CC BY
42
3. Пентилюк М. I. Методика навчання рвдно! мови в середшх навчальних закладах: тдруч. для вищ. закладш освiти / М. I. Пентилюк, С. О. Караман, А. Г. Галетова. - К.: Ленвгт; 2000. - 184 с.
4. Юкало В. Структура спещально! мови i професшного стлкування / В. Юкало // Дивослово. -2005. - № 12. - С. 43-48.
5. Януш Я. Роль укра!нсько! мови у вихованш студентiв / Я. Януш // Дивослово. - 2005. - № 4. -С. 37-39.
УДК 81' 811. 161. 2 (07)
М. В. П1ГУР
ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГ1ЗМ1В НА ЗАНЯТТЯХ З1 СЛОВОТВОРУ (НА МАТЕР1АЛ1 ПОЕЗ1Й ВАСИЛЯ СТУСА)
У статтi обгрунтовано доцтьтсть використання авторських неологiзмiв на заняттях зi словотвору. Закцентовано увагу на дидактичному матерiалi з художтх текстiв, котрий, о^м досягнення навчальног, розвивальног i виховног мети, дозволяе реалiзувати мiжпредметнi зв'язки. Саме вони сприяють iнтегрованому тдходу до розумiння й аналiзу мовних явищ, що забезпечуе едтсть лiнгвiстичноi теорп i мовленневог практики в формувант мовног особистостi студента-фтолога.
Ключовi слова: мiжпредметнi зв 'язки, авторсьт неологiзми, ттегращя, типи вправ i завдань.
М. В. ПИГУР
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АВТОРСКИХ НЕОЛОГИЗМОВ НА ЗАНЯТИЯХ ПО СЛОВООБРАЗОВАНИЮ (НА МАТЕРИАЛЕ СТИХОТВОРЕНИИ ВАСИДИЯ СТУСА)
В статье обоснована целесообразность использования авторских неологизмов на занятиях по словообразованию. Акцентировано внимание на дидактическом материале из художественных произведений, который, кроме достижения учебной, развивательной и воспитательной цели, позволяет реализовать межпредметные связи. Именно они сопутствуют интегрированнму подходу к пониманию и анализу языковых явлений, что обеспечивает единство лингвистической теории и речевой практики в формировании языковой личности студента-филолога.
Ключевые слова: межпредметные связи, авторские новообразования, интеграция, типы упражнений и заданий.
M. V. PIGUR
USING THE AUTHOR'S NEOLOGISMS IN THE CLASSROOM WITH WORDFORMATION (BASED ON THE POETRY OF VASYL STUS)
The article substantiates the feasibility of using author's neologisms in the lessons in word-formation. Attention is paid to the didactic material of literary texts, which, in addition to achievement of academic, developing and educational goals, allows to realize cross-curricular approach. They promote an integrated approach to understanding and analysis of linguistic phenomena, which ensures the unity of linguistic theory and speech practice in formation students' philologist language personality.
Keywords: cross-curricular approach, author's neologisms, integration, types of exercises and tasks.
Випускники вищих педагопчних навчальних закладiв мають оволодии сучасними теоретичними знаннями, грунтовними практичними навичками, творчими якостями та високою професшною майстершстю. Тому чика орieнтащя навчального процесу у ВНЗ на модель
майбутньо! педагопчно! дiяльностi студента - необхiдна умова сучасно! системи освiти, в результатi яко! навчально-пiзнавальна дiяльнiсть студента мае трансформуватись у професiйну з вiдповiдною змшою потреб, цiлей, дiй та засобiв.
На фiлологiчному факультетi предметом фахового вивчення е мова i мовлення, тому усвiдомлення засобiв мови стае важливою умовою формування мовленнево! даяльносп як проввдно!. Як1сна лiнгвiстична тдготовка е фундаментом педагопчно! майстерностi вчителя-словесника. Вiн зможе досягнути високо! майстерностi, якщо глибоко осмислюватиме основш питания мовознавчо! теори, бачитиме зв'язок одного явища з шшим, знатиме систему мови й закони 11 функцюнувания.
Особливо! актуальностi ця проблема набувае в наш час, коли виникла потреба в модершзацп системи педагопчно! освiти Укра!ни у зв'язку iз входжениям у европейський освгтнш прослр. На сьогоднi визнано, що одним iз шляхiв модершзацп освии е iдея iнтегрованого навчания. 1нтегращя - важлива умова сучасно! освгти й цивiлiзацi! в цiлому. Адже сьогоднiшия стадiя наукового мисления все бшьше характеризуеться здатнiстю розглядати не окремi iзольованi факти, а !х взаемозв'язки. Тож iнтеграцiя як вимога обеднання у цiле частин чи елементгв е необхiдним дидактичним засобом, за допомогою якого можна створити в студенпв цiлiсне уявления про виучуваний об'ект. 1дея iнтеграцi! торкаеться вих навчальних дисциплiн у будь-якому навчальному закладi, в тому чи^ викладания сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови.
Для розв'язання проблеми iнтеграцi! у вивченш сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови одшею з важливих технологiй е впровадження мiжпредметних зв'язк1в мiж курсами лшгвютичного блоку. Саме мiжпредметнi зв'язки сприяють поглибленню теоретичних знань студенпв, забезпечують вiльне орiентувания у причиново-на^дкових зв'язках мiж одиницями мовно! системи i формують умiния давати !м квалiфiковане пояснения й оцiнку. Тому мета статт полягае у доведенш доцiльностi вивчення окремих тем зi словотвору сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови на основi дидактичного матерiалу, взятого з художшх авторських текслв. Така технолопя забезпечуе взаемозв'язок мiж дисциплшами: Сучасна укра!нська лiтературна мова, Лшгвютичний аналiз художиього тексту, Стилiстика сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови.
Аналiз виучуваного словотвiрного мовного матерiалу з позицп перелiчених дисциплiн забезпечуе комплексний аналiз мовно! одиницi, сприяе пiзнавальному, розвивальному i виховному потенцiалу кожного практичного заняття.
Майстри пера, виявляючи особливий спосiб мисления, вiдтворюють дiйснiсть через створення конкретно-чуттевих естетичних образiв. Мистецтво художнього слова кожного письменника полягае в розкритп потенцiйних можливостей нацюнально! мови. До^джения з питань вивчення мови укра!нських письменник1в в основному торкаються структурно^внево! характеристики художиього слова (А. Загштко, В. Ковальов, Г. Сагач, Л. Полюга, В. Ужченко, В. Мельничайко та ш.).
До^джения з художиьо! стилiстики обов'язково передбачають виявлення традицiйно! та iндивiдуально-авторсько! образносп, що мiститься у лексико-семантичнiй сполучуваносп, текстових зв'язках мовних елементiв тощо. Маемо великий науковий доробок праць вичизняних учених, в яких висвилено особливостi використания окремих засобiв мови (словотвiрних в тому числi) укра!нськими письменниками. Такому питанию присвяченi пращ О. Потебш, В. Масальського, Ю. Шевельова, С. Ермоленко та ш.
Словотвiрнi авторськ1 новотвори в поезп Василя Стуса переважно мають метафоричне оказiональне значения, тому пiд час !х аналiзу слiд послуговуватися поняттям контекстуально!" доц1льност1 новотвор1в.
Часто для з'ясування семантико-стуктурно! характеристики похвдних контекстуальне оточення останнiх е единим засобом встановлення мотивацi!,тобто так1 утворення е контекстуально зумовленими: «Беручи за основу рiзнi за ступенем продуктивност словотшрт моделi складиих сл1в, вiдшлiфованi багатовшовим мовним досввдом народу, поети створюють св1ж1, несподваш своею виразнiстю i новизною оказiоналiзми-складання, експресивно-стилiстична функцiя яких повнютю виявляеться лише в певному контекст!» [1, с. 185].
В дидактичному ж аспекп такий пiдхiд до аналiзу похiдних забезпечуе функцюнально-комунiкативний тдхвд до вивчення мови.
Серед iменникових похiдних в поезiях Василя Стуса найпродуктивнiшими е композитнi iменники, утвореш способом чистого складання: досвт-день, зазив-прислухання, зазив-крик, безвiсть-путь, досвт-день, досвт-сон, цвинтарi-дороги, пург-стги, дим-вогт, синь-крига, спалах-сльоза, Дiвич-пух, свiт-завiрюха та т. [3].
Як бачимо iз наведених прикладiв, композити-новотвори у поета надзвичайно понятiйно мютш: вони передають такий смисл, який можна окреслити речениям чи словосполученням. Тому в завданнях до деяких вправ, можна запропонувати здiйснювати синонiмiчнi замiни (мiж лексичним i синтаксичним рiвнями), наприклад: мужi сколшеш ^мужi, як стали на колта.
Вправи, як передбачають словотвiрний i стилютичний аналiз складних i складених новоутворень в поезiях В. Стуса, належать у нашш системi вправ до анал^ичних (спостереження за виражальними можливостями лексичних утворень i !х словотшрний аналiз). Власне пiсля вивчення загальнотеоретичних словотвiрних тем i пiсля аналiзу похiдних, створених за словотворчими нормами мови, пропонуемо завдання, щоб продемонструвати емоцiйно-експресивну функцiю авторських оказiональних складань:
Вправа. З тексту випишiть складш i складенi слова. Пояснiть, виводячи мотивацшш перифрази, як утворенi похщш. З'ясуйте стилiстичну функцiю композит у тексть
Чотири втри полощуть душу, у синш вазi стеблина яра, у вирвi шалу, в свiт-завiрюсi
черте безум хитай-води. ***
То проткае душу Украгна -та, за котрою погляд марно рву. Та е вона - за мiражiв товщею, там, ^зь синь-кригу свтиться вона -моею тугою, моеюмаячнею...
Наявш у текстах Василя Стуса й композита iменники, утвореш складанням основ за допомогою поеднувальних голосних з суфшсащею або без не!: чорнокрилля, чорноводдя, стобшь, стокрик, смертекнування, життесмерть, стозмш, танцесюк, шестирук, сонцелет та ш. Наведет приклади тдтверджують структурну оргашзащю подiбних композипв: одинищ з опорним дiеслiвним i опорним iменниковим компонентами. На практичному занятп, яке мае штегрований характер, пропонуемо для аналiзу й такий мовний матерiал, оскшьки «авторськ складнi i складенi слова пор1вняно з простими мають бiльшi стилiстичнi можливосл, бiльшу пiзнавально-оцiнну силу, поняттеву й естетичну мютшсть» [1, с. 187].
Наступна вправа, яку пропонуемо, у нашш системi вправ належить до аналiтично-конструктивних.
Вправа. Яю зi складних i складених лшгвоодиниць можна вважати художнiми неолопзмами? З вибраними складiть речення. Пояснiть утворення i стилiстичну роль у авторських текстах.
1.Курiе ругна, кривавим збiгае потоком,
а сонце татарське стожальне разить наповал.
2. Шдтале чорноводдя зелен-криги займаеться свтанком на щощ.
3. Там бруниться похмурий амарант i айстри у поюрнш непокорi останш долшовують прозорi
дш вересня - ясноджерельний кант.
4. А в серщ, насподi, в осердi душi, -Шусть-шусть - нашорошен сон-комишi.
5. Немас побратимiв у степах,
Н жодноХ душi, котра б почула
Цей зазив-прислухання, зазив-крик.
Прикметникових композитних утворень, як мотивуються атрибутивним словосполученням (А +И), серед оказiональних лексем в поезi! Василя Стуса засвiдчено найбiльше: ясноджерельний кант, тонкоспiвi вервi, стоустий крик, молть столобих, високогорлi сосни, тонкогорлi розлуки, мiдяногорла сурма, серцеокий муж, бшоуста зоря, високозоряна тч, срiбногорлий хорал, обрш вороноконш, свт сторчоголовий, дорога стозiрна та ш.
Як бачимо, складовi елементи прикметникових утворень реальш i реалютичш, але образи, створеш автором за !х допомогою, стоять над реальшстю, осшльки таким чином автор «одним словом хоче передати складну ознаку, властивють, прагнення донести всю складшсть i багатограншсть поетичного образу» [1, с. 189]. Прикметниковi новотвори в поезi! Василя Стуса також семантично мiсткi: передають змют, який можна висловити складними синтаксичними конструкцiями.
I найбiльш орипнально свiтобачення автора поетично! збiрки засвiдчують дiеприкметниковi новотвори: обезголосен тыа, сколшет мужi, змозолен долонi, розстваний стг, звогнШ надра, збатожена дорога, вимокле провалля, люткть всенаученна, спокш сподiванний.
У поезп Василя Стуса новотвори такого типу бшьше вказують на ознаку особи, явища, предмета, шж на !х дш за ознакою:
Сколтеш мужi i нищ пахолки, ншотш руки перед себе рвуть. ...розстваний стгуривасться в вирвi ншш.
До цього мовного матерiалу студентам-фшологам можна запропонувати завдання: Оказюнальш д1еприкметники з художшх текст1в зашшть реченнями. Як утворен1 назван! д1есл1вш форми?
Зафiксованi в поетичнiй збiрцi Василя Стуса i дiеслова-новотвори, яш часто служать для створення метафор, що характеризують внутршнш свiт людини:
Треба щедро - серцем одним, устами ледь розпуклими - розпелюстити втiхи гт, всевiдради! Звiхолити сни,
мш день, i тч мою, й життя прожите.
Таке ж семантико-стилютичне навантаження виконують таш новотвори: розтроюдить рану, запоймити в обшми, дивголосить тать та ш. О^м таких метафор, зафшсоваш тi, що характеризують зовшшш природнi процеси.
Вправа. Знайд1ть д1есл1вн1 новотвори. Поясн1ть 1х утворення. Яка стил1стична роль у текст1?
А присмерк крутоберегий просторивсь - аби в угловину сясво сясва сяйва вiгналось, мов пружна стрша. Нехай-но i помру -та вт за мене вiдтонкоголосить три тисячi свтанюв, що зблудили, як оленями йшли мiж чагарiв i мертвого мене не розбудили. Сон сну шепоче, врочить натвп 'яно, ворожить i триножить гроно див,
котрi перевисають давн роки мен до губ, у мш колючий сон. Немов ^зь шиби, кроплен дощами, ^зь скрик розлуки, лiхтарiв i грат затрембтав тонкими голосами гранчастий келих кв^в i дiвчат. там мармуровий вруниться акант, рiзьбленими лопоче язиками поколяду - немов за образами -доносить ству тужний аромат там буриться похмурий амарант i айстри у поюрнш непокорi останн долковують прозорi дн вересня - ясноджерельний кант. Отже, завдяки незвичному утворенню ств, незвичнш сполучуваносп, семантичнш i функщональнш рiзноманiтностi та художнш майстерносп автора, новотвори характеризуються смисловою багатоплановютю, стилiстичною активнiстю. Вони легко стають основою метафоричних образiв. Оригiнальними, свiжими е оказiональнi метафори, змют яких часто можна зрозумии лише з контексту, що передае задум автора. Словотвiрний аналiз художшх новотворiв Василя Стуса вимагае контекстуально! цшсносп, оск1льки його поезiя виражае свiтобачения i свiтосприймания поета, у якого «звук стае кольором, колiр запахом, запах дотиком» (Юрш Шевельов).
Л1ТЕРАТУРА
1. Кочан I. М. Лшгвютичний аналiз тексту. Навчальний поибник. - 2-ге видання, перероблене i доповнене/ I. М. Кочан. - Ки!в: Знання, 2008. - 423с.
2. Шгур М. В. Вивчення словотвору на семантико-словотвiрнiй основi. Навчальний поибник/ М. В. Пiгур. - Тернопшь, 2008. - 143с.
3. Русашвський В. М. Мова в нашому життi/ В. М. Русашвський. - К.: Наукова думка, 1989. - 109с.
4. Стус Василь. Поезп/ Василь Стус. - К.: Радянський письменник, 1990. - 211с.
5. Шевельов Юрш. Традицш i новаторство в лексищ i стилютищ I. П. Котляревського/ Юрш Шевельов. - Чершвщ: Рута, 1998. - 78с.
УДК 81'42
Н. Л. ДАЩЕНКО, М. П. КРУПА
СПРОБА ПРОЧИТАННЯ МОВНОГО ВИРАЖЕННЯ УКРА1НСЬКОСТ1 У В1РШ1 М. В1НГРАНОВСЬКОГО «ЛАСТШКО Б1ЛЯ В1КНА»
У статтi представлено спробу тлумачення мовних засобiв, яке допомагае окреслити iдейно-змiстове спрямування аналiзованого тексту, мотивувати вiдбiр автором форм вираження украiнськостi, доступю та легт для дитячого сприймання та на^ональног iдентифiкацii. Використано юльюсний аналiз, лексико-семантичний аналiз ключових ^в, метод стилiстичного експерименту (добiр ^в за аналогiею / протиставленням), припущення авторськог мотивацп у вiдборi вiдповiдних мовних засобiв. Подiбний аналiз може бути застосований iз розвивальною, виховною, навчальною метою.
Ключовi слова: лтгвктичний аналiз, авторсьт форми вираження украiнськостi, контекстуальне значення.
