CC BY
31Ытродук^я малопоширених овочевих культур родини Гарбузовi
1.М. Бобось, кандидат сльськогосподарських наук Н.О. Лаврентьева, магстр Нацюнальний университет бiоресурсiв i природокористування УкраТни
УДК 635.628:581.96
ЫтродукЩя Малопоширених
овочеви^культур родини ГарбузоЫ
Показан1 результати / перспективи /нтродукци малопоширених овочевих культур родини Гарбузов1 для розширення овочевого р1зноман1ття. Серед п'яти вид'в видлен1 найкращ1 за товарною урожайнстю та якйними показниками. Перспективн1 види можна рекомендувати для овоч'вництва та використання у ландшафтному дизайна
1нтродукування на територю Украши нових малопоширених вид'в родини Гарбузов1, таких як трихозант, люфа, лагенар'1я, ангур'1я, момордка дасть змогу розширити використання овочевих культур у ландшафтному дизайн1 для оформлення альпшських г'рок, декоративних грядок, обсадження веранд, бесдок, балкон1в, як чудовий матер1ал для артв'зажу, ресторанного б'знесу та агротуризму.
Для розширення овочевого р1зноман1ття у в1дкритому фунт1 на шпалер1 перспективним е вирощування стшкого проти ураження хворобами та пошкодження шк1дниками з високими смаковими I якйними властивостями малопоширений вид - трихозант з товарною уро-жайнйтю 5,1 кг/м2, у св1жих / консервованих плодах якого накопичувався високий вмст сухих речовин (6,5-10,1%) та цукр'в (4,1-8,5%) з дегустацшною оцнкою перероблено'1 продукци 8,5 бала.
Ключовi слова:
нтродук^я, момордка харантська, трихозант, ангурiя, люфа, лагенарiя, вид, продуктивысть, урожайысть.
Постановка проблеми. В
УкраТы останым часом зм1ню-ються тдходи населення до харчування, яю полягають у по-стмному збшьшены споживан-ня малопоширених культур. Все бшьше украТнц1в поряд з тради-цмними овочевими I баштан-ними культурами потребують й малопоширеы види, яю мають лкарсью властивост1 та е без-печними для здоров'я людини. Однак, за даними Держкомста-ту, середньостатистичний украТ-нець продовжуе як I 100 роюв тому вирощувати та вживати лише 12 основних овочевих I баштанних культур. На в1дм1ну в1д населення краТн £вропи, яю широко вживають поряд 1з тра-дицмними овочами й нш1 види, що багат1 на бюлопчно активн1 речовини I яю з усп1хом можна отримати в сучасних умовах ви-робництва [1, 2, 3].
Останым часом асортимент малопоширених культур на рин-
ках УкраТни, особливо супермаркетах почав зростати, в основному за рахунок 1мпорту. За даними Проекту аграрного маркетингу супермаркети та оптов1 центри реал1зують невелику юльюсть таких культур. Основною причиною е недостатня пропозиц1я даноТ продукци в УкраТы. На сьо-годн1шн1й день попит на ц1 куль-тури в1д роздр1бних та оптових мереж е значним I пом1тно пере-вищуе пропозиц1ю. I найближ-чим часом, за даними маркето-лог1в, попит на малопоширену продущю буде зростати, адже мережа супермаркет1в розроста-еться, а одн1ею 1з ефективних пе-редумов для збшьшення обсяг1в продаж плодоовочевоТ продукци е розширення асортименту. За даними соц1олог1чних опиту-вань найб1льшим способом за-охочення споживач1в (75%) ку-пувати плодоовочеву продукц1ю в супермаркетах е розширення асортименту [2, 3, 4].
Збагачення асортименту пло-дових овочевих культур в УкраТ-н1 - важливе питання рацюналь-ного використання рослинних ресурав, що передбачае нтро-дукц1ю та детальне вивчення перспективних рослин для розширення овочевого р1зномаыт-тя [1, 5]. До числа таких рослин належать малопоширеы види родини СисигЬйосеое.
Культури родини Гарбузов1 вражають своТм р1зноман1ттям. Вона охоплюе 130 род1в I 900 вид1в. Людина окультурила 20 род1в, з них 17 в овоч1вництв1. В УкраТы використовують лише 5-7 вид1в, про 1нш1 культури в УкраТы населення практично не мае шформацп, окр1м Тхньо-го декоративного значення. Сучасна наука в1дкрила багато нових таемниць у властивос-тях малопоширених баштанних культур: антиоксиданты влас-тивост1, джерела йоду, зал1за, кал1ю, кальц1ю, в1там1н1в. Ц1
Ытродук^я малопоширених овочевих культур родини Гарбузовi
культури мають цiннi xap40BÍ та лiкарськi властивосл, якi не поступаються вiдомим культурам, таким як oripoK, диня, кавун, гарбуз. Водночас е мало-поширенi культури, плоди яких категорично не можна вжива-ти у Тжу. [1, 6-11].
Поряд з харчовими i лкар-ськими властивостями мало-поширенi баштаннi культури широко використовують у ландшафтному дизайн для оформ-лення альпмських гiрок, деко-ративних грядок, обсадження веранд, бесiдок, балкоыв. Вони е незамiнними культурами для афотуризму. I, звичайно, це чу-довий матерiал для артвiзажу, який широко використовують у ресторанному бiзнесi [1, 4, 6].
Мета дослщжень - аналiз iнтродукцiТ' малопоширених плодових овочевих культур в умовах Лкостепу УкраТ'ни, вияв-лення Т'х адаптивних властивос-тей на основi вивчення еколого-бiологiчниx особливостей та прогнозування устшност н-тродукцп. Для ТТ' досягнення були поставленi завдання: встановити високопродуктивнi види з висо-кими якiсними властивостями; провести дегустацмну оцiнку для визначення смакових влас-тивостей свiжоТ та консервова-но''' продукцiТ.
Матерiали та методи до-слiдження. Науково-дослiдна робота проводилася протягом 2010-2011 рр. на колекцiйниx дшянках кафедри овочiвництва ННВЛ «Випробування селек-цiйниx досягнень та еколопчно''' оцнки, технологи вирощування плодово-ягiдниx, овочевих, ли карських i квiтково-декоративниx культур»НУБ^Укра'''ни.Об'ектами досшджень були малопошире-нi культури з родини Гарбузовi (Cucurbitaceae): лагенарiя або тиква звичайна, в'етнамський кабачок, горлянка посудна, пляш-ковий гарбуз (Lagenaria siceraria
(Molina) Standl.) (контроль); ан-гурiя або антильський опрок, ювано (Cucumis anguria L.); мо-мордiка харантська, iндiйський опрок (Momordica charantia L.); трихозант або змiевидний огiрок (Trichosanthes cucumerina L.); exi-ноцист (Echinocystis lobata ^rr.et Gray.);люфа (Luffa Mill.) (див. рис. на з-й стор. обкладинки).
Дослщження проводились зпдно з методикою однофактор-них дослав. Види в колекцм-ному розсаднику досшджували за методикою вивчення колек-цiй баштанних культур в одноразова повторностi [12, 13]. За контроль взято лагенар^, сорти якоТ внесено до Державного реестру сорлв рослин УкраТни.
Споаб вирощування - роз-садний. Розсаду вирощували у склянiй тeплицi ботаычного саду НУБiП УкраТни в торфоперегнм-них таблетках розмiром 4 х 4 см. Сiвбу проводили 22-25 берез-ня. На постiйнe мкце розсаду висаджували вiком 32-41 день у фазi 3-4 справжнix листюв -13-15 травня. Схема висаджу-вання 90 х 90 см. Рослини вирощували на опорах, тдв'язуючи до дерев'яних юлюв.
У вах дослiдax проводились фeнологiчнi спостереження, 6í-омeтричнi вимiрювaння, оцiнку стмкост проти хвороб i шюд-ниюв, облiк врожаю та оцiнку якост плодiв.
Пeршi збори врожаю проводили вибiрково. Нaступнi - в один день через однaковi про-мiжки часу. Цi iнтeрвaли зми нювали залежно вiд стиглостi плодiв, щоб не допустити пере-стигання раных видiв i забезпе-чити Тхне своечасне збирання. Зiбрaнi плоди кожноТ культури за кожного збирання сортували на товaрнi i нетоварно До нетоварного врожаю вщносили плоди дeформовaнi, недороз-винeнi, тркнуп з мexaнiчними пошкодженнями. 1х зважували
окремо та обраховували тд-сумкову масу плодiв кожноТ гру-пи у юлограмах та у вщсотках до маси всього врожаю у повтор-ностi [12, 13].
У кожного виду пщраховували середню масу товарного плода. Для цього тричi за вегетацмний перiод (за першого збирання, пiд час масового достигання i за останнього збирання) у кожного виду тдраховували усi товар-нi плоди i визначали Тхню масу. Середню масу плода визначали дшенням суми маси товарних плодiв на Тхню кiлькiсть за ц три збирання [12, 13].
Пщ час масового достигання визначали бiохiмiчний склад та смаковi якост свiжих пло-дiв оптимально!' стиглосл, коли вони мають найкращi смаковi якостi та бiохiмiчнi показники, притаманн даному виду. Для бiохiмiчних аналiзiв вiдбирали три плоди кожного виду у фазi техычноТ стиглостi. З кожного плоду брали сегменти з рiзних його частин (верхньоТ та ниж-ньоТ). Цi сегменти подрiбнюва-ли, перемiшували i вiдважували для подальших аналiзiв.
Бiохiмiчнi аналiзи проводили в лабораторп масових анали зiв НН1 рослинництва, екологп i бютехнолопй за загальноприй-нятими методиками: вмiст сухо!' речовини - методом висушу-вання; вмiст цукрiв (сума) - за Бертраном; вмiст аскорбшовоТ кислоти - за Муррi [14].
Смак видiв оцiнювали на ла-бораторних заняттях iз дисципли ни «Селек^я сортiв i гетерозис-них гiбридiв» шляхом дегустацп консервованих плодiв. З кожного виду брали три плоди, типо-вих для даного збору, здорових i нормально розвинених. 1х роз-рiзали вздовж на двi половинки. Кожному дегустатору давали один сегмент з кожного плоду. Загальна дегустацмна оцнка в балах вщ 1 до 9 подавалася як
_СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО_
Ытродук^я малопоширених овочевих культур родини Tap6y30Bi
сумарна оцшка зовншнього ви-гляду, консистенцп, соковитостi та смаку плода [12].
Результати дослщжень та ïx обговорення. За даними проведених дослщжень установлено, що Bei види малопоширених культур родини Гарбу-зовi характеризуються рiзними господарсько-цiнними показни-ками (табл. 1).
Малопоширенi види, як до-слiджували, формували про-дуктивнiсть одыеТ рослини вiд 1,7 до 4,1 кг. Причому не вста-новлено достовiрноï рiзницi за продуктивною i товарною урожайнiстю мiж видами, якi вивчали та контролем. Однак бтьшими показниками характеризуються люфа (3,8 кг) та трихозант (4,1 кг).
Продуктивысть рослин впли-вае на Тхню товарну урожайнкть плодiв. Товарна урожайнiсть малопоширених видiв, якi досли джували становить 2,1-5,1 кг/м2. Причому не встановлено досто-вiрноï рiзницi за товарною вро-жайнiстю мiж видами, як вивчали та контролем. Встановлено, що врожай досшджуваних ви-дiв залежить як вiд формування юлькост плодiв на роeлинi, так i вщ середньоТ маси плодiв. Так, вищу врожайнieть отримано у люфи та трихозанта, вiдповiдно 4,7 та 5,1 кг/м2, що на 1,1-1,5 кг/м2 бшьшезаконтроль. Однаку люфи вища товарна врожайысть вста-новлена за рахунок бтьшоТ юль-коeтi плодiв на роeлинi (21,3 шт), а у трихозанта - через бшьшу середню масу плодiв (375 г). ^м того, у культури середня маса плодiв виявлена найбшьшою серед уeiх доeлiджуваних видiв i на 30 г бшьшою за контроль.
Низьковрожайними виявили-ся ангурiя й момордiка, товарна урожайысть яких становила 2,1-2,3 кг/м2, що на 1,3-1,5 кг/м2 менше контролю. Низька товарна врожайысть ангурп зумовле-
Таблиця 1
Господарсько-цiннi показники малопоширених вид;в родини Гарбузовi (середне за 2010-2011 рр.)
Вид Продуктившсть одшеТ рослини Товарна урожайшсть з 1 м2 Середня маса плоду, г
кг + до контролю кг/м2 + до контролю
Лагенарiя (контроль) 2,9+1,1 0 3,6+0,8 0 345
Люфа 3,8+0,9 +0,9 4,7+1,2 +1,1 178
Ан^я 1,7+0,8 -1,2 2,1+0,7 -1,5 30
Момордка 1,9+1,0 -1,0 2,3+0,6 -1,3 152
Трихозант 4,1+0,9 + 1,2 5,1+1,1 +1,5 375
Таблиця 2
Бiоxiмiчний склад свiжоï продукцГГ малопоширених видiв родини Гарбузовi (середне за 2010-2011 рр.)
Вид Вмкт
сухоУ речовини, % цукр1в (сума), % аскорбшовоТ кислоти, мг/100 г
Лагенарiя (контроль) 5,9 3,7 4,1
Люфа 6,1 4,0 4,5
Ан^я 5,6 3,4 24,5
Момордка 5,7 3,5 15,8
Трихозант 6,5 4,1 17,9
Таблиця 3
Бiоxiмiчний склад та смаковi показники переробленоУ продукцГГ малопоширених видiв родини Гарбузовi (середне за 2010-2011 рр.)
Вид Вмкт Дегустацшна оцшка, бал
сухоУ речовини, % цукр1в (сума), % аскорбшовоТ кислоти, мг/100 г
Лагенарiя (контроль) 9,4 7,1 2,7 7,2
Люфа 9,7 7,3 3,1 7,4
Ан^я 9,1 7,0 16,3 7,0
Момордка 8,6 6,4 7,8 6,5
Трихозант 10,1 8,5 12,5 8,5
на меншою середньою масою плодiв (30 г), а у момордки -формуванням меншоТ кiлькостi плодiв на рослинi (12,5 шт).
Результати бiохiмiчного ана-лiзу плодiв свщчать про вщмн-ностi мiж ними (табл. 2). У досш-джуваних видiв накопичувалась досить висока юльюсть сухо''' ре-човини - 5,6-6,5%. За цього, най-бiльший вмiст и виявлено у люфи та трихозанта, найменший -в ангурп. За вмiстом загально-го цукру видтився трихозант -4,1%, що на 0,4% бшьше порiв-няно iз контролем. Найменше цукрiв накопичували плоди ангурп - 3,4%.
Плоди малопоширених культур родини Гарбузовi значно
вiдрiзняються вмiстом аскорби новоТ кислоти. Так, вищий показ-ник отримано в ангурп', який становить 24,5 мг/100 г, менший -у лагенарп - 4,1 мг/100 г. Висо-ким вмiстом аeкорбiновоï кислоти вщзначаються також мо-мордiка й трихозант, вщповщно 15,8 та 17,9 мг/100 г, що на 11,713,8 мг/100 г бiльше контролю.
За результатами яюсних по-казникiв консервованоТ про-дукцп у плодах малопоширених видiв виявлено вищий вмieт су-хоТ речовини порiвняно iз сви жими плодами, який становив 8,6-10,1% (табл. 3). Причому цей показник вищим був у трихозанта - 10,1%, що на 0,5% бшьше контролю.
Ытродук^я малопоширених овочевих культур родини Гарбузовi
Встановлено, що в проце-с1 консервування вм1ст цукр1в (суми) у плодах значно концен-трувався (у 1,8-2 рази) I зм!ню-вався залежно в1д виду. Очевидно, в процес! консервування, в1дбувалися перетворення пол!-сахарид1в до моно- I дисахари-д1в, у результат! чого I зб!льшу-вався Тх вм1ст. За цим показни-ком переважали плоди трихо-занта (8,5%) та люфи (7,3%).
Встановлено, що вм1ст цукр1в у консервован!й продукци зна-чно впливав на ТТ дегустац1йну оц1нку. В результат! оц1нювання продукци малопоширених вид1в за 6 основними органолептич-ними показниками (смак, со-ковит1сть, консистенц1я, аромат, приваблив1сть, сторонн1 запахи) найвищу загальну оц1нку отри-мали трихозант та люфа - в!дпо-в1дно 8,5 та 7,4 бала за 9-баль-ною шкалою. Причому смакова оц1нка найвищою виявилась у трихозанта, в якого плоди характеризуются н1жною консистен-
ц1ю та найкращим смаком без сторонн1х запах1в. Досить висо-ко оц1нили дегустатори I консер-вовану продукц1ю лагенари й ангури, дегустац1йна оц1нка яких становила 7,0-7,2 бала.
Найменша к!льк!сть бал1в у результат! оц!нювання була у моморд!ки - 6,5 бала. Необх!д-но зазначити, що такий низь-кий результат був спричинений низьким вм!стом сухоТ речовини ! цукр!в у консервован!й продукци. За результатами досл!джень установлено, що вм!ст аскорб!-новоТ кислоти в перероблен!й продукци зменшувався у 1,4-2,0 раза та становив 2,7-16,3 мг/100 г. Причому найменшим в!н ви-явився у контрольного виду -лагенари (2,7 мг/100 г). Вм!ст ас-корб!новоТ кислоти за консервування найвищим виявився у ангури та трихозанта, в!дпов!дно 16,3 та 12,5 мг/100 г, що на 9,813,6 мг/100 г б!льше контролю.
Висновки. 1нтродукуван-ня на територ!ю УкраТни нових
малопоширених вид!в родини Гарбузов!, таких як трихозант, люфа, лагенарш, ангур!я, мо-морд!ка дасть змогу розширити використання овочевих культур у ландшафтному дизайн! для оформлення альп!йських прок, декоративних грядок, обсаджен-ня веранд, бес!док, балкон!в, як чудовий матер!ал для артв!зажу, ресторанного б!знесу та агроту-ризму.
Для розширення овочевого р!зноман!ття у в!дкритому фунт! на шпалер! перспективним е вирощування ст!йкого проти ураження хворобами та пошко-дження шюдниками з високими смаковими ! як!сними властивос-тями малопоширений вид - трихозант з товарною урожайн!стю 5,1 кг/м2, у св!жих ! консервова-них плодах якого накопичував-ся високий вм!ст сухих речовин (6,5-10,1 %) та цукр!в (4,1-8,5 %) з дегустац!йною оц!нкою пере-робленоТ продукци 8,5 бала.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Овощные экзоты. - Овощеводство, 2006. - № 11. -С. 36-39.
2. Петак, Г. Агроогляд / Г. Петак, Н. Садовська. - 2005. - № 9(48). - С. 7-15.
3. Продажа фруктов и овощей оптом и в розницу -http://www.franko.franko-terminal.com/.
4. Сич, З.Д. Нове в маркетингу i презентаци овочевоТ продукци / З.Д. Сич // Агроогляд. - 2004. - №12 (39). - С. 31-32.
5. Шевченко, О.В. 1нтродук^я та збереження рослин-ного рiзноманiття / О.В. Шевченко. - Ботан. журнал, 2007. - № 13. - С. 57-62.
6. Дуничев, И. Не бойтесь зеленого змея! / И. Ду-ничев. - Моя прекрасная дача, 2011. - № 1. - С. 28-29.
7. Левон, А. Ангурия антильская / А. Левон. - Дом в саду, 2010. - № 1. - С. 46-47.
8. Левон, А. Лагенария длинноплодная / А. Левон. -Дом в саду, 2010. - № 9. - С. 44-45.
9. Рябов, С. Наши дачные шедевры / С. Рябов, С. Рябова. // Огородник, 2006. - № 6. - С. 8-9.
10. Сич, З.Д. Атлас овочевих рослин / З.Д. Сич, 1.М. Бобось. - К.: ООО:АРТ-ГРУП, 2010. - 112 с.
11. Туленкова, В. Индийский гранат / В. Туленкова. -Дом в саду, 2010. - № 7. - 14 с.
12. Методика дослщноТ справи в овочiвництвi i ба-штанниф^ / За ред. Г.Л. Бондаренка i К.1. Яковенка. - Харюв: Основа, 2001. - 13 с.
13. Методические указания по изучению коллекции бахчевых культур. - Л.: ВИР, 1976. - 14 с.
14. Подпрятов, Г.1. Збер^ання i переробка продукци рослинництва / Г.1. Подпрятов, Л.Ф. Скалецька, А.М. Сеньков. - К.: Мета, 2002. - 495 с.
