CC BY
100
ШИШИЙИ ТПШМ
УДК 069.351.853
ВИКОРИСТАННЯ ОБ'еКТ1В КУЛЬТУРНО! СПАДЩИНИ В РЕКРЕАЦ1ЙНО-ТУРИСТСЬК1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 УКРА1НИ: СУЧАСНИЙ СТАН I ТЕНДЕНЦП
Воловик Л.М.
У статт/ розглянута одна '¡з проблем рекреацйно-туристськоУ д'яльност'! УкраУни - використання об'ект'в культурноУ спадщини в територiальнiй оргашзаци господарства в контекст/ евро'ттеграцшних процесв, наданн!' екскурсшно-туристських послуг, наповненн бюджету територiальних громад та сучасний досв'д iнших европейських краУн.
Метою дослдження е доведення необх'дност'! збереження, використання об'ект'в культурноУ спадщини в рекреацйно-туристськй галуз УкраУни та вивчення досв/'ду сус/'дн/'х европейських держав.
Методи, що були використан в процес досл'дження. У робот/ застосовано сукупнсть наукових метод'т i пдходв, у тому числi системний, структурний, порiвняльний, факторний методи, що дозволило реалзувати завдання досл'дження.
Результати роботи. У статт/ проанал'зовано використання об'ект'т культурноУ спадщини в рекреацйно-туристськй д'яльност'! УкраУни як джерела наповнення бюджету, важливого чинника соцально-економ'чного розвитку територУ. Схарактеризовано процеси переходу в'д простоУ охорони пам'яток до ускладнення й трансформацУ в систему заход'т щодо виявлення й вивчення Ух з метою всеб'чного використання в рекреацiйно-туристськiй д'яльност'!, а також повноцнного збереження для наступних поколiнь.
Галузь застосування результат¡в. Практика застосування в рекреацйно-туристськй дiяльност/ територiй.
Висновки. Проведений аналiз проблеми дозволяе зазначити, що багата культурна спадщина в УкраУн! використовуеться не в повнй мiрi для задоволення екскурсйно-туристських послуг втчизняного та заруб'жного споживача, соцально-економ'чному розвитку територiй, з'ясован факти руйнування цлсност/ сторико-культурного ландшафту внасл'док несанкцюновано'У забудови та перебудови пам'яток архтектури, розграбування археологчних пам'яток тощо. Було встановлено, що фнансування iнновацiйного розвитку рекреацйно-туристськоУ д'яльност'! в УкраУн/ повинно бути багато джерельним, з залученням як в тчизняного, так ноземного кап талу.
Ключов'1 слова: об'екти культурноУ спадщини, соцально-економ'чний розвиток, /нновацйний п'дх'д, екскурсшно-туристськ'! послуги, мсцевий бюджет, рекреацшно-туристська д'яльшсть.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ОБЪЕКТОВ КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ В РЕКРЕАЦИОННО-ТУРИСТСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УКРАИНЫ: СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ТЕНДЕНЦИИ
Воловик Л.М.
В статье рассмотрена одна из проблем рекреационно-туристской деятельности Украины -использование объектов культурного наследия в территориальной организации хозяйства в контексте евроинтеграционных процессов, предоставлении экскурсионно-туристских услуг, наполнении бюджета территориальных общин и современный опыт других европейских стран.
© Воловик Л.М., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
91
Целью исследования является доведение необходимости сохранения, использования объектов культурного наследия в рекреационно-туристской отрасли Украины и изучения опыта соседних европейских государств.
Методы, которые были использованы в процессе исследования. В работе применена совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурный, сравнительный, факторный методы, что позволило реализовать задачи исследования.
Результаты работы. В статье проанализировано использование объектов культурного наследия в рекреационно-туристской деятельности Украины как источника наполнения бюджета, важного фактора социально-экономического развития территории. Охарактеризованы процессы перехода от простой охраны памятников к усложнению и трансформации в систему мер по выявлению и изучению их с целью всестороннего использования в рекреационно-туристской деятельности, а также полноценного сохранения для будущих поколений.
Область применения результатов. Практика применения в рекреационно-туристской деятельности территорий.
Выводы. Проведенный анализ проблемы позволяет отметить, что богатое культурное наследие в Украине используется не в полной мере для удовлетворения экскурсионно-туристских услуг отечественного и зарубежного потребителя, социально-экономическом развитии территорий, выяснены факты разрушения целостности историко-культурного ландшафта в результате несанкционированной застройки и перестройки «достопримечательностей архитектуры», разграбление археологических объектов и тому подобное. Было установлено, что финансирование инновационного развития рекреационно-туристской деятельности в Украине должно быть много исходным, с привлечением как отечественного, так и иностранного капитала.
Ключевые слова: объекты культурного наследия, социально-экономическое развитие, инновационный подход, экскурсионно-туристские услуги, местный бюджет, рекреационно-туристская деятельность.
USE CULTURAL HERITAGE SITES IN THE RECREATIONAL-TOURISM ACTIVITIES UKRAINE:
CURRENT STATUS AND TRENDS
Volovyk L.M.
The article deals with the problems of a recreational and tourist activities Ukraine - the use of cultural heritage in the territorial organization of the economy in the context of European integration, provision of tourist-excursion services, filling the budget of local communities and the modern experience of other European countries.
The study is proof of the need to preserve the use of cultural heritage in the recreation and tourism industry in Ukraine and studying the experience of neighboring European countries.
The methods that were used in the study. The paper used a set of scientific methods and approaches, including systemic, structural, comparative, factorial methods that allowed to realize objectives of the study.
The results of the work. The article analyzes the use of cultural heritage in recreational and tourism activities in Ukraine as a source of budget revenues, an important factor of social and economic development of the territory. Author determined the transition from simple to complicate the protection of monuments and transformation in measures to detect and study them to full use in the recreational and tourism activities, and full preservation for future generations.
Range of application results. The practice of recreational activities and tourism areas.
Conclusions. The analysis allows the problem mentioned that cultural heritage in Ukraine is not used fully to meet the excursion and tourism services of domestic and foreign customers, socio-economic development of the areas cleared facts of destruction of the integrity of the historical and cultural landscape as a result of unauthorized construction and reconstruction memory 'out architecture, the looting of archaeological sites and more. It was found that the financing of innovative development of recreational and tourist activity in Ukraine should be much source, involving both domestic and foreign capital.
Key words: cultural heritage, social and economic development, innovation, excursion and tourism services, local budget, recreational and tourist activities.
Постановка проблеми. Pi3Hi сусптьства, поди та впливи сформували мюце, в якому ми живемо, i продовжуватимуть формувати його в майбутньому. Значна частина багатокультурного надбання була втрачена внаслщок вшн, цтеспрямованого винищення в часи iмперськоТ пол^ики, тотал^арного режиму, в умовах занепаду культури пщ тиском щеологп i пол^ичних репресш.
У сучасних мютах i селах кратни можна вщнайти чимало випадш недбалого ставлення до культурного надбання. Молоде поколшня мае усвщомити, що стан Тхнього довктля та культурно! спадщини, що формуе його неповторний соцюкультурний образ, е важливим обов'язком кожного.
Дослщжуючи об'екти культурно! спадщини, зосереджен у мюцевш громада Тх функцп у минулому, ми навчаемося розум^и Тхню вартють, Тх роль у майбутньому, необхщнють Тх збереження чи вщновлення.
Значну роль об'екти культурно! спадщини виконують в рекреацшно-туристськш дiяльностi територи. Особливого значення вони набувають у створенн робочих мюць для надання рiзних екскурсшних, рекреацшних та туристичних послуг в^чизняним та зарубiжним споживачам. Зважаючи на останн
новоприйнятi законодавчi акти про надання особливих повноважень мюцевим територiальним громадам, об'екти культурно! спадщини виступають одним iз головних чинникiв соцiально-економiчного розвитку територiй, складовою дохщно! частини мюцевого бюджету.
Наукове забезпечення рекреацшно-туристсько! дiяльностi в сферi використання об'ек^в культурно! спадщини в контекстi сучасних евро штеграцшних процесiв, що визначають розвиток украТнського суспiльства i його взаемодш iз природним середовищем, набувають надзвичайно! актуальностi.
Подальшого дослiдження та пошуку шляхiв удосконалення потребуе система управлшня рекреацшно-туристичним господарством. Ниш вщсутне цiлiсне уявлення про сильн та слабкi сторони розвитку рекреацшно-туристично! дiяльностi в УкраМ Доопрацювання у напрямку пошуку додаткових можливостей удосконалення територiальноТ органiзацiТ потребуе концепцiя подальшого розвитку ^е! галузi в УкраТж.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш. Незважаючи на значнi методологiчнi, методичнi та практичнi напрацювання вiтчизняних та зарубiжних вчених у сферi культурно! спадщини, в сучаснш вiтчизнянiй економiцi вiдсутне узагальнююче дослiдження впливу об'ек^в культурно! спадщини на територiальну оргашзацш господарства, як на рiвнi кра!ни, так i на рiвнi и регiонiв. Питання оцiнки культурно! спадщини не завжди включаються у сферу наукових дослщжень та практичну дiяльнiсть щодо визначення сукупного потенцiалу територи та шляхiв и соцiально-економiчного розвитку.
Вивчення культурно! спадщини, и використання у рекреацiйно-туристськiй дiяльностi знайшли свое вщображення у працях вiтчизняних вчених Е.Б.Алаева, О.О.Бейдика, 1.О.Горленко, С.1.1щука, 1.Ф.КарташевськоТ, О.О.ЛюбщевоТ, В.П.НапрноТ, Я.Б.Олшника, В.I.Павлова, О.М.Паламарчука, М.Д.Пютуна, К.А.Поливач, О.Г.Топчiева, О.I.Шаблiя та у теоретичних i практичних розробках з дано! проблематики зарубiжних вчених (Ю.О.Веденш, Л.Гаррiсон, Б.Грехем, А.I.eльчанiнов, 1.В.Зорш, В.О.Квартальнов, М.е.Кулешова, Д.С.Лихачев, А.1.Локотко, Ю.Л.Мазуров, Р.Прентю, Ю.С.Путрик, Д.Рiпкема, Г.Рiчардс, Б.Смп", Р.Ф.Туровський, П.М.Шульгiн).
Потребують подальшого дослщження аспекти використання об'ектiв культурно! спадщини як чинника соцiально-економiчного розвитку територш в умовах iнтеграцiТ.
Метою дослщження е доведення необхщносп збереження, використання об'ек^в культурно! спадщини в рекреацшно-туристськш галузi УкраТни та вивчення досвщу европейських держав.
Виклад основного матерiалу. Становлення конкурентоспроможностi економiки регiонiв УкраТни пов'язане з реалiзацiею iнновацiйно-iнвестицiйноТ моделi розвитку, удосконаленням методичного та методолопчного забезпечення розробки та реалiзацiТ регюнально! полiтики, створенням територiальних кластерних утворень, розробленням стратегш розвитку транскордонного сшвроб^ництва.
Рекреацiйно-туристична сфера проголошена прiоритетним напрямом розвитку нацюнально! економiки, оскiльки туризм позитивно впливае на соцiально-економiчний розвиток УкраТни. Сучасний перюд розвитку характеризуеться активним поступом УкраТни до св^ового культурного простору, тому повноцшне та всебiчне виявлення й вивчення юторико-культурно! спадщини з метою рацiонального використання i комплексного збереження мае державну вагу, гуманютичне i науково-практичне значення.
Наукове забезпечення дiяльностi в сферi використання культурно! спадщини пiд впливом вае! системи сучасних процесiв, що визначають розвиток сусптьства i його взаемодш iз природним середовищем, е дуже важливим.
Матерiальною основою туристичного ринку та вагомою структурною складовою економки УкраТни стае рекреацшно-туристичний комплекс, для розвитку якого е необхщш природы умови, юторико-культурш, матерiальнi та трудовi ресурси. Загальна площа придатних для туризму i вiдпочинку природних ландшаф^в становить 9,4 млн. га. На територи УкраТни налiчуеться понад 125 тис. пам'яток культури, ютори, мютобудування i архiтектури, палацо-паркового мистецтва, археологи, працюють сотн музеТв. УкраТна розташована на перехрестi шляхiв мiж европою та Азiею: розбудовуються мiжнароднi транспортнi коридори, порти Чорного та Азовського морiв, розширюються зв'язки з багатьма краТнами тощо.
Найпопулярнiшими туристичними регюнами е Причорномор'я, Волинь, мюта КиТв, Одеса, Львiв.
Важливiсть аналiзу та оцiнки потенцiалу культурно! спадщини, як i будь-якого iншого виду ресурав, полягае в обфунтуваны його подальшого ефективного використання, а саме: системно-структурному визначеннi мiсця конкретного ресурсу на данш територи, виявленнi шляжв i форм розвитку у процеа освоення цього ресурсу.
Разом з тим, у зв'язку зi змшою прiоритетiв суспiльного розвитку, подальшою розробкою методолопчних основ соцiально-економiчних трансформацiй регюнальних господарських систем, появою нових методiв удосконалення територiальноТ органiзацiТ виробництва виявилось, що ряд аспек^в вiдносно рекреацшно-туристичного господарства як УкраТни в цтому, так i ТТ регiонiв, розроблено не повнютю, деякi положення вимагають уточнення або перегляду. Недостатньо розкрита сутнють рекреаци як суспiльного явища, уточнення вимагають закономiрностi та принципи формування рекреацшно-туристично! дiяльностi регiону, а також чинники, що обумовлюють особливосп и розвитку.
Культурна спадщина - це одна iз надзвичайно важливих складових iсторичноТ пам'ятi будь-яко! наци. I не випадково, що у цив^зованих краТнах збереженню пам'яток придтяеться велика увага. Недаремно загарбники намагалися або вкрасти, або перекрутити нашу юторш. Ва народи е спадкоемцями певно! культурно! спадщини. Вона впродовж стол^ь формувалася пiд впливом багатьох юторичних чинникiв, а тому е складною. Кожен конкретний культурний виток сьогодення е результатом взаемоди, накладання i боротьби рiзних, часом антагонютичних культурних традицiй, принципiв i засад. Однак це лише одна
сторона справи - попри свою юторш у cbîtî сущого, людина мае ще й шшу свою, може, у 4aci й не змiрювану, iсторiю. [9, с. 25-29].
Зважаючи на те, що у сусптьств^ життевi умови якого дедалi змiнюються прискореними темпами, для психiчноï рiвноваги людини та ïï всебiчного розкриття необхiдно зберегти людськ вимiри оточення, аби вона не втратила зв'язку з природою та свщоцтвами цив^зацп, якi залишились вщ минулих поколiнь, i що через це здобуткам культурно!' спадщини належить вщвести активну роль у сусшльному житп, органiчно поеднати в рамках загально!' полiтики сучаснi досягнення, цшносп минулих столiть.
Культурними цiнностями, причому незалежно вщ Ухнього походження вважають:
- центри, де е значна млькють об'ектiв культурно-iсторичного значення;
- цшносп, що мають велике значення для культурно!' спадщини кожного народу;
- пам'ятки арх^ектури, мистецтва або ютори', релт!' чи свiтськi;
- археолопчш ансамблi, твори мистецтва, рукописи, науковi колекцiï i т.д.;
- будинки, основним призначенням яких е збер^ання культурних цшностей (музе!', бiблiотеки, архiви та iн.);
- пам'ятки - твори аржтектури, монументально!' скульптури та живопису, структури археолопчного характеру, написи, печери i групи елемен^в, ям мають видатну унiверсальну цшнють;
- ансамблi - групи iзольованих чи об'еднаних будiвель та шших архiтектурних об'ектiв, еднiсть чи зв'язок з пейзажами становить видатну, ушверсальну цшнють;
- визначн мiсця - твори людини чи сптьн витвори людства i природи, а також оточуючi !'х зони, зокрема археолопчного характеру, що становлять уыкальну цшнють естетики, етнологп' чи антропологи' [3, с.2-5].
1снуе ряд визначень, що «юторико-культурний потенцiал» - це сукупна здатнють наявних юторико-культурних, природних, соцiально-економiчних та iнших чинникiв i передумов забезпечувати включення юторико-культурно!' спадщини до соцiально-економiчного та культурного розвитку певно!' територiï.
Вiдповiдно до Закону УкраУни «Про охорону культурно!' спадщини» охорона культурно!' спадщини, оголошено!' згщно з законодавством арх^ектурними та археолопчними iсторико-культурними заповiдниками, здiйснюеться на пiдставi окремого про кожний з них положення з обов'язковими умовами:
а) на територи' заповщнимв забороняеться будь-яке будiвництво, не пов'язане з прокладанням шженерних мереж, необхiдних для заповщнимв, впорядкуванням територiй i реставрацiею пам'яток ютори' та культури;
б) вс будiвельнi, реставрацiйнi, землянi та iншi роботи в межах заповiдникiв здшснюються вiдповiдно до положення про даний заповедник на пiдставi единого проекту, в кожному конкретному випадку затвердженого i погодженого з державними органами охорони пам'яток [1].
В зон охоронного природного ландшафту не дозволяеться будь-яке будiвництво, що негативно впливае на характер ландшафту [2, с.4-7].
Рекреацшно-туристична дiяльнiсть - це дiяльнiсть пщприемств, установ, оргашзацш, що виконують соцiально-економiчнi функци', пов'язанi з вщтворенням витрачених в процесi виробництва та розвитком фiзичних, психiчних, духовних та штелектуальних сил людини, незалежно вщ мiсця розташування вiдповiдних господарських одиниць, !'х вiдомчо!' пiдпорядкованостi, використовуючи для цього природний, юторико-культурний, со^альний та економiчний потенцiал певних територiй.
Рекреацшно-туристська дiяльнiсть проявляеться у трьох основних аспектах: функцюнальному, територiальному та оргашзацшному, кожний з яких обумовлюе особливосл територiальноï органiзацiï рекреацiйно-туристичного господарства певного регюну чи УкраУни в цтому.
Розвиток та територiальна органiзацiя рекреацмно-туристсько!' дiяльностi вiдбуваеться на основi закономiрностей функцiонування та розмiщення рекреацiйно-туристського господарства i у вщповщносп з принципами його розвитку. Поряд iз загальноекономiчними, специфiчними для розвитку рекреацмно-туристичного господарства е принципи: доступност послуг широким верствам населення, рацюнального використання рекреацшних i туристичних ресурсiв, пщвищення якостi послуг. Формування рекреацiйно-туристичного господарства та його подальше функцюнування вщбуваеться пiд впливом низки рiзноманiтних чинникiв, що обумовлюють особливостi рекреацмно-туристично!' дiяльностi - вiд виникнення потреби у вщпочинку до формування пропозицп рекреацiйно-туристичних послуг та товарiв рекреацшного призначення.
Особливо важливу роль у збереженш надбань минулого, в духовному розвитку наци, у розбудовi ÏÏ державностi вiдiграють iсторико-культурнi заповiдники Укра'ши. Вони е осередками активно!' науково-дослiдницько!' i просвiтницько!' дiяльностi виховують висом почуття патрютизму, вiдповiдальностi за долю кра!'ни. На просвiтницько-науковому рiвнi мовою експонатiв та пам'яток юторико-культурш заповiдники розповiдають про iсторiю минулого та сучасш досягнення [18, с. 45-51].
Ниш в Укра!'ш функцюнуе бiльше 60 iсторико-культурних заповiдникiв. За роки незалежносп мережа iсторико-культурних заповщнимв УкраУни значно зросла та розширилася. Були вiдкритi новi iсторико-культурш заповiдники, зокрема: Державний iсторико-меморiальний заповщник «Лук'янiвське кладовище» (Ки!'в), Державний юторико-культурний заповщник у м. Вишгородi (Кш'вська область), Державний музей-заповiдник «Битва за Кив у 1943 роцЬ (с. Новi Петрiвцi Вишгородського району Кш'всько!' областi), Державний iсторико-архiтектурний заповщник у м. Жовш (Львiвська область), Державний юторико-культурний заповщник «Тустань» (с. Урич Сколiвського району Львiвсько!' областi), Державний iсторико-архiтектурний заповщник у м. Дубно ^вненська область), Державний юторико-культурний заповщник у м.
Глуховi (Сумська область), Державний юторико-аржтектурний заповiдник у м. Збаражi (Тернопiльська область), Державний iсторико-архiтектурний заповедник «Хотинська фортеця» [16, с. 17-21].
Найбтьш вiдомi з iсторико-культурних заповщниш системи Мiнiстерства культури i туризму УкраТни та iнших вiдомств отримали статус нацюнальних [37, с.57-59]. Це, зокрема, Нацюнальний заповiдник «Софiя КиТвська», Нацiональний Киево-Печерський iсторико-культурний заповiдник, Нацюнальний заповедник «Херсонес Таврiйський», Нацiональний заповедник «Хортиця», Нацiональний заповiдник «Давнiй Галич», Нацюнальний iсторико-етнографiчний заповiдник «Переяслав», Нацюнальний музей-заповедник украТнського гончарства в смт. Отшш, Нацiональний iсторико-меморiальний заповiдник «Поле Берестецько! битви», «Нацiональний iсторико-архiтектурний заповедник «Кам'янець», Нацiональний iсторико-культурний заповiдник «Чигирин», Шевченкiвський нацiональний заповiдник у м. Каневк
Два з них - Нацюнальний заповедник «Софiя КиТвська» та Нацюнальний Киево-Печерський юторико-культурний заповедник, - включено до Списку всесвггньо! культурно! спадщини ЮНЕСКО [17, с. 14-17].
1сторико-культурш туристськ ресурси (1КТР) - це пам'ятки юторп i культури, створенi людиною, якi мають сусшльно-виховне значення, становлять пiзнавальний штерес i можуть бути використанi в туристичнш дiяльностi. До складу 1КТР входять пам'ятки юторп, архiтектури, мистецтва, етнографiчнi пам'ятки i пам'ятки народно! творчостк Досвiд багатьох краТн свггу засвiдчуе, що iсторико-культурнi об'екти можуть бути визначальними у формуванн попиту на туристськ ресурси i впливати на отримання значних доходiв. За даними офщшно! статистики такi доходи найбiльшi в США, IспанiТ, Франци, 1талп, Великобритании АвстрiТ. В 2014 роц вони становили вiдповiдно 69,4; 32,4; 31,2; 28,3; 29,4; 24,6 млрд. дол. [11, с.7]. Пам'ятки юторп та культури у вищезгаданих краТнах узят пiд охорону, добре впорядкован i постiйно реставруються, що дозволяе вмто використовувати Тх на. ринку туристських послуг.
Висновки. В УкраТн об'екти культурно! спадщини практично не оцшеш як туристськ ресурси, бтьшють визначних пам'яток не включена у туристичн маршрути, що приводить до Тх використання в обмежених масштабах. Все це ведчутно впливае на вггчизняний туристичний бiзнес, який, за прикладом зарубiжних краТн, при належнш рекламi може давати значний економiчний i соцiальний ефект.
В ходi дослiдження проаналiзованi можливостi УкраТни та и регiонiв щодо створення ефективно! територiальноТ органiзацiТ рекреацiйно-туристськоТ дiяльностi, що може бути iнструментом пошуку потенцшних рекреацiйно-туристських кластерiв i фунтуеться на принципах: використання системного та регюнального пiдходiв; використання системи загальнонаукових та спе^альних методiв; цiлiсностi та взаемопов'язаносп; iерархiчностi, послiдовностi i цтеспрямованосп; доступностi даних для обрахунку; можливост практичного застосування.
В основу доследження покладенi працi вiтчизняних науковцiв щодо визначення ефективност територiальноТ органiзацiТ рекреацшно-туристсько! дiяльностi як ступеня використання (врахування) ресурсних, шфраструктурних, економiчних, соцiальних, еколопчних та управлiнських переваг (особливостей) територп для створення певного оптимального об'ему рекреацшно-туристичних послуг та товарiв рекреацшного призначення шляхом мiнiмально можливих витрат ресурав: природних, трудових, фшансово-економiчних та iн., акцентуючи увагу саме на використання юторико-культурних об'ектiв.
Таке розумшня ефективностi територiальноТ органiзацiТ рекреацшно-туристсько'!' дiяльностi зумовило видiлення тих об'ектв культурно! спадщини, якi доцiльно використовувати в рекреацшно-туристськш дiяльностi регiонiв УкраТни.
Це дасть можливють створювати додатковi робочi мiсця, особливо у захедних областях УкраТни, де доволi високий рiвень безробiття, пiдвищувати рiвень життя мюцевого населення, залучення додаткових джерел фшансування до мiсцевих бюджетiв, через об'екти культурно! спадщини педвищувати iмiдж УкраТни.
Було з'ясовано, що терт^альна органiзацiя рекреацшно-туристсько! дiяльностi в УкраМ вiдбуваеться в умовах: зосередженостi величезно! природно- та соцiально-культурноТ рекреацiйно-туристськоТ бази, особливо потужно! культурно! спадщини, придатно! для забезпечення органiзацiТ та надання рiзноманiтних видiв рекреацiйно-туристських послуг, транзитного положення регюыв УкраТни, що обумовлюе тдвищення транспортно! доступностi до рекреацшно-туристських ресурсiв рекреантiв з iнших регюшв европи; оптимального, порiвняно з шшими регiонами, стану довкiлля, вiдсутностi дефщиту трудових ресурсiв, що могли бути залученими у рекреацшно-туристське обслуговування, а також наявносп вищих навчальних закладiв, на базi яких можна вести педготовку та перепiдготовку квалiфiкованих кадрiв для галузi.
Результатом аналiзу сучасного стану рекреацшно-туристського господарства стало виявлення значних внутр^шх диспропорцiй у забезпеченосп ресурсами i закладами рекреацiйно-туристськоТ шфраструктури та рiвнем Тх використання.
Важливим у справi пiдвищення конкурентоспроможностi рекреацшно-туристсько! дiяльностi е запровадження рiзного роду шновацш. Серед них - розвиток альтернативних видiв туризму, сiмейного та молодiжного вiдпочинку, санаторно-курортного вiдпочинку, рекреацшно! iнфраструктури вздовж транспортних коридорiв, туризму, урiзноманiтнення послуг, що надаються музеями та палацово-парковими комплексами; використання деяких видiв нових шформацшних та виробничих технологш.
Основним завданням успiшного розвитку рекреацшно-туристського господарства на найближчу перспективу е розробка ефективно! регюнально! рекреацшно-туристсько! полггики, яка б передбачала прийняття ряду заходiв за такими напрямами, як координа^я та управлiння рекреацшно-туристсько! дiяльностi,
рекреацiйне ресурсокористування, фiнансове та маркетингове забезпечення функцюнування галузi, удосконалення матерiально-технiчноï бази, а саме видтення коштiв на реставрацiю та збереження об'екпв культурно!' спадщини, забезпечення мiжгалузевих зв'язкiв, наукового та кадрового забезпечення галузк
Список використаних джерел
1. Андреев А.А. Комплексный подход в использовании исторического, культурного и природного наследия для развития туризма.
2. Бейдик О. О. Тлумачний словник mермiнiв з рекреацшно'У географи (географи туризму). К.: КиУв. -КиУвський унверситет, 1993.- 56 с.
3. Енциклопед/'я архтектурноУ спадщини УкраУни: тематичний словник. - К.: УкраУнська Академ'я архтектури, 1985.- 366 с.
4. Свдокименко В.К. Регональна полтика розвитку туризму. -Чернiвцi: Прут, 1985. - 120с..
5. Завада В. Т. Арх/'тектурна спадщина УкраУни як об'ект туризму. Регональний аспект // Туристично-краезнавчi досл'дження. Випуск 1. Частина друга. - К.: 1нститут туризму. - С.23-28.
6. Карпатский рекреационнмй комплекс //Долишний М.И., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. и др. - К.: Наукова думка, 1984.- 148 с.
7. Кравченко Н.О. Територ'альна органзаця рекреацйного господарства Полсся та напрями УУ удосконалення/Н.О.Кравченко. - автореф..на здобуття наук. ступ. кан. екон.н. - КиУв. - 2006. - 20 с.
8. Кравченко Н.О. Сучасний стан /ндустри туризму в y^^i. //Економка промисловост'1 УкраУни: Зб. наук. пр. - К.: РВПС УкраУни НАН УкраУни. - 2002. - С.229-235.
9. Кравченко Н.О. Сутн сть, роль значення рекреац йного господарства в розвитку народногосподарського комплексу // Продуктивн!' сили i регональна економка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. - К.: РВПС УкраУни НАН УкраУни. - 2004. - Ч.1. - С. 77-82.
10.Кравченко Н.О. Напрямки еколог'заци туристично'У iндустрiУ УкраУни. //Всник Нацонального унверситету водного господарства та природокористування. Сер'я "Економка". - Вип.3 (31). - Рiвне: НУВГП. - 2005. - С. 72-77.
11. Кравченко Н.О. Методика оцнювання потенцалу ефективного функцонування та територiальноУ оргашзацИ рекреацйного господарства регону. //Актуальн проблеми економки. - 2005. -№12. - С.172-178.
12. Кузик С.П., Касянчук З.О. Оцнка туристично'У придатност'1 територУУ Карпат // Карпати. УкраУнський мст в Свропу: проблеми i перспективи. Тези доп. Мiжн. наук.-практ. конф.-Л^в, 1993.-С. 100-103
13. Лесик О.В. Замки та монастир'1 УкраУни.-Л.: Свт, 1993. - 173 с.
14. Мацола В.1. Рекреацйно-туристичний комплекс УкраУни.- Львiв: 1нститут регiональних дослджень НАНУ, 1997. - 259 с.
15. Памятники истории и культуры Украинской ССР. - К.: Наукова думка, 1987. -756 с.
16. Полинова Н.Ф. Оценка необходимого и достаточного времени на осмотр зкскурсионных обьектов // Социально-географические проблемьi повьппения зффективноституристско-зкскурсионного обслуживания.- Минск: Из-во Беларуск. ун-та, 1978. - С.100-104.
17. Проблеми м'жнародного туризму: Збiрник наукових статей.- К.: ТОВ «ЧасП1К», 1997. - 264 с.
18. Словник-довдник археологи (За ред. Н.О.Гаврилова).- К.: Наукова думка, 1996.- 431 с.
19.Тронько П. Т. Краезнавство у в'дродженнi духовностi i культури. Досв'д. Проблеми. Перспективи / П.Т Тронько. - К. : Наук. думка, 1998. - 98 с.
20. УкраУнське народознавство: Навч. посбник (За ред. С.П. Павлкжа, Г.Й. Гориня, Р.Ф. Кирчiва).-Льв 'в: Фенкс, 1994.- 608 с.
21. Урри Дж. Взгляд туриста и глобализация / Дж. Урри // Массовая культура: современные западные исследования. - М., 2005.
22. Zwolinska K., Malicki Z. Мб'у Eblownik terminyw Plastyc-znych:Warszawa, 1974.-440 c.
23.Чернюк Л.Г., Кравченко Н.О. Проблеми взаемод'УУ рекреацйного та транспортного комплексв у рамках концепцИ сталого розвитку. //Зб. наук. пр. КиУвського унверситету економки та технологй транспорту Мнстерства транспорту УкраУни. Сер'я "Економка i управлння". - Вип.3. - К.: КУЕТТ. -2003. - С.12-15.
24. Цюрупа М.В. Осмислення феномену туризму в европейськй iсторико-фiлософськiй традицУ / М.В. Цюрупа // Фiлософiя туризму. - К., 2004. - С.22-44.
References
1. A. Andreev Usura a Kompleksnye aditus historia, cultura voluptuaria similesve progressum et Naturalis Heritage.
2. O. Beydyk Glossarium Terms of geography ludicras (voluptuaria similesve geographia). K. Kyiv. -University Kyiv, 1993.- LVI, p.
3. Аrchitecturae hereditas Ucraina Dictionary: argumentum Dictionary. - K. Turca Academiae Architecturae 1985.- CCCLXVI p.
4. Yevdokymenko V.K. Regionis voluptuaria similesve progressionem consilium. -Chernivtsi: Paul, 1985 - 120s..
5.V.T. Zavada Voluptuaria Ucraina ut obiectum architecturae hereditas. // Et fiat Regionis voluptuaria similesve et loci historia investigationis. Volume 1, Part duo. - K. Institutum faucibus. - S.23-28.
6. Karpatskyy rekreatsyonnmy complexu // Dolyshnyy M.I., Nudelman M.S., Tkachenko K.K. et al. - K. Naukova Dumka, CXLVII1 1984.-, p.
7. Kravchenko N.A. Territorialis Polissia ludicras et ordinationem modos in melius. - Scientiarum Avtoref..na elit. stupas. can. ekon.n. - Kyiv. - 2006. - XX, p.
8. Kravchenko N.A. Status quo voluptuaria similesve industria in Ucraina. // Industrial Oeconomia Ucraina: Lang. Science. pr. - IV. RVPS Ucraina National Academiae Scientiarum Ucraina. - 2002. - S.229-235.
9. Kravchenko N.A. Essentia autem est munus et momentum oeconomicis progressionem in ludicras facultatem, et vires regionis oeconomiae productiva //complexu: Lang. Science. Amen. In II h. - IV. RVPS Ucraina National Academiae Scientiarum Ucraina. - MMIV - Part I. - S.77-82.
10. Kravchenko N.A. Areas virente voluptuaria similesve industria in Ucraina. Opera // Acta University et aquae. Series «Teubneriana». - Vyp.3 (XXXI). - Prorsus: NUWMNRU. - 2005. - P. 72-77.
11. Kravchenko N.A. Aestimandis modis agendi potentia efficacem ordinationem ludicras territorii in tellus. // Actu quaestiones de elit. - 2005. - №12. - S.172-178.
12. Kuzyk S.P., Kasyanchuk Z.O. De aestimatione et de idoneitate proferens urbis Carpathians //. Urbes Turca in Europa quaestiones respirabat. Theses. Int. nauk. et practica. Id muneris Leopolis, 1993.-S. 100-103
13. Lesik O.V. Castella et monasteria Ukraine.- L. Mir, 1993 - p CLXXIII.
14. V.I. Matsola Otium et voluptuaria similesve complexu Ukraine. - Leopolis National Academiae Scientiarum Instituti Studiorum Regionis, 1997. - CCLIX p.
15. SR monumentis historiae et culturae Ukraina. - K. Naukova Dumka, 1987. -756 p.
16. Absinthium N.F. Comments dostatochno Neobhodymoho et tempus osmotr zkskursyonnbih ob'ektov // orbis Socio-problemi povppenyya zffektyvnostyturystsko, zkskursyonnoho obsluzhyvanyya.- Minsk: IZ in Belarusk. University Press, 1978. - S.100-104.
17. Quaestio internationalis voluptuaria similesve: Scientific Ltd statey.-K. «ChasPIK», 1997. - CCLXIVp.
18. Glossarium Directory Literature (Ed. N.O. Havrylova).- M.: De cogitatione, CDXXX1 1996.-, p.
19 P.T. Tronko Tellus resuscitatio spiritalium studiorum et disciplinarum. Experientia. Problems. Spes. - K Science. sententia, 1998 - p XCVIII.
20. Ethnology Ukrainian: disciplina. Manual (Ed. S.P. Pavlkzha, H.Y. Gorynya, R.F. Kyrchiva) .- Leopolis: Phoenix, DCVII1 1994.-, p.
21. John Urry. Ecce urbis et Globalizatio //Massovaya: The West studio. - M., MMV.
22. Zwolinska K., Malicki I. Mbiu Eblownik terminyw Plastyc, znych: Warszawa, CDXL, 1974. c.
23. Chernjuk L.G., Kravchenko N.A. Nullam lacus ratio conceptus et recreationis problematum in progressionem. // Coll. Science. pr. Ciceronis de Kyeu et Lorem University of Transport Transport Ministry de Ucraina. Series «inscribitur et Management». - Vyp.3. - K. KUETT. - 2003. - S.12-15.
24. Tsyurupa M.V. Disputatio philosophica traditione rei historicae in Europae voluptuaria similesve // Latin voluptuaria similesve. - J., 2004. S.22-44.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Воловик Людмила Миха^вна, кандидат географiчних наук, доцент, доцент кафедри географи', екологи та методики навчання
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського,30, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, Украша
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Воловик Людмила Михайловна, кандидат географических наук, доцент, доцент кафедры географии, экологии и методики обучения
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
INFORMATION ABOUT THE AUTHOR
Volovyk Lyudmila, Candidate of Geographical Sciences, Associate Professor of Geography, Environment and teaching methods
SHEE «Perejaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University» st. Sukhomlynsky, 30 m. Pereyaslav-Khmelnitsky, 08400, Ukraine
