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa. 8 чepвня 1927 p. був пpийнятий говий
^им^льний кoдeкc УPCP, пoбyдoвa якoгo точто вiдпoвiдaлa зaгaльнocoюзним "Ocнoвним зacaдaм кpимiнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa Coюзy PCP i шюзнта pecпyблiк". У KK УCPP 1927 p. зaзнaчeнo, щo yчacть y злoчинi як opгaнiзaтopa е oбcтaвинoю, щo oбтяжye вiдпoвiдaльнicть, i вид^то тaкi piзнoвиди фopм cпiвyчacтi, як: 1) груш зa пoпepeдньoю змoвoю; 2) гpyпa ocí6. Kpiм того, KK УCPP 1927 p. вгазуе нa тaкi фopми злoчинниx oб'eднaнь, як кoнтppeвoлюцiйнa opгaнiзaцiя, opгaнiзaцiя, yreopern для пiдгoтyвaння aбo вчинeння тевнта злoчинiв, бaндa, збpoйнa бaндa.
Ta^ з кiнця 30-x poкiв XX ст. пoняття "злoчиннa гpyпa" yвiйшлo в юpиcпpyдeнцiю. Пpoтe oкpeмi визнaчeння opгaнiзaтopa, щo нaвoдилиcя в тeopiï, нe poзкpивaли ocтaтoчнo cyтнocтi дiяльнocтi цьoгo cпiвyчacникa, нe бyлo вид^то й чiткиx oзнaк, якi б дaли змoгy вiдмeжyвaти opгaнiзaтopa вщ iншиx cпiвyчacникiв. Iз бaгaтьox визнaчeнь нe бyлo зpoзyмiлo, кoгo ошд ввaжaти opгaнiзaтopoм злoчинy: ocoбy, яга oчoлюe opгaнiзaцiю, чи ocoбy, яга виявилa нaйбiльшy aктивнicть y злoчинi, вчинeнoмy в cпiвyчacтi.
Oтжe, чepeз пpoгaлинy в зaкoнoдaвcтвi, нeвизнaчeнicть кpимiнaльниx кoдeкciв cтocoвнo пoняття злoчиннoï Tpym нayкa кpимiнaльнoгo пpaвa нe змoглa poзpoбити xapaктepнe визнaчeння opгaнiзaтopa, того oзнaки тa фyнкцiï. Цi oбcтaвини тaкoж нeгaтивнo пoзнaчилиcя нa пpaктицi бopoтьби з opгaнiзaтopaми (лiдepaми) злoчинниx гpyп. He випaдкoвo вжe y Пocтaнoвi Плeнyмy Bepxoвнoгo Cyдy CPCP вщ 10 квiтня 1941 p. '^po cyдoвy пpaктикy пpo злoчини, якi cтaнoвлять пepeжитки poдoвoгo лaдy" нaгoлoшeнo як нa cyттeвoмy нeдoлiкy cyдoвoï пpaктики нa тoмy фaктi, щс cyди чacтo oбмeжyють cвoю дiяльнicть зacyджeнням лишe бeзпocepeднix викoнaвцiв злoчинy, виявлeння якиx зaзвичaй пoв'язaнe з мeншими тpyднoщaми, нe вpaxoвyючи, щo пiдбypювaчi й opгaнiзaтopи дтоть y бaгaтьox випaдкax iз aнтидepжaвниx cпoнyкaнь i тoмy cтaнoвлять ocoбливy coцiaльнy нeбeзпeкy [12].
Cклaднa мiжнapoднa oбcтaнoвкa в 1950-тi poки вимaгaлa aдeквaтнoгo peaгyвaння щoдo пpoтидiï зoвнiшнiм зaгpoзaм ocнoвaм paдянcькoгo дepжaвнoгo тa cycпiльнoгo cтpoю; визнaвaння нaявнocтi кaпiтaлicтичнoгo oтoчeння oднieю з гoлoвниx ^мчин злoчинiв пpoти дepжaвнoгo тa coцiaльнoгo ycтpoю пpизвeлo дo тoгo, щo нeщaднa бopoтьбa з пiдpивнoю дмльтстю iмпepiaлicтичнoгo тaбopy тa йoгo aгeнтypи бyлa зapaxoвaнa дo нaйвaжливiшиx зaвдaнь paдянcькoгo кpимiнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa. Пpoти тaкиx пocягaнь i були cпpямoвaнi зaxoди кpимiнaльнoï peпpeciï, щo вiдoбpaжeнo y пpийнятиx yпpoдoвж 1958-1961 pp. Ocнoвax кpимiнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa Coюзy PCP тa coюзниx pecпyблiк, oкpeмиx кpимiнaльниx зaкoнax зaгaльнocoюзнoгo знaчeння тa кpимiнaльниx кoдeкcax coюзниx pecпyблiк i пpизвeлo дo пoдвiйниx cтaндapтiв щoдo зaкoнoдaвчoгo зaкpiплeння тaкиx cклaдниx фopм cпiвyчacтi y вчишнш злoчинiв, як "злoчиннe yгpyпoвaння" тa "злoчиннa opгaнiзaцiя".
Oтжe, з гогляду кpимiнaльнoгo пpaвa вбaчaли нeoбxiднicть зaпoвнити вищeвкaзaнy ^ora-лину. Лишe з пpийняттям y 1958 p. Ocнoв кpимiнaльнoгo Зaкoнoдaвcтвa Coюзy PCP i ^юзнта pecпyблiк пepeлiк cпiвyчacникiв був дoпoвнeний фiгypoю opгaнiзaтopa. 4acmm 4.17 Ocнoв визнaчaлa opгaнiзaтopoм ocoбy, якa opгaнiзyвaлa вчинeння злoчинy aбo кepyвaлa ним.
Taкe визнaчeння нaдaлi зaпoзичили вci кpимiнaльнi кoдeкcи шюзнта pecпyблiк i, звичaйнo, Укpaïни.
Kpимiнaльним кoдeкcoм Укpaïнcькoï PCP 1960 p. вcтaнoвлювaлacя кpимiнaльнa вщго-вiдaльнicть зa opгaнiзaцiйнy дiяльнicть, cпpямoвaнy нa вчишння ocoбливo нeбeзпeчниx злoчинiв пpoти paдянcькoï дepжaви, зa yчacть в aнтиpaдянcькiй opгaнiзaцiï (cт. 64), a тaкoж зa вчинeння тиx caмиx дш пpoти iншoï дepжaви тpyдящиx (cт. 65). Boднoчac, cт. 19 визнaчaлa пoняття "злoчиннa гpyпa". Дo нeдoлiкiв цьoгo Зaкoнy нaлeжить тe, щo вчинeння aнтиpaдянcькoю (aнтидepжaвнoю) opгaнiзaцieю, oзбpoeнoю бaндoю чи злoчинним yгpyпoвaнням бaгaтьox ocoбливo нeбeзпeчниx i нeбeзпeчниx злoчинiв нe визнaвaли квaлiфiкyючoю oбcтaвинoю, a ïx cпeцифiчнoю oзнaкoю бyлa cпpямoвaнicть нa вчинeння лишe oкpeмиx видiв злoчинiв.
Зaкoнoдaвeць чiткo визнaчив влacнy пoзицiю, зaкpiпивши в ет. 19 KK Укpaïни 1960 p. види cпiвyчacникiв, якi poзтaшyвaв зa сту^том cycпiльнoï нeбeзпeчнocтi вiд бiльш дo мeнш cycпiльнo нeбeзпeчнoгo, oчoлюe пepeлiк cпiвyчacникiв caмe викoнaвeць злoчинy.
Щр ж дo ocoбливocтeй виникнeння i poзвиткy opгaнiзoвaниx злoчинниx гpyп y ^arnax CHД, дo cклaдy якта вxoдить i Укpaïнa, тут е тевт вiдмiннocтi, ïï фopмyвaння пoв'язaнe з icтopieю
розвитку Росшсько!' держави. Оскшьки рociйcька внутршня i зoвнiшня пoлiтика завжди визначально впливала на розвиток нарoдiв, як мешкали на теритoрii Pocii, вона вплинула й на виникнення oрганiзoванoi злoчиннocтi. Вважають, що прообразом cучаcнoi ОЗ краiн СНД були злодшсью артiлi, якi виникли наприкiнцi XV ст.-початку XVI ст. й кнували майже в незмшному виглядi аж до XX ст.
Перюд розвитку групово!' (оргатзовано1) злoчиннocтi, на думку С. В. Топшьсько', виглядае так: 1960-т роки - початок формування злочинних груп iз пoрiвнянo високим ступенем оргатзаци в межах загальнoкримiнальнoi злoчиннocтi; 1970-тi роки - видГлення у cтруктурi злoчиннocтi oрганiзoваниx злочинних явищ, формування кримшолопчно!' категори особливост учасника ОЗ дiяльнocтi; кiнець 1980-х роюв - завершальний етап формування радянсько!' (рociйcькoi) ОЗ, який досяг кризового стану в 1988-1989 рр.; початок 1990-х роив - завершення процесу концентрацй злочинних угруповань, створення стшких злочинних oрганiзацiй i формування ix як cамocтiйнoгo coцiальнoгo явища, що е транснащональним [13, с. 45].
Висновки. Генезис оргашзованих злочинних груп в Укра'т е яскравим тдтвердженням залежност характеру ix виникнення i розвитку вiд конкретних coцiальнo-екoнoмiчниx умов. Як cвiдчать icтoричнi джерела, злочинний свгт i його представники завжди прагнули до об'еднання сил, змщнення основ антигромадського способу життя, який змушував ix бути зухвалими, тдступними, цинiчними щодо закону та його представниюв у ocoбi правоохоронних оргатв, законослухняних громадян.
Протягом останнього тиcячoлiття формувався злочинний свгг як особлива оргашзована комушкативна система злочинност зГ своею iерарxiею, що забезпечуе внутршню "дисципшну" i "порядок". Злочинне середовище постшно накопичуе ресурсний i функщональний потенщал, посилюе свою оргатзоватсть. ВГд розрГзнених злочинних груп до штелектуально i техшчно забезпечених, надежно законстрованих злочинних оргатзацш - цей шлях окремГ злочинш групи пройшли за порГвняно нетривалий перюд.
1. Карпец И. И. Социалистическая криминология (состояние, задачи) / И. И. Карпец // Сов. гос-во и право. - 1987. - № 9. - С. 72-80. 2. Definitions of Organized Crime (Collected by K. Van Lampt) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//www/organized-crime.dt/OCDTFI. htm# crtssy/. 3. Белгориц-Котляревский Л. Г. О воровстве - краже по русскому праву : историко-догматическое исследование / Л. Г. Белгориц-Котляревский. - К., 1980. - Вып. 1. - 86 с. 4. Есипов Г. В. Тяжелая память прошлого: рассказы из дел Тайной Канцелярии и других архивов / Г. В. Есипов. - М. ; СПб., 1985. - 391 с. 5. Моро-Кристоф Л. М. Мир мошенников. Физиология мира мошенников / Л. М. Моро-Кристоф. - М. : Дело, 1967. - 58 с. 6. Максимов М. М. Московские тайны: Рассказ сыщика / М. М. Максимов. - М. : Дело, 1982. - Ч. 1. - 160 с. 7. Брейтман Г. Н. Преступный мир: Очерки из быта профессиональных преступников / Г. Н. Брейтман. - К. : Слов-Справа, 1901. -157 с. 8. Криминология : тдручник для студ. вищ. навч. закл. / [О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьев, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та т.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. - К. : Юртком 1нтер, 2002. - 416 с. 9. Кваша О. О. Организатор злочину. Кримтально-правове та кримтологгчне дослгдження : монография / О. О. Кваша. - К. : 1н-т держави i права 1м. В. М. Корецького, 2003. - 216 с. 10. Гула Л. Ф. Теоретико-методологгчт засади боротьби з оргатзаторами злочитв. Проблеми правознавства та правоохоронног дiяльностi / Л. Ф. Гула // Зб. наук. праць. - Донецьк : ДЮ1 ЛДУВС iм. Е. О. Дiдоренка, 2008. - № 4. - С. 215-225. 11. Гуров А. И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность / А. И. Гуров. - М. : Юрид. лит., 1990. - 304 с. 12. Про судову практику про злочини, ят складають пережитки родового ладу : Постанова Пленуму Верховного Суду СРСР вiд 10 квт. 1941 р. // Сб. Пленума Верховного Суда СРСР. - М., 1950. - Т. 1. 13. Топильская Е. В. Организованная преступность / Е. В. Топильская. - СПб. : Юрид. центр Пресс, 1999. - 76 с.