CC BY
8
V. V. Kuzmenko (holova) ta in. - Kherson: KVNZ «Khersonska akademiia neperervnoi osvity», 2017. -Vyp. 36. - C. 19-24.
15.Yaroshynska O. O. Rozvytok pohliadiv na instytut batkivstva v istorii ukrainskoi etnopedahohiky [The Development of Ideas on the Institute of Paternity in the History of Ukrainian Ethnopedagogy]: avtoref. dys. kand. ped. nauk 13.00.01 / O. O. Yaroshynska. - K., 2005. - 19 s.
16.Hahn K. Reform mit Augenmaß. Ausgewählte Schriften eines Politikers und Pädagogen [Reform with a Sense of Proportion. Selected Works of a Politician and an Educator] / von Michael Knoll ; Kurt Hahn. -Verlag Klett-Cotta, Stuttgart, 1998. - P. 15-29.
17.Pedagogika zabawy w edukacji kulturalnej [Game Pedagogy in Cultural Education]: pod. red. Elzbiety K^dzior Niczyporuk. - Lublin: Wydawnictwo KLANZA, 2006. - 242 s.
Стаття надшшла в редакцю 23.05.2018 р.
УДК 378.016:811.161.2
МИРОСЛАВА П1ГУР
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0244-6447 pigur.muroslava@gmail.com кандидат педагопчних наук, доцент Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет
iMeHi Володимира Гнатюка м. Тернопшь, вул. Максима Кривоноса, 2
ШТЕГРАЦШШ МОЖЛИВОСТ1 МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРА1НСЬКО1
МОВИ
Обгрунтовано доцтьтсть й ефективтсть використання мiжрiвневих i мiжпредметних зв'язюв nid час вивчення сучасноЧ украшськог лтературног мови та методики навчання украшськог мови. Вiдзначено, що ттегращя як необхiдний дидактичний за^б сприяе формуванню у майбуттх учителiв-словесниюв цШсного уявлення про функцюнування мовних одиниць у системi, усуненню дублювання навчального матерiалу у лiнгвiстичних дисциплтах. Вказано, що в навчальному процеЫ вищоЧ школи здшснюеться орieнтацiя на професшну модель випускника nедагогiчного навчального закладу: наявтсть у нього сучасних теоретичних знань, Грунтовних практичнихумть навичок, творчих якостей та високоi профестног (методичноi) майстерностi. Обмежена юльюсть годин, вiдведених на формування методичних знань, умть i навичок з того чи тшого роздiлу мови, не сприяе реалiзацii цих завдань, в зв'язку з чим постае необхiднiсть уведення елементiв методики на заняттях з курсу сучасног украшськог лтературног мови в таких аспектах: 1) зiставлення змiсту виучуваного матерiалу в школi й nедагогiчному ВНЗ; 2) виконання вправ i завдань ттегрованого характеру; 3) добiр дидактичного матерiалу до окремих тем тощо. Основною одиницею презентацй мовного матерiалу в такт системi мае бути текст (контекст), бо саме в ньому виявляються закономiрностi функ^онування мовних одиниць кожного рiвня. Важливим прийомом вивчення мови е аналiз мовних одиниць, тому всi рiзновиди мовного розбору варто використовувати на заняттях iз сучасног украшськог лтературног мови, але робити його ствзвучним до мовного розбору в загальноосвтнш школi. З щею ж метою можна використовувати тдручники з рiдноiмови, призначет для освтнього процесу школярiв.
Ключовi слова: ттегращя, професшна модель, мовна одиниця, мовна система.
МИРОСЛАВА ПИГУР
кандидат педагогических наук, доцент Тернопольський национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
ИНТЕГРАЦИОННЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ МЕТОДИКИ ОБУЧЕНИЯ
УКРАИНСКОМУ ЯЗЫКУ
Обосновано целесообразность и эффективность использования межуровневых и межпредметных связей при изучении современного украинского литературного языка и методики
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
обучения украинскому языку. Отмчено, что интеграция как необходимое дидактическое средство способствует формированию у будущих учителей-словесников целостного представления о функционировании языковых единиц в системе, способствует устранению дублирования учебного материала в лингвистических дисциплинах. Мотивируя актуальность проблематики статьи, замечаем, что в учебном процессе в высшей школе ориентируемся на профессиональную модель выпускника педагогического учебного заведения — наличие у него современных теоретических знаний, глубоких практических умений навыков, творческих качеств и высокого профессионального (методического) мастерства. Ограниченное количество часов, отведенных на формирование методических знаний, умений и навыков по тому или иному разделу языка, не способствует реализации этих задач. Поэтому возникает необходимость введения элементов методики на занятиях по курсу современного украинского литературного языка в следующих аспектах: 1) сопоставление содержания изучаемого материала в школе и педагогическом высшем учебном заведении; 2) выполнение упражнений и задач интегрированного характера; 3) отбор дидактического материала к отдельным темам и тому подобное. Основной единицей презентации языкового материала в такой системе должен быть текст (контекст), поскольку именно в нем проявляются закономерности функционирования языковых единиц каждого уровня. Важным приемом изучения языка является анализ языковых единиц. Поэтому все разновидности языкового разбора следует использовать на занятиях по современному украинскому литературному языку, но делать его созвучным к языковому разбору в общеобразовательной школе. С этой же целью можно использовать учебники по родному языку, предназначенные для образовательного процесса школьников.
Ключевые слова: интеграция, профессиональная модель, языковая единица, языковая система.
MYROSLAVA PIHUR
Ph. D. in Pedagogical Sciences, associate professor Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Ternopil, 2 Maksyma Kryvonosa St.
INTEGRATION POSSIBILITIES OF THE UKRAINIAN LANGUAGE TEACHING
METHODOLOGY
The linguistic training of a language and literature teacher involves mastering the system of linguistic theoretical knowledge and language skills, which ensures high quality of speech. Speech culture of a teacher promotes the effective knowledge transfer, information exchange, facilitates the improvement of management of pupils' cognitive and practical activities, regulates the relationship between a teacher and a student. The teacher will be able to accomplish these tasks if he or she deeply comprehends the fundamental issues of linguistic theory, understands the connection of one phenomenon with another, knows the language system and the laws of its functioning. This problem becomes particularly acute in our time when there is a need for modernization of the system of pedagogical education according to the requirements specified in the Concept of the development of higher pedagogical education of Ukraine in the XXI century: 1) deepening of interdisciplinary relations; 2) development of integrated courses; 3) elimination of educational material duplication. Proving the relevance of the issues of the article, we suggest that in the educational process of higher educational institutions the focus is made on the professional model of a pedagogical educational institution graduate who demonstrates modern theoretical knowledge, considerable practical skills, creative qualities and great professional (methodological) skills. The purpose of the article is to identify the role of interdisciplinary and inter-level relationships and the way they are used for the improvement of the efficiency of the Ukrainian language learning process and teaching methods. The limited number of hours devoted to the formation of methodological knowledge, skills in one or another field of linguistics does not contribute to the implementation of these tasks. Thus it is necessary to introduce the elements of teaching methods in classes of the course of modern Ukrainian literary language observing the following aspects: 1) contrasting the content of the material learnt at schools and in higher pedagogical educational establishments; 2) the implementation of exercises and tasks of an integrated nature; 3) selection of the didactic material for certain topics and so on.
The basic unit of the presentation of the linguistic material in such a system should be the text (context), because it represents the regularities of functioning of the linguistic units of each level. An important tool for learning a language is the analysis of language units. For that reason all kinds of linguistic analysis should be used in classes of modern Ukrainian literary language, but it should be consistent with linguistic analysis made in secondary schools. For the same purpose the native language textbooks intended for the educational process of schoolchildren can be used. Developing a methodology for the complex presentation of linguistic phenomena and the system of their learning we have used logical and theoretical analysis of the content of curricula and
textbooks for the subjects of the linguistic cycle regarding the presence in them of the orientation on inter-level interdisciplinary connections, the theoretical analysis of scientific and educational literature for the purpose of selection of the actual material and the construction of the system of integrated learning word formation, and observation of the educational process.
Keywords: integration, professional model, language units, language system.
Велик! i надзвичайно складш завдання стоять сьогодн перед учителями мови. Забезпечити засвоення учнями змюту нових навчальних програм, досягти максимального мовного розвитку кожного учня - це перший обов'язок учителя-словесника, а ниш студента фшолопчного факультету ВНЗ. Лшгвютична тдготовка фiлолога передбачае засвоення системи мовних теоретичних знань i оволодшня мовленневими навичками. Висока яшсть мовлення забезпечуе ефективнiсть процесу передачi знань, обмiну iнформацiею, сприяе вдосконаленню керування пiзнавально-практичною дiяльнiстю учнiв, регулюе взаемоввдносини мiж вчителем та учнем. Словесник зможе забезпечити досягнення зазначено! мети, якщо сам глибоко осмислюватиме основш питання мовознавчо! теори, бачитиме зв'язок одного явища з iншим, знатиме систему мови й закони И функцюнування. Тому слушними е зазначен в Концепцп розвитку вищо! педагопчно! освiти в Укршш в ХХ1 столiттi закономiрностi в прогнозуваннi змюту освiти: 1) поглиблення мiжредметних зв'язкш; 2) створення iнтегрованих курсiв; 3) усунення дублювання навального матерiалу [3].
Мета статт полягае у виявленнi ролi мiжпредметних i мiжрiвневих зв'язшв i способу використання !х з метою тдвищення ефективносл процесу вивчення украгнсько! мови та методики li навчання.
Особливу роль у шдготовщ студенлв до педагопчно1 дiяльностi за вщповвдною спецiальнiстю вiдiграе викладання лшгвютичних дисциплiн. Як лекцп, так i практичнi, лабораторнi заняття мають сприяти професiйному становленню майбутнього фахiвця. Потрiбно, щоб студент не тшьки засвоював певну суму лiнгвiстичних знань, але й чiтко усвiдомлював, де, коли, яким способом можна щ знания й умшня застосувати.
На жаль, не вс лiнгвiстичнi дисциплiни мають професшну спрямованiсть. Курси педагогiки, психологи дають майбутньому вчителевi лише загальнотеоретичну пiдготовку. Конкретнi рекомендацп щодо використання теоретичних положень в практищ навчання ле! чи шшо1 дисциплiни дае методика. Але на вивчення методики навчання мови вводиться надзвичайно мала юльшсть годин. Тому, зрозумшо, виклад матерiалу часто обмежено розглядом найзагальшших питань на зразок: «Методика навчання фонетики», «Методика вивчення частин мови» тощо. А в шильному кури рвдно1 мови на вивчення фонетики вдаедено 27 годин, частин мови - 155 годин [6, с. 22-24, 40-44, 53-62] i т. д. Матерiал кожного такого уроку мае сво! особливосп, викликае специфiчнi труднощi в процесi вивчення, тому студентам не завадило б знати щ особливостi, щоб в процес педагопчно1 дiяльностi не надолужувати те, чого не сформував педагопчний навчальний заклад.
Отже, певним чином треба «педагопзувати» курси лiнгвiстичних дисциплiн. Мова, звичайно, не про те, щоб мовознавчi дисциплiни перетворити, так би мовити, в набiр «методичних рецептш», а про цiлеспрямованiсть викладання, необх1дтсть трансформацй' навчально1 дiяльностi у педагопчну (професiйну). Як вiдомо, методика навчання мови ввдповщае на так1 питання: чого навчати?, коли вивчати?, яким способом? Орiентовну вiдповiдь на щ запитання студенти мають i повинт отримати пiд час вивчення вах лiнгвiстичних дисциплiн.
Слушно зауважуе В. Мельничайк, що «теоретичний матерiал програми з сучасно1 украхнськог лiтературноl мови слад опрацьовувати, опираючись на шшльну, у зiставленнi з нею». [4, с. 14]. Про необхвднють зютавлення в навчальному процесi науково1 i шк1льно1 граматики наголошуе професор С. Дорошенко [2, c. 51-54]. О^м того, зрозумiло, що викладаючи СУЛМ, спираемось на знання, здобутi студентами ще в школ^ а цьому випадку е iстотнi вiдмiнностi у висвиленш того чи iншого питання. Вони полягають у формулюванш визначень (наприклад, окреслення поняття «речення» у шшльних пiдручниках для 8 класу [1, с. 59] i тдручниках з СУЛМ для студентiв фшолопчних факультетiв чи тлумачення поняття «речення» в енциклопед^' «Укра1нська мова» [5, с. 509], у класифшащях мовних явищ (наприклад, у шкшьному кури рвдно1 мови не вивчають лексико-семантичний спосiб творення слiв, не окреслено програмою вивчення модальних слiв [6, с. 54] i категор^' стану дiеслiв; класифiкацiя пiдрядних речень суттево вiдрiзняеться як вiд традицiйноl, так i структурно-
семантично1 [6, с. 91], i в рядi iнших питань. Отже, постiйна увага на зм1ст виучуваного матерiалу як в шшльнш програмi, так i в програмi для ВНЗ з курсу СУЛМ i зiставлення цього змiсту - це перша запорука ефективно! тдготовки вчителя-словесника.
Окремi роздiли школьно! програми навпаки передбачають стисле ознайомлення з окремими питаниями, що входять до курсу СУЛМ у вищш школ! Такими, наприклад, е роздiли «Лексика», «Словотвiр».
Необхiдиiсть поспйного використання шюльно! програми зумовлена й тим, що у тдручниках з рвдно! мови для загальноосвггтх шил iнколи трапляються неточност у формулюваннях граматичних питань (наприклад, «деяю iменники з пестливим значенням мають зак1нчення -ю»). Майбутшх учителш-словесникш потрiбно застерiгати вiд можливих помилок п1д час роз'яснення мовного матер!алу учням на практичних ! лекцiйиих заняттях у ВНЗ.
Основне завдання цих занять - забезпечити грунтовне засвоення програмового матерiалу. Проте !х роль на цьому не обмежуеться. Для майбутнього фахiвця важливо, щоб в1н не лише волод1в необхiдним запасом знань з того чи шшого розд1лу мови, а й м1г би бачити мову як систему ! ум1в би щ знання використовувати у робот! з учнями. А це можливо лише тод1, коли студент систематично поповнюватиме св1й методичний доробок найрiзноманiтнiшими в1домостями про органiзацiю навчально! д1яльност1 учителя й учня.
Оск1льки, у ВНЗ ус1 л1нгв1стичн1 дисципл1ни ! методика навчання украшсько! мови вивчаються iзольовано один в1д одного, то актуальним на сьогодн1шньому етапi е вде! iнтегрованого навчання. У цьому раз! треба використовувати технологи впровадження м!жпредметних зв'язк1в (СУЛМ i методика навчання украшсько! мови), а також м1жр1вшвих зв'язк1в у системi мови. Як показуе практика, штеграцшш зв'язки м1ж р1зними л1нгв1стичними курсами сприяють поглибленню теоретичних знань, що дае змогу студентовi в1льно орiентуватися у причинно-наслвдкових зв'язках м1ж уама одиницями мовно! системи i забезпечуе практичне оволод1ння як мовленневими умшнями й навичками, так i професшними. 1нтегрований п1дх1д до вивчення того чи шшого мовного явища сприяе змш1 репродуктивно-пояснювального навчання на бшьш ефективнi (творч1) способи оргашзаци цього процесу.
Тому на заняттях з СУЛМ варто дбати про те, щоб студенти, поряд 1з тдручниками i поабниками для вищо! школи, послуговувалися шк1льними тдручниками, збiрниками вправ i завдань, програмами для середньо! загальноосв^ьо! школи. При цьому можна використовувати як дидактичний матерiал вправи i завдання з1 шк1льних шдручниюв, пос16ник1в для учителя. Наприклад, тд час опрацювання лексики доц1льно звернути увагу на тлумачення окремих сл1в (у тому числ1 1ншомовного походження), з'ясування логично! основи переносного вживання сл1в, складання речень з багатозначними словами чи омонiмами, добирання синотмш в1дпов1дно до контексту, пояснення рол1 синон1м1в чи антонiмiв у фрагментах текстов, складання власного тексту з певними граматичними одиницями та за ввдповвдними параметрами, замiна одних граматичних конструкцш 1ншими (часто синон1мними). Таю завдання е комплексними п1д час вивчення СУЛМ i демонструють мовне явище за р1зними характеристиками.
Аналiзуючи з61рники вправ для вищо! школи, робимо висновок, що вони часто мютять одномаштш види роботи. Так, завдання, що !х пропонують виконувати п1д час опрацювання синтаксису, зводяться до аналiзу структури речення, встановлення синтаксичних вiдношень, розстановки розд1лових знаков. Тому й склалась така ситуащя, що один i той же вид роботи -аналiз речень (найчастше ускладнено! будови) - е у вищш школ1 единим критерiем оц1нки практичних ум1нь i навичок студента, починаючи 1з його вступу аж до випускного 1спиту. Мало вправ i завдань, що, кр1м аналiзу, вимагають синтезу мовних одиниць: граматичного конструювання, мовного (граматичного) експериментування, використання граматичних мiжрiвневих синон1м1в, перефразування, редагування тощо. А саме щ види роботи повинн1 якнайширше застосуватися i в шк1льн1й практицi.
У контекста сказаного, а також за умови функцюнально^яльшсного п1дходу до вивчення рвдно! мови у школах та ВНЗ покажемо, як можна реалiзувати мiжрiвневi й мiжпредметнi зв'язки (СУЛМ i методика навчання украшсько! мови ) на заняттях з1 словотвору. Першочергового значення тд час вивчення цього роздшу набувае комплексна презентащя словотв1рного мовного матерiалу, яка охоплюе синтаксичний, морфолог1чний, лексико-семантичний ^ в1дпов1дно, словотв1рний р1вн1.
Словотворення розглядаемо як штеграцшний процес, що вiдбуваeться залежно ввд комплексу умов синтаксичного, морфологiчного, лексико-семантичного рiвнiв мови. Тому в такому розумшш словотвiрний процес охоплюе два етапи: 1) контамшацш - утворення складного найменування (Ф. Буслаев, О. Потебня, Л. Сахарний); 2) компресш (ушвербацш), яка виникае внаслiдок декомпозици складного найменування в ушвербаци (Ф. Буслаев, Л. Виготський, Ю. Пнзбург, О. Потебня, I. Торопцев): чорш брови - та, що з чорними бровами - чорноброва; грушева наливка - наливка, виготовлена з груш - грушiвка.
Питанню динамiчного словоутворення присвяченi новi працi мовознавщв В. Грешука, В. Горпинича, Н. Клименко, е. Каршловсько!, О. Залевсько!, Л. Неввдомсько!, як1 словотворення розглядають як процес, мехашзм, систему i результат вторинних номiнативних одиниць. Для до^дження i вивчення похiдних унiвербiв вченi пропонують використовувати прийоми й поняття актуального синтаксису: модель «актуальне членування речення», поняття компреси (композици), декомпозици, перифрази (трансформи).
Сьогоднi вивчення словотвору тiсно пов'язане з iменами нiмецьких лiнгвiстiв Л. Айхiнгера [7] та В. Фляйшера [8], як видiляють такi способи словотвору власне шмецьких i запозичених лексем у шмецькш мовi: композицiя, деривацiя, конверая i формування короткого слова (складноскороченого) та зауважують, що за такою класифшащею способiв утворення лексем немае розбiжностей мiж утворенням нiмецьких й шшомовних слiв.
Найбiльш яскраво мiжрiвневу й мiжпредметну iнтеграцiю в навчальному процесi демонструе вивчення теми «Транспозицшний спосiб словотворення (конверия)». Теоретичнi ввдомосп подаемо в опорному конспект (ОК), в якому окреслено базовi поняття теми; в узагальнювальних таблицях i схемах представлено семантико-граматичну характеристику виучуваних явищ, а формуванню професшно! (методично!) компетенцп сприяють завдання пiд структурною назвою «Робота з системою орiентирiв». О^м запропонованих видiв роботи в системi орiентирiв, можна окреслювати наступш: 1) сформулюйте систему запитань для перевiрки засвоення теми; 2) тдберпъ вправи i завдання, як1 б допомогли усввдомити суть виучуваного питання; 3) доповнiть текст необхiдними мовними засобами тощо.
Транспозицшний споиб словотворення (конверия)
План
Перехiд слiв з одше! частини мови в iншу - словотворчий процес, який грунтуеться на сукупносп морфологiчних, семантичних i синтаксичних перетворень.
Твiрна база i словотворчий формант (дериватор) при транспозицiйному словотворенш.
Рiзновиди транспозицiйного словотворення. Складовi компоненти кожного рiзновиду.
Опорт конспекты
Термшоло-пчно- понятшний апарат Приклади Семантика
Транспози-цiйний спосiб словотворен-ня (конверсiя) На призьбi, затиснувши бородою скрипку, сидiв старий циган. Старий згадав свою Волинь святую i волю молодую. Чудувались свiжим слiдом на сшгу. Блискавка розколола хмару, слiдом ударив ^м. Усе, що тiльки юнуе в свiтi, мае свое минуле, сьогоднi i свiй завтрашнiй день. Споиб творения слiв, який основуеться на функци словозмiнноl парадигми: вживання слова в новiй синтаксичнш функцil супроводжуеться набуттям нового морфологiчного значення i змшою засобiв його вираження.
скидов! компоненти транспозицiйного процесу слова, як1 трансформуються, втрачають частково або повшстю свою парадигматику форм; iнновацiйне вживання трансформовано! одиниц1. Iнновацiйне значення зумовлюеться процесом мовлення; твiрна база при конверсИ - це звуковий комплекс вихвдно! одинищ; похiдне при конверсИ у текст виконуе 1ншу синтаксичну роль у пор1внянн1 з тв1рною базою.
Словотворчий заиб при конверсИ СЗ при конверсИ матерiально не виражений. СЗ при конверсИ -це процес переходу слова з одте! частини мови в 1ншу.
Опоры схеми i таблиц Види транспозицшного словотворення
Вид транспозицН Складовi компоненти словотворчого процесу Приклади
1. Субстанти-вацiя (лат. 8иЬ81ашуит -iменник) семантичний (до часткового значення трансформовано! одинищ додаеться значення предметностi чи назви особи); морфолопчний (парадигма роду змiнюеться на приналежнiсть до певного роду); синтаксичний (змiна синтаксично! функцИ). Перед вшнами ходив мовчки вартовий з карабiном на плечг
Предикатива-ц1я (лат. РгаеШсаШт -сказане) синтаксичний (присл^вник-обставина чи iменник-тдмет транспонуються у безособову форму -присудок); морфолог1чний (iменники втрачають парадигму роду, числа, ввдмшка). в1н холодно попрощався. Здавалося, що !й холодно.
3. Адвербiалiза-щя (лат. Adverbium -присл1вник) синтаксичний (змша властивих синтаксичних функц1й на функщю обставини); морфолог1чний (втрата вiдмiнюваними словами властиво! системи парадигми - стають незмiнними); семантичний (вiдсубстантивнi присл1вники не е ноаем ознаки). Кругом неправда i неволя, народ замучений мов-чить. (Т. Шевченко).
4. Прономь налiзацiя (лат. Ргопотеп -займенник) семантичний (послаблення лексичного значення iменника (справа, р1ч, д1ло, факт) чи прикметника (цший, певний), числiвника (один) i додавання значення вказiвностi. В однш долит, тд горою, високий яв1р зелетв (Т. Шевченко).
5. Ад'ективащя (лат. Adjectivum - прикметник) семантичний (ад'ектив називае статичну ознаку предмета); морфолог1чний (транспонований дiеприкметник втрачае дiеслiвнi значення виду, часу); синтаксичний (втрата здатносп керувати формами, непрямих в1дм1нк1в iменникiв). Плаче козак - шляхи 6ит1 заросли тернами. (Т. Шевченко).
Робота з системою орiентирiв
Прочитайте опорний конспект до теми. Чи знайшли Ви у ньому новий для Вас матерiал? Який?
як1 безафшст способи словотвору вивчають д1ти у 6 клас тд час вивчення розд1лу «СЛОВОТВ1Р. Орфографiя»?
Чи е у п1дручнику «Рвдна мова» для 6 класу вправи, як1 б презентували транспозицiйиий спос16 словотвору? Яке завдання для цього запропонували б Ви?
В чому полягае р1зниця м1ж афiксальними способами словотворення i безафiксними? як1 скидов! компоненти зумовлюють процес конверсИ? Практичш завдання до заняття I. Аналиичш завдання.
Що називають видiленi слова у тексп? Яке значення виникло пiзнiше? З'ясуйте морфолопчш i синтаксичнi особливостi у кожному випадку (вправа 1).
Знайдиь слова iнших частин мови, вжит в поданих контекстах у значенш iменника. Пояснiть умови, в силу яких слова шших граматичних клаив виступають у функци iменникiв (вправа 2).
Зютавте значення видшених слш. З'ясуйте !х морфолого-синтаксичнi особливоси (вправа 5).
Знайдт випадки ад'ективацп. У яких реченнях виступае дiеприкметник, у яких вш функцiонуе як прикметник, а в яких - як iменник? (вправа 7).
II. Аналггично-комплексш завдання.
Знайдiть прономiналiзованi слова. Визначте 1х морфологiчнi ознаки, синтаксичну роль, вкажт на !х семантику.
Добериь синонiми-займенники до прономiналiзованих слiв (вправа 6).
III. Замша мовного матерiалу.
Спишиь. Видiленi слова замiнiть синошмами. Зробiть морфолого-синтаксичний аналiз ще! замши. Стилютично обгрунтуйте перший варiант тексту (вправа 3).
IV. Створення власного висловлювання.
Проведiть конкурс на кращий твiр за поданим початком:
Спробуймо разом розробити проект мiста майбутнього. Щоб у ньому було багато зелеш, сонця, чистого свiжого повггря...
Яке слово у запропонованому початку утворене способом конверсп? Введiть у твiр калька сво!х приклад1в цього способу словотворення (вправа 4).
Вправа 1.
1. По дзвшкому мосту по новiм нове щастя вде в новий дiм (О. Ющенко). Кожний з хлопщв приносив з собою до школи що-небудь нове (О. Васильченко). 2. Вона була саншструктором: виносила з поля бою поранених, перев'язувала 1м рани, намагалася хоч якось полегшити 1хш страждання. 3. Сто шютнадцять поранених солдапв та офiцерiв винесла з поля бою Маруся Щербаченко (Н. Шевченко). 4. Не ввдкладай на завтра того, що можна зробити сьогодн (Народна творчють). 5. Хато-нене, скажи-покажи той курган, де Минуле й Сьогодш зiбрались на вiче, щоб у пору заияти завтрашнiй лан (В. Гей).
Вправа 2.
1. Бувалi та старi навчали молодих (М. Гоголь). 2. Багато думок викликае у Валерика прочитане (О. Гонч.). 3. У нас не було мого i твого (О. Гончар). 4. Радий будь, що в нас, майстрiв, лежачого не б'ють (Леся Украшка). 5. Я саме переправляю через рiчку поранених i полкове майно, а ввечерi i я рушатиму слiдом (Ю. Яновський). 6. Уже поволi стало забуватися все пережите, пройдене, старе (К. Герасименко).
Вправа 3.
1. Сумно, сумно серед неба сяе бшолиций (Т. Шевченко). 2. З ляком тдвела старенька очi на молоду давчину (О. Кобилянська). 3. I вс - i велика, i малi - подивилися i не втзнали рiдного лiсу (О. Iваненко). 4. Поросли травою польовi аеродроми, зввдки я, вiйськовий льотчик, пiднiмався в небо i на як1 разом з друзями-однополчанами повертався з бойових завдань. Та ще й дои, бувае, вигукнеш увi снi: «Вгорi худi!» - i рвонеш на себе уявний штурвал. «Худими» прозвали ми ненависних «месершмтв» (I. Драченко).
Вправа 4.
- Давайте спробуемо разом розробити проект мюта майбутнього. Щоб у нього було багато зелеш, сонця, чистого свiжого пов^я...
II. Яке слово у запропонованому початку утворене способом транспозицп? Введиь у твiр калька сво!х приклад1в цього способу словотворення.
Вправа 5.
1. Кругом називаеться частина площини, обмежена колом. Затремтшо зразу сонне пов^я, i згра! срiбних звуков, плутаючись i виграваючи, полетiли яром i далеко кругом заснували степ (С. Васильченко). 2. Чудувались свiжим слiдом на сшгу. Блискавка розколола хмару, сладом ударив ^м (Ю. Яновський).
Вправа 6.
1. Ой одна я, одна, як билиночка в полг.. (Т. Шевченко). 2. Один ще змалку вдатний Шпак у Щиглика спiвать навчився (Л. Глiбов). 3. Вибирай жшку на цiлий вiк (Нар. тв.). 4. Хоч i
сова, аби з другого села (Народна творчють). 5. Тшьки лампи та канделябри лишились цшими i завзято заливали цiлу рушу свиом, до нестерпучостi ясним (М. Коцюбинський). 6. Послуга в дружбi - рiч свята (Народна творчють). 7. Було колись в однш крагш: сумний поет в сумнш хатинi рядами думи шикував (Леся Укра!нка.). Вправа 7.
1.Ясногорська, повзаючи в прибережних росяних шелюгах, перев'язуе поранених пiхотинцiв (О. Гончар).
2. Впром розмаяний вогонь в'еться, трщить, гоготить (Леся Укра!нка).
3.Hi дад, нi ми не розумiли прочитаного (О. Довженко).
4. То не вмерл^ не убитi, не суда просити! Hi то люди, живi люди, в кайданах залип (Т. Шевченко).
5. Його не бачили лежачим ниць, хiба тод^ як пив з потоку воду (Д. Павличко).
6. А журавлi летять собi На той бш ключами. Плаче козак-шляхи битi Заросли тернами (Т. Шевченко).
Питання для самоконтролю
1. Який лшгвютичний словотвiрний процес називають конверсieю?
2. Якi причини зумовлюють процес транспозицл?
3. Hазвiть рiзновиди транспозицiйного словотворення.
Оск1льки мова - це не тшьки структурна едшсть, а й складне функцюнальне цше, то використання штеграцп як дидактичного прийому в навчальному процесi дае позитивнi результати. У студента фшолога як майбутнього педагога, окрiм лшгвютично! й комушкативно! компетенци, необхiдно формувати i методичну, як1 в комплекс складають професiйну компетенцiю вчителя-словесника. Отже, використання елементiв методики у процеа вивчення сучасно!' украшсько! мови необхiдне й актуальне.
Л1ТЕРАТУРА
1. Глазова О. Рвдна мова: пiдручник для 8 класу загальноосвггшх навчальних закладiв / О. Глазова, Ю. Кузнецов. - К.: Зодiак-ЕКО, 2008. - 239 с.
2. Дорошенко С. I. Сшввщношення науково! i шкшьно! граматики / С. I. Дорошенко // Укра!нська мова i лггература в школi. - 1992. - № 2. - С. 51-54.
3. Любар О. О. Розвиток педагопчно! осв^и Укра!ни в 21 столгт: концепцiя / О. О. Любар, Д. Т. Федоренко // Рвдна школа. - 1994. - № 8. - С. 75-79.
4. Мельничайко В. Я. Зв'язки мiж синтаксичними темами i роздшами / В. Я. Мельничайко // Укра!нська мова i лiтература в школг - 1990. - №6. -С.14-18.
5. Укра!нська мова: енциклопедiя /редкол.: В. М. Русашвський, О. О. Тараненко (спiвголови), М. П. Зяблюк та iн. - К: Укра!нська енциклопедш, 2000. - 752 с.
6. Укра!нська мова: навчальна програма для загальноосвггшх навчальних заклад1в. 5-9 класи. - К: Вид. дГм «Освгга», 2013. - 160 с.
7. Eichinger L. Deutsche Wortbildung. Eine Eifuhrung. Tubingen: Naar, 2000. - S. 46-54.
8. Fleischer Wolfgang. Wortbildung der deutschen Gegenwartspache 4, völlig neu bearbeitete Auflage. Berlin/Boston: Hubert & Co.KG, Cottigen. - 483 s.
REFERENCES
1. Hlazova O. Kuznetsov Yu. Ridna mova: pidruchnyk dlia 8 klasu zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Native language: student's book for the 8th form of general education institution]. Kyiv: Zodiak-EKO, 2008. 239 s.
2. Doroshenko S. I. Spivvidnoshennia naukovoi i shkilnoi hramatyky. Ukrainska mova i literatura v shkoli. [Correlation of scientific and school grammar. Ukrainian language and literature at school]. 1992. №2. S. 51-54.
3. Liubar O. O., Fedorenko D. T. Rozvytok pedahohichnoi osvity Ukrainy v 21 stolitti: kontseptsiia. Ridna shkola. [ Development of pedagogical education in Ukraine in the 21st century. Native school]. 1994. №8. S. 75-79.
4. Melnychaiko V. Ya. Zviazky mizh syntaksychnymy temamy i rozdilamy. Ukrainska mova i literatura v shkoli. [Links between syntactic topics and sections. Ukrainian language and literature at school]. 1990. №6. S.14-18.
5. Ukrainska mova: entsyklopediia [Ukrainian language: encyclopedia ]/redkol.: V. M. Rusanivskyi, O. O. Taranenko (spivholovy), M. P. Ziabliuk ta in. Kyiv: Ukrainska entsyklopediia. 2000. 752 s.
6. Ukrainska mova: navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. 5-9 klasy. [ Ukrainian language: educational program for general éducation institution]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Osvita», 2013. 160 s.
7. Eichinger L. Deutsche Wortbildung. Eine Eifuhrung. Tubingen: Naar, 2000. S. 46-54
8. Fleischer Wolfgang. Wortbildung der deutschen Gegenwartspache 4, völlig neu bearbeitete Auflage. Berlin/Boston: Hubert & Co.KG, Cottigen. 483 S.
Стаття надшшла в редакцю 02.06.2018 р.
УДК 37.011.31:371
ТЕТЯНА БОРОХВ1НА
https://orcid.org/0000-0002-9326-996X manichka_82@ukr. net астрантка
Млжнародний економжо-гумаштарний ушверситет iMeHi академiка Степана Дем'янчука м. PiBHe, вул. Степана Дем'янчука, 4
1НКЛЮЗИВНА ОСВ1ТА: ГЕНЕЗИС I ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ
Здшснено теоретичный auani3 понять «iнклюзiя», «тклюзивне навчання», «dimu з особливими потребами». Вивчення цих термШв дало можливiсть встановити, що тклюзивна освта заснована на iдеях включення дтей з особливими освтнши потребами до масових навчальних зaклaдiв. Показано, що на сучасному етат розвитку соцуму тклюзивна освта як центральна педaгогiчнa умова успiшностi кожног дитини мае свою чтко окреслену цттсть. Визначено основш принципи тклюзивноï освти вiдповiдно до зaконодaвчоï бази Украти. Розглядаеться iсторiя виникнення та реaлiзaцiï iдей тклюзивного навчання. Уткальтсть iнклюзивноï освти полягае у тому, що вона поеднуе в собi педагогi^, медицину, соцiaльну роботу. Це сприяе теоретичному осмисленню ïï в контекстi кожноï з наукових галузей та формуванню цшсного уявлення про неï. Проaнaлiзовaнi вaжливi на сьогодт завдання, необхiднi для реaлiзaцiï iнклюзивноï освти в Укрaïнi. З 'ясовано, що в основу iнклюзивноï освти покладена iдеологiя, яка запоб^ае будь-якш дискримiнaцiï дтей, забезпечуе рiвне ставлення до усiх, але створюе особливi умови для дтей, котрi мають особливi освтт потреби. Зазначено, що iнклюзивнa освта може тдтримати таких дтей у навчанш i досягнент устху, що дасть шанси i можливостi для полтшення ïхнього життя. Доведено, що впровадження iнклюзивноï освти сприяе реструктуризацй культури навчального закладу, залучатиу цей процес всiх: педaгогiв, учтв та ïх батьюв.
Ключовi слова: тклюзивна освта, тклюзивне середовище, iнклюзiя, сегрегащя, дти з особливими освттми потребами.
ТАТЬЯНА БОРОХВИНА
Международный экономико-гуманитарный университет имени академика Степана Демьянчука г. Ровно, ул. Степана Демьянчука, 4
ИНКЛЮЗИВНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ: ГЕНЕЗИС И ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ
Осуществлен теоретический анализ понятий «инклюзия», «инклюзивное обучение», «дети с особыми потребностями». Изучение этих терминов позволило установить, что инклюзивное образование основано на идеях включения детей с особыми образовательными потребностями в массовые учебные заведения. Показано, что на современном этапе развития социума инклюзивное образование как центральная педагогическое условие успешности каждого ребенка имеет свою четко очерченную ценность. Определены основные принципы инклюзивного образования в соответствии с законодательной базы Украины. Рассматривается история возникновения и реализации идей инклюзивного обучения. Уникальность инклюзивного образования заключается в том, что она сочетает в себе педагогику, медицину, социальную работу. Это способствует теоретическому осмыслению ее в контексте каждой из научных отраслей и формированию целостного представления о ней. Анализируются важные сегодня задачи, необходимые для реализации инклюзивного образования в
