Вывод данного исследования и перспективы дальнейших работ в этом направлении. Развитие глобального зернового рынка несет за собой ряд изменений в последующей реализации продукции. Грамотная позиция стран-экспортеров по увеличению посевных площадей,
усовершенствованию портовой инфраструктуры путем увеличения пространства для погрузки-выгрузки, а также сочетание государственной и частной поддержки, приводит к формированию особых условий, которые влияют на функционирование отрасли.
Для выполнения планов реализации продукции необходимо пропорционально увеличивать тоннаж балкерного флота. Несмотря на конкурентные позиции контейнеровозов, необходимо увеличивать тоннаж судов по перевозке насыпных грузов.
Оптимальным для стран-экспортеров является наличие собственного флота, однако не всегда государственная политика является максимально эффективной, что приводит к экономическим затратам.
Постройка новых и поддержание технического состояния старых зерновых терминалов
является неотъемлемой частью процесса. Учитывая капиталоемкость и амортизацию необходимо привлекать частные инвестиции, которые зачастую являются более оперативными.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Предпринимательство в торговом судоходстве: [учебник для курсантов морских вузов] / Н. Т. Примачев, Н. Н. Примачева, О. Ю. Вовк, Ксендзова Н. О. - Одесса: ОНМА, 2008. - 340 с.
2. Secretary-General of UNCTAD. United Nations Conference on Trade and Development [Электронный ресурс]] : Review of Maritime Transport, 2012. - С. 196. - Режим доступа к отчету : http://unctad.org/en/pages/PublicationWebflyer.aspx?pub licationid=380
3. Шевченко М. Мировой флот: перспективы туманны / М. Шевченко // ПортыУкраины. - 2012. - №3 (125). - С.42-45.
4. Прогноз урожайности зерновых в 2013 году обнадеживает фермеров [Элетронный ресурс] / admin. - Режим доступа к статье: http://www.ledilid.com/2013/03/prognoz-urozhajnosti-zernovyx-v-2013 -godu-obnadezhivaet-fermerov/
Рецензент д.э.н., профессор ОНМА Примачев Н.Т. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Полякова Е.Н.
УДК 330.34 (477)
ШТЕГРАЩЙНИЙ ВЕКТОР ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАШИ: ДОВГОСТРОКОВА ПЕРСПЕКТИВА
Толстова А. В., к.е.н., ст.викладач (УкрДАЗТ)
В сmаmmi розглянуто суттсть, проблеми, вимоги, переваги та недолжи европейського та евразшського ттеграцшних векторiв економiчного розвитку Украши. В якостi заходiв нейтралiзацií негативних на^дюв евроттеграцп обгрунтовано доцтьтсть прюритетного розвитку втчизняного альськогосподарського сектору економжи та необхiднiсть подальшог ствпрац з крагнами СНД. Визначено перспективы та основт напрямки розвитку Украши в умовах евразйськог ттеграцп. Зроблено висновок про доцтьтсть розвитку зовнiшньоекономiчних адносин як з СС, так i з кратами МС.
Ключовi слова ттеграця, еконожчний розвиток, зовшшньоторговельна дiяльнiсть, глобатзацш, економша краГни, промисловiсть, €С, СврАзЕС.
ИНТЕГРАЦИОННЫЙ ВЕКТОР ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ:
ДОЛГОСРОЧНАЯ ПЕРСПЕКТИВА
Толстова А. В., к.э.н., ст.преподаватель (УкрГАЖТ)
В статье рассмотрено сущность, проблемы, требования, преимущества и недостатки европейского и евразийского интеграционных векторов экономического развития Украины. В качестве мер нейтрализации негативных последствий евроинтеграции обосновано целесообразность определения приоритетом развития развитие отечественного сельскохозяйственного сектора экономики и необходимость дальнейшего сотрудничества со странами СНГ. Определены перспективы и основные направления развития Украины в условиях евразийской интеграции. Сделан вывод о целесообразности развития внешнеэкономических отношений как с ЕС, так и со странами ТС.
© Толстова A..R Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 43, 2013
Ключевые слова: интеграция, экономическое развитие, внешнеторговая деятельность, глобализация, экономика страны, промышленность, ЕС, ЕврАзЭС.
INTEGRATION VECTOR OF ECONOMIC DEVELOPMENT OF UKRAINE: LONG-
TERM PROSPECT
Tolstov A. V., Candidate of Economic Sciences, senior lecturer (USA ofRT)
In article it is considered essence, problems, requirements, advantages and shortcomings of the European and Euroasian integration vectors of economic development of Ukraine. As measures of neutralization of negative consequences of eurointegration development of domestic agricultural sector of economy and need of further cooperation with CIS countries is proved expediency of definition by a development priority. Prospects and the main directions of development of Ukraine in the conditions of the Euroasian integration are defined. The conclusion is drawn on expediency of development of the external economic relations both with EU, and with the CU countries.
Keywords: integration, economic development, foreign trade activity, globalization, national economy, industry, EU, EurAsEU.
Постановка проблема. Фундаментальт змши, що сьогодт ввдбуваються в свгтовш еконотчнт систем супроводжуються посиленням екожмчно! штеграци кра1н, поглибленням мшнародного подшу пращ, науково-техтчним прогресом, лiбералiзацieю торпвл^
транснацюнатзащею, досягненням глобально! едносп в оцшщ ринково! економши та системи вшьно! торпвл^ ст^мким розвиток фшансових ринюв та формуванням глобалзованих
сощокультурних особливостей розвитку сустльства. Вони характеризують сучаснi процеси глобалiзацi! м1жнародно! системи господарювання та обумовлюють зростання залежносп виробництва, споживання, експорту, iмпорту та дохода кра!н ввд м1жнародних центов политично! та екожмчно! влади, вдеолопчну конвергенцш, самодостатнiсть глобального фiнансового ринку на основi отримання «кошпв iз кошпв», формування глобалiзованих однорщних засобiв масово! шформаци, мистецтва, культури, принципово нових i унiверсальних лiберально-демократичних цшностей.
Глобалiзацiйнi процеси в умовах нерiвностi розвитку економiк кра!н свiту, призводить до прояву глобально! кризи екожмчного зростання, кризи робочих мiсць, довiри до держави, влади, довiри фшансовим системам i м1жнародним органiзацiям, загострення боротьби за природнi ресурси та виступае передумовою формування ново! архиектури свiтово! економiки, руйнування стереотипiв розподшу кра!н, свiтового лидерства, держави як шституцшного органу, направленого на захист соцiально-економiчних iнтересiв свого народу та обумовлюе необхщшсть формування нових глобалiзацшно-iнтеграцшних iмперативiв
економiчного розвитку, ново! конфиураци свiтового укладу. Пщтвердженням цього також е: поступова втрата домiнуючого положення кра!н "Велико! вгамки"; зростання екожмчно! потужносп Китаю, 1нди, Роси, Бразили; посилення економiчного впливу Мексики, Ниери, Туреччини, 1рану, Пакистану, Бангладешу, 1ндонези, Вьетнаму, П1вденно! Коре! i
Фшпшн; прояв невдоволення та протести населення Греци, 1спанй, 1талй, Франци, Kinpy, Болгарй; воeннi дй, полiтичнi перевороти в 1раку, £гипп, Сири.
Визначення мiсця Укра!ни в новiй архггеюул свiтово! економiки, !! участь в глобальних економiчних процесах передбачають остаточне ухвалення та реалiзацiю imеrрашйного вектора подальшого економiчноrо розвитку Укра!ни, з впровадженням рацiонально!, з точки зору нацюнальних iнгересiв, внyтрiшньо- та зовтшньоекожмчно! полiтики. Оскiльки, rеоекономiчний баланс сил в £врази визначаеться трикутником Роая-Китай-£С, який i виступае рyшiйною силою imеrрашйних процесiв в £вропi та Ази, перед Укра!ною постае завдання необхшносп вибору мгж европейською моделлю модернiзацi! економiки, яка передбачае шдписання угоди про створення зони вшьно! торгiвлi мгж Укра!ною та кра!нами £С з перспективою подальшого приеднання до них, та азiатською моделлю, яка передбачае орiентyвання зовнiшньоекономiчно! полпики, в бшьшш мГрг на Схщ, спiвпрацю з кра!нами СНД, приеднання до Митного союзу (МС) з перспективою створення £вроазiатського економiчного простору (£врАзЕС), на чол з Роаею та посилення спiвпрацi з Китаем.
AHmi3 остантх дослгджень, публтацш та видтення невиршених питаннь. Питанням штеграци сучасно! Укра!ни, !! подальшого економiчного розвитку, визначенню стратепчного курсу кра!ни присвячено багато праць видатних впчизняних та зарубгжних вчених та фахiвцi, серед яких: Гайдуцкий П., Геець В.М., Глазьев С., Дикань В.Л., Лозунько С., Лукшов I.I., Мунпян В. I., Стромило, В.О., Фомш I.C., Циганов С.А., £рмолаев А.В., Клименко I.B., Жалiло Я.А., Пелагеша Н.£. та ш [3-15].
Однак, потребуе подальшого дослщження шлях1в забезпечення конкyрентоспроможностi Укра!ни в умовах глобально! iнгеграцi!, що викликае необхiднiсть визначення напрямiв iнгеграцi!, конкурентних переваг iнгеграцiйних об'еднань.
Метою статт1 е дослвдження штеграцшних процеав подальшого економ1чного розвитку Украши в довгостроковш перспектив^ виявлення 1х проблем, переваг, недолшв, окреслення основних шлях1в економ1чного розвитку в кожному 1з вектор1в та визначення найефективтшого.
Виклад основного матералу. На сьогодт, на мгжнародтй арет Украша позицюнуе себе в основному сировинною крашою. В1дпов1дно до звпу Всесвгтнього економ1чного форуму про глобальну конкурентоспроможтсть у 2012-2013 рр., Украша за щдексом глобально!
конкурентоспроможносп поодае 73 мюце серед 144 кран свгту. ВВП на душу населення становить 7418 долл. (139 мюце в световому рейтингу), що на 40% нижче светового та становить близько 70% р1вня ВВП 1990р.. Ввдповвдно до темпу розвитку промислового сектору економши краши, який формуе 31,6% ВВП Украши та складае -2,1%, Украша поодае 152 мюце в свт. По р1вню безробптя (7,5%) крана займае 83 мюце [1], за межею бвдносп знаходиться понад 24% населення кра1ни. Державний борг Укра1ни сягае 36,6% ВВП, в той час як зовтшнш борг на червень 2013 р. - 68,197 млрд долл. [2]. За роки незалежносп Украша так 1 не змогла досягти р1вня розвитку 90-х роюв, тдвищити промислово-економ1чну потужтсть краши, покращити сотально-економ1чне положення в кра!т, позиц1онувати крашу на мгжнароднш арет як конкурентоспроможну, економ1чно-розвинену
державу. Кр1м того, в промисловому сектор1 економши Украши спостершаеться його ввдставання по ряду критерив сватово! економши, а саме: посилення структурних диспропорцЦ економши, прискорення розвитку низькотехнолопчного виробництва, використання старих технологий виробництва, домшування переробно! промисловосп з випуском продукцп низько! стада переробки, велика частка сировинно! продукцЦ в експорп, низький р1вень високотехнолопчного виробництва, що призводить до де1ндустр1ал1зацИ краши.
Таю тенденцп розвитку Украша отримала в результат! впровадження помилково! стратеги ринкових перетворень, неузгодженосп, не взаемопов'язаносп структурних прюритет1в розвитку, як1 були направлен! на розв'язання поточних проблем та мали характер разових проекпв, реал1заця непослвдовних реформ галузевого характеру, незбалансованють та неефективтсть системи державного регулювання економ1чного розвитку, прившейованосп полтичних та власних штереав певних урядовц1в перед економ1чними штересами краши. В сучасних умовах Укра!т необх1дно ввдйти ввд стратеги лашрування м1ж сильними геополгтичними гравцями та невизначеносп багатовекторносп, ввд практики натяюв сильним державам шляхом висунення мотиваци щодо приеднання до геополгтичного суперника з метою отримання довгострокових
зовтшньоеконом1чних та зовтшньополпичних дивиденда.
В сучасних умовах формування нових глобал1зацшно-1нтеграцшних 1мператив1в
економ1чного розвитку, мюце Укра1ни в глобальних економ1чних процесах, и подальший розвиток передбачають визначення основного штеграцшного вектору розвитку економши краши, який повинен бути заснований на активному взаемовипдному прагматичному ствробгтницта з уама економ1чними партнерами Украши, з можливютю захисту нац1ональних штереав в економ1чнш, полгтичтй, сотальнш, культурнш та шших сферах дяльносп держави.
Сьогодт основними 1нтеграцшними векторами розвитку економши Украши е штегратя европейського напряму, тобто евро1нтеграц1я, та штеграця евразшського напряму, першим кроком якого е приеднання до Митного союзу.
Свропейський ттеграцтний вектор економ1чного розвитку Украгни передбачае переход до захвдно-християнського напряму розвитку, з посилення штеграцшних процеав з кранами Заходу, тдписання Угоди про Асощащю Украни з £С та перспективу подальшого приеднання кра!ни до кра!н £С. Слад зазначити, що в евро1нтеграцп Украни, в першу чергу, зацшавлет европейськ1 партнери, оскшьки Украна грае важливу роль на £вропейському континенту виступае «буферною зоною» мгж Европою та Роаею та мае реальн цшносп, серед яких: територ1я, яка мае геостратепчт 1 природно-ктматичт переваги, природт ресурси (в т.ч. уткальт чорноземи, велик1 запаси прюно! води), високоосв1чет трудов1 ресурси.
1нтеграцшна привабливють £С для Укра1ни, в аспекп економ1чного розвитку, полягае в можливосп приеднатися до високо! культури ефективного ринкового господарювання, в тдвищент р1вня нацюнально! економши. Однак, основою тако! культури е л1берал1заця, яка прагне сформувати сустльство у вигляд ринку з торговими ц1нностями. Для Украни, основу культури господарювання яко! складають схвдно-православно-слов'янсью ц1нност1, перех1д до тако! системи цшностей, може призвести до втрати економ1чно! безпеки держави, !! дефолту.
Кр1м того, £С мае ряд штеграцшних проблем до яких варто вщнести:
1. Послаблення потенталу економ1чного розвитку. Пгдтвердженням цього е скорочення темп1в приросту ВВП кра!н Центрально! та Сходно! Свропи (ЦС£), як1 за 8 рок1в до вступу до £С складали 4-7%, а тсля вступу - 0,4-4% [3]. Сьогодт £С на 191-м мют в св1т1 по реальним темпам росту ВВП, на 113-м по р1вню безроб1ття та на 188-м по ввд'емному сальдо торгових операц1й [11, 16]. Для Укра1ни, яка знаходиться на шляху дешдустр1ал1зацп кра!ни та мае структурт диспропорцЦ в структур1 нац1онально! економши, р1вень росту реального ВВП 0,2%,
негативн наслщки евро^е^а^! можуть мати довгостроковий характер.
2. Зниження динамши зовтшньо! торriвлi. В кранах ЦС£ пiсля вступу до £С значних зрушень в зовнiшнiй торriвлi не вщбулось, проте динамша притоку прямих iноземних iнвестицiй суттево скоротилася.
В геоrрафiчнiй структурi зовтшньо! торriвлi Укра!'ни основними 11 партнерами е кра!'ни £вропи та СНД. Так в 2012р. на кра!'ни £вропи приходиться 25,32% укра!'нського експорту, 32,54% европейського iмпорту, встановлюючи сальдо торгового балансу -10,132 млрд.долл, за умов рацюнальносп торпвельного балансу: 60% - експорт, 40% - iмпорт. За номенклатурою в експорт! товарiв до кра!'н £С переважае сировина, а саме: чорт метали, руди, продукти неоргатчно! ими, зерно, жири та масла, маслосемена [17].
Створення зони вшьно! торпвт (ЗВТ) з £С передбачае л1берал1зацто доступу европейсько! продукцЦ до впчизняного ринку, скасування укра!'нських експортних мит, зниження ставки iмпортноrо мита з боку Укра!ни та встановлення квот на мiзерному рiвнi, з боку £С, що в середньому дозволить завезти продукцЦ 0,2% мiсткостi европейського ринку та призведе до перетворення Украши на ринок збуту европейських товарiв. Скорочення митних тарифiв сприятиме росту експорту товарiв на европейсью ринки, однак продукцiя вiтчизняноrо промислового комплексу може не витримати жорстку конкуренщю, що спричинить зростання експорту сировини, перетворення Укра!'ни на сировинний придаток £вропи, втрату обсяпв виробництва на 0,17%, ВВП -0,11% [11, 18]. Регулювання експорту промислово! продукцЦ, з високим рiвнем додано! вартосп, технiчним регламентом £С негативно позначиться на хiмiчнiй, нафтохiмiчнiй промисловосп,
машинобудуваннi, закрiплюючи за промисловiстю експорт продукци низько! переробки и додано! вартостi.
Ведення £С для Укра!ни дискримiнацiйно! системи тарифних квот на низькому рiвнi, направлених на захист европейського ринку, призведе до скорочення експорту продукци сшьського господарства. Так, по кожному iз видiв м'ясно! продукцЦ £С пропонуе експортувати Укра!т не бiльше 15 тис.тон, що становить близько 0,2% европейського ринку. Вщмша вивiзних мит на насшня соняшника може залишити вiтчизнянi масложиркомбшати сировини, що призведе до втрати 2 млрд.долл вщ експорту соняшниково! олi!, виготовлено! на цих комбшатах. Встановлення европейських стандартiв (санiтарних, фгто санiтарних, ветеринарних та iнших вимог), необхвдтсть задоволення специфiчних вимог конкретних ринков, встановлених певним
об'еднанням споживачiв чи виробниюв обумовлять зростання додаткових витрат нац1ональних виробниюв. А низький рiвень державно! пiдтримки укра!нського сшьського господарства, який складае 6% вщ ВВП та збереження £С системи дотацш аграрного сектору, якi сягають 45% ВВП не дозволять забезпечити конкурентоспроможнiсть укра!нсько! продукцЦ' на ринку £С.
Слiд зазначити, на сьогодш, Укра!'на мае можливiсть експортувати на европейський ринок таку сiльrосппродукцiю як: зерно, наання соняшнику, ршак, що використовуеться для виготовлення бiопалива та шшу сировину. Проте, до продукци вже з бшьшою доданою варпстю, застосовуються жорсткi заходи. 1мпорт м'ясно! та молочно! продукцЦ - £С намагаеться звести до мiнiмуму.
Зi створенням ЗВТ з £С, структура зовтшньо! торriвлi змiниться в основному в частит iмпорту, скорочення митних тарифiв Укра!'ну призведе до зменшення надходжень до бюджету (понад 600 млн.долл. [19]), зростанню диспропорцiй торгового балансу, структурних диспропорцiй промисловостi.
3. Боргова криза. Економша £С знаходиться в процеа рецесi!, яка супроводжуеться скорочення обсяпв виробництва, рiвня ВВП, зростанням державного боргу, який в Угорщин зрiс до 80%. £С займае перше мiсце в свiтi по розмiру зовнiшньоrо боргу, який перевищуе 16 трлн.долл. Зростання зовнiшньоrо та державного боргу, скорочення темтв росту ВВП в £С свiдчать про «старшня» потенцiалу економiчноrо розвитку. Приеднання Укра!ни до ЗВТ з £С дозволить реатмувати економiку £С, нарощувати промислово-виробниш потужностi, в той час як Укра!'на, втрачаючи зовнiшнi та внутршт ринки, буде нарощувати зовнiшнi борги [3, 11].
4. Офшоризаця та тптзашя кап1талу. Сл1д зазначити, що рiвень фiнансово! офшоризацЦ та тЫзацЦ £С в двiчi вищий шж в неевропейських кра!'нах. Враховуючи, високий рiвень тiнiзацЦ економiки Укра!'ни, евроштеграшя в;дкривае можливостi крупним пiдприемцям, грут ол1гарх1в легал1зацЦ процесу в!дтоку кошт!в з кра!'ни, що призведе до банкрутства п1дприемств, зростання зовнiшньоrо боргу, дефолту кра!'ни.
Крiм того, вщсуттсть узrодженостi мгж органами економiчно! та фшансово! влади £С, ефективно! системи управлшня економiчним процесами в кра!'нах £С призводять до рецесЦ як кра!'н, що входять до £С, так г £С в цшому.
ОсновнГ умови пiдписання угоди про створення ЗВТ мгж £С та Укра!'ни на шляху евроiнтеr'рацЦ, узагальнет переваги та недол1ки наведено на рис.
вимоги
- Скорочення юлькосп регулюючих акпв в галуз1 промисловосп1 торпвлц
- Скасування нетарифних обмежень на 95% промислових та сшьськогосподарських товар1в нацюнальних виробниюв;
- Скасування мита на експорт ¡з Украши до СС;
- Збереження квот на украшський експорт сшьськогосподарсько! продукци;
- Повне скасування митних тариф1в на ¡мпорт товар1в з СС;
- Вщмша, з боку Украши, вшзних мит на експорт сировини, продукци низько! додано! вартосп (металолом, шкура, соняшникове насшня);
- 1Нберал1защя в'!зних мит, сфери послуг;
- Вщкриття шоземним компашям доступу до ринку фшансових послуг;
- Змша шдход1в д банювського нагляду вщносно шоземних ф1зичних, юридичних ос.;
- Перехщ на узгоджеш з СС стандарта та сертифжати , удосконалення системи регулювання в сфер1 конкуренцп,державно! допомоги, державних закушвель та щ.
еВРОПЕЙСЬКИЙ 1НТЕГРАЦ1ЙНИЙ ВЕКТОР ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАШИ
ПЕРЕВАГИ
- Зростання експорту продукци з крашами СС (в результат! скасування експортних мит);
- Вщкриття доступу до рингав трепх кра!н (за рахунок гармошзацй стандарте з СС);
- Покращення швестицшного кл!мату (збшыпення обсяг!в ¡ноземних швестицш за рахунок гармон!зац!! нацюнального законодавства з нормами та правилами СС);
- Пщвищення якост! продукци;
- Актав!защя потенц!алу !нновац!йного розвитку;
- Удосконалення законодавства в аспект! забезпечення прав штелектуально! власносп;
- Створення мехашзм!в правово! системи державних закушвель.
НЕДОЛ1КИ
- Посилення конкуренцп на внутршньому ринку (за рахунок скорочення нетарифних бар'ер!в, обмеження доступу нацюнальних товаровиробниюв на европейський ринок);
- Збереження в СС системи дотацш аграрного сектору (знижуе конкурентоспроможшсть нац!ональних виробниюв);
Регулювання експорту промислово! продукци техшчним регламентом СС (уповшьнить модерн!зац!ю промисловост!, закр!пить експорт сировини, продукци з низькою доданою варпстю);
- Вилучення з режиму вшьно! торпвл! майже 400 товарних позицш;
- Впровадження дискрим!нац!йно! системи тарифних квот;
- Некомпенсовашсть втрат вщ скорочення номенклатури експортно! с!льськогосподарсько! продукци вигодами вщ скасування мит на експорт промислових товар!в;
- Скорочення р!вня тарифно! захищеност! промислових товар!в впчизняного виробництва.
ЗАГАЛЬНИИ РЕЗУЛЬТАТ
- Скорочення надходжень до державного бюджету за рахунок скасування митних тариф!в;
- Загострення конкурентно! боротьби на зовшшньому та внутршньому ринку, що призведе до витюнення з них в1тчизняних шдприемств, банкрутству деяких з них;
- Нарощення потужносп металургп, в аспект! експорту чорного металу (металолому, руди);
- Розвиток сшьськогосподарського сектора, ор!ентованого на експорт сировини, продукци з низькою доданою варпстю;
- Перетворення Укра!ни на ринок збуту европейсько! продукци;
- Зростання лпграцп високоосв!ченого, високо!нтелектуального населения до кра!н СС.
Рис. Основт умови, переваги та недолки евроттеграцп Украти
Отже, дослвдження основних
1нтеграц1йних проблем £С, переваг та недол1к1в, прогнозних насл1дк1в евро1нтеграцй' Укра1'ни дозволяе стверджувати, що европейський 1нтеграц1йний вектор економ1чного розвитку не сприятиме структурним перетворенням економ1ки
Укра!ни. В1н може призвести до зростання частки сировинно! продукци в експорт1, зниження р1вня високотехнолопчного виробництва, розвитку та дом1нування переробно! промисловост1 з випуском продукцй' низько! стада переробки. Птдвищення конкуренцй' на внутршньому ринку, зростання
частки iMnopTy з Европи може призвести до закриття впчизняних промислових Щдприемств. Зниження впливу негативних факторш евроштеграци, забезпечення отримання позитивного екожмчного ефекту потребують розробки та впровадження ефективноï системи державного регулювання розвитку краши, перегляду економчно1 полiтики, ïï зовнiшньоекономiчних прiоритетiв.
Украïна повинна сформувати таку систему державного регулювання, яка дозволить в умовах вiльноï торпвл1, захистити нацiональних виробник1в. В правовому аспекп цього можливо досягти за рахунок вдосконалення законодавства щодо ведення еконотчжй дiяльностi на територй' Украïни (особливосп ведення тако1' дiяльностi для шоземщв), захист прав iнтелектyальноï власносп, антикорупцшного законодавства та створення бар'eрiв для вивозу нац1онального кап1талу, його офшоризаци.
Дослвдження наслвдюв eвроiнтеграцiï дозволяе стверджувати, що в прогнозованих умовах розвитку, основним прiоритетом
зовнiшньоторговельних вщносин з £С, який сприятиме економiчномy зростанню, повинен стати розвиток сiльського господарства та АПК. В першу чергу, Украïна повинна ввдстояти позици, яю захистять нац1онального виробника
сiльськогосподарськоï продукци, зокрема, в частинi митних тарифiв, захисту внyтрiшнього ринку, розмiрy державно1' пгдтримки АПК, скасування вивiзного мита на соняшник, географiчних назв деяких продукпв, що дозволить нарощувати експорт продукци з бiльшою доданою варпстю.
Стимулювання розвитку АПК повинно здiйснювати з боку держави на осжга створення програм державно1' тдтримки, як1 будуть мати довгостроковий характер. Державна шдтримка повинна проявлятися в реал1заци державних iнновацiйно-iнвестицiйних проекпв по модертзаци iснyючих Щдприемств АПК та створенн нових (зокрема, фермерських господарств, об'еднань), наданнi податкових п1льг, швестищйних кредипв з нульовими ставками, швестищйних податкових премш, тощо.
Що стосуеться розвитку промисловосп, незважаючи на попршення зовнiшньоторговельних вщносин з краïнами МС, зовшшньоекожмчна пол1тика повинна бути направлена на розвиток торгово-промислових ввдносин з кранами СНД. Адже саме 36,77% укранського експорту приходиться на щ краïни.
Економiчний розвиток нац1онального промислового комплексу повинен здiйснюватися на шновацшних засадах, активiзyючи наyко-технiчний та штелектуальний потенц1ал. Прiоритетними видами дiяльностi слад видшити дiяльнiсть щдприемств таких галузей як машинобудування (зокрема випуск високотехнолопчно1' продукци), хiмiчноï, металург^йно!'.
Для посилення ствпращ та щдвищення конкурентоспроможносп продукци нащонального промислового комплексу необхщно розробити техн1чн1 регламенти виробництва промислово! продукци, яю дозволять задовольнити як вимоги ЕС, так i МС.
Основним шструментом стимулювання iнновацiйного розвитку промисловосп та ii модертзаци повинно стати державне швестування, кошти якого будуть формуватися в позабюджетних фондах та надаватися iнвестицiйними кредитами з мЫмальними ставками.
Для захисту внутрiшнього ринку ввд европейського iмпорту доц1льно створити додатковi вхвдт бар'ери, як1 б мотивували iноземних товаровиробник1в створювати тдприемства на територй' Украни. Такий тдод дозволить пгдвищити промисловий потенц1ал крани, скоротити рiвень безробiття, розширити зовтшньоекожмчну д1яльн1сть крани.
Свразшсъкий ттеграцтний вектор економiчного розвитку Украти передбачае прийняття курсу до Евразшського економiчного союзу, основною метою функщонування якого е формування загального економiчного союзу крани СНД iз розширенням доступу до кордотв Европейського союзу до Азшсько-тихоокеанського регiону. Першим кроком до ЕврАзЕС, який може стати на ряду с ЕС та Китаем третм центром екожмчно! та полiтично влади, е вступ Украни до Митного союзу (МС), Единого економiчноi' простору (ЕЕП).
Безумовно, iнтеграцiя з кранами, об'еднаними единими схщно-православно-слов'янськими цшностями, схожими менталiтетами народу дозволить Укран зiграти важливу роль в прискоренн процесу формування та реалiзацii комплексно! стратеги розвитку ЕврАзЕС, нарощення його екожмчно-промислових потужностей. Однак, ЕврАзЕС та штеграцшна привабливiсть мають певн1 слабi мiсця, а саме [20]:
- слабюсть iнтеграцiйноi' бази в СНД, яка характеризуеться низькою часткою внутршньо блоково! торгiвлi (11%), незбалансован1стю структури зовшшнъо! торгiвлi кран СНД (експорт -добувна промислов^ь, iмпорт - переробт галузi);
- европейська спрямоватсть зовшшньо! торгiвлi Росй. Щдтвердженням цього е часка зовтшньоторговельного обороту Росй' з ЕС, яка складае майже 50%, понад 30% на rnmi крани в т.ч. Китай, в той час як частка експорту в краши МС -7,4%;
- европейська спрямоватсть зовтшньо! торгiвлi Украши. Щдтверджуеться диверсифiкацiею зовшшньо! торгiвлi крани i характеризуеться поступовим скороченням зовнiшньоекономiчноi щяльносп Украни з крашами СНД та ii' зростання з ЕС;
- попршення вщносин мiж Роаею та Украною, що характеризуеться скороченням
зовтшньо! торпвлг Причинами таких змш мають, в бшьшш мгрг полггичний нж економiчний характер.
Кргм того, головною причиною низького штеграцшного потенщалу МС е сировинний та характер росшсько! економiки.
Однак, на ввдшну вщ бшьшосп торпвельно-економiчних соктв свиу, як1 створювалися по принципу штеграцшно! псноти, метою створення МС, £ЕП, яке iнiцiювала Росiе, е об'еднання навколо
Основт переваги та недолгки
себе кра!'н СНД з потужним економiчним потенцiалом, потенцiалом нарощення промислово-виробничих потужностей, як1 в подальшому сформують £врАзЕС як третш геоекономiчний центр влади.
£вразiйський штегращйний вектор економiчного розвитку, в силу особливостей та вимог щодо формування МС, £врАзЕС мае сво! переваги та недол1ки (табл.).
Таблиця
евраз1йсько1 Штеграци Украти
Переваги Недолжи
Скорочення витрат нацюнальних виробниюв, тдвищення 1х конкурентоспроможносп за рахунок скасування 1мпортного мита, в тому числ на нафту, газ та rnmi види сировини. Втрата внутршшх ринюв через зниження мита на низку товар1в, що постачаються з краш СврАзЕС. Це призведе до скорочення обсяпв виробництва на деяких украшських тдприемствах, яю працюють на внутршнш ринок
Утримання ринюв збуту для украшських виробниюв та розширення обсяпв виробництва на украшських тдприемствах-експортерах, поява нових експортер1в
Посилення м1гращйних потоюв та скорочення трудового потенциалу украшсько! економши
Зростання транзитно! активносп через територго Украши, завдяки чому зростуть доходи украшських тдприемств
Розвиток промисловосп на основ! розширення кооперацшних зв'язюв, що сприятиме розвитку високотехнолопчного виробництва
Пдвищення 1мпортних мит на товари, що завозяться з-за меж СврАзЕС. В цьому випадку виростуть витрати украшських споживач1в
В1дкриття доступу до ринюв краш Ази
Розвиток спшьних нано- та пжошдустрш на основ! формування едино! шновацшно1 системи
Збшьшення обсяпв швестицш, направлених на модертзащю та розвиток вичизняно! промисловосп, шдустр1ал1защю краши
Проте, евразшський iнтеграцiйний вектор розвитку економiки Укра!'ни, приеднання Укра!'ни до МС г £ЕП дозволить пол1пшити умови 1! зовтшньо! торпвл1, торговельний г плапжний баланс. Скасування експортних мит на росшсью енергоноси, що постачаються на Укра!ну сприятиме зниженню витрат укра!'нських споживачТв на 3 млрд. долл. Перехщ на ргвнодохщну з поставками газу росшським споживачам цгну дозволить поповнити держбюджет на 5 млрд.долл. Скасування введених Роаею захисних заходгв збшьшить укра!'нський експорт на 0,7 млрд. долл. Зняття транскордонних бар'ергв саттарного, ветеринарного та фгтосаттарного контролю дозволить збшьшити експорт укра!'нських товаргв агропромислового комплексу в МС на 2-3 млрд. долл [5].
Покращення торговельного балансу Укра!ни складатиме не менше 12 млрд. долл. вже протягом року тсля приеднання до МС . Це зробить його позитивним, що забезпечить стшюсть гривн та створить необхщщ умови для макроекономгчно! стабшьносп, зростання виробництва та швестицш.
Загальний додатковий прирют експорту укра!'нських товаргв у разг 1! приеднання до МС тшьки в Росгю оцгнюеться на перюд до 2030 р. в 72 млрд. долл. Слад також зазначити, що вш досягаеться в основному за рахунок товаргв з
високою доданою вартютю, включаючи машини, устаткування, прилади, х1мГчш, металургшт та продовольч товари та збшьшуе частку високотехнолопчних товаргв у стругау» ВВП Укра!'ни майже в двГчГ, що дозволить усунути дисбаланс в стругау» економши кра!ни. За даними Мшекономрозвитку Укра!'ни, загальний ефект оцгнюеться вже в першому роцг як позитивний у розмгрг 2,7-3,2 % обсягу випуску г 2,2-1,8 % ВВП Укра!'ни. Щдвищення щново!
конкурентоспроможносп укра!'нських товаргв за рахунок бшьш низьких цгн на енергоноси збшьшить !х експорт г в £С [5, 12].
Варто зауважити, що найбшьш динамгчна змша структури укра!'нсько! економши на користь галузей з бшьш високим ргвнем переробки може бути досягнута в разг вступу Укра!'ни в МС, £ЕП з подальшим технолопчним зближенням мгж кранами. Це дозволить ютотно пол1пшить умови коопераци в машинобудувант, знизить витрати сп1льного виробництва високотехнолопчних товаргв, що сприятиме збшьшенню частки машинобудгвних вида даяльносп у валовому випуску Укра!'ни з 6 до 9% [ 5, 11].
Однак, прогнозований ефект вщ евразшсько! штеграци Укра!'ни не повинен бути ключовим фактором в прийнятт1 ршення щодо остаточного
визначення iнтеграцiйного вектору розвитку краши. Слад розушти, що на ввдмшу ввд £С, який сформовано на принцип зовнiшньоторговельноï тюноти, СврАзЕС формуеться не для спрощення процедур зовтшнього товарообмiнy, а для створення, на осжга ввдтворення та активного розвитку кооперацшних зв'язк1в по виробництву технологично складноï продукци, единого технологичного ланцюга з виробництва високояк^снох, конкурентоспроможно1 продукци, орiентованоï на експорт до £С та Китай. Вступ Украïни до МС е лише першим необхвдним кроком на шляху формування ядра СврАзЕС.
В умовах евразiйськоï штеграци Украïни ключовим прiоритетом розвитку як промисловосп, так i краши в цшому повинно стати забезпечення шновацшно-технолопчного прориву, що викликае необхiднiсть удосконалення економiчноï полiтики, активiзацiï iнновацiйних виробництв, модернiзацiï пвдприемств стратепчних галузей, стимулювання розвитку науково-виробничих та дослвдно-конструкторських органiзацiй, iнститyтiв, створення нацiональноï ш^ша^йно" системи.
До стратепчних прiоритетiв розвитку Украши, необхвдно ввднести розвиток дяльносп пвдприемств авiацiйноï, ракетно-космiчноï промисловосп, машинобудавельного, х1мГчно-металурпйного, агропромислового комплексiв, яю за рахунок активiзацiï кооперац1йних зв'язюв, матимуть потенц1ал свiтових лiдерiв на ринках високотехнологiчноï продукци. Для цього держат необх1дно проводити пол1тику розвитку, котра забезпечить сприятливi умови для зростання дiловоï, iнновацiйноï та iнвестицiйноï активносп та дозволить в повнш мiрi використовувати конкуренц1ю юрисдикц1й в формуванш СврАзЕС.
Одним iз шструменпв забезпечення iнновацiйно-технiчного прориву Украïни е створення терик^ально-промислових кластерiв, як1 повинт концентрувати в собi стратегiчно важливi промисловi пвдприемства, iнновацiйний, iнтелектyальний, шформацшний потенц1ал регiонiв, що дозволить прискорити модернiзацiю виробництва, перехвд на новий технолопчний уклад, сформувати нацiональнy шновацшну систему.
Забезпечення конкурентоспроможносп продукци впчизняних виробниюв на ринку СврАзЕС потребуе розробки та узгодження технiчних регламенпв з виробництва, якi повиннi задовольняти вимоги як МС та £С. Цього можливо досягти за рахунок проведення переговорiв, спiвпрацi спецiалiстiв, представниюв промисловосп зi спецiалiстами, представниками кран МС.
Крiм того, Украïнi доцвдьно обрати курс на формування регионального ринку нано- та пiкоiндyстрiï, що допоможе ввдтворити та в подальшому розвивати наyкоемнi галyзi економiки Украши, реал1зувати наyково-технiчний, iнтелектyальний потенцiали краши.
Стимулювання пвдприемств, орiентованих на виробництво високотехнолопчно1 продукци повинно ввдбуватися як з боку держави, на осжга створення шновацшо-швестицшних програм, учасп мгждержавних iнновацiйних програмах, так i приватних iнвесторiв. З метою фiнансyвання шновацшних проекпв доцiльно створити позабюджетний фонд iнновацiйного розвитку, в якому будуть акумулюватися грошовi надходження, отриманi в результата внесення змiн до фшансово1 пол1тики, зокрема, регулювання ринку фшансових послуг. 1нструментами стимулювання пвдприемств повинт виступати рiзного роду податковi тльги, так1 як: податковi канiкyли, скорочення податкових ставок, iнвестицiйне кредитування, податкова премiя та iншi.
Ступ1нь участь Украши у мгжнародних iнновацiйних програмах повинна формуватися на засадах посилення мгждержавного iнновацiйного спiвробiтництва з членами СврАзЕС, зокрема в частинi [21]:
- створення мгждержавного шновацшного простору, який поеднае нацiональнi iнновацiйнi системи та сприятиме використанню науково-техтчних розробок та винаходiв;
- посилення iнновацiйноï складовоï економiчного розвитку за рахунок створення нацiональноï iнновацiйноï системи, шноващйних програм мгждержавного значення;
- збвдьшення частки галyзевоï науки в системах науково-техшчних та iнновацiйних фондах;
- впровадження iнновацiйних проекпв ресурсозберцаючих технологий, безввдходних, еколопчно безпечних технологий;
- формування ринку нанотехнологш.
Висновки. Визначення штеграцшного
вектору подальшого економiчного розвитку Украïни е стратепчно важливим рiшенням, оск1льки саме ввд нього залежить яке мiсце краïна посяде на мгжнароднш аренi. Основним крилем такого вибору повинно бути забезпечення нацюнальних iнтересiв краïни. Так, дослвдження проблем, переваг та недол1к1в евроштеграцшного вектору економiчного розвитку дозволяе зробити висновки, що евроiнтеграцiя може призвести до перетворення Украïни на сировинний придаток Свропи, ринок збуту продукци европейських виробник1в, з обмеженими правами на експорт продукци нацiональних виробниюв, зростання структурних диспропорцш в промисловосп, деiндyстрiалiзацiï краïни. В той час як в умовах евразшського штеграцшного вектор розвитку, в середньострокових перспективах, передбачаеться тдвищення рГвня енергетичноï, продовольчоï, екологiчноï безпеки, в довгострокових - пвдвищення економiчного ефекту по стратепчно важливим галузям. КрГм того, курс на об'еднання потужних промислово-виробничих, шновацшних потентал1в краïни СНД, ввдтворення та розвиток кооперацшних зв'язюв, обраний СврАзЕС,
дозволить ввдтворити, модертзувати промисловють Украши, змшити структуру економши, впровадити повторну 1ндустр1ал1зац1ю краши, розвивати зовшшньоекожмчт зв'язки з кранами Азй' та вийти на ринок £С з высокотехнологичною конкурентоспроможною продукц1ею.
Однак, на сучасному стал 1нтеграц1йних процеав Украт доцшьно розвивати зовшшньоекожмчт зв'язки як з £С, так i кранами МС. Для цього необхвдно створити таку систему управлiння зовнiшньоторговельними вщносинами, яка б задовольнила вимоги всiх партнерiв Украни. Це стосуеться гармотзада техтчних регламента, саниарних, фiто саттарних, ветеринарних норм. Впровадження пол1тики переходу до шновацшно! економiки, розвиток науково-технолопчного, iнтелектуального потенщал1в крани, активна державна тдтримка модертзаци промислового сектору, розвитку шновацшного виробництва, розвиток ГГ-шдустрй, високотехнолопчного виробництва, з використання кооперац1йних зв'язюв дозволить створити додаткош конкурентн1 переваги для нацюнальних виробниюв, шдвишити конкурентоспроможн1сть як щдприемств так i крани в цшому, позиц1онувати Украну випдним екожмчним партнером.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Central Intelligence Agency [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www. cia. gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html
2. Госдолг Украины в июне снизился на 0,6% [Электронный ресурс]. Режим доступа:http://econonlics.unian.net/rus/news/173398-gosdolg-ukrainyi-v-iyune-snizilsya-na-06.html
3. Гайдуцкий П. Украина - ЕС: проблемы интеграции / П.Гайдуцкий // Зекрало недели . -20013. -№20(117) . -С1,6.
4. Геець В.М. Прюритети национального економчного розвитку в контексп глобатзацшних викликв [Текст]: монографш : у 2 ч. - Ч. 1 / за ред. В.М. Гейця, А. А. Мазараю. - К. : Кив. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - 389 с.
5. Глазьев С. Поки не вмерла Украша / С. Глазьев //Еженедельник «2000». - 2013. - № 34 (665). -А6Д7.
6. Дикань В.Л. Роль государства в создании условий возраждения промышленного потенциала Украины / В.Л. Дикань // Вксник економжи транспорту i промисловосп. - 2012. - №40. - С. 13-17.
7. Дикань В.Л. Стратепчт прюритети розвитку економжи Украши в умовах змши свгтових ценгрiв еконотчно1 i полггачно1 влади / В.Л. Дикань // Вюник економжи транспорту i промисловосп. - 2013. - №41. - С. 1116
8. Лозунько С. Росия начала подготовку к созданию ЗСТ Украина-ЕС «Это не угроза, это чистая
экономика». / С. Лозунько. // Еженедельник «2000». - 2013. -№34. - В1,В3.
9. Луюнов 1.1. Еконотчт трансформацд наприюнщ 20-го столптя [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakoni.com.ua/node/660.
10. Мунтиян В. И. Стратегия развития взаимодействияУкраины с таможенным союзом Республики Беларусь, Республики Казахстан и Российской федерации // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сборник научных трудов / В.И. Мунтиян - Донецк: ДонНУ, 2011. - С. 397-404.
11. Мунтиян В.И. Интеграционные устремления Украины и ЕС: ответственный поход. / В.И. Мунтиян // Еженедельник «2000». - 2013. - №24. -С.В1,В4.
12. Перспективи взаемовщносин Украши i Митного союзу Республжи Бшорусь, Республжи Казахстан та Росшсько! Федерацд / А.В. Срмолаев, 1.В. Клименко, Я.А. Жалшо, Н.£. Пелагеша [та ш.]: за ред.Я.А. Жалша. - К.: Н1СД, 2011. - 72с.
13. Стромило В.О. Економчт ефекти штеграцд украши до митного союзу (росшська федерация, республжа бшоруоя, республжа казахстан) [Електронний ресурс]./ В.О. Стромило. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid= 1055
14. Фомш 1.С. Особливосп позищ! Украши щодо вступу до СОТ держав-учасниць митного союзу СВРАЗЕС / 1.С. Фомш// Теоретична та прикладт питання економжи: зб1рник наукових праць - К.: Видавничо-полгграф1чний центр «Кшвський утверситет», 2011. - 388 с.
15. Цыганов С.А. Проблемы устойчивого развития в контексте неолиберальной модели глобализации / С.А.Цыганов, А.Н.Яншина // Экономика Украины - 2013. -№4. -С. 4-16.
16. Данные Евростата. [Електронний ресурс]. -Режим доступа: epp.eurostat.ec.europa.eu/
17. Дант Державного комггету статистики. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
18. Предварительный расчет последствий для экономики Украины от создания зоны свободной торговли с ЕС// Экономически обоснованные расчеты по результатам оценки положительных и отрицательных факторов влияния подписания договора про Ассоциацию с ЕС и вступления в Таможенный союз. - К.: НИЭИ Министерство экономического развития Украины, 2012 . -С. 9-11
19. Шпак Ю. Вшьна торпвля з £С vs. Митний Союз: наслщки для Украши [Електронний ресурс]. / Ю.Шпак // Економчна правда. - 2011. Режим доступу: http://ua-energy.org/post/7764
20. Гайдуцкий П. Украина и Таможенный союз: проблемы интеграциии [Електронний ресурс]. / П.Гайдуцкий // Зекрало недели . -20013. - №11. - Режим доступа: http://gazeta.zn.ua/internal/ukraina-i-tamozhennyy-soyuz-problemy-integracii-_.html
21. Межгосударственная программа инновационного сотрудничества государств-участниц СНГ на период до 2020г. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://rs.gov.ru/taxonomy/term/185
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Kipdina О.Г. Експерт редакцшног колегй' к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.