CC BY
8
ваним та ор1ентованим на конкретного прац1вника. Для кожного прац1вника дуже важливо об'еднати так складов!, як зусилля, зд1бност1, результати, винагороди, задоволення i сприйняття в рамках единоУ взаемозв'язаноУ системи. 1нди-вщуальна мотивац!я е важливим питанням для колективу пщприемства. Кер!вники повинн чггко визначити стимули для прац!вниюв та вдосконалити систему мотивацп персоналу. Певн Ыдивщуальы стимули покращать продуктивнють прац роб!тниюв та нададуть впевненостк
Висновки
УправлЫня мотива^ею - це процес стимулювання пра-фвниюв до здмснення ефективноУ д!яльност!, спрямованоУ на досягнення цтей пщприемства. Мотива^я необхщна для ефективного виконання прийнятих ршень i запланованих завдань. Мотивац!я - це те, що знаходиться в людини «все-редиы». Якщо людина мотивована, и задоволення вщ робо-ти обов'язково приведе до гарного результату.
Отже, можна сказати, що мотивац!я як одна з фунщй менеджменту мае як теоретичне, так i безпосередне практич-не значення. Вщ того, як розум!е та чи Ыша людина свою трудову д!яльнють i якими мотивами вона керуеться, зал-
ежить iT ставлення до роботи. До кожного прац!вника до-цтьно використовувати ¡ндивщуальний тдхщ щодо метод!в мотиваци. Своею чергою, кер!вники пщприемства, запрова-дивши Ыдивщуальы стимули, пщвищать продуктивнють прац роб!тниюв, i це стане основною ланкою для того, щоб пщприемство стало бтьш прибутковим.
Список використаних джерел
1. Виханський О.С., Наумов A.I. Менеджмент: Навч. пос1бник. - М.: Економ1ст, 2003. - 528 с.
2. Занюк С. Психолога мотиваци. - Н1ка-Центр, Ельга-Н, 2001. -352 с.
3. Колот A.M. Мотивац1я, стимулювання й оц1нка персоналу: Навч. пос1бник / Колот А.М. - К.: КНЕУ, 1998. - 224 с.
4. Мескон Майкл, Альберт Майкл, Хедоури Франклин. Основы менеджмента. - М.: Изд-во «Дело», 1997. - 704 с.
5. Ричард Л. Дафт. Менеджмент: Учеб. пособие - М.: Питер 2001.- 756 с.
6. Рульев В.А., Гуткевич С.О. Менеджмент: Навч. пос1бник. - К.: Центр учбово! л1тератури, 2011. - 312 с.
7. Уткин Е.А. Мотивационный менеджмент / Уткин Е.А. - М.: Ассоц. авторов и изд-во «ТАНДЕМ»; Изд-во «ЭКМОС», 1999. - 256 с.
УДК 338
1.О. ВОЛОБОеВА,
асистент кафедри управлння трудовими ресурсами, Кивський нацюнальний економ\чний унверситет ¡м. Вадима Гетьмана
1нтелектуальний каштал, фшансизащя
та глобал1зац1я - чинники, що визначають еволюфю господарсько!
д1яльност сучасност
Основна теза статт - середовище, в якому з^йсню-еться господарська Д1яльн1сть людини, постйно змню-еться. Процес еволюцИ визначаеться певними чинника-ми. На сучасному етап основний вплив на економЧну дтльн'ють справляе розвиток таких чинникв: ¡нтелекту-ального капталу, фнансизацп та глобалiзацi¡.
Ключов! слова: ¡нтелектуальний каптал, фнансиза-ця, глобал¡зац¡я, еволюця господарсько'1 дяльност'!.
Основной тезис статьи - среда, в которой осуществляется хозяйственная деятельность человека, постоянно изменяется. Процесс эволюции определяется определенными факторами. На современном этапе основное влияние на экономическую деятельность оказывает развитие таких факторов: интеллектуального капитала, финансизации и глобализации.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, финанси-зация, глобализация, эволюция хозяйственной деятельности.
The main thesis of the article as follows - environment in which economic activities take place is constantly changing. The process of evolution is determined with certain factors. On present the main influence upon economic activities comes from development of such factors: intellectual capital, finansomics and globalization.
Keywords: intellectual capital, finansomics, globalization, economic activities evolution.
Постановка проблемы. В друпй половин! ХХ столггтя почали знаходити прояв три важлив! поди в еволюци господарсько! д!яльност людини, як! надал! набувають усе бтьшого впливу: це, по-перше, перетворення людського капралу в ¡нтенсивний виробничий фактор економ!чного розвитку, по-друге, вихщ фЫанав на провщну роль в управлЫы еко-ном!чною д!яльнютю як окремих держав, так i у свгговому вим!р! та, по-трете, подальше поглиблення глобал!зацмних
© 1.О. ВОЛОБОеВА, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (153)/2014 1 27
процеав у Bcix сферах сусптьно'У д1яльност1 людини - в еко-ном1чн1й, полiтичнiй, культурнiй.
Якщо перша подiя збiльшила роль та важливють компетентно!, мотивованоУ людини - основного суб'екта госпо-дарськоУ дiяльноcтi, то двi iншi - змЫили умови функцюну-вання середовища, в якому здiйcнюeтьcя така дiяльнicть.
Поcтiйнi перетворення створюють новi виклики, а це потре-буе, своею чергою, розробки меxанiзмiв та Ыструмен^в вщпо-вiдного реагування вcix учасниюв економiчноí дiяльноcтi - уря-дiв, мiжнародниx органiзацiй, господарюючих cуб'eктiв.
Анал'13 дослджень та публЫащй з проблемы. Цiла низька наукових праць захщних та вiтчизняниx вчених прис-вячена цим сучасним еволюцмним процесам, що мають мю-це в економiчнiй дiяльноcтi. Серед основних науковцiв, зару-бiжниx та вiтчизняниx, якi вивчали сутнють та роль Ытелекту-ального капггалу, можна вiдзначити роботи Д. Гелбрейта, Л. Eдвiнccона, М. Мелоуна, К.Е. Свейбi, Ф. Махлупа, Дж. Кен-дрика, O.A. Гршново'У, М.1. Долiшнього, А.М. Колота, Е.М. ЛЬ бановоУ. Проблеми розвитку фiнанcовиx систем та наслщки глобалiзацiйниx процеciв на рiзниx рiвняx економiчноí дiяль-ност доcлiджували такi вченi, як I. Ансофф, М. Портер, I. ФЬ шер, М. Фрiдман, Д. ТобЫ, Д. Стiглиць, П. Кругман, К. Рогофф, Д.Г. Лук'яненко, А.М. Поручник, О.М. Мозговий.
Yci цi видатн вченi зробили великий внесок у розв'язання визначених проблем, але осюльки методи та форми госпо-дарськоУ дiяльноcтi людини поcтiйно еволюцiонують, акту-альнicть доcлiдження цього предмету, на наш погляд, не втрачаеться.
Мета статтi - доcлiдити мехаызми та iнcтрументи вщпо-вiдного реагування вах учаcникiв економiчноí дiяльноcтi -урядiв, мiжнародниx органiзацiй, господарюючих суб'ек^в -на новi виклики процесу еволюци.
Виклад основного матерiалy. Пщ впливом науково-тех-нiчноí революцГ! (НТР) iз середини XX ст. поступово створю-еться поcтiндуcтрiальне cуcпiльcтво, в економУ якого пере-важае Ыновац^ний сектор iз високопродуктивною проми-словютю, великою часткою у ВВП (не менш 40%) сектору но-вих Ыновац^них товарiв та послуг та прюритетним розвитком iнcтитутiв iнтелектуальноí дiяльноcтi. Основною рушiйною силою такоУ економiки е iндуcтрiя знань. Найбтьш цiннi якоcтi -рiвень оcвiти, профеciоналiзм, здатнicть до навчання, творчий та креативний пщхщ до виршення завдань.
Результатом НТР е яюсний стрибок у cтруктурi та динамУ виробничих сил, перебудова теxнiчниx основ матерiального виробництва з активним використанням оcвiти та науки. При таких умовах людський капггал - оcвiченi, компетентнi та мо-тивованi професюнали - стае провiдним фактором подаль-шого зростання та розвитку будь-якоУ органiзацií та основ-ним фактором формування УУ cтiйкиx конкурентних переваг.
Aналiз наукових лiтературниx джерел свщчить про icну-вання двох основних пiдxодiв до розумiння cутноcтi та ств-вiдношення понять «iнтелектуальний капггал» та «людський капггал». Деяю автори Ытелектуальний капiтал розглядають тiльки як складову людського капiталу, як його Ыновацм-но-iнформацiйну компоненту. Втiм, бтыхлсть доcлiдникiв, до яких належить i автор, вважають, що поняття «Ытелекту-альний капiтал» за змicтом е значно ширшим за «людський капрал» i мicтить у cобi змicтовi характеристики останнього.
3 урахуванням багатьох дослщжень можна запропонува-ти таку структуриза^ю iнтелектуального капiталу, яка чгтко вiдокремлюe iнновацiйнi ресурси, що формують конкуренты переваги та Ухшй Ыституцмний проcтiр (рис. 1).
Людський капрал установи е ресурсом, що акумулюе знан-ня, умiння, навички, творчi та iнтелектуальнi здiбноcтi, доcвiд,
Сощальний каттал
Соцшльш мережг, соцшлът нормы i doeipa, що створюють умови для кооперацп, зменшують транзакцшш витрати
Рисунок 1. Структуризащя ¡нтелектуального кап1талу
мотивацмы настанови, потенцвл мобтьносп, командно!' ро-боти, орвнтаци на висок к1нцев1 результати. Його можна виз-начити як форму виразу виробничих сил людини на поспнду-стрвльному етап розвитку сустльства. Цей капрал форму-еться шляхом ¡нвестицм у людину у вигляд1 витрат на освггу, пщготовку на виробництва на охорону здоров'я, ¡нш¡ складов^ що примножують параметри людського фактору.
Ноаем людського кап¡талу установи е його персонал, а от-же, в¡н належить персоналу, а не установг На в¡дм¡ну в¡д людського капггал установи е ресурсом, що Уй належить, ¡ е вщносно самост¡йним об'ектом куп¡вл¡-продажу. Цей капггал репрезентований лщензтми, патентами, технолог¡ями, в тому чи^ ¡нновац¡йно-¡нформац¡йними, торговими марками, корпоративною культурою, оргаызацмними структурами, системами зв'язку установи, базами даних тощо. Таким чином, капрал установи можна розглядати як органвацмно-техннний, ¡нновацмноНнформацмний ресурс, пов'язаний з функцюну-ванням установи в цтому, б¡льше за те, це функцюнування взагал¡ можливе т¡льки за наявност цього ресурсу.
Kап¡тал взаемоди з ¡нститутами ринку - це ресурс вщносин установи з кл¡eнтами ¡ партнерами, ¡ншими ¡нститутами ринку та технолопй 'Ух розвитку. Цей ресурс включае ¡м¡дж установи на ринку, торгов¡ марки, бренди, зв'язки з шентами, ¡нформа-ц¡ю про шентв, технологи збереження ¡снуючих кл¡eнт¡в ¡ залу-чення нових, технологи розвитку ¡мщжу установи та бренд¡в.
Якщо ф¡зичний кап¡тал ут¡лено у засобах прац^ людський - у знаннях та ¡нших продуктивних характеристиках людини, то соцвльний кап¡тал ¡снуе в таких елементах громадсько'У орган¡зац¡ï, як соц^льы мереж¡, соц¡альн¡ норми й дов^а, що створюють умови для координаци та кооперац¡ï заради вза-емно'У вигоди. Под¡бно до того як фЫансовий кап¡тал акуму-люеться на банк¡вських рахунках, людський каттал у розвитку особистост¡, соц^льний кап¡тал сконцентровано у систем¡ зв'язюв усього сусп¡льства.
Якщо на мкрорюш ¡нтелектуальний кап¡тал дозволяе формувати стмю конкурентн¡ переваги будь-яко'У оргаыза-ци, то на макрор¡вн¡ - на рюш глобально' економнно'У систе-ми його розвиток забезпечуе фундаментальн¡ структуры зрушення св¡тового господарства: модерн¡зац¡ю техннно'У основи ринково'У системи, ïï умов виробництва, обмЫу та ре-гуляторних важел¡в й ¡нструмент¡в, формування нових цен-тр¡в економ¡чного зростання та впливу.
Йдеться про те, що за умов ¡ндустрвльного способу виробництва превалювали матер¡ально-речов¡ компоненти у створены сусптьного продукту, тобто панувала ф^ична, уречевлена праця, а у постЫдустрвльному виробництв¡ про-в¡дна роль у зростанн належить людини-¡нтелектуалу, оз-броено'У науково-техн¡чними знаннями та здатно'У генерува-ти нов¡ знання. Пщтвердженням цього е, зокрема, той факт, що питома вага нових знань, як вттюються у товарах, технологах, освт, орган¡зац¡У виробництва у провщних кра'Унах становить нин¡ вщ 70 до 85% 'Ух ВВП. Кр^ того, за розра-хунками авторитетних експертю, б¡льше половини ВВП дер-
жав ОЕСР створюеться в ¡нтелектуальному виробництв¡, по-над 50% економнно активного населення (а у США - бть-ше двох третин) зайнят¡ ¡нтелектуальною працею, а загаль-на чисельн¡сть прац¡вник¡в, як т¡eю чи ¡ншою м¡рою брали участь у впроваджены р¡зних виробничих новацй становить в¡д 70 до 80% зайнятого населення [1]. 3 цього приводу цтком слушною е думка американського економюта П. Друкура щодо вир¡шальноУ рол¡ продуктивност¡ знань у забезпеченн¡ високо'У конкурентоспроможност¡ економ¡чних суб'eкт¡в, коли «системне та ц¡леспрямоване оволод¡ння ¡н-формац^ю та застосування накопичених знань стае фундаментом високопродуктивно'У прац¡ в усьому свт» [2].
Основною руоийною силою ¡нтелектуал¡зац¡У глобально' економ¡ки, яка на початку третього тисячолгття перетвори-лася на ст¡йку законом¡рн¡сть свтогосподарського розвитку, е перетворення людського капралу в ¡нтенсивний виробни-чий фактор економнного розвитку. Не забезпечуючи людському ресурсу постмний розвиток, неможливо сфор-мувати стратег¡чн¡ конкурентн¡ переваги в постЫдустр^ль-н¡й економ¡ц¡. Адже НТР, яка розгорнулася у провщних кра'У-нах св^у у друг¡й половин XX ст., докор¡нно зм¡нила роль людини у процес сусп¡льного виробництва, висуваючи пН двищен¡ вимоги до яюсних кондиц¡й нац¡онального людського ресурсу кра'Ун, а саме: рюня осв¡ти людей, 'Ух квалфка-цп, знань та компетенц¡й, а також здоров'я, продуктивност¡ прац¡ ¡ креативного потенцвлу. Саме ц¡ як¡сн¡ параметри людського ресурсу держав виршальною м^ою почали виз-начати як ефективнють реал¡зац¡У у т¡й чи ™ краУн¡ дося-гнень НТР, так ¡ створення стратег¡чних конкурентних пере-ваг нац¡ональних економ¡к, а також динамку ¡ векторну спрямован¡сть глобального економнного розвитку [3].
Як свщчать наведен¡ нижче дан¡, найважлив¡ш¡ ¡ найб¡льш значущ¡ за своУми наслщками зрушення в¡дбуваються у не-матер^льнм площин¡ ¡ обумовлен¡, головним чином, зро-станням як¡сних кондиц¡й нацюнального людського ресурсу через нарощення масштаба кап¡таловкладень у людський розвиток та подальшоУ ¡нтелектуал¡зац¡У економ¡чноУ дтль-ностк КраУни, що активно розвивають сво'У нац¡ональний людський ресурс, перетворилися на сьогодн у св¡тових лЬ дерю технолог¡чного прогресу, що п¡дтверджуe, зокрема, наявнють прямого зв'язку м¡ж 1ндексом людського розвитку краУн та Ухыми позиц¡ями на високотехнолог¡чному сегмент¡ глобального ринку (табл. 1).
Тенденцт щодо структурних змЫ у сукупних капгталовкла-деннях розвинутих краУн Заходу чгтко окреслилася ще на початку минулого столгття, у друг¡й половин XX ст. вона набула найвиразнших форм прояву. Як св¡дчать дан табл. 2, упро-довж останых двохсот рок¡в у сукупному обсяз¡ капгталовкла-день, зд¡йснюваних краУнами-л¡дерами свгтового господарства, д¡аметрально протилежно змЫилися частки капгталов-кладень у фвичний та людський компонент¡. Якщо у XVII—XVIII ст. питома частка ¡нвестицм у людський ресурс у загальних капгталовкладеннях не перевищувала 10%, то у 1913 роц
Таблиця 1. Bзаeмoзв'язoк мiж iндeкcoм людcькoгo poзвиткy ООН та piвнeм eкcпopтy виcoкиx тexнoлoгiй
Peйтинг кpаïни за Iндeкcoм люд^гого poзвиткy Eкcпopт виcoкиx тexнoлoгiй, % eкcпopтy пpoмиcлoвиx тoваpiв
1990 2007
KpaÏни з виcoким piвнeм poзвиткy людcькoгo пoтeнцiaлy 1B,1 20,3
KpaÏни iз cepeднiм piвнeм poзвиткy людcькoгo пoтeнцiaлy 7,2 24,3
KpaÏни з низьким piвнeм poзвиткy людcькoгo пoтeнцiaлy 3,1
KpaÏни з виоэким piвнeм дoxoдy 1B,3 20,9
KpaÏни iз cepeднiм piвнeм дoxoдy 21,5
KpaÏни з низьким piвнeм дoxoдy 3,B
Cвiт y ц^му 17,5 21,0
Джерело: [4].
Таблиця 2. Crpy^ryp^ змши cyкyпнoгo капiталy в заxiдниx ^этаж, % дo загальнoгo пiдcyмкy
Eлeмeнти cyкyпнoгo капiталy 1800 1860 1913 1950 1973 К^ць 1990-x
Фiзичний ^п^л 7B-B0 77-79 67-69 52-53 43-44 31-33
Людcький кaпiтaл 20-22 21-23 31-33 47-4B 56-57 67-69
Джерело: [5].
вoнa cтaнoвилa вже 33%. Hayкoвo-теxнiчнa pевoлюцiя дpyгoí' пoлoвини XX ст., виcyвaючи пiдвищенi вимoги дo якicниx xa-paктеpиcтик людcькoгo pecypcy, ще бiльше пoглибилa poзpив y мacштaбi кaпiтaлoвклaдень y фiзичнy тa людcькy cклaдoвi: y 1973 po^ чacткa iнвеcтицiй y людcький pecypc y poзвинyтиx кpaïнax cвiтy cтaнoвилa 56-57% cyкyпнoгo фoндy кaпiтaлiзo-вaниx витpaт циx деpжaв, a нa пoчaтoк XXI cт. дocягнyлa вщ-мiтки 67-69% (a y США - y 74-76%].
I xoчa нaведенi вище дaнi лише чacткoвo пiдтвеpджyють п-пoтезy, щo юнуе чiткa тенденцiя iнтелектyaлiзaцií' гocпoдapcькoí' дiяльнocтi людини, великa кiлькicть нayкoвиx po6H" як вггчизня-ниx, тaк i зapyбiжниx екoнoмicтiв пoвнicтю дoвoдять тезy, щo «екoнoмiкa знaнь» e ocнoвoю cyчacнoгo мoдеpнiзaцiйнoгo пpoектy i нacтyпним етaпoм poзвиткy глoбaльнoгo cвiтy.
Äpy^rci пoдieю, щo нaбyвae вcе бтыхюпэ впливу нa ra^o-дapcькy дiяльнicть людини, змiнюючи yмoви фyнкцioнyвaння вcьoгo екoнoмiчнoгo cеpедoвищa, е виxiд ф^нав нa пpo-вiднy poль в yпpaвлiннi екoнoмiчнoю дiяльнicтю як oкpемиx деpжaв, тaк i y cвiтoвoмy вимipi.
Пеpеxiд вiд iндycтpiaльнoгo дo iнфopмaцiйнoгo cym^-cтвa, лiбеpaлiзaцiя екoнoмiчнoï дiяльнocтi, aктивне впpoвa-дження фiнaнcoвиx iннoвaцiй тa cтpiмкий poзвитoк ^op-мaцiйниx теxнoлoгiй дaли пoштoвx дo фopмyвaння пoтyжнoï глoбaльнoï фiнaнcoвoï ^стеми, якa фopмye i пiдпopядкoвye CO6Í iнтеpеcи екoнoмiк piзниx кpaïн. Зеыт poзвиткy глoбaль-ниx фiнaнciв демoнcтpye тaбл. 3.
Ó вiдпoвiдь нa тaкi виклики змiнилacя cтpyктypa гocпoдap-cькoï cиcтеми - iз випеpеджyючим зpocтaнням гpoшo-вo-кpедитнoí' cфеpи y пopiвняннi зi cфеpoю pеaльнoгo ви-poбництвa. Hoвoгo знaчення нaбyли фiнaнcoвi pинки y зa-безпеченнi poзвиткy екoнoмiки взaгaлi. Таблиця 3. Пopiвняння peальнoгo та фiнанcoвoгo ceктopiв
Ó cyчacнoмy cвiтi в ocнoвi фopмyвaння екoнoмiчниx cтем бiльшocтi деpжaв тa мiждеpжaвниx yтвopень лежaть мме фiнaнcoвi вiднocини. Глoбaльнa фiнaнcoвa cиcтемa, пocтiйнo пopoджyючи i пoшиpюючи нoвi фiнaнcoвi ^CTpy-менти тa Ыститути нa нoвi теpитopií', вcе бтьше пiдпopядкo-вуе co6í фiнaнcoвi ^стеми нижчиx теpитopiaльниx piвнiв -деpжaв, oкpемиx pегioнiв, мегaпoлiciв, щo пpизвoдить дo безпеpеpвнoгo фopмaтyвaння фiнaнcoвoгo cеpедoвищa тa йoгo у^ф^ци, щo, ^oe^i чеpгoю, ще бiльше пocилюe ^íto-ву фiнaнcoвy взaeмoзaлежнicть.
Hayкoвa cпiльнoтa вiдзнaчae, щo зa ocтaннi 30-35 po^ фiнaнcи тa iндycтpiя фiнaнcoвиx пocлyг cтaють ycе бiльш a^ тyaльними y вiдтвopеннi екoнoмiки як poзвинениx ^aH тaк i ™x, щo poзвивaютьcя. 3a цей чac вiдбyлocя знaчне пoгли-блення влaди фiнaнciв i фiнaнcoвиx pинкiв, y pезyльтaтi чoгo мaйже вci cфеpи cycпiльнoгo життя pеaлiзyютьcя (пpямo чи oпocеpедкoвaнo) чеpез пpocтip фiнaнciв. Moжнa cтвеpджy-вaти, щo змiни, як вiдбyлиcя в кiнцi минyлoгo cтoлiття, виве-ли нa yпpaвлiнcькi пoзицií' фiнaнcoвy cклaдoвy i пocилили вплив фiнaнcoвoï cиcтеми нa pеaльний œ^op. Biдбyлacя певнa фiнaнcизaцiя гocпoдapcькoí' дiяльнocтi.
Це явище oтpимaлo неoднoзнaчнy oцiнкy з бoкy бaгaтьox екoнoмicтiв, тому щo зa yмoв бiльшoí' зaлежнocтi pеaльнoгo cектopy зpocтae йoгo вpaзливicть вiд piзнoмaнiтниx ф^н-coвиx ^из (бopгoвиx, вaлютниx тoщo], вплив нa екoнoмiкy якиx е cyттeвo негативним. Пoдiбнi пoдiï виявляють cлaбкi cтopoни фiнaнcoвoï cиcтеми, визнaчaють 'ff пocтiйнy тpaн-cфopмaцiю тa вкaзyють нa неoбxiднicть кopегyвaння пiдxo-дiв щoдo ïï кoнтpoлю тa pегyлювaння.
Але, нa нaш пoгляд, фiнaнcизaцiя пoвcякденнoгo життя е oб'eктивним екoнoмiчним пpoцеcoм. lï oб'eктивнicть oбyмo-cвiтoвoï eкoнoмiки за 2007 piк, y $ тpлн.
Ce^rop cbítoboi' eкoнoмiки Oбcяг, $ тpлн. Cпiвcтавлeння з peальним ceктopoм
Cвiтoвий oбcяг виpoбництвa 47
Bapтicть cвiтoвoгo pинкy aкцiй i oблiгaцiй 119 Бiльш нiж y 2 paзи
Oбcяг cвiтoвoгo pинкy дepивaтивiв 473 Бiльш нiж y 10 paзiв
Зaгaльний oбcяг cвiтoвoгo фiнaнcoвoгo ceктopiв eкoнo-мiки ^инки aкцiй, oблiгaцiй тa дepивaтивiв paзoм) 592 Бiльш нiж y 12 paзiв
Джерело: за даними IMF [5].
влюеться фЫансовою револю^ею, яка е результатом велико!' ктькосп фЫансових ¡нновацй що мали мюце наприюн-ц XX та початку XXI стол^тя. Можна стверджувати, що за останн 30 рокiв вщбулася фiнансова революцiя, що впли-нула на вс ланки фiнансовоï системи. Нов' фiнансовi ¡нстру-менти i технолог'' зробили фiнансовi ресурси бтьш дешеви-ми та доступними, ф^нсов' операц" на ринках - бтьш про-стими та швидкими, а фЫансов! послуги для реального сектору економки та звичайних споживач'в стали бтьш запи-таними та р!зномантними. ФЫансова глобал'зац'я ж дозволила здмснювати ф'нансов' операц" в трансграничному масштаб' Все це разом i створило складний i потужний су-часний ф'нансовий сектор (рис. 1).
Бтьш того, ми виходимо з концептуально'' думки про ва-жливють для економ'чного зростання наявност саме роз-винено'' фiнансовоï системи (тобто не обмежено'' лише по-тужним банкiвським сектором), яка здатна виконувати таю важливi функц", як:
- фЫансова iнтермедiацiя (перерозподiл фЫансових ре-сурав), що дозволяе ефективно трансформувати заоща-дження в ¡нвестиц";
- фiнансування розвитку складних та ¡нновацмних галу-зей (мова йде, перш за все, про венчурну ¡ндустрМ;
- створення в економщ «довгих» грошей (перш за все, завдяки д'яльност ¡нститу^в сптьного ¡нвестування (ICI);
- хеджування рiзноманiтних фЫансових ризиюв (за допо-могою ринку похщних цЫних паперiв);
- застосування фЫансового ¡нжинрингу з метою впрова-дження бтьш дешевих ресурсiв та зручних фЫансових ¡н-струментiв.
Ще однею под'ею, що все бтьше впливае на господарську д'яльнють людини, е глобалiзацiя, що розгортаеться останнм часом все бтьш ¡нтенсивно. Погляди на джерела глобалiзац'' р'зняться. 1сторики розглядають цей процес як один з етатв розвитку капiталiзму. Економюти ведуть вщлк вщ транснацю-нал^цп глобальних ринюв. Полгтологи акцентують увагу на важливостi розповсюдження демократичних ¡нститулв. Культурологи пов'язують прояви глобалiзац'' з вестернiзацieю культури та американською експанаею.
Глобалiзацiя - це процес всесвiтньо'' економiчноï, полЬ тично'' i культурно'' ¡нтеграц" та унiфiкацiï. В результат вщбу-ваеться свтовий розподт працi. Тобто спецiалiзацiя кра'н на виробництв! тих вид'в товарiв i послуг, у виробництв! яких вони мають найкращщ умови у пор!внянн з ¡ншими кра'нами. Сутнсть свтового розподту працi виявляеться через дiа-лектичну еднють двох взаемопов'язаних процеав - мiжна-родно'' спецiалiзацi!' та мiжнародно'' кооперацп (рис. 3).
I дмсно, чим глибше спецiалiзацiя кожного з учасниюв, тим сильншою у них е потреба в кооперацп зусиль для створення бтьш цтюних та конкурентних бiзнес моделей. На р!вн економiки кра'ни цей закон також успшно пщтверджу-еться. Чим сильнiше спецiалiзацiя кра'ни, тим важлившою для не' е зовншня торпвля, а отже, й важлившою для не' е лiбералiзацiя свтово'' торпвл' i рух факторiв виробництва.
Фшансова револющя (останш 30 рокш)
Hobî фшашхш шструменти i технолог"'
i Фшансова глобал1защя , —————————————i
Фшажхш ресурси - бшьш дешеви i доступш
Фшансов1 операцп - бшьш npocri i швиди
Фшансов1 послуги - бшьш запиташ i р!зномаштш
Глеба; пзацш
Ceimoeuû ро зподш пращ
М'жнародна спещашзащя
МЪкнародна кооперацк
— ^алектична едшсть процеив
Рисунок 3. Сутн1сть глобал1зацшних процеЫв
Рисунок 2. Об'ективнють фшансизацп господарськоУ д1яльност1
Рисунок 4. Сутн1сть глобал1зацшних процесш
У результат! глобал!заци вщбуваеться також м1грац1я в масштабах Bciei планети капралу, людських i виробничих pecypciB, стандартиза^я законодавства, економ!чних i тех-нолопчних процеав, а також зближення культур р!зних кра-|'н. У результат! цього св!т стае бтьш взаемопов'язаним та взаемозалежним.
Сьогодн Ытегра^я ринюв ще далека вщ досконалостг Бтьше того, глобал!зац!я постмно ставить нов! виклики перед свгговою економкою. Очкуеться, що вщповщдю на ц виклики буде поява нових ! все бтьш складних наднацю-нальних Ыститулв регулювання глобального ринку. Це, своею чергою, припускае ще бтьш тюну Ытегра^ю та ускладнення аршектури глобально' економки.
Висновки
Узагальнюючи вищенаведене, можна запропонувати умовну модель взаемозв'язку чинниюв, що впливають на еволю^ю господарськоУ д!яльност людини (рис. 4).
Основними факторами, що впливають сьогодн на еволю-фю господарськоУ д!яльност!, е:
а) розвиток ¡нтелектуального капгталу, що призводить до ¡нтелектуал!заци економки. В результат! пщвищуеться за-гальнофакторна продуктивнють, що е головною передумо-вою для стмкого економ!чного розвитку;
б) посилення влади фЫанав, що е результатом фЫансовоУ револкщею, завдяки велиюй ктькост фЫансових Ыновацм, що мали мюце наприюнц XX та на початку XXI столггтя;
в) зростаюча глобал!зац!я, в результат! якоУ поглиблюеть-ся свтовий розподт прац у своеУ д!алектичнм едност двох взаемопов'язаних процеав - м!жнародноУ спефал!заци' та м!жнародноУ коопераци.
3 урахуванням юнуючих тенденцм в еволюци господарсь-ко''' д!яльност!, на наш погляд, вплив наведених фактор!в буде лише посилюватися. Ця обставина саме ! обумовлюе ак-туальнють подальшого досл!дження динамки еволюци та и напрям!в, властивостей функцюнування оргашзацмного мехаызму, визначення та попередження потенцмних ви-клиюв та загроз.
Список використаних джерел
1. Глобализация и человеческий потенциал: демографическое измерение. Международный аспект / А.С. Макарян. - М.: Экономика, 2003. - С. 62.
2. Друкер П. Эпоха разрыва: ориентиры для нашего меняющегося общества: Пер. с англ. - М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. - С. 229.
3. Глобальна економ1ка XXI столггтя: людський вим1р: монограф1я / Д.Г. Лук'яненко, А.М. Поручник, А.М. Колот [та ¡н.]. - К.: КНЕУ, 2008. - 420 с.
4. Щетинин В. Человеческий капитал и неоднозначность его трактовки // Мировая экономика и международные отношения, 2001. - №12. - С. 42.
5. International Monetary Fund. World Economic Outlook, April 2011: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.imf.org/exter-nal/pubs/ft/weo/2011/01/pdf/text.pdf
