CC BY
16
УДК 316.62 https://doi.org/10.35546/kntu2078 -4481.2020.4.23
во. мллеев
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ОЯСГО: 0000-0003-1363-6502 В.М.БЕЗПАЛЬЧЕНКО
Херсонський нацiональний техшчний ушверситет
ОЯСГО: 0000-0002-1355-7938
1НТЕРНЕТ-НЕБЕЗПЕКИ: РИЗИКИ, АНАЛ1З ЗАЛЕЖНОСТЕЙ, ПЕРШОЧЕРГОВ1 ЗАХОДИ
Мета роботи полягала у зд1йсненн1 теоретичного анализу впливу сучасних гаджет1в на життедгяльтсть людини та аналз результатгв опитування студентгв ХНТУ щодо часу знаходження в 1нтернет1. Здшснено теоретичний анализ впливу свтово'1 мереж! на життед1яльтсть сустльства, проблеми Iнтернет-залежностей людей, насамперед молодого поколтня. Досл1джено основнг види Iнтернет-залежностей та насл1дки, до яких вони можуть призвести, а саме психгчнг та фгзичт захворювання: синдром дефщиту уваги та гтерактивност1, нарцисичн! розлади, обсесивно-компульсивн розлади, зниження розумових здгбностей, цифрова деменщя. Дослгдженнями встановлено нов1 види залежностей у користувачгв: комп'ютерна, юберсексуальна, юберкомукативна, компульсивна навггацгя, перевантажетсть 1нформац1ею. Проанал1зовано першочерговг заходи щодо виявлення ¡нтернет-залежностей, тших небезпек (юбербултг, юбертероризм, розповсюдження наркотиюв) та зниження ризиюв щодо Их проявгв. ПроведенI дослгдження в Херсонському нацгональному технгчному унгверситетг показали, що кожен десятий студент мае ознаки ттернет-залежностг, проводить у компютера бшьше 6 годин на добу. Опитування було проведено серед студентгв 1-4 курав, опитано 403 студенти. Треба зазначити, що на навчання студенти витрачали не бшьше 30% часу, проведеного в 1нтернет1. Бшьшгсть опитаних студентгв нацюнального утверситету витрачають на знаходження в ¡нтернетг 4-5 годин на добу. ПершочерговI заходи в нашш кран повиннг включати насамперед розробку комплексноI програми щодо захисту тдростаючого поколтня вгд Iнтернет-залежностей з обов'язковим фгнансуванням наукових досл1джень у цш галузг. На першому етат необхгдно створити у кожнш областI центри лгкування п1дл1тк1в, як страждають вгд азартних Iгор в ¡нтернетг, соцгальних мереж. Визнати Iснування психгчних захворювань, викликаних ¡нтернет-залежнгстю та розробити над1йн1 методики щодо Iх лгкування.
КлючовI слова: ¡нтернет-залежнгсть, аддитивна поведтка, юбербултг, юбертероризм, психгчн розлади, соцгальнг мережг, безпека життедгяльностг.
В.А. МАЛЕЕВ
Херсонский национальный технический университет
ОЯСГО: 0000-0003-1363-6502 В.М.БЕЗПАЛЬЧЕНКО
Херсонский национальный технический университет
ОЯСГО: 0000-0002-1355-7938
ИНТЕРНЕТ-ОПАСНОСТИ: РИСКИ, АНАЛИЗ ЗАВИСИМОСТЕЙ, ПЕРВООЧЕРЕДНЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ
Цель работы заключалась в осуществлении теоретического анализа влияния современных гаджетов на жизнедеятельность человека и анализе результатов опроса студентов ХНТУ по времени нахождения в интернете. Осуществлен теоретический анализ влияния интернета на экологию души, проблемы интернет-зависимости современной молодежи. Исследованы основные виды интернет-зависимостей и последствия, к которым они могут привести, а именно психические и физические заболевания. Проанализированы первоочередные мероприятия по выявлению интернет-зависимости и снижения рисков их проявлений. Проведенные исследования в Херсонском национальном техническом университете показали, что каждый десятый студент имеет признаки интернет-зависимости, проводит у компьютера больше 6часов в сутки. Опрос был проведен среди студентов 1 -4 курсов, опрошено 403 студента. Необходимо отметить, что на обучение студенты тратили не более 30% времени, проведенного в интернете. Большнство опрошенных студентов ХНТУ затрачивают на нахождение в интернете 4-5 часов в сутки. Первоочередные меры в должны включать прежде всего разработку комплексной программы по защите людей от интернет-зависимостей с обязательным финансированием научных исследований в этой области. На первом этапе необходимо создать в каждой области центры лечения подростков, страдающих от азартных игр в интернете, социальных
сетей. Необходимо признать существование психических заболеваний, вызванных интернет-зависимостями и разработать надежные методики по их лечению.
Ключевые слова: интернет-зависимость, аддитивное поведение, кибербуллинг, кибертерроризм, психические расстройства, социальные сети, безопасность жизнедеятельности
V.O. MALYEYEV Kherson National Technical University ORCID: 0000-0003-1363-6502 V.M.BEZPALCHENKO
Kherson National Technical University ORCID: 0000-0002-1355-7938
INTERNET HAZARDS: RISKS, DEPENDENCE ANALYSIS, PRIORITY MEASURES
The purpose of the work was to carry out a theoretical analysis of the impact of modern gadgets on human life and analysis of the results of a survey of students of KhNTU on the time spent on the Internet. A theoretical analysis of the impact of the World Wide Web on society, the problem of Internet addictions of people, especially the younger generation. The main types of Internet addictions and the consequences they can lead to, namely mental and physical diseases: attention deficit hyperactivity disorder, narcissistic disorders, obsessive-compulsive disorders, mental retardation, digital dementia. Research has identified new types of addictions in users: computer, cybersexual, cybercommunicative, compulsive navigation, information overload. The priority measures to identify Internet addictions, other dangers (cyberbullying, cyberterrorism, drug distribution) and reduce the risks of their manifestations are analyzed. Research conducted at the Kherson National Technical University has shown that every tenth student has signs of Internet addiction, spends more than 6 hours a day on a computer. The survey was conducted among students of 1-4 courses, 403 students were interviewed. It should be noted that students spent no more than 30% of their time spent online. Most of the surveyed students of the National University spend 4-5 hours a day on the Internet. Priority measures in our country should include, first of all, the development of a comprehensive program to protect the younger generation from Internet addictions, with mandatory funding for research in this area. At the first stage it is necessary to create in each area treatment centers for adolescents suffering from online gambling, social networks. Recognize the existence of mental illness caused by Internet addiction and develop reliable methods for their treatment.
Key words: Internet addiction, additive behavior, cyberbullying, cyberterrorism, mental disorders, social networks, life safety
Постановка проблеми
Сучаснш молодi властивий тренд на ввдмову ввд тютюнопалшня та вживання алкоголю. Натомють актуальною стае штернет-залежшсть, яка розвиваеться масштабно i проявляеться в нав'язливому захопленш гаджетами. Спещалюти стверджують, що представники молодого поколшня, завдяки сво!й присутносп у вiртуальному свт, дедалi часпше переживають дефщит уваги та концентраций проблеми з пам'яттю й навчанням, мають низький рiвень самоконтролю й так стани як депреая, хрошчна втома. Крiм цього, актуальними проблемами е юбертеторизм та шбербулшг.
У зв'язку зi зростаючою комп'ютеризащею сучасного сустльства першими виявили проблему так звано! штернет-залежносп лжарьпсихотерапевти. З'явився термш "аддиктивна поведшка". За визначенням Короленка та Огала (1991 р.), аддиктивна поведшка характеризуеться прагненням вщходу вiд реальносп за допомогою змiни свого психiчного стану. Тобто замiсть вирiшення проблеми «тут i зараз» людина вибирае аддиктивну реалiзацiю, досягаючи тим самим бшьш комфортного психологiчного стану в даний момент, вщкладаючи наявнi проблеми «на попм». Цей вiдхiд може здшснюватися рiзними способами [1]. Проблему залежносп сучасного суспiльства вiд гаджепв зображено на рис.1.
Рис.1. 1нтернет-залежшсть у виглядi ввдходу ввд реальност
Проблема аддикцп починаеться з прагнення ввдходу вiд реальностi, пов'язане зi змiною психiчного стану. Це прагнення починае домiнувати у сввдомосп, стаючи центральною iдеею, що вторгаеться в життя, приводячи до вщриву вiд реальностi. Першою ознакою аддиктивно! поведiнки е байдужють до навколишнього свiту, людина перестае вирiшувати важливi для себе проблеми, зупиняеться у своему особиспсному розвитку. Чому 1нтернет е привабливим засобом «вщходу» вщ реальностi? Основнi причини:
- можливють анонiмних соцiальних взаемодiй(наявнiсть почуття безпеки при спшкуванш, включаючи використання електронно! пошти, чатiв, соцiальних мереж тощо);
- можливiсть для реалiзацil уявлень, фантазш зi зворотним зв'язком (в тому чи^ можливiсть створювати новi образи «Я»; вербалiзацiя уявлень i фантазiй, як1 неможливо реалiзувати у реальному свт, наприклад, к1берсекс, рольовi iгри в чатах тощо);
- надзвичайно широка можливiсть пошуку нового стврозмовника;
- необмежений доступ до шформацп («шформацшний вамтризм») [1].
Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй
1нтернет-залежность дослiджували: Олександр Самойлик, Свiтлана Фадеева, Нащя Алексеева, Олександр Войкунський, Янг Клiфф, Вiталiна Бурова, Габрiель Вейман, Любов Найдьонова, Лiрi Томас ^моп, Цезарь Короленко, Наталя Дмiтрiева, Манфред Шттцер. Проте iнформацiя у свт динашчно змiнюеться, тому ця тема потребуе подальшого дослiдження.
У сучасному свтi 1нтернет займае у життi кожного громадянина суттеве мiсце. Актуальною для сучасного суспшьства е проблема штернет-залежносп. Низка краш свиу вже визнала це хворобою. Ниш в тдростаючого поколшня в будь-якш кра!ш йде тихе божевiлля на цифровш технiцi. I разом з цим у свгт проникае <^рус» цифрового слабого розуму. Перше ретельне дослщження феномену залежностi вiд комп'ютера було проведено в 1980-х роках англшським психологом М. Шотгон. Згiдно виявленим Шоттон соцiально-демографiчним параметрам, що проявляють залежнiсть вiд комп'ютера - це найчаспше високоосвiченi чоловiки. У залежних вiд комп'ютера виявився високий рiвень iнтелектуального розвитку. З'явився новий термш - iнтернет-залежнiсть i дiапазон залежних людей став значно ширшим. Термш «штернет-залежшсть» запропонував доктор А. Голдберг у 1996 роцi для опису патолопчного, нездоланного потягу до використання мереж! 1нтернет. Iнтернет-залежнiсть негативно впливае на побутову, навчальну, соцiальну, робочу, сiмейну, фiнансову чи психологiчну сфери дiяльностi людини. Хоча офiцiйно 1нтернет не визнаеться наркотиком, вiн аналопчним чином "зламуе" систему винагороди мозку, викликаючи викид ендорфiнiв, i при цьому доступний з самого раннього вщу. Першими симптомами iнтернет-залежностi е: добре самопочуття або ейфорiя за комп'ютером; неможливють зупинитися; збiльшення шлькосп часу, проведеного за комп'ютером; нехтування сiм'ею i друзями; вiдчуття порожнеч^ депресп, роздратування не за комп'ютером; брехня роботодавцям або членам родини про свою дiяльнiсть; проблеми з роботою чи навчанням. Фiзичнi симптоми: сухють в очах; головний бшь; бiль у спинi; нерегулярне харчування, пропуск прийомiв 1ж1; нехтування особистою ппеною; розлади сну, змiна режиму сну. У свт прозвучало безлiч подш, пов'язаних з наслiдками 1нтернет-залежносп. Повiдомляеться про:втечi пiдлiткiв з дому; виникнення сiмейних проблем, що призводить до розлучень;нерозумне витрачання заощаджень або кредипв; збiльшення боргiв для забезпечення доступу до 1нтернету; смертельнi випадки як результат хронiчного недосипання; емоцшш розлади через стрес, викликаний втратою доступу до 1нтернету або змютом отриманих вiд партнерiв повiдомлень.
Формування мети дослвдження
Мета роботи полягала у здшсненш теоретичного ан^зу негативного впливу 1нтернету на безпеку життeдiяльносri людини та аналiзi результатiв опитування студенпв ХНТУ щодо часу знаходження в всесвгтнш павутинi.
Викладення основного MaTepi&^y дослiдження Залежнiсть вiд 1нтернету е соцiально-прийнятим видом аддиктивно! поведшки. Розрiзняють тако види аддиктивно! поведшки: технолопчш аддикцп (комп'ютерна, телефонна, гаджетаддикщя), музична, телевiзiйна, вiдео та радюзалежшсть. Незважаючи на всi переваги масово! комп'ютеризацп населення, цей процес мае негативш соцiальнi наслiдки. Постае проблема формування балансу мiж вiртуальним i реальним життям [2]. У сучасних умовах iнтернет-залежнiсть тiльки набирае оберпв. Вченi видiляють низку нових залежностей, що суттево впливають на суспшьство. Американська вчена Кiмберлi Янг виокремлюе 5 видiв iнтернет-залежностi, що наведеш в таблицi 1. За дослщженими даними, в США до восьми вщсотков жителiв краши страждають штернет-залежшстю. Все бiльше американцiв звертаються до Кiмберлi Янг та li колег, що вивчають проблему нав'язливо! тяги до мережа Реагуючи на попит, центри психiатрично! допомоги у Флорид^ Нью-Гемпширi, Пенсшьванп та iнших штатах стали пропонувати спецiалiзованi програми л^вання цифрових форм залежностi. Центри лшування пропонують спецiальну програму пiд назвою "Reboot" (перезавантаження) для пiдлiткiв у вщ вiд 11 до 17 роков, як1 страждають вiд нав'язливо1 тяги до комп'ютерних та азартних ^ор в iнтернетi, соцiальних мереж, онлайн-порнографп i секстингу (вiдправлення повщомлень, фотографiй або вiдеороликiв сексуального характеру за допомогою сучасних засобiв зв'язку - смартфонiв, месенджерiв, електронно1 пошти, соцiальних мереж тощо). Фахiвцi дано1 сфери стверджують, що такою поведшкою пiдлiтки нерiдко компенсують симптоми шших психiчних розлад1в - депресп й шдвищено1 тривожностi.
Таблиця 1
Основш види штернет-залежност_
Ha3Ba îa^e^HOCTÏ Особливост прояву штернет-залежносл
KoMn'roTepHa 3aœ®Hicrb (computer addiction) Особлива пристрасть до роботи за комп'ютером (програмування, 1гри, шш1 види д1яльносп).
KoMny^bCHBHa HaBira^a b Mepe^i (net compulsion) Компульсивний пошук шформацп у вщдалених базах даних.
nepeBaHra^HiCTb iH^opMa^ero (information over load) Схильшсть до опосередкованих штернетом азартних 1гор, онлайн -аукцюшв, електронних покупок.
KiôepceKcya^bHa 3a^e®HicTb (cybersexual addiction) Залежшсть в1д «коберсексу», тобто в1дв1дування порносайпв, обговореня сексуально! тематики в чатах або закритих групах «для дорослих» тощо.
KiôepKOMyHiKaTHBHa 3a^e®HicTb (cyber - relation-addiction) Залежшсть в1д спшкування в сощальних мережах, форумах, чатах, групових 1грах 1 телеконференщях, що може призвести до замши реальних члешв ам'! 1 друз1в - в1ртуальними. На нишшньому етат дгги та молодь особливо захоплюеться комп'ютерними 1грами.
Свгговий ринок заборонених наркотиков зм1нюеться, це пов'язано з глобал1защею 1 розвитком технологш. Суттевий вплив на поширення наркотиков надае 1нтернет, за допомогою якого 1фдбуваеться постачання 1 збут !х . У наркозлочинщв з'явивя новий "безконтактний" метод збуту. Ряди наркозлочинщв, на жаль, активно поповнюе молодь. Це основна аудитор1я штернет-користувач1в, вони розбираються в технолопях 1 знають, як збертати свою аношмшсть у коберпросторь Перед ними вщкрилися широк можливосп, в тому числ1 пов'язат з незаконною д1яльшстю. Дек1лька рошв тому для того, щоб займатися на "серйозному" р1вш наркоб1знесом, необхщно було мати кримшальну бюграфш, якусь вагу в злочинному свт, зв'язки тощо. Зараз люди без кримшального досвщу за допомогою 1нтернету знаходять на спещал1зованих форумах соб1 спшьников та оргашзовують поставки наркотиков. Все це здшснюеться безконтактно, люди можуть працювати разом колька роков 1 жодного разу не зустр1чатися 1 навиъ не знати реальних 1мен один одного. В Украо'ш набирае оберпв продаж наркотичних засоб1в через 1нтернет з розмщенням самопально! реклами на парканах 1 стшах будинков (рис.2).
Рис.2. Надписи на будiвлях з ймовiрнимим штернет-адресами для придбання маркотикчв
(м. Херсон)
Багато украшщв часто помОчае на вулицях рiдного MicTa все HOBi i HOBi графiтi, що мютять дивнi для непосвячених слова, зроблеш вручну балончиками з фарбою: "сшь", "спайс", "шишки", «грибы». З кожним роком ми все бшьше стаемо «комп'ютеризованим» cуcпiльcтвом, тому канали збуту наркотиков поступово переходять в 1нтернет. Так вiдбувaетьcя не тшьки в Укрaíнi: у всьому свт к1льк1сть онлайн-дилерiв помiтно зросла. Сприяе цьому швидкий розвиток шформацшних технологiй i aнонiмнicть iнтернет-кориcтувaчiв [5]. Стши будинк1в, пiдземнi переходи, будинковi арки - все це мюця для розмiщення реклами caйтiв, яко дають можливicть без перепон замовити нaркотичнi речовини. Вci ми бачимо електрош адреси, де можна замовити наркотики, на парканах, cтiнaх будинков. Як пише джерело, якщо зайти за цим посиланням в 1нтернеп, то можна побачити вiдкриту рекламу наркотиков. На головнiй cторiнцi сайту кумири пiдлiткiв - Боб Марл1 або Джоннi Депп - переконують потенцiйного покупця, що вживання цього наркотику не може зашкодити, а лише «тдвищить яcнicть cвiдомоcтi та дружелюбшсть» [2]. Онлaйн-торговцi ховаються за аношмними нiкaми. Вирахувати !х важко. У 2016 роцi МВС Украши зaфiкcувaло 1,9 тис. фaктiв збуту наркотиков. Якщо рaнiше наркопродажами в мережо займалося 26 груп, то ниш полщейсько розкрили 108 подОбних структур. Багато з них е частиною мОжнародних угруповань. Тому що майже ва cинтетичнi наркотики - так зваш солО, спайси та шше - поставляються в Украшу з Азп. 1хш основш споживачО - молодО люди у вщ вОд 12 до 25 роков. Зв'язок м1ж продавцем та покупцем здшснюеться за допомогою месенджера Telegram. 1нтернет-магазин обОцяе аношмшсть: будь-хто може замовити товар, надюлати грошО на кредитну картку та забрати наркотики, отримавши адресу «закладки» тсля оплати. Для безпеки обох сторш безпосереднього контакту не вщбуваеться. Завдяки 1нтернету з'явилася можливють купувати насшня конопл^ щоб вирощувати ii самостшно вдома. Для правоохоронщв поява нарколавок в 1нтернеп - справжнш виклик.
Дослщження сввдчать про те, що зараз у свт дОе близько 5 тисяч штернет-сайпв, активно використовуваних терористами. Число порталОв, яко обслуговують терориспв, постшно зростае [2]. Терористи використовують вщкрипсть цившзованого свиу для реалОзацп власних цшей. Рашше !м було складшше оргашзовувати i виконувати терористичш акти через вщстань i координацп дш. За допомогою 1нтернету злочинщ можуть узгодити час, мюце проведення теракпв. Сьогодш сервю Google Maps дае дуже широко можливосп для вах користувачОв 1нтернету, надаючи у вщкритому доступ карти будь-якоí мюцевосп [3]. Небезпечно те, що бойовики розмОщують на сайтах поабники з виготовлення бомб, зброí, оргашзаци теракпв та шше. Терористи можуть атакувати або проникати всередину комп'ютерних систем рОзних установ. Наслщки цього можуть бути рОзноманггш: можуть постраждати вшськовО розвщш, медичш служби, транспортш i фшансовО системи та шшО Щоб впливати на людей, терористи використовують психолопчну атаку, яка полягае в розповсюдженш загроз, спрямованих на те, щоб поаяти страх i ввдчуття безпорадносп[4]. Потенцшш масштаби кобертероризму жахливо оскольки вони можуть внести хаос в дп не тшьки державних, але i комерцшних структур, парал1зувавши, наприклад, банковсько операцп [7]. НаразО з тероризмом потрОбно боротися на свповому рОвнО Необхщне ухвалення единих закошв про боротьбу зО злочиншстю в комп'ютернш сферО з тим, щоб розслщування злочишв i слщство у таких кримшальних справах проводилося б незалежно вОд нацюнальних кордошв. Правоохоронним органам важливо продовжувати вивчення i контроль терористичних дш в 1нтернеп, а також пошук заходОв щодо обмеження використання цього середовища сучасними терористами [11].
Одним iз проявiв штернет-агресп е шбербулшг, який являе собою сучасну форму агресп. Ця форма цькування набирае все бiльших обертiв. Кiбербулiнг - це новгтня форма агресп, що передбачае жорсток дп з метою нашкодити, принизити людину з використанням iнформацiйно-комунiкацiйних засобiв: мобiльних телефонiв, електронно1 пошти, соцiальних мереж тощо[8]. Особливо небезпечною може стати ситуащя, коли дитина потрапляе в ситуацiю цькування i в реальному життi i у вiртуальному середовищi. Ще недавно проблема шбер-булшгу стосувалась лише старших дней, сьогоднi вона охоплюе i молодшi класи, адже пiдвищилася доступшсть мобiльного телефону для дiтей, а педагопчних зусиль, спрямованих на тдготовку дитячих колективiв до конструктивно1 взаемодп з вiртуальним свiтом, сьогоднi явно бракуе. Виявлено дек1лька видiв шбербулшгу [12]:
- викрадення особисто1 шформацп -паролiв вiд приватних сторiнок, електронно1 пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму;
- анонiмнi погрози - надсилання листiв з ненормативною лексикою;
- переслщування - залякування досягаеться шляхом розсилки повiдомлень на електронну пошту чи телефон, переростае це в фiзичне переслiдування;
- тролшг - розмiщення провокацшно1 шформацп в мережк
- хепi-слепiнг (happy slapping) - насильство заради розваги, моральне насильство;
- сексуальнi посягання - педофiл, замаскувавшись пiд фейковим iм'ям чи прикинувшись другом батьшв, може запросити дитину на зус^ч чи вивiдати в не1 час та мюце, коли вона буде сама.
Надшрне захоплення iнтернет-розвагами може привести до захворювань, як фiзичних, так i психологiчних (табл.2) [12]. Шмецький дослiдник Манфред Шпiтцер у книжщ «Цифрова деменщя» (2012) стверджуе: дiти, що проводять за екраном бшьше семи годин на добу, отримують ушкодження мозку приблизно такого рiвня, як1 можна спостерiгати в людей тсля поранень у голову. Через це !м важко сконцентруватися, утримувати увагу й не ввдволшатися, важко щось запам'ятати й утримати в пам'ятi навiть на короткий перюд. Надмiрний час, присвячений екрану, може призвести до загально1 когштивно1 уповiльненостi, загальмованостi. З'являеться прагнення ще довше дивитися на екран. А коли не дивишся, стае неспокойно, не вдаеться в жодний шший споаб вщпочити. У результатi такого замкненого кола зменшуеться потужнiсть мозку. Страждають особливi вiддiли мозку, яш забезпечують суто людську поведiнку. Людина стае нездатною планувати, виставляти прюритети, органiзовувати свое життя, боротися з миттевими бажаннями, емоцiйними нападами гшву, а також втрачае здатнiсть ствпереживати.
Таблиця 2
Психiчнi захворювання, викликаш штернет-залежмстю[1]_
Назва хвороби Характеристика
Синдром дефщиту уваги i гiперактивностi Постшне використання мобшьних пристроов вносить змши в мозок. Надлишок шформацп, яка споживаеться кожен день в штернетп, призводить до неможливосп !! охопити, видшити щось важливе. Засвоення шформацп стае все бшьш фрагментарним 1 уривчастим. Це призводить до того, що в повсякденному житп користувач страждае в1д розаяно! уваги 1 нездатносп до концентрацп на одному занятт1 протягом тривалого часу.
Нарцисичнi розлади Недавне досл1дження показало, що найзатялш1 користувач1 соц1альних мереж демонструють ознаки нарцисичного розладу особистосп, вираженого в п1двищеному в1дчутт1 власно! важливост1, пост1йн1й нужд1 говорити про себе 1 потреб1 в чужому схвалення 1 захопленн1. 1ншими словами, у людей виробляеться залежн1сть в1д лайков, в1дсутн1сть яких в свою чергу викликае стрес.
Обсесивно- компульсивнi розлади Зб1льшення використання смартфошв також приводить нас до симптом1в обсесивно-компульсивних розлад1в. Вони можуть виражатися в страху в1дсутн1х повщомлень, номофобЮ (боязн1 втратити доступ до телефону), боязш в1дсутност1 мережо, а також одержимютю д1ставати св1й смартфон з кишеш кожн1 5 хвилин, щоб перев1рити «1нстаграм» або «Фейсбук».
Зниження розумових здiбностей Гаджети можуть призвести до атрофп головного мозку. Багато американських викладач1в всерйоз стурбован1 тим, як постшна потреба учн1в заглядати в «ВЫпедш» з будь-якого мало-мальськи складного питання, знижуе здатн1сть !х до навчання. Так само, як 1 води, яш звикли покладатися на GPS-нав1гатори, перестають думати про маршрут 1 втрачають навички ор1ентацЮ в простора
Цифрова деменщя Це гальмування формування в дитини тзнавальних процес1в (уваги, пам'яп, мислення), пов'язане з1 зловживання мед1а змалечку.
Цифрова деменщя - тривожне явище, яке мае викликати занепокоення. Згiдно з такою цариною науки, як нейролопя, вшомо, що мозок людини розвиваеться в контакп з певними стимулами. I що ix бiльше, то для нас краще. Натомiсть, у разi iнтернету - тим для мозку прше, бо вiн не дозволяе фiзично дослiджувати свiт, а вчить вiртуального життя i затримуе розвиток [6].
Особисто я спостерпаю, як студенти навiть на просте питання шукають вiдповiдь в штернеп, що е першим проявом цифрово! деменцп. Перелiк дiй для зупинення ешдемп цифрово! деменцп: шукати такий спосiб виконання завдання, який краще розвивае мозок: не користуватися Google, а виршувати самостiйно; вшпочивати вiд екрану: читати, малювати, спшкуватися офлайн, займатися спортом, подорожувати тощо; провести експеримент: один день (тиждень, мюяць) без гаджетiв. Головне -обговорити сво! вiдчуття з друзями, зробити висновки щодо свое! штернет-залежносп, проаналiзувати сво! дп без 1нтернету.
Проблема Iнтернет-залежностi з кожним роком все набирае обертiв. Тепер цю проблему почали дослiджувати колишнi сшвробггники компанп «Google» i «Facebook» i, яш працювали з самого початку, тобто закладали фундамент цих ^-пганпв. Вони вирiшили боротися проти того, що самi i створили: заснували коалiцiю «Центр гуманних теxнологiй», мета яко! полягае в боротьбi з негативним впливом технологш на життя людей. Вони збираються використовувати ефiрний час для попередження школярiв, !х батьк1в про шкоду, яку можуть приносити технологи i депресп, яш можуть розвиватися внаслiдок використання сощальних мереж i смартфонiв [13,14,15].
Проведет нами дослщження в Херсонському нацюнальному теxнiчному унiверситетi показали, що кожен десятий студент мае ознаки штернет-залежносп, проводить бiля комп'ютера бiльше 6 годин на добу (табл.3). Опитування було проведено серед студенпв 1-4 курав, опитано 403 студенти. Треба зазначити, що на навчання студенти витрачали не бiльше 30% часу, проведеного в iнтернетi. Бiльшiсть студенпв витрачають на знаходження в штернеп щонайменше 4-5 годин на добу. На IV кура значна шльшсть студентiв працевлаштовуеться, тому часу на штернет залишаеться менше. Ситуацiя значно ускладняеться, якщо пiдробiтки пов'язанi з роботою за комп'ютером. Серед опитаних 12 студенпв зазначили, що пов'язаш з гаджетами бшьше 10 годин на добу. З усього вищесказаного можна зробити наступний висновок: надшрне захоплення соцiальними медiа та гаджетами однозначно негативно впливають на тдростаюче поколiння. В Укра!т необxiдна державна програма з вивчення ризик1в у сферi використання високих теxнологiй.
Таблиця 3
Час находження в штернеп студентами ХНТУ, годин на добу_
Курс До 3 годин, 3-4 години 4-5 години 5-6 годин > 6 годин
I 9% 17% 48% 15% 11%
II 8% 25% 39% 14% 14%
III 11% 19% 44% 16% 10%
IV 16% 31% 34% 11% 8%
Висновки
1.Зростаюча комп'ютеризащя суспiльства мае як позитивш моменти для економiки так i негативнi для особистостi людини наслшки. Дослiдженнями встановлено новi види залежностей у користувачiв: комп'ютерна, шберсексуальна, к1беркомукативна, компульсивна навiгацiя, перевантаженiсть шформащею.
2.Особливу небезпеку для життедiяльностi людини, суспшьства становить розгалужена мережа в Штернеп щодо розповсюдження заборонених наркотичних засобiв.
3. Надмiрне захоплення штернет-розвагами призводить до фiзичниx та психолопчних захворювань: синдром дефiциту уваги i гiперактивностi, нарцисичнi розлади, обсесивно-компульсивнi розлади, зниження розумових здiбностей, цифрова деменщя.
4. Проведет дослщження в Херсонському нацюнальному техтчному унiверситетi показали, що кожен десятий студент мае ознаки штернет-залежносп, проводить у комп'ютера бшьше 6 годин на добу.
5.Першочерговi заходи в нашш кра!ш повинш включати насамперед розробку комплексно! програми щодо захисту пiдростаючого поколiння вщ iнтернет-залежностей з обов'язковим фiнансуванням наукових дослщжень у цiй галузi. На першому етат необxiдно створити у кожнш областi центри лiкування шдлитав, як1 страждають в1д азартних пор в штернеп, сощальних мереж, секстину. Визнати юнування псиxiчниx захворювань, викликаних iнтернет-залежнiстю та розробити надiйнi методики щодо !х лiкування.
Список використаноТ лiтератури
1. Бурова В.А. Социально - психологические аспекты Интернет зависимости. URL: http:// user.lvs.ru\vita (дата звернення 12.06.2019).
2. Вейман Габрiель. Спещальна доповщь № 116 вщ 02.03.2005 / переклад Тетяни Тротних. URL: http://www.crime-research.ru/analytics/Tropina_01 (дата звернення 12.10.2019).
3. Вейман Габрiель. Як сучаснi терористи використовують 1нтернет. URL -: http://www.crime.vl.ru/index.php?p=949& more=1& (дата звернення 10.07.2020)
4. Галин О.Ю. Склад терористичного акту // Icmopu4Hi, фшософсью, полтичш та юридичш науки, культурологiя та мистецтвознавство: питання теорН i практики. - 2009. - № 1. - С. 28-30.
5. Горобей М.П. Проблеми шквдливих звичок i залежностей студенпв URL: :http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppmb/texts/2011_21/11gmphds.pdf (дата звернення 12.10.2020)
6. Губенко £.В. Психологические аспекты интернет - аддикции : Интернет - аддикция и трудности межличного обучения URL: http://psynet. Carfax.ru\ texts\ gubenko.html. (дата звернення
07.04.2019)
7. Матчанова З.1. Мотивацiя терористично1 дiяльностi: кримiнологiчний аналiз // Iсторичнi, фшософсью, полiтичнi та юридичнi науки, кульmурологiя та мистецтвознавство: питання теорН i практики. - 2009. - № 3. - С. 114-116.
8. Найдьонова Л.А. Юбер-булшг або агреая в штернетк способи розтзнання i захист дитини / Л.А.Найдьонова // Методичнi рекомендацп / Серiя: Наука. 2018.
9. Слезш А.А. Державна функцiя полггачного контролю: особливостi правозастосовно1 практики // В^ник Тамбовського державного mехнiчногоутверситету. - 2007. - Т. 13. - № 3. - С. 821.
10. Слезш А.А. Полггачний контроль як функщя держави // Юридичний сви\ - 2007.- № 1.-
С.59-62.
11. ^моп Л. Томас. Тероризм i 1нтернет: проблеми взаемодп // Право i безпека. - 2001. - №1. -URL:http://www.dpr.ru/pravo/pravo_1_9.htm (дата звернення 25.06.2019)
12. Цал-Цалко 1.В. Психолопя особистосп, схильно1 до залежносп - URL : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnpu_psykhol/2008_28/19.htm (дата звернення 30.11.2020)
13. Шерстюк В.П. Загроза мiжнародноl шформацшно1 безпеки в умовах формування глобального шформацшного суспiльства i напрямки спiвпрацi. - URL:
http://www.crime.vl.ru/index.php?p=3682&more=1&c=1&tb=1&pb=1#more3682 (дата звернення
20.10.2020).
14. Малеев В.О. Вплив гаджепв на життедiяльнiсть людини / В.О. Малеев, А.П.Чудновцева // Екологiчна безпека держави: тези доповщей XIII Всеукрашсько1 науково-практичное' конференцп молодих учених i студентiв, м. Ки!в, 18 квггая 2019р., Нацiональний авiацiйний унiверситет. - К.: НАУ, 2019. - С.112-113.
References
1. Burova V.A. Sotsial'no - psikhologicheskiye aspekty Internet zavisimosti. Available at: http:// user.lvs.ru\vita (accessed 9 December 2019)
2. Veyman Habriel'. Spetsial'na dopovid' № 116 vid 02.03.2005 / pereklad Tetyany Tropinykh. Available at: http://www.crime-research.ru/analytics/Tropina 01 ( accessed 12.10.2019).
3. Veyman Habriyel'. Yak suchasni teroryst y vykorystovuyut' Internet. Available at: http://www.crime.vl.ru/index.php?p=949& more=1&http ( accessed 10.07.2020).
4. Halkin O.YU. Sklad terorystychnoho aktu // Istorychni, filosofs'ki, politychni ta yurydychni nauky, kul'turolohiya ta mystetstvoznavstvo: pytannya teoriyi i praktyky. - 2009. - № 1. - pp. 28-30.
5. Horobey M.P. Problemy shkidlyvykh zvychok i zalezhnostey studentiv Available at:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppmb/texts/2011_21/11gmphds.pdf (accessed 12.10.2020)
6. Gubenko E.V. Psikhologicheskiye aspekty internet - addiktsii : Internet - addiktsiya i trudnosti mezhlichnogo obucheniya Available at: http://psynet. Carfax.ru\ texts\ gubenko.html. (accessed 07.04.2019)
7. Matchanova Z.I. Motyvatsiya terorystychnoyi diyal'nosti: kryminolohichnyy analiz // Istorychni, filosofs'ki, politychni ta yurydychni nauky, kul'turolohiya ta mystetstvoznavstvo: pytannya teoriyi i praktyky. -2009. - № 3. - pp. 114-116.
8. Nayd'onova L.A. Kiber-bulinh abo ahresiya v interneti: sposoby rozpiznannya i zakhyst dytyny / L.A.Nayd'onova // Metodychni rekomendatsiyi / Seriya: Nauka. 2018
9. Slyezin A.A. Derzhavna funktsiya politychnoho kontrolyu: osoblyvosti pravozastosovchoyi praktyky // Visnyk Tambovs'koho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. - 2007. - T. 13. - № 3. - p. 821.
10. Slyezin A.A. Politychnyy kontrol' yak funktsiya derzhavy // Yurydychnyy svit. - 2007.- № 1.-pp.59-62.
11. Timoti L. Tomas. Teroryzm i Internet: problemy vzayemodiyi // Pravo i bezpeka. - 2001. - №1. -Available at: :http://www.dpr.ru/pravo/pravo_1_9.htm ( accessed 25.06.2019)
12. Tsal-Tsalko I.V. Psykholohiya osobystosti, skhyl'noyi do zalezhnosti - Available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VKhnpu_psykhol/2008_28/19.htm ( accessed 30.11.2020)
13. Sherstyuk V.P. Zahroza mizhnarodnoyi informatsiynoyi bezpeky v umovakh formuvannya hlobal'noho informatsiynoho suspil'stva i napryamky spivpratsi. - Available at:
http://www.crime.vl.ru/index.php?p=3682&more=1&c=1&tb=1&pb=1#more3682 (accessed 20.10.2020)
14. Malyeyev V.O. Vplyv hadzhetiv na zhyttyediyal'nist' lyudyny / V.O. Malyeyev, A.P.Chudnovtseva // Ekolohichna bezpeka derzhavy: tezy dopovidey XIII Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi molodykh uchenykh i studentiv, m. Kyyiv, 18 kvitnya 2019r., Natsional'nyy aviatsiynyy universytet. - K.: NAU, 2019. - pp. 112-113.
