CC BY
250
О.В. Мiрошнiченко
академЫ АЕН Украши, м. Миколаïв
ВИКОРИСТАННЯ ОФШОРНИХ МЕХАН1ЗМ1В УХИЛЕННЯ В1Д СПЛАТИ ПОДАТК1В СЕРЕД ЗАГРОЗ ЕКОНОМ1ЧН1Й БЕЗПЕЦ1 УКРАШИ
Запобтання порушенням податкових зобов'язань фiзичними i юридичними особами, якi розглядають зао-щадженi кошти в якост додаткового джерела фшансуван-ня чи пщвищення рiвня рентабельностi власно! фшансо-во1 або виробничо! дiяльностi, е ключовою проблемою для фiнансових i правоохоронних установ провщних краш свпу та м1жнародних органiзацiй. Одним i3 розповсюд-жених способiв ухилення вщ оподаткування для багатьох пiдприемницьких структур е переведення фшансових ресурсiв або дiяльностi за межi власно! краши для того, щоб вони стали недосяжними для нацюнальних податкових шституцш, при цьому свiтовi глобатзацшш про-цеси та iнтернацiоналiзацiя фшансово! дiяльностi значно спрощують реалiзацiю таких операцш.
За даними МВФ сукупш закордоннi тiльки сiмох офшорних цеищв (Гонконг, Бахрейн, Панама, Сiнгапур, Багамсью о-ви, Каймановi о-ви, Нiдерландськi Ан-тильськi о-ви) складали у 1975 рощ 21,7 % депозилв ушх розвинених краш свiту, а у 1995 рощ — вже 28,3 %. У наш час, коли практично ус крупш европейсью i американсью банки мають дочiрнi структури у офшорних територiях, за даними Оргашзаци' економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) свгговою банкiвською системою при-ховано в офшорах близько 11,5 трлн. дол. США.
Проблема у загальному виглядi полягае в тому, що не зважаючи на те, що розробщ i реалiзацiï заходiв з протиди' ухиленню вiд сплати податюв, у тому числi з використанням офшорних центрiв, придiляеться знач-на увага фшансовими i правоохоронними органами багатьох краш, i «враховуючи суспiльну небезпеку зло-чинiв, яю вчинюються в сферi оподаткування, держава вживае певних заходiв з метою ефективного регулюван-ня цього процесу, а також попередження злочинiв, що вчинюються в зазначенш сферЬ> [1, с. 60], юльюсть i обсяги таких операцш в Укршш постiйно зростають.
Актуальшсть питання обумовлюе потребу у прове-деннi його постiйного комплексного вивчення, чому придшяе увагу ряд дослщниюв, у т. ч. i вичизняних, зокрема теоретичнi i практичш питання забезпечення економiчноï безпеки Украши розглядали I. Бiнько, З. -Варналш, О. Власюк, В. Геець, В. Мунтаян, В. Шлемко та iншi вченi, переважною бiльшiстю яких зв'язок мш податковою полiтикою, рiвнем iллегалiзацiï економiки та економiчною безпекою визнаеться об'ективною ре-альнiстю. Метою роботи е дослщження явища ухилення вщ оподаткування з використанням офшорних зон в контекста його впливу на економiчну безпеку Украши.
Загалом шд офшором (вiд англ. offshore — «поза берегом») розумiеться фшансовий центр. який залучае шоземний капiтал шляхом надання спецiальних податкових та шших пiльг шоземним компанiям, зареестро-ваним у кршш розташування зазначеного центру за умов того, що вони не здшснюють господарських операцш на територи' дано! краши («офшорна зона» або «податкова гавань» (англ. tax haven)) [2; 3].
Прототипом сучасних офшорних юрисдикцш вва-жаеться Швейцарiя, якою свого часу для залучення шо-земного капiталу були створенi центри зберiгання i об-мiну грошей та розроблеш iнститути фшансово! секретности що стало прикладом для шших краш. Прюритет використання самого термшу «офшор» належить однiй з газет схщного узбережжя США, яка наприюнщ 50-х рокiв минулого сторiччя використала його у статтi про фшансову компанiю, що перевела свою дiяльнiсть, яку мав намiр контролювати уряд, на територiю з бщьш привабливим податковим клiматом.
У вичизняному законодавствi вщсутне чiтке визначен-ня офшорiв, при цьому виходячи з того, що згщно закону «Про оподаткування прибутку пщприемств» та Податко-вого кодексу пщ термiном «нерезидента, що мають офшор-ний статус» розумшться «нерезиденти, розташованi на територй офшорних зон, за винятком нерезидент, роз-ташованих на територи офшорних зон, яю надали плат-нику податку виписку Гз правоустановчих документ, ле-галiзовану вщповщною консульською установою Украши, що свщчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента» [4, ст. 18], апрюрГ виходить, що для украшсь-ких податкових, правоохоронних i шших контролюючих оргашв офшорними територГями (зонами) е краши, що входять до затвердженого КМУ «Перелку офшорних зон», який перюдично оновлюеться [5].
Наглядною щюстращею того, наскльки актуальним е питання офшорГв для економГчно! безпеки Украши е те, як за останш 15 роюв змшилася структура кра!н-донорГв прямих шоземних швестицш (П11) в економГку Укра!ни (рис. 1—2). При цьому «пристойне» друге мюце, яке займае у цьому розподш Шмеччина обумовлене продажем у середин 2005 року «КриворГжсталЬ за 24,2 млрд. гривень (4,8 млрд. дол. США) Mittal Steel Germany (станом на 01.01.2005 р. обсяг П11 Шмеччини у вггчиз-няну економку складав 631,6 млн. дол. США) [6].
Вважаеться, що сам досвщ використання офшорних зон бере свш початок з чашв Давньо! Греци, коли грецьк та фшшйськими купщ шсля введення Афшами експор-тних та Гмпортних податюв почати обходити морем те-риторш ще! республши та використовувати найближш острГвки для розвантажування контрабандних товарГв. 1сторГя надае i шшГ приклади — низьк податковГ платежГ i обмеження, що сприяли продажу англшсько! вовни на територи Фландри у XV ст., спроби американських купщв обходити через Латинську Америку встановлений Анг-лГею Гмпортний податок тощо.
ПотрГбно зазначити, що явище несплати податюв безпосередньо пов'язане з шлегальною («тшьовою») скла-довою економГчно! дГяльноста, оск1льки остання, виходячи з юнуючих пщходГв до ll структуризации, под1ляеться на «неформальну» (у межах домогосподарств та пщприемств Гз неформальною зайнятютю), «приховану» (частина легально! дГяльноста, яка не облшовуеться або применшуеть-ся з метою ухилення вщ оподаткування) та «кримшальну»
1н|||] крапин (17,9%)
Ьри I .Ц[|| | о-вн <0.2^ А \ м и] 11 и | (."¡|н 11 \ < I Шноия (0.7%) Лн1Пр]к{|,7%) Н|дерпшщн I 2,4%) I Ьшыиа (2,7%) Угорацина 12, 1рлацдм (2,9%)Ч 1-Ш119 (3%) Кан аш Р, I
Роем (4.0%)
Швейшр1я (4.4%)
Шчсччян» (2!%)
:ША(20%)
Рис. 1. Розподы П11 в екотмжу Украти за кратами-твесторами на початок 1995 р. [6]
Рис. 2. Розподы П11 в економку Украти
за кратами-твесторами на початок 2010 р. [6]
(заборонена законом дшльнють) [7, с. 97], то перш1 дв1 з розглянутих складових набувають тлегального характеру саме через несплату, або неповну сплату податюв.
При цьому фах1вцями розд1ляються поняття «втеча вщ податюв» 1 «ухилення в1д податюв», пщ втечею в1д податк1в зокрема розумшться легальн1 ди платника податюв щодо зменшення його податкових зобов'язань, а тд ухиленням — нелегальна, несумюна з податковим законодавством д1яльшсть [8, с. 643—644].
До найбшьш популярних способ1в ухилення вщ податк1в в1дносяться:
— непов1домлення контролюючим органам про свою присутн1сть або д1яльшсть у кра'ш, в яюй платник податк1в знаходиться чи займаеться п1дприемницькою д1яльн1стю;
— непов1домлення про джерело доходу, що пщля-гае оподаткуванню, а також прибутку, не зважаючи на обов'язков1сть такого повщомлення;
— неоголошення повно'1 суми доходу, яка пщлягае оподаткуванню, а також прибутку. незважаючи на обо-в'язковють такого пов1домлення;
— використання в деклараци про доходи посилань на пшьги, як1 поширюються на дггей, яких у платника податк1в нема, чи вщрахування з доходу на амортизацш машин 1 устаткування, яких не юнуе;
— невиплату податковим ведомствам податк1в, яки-ми обкладаеться зароб1тна плата найманих платником податюв пращвниюв;
— контрабанда тощо.
Потр1бно зазначити, що на нашу думку, використання у цьому плаш дефшщш «втеча в1д податк1в» та «ухилення вщ податк1в» е не досить об'ективним, оск-1льки при цьому суть обох процешв на р1вш термшологи е недостатньо розмежованою.
Як зазначае Ю. Козак та шш1 автори, «ц1 поняття важко пщдаються дефшщи 1 в р1зних кранах визначають-
ся 1 навиъ формулюються по-р1зному», 1 у той час, як «де-як1 держави намагаються свщомо п1ти вщ розмежування цих понять, щоб мати можливють без утруднень застосу-вати проти «вт1кач1в вщ податюв» сувор1 юридичш санкцй», для платника податк1в важливо знати, чи законна проведена ним операця, а проблема розмежування понять «ухилення вщ сплати податюв» 1 «втеча вщ податюв» для нього залишаеться справою третьорозрядною [8, с. 643].
На думку I. Ван Хоорна, термш «втеча вщ податк1в носить у устах бтьшост людей негативний зм1ст 1 сприй-маеться як д1яння, несумкне з законом, при цьому за розумшням самого досл1дника, цей термш наповнений швидше нейтральним, н1ж негативним змютом.
За визначенням в1тчизняних фах^вщв, терм1н «втеча в1д податюв» теж е розпливчастим 1 неточним, тому «на практищ нелегко провести межу м1ж легальною та нелегальною втечею вщ податюв», при цьому наводять-ся критерп, як1 можуть використовуватися для такого розмежування, а саме: мотиви д1яльност1 платника податюв (навмисш дп); ф1ктивний характер д1яльност1; розм1ри вигоди, одержувано'1 завдяки ухиленню в1д по-датк1в; оцшка компетентних орган1в [8, с. 643].
У цьому плаш ми вважаемо, що не можна ототож-нювати легальне зменшення суб'ектом господарювання сво'х податкових зобов'язань шляхом використання будь-яких законних шлях1в або «прор1х» у законодавств1 1з незаконними операц1ями, направленими на досягнен-ня т1е! ж мети.
Виходячи з цього, на нашу думку, бшьш доцшьним буде визначення цих понять як:
— «м1шм1заци податкових зобов'язань» — для свщо-мого зменшення платником податюв сво'1х податкових зобов'язань на законних (легальних) пщставах;
— «ухилення вщ виконання податкових зобов'язань» («ухилення вщ сплати податк1в», «ухилення вщ оподаткування») — для визначення несплати податюв, або 1х неповно'1 сплати без законних пщстав (при цьому ухилення вщ сплати податк1в може бути як свщомим, так 1 несвщомим внасл1док неуважност1, техн1чних по-милок, 1нших фактор1в).
Такий пщхщ розд1ляеться рядом досл1дник1в, зокрема С. Кравчук визначае, що «ухилення вщ оподатку-вання — основний вид правопорушень, до якого необ-х1дно в1днести: ненадання податковим органам шфор-маци про власш прибутки, приховування прибутк1в шляхом внесення неправдивих даних у звгтш документа, а також пщробка податкових докуменпв» [9, с. 140].
Вщповщний пщхщ впроваджений у впчизняному законодавств1, зокрема статтями 212 «Ухилення вщ сплати податк1в, збор1в (обов'язкових платеж1в) « та 212—1 «Ухилення вщ сплати страхових внесюв на загальнообо-в'язкове державне пенсшне страхування» Крим1нально-го кодексу Укра1ни передбачено покарання за умисне ухилення вщ сплати податюв, збор1в (обов'язкових пла-теж1в), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку (та, вщповщно, — страхових внесюв на загальнообов'язкове державне пенсшне страхування), вчинене службовою особою пщприемства, установи, оргашзаци, незалежно вщ форми власност1 або особою, що займаеться пщприемницькою д1яльн1стю без створення юридично'' особи чи будь-якою 1ншою особою, яка зобов'язана 1х сплачувати, якщо ц1 д1яння призвели
до фактичного ненадходження до бюджет чи держав-них цщьових фондiв (вiдповiдно — Пенсiйного фонду Укра!ни) коштiв у значних (в 1000 i б1льше разiв переви-щують установлений законодавством неоподатковуваний мшмум доходiв громадян), великих (в 3000 i бiльше разiв перевищують неоподатковуваний мшмум) та особливо великих розмiрах (в 5000 i бiльше разiв перевищують неоподатковуваний мiнiмум) [10, ст. 212, 212—1].
До кра!н, яю активно борються iз даним явищем i уклали для цього двосторонш та багатостороннi угоди належать США, Велика Бриташя, Нiмеччина, Францiя, Канада, Япошя тощо. Зокрема Францiя i Iндiя, разом iз США, законодавчо санкцюнували податкове виказуван-ня i ввели офiцiйну фiнансову винагороду за надання шформаци про неплатникiв податюв. До найбiльш впли-вових м1жнародних органiзацiй якi придiляють значну увагу протидп використанню офшорних зон з метою податкових зловживань ООН, бвропейський Союз i Органiзацiя економiчного сшвробггаицтва i розвитку, до Зокрема серед перших результат реалiзацii зусиль бвро-пейського союзу спрямованих на протидш ухиленню вiд сплати податкiв — тдвищення з 0,32 % до 10 % мiнiмальноi' ставки оподаткування холдiнгових компанш у Люксембурзi на початку 70-х роюв минулого сторiччя.
Украi'ною основним засобом боротьби iз загрозою запобтання поширенню офшорних механiзмiв обрано додаткове оподаткування операцш, що здiйснюються через офшорш структури. Зокрема Законом Украши «Про оподаткування прибутку пщприемств» та Податковим кодексом визначаеться, що «у разi укладення договорiв, якi передбачають здiйснення оплати товарiв (робiт, по-слуг) на користь нерезидентiв, що мають офшорний статус, чи при здшсненш розрахункiв через таких нерезидент або через !х банювсью рахунки, незалежно вщ того, чи здшснюеться така оплата (в грошовш або iншiй формi) безпосередньо або через шших резидентiв або нерезидент, витрати платникiв податку на оплату вартостi таких товарiв (робiт, послуг) включаються до складу '1'х валових витрат у сум!, що становить 85 вiдсоткiв вартост цих товарiв (робiт, послуг) « [4, ст. 18]. Хоча фактично це призводить до сплати додатково! суми податку на прибу-ток лише у розмiрi 3,75 % (25 % вщ 15 %, що не включаються до складу валових витрат — О. М.), що само по собi не е суттевою перешкодою порiвняно з «позитивними моментами» використання офшорних механiзмiв.
На цей час вичизняним законодавством до офшорних зон вщносяться 36 територ1й: 4 Британсью залежш територи (о. Гернсi, о. Джерш, о. Мен, о. Олдернi), Королiвство Бахрейн на Близькому Сход1, Белiз у Центральнiй Америцi, у бврош — Гiбралтар та князiвства Андорра i Монако, афри-кансью Сейшельськi острови та Республiка Лiберiя, Маль-дiвська Республiка у Швденнш Ази, а також 18 територш Карибського регiону (Анг1лья, Антигуа i Барбуда, Аруба, Багамськi о-ви, Барбадос, Бермудсью о-ви, Британськi Вiргiнськi о-ви, Вiргiнськi о-ви (США), Гренада, Каймановi о-ви, Монтсеррат, Нщерлаидсью Антильсью о-ви, Пуерто-Рiко, Сент-Вiнсент i Гренадши, Сент-К1тс i Невiс, Сент-Лю-ая, Спiвдружнiсть Дом1ники, Теркс i Кайкос) та 6 територш Тихоокеанського регюну (Вануату, Маршальсью о-ви, Науру, Шуе, о-ви Кука, Самоа) [5].
Окремо потрiбно вщзначити i досить специфiчне положення США серед держав, що активно переймаються
проблемою використання офшорних зон з метою ухилен-ня вщ оподаткування, з одного боку як кра'ни, де ще у 1934 i 1937 роках були ухвалеш першi розпорядження, спрямованi проти транснащональних корпорацiй i ф!зич-них осiб, якi ухилялися вiд сплати податюв, а з шшого — загальновщомим е факт багаторiчного юнування офшорних зон на територи самих Сполучених Штатiв. У наш час, спираючись на свое привщейоване положення у свиових полiтичних та економiчних процесах, США ви-користовують ус можливостi для здiйснення тиску на уряди кра!н, у яких приховують капiтали американськi платники податюв, саме таким чином були змушеш пщписати угоду про обмiн з США податковою шформа-цieю 24 мшьдержави, якi фактично е офшорними тери-тор1ями. Тобто США з одного боку прикладае активних зусиль для протиди вiдтоку власних капiталiв в офшори, а з шшого — досить активно використовуе офшорш ме-хашзми для залучення шоземних капiталiв.
Потрiбно зазначити, що i законодавством Укра'ни також нормативно передбачена можливють створення офшорних центрiв на Гг територи, зокрема розд1лом XIII «Офшорнi застереження» затверджених у 1995 рощ «Правил застосування Закону Украши «Про оподаткування прибутку пщприемств» передбачено, що порядок реест-раци офшорних компанiй встановлюеться Кабiнетом Мiнiстрiв Укра'ни та «не пiдлягають оподаткуванню при-бутки суб'eктiв пщприемницько! д1яльносл Укра!ни, як! мають ус! наведен нижче ознаки: засновниками суб'екта пщприемницько! д1яльност1 е виключно нерезиденти; прибутки, а також шш1 наддходження до суб'екта пщприемницько! д1яльноста не мають джерел походження з Украши; ус! види розрахунюв суб'екта пщприемницько!' д1яльност1 здшснюються виключно через уповноважеш банки Укра'!ни; виконавч! органи, а також шший адмшь стративний штат суб'екта пщприемницько! д1яльност1 складаються виключно з громадян Укра'ни; суб'ект пщприемницько!' д1яльноста не виконуе на територи Ук-ра!'ни представницьких функцш щодо сво!х засновниюв; щор!чш аудиторсью перев!рки здшснюються оргашзащя-ми, що мають лщензю на здшснення аудиту в Укра!ш» [11].
Тобто на м1жнародному р!вш спостертаеться пев-ний конфлшт штерешв кра!н, з яких вщбуваеться вщлк фшансових ресуршв до офшорних центр!в, що супровод-жуеться зниженням податкових надходжень ! економь чно! активноста, та кра!н, як! з метою залучення кошт шоземних iнвесторiв створюють для цього вщповщш умови, характерш для офшорних центр!в, або цшком перетворюються на офшорш територи.
Саме тому, не зважаючи на те, що ще у 1977 р. директивами Ради бвропи було рекомендовано податковим службам розвивати робоч! зв'язки, обмш досвщом та сшвпрацю у вивченш практичних досягнень у лiквiдацii' податкових збитюв, велика юльюсть кра!н досить часто вщмовляеться надавати податковим органам шших кра!н необхiдну шформацш. А оперативнi заходи здобуття шформаци не завжди приносять потр!бш результати, прикладом чого е вщомий факт, коли представники митно! служби Франц!! одержали у Швейцар!! судов! вироки за спробу отримати перелш вкладниюв одного з банюв на Г! територи [8, с. 651].
З шшого боку, незважаючи на протидш державних оргашв д!яльноста, направленш на зменшення податко-
вих надходжень, Цлком природним е те, що з точки зору пщприемницьких структур та аналгтиюв, як1 ix представ-ляють, «офшори» — «вигщне рiшення для пщприемця, яке дозволяе значно знизити розмiри податкових платешв i пiдвищити ефективнють фiнансово-господарськоi дгяль-ностi», «найбiльш ефективш на сьогоднiшнiй день шстру-менти середнього i великого бiзнесу, що надають реальну можливiсть на абсолютно законних пщставах оптимiзу-вати оподаткування, уникнувши сплати занадто високих податкiв» i «використання офшорних меxанiзмiв у бiзнесi несе в собi масу вигод» [2; 3; 12—14].
До таких вигод при цьому вщносяться: низью або нульовi ставки податкiв; швидюсть i простота реестрацii компанiй; вщсутшсть у бiльшостi офшорних зон зобов-'язань щодо подання звiтностi; мобшьшсть капiталу та анонiмнiсть його власниюв; необов'язкова присутнiсть засновникiв компанii (тд час реестрацii, та серед зас-новникiв — мiсцевиx фiзичниx або юридичних осiб) [3].
До основних схем оптимiзацii оподаткування з ви-користанням офшорних меxанiзмiв слiд вщнести так званий «реiнвойсiнг» — тобто формальне заниження оподатковуваного доходу компанш у випадку, коли ос-новний прибуток вщ експортно-iмпортниx операцiй приходиться на долю власно'1' офшорно'1' структури, а пщприемством, що знаходиться у краш основного роз-ташування «показуеться» лише мiнiмальна доля прибут-ку, яка i пiдлягае оподаткуванню.
У цьому плаш до недолiкiв використання офшорних меxанiзмiв ухилення вщ оподаткування можна вщнести i нерiвнi умови конкуренци, в яких перебувають госпо-дарськi суб'екти у разi сплати iншими менших податкiв, що призводить до послаблення положення на ринку пiдприемницькиx структур, що уникають оптимiзацii податкових зобов'язань, i навпаки — спонукае 61зжс-структури, якi прагнуть не вщстати вiд сво!'х бiльш «ак-тивних» конкурентiв, винаходити власнi «шляхи оптим-iзацii», у т. ч. i з використанням офшорних меxанiзмiв.
Окремо потрiбно зазначити, що не вш територи, що вважаються офшорними, е насправдi такими, i залежно вщ особливостей використання офшорних меxанiзмiв умовно можна видшити три групи юрисдикцш:
— «класичнi» офшорнi юрисдикцii — зареестроваш на ix територи компанй за умов вiдсутностi дiяльностi на територи краши, як правило сплачують фiксоване державне мито, звiльнюючись вщ сплати податкiв чи пiдлягаючи оподаткуванню за нульовою ставкою (Бри-тансью Вiргiнськi о-ви, Белiз, Панама, о-в Мен, Бер-мудськi о-ви, Багамсью о-ви, Каймановi о-ви, Пбрал-тар, Самоа тощо);
— юрисдикци з низьким рiвним оподаткування — не належать до повшстю безподаткових зон i вщповщно ха-рактеризуються бтьш високим пор1вняно з офшорними територ!ями мiжнародним авторитетом, але мають досить низький р!вень оподаткування (Гонконг, Кшр тощо);
— оншорн1 (on-shore) юрисдикци — краши 1з зви-чайним або високим р!внем оподаткування, зареестрованi на територи яких шоземш компанй можуть при дотри-маннi певних умов сплачувати податки за низькими ставками (Австрия, Велика Британiя, Дашя, Люксембург, Нiдерланди, Нова Зеландiя, США, Швейцария тощо).
До «пакету» докуменпв по реестраци офшорно'1' компанй як правило входять: сертифшат про реестра-
цiю в офшорнiй юрисдикцй' (Certificate of Incorporation); меморандум та статут асощаци (Memorandum and Articles of Association); сертифшат акцш iменних або на пред'яв-ника (Share Certificate); трастова декларацiя (Declaration of Trust); перший протокол про призначення директорiв або секретарiв компанй' та i'x листи щодо вщмови вiд сво'' прав та виконання обов'язюв (Resignation of director/ secretary); генеральне доручення (General Power of Attorney); угода про надання номшального сервюу (Agreement for the provision of nominee services); печатка компанй' (Corporate Seal). При цьому найбтьш важли-вим документом у цьому пакета е не сам сертифшат про реестрацш фiрми, а трастова декларацiя — письмова угода, укладена м1ж реальним прихованим власником i номiнальним акцiонером (Nominee shareholder), якою останнiй визнае, що вш е номiнальним i дiе за iнструк-цiею бенефiцiара, утримуе акцй' на користь зазначено'' особи i не мае права самостшно управляти активами.
Оск1льки реестрацiю офшорних компанш можуть здшснювати лише професшш агенти, якi мають в]дпов]дно оформлену лiценцiю, i тому нерезиденти (у т. ч. i украiнськi громадяни) не мають можливостi це зробити особисто, в Укра'Ы на цей час реально застосовуються два основних способи стати власником офшорно'' фiрми: придбання через одну з укра'нських або iноземних консалтингових фiрм готово'' компанй' iз зареестрованою назвою та повним пакетом документ або замовлення реестраци ново'' фiрми iз урахуванням власних нюансiв i побажань.
При цьому у першому випадку термiн оформлення права власноста на таку компанiю може складати всього лише близько однiеi' години, у другому — вщ 2—3 тижшв (Багамськi острови, Белiз, Британсью Вiргiнськi остро-ви), до 1 мюяця (Гонконг, Гибралтар, Кiпр, Панама, Сейшельсью острови). Вартiсть такого «придбання» варшеться у межах вiд двох до п'яти тисяч доларiв США при реестраци одше'' фiрми в залежноста вiд Н «прописки» до десяти тисяч при реестраци структури з кшькох компанш. Тобто вартють послуг i вiдпрацьованiсть ме-ханiзмiв реестрацй' е досить прийнятними для представ-никiв вiтчизняних пщприемницьких структур.
У цьому плаш незрозумша на перший погляд ситу-ащя, коли така невеличка кра'на як Республша Кiпр, населення i територiя яко'' в 65 разiв меншi нiж в Укра''-ни, i обсяг ВВП яко'' за офщшною iнформацiею склав 14,4 млрд. евро у 2007 р., 16,9 млрд. евро — у 2008 р. та 17,3 млрд. евро — у 2009 р. [15], стала для нашо'' держа-ви головним «стратепчним» швестором з обсягом П11 на початок 2010 року 8,6 млрд. дол. [6], повшстю роз'-яснюеться при вивченш динамши обсяпв П11 окремих краi'н-iнвесторiв в укра'нську економiку, i — вiдповiдно вггчизняних iнвестицiй до iнших кра'н.
Анатз динамiки обсягiв П11 в економку Укра'ни по краiнах-iнвесторах (рис. 3) дозволяе зробити висновок про юнування стшко! тенденцй' до зменшення долi iнвестицiй у вiтчизняну економiку таких провщних в економiчному планi кра'н свiту як Велика Британiя, Шмеччина i США за умов пщвищення долi iнвестицiй iз К1пру, обсяг яких починаючи з початку 2000 року вирю бтьш шж у 40 разiв, та офiцiйно вщнесених до перелiку офшорних територiй Британських Вiргiнських островiв (у 9 разiв за останнi 10 рокiв).
Дослщження динамiки обсягiв iнвестицiй з Укра''-ни в економiку iнших кра'н (рис. 4) також дозволяе
зробити досить HKaBi спостереження: наряду з пост-шним швестуванням украшських фiнансових ресурсiв у росшську економiку, викликають iнтерес iнвестицií 43 млн. доларiв в Панаму у 1997 рощ та лавиноподiбне зростання «швестицшно1 привабливоста» Кiпру для украшських П11, обсяги яких зросли з 4,4 млн. доларiв на початку 2007 р. до 5,8 млрд. на початку 2010 року. При цьому 528,1 млн. дол. США «були швестоваш» у III кварт^ 2007 року, i ще 5 мiльярдiв 287 мiльйонiв до-ларiв — впродовж IV кварталу того ж року [6].
Окремо потрiбно зазначити, що порiвняно i3 нездо-ровим ажиотажем, яким супроводжувався продаж у 2005 рощ концерну Mittal Steel Germany «Кривор1жсталЬ>, та безперервними дискутми щодо того куди витратити от-риманi вщ продажу «нереальш» 4,8 млрд. доларiв [16; 17], вщлк у 2007 роцi з економки Украши 5,8 млрд. доларiв не привернув серйозно1 уваги, навиъ украшсьы ЗМ1 обмежи-лися фразами на кшталт «прямi iнвестицií з Украши здiйснено до 51 краши свiту, переважна 1хня частка спря-мована до Кiпру», зазначивши при цьому, що «Кшр став лщером по iноземних iнвестицiях в Украшу» [18—20].
Лише у деылькох окремих джерелах акцентувалося, що $5,3 млрд., швестованих у Кшр наприкiнцi 2007 року, вий-шли з Донецько'1 областi, i що з 19 компанш, якi здшсню-вали шоземш швестицй, 1х переважна бiльшiсть прийшлася на одну — «Сiстем Кептел Менеджмент» Р Ахметова. При цьому зазначалося, що за iнформацieю «аношмного висо-копосадовця», цi рухи капталу обумовлещ «побоюваннями Ахметова за сво1 активи пiсля приходу на посаду прем'ер-мiнiстра Ю.Тимошенко» [21]. За шформащею ж само1 «СКМ» вщбулася передача за ринковою ц1ною корпоратив-них прав дочiрнiм компанiям, яы були створенi в бврош (на Кшрй — О. М.) з метою «впровадження свiтових стандарт ведення бiзнесу», яка вщповщно до украшського за-конодавства розглядаеться як шоземш швестицй [21].
Хоча на нашу думку основна проблема полягае навпъ не в тому, хто е власником фшансових ресуршв, i були цi зовнiшнi iнвестицií Украши реальними чи формальними, а в тому, що, по-перше, навiть надвели-кий вiтчизняний капiтал не почувае себе впевнено при полггачних змшах, по-друге, — для представникiв бiзне-сових структур бiльш вигiдно бути представленими у виглядi компанiй iз сумнiвного Кiпру, н1ж з Украши, i по-трете, — уряд жодно'1 з розвинених кра'ш з урахуван-ням усiх ринкових i демократичних традицш не допустив би такого колосального одночасного вiдтоку каш-талу, не зважаючи на те, формальним чи реальним вiн е за своею суттю. При цьому, на нашу думку, саме став-лення державних оргашв до таких загальновизнаних «лiдерiв» з впровадження офшорних механiзмiв, як Кiпр i Панама, е пщтвердженням суб'ективного та у великш
Kiup —''V~T>*сн Штатн AucfuiKU
Рос|йськв фчисрвшл * Ше^'Л Lliipia
'Плана
Рис. 3. Динамка o6omie П11 в Украту з окремих KpaiH-imecmopie (%, на початок eidn. року) [6]
Kinp Сполучен! Штатн Америки
Росшська федерашя —lllBeimapifl ] 1анама
Рис. 4. Динамка П11 з Украти до окремих крат ceimy (млн. дол. США, на початок eidn. року) [6]
мiрi декларативного характеру вщношення украшсько! влади до офшорних схем ухилення вщ оподаткування.
Зокрема у липнi 2005 року урядом були затверджеш «заходи щодо недопущення мiнiмiзацil податкових зобов-'язань, вивезення капiталiв за кордон, а також вщмивання коштiв через офшорш зони», де серед комплексу заходiв з 19 пунктiв передбачався i перегляд перелiку офшорних зон [22]. На практищ ж це призвело лише до вилучення з да-ного Перелiку розпорядженням уряду Ю. бханурова у лютому 2006 року Республ^ К1пр [23], який до цього у квiтнi 2005 р. був включений до перелку урядом Ю. Тимошенко, хоча, до речи, одночасно iз зазначеного перелку було вилучено Панаму [24]. I у цьому плащ, виходячи з того, що Кшр на цей час е «лщером по шоземних швести-цiях в Украшу», мабуть варто скорiше розраховувати на його подальшу iнтеграцiю до бвросоюзу i в перспективi — поступову втрату його економiкою офшорних характеристик, н1ж на активнiсть державних оргашв Украши у вир-шенш питання вiдтоку вiтчизняних фiнансових ресуршв через дану офшорну юрисдикцiю.
На саммт «велико1 двадцятки» (G20) у квита 2009 року було прийнято ршення про боротьбу iз «податко-вими гаванями», основна увага при цьому придщяеться не ставкам оподаткування, а виршенню питання кон-фщенцшносп iнформацií щодо власникiв компанiй та обсяпв фiнансових потокiв, що також належить до при-вабливих рис офшорних юрисдикцш. Пiдтвердженням важливостi питання обмшу податковою iнформацiю м1ж крашами зокрема е матерiали кримiнальноí' справи М. -Ходорковського (Рошя), коли за свщченнями одного з пращвниюв податково! служби «залишалося вважати достовiрними» наданi платником податкiв документи на отримання доходiв вiд iноземних компанш «Hinchley Ltd» та «Status Services Limited», оскшьки вони були зареестроваш на о-вi Мен, i «не було жодно1 можливостi перевiрити, чи надае дшсно Ходорковський М. Б. кон-сультацiйнi послуги цим компашям» [25, с. 37].
За словами генерального директора Оргашзацй еконо-мiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) Ангеля Iуррiа «завершення зловживання заходами банывсько1 таeмницi, яке полегшуе вхдхилення вщ оподатковування, е частиною широкого руху з очищення однiel з найбщьш суперечливих сторiн глобалiзованоl економ1ки» та «пщтримка G20 зусиль, спрямованих на вдосконалення прозоростi та обм1ну шформащею, пщкреслюе íхню важливiсть як для розвинених кра1н, так i для кра1н, що розвиваються» [26].
Хоча потрiбно зазначити, що незважаючи на те, що М. Ходорковським у його дiяльностi були враховаш уш необхiднi формальностi, передбаченi росшським подат-ковим законодавством; i його дй, на нашу думку, е реальним прикладом лептимно1 мiнiмiзацil податкових зобов-
'язань, це не завадило правоохоронним органам визнати 1х «ухиленням в1д сплати податюв з доход1в ф1зично'1 особи». Тобто «при бажанш» державш органи можуть досить активно втручатися у д!яльшсть п1дприемницьких суб'ект1в по використанню офшорних механ1зм1в, особливо якщо це стосуеться краён з обмеженим р1внем демократа.'. I законш чи не законн1 ди платника податк1в у такому випадку особливого значення не мае.
У цьому плаш, не маючи сумн1ву в тому, що шле-гал1зац1йн1 процеси взагал1 1 операци по ухиленню в1д оподаткування, у т. ч. 1 з використанням офшорних мехашзм1в зокрема, негативно впливають на економ1ч-ну даяльшсть, шкодячи нац1ональним 1нтересам 1 мютять у соб1 загрозу економ1чнш безпец1 краши [27, с. 154], у сучасних умовах Украши юнування 1ллегального сектору, на нашу думку, е певним стабшзуючим чинником, який дозволяе зменшити р1вень негативного впливу на пщприемницьке середовище з боку державних оргашв, 1 таким чином сприяе функцюнуванню легально'' час-тини економ1ки [28, с. 55]. У цьому плаш росшсью дос-л1дники визначають, що «п1дп1льна економша у и сучас-ному росшському вар1ант1 не лише протистопъ еко-ном1ц1 «формальн1й», але лише всередиш останньо'' й 1снуе, виступаючи природним 1 законом1рним насл1дком легальних (законних) статус1в господарюючих 1 волода-рюючих суб'ектав» [29, с. 11], що, як ми вважаемо, у повнш м1р1 може бути в1днесено 1 до Украши.
Не зважаючи на те, що д1яльшсть податково'' 1 митно! служби, 1нших правоохоронних 1 контролюючих орган1в з суб'ектами «тшьового» сектору, у тому числ1 1 з використанням офшорних мехашзм1в ухилення в1д сплати податюв, мае деяк1 позитивн1 результати, на нашу думку, «каральш» заходи мають лише тимчасовий ситуацшний ефект, який в стратепчнш перспектив1 може привести скорше до негативних наслщюв з точки зору негативного впливу на функцюнування пщприемницького середовища, 1 в результата — привести до ютотного скорочення бюджет-них надходжень. I у цьому ми погоджуемося з тими дос-лщниками, як1 визнають, що не доцтьно розраховувати, що кримшальна вщповщальшсть, правов1 засоби можуть стати панацеею у розв'язанш складних економ1чних 1 соц-1альних проблем розвитку Украши, 1 не можна захоплюва-тися надто популярною у буденнш правосвщомоста щеею посилення репресивних заход1в [28, с. 55; 30, с. 221].
Враховуючи викладене вище, можна дшти таких висновюв:
— офшорш центри 1 територи можуть виступати як засобом лептимноё мш1м1заци податкових зобов'язань суб'ект1в господарювання, так 1 ухилення вщ оподаткування та виведення фшансових ресурс1в з тд контролю державних орган1в, що е реальною загрозою нацю-нальнш економ1чн1й безпец1;
— вщсутнють адекватних заход1в протиди використанню офшорних мехашзм1в ухилення в1д оподаткування призводить до виникнення нер1вних конкурентних умов, в яких перебувають законослухнян1 господарсью суб'екти у раз1 сплати конкурентами менших податюв, що спону-кае суб'екти пщприемницькоё д1яльност1 до пошуку «схем оптимёзаци оподаткування», у т. ч. 1 нелегальних;
— не зважаючи на те, що у впчизняному законо-давств1 застосовано один з найбшьш оптимальних спо-соб1в запоб1гання використання офшорних зон як засо-
бу мiнiмiзацii податкових зобов'язань суб'ектав госпо-дарськоi д1яльност1 шляхом пщвищення р1вня оподаткування операцш, що проводяться через офшорн1 центри, це не дае високого ефекту через те, що рiвень до-даткового оподаткування у цьому випадку е незначним, i високий рiвень оподаткування в УкраШ стимулюе пщприемщв шукати шлях мiнiмiзацii сво'1х зобов'язань або ухилення в1д оподаткування, залишаючи 1'м у цьому випадку значний обсяг фшансових ресуршв, зеконом-лених у такий спос16, для оргашзаци таких операцiй або оплати послуг фшансових посередниюв;
— реальною протидiею процесам ухилення в1д оподаткування, у тому числ1 i шляхом використання офшорних меxанiзмiв може стати лише комплексна, узгодже-на з 1ншими краiнами та м'жнародними органiзацiями, система пол1тичних, правових, економiчниx, органiзац-1йних, теxнiчниx заxодiв направлених на обмеження можливостей проведення фштивних фiнансовиx опе-рацiй, метою яких е ухилення вщ оподаткування;
— не зважаючи на те, що на м'жнародному р1вш адекватно оцшюеться загрози в1д фшансових операцш, д1яльшсть пров1дних крахи свпу та м'жнародних органi-зацiй направлена на обмеження обсяпв фiнансовиx операцш через офшорш центри, ix усп1хи на цей час не можна вважати достатньо ефективними, осюльки з одного боку на световому р1вн1 не можна в повнш м1р1 обмежити мож-ливють незалежних держав встановлювати п1льгов1 умови оподаткування для iноземниx iнвесторiв, а з шшого — за-щкавленють суб'ектiв господарювання у зниженнi обсяпв податкових платежiв, враховуючи те, що глобалiзацiйнi процеси та iнтернацiоналiзацiя фiнансовоi д1яльност1 знач-но спрощують проведення таких операцш;
— основою нацюнальних програм та мiжнародноi спiвпрацi в даному напрямку мае стати оптимiзацiя i унiфiкацiя оподаткування доход1в ф1зичних i юридичних ос16, яка зробила би безперспективними спроби ухилення вщ сплати податюв шляхом використання юрис-дикцш 1нших краiн;
— необхщшсть ефективноi протидй використанню офшорних меxанiзмiв ухилення в1д оподаткування з метою пщвищення р1вня економiчноi безпеки Украши визначають актуальшсть i перспектившсть проведення подальших розв1док у даному напрямку.
Лггература
1. Никифорчук Д. Й. Злочини, що вчиняються у сферi оподаткування — засоби запобтання та викрит-тя / Д. Й. Никифорчук, С. I. Школаюк, 6. В. Бара-нюк. — К. : КНТ, 2008. — 332 с. — ^блютека оперативного прашвника).
2. Импэкс консалт. Оптимальне решения на рынке оффшорных услуг [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. offshore-manual. ru/content/view/15/28/.
3. Азы офшорных премудростей [Електронний ресурс]. — Режим доступу: news. ligazakon. ua/news/2010/ 2/19/21001. htm.
4. Закон Украши «Про оподаткування прибутку пщприемств» вщ 28.12.1994 № 334/94-ВР [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. rada. gov. ua.
5. Розпорядження Кабшету Мшютр1в Украши «Про перелш офшорних зон» вщ 24.02.2003 № 77-р 1з змша-ми i доповненнями, внесеними розпорядженнями КМУ
вщ 01.04.2005 р. № 82-р, вщ 01.02.2006 р. № 44-р [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. rada. gov. ua.
6. Офщшний сайт Державного комитету статистики Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. ukrstat. gov. ua.
7. Мiрошниченко О. В. Вплив iллегалiзацiйних про-цесiв на економiчну безпеку Украши / О. В. Мiрошни-ченко // Вiсник економiчноï науки Украши. — 2009. — №2 (16).— C. 96-101.
8. Козак Ю. Г. М1жнародна економша / Ю. Г. Козак [та ш]. — К. : ЦУЛ, 2008. — 1118 с.
9. Кравчук С. Й. Економiчна злочиншсть в Укрш'ш / С. Й. Кравчук. — К. : Кондор, 2009. — 282 с.
10. Кримшальний Кодекс Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. rada. gov. ua.
11. Постанова Верховно!' Ради Украши «Про затверд-ження Правил застосування Закону «Про оподаткування прибутку пщприемств» вед 27.06.1995 № 247/95-ВР. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. rada. gov. ua.
12. Офшорные дали налоговых гаваней [Електронний ресурс]. — Режим доступу: news. ligazakon. ua/news/2010/ 2/19/21001. htm.
13. Офшоры: маленькие секреты больших налоговых радостей [Електронний ресурс]. — Режим доступу: news. ligazakon. ua/news/2010/2/24/21105. htm.
14. Офшоры. Компания «Приоритет» предоставляет услуги в сфере международного налогового планирования. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. uk-prioritet. ru/ourservices/offshore. html.
15. Офщшний сайт Республши Кшр [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. ciprus. mid. ru.
16. Украина получила нереальные деньги [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: www. utro. ru/articles/ 2005/10/25/489028. shtml.
17. Минфин: Деньги от продажи «Криворожстали» не пойдут на зарплаты [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. rosbalt. ru/2005/10/26/232363. html.
18. Обсяг П11 в економшу Украши в 2008 р. вирю на
25.3 % — до 10,91 млрд. дол. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. agribusiness. kiev. ua/uk/news/ ukraine/17-02-2009/1234859570/.
19. Обсяг П11 в економшу Украши за 2009 р. вирк на
12.4 % [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. khrechatic. kiev. ua/ua/3442/news/1266401026. html.
20. Кшр став лщером по шоземних швестищях в Украшу [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. epravdacom. ua/news/478e6d2d95bef/.
21. Лукашин Ю. Ахметов инвестировал в Кшр 5 млрд. долларов / Лукашин Ю. // Экономические известия. — 2008. — № 31.
22. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про заходи щодо недопущения мiшмiзацiï податкових зобов'язань, вивезення каштатв за кордон, а також вщмивання коштав через офшорш зони» вщ 18.07.2005 № 271-р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. rada. gov. ua.
23. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про внесення змши у додаток до розпорядження кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 24 лютого 2003 р. № 77» вщ 01.02.2006 № 44-р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. rada. gov. ua.
24. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про внесення змш у додаток до розпорядження кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 24 лютого 2003 р. № 77» вщ 01.04.2005 № 82-р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. rada. gov. ua.
25. Родионов А. А. Налоговые схемы, за которые посадили Ходорковского / А. А. Родионов. — М. : Вершина, 2008. — 280 с.
26. Гетманцев Д. Инициативы G20 вынуждают задуматься о смене юрисдикции [Електронний ресурс] / Д. Гетман-цев. — Режим доступу: www. prostobiz. ua/layout/set/print/ biznes/upravlenie_biznesom/stati/initsiativy _g20_vynuzdayut_ zadumatsya_o_smene_yurisdiktsii.
27. Кочергина Т. Е. Экономическая безопасность / Т. Е. Кочергина. — Ростов н/Д. : Феникс, 2007. — 445 с.
28. Мiрошниченко О. В. 1ллегальна економша та фiнансовi операцй' з легалiзацiï незаконних доходiв у контекст економiчноï безпеки / О. В. Мiрошниченко // Фшанси Украши. — 2010. — №9. — С. 49-60.
29. Клямкин И. М. Теневая Россия: экономико-социологическое исследование / И. М. Клямкин, Л. М. Тимофеев. — М. : Российск. гос. гуманит. ун-т, 2000. — 595 с.
30. Вщмивання грошей: кримшально-правова кваль фшащя, запобщання злочинносп, законодавство та м1жнародний досвщ / [Азаров М. Я., Ярошенко Ф. О., Мельник П. В., Жвалюк В. Р.]. — 1ршнь : Нащональна академiя ДПС Украши, 2004. — 310 с.
