CC BY
11ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК ЗАВДАНЬ Д1ЯЛЬНОСТ1 З ДИСЦИПЛ1Н МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНОГО ЦИКЛУ В ОСВ1ТНЬО-КВАЛ1Ф1КАЦШНШ ХАРАКТЕРИСТИЦ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА
Михаськова М.А.
кандидат педагоггчних наук, доцент, завгдувач кафедри теорИ та методики музичного мистецтва ХмельницькоЧ гумантарно-педагог1чно1 академп,
Украша
INTERCONNECTION OF TASKS OF THE ACTIVITY IN THE DISCIPLINES OF MUSIC-THEORETICAL CYCLE IN EDUCATIONAL-QUALIFICATION CHARACTERISTICS OF THE
FUTURE TEACHER OF MUSIC ART
Mykhaskova M.A.
candidate of pedagogical sciences, assistant professor, head of the department of theory and methods of music art of Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy,
Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано завдання дiяльностi бакалаврiв спещальносп «Музичне мистецтво» вщпо-вщно до освiтньо-квалiфiкацшноl характеристики фах1вця. Конкретизовано змют дiяльностi згiдно з Галу-зевим стандартом вищо! освгга Украши. На думку автора, знання, умiння та навички бакалаврiв музичного мистецтва перегукуються в рiзних предметах фахового спрямування, зокрема циклу музично-теоретичних дисциплiн (сольфеджио, гармонiя, елементарна теорiя музики, полiфонiя, аналiз музичних творiв, iсторiя заруб1жно! музики та iсторiя украшсько! музики тощо). Визначено п завдання дiяльностi, як1 взаемо-пов'язаш та мають точки спiльного перетину, допомагають у кращому засвоеннi предмепв фахового спрямування. Наголошено, що завдяки цим взаемозв'язкам можна здшснити пiдготовку спецiалiстiв бiльш ефе-ктивно i модернiзовано, розвантажити змiст навчальних предметiв i пов'язати його з реальними потребами практики.
ABSTRACT
The article analyzes the objectives of bachelors' activity of specialty "Music Art" according to educational -qualification characteristics of the specialist. The content of the activity in accordance with the Sphere standard of higher education of Ukraine has been concretized. According to the author, the knowledge, abilities and skills of the bachelor of music arts resonate in various subjects of professional direction, in particular, of the cycle of music-theoretical subjects (solfeggio, harmony, elementary theory of music, polyphony, analysis of musical compositions, history of foreign music and history of Ukrainian music, etc.). The tasks that are interconnected and have common points of intersection, help in better mastering of the subjects of professional direction, have been identified. It is noted that due to these interconnects it is possible to carry out training of specialists in the more efficient and modernized way, to unload the content of subjects and relate it to the real practical needs.
Ключовi слова: музично-теоретичш дисциплши, освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика, завдання дiяльностi, взаемозв'язок предмепв.
Keywords: music-theoretical disciplines, educational-qualification characteristics, objectives of activity, interconnect of objects.
Постановка проблеми. Сьогодш освггня га-лузь Украши потребуе модертзацп, осшльки пот-рiбнi змши вщповщно до потреб та вимог сучасно-сп. На цьому еташ змют загально! освгга неефекти-вний, застарший та перевантажений, вщрваний ввд реальних потреб життя. Вщповвдно, тдготовка фа-мвщв у вищих навчальних закладах неефективна, осшльки не перетинаеться ш з реальними та перс-пективними потребами кра!ни в кадрах, ш з сучас-ними вимогами до 1хньо! кватфжацп. У результата випускники професшних навчальних закладiв уах рiвнiв значною мiрою виявляються неконкурентоз-датними та не мають попиту на ринку пращ.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Проблеми реформування вищо! освгга, тдвищення ii ефективностi та якосп дослiджувались у працях
В. Андрущенка, Я. Болюбаша, I. Зязюна, М. Згуров-ського, В. Кременя, М. Степка, В. Шинкарука та ш-ших. Зазначенi автори вказували на необхiднiсть упровадження у вищих навчальних закладах моде-рнiзацii та демократичних реформ в Украiнi. У му-зичнiй педагогiцi дослiджували проблеми тдгото-вки майбутнiх учителiв музичного мистецтва А. Болгарський, Т. Завадська, А. Козир, П. Школае-нко, Г. Падалка, Г. Побережна, О. Ростовський, О. Рудницька, В. Черкасов, О. Щолокова та шшг Од-нак, вони не висвгтлювали взаемозв'язки завдань дiяльностi з дисциплiн музично-теоретичного циклу в освiтньо-квалiфiкацiйнiй характеристицi фа-хiвця.
Формулювання цiлей статтi. Метою нашо! статтi е аналiз та обгрунтування спiльних завдань
дшльносл фах1вця спещальносп «Музичне мисте-цтво» в процес1 викладання предмепв музично-те-оретичного циклу.
Виклад основного матерiалу. Зпдно 1з Законом про вищу освиу Укра!ни [2] та чинними вимо-гами Мшютерства освии 1 науки Укра!ни навчаль-ний заклад розробляе в установленому порядку освггаьо-квал1ф1кацшну характеристику випуск-ника професшно-техшчного навчального закладу або квал1ф1кацшну характеристику професп, або професшний стандарт, навчальш плани з поясню-вальною запискою до них, розробленою на основ1 державних стандарта професшно-техшчно! освии (за наявностГ), або типових навчальних плашв тд-готовки квал1ф1кованих робггаишв. Передбачено, що осв1тньо-квал1ф1кац1йна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу е галузе-вим нормативним документом, у якому узагальню-еться змют вищо! освии, тобто вщображаються цш вищо! освии та професшно! подготовки, визнача-еться мюце фах1вця в структур! галузей економ1ки держави 1 вимоги до його компетентности шших сощально важливих властивостей та якостей [Лист]. Зупинимось на освпньо-квал1ф1кацшнш характеристик фах1вця. У нш передбачено реал1за-цш задач д1яльносп, безпосередньо спрямованих на виконання завдання (завдань), яке (яш) поставлено перед фах1вцем як професюналом, зокрема:
• соц1ально-виробнич1 задач1 - задач1 д1яльно-сп, пов'язаш з д1яльшстю фах1вця у сфер1 виробни-чих ввдносин у трудовому колектив1 (наприклад, ш-терактивне та комушкативне спшкування тощо);
• соцгально-побутов! задач1 - задач1 д1яльносл, що виникають у повсякденному житл 1 пов'язаш з домашшм господарством, ввдпочинком, родинним спшкуванням, ф1зичним 1 культурним розвитком тощо 1 можуть впливати на яшсть виконання фах1в-цем професшних та сощально-виробничих задач [1].
Таю характеристики розробляли робоч1 групи р1зних спещальностей в1д провщних навчальних за-клад1в. Так, ввдповщно до Галузевого стандарту вищо! освгга Укра!ни робоча група Нацюнального пе-дагопчного ушверситету 1меш М.П.Драгоманова (м.Ки!в) (А.Болгарський, Т.Завадська, А.Козир, П.Школаенко, Г.Побережна, О.Рудницька, О.Що-локова) розробили основш осв1тньо-квал1ф1кац1йн1 характеристики бакалавра за спещальнютю «Музичне мистецтво» й видшили завдання д1яльност1 та вщповвдт до них змютовш умшня. Знання, умшня 1 навички пропоноваш авторами, багато в чому пе-регукуються в р1зних предметах фахового спряму-вання. Проанал1зуемо т1 з них, яш безпосередньо стосуються циклу музично-теоретичних дисциплш (сольфедж1о, гармошя, елементарна теор1я музики, пол1фошя, анал1з музичних твор1в, 1стор1я заруб1ж-но! музики, 1стор1я укра!нсько! музики).
Так, у процес забезпечення розвитку дириге-нтських умшь студенти вчаться з метою анал1зу та вивчення хорово! партитури, використовуючи голос, внутршнш слух, нотний запис, вщтворювати голоси, сольфеджуючи та з текстом, акорди та ште-рвали за вертикаллю, окрем1 мотиви, фрази, мело-дичш 1 гармошчш фрагменти. В умовах аудиторп та самостшно! роботи студенти здшснюють анал1з хорово! партитури з точки зору визначення вдейно-
художньо! концепци твору, форми, ладо-тонального плану, особливостей мелодично! та гармошч-но! мови, метро-ритму, стилю композитора, литературного тексту, вокально-хорово! специф1ки. У цьому !м допомагають знання 1 вмшня, отримаш на заняттях з сольфедж1о, гармони, елементарно! тео-рп музики, анал1зу музичних форм, юторп заруб1ж-но! та укра!нсько! музики.
Засвоення знань з гармони пов'язаш з розвитком умшь подбору на слух музичного супроводу, а також знаниями музичних стил1в та напрямшв у му-зичному мистецтв1. Наприклад, з метою оволодшня типовими рисами стилю романтично! музики, використовуючи нотний текст твор1в або на слух, студенти анал1зують гармошчну мову твор1в композито-р1в-романтишв, створюють власш композици в романтичному стиль
В умовах викладання курсу сольфеджю, у вза-емозв'язку з шшими дисциплшами (хоровий клас, основний музичний шструмент, гармошя, елементарна теор1я музики, анал1з музичних твор1в тощо) майбутш фах1вщ усввдомлюють лопку ладових тя-ж1нь у мажор1 та мшор1, в шших ладах народно! музики; в1др1зняють на слух та сшвають гами чоти-рьох вид1в мшору та натурального й гармошчного мажору; штонують ступеш ладу, штервальш побу-дови з включенням хроматичних тон1в у будь-якш тональност1 та в1д будь-якого звука - угору, униз, акорд1в, акордових побудов у трьох-, чотирьохго-лосному виклад1; сп1вають гармон1чн1 модуляц1!', секвенци р1зноман1тного типу. У процес1 розвитку внутршнього слуху на практичних заняттях з сольфеджю майбутш вчител1 музичного мистецтва, використовуючи народш п1сн1, твори класик1в, сучас-них композитор1в, вчаться: усв1домлювати характер музичного твору, едшсть тексту 1 музики (для вокальних твор1в), ладу, розм1ру, рег1стру, можлив1 повторност1 музичного матер1алу; визначати п1сля ладо-тонально! настройки окрем1 звороти мелод1!'; 1нтервали, акорди, гармошчш посл1довност1, к1ль-к1сть голос1в та спос1б викладення музичного мате-р1алу; анал1зувати зм1ст 1 форму музичних твор1в; визначати жанр, кульмшащю, тональний план та 1нш1 елементи музично! мови.
Засвоення знань з анал1зу музичних твор1в пе-редбачае здшснення ц1л1сного анал1зу пер1оду, од-ночастинно!, просто! двох-, трьох-, три, п'ятичас-тинно! форми, характеристики типових та 1ндив1ду-альних рис форми кожного твору, вторично-стильових особливостей структури, тонально-гар-мон1чного та тематичного розвитку, а також промь жно! або складно! форми, використовуючи знання з елементарно! теорп музики, пол1фонп, гармони, ю-тор1! заруб1жно! та укра!нсько! музики.
Визначенню специф1ки фольклору як виду мистецтва та його провщних жанр1в допомагають на-буп знання в умовах лекц1йних занять з юторп за-руб1жно! та укра!нсько! музики, анал1зу музичних форм.
Засвоення знань функцюнальних засад 1стор1! заруб1жно! музики та 1стор1! укра!нсько! музики як наукових дисциплш в систем! гумаштарних та ми-стецтвознавчих наук дае можливють визначати те-нденцп функц1онування та розвитку музично! куль-тури, нов1 подходи у творчосп пров1дних компози-тор1в, до музично! мови, оркестровки,
формотворення, полютилютики. Наприклад, аналiз еволюци творчостi Й. Гайдна в умовах лекцшних та семiнарських занять учить прослвдковувати посту-пову кристалiзацiю сонатно! форми, винахвдливе використання варiацiй, трьохчастинно! форми рондо, жанрову характершсть тематизму, прин-ципи розвитку (мотивне дроблення), новi риси гармони та полiфонu', спiввiдношення частин циклу, формування жанру класичного квартету, риси кла-вiрних сонат, драматургiчну будову й особливосп музично! мови оратори.
Предмети музично-теоретичного циклу е необ-х1дним складником розвитку вокально-хорово! ку-льтури майбутнього фахiвця. Спираючись на дос-вiд роботи в хоровому клаа, знання iсторико-тео-ретичного, хорознавчого, вокально-хорового змiсту, а також на музично-слухову уяву звучання твору, визначення загального характеру i стилю ви-конання, засобiв художньо! виразностi, студенти вчаться обгрунтовано штерпретувати хоровий твiр з метою шдготовки до практично! самостшно! роботи. Грунтуючись на теоретичних знаннях ютори-чного аспекту розвитку хорового мистецтва кра!н Захвдно! та Сходно! £вропи, Роси та Укра!ни, майбутш фахiвцi аналiзують хоровi твори свггово! та укра!нсько! класики рiзних епох, сучасно! та народно! музики з боку дотримання стильових i жанро-вих особливостей; дають твору естетичну оцiнку засобами емоцiйно-образного слова та виразного власного виконання на високому художньому рiвнi.
З метою охоплення всiх напрямк1в хорознавчо! дiяльностi на концевому етапi роботи майбутш вчи-телi музичного мистецтва мають самостiйно тдго-тувати письмову анотацш хорового твору, до складу яко! входять: вiдомостi про авторiв твору, музично-теоретичний, вокально-хоровий та вико-навський аналiз твору. Вони повинш, аналiзуючи його, використовувати iнтегративнi знання з теори та iсторi! музики, умгга щд керiвництвом викладача та самоспйно розкрити образний змiст музичного твору та особливосп художньо! форми.
Засвоення предметiв «Аналiз музичних тво-рiв» та «Полiфошя» неможливо здшснювати без знань з елементарно! теори музики, гармони, ютори заруб1жно! та укра!нсько! музики. Так, використо-вуючи навички iнтонацiйного, цiлiсного аналiзу, знання будови типових гомофонних та полiфонiч-них форм, студенти вчаться: розкривати образну драматурпю циклiчно! форми в шструментальних, вокальних, iнструментально-вокальних жанрах; вiдзначати типовi особливостi сю!тного або сонатного циклу, загальш закономiрностi тонального плану, будову окремих частин. У процес слухання творiв синтетичних жанрiв (опера, балет, оперета, кантата, ораторiя) майбутш фахiвцi визначають елементи !хньо! музично! драматурги, використо-вують знайомi музичш форми, жанровi особливостi в умовах практичних занять та самостiйно! домаш-ньо! роботи. Прослуховуючи музику тзнього В1д-родження, бароко та раннього класичного перiоду,
використовуючи ладотональне ввдчуття та знання стильово! специфiки ще! музики, студенти анатзу-ють лад i тональнiсть у музичних зразках. Використовуючи нотну лiтературу, музичний iнструмент, в умовах практичних занять розкривають основнi етапи iсторичного розвитку видiв багатоголосся, розрiзняють полiфонiчний й гомофонний склади, а також !'хш рiзновиди, визначають рiзницю мiж строгим i вiльним стилем полiфонi!, характеризуют особливостi мелодй' i принципи контрапункту в цих стилях.
Предмети практичного спрямування «Сольфе-джю» та «Гармошя» поеднуються мiж собою вмш-нями прослуховувати послщовносл ступенiв ладу, послiдовностi з 5 - 6 iнтервалiв, гармонiчних када-нсiв i типових гармонiчних зворопв; розвитком уя-влення про хроматичш ступенi ладу; чергувати ш-тонування вголос - про себе; ввдтворювати мело-дiю, яка виконуеться шшим; канонiчно ввдтворювати на «нiмiй клавiатурi» елементи музики, мелодй' та двоголосш приклади.
Для активiзацi! засвоення ладово-штонацшних закономiрностей в умовах самотдготовки та ауди-торних занять, використовуючи задану структуру та вiдповiдну ритмо-формулу, мелодш, студенти створюють другий голос, акомпанемент, транспо-нують, iмпровiзують мелодй' в стилi укра!нсько! народно! шсш, класик1в та сучасних композиторiв.
В умовах аудиторних занять та самотдготовки студенти вчаться розробляти спещальш контрольш завдання для дiагностування рiвня розвитку музи-чно-слухових здiбностей учшв: музично! пам'яп, ввдчуття особливостей метро-ритму, ладового, вокального, гармошчного, внутршнього слуху, стру-ктурних особливостей форми.
Висновки. Отже, тiльки у взаемозв'язку пред-мети музично-теоретичного циклу допомагають майбутнiм фах1вцям формувати творчi здiбностi, музичний смак, здатнiсть до самоконтролю, вчать повноцшно сприймати музичш твори, адекватно реагувати на !хнш змiст, самостiйно аналiзувати ху-дожт виразнi засоби творiв, формувати критери са-мооцiнки. На основi сучасних методiв навчання у вищих навчальних закладах майбутнi спецiалiсти, користуючись нотною та методичною лггературою, розвивають емоцшно-цшшсне ставлення до музики, музично-шзнавальш здiбностi. Це лише невеликий перелш квалiфiкацiйних характеристик, якими повинен володгги сучасний учитель музич-ного мистецтва.
Лггература
1. Лист вiд 31.07.2008 р. N 1/9-484 Методичш рекомендаци щодо розроблення складових галузе-вих стандарпв вищо! освiти. Галузевий стандарт вищо! освiти Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://elib.crimea. edu/zakon/list484.pdf
2. Закон про вищу освiту Укра!ни [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/law/2235/
