CC BY
17
результативностi регуляторного акта : Постанова КМУ вiд 11.03.2004 р. № 308. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/308-2004-%D0%BF
12. Про затвердження методик проведения аналiзу впливу та вщстеження результативности регуляторного акта Нацiонального банку Украши : Постанова КМУ i Нацбанку Укра'ни вiд 14.04.2004 р. № 471. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/471-2004-%D0%BF
13. Радейко Р. I. Регуляторна пол^ика в Укра'ш: особливостi
^opMyBaHHA i TeHgeH^i po3BHTKy / P. I. PageÖKO // BicHHK Ha^0Ha.nbH0ro ymBepcmeTy «HbBiBCbKa nomTexmKa». ropHAHHHi HayKH. - 2016. - № 837. - C. 100-104.
14. Noll R. G. Economic Perspectives on the Politics of Regulation / R. G. Noll // Handbook of Industrial Organization, edited by Richard Schmalensee and Robert Willig. -Amsterdam: North Holland. - 1989. - Vol. 2. -pp. 1254-1287.
15. Thurow L. C. The Zero-Sum Society: Distribution And The Possibilities For Change / L. C. Thurow. - New York: Basic books, 2008. - 240 p.
УДК 352(082)
ЕФЕКТИВН1СТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ ПОСТРАДЯНСЬКО1 УКРА1НИ
Пащенко Ю.С., д.е.н., професор (НАУ)
У статт1 розглянутг проблеми розвитку основних галузей економгки, з якими зткнулася Украгна при перехоЫ на незалежний шлях розвитку. Шдбито тдсумки реформування економгки за 25-ргчний пергод, виявленг найбгльш ваговг причини економ1чних невдач, запропоновано заходи щодо гх усунення. Узагальнен числент розр1знет аналтичн досл1дження на р1вш макро I галузевог економти. Вироботан1 концептуальн пропозици щодо стабшзаци та подальшого соц1ально-економ1чного зростання крагни.
Ключовi слова: динамка макроекономчних показнитв, ркень життя населения, ВВП, тдекси виробництва продукцп промисловост1 i сгльського господарства, транспорт, зовншня торгкля, державний борг,банкова система.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ ПОСТСОВЕТСКОЙ УКРАИНОЙ
Пащенко Ю.Е., д.э.н., профессор (НАУ)
В статье рассмотрены проблемы развития основных отраслей экономики, с которыми столкнулась Украина при переходе на независимый путь развития. Подведены итоги реформирования экономики за 25-летний период, выявлены наиболее весомые причины экономических неудач, предложены мероприятия по их устранению. Обобщены многочисленные разрозненные аналитические исследования на уровне макро и отраслевой
© Пащенко Ю.е.
экономики. Выработаны концептуальные предложения по стабилизации и дальнейшему социально-экономическому росту страны.
Ключевые слова: динамика макроэкономических показателей, уровень жизни населения, ВВП, индексы производства продукции промышленности и сельского хозяйства, транспорт, внешняя торговля, государственный долг, банковая система.
EFFECTIVENESS OF GOVERNMENT POST-SOVIET UKRAINE Paschenko Y.E., Ph.D., professor (NAU)
In the article the problem of key industries faced Ukraine in the transition to an independent path of development. The results of reforming the economy by a 25-year period by the most acute causes of economic failures Directions to eliminate them. The article tasked to summarize the many disparate analytical study on the level of macro economy and industry, to identify common causes that hinder the positive development of the economy and develop conceptual proposals for the further stabilization and socio-economic growth.
Keywords: dynamics of macroeconomic indicators, standard of living, GDP, indices of production in industry and agriculture, transport, foreign trade, public debt, banking system.
Постановка проблеми. Шсля отримання незалежносп Украша мала вс шанси вийти на провщне мюце в Сврот по соцiально-економiчним показникам. Для цього Украша володie багатими природними ресурсами, потужним науково-виробничим потенщалом, квалiфiкованим роб^никам персоналом, розвиненою мережею комушкацш. Впровадженню передових технологий сприяли розвинена система Нащонально'' академп наук, численш науково-дослщш вiдомчi i осв^ш шститути, техшкуми, школи роб^ничо'' молодь В Укрш'ш торгово-економiчнi, науково-виробнич^ транспорты зв'язки були налагоджеш бшьш шж з 150 крашами. Шсля отриманя незалежносп нам^илася чiтка тенденщя погiршення соцiально-економiчних
показникiв по вам галузям економiки, iстотно знизилися показники рiвня життя населення. Негативну тенденщю можливо пояснити недолiками перебудови, перехщого до ринку перiода, якщо б вш не затягнувся бiльше шж на чверть столiття. Тiльки за три осташ роки ВВП Укра'ни зменшився в 2 рази. В Укрш'ш найбiльш гостро проявилися протирiчя, якi викликанi невiдповiднiстю розвитку рiвня розвитку виробничих сил до виробничих
вщносин. Управлiнський апарат Укра'ни, особливо вищого рiвня, не був своечасно пiдготовлений до роботи в ринкових умовах. Недолiки в управлiнi стримували розвиток виробничих сил, сприяли появi корупцп, тшьово'' економiки,
нерацiональному використаню рiзного виду ресурсiв та проявiв iнших негативних явищ. Державне управлшня звелось до розподiлення та перерозподшення грошових потокiв мiж олiгархiчними кланами, що перетворило його з найпотужшшого важеля пiдвищення ефективностi в гальмо економiчного розвитку. Наробивши боргiв та не маючи коштiв на 'х погашення Украша опинилася на порозi дефолта, повно'' втрати своей незалежносп. Перед економiстами Укра'ни назрiла гостра необхщнють вироблення концепцп стабшзацп економши з подальшим п виходом на пдне мiсце серед европейських кра'н.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Дослiдженню проблем розвитку Укра'ни за роки незалежносп присвячено пращ таких втизняних вчених, як I. Бураковський [1], Бшорус О.Г. [2], Геець В.М. [3,4,10], Дикань В.Л. [5], Сиденко В. Р. [9] та шшь В працях
цих авторiв пiдводились пiдсумки розвитку Украши за окремi перiоди и незалежностi, обговорювались рiзнi напрямки подолання кризи в економши, покращення iнвестицiйного клiмата та фшансово' полiтики.
Вид1лення невир1шени\ частин загальноТ проблеми. Недолiки в управлiннi привели до зруйнування економши. В останш роки кризова ситуацiя в Укра'ш ще бiльш загострилася. Намiтився масовий сток працездатного населення в пошуках пдно' роботи за кордон, населення, що залишилося, старie, пенсiйний фонд наповнюеться лише на 50%. Мультипшкативний ефект спрацьовуе в зворотньому для економши напрямку. Виникла необхiднiсть приняття термiновiх заходiв по стабшзаци економши, розробка та реалiзацiя нових програм реформування, якi забезпечать уникнення дефолту.
Мета статт. У статтi поставлено завдання узагальнити численш розрiзненi аналггичш дослiдження на рiвнi макро i галузево'' економiки, виявити загальнi причини, яю стримують позитивний розвиток економши i виробити
концептуальнi пропозици щодо стабшзаци та подальшого сощально-економiчного зростання кра'ни.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Украша е однiею з найбшьш великих европейських кра'н, що володiе потужними територiальним, природно-географiчним, людським, промисловим, транспортним i сшьськогосподарським потенцiалом. До набуття незалежностi вона займала 5место в Gвропi за обсягом ВВП. Для успiшного самодостатнього розвитку Украши вистачало всього: найрiзноманiтнiшi природно-сировиннi ресурси, практично всi елементи таблицi Д.Менделеева е в надрах Украши, найродюч^ чорноземи, досить великий масив люових упдь, надзвичайно випдне географiчне розташування з позицiй мiжнародного транспортного сполучення. Промисловiсть Украши була представлена повним спектром галузей - починаючи вiд
прничодобувно' i закшчуючи такими високотехнолопчними галузями до як суднобудування, авiакосмiчна
промисловiсть, приладобудування. Великий обсяг продукцп виконуеться пiдприемствами ВПК. Торгово-економчт, науковi зв'язки Украши вела практично з уама кра'нами св^. В Украiнi сформувався
висококвалiфiкований виробничий i науково-технiчний потенцiал. Тому в Украши з набуттям незалежносп були всi шанси для швидкого досягнення економiчних i соцiальних сгандарт1в, при яких кра'ни не просяться в €С, а 'х запрошують в европейське спiвробiтництво на правах рiвноправного члена. С багато прикладав, коли повнiсгю зруйнованi в перюд 2 свiтовоi вiйни краши за 5-7 роюв повнiстю вiдновили свою економку i досягли бiльш високих нiж в передвоенний перiод показниюв. В Украiнi на початок перебудови тяких руйнувань не спостерiгалося. В якосп стимулюючого фактора для досягнення европейських стандарт1в Украши рiзними свiтовими фiнансовими iнститутами надавалися кредити. На жаль Украiнi, яка порiвняно легко отримала незалежиiсть i успадкувала вiд СРСР хоча i застарший i потребуе модертзаци, але все ж потужний виробничо-економiчний потенщал, в силу ряду об'ективних, але бшьшою мiрою суб'ективних причин, не тшьки не використовувала з'явилися широк можливосп самостшного розвитку , але i рiзко знизила все економчт i соцiальнi показники. Стагнацiя економiчного розвитку привела до втрати як политично', так i економiчноi незалежносп краши, вiдсунула на невизначений термш перспективу входження Украши в СС як рiвноправного учасника. Пiдiб'емо тдсумки економiчного розвитку за 25-рiчний перюд незалежносп.
Теритсря Украши через анекси Криму скоротилася на 27 тис. кв. км, окуповану частину Донецько' i Лугансько' областей - 26 тис. кв. км.
Важливим ресурсом
нащонального багатства будь-яко' краши по праву вважаеться населення. Воно скоротилося з 51,8 млн. чол. до 42,8 млн.
чол. за 25 роюв Украша втратила майже на 10 млн., що становить п'яту частину населення. Викликае занепокоення той факт, що з окращеше населення прийняло в Украiнi постшний характер. Нижче представленi коефiцiенти змши чисельностi населення Украши, розрахованi 1нститутом демографи та й сощальних дослiджень для 2016 року:
- народжуванють: загалом 1 260 дггей в день;
- смертшсгь: в середньому 1 785 чоловж в день;
- м^ащйний прирiст населення: в середньому 100 чоловж в день;
- швидюсть спаду населення Украши в 2016 рощ буде 425 чоловк в день.
Насторожуе також той факт, що Украша за рiвнем смертност перевищуе рiвень народжуваносп. Для того щоб поколiння дiтей кшькюно замшило поколшня батькiв, з урахуванням дитячо', дитячо' та пiдлiтковоi смертносп, 100 жшок повиннi народжувати 213-215 дней, а у нас на 100 жшок припадае 150 дiтей.
Наспльки сумнi демографiчнi тенденци пов'язанi з незадовшьною економiчною i полiтичною ситуащею, постшним зниженням витрат на охорону здоров'я. На скорочення населення вплинув високий рiвень безробiгтя, який на 1.01.16 склав 9,1%. Навантаження зареестрованих безробiтних на 10 вiльних робочих мюць в цiлому по Украiнi зросло з 92 оаб у 2015 рощ до 95 оаб у 2016 рощ.
Коефщент пенсшного навантаження, який визначаеться як вiдношення людей старше 64 роюв до чисельност працездатного населення у вiцi вщ 15 до 65 роюв становить 21,8%.
На показник умов i якост життя населення в першу чергу впливае його економiчне благополуччя. Розглянемо деяю показники, що характеризують доходи населення.
За 6 рокiв номшальна зарплата в нацiональнiй валют збшьшилася в 2,2 рази, а доларах США знизилася в 1,5 рази. Це пов'язано з обвалом гривш по вщношенню до долара США за 2014-2015 рр. в 3 рази. Обвал
гривш спровокував зниження мЫмально' зарплати за 2 роки з 152,4 до 77,2 дол. або в 2 рази. Бажання населення вшхати з Украши на постшне мюце проживання або в пошуках роботи викликано i бшьш високим рiвнем заробiтноi плати, який в розвинених европейських кранах в 20 i бiльше разiв перевищуе Украши. Навпъ в кранах Схщно' Свропи, як1 нещодавно вступили або бажаючих вступити в СС рiвень мiнiмальной зарплати в рази вище, нiж в Украiнi.
У 2015 рощ найвищий рiвень мiнiмальноi зароб^но' плати був зафiксований в таких крашах Свропейського Союзу як: Люксембург - 1923 евро, Нщерланди - 1502 евро, Бельпя - 1502 евро, Кмеччина - 1 473 евро, Франщя - 1 458 евро, Iрландiя - 1462 евро, Великобриташя - 1 379 евро, Словешя - 791 евро, 1спашя - 757, Мальта - 720 евро, Грец iя - 684 евро, Португалiя - 589 евро. На мЫмальную зарплату в Укра1'ш не проживеш.Тому включаеться т1ньовий сектор економ^, при якому, для зняття податкового преса, як1 працюють виплачуеться основна зарплата в розмiрi мЫмально', а реальну видають у конвертах. держава не отримуючи в повнш мiрi податк1в, не може створити нормальний Пенсiйний фонд. В результат! люди, пдно вiдпрацювали все життя, отримують жебрацьку пенсiю, на яку
прожити неможливо. Виникла економiка з перекрученою системою оплати пращ i пенсш.
У рейтингу за рiвнем життя Укра1'на займае 70-е мюце з 142 кра1'н свiту. За 2015 рж Укра'на опустилася на 7 пункпв i зайняла мюце мiж Колумбiею, Iндонезiею i Азербайджаном, Еквадором. Приблизно на такому ж рiвнi знаходиться Укра'на по рейтингу якосп життя населення.
Валовий внутршнш продукт (ВВП) е основним, найбшьш повним офiцiйним показником суспiльного добробуту. Вiн дае уявлення про загалом матерiальний добробут нац11, так як чим вище рiвень виробництва, тим вищий добробут кра1'ни. В результат! щлого ряду негативних економiчних i ф!ншнсових д!й ВВП Украг'ни за 2014-2016
роки знизився з 177,8 до 93,8 млрд. дол., майже в 2 рази.
Промислов1сть - найважливший сектор господарського комплексу Украши. Провщна роль промисловосп в економiцi Украши визначаеться, перш за все тим, що, забезпечуючи вс гшлуз! народного господарства знаряддями пращ та новими матерiалами, вона е найбшьш активним фактором науково-техшчного прогресу i пiдвищення конкурентоспроможносп
продукци. Украша завжди вважалася промислово розвиненою кра'ною, ва необхiднi ресурси для пщтримки високого р!вня промислового потенщалу у нш були, не вистачало грамотного управлшня цими ресурсами. Починаючи з 2012 р. бшьш^ь базових галузей добувно' i переробно' промисловосп, аж до початку 2016 року знижуються обсяги промислового виробництва на 10-15% щор!чно.
Особливо постраждали металурпя i машинобудування. Багато таю
високотехнолопчних галузей як
суднобудування, авiабудування практично припинили випуск профшьно' продукци. Викликае економiчну i еколопчну тривогу масова вирубка люу i експортування його без переробки в Свропу. Хоча бшьш^ь дерево-переробних пiдприемсгв Украши залишилися незавантаженими.
Починаючи з 2016 року темпи падшня обсяпв промислового виробництва сповшьнилися, намтилася невелика стабшзащя i навгть зростання. Однак з темпами зростання в 1 -2% неможливо оч1кувати якюних зрушень в промисловому виробницга Украши, пiдвищення конкурентоспроможносп його
продукци. 1нновацшний характер розвитку, вiрнiше вiдновлення промисловосп, що забезпечуе випуск конкурентоспроможно' продукци в Укра'ш, вже не можливий, це пояснюеться в бшьшш сво'й частит руйнуванням економiчних, науково-виробничих, транспортних i шших зв'язюв Украши з пострадянськими республiками. 1нновацшний шлях розвитку, як показав м1жнародний досвщ, неможливий без
коопераций Po3pi3HeHi осгрiвцi високих технологий, якi залишилися в YKpaÏHÏ i колись були складовою часгиною комплексних технологiй виробництва складноï продукцГï, перетворилися в пщприемсгва, що випускають непрофшьну, малорентабельну продукщю. Тому захгднг консультант усунувши Yкраïну, як погенщйного конкурента для кран GC в областг високих технологий, рекомендують 'й аграрний шлях розвитку.
Бшьш стгйко, нГж промисловгсть, в Yкраïнi працювало сшьське господарство. На жаль стшюше щодо загального падГння виробництва показникГв сшьське господарство не змогло компенсувати обвал промисловосп. Втративши ринки Свразшського економГчного союзу, украïнськi аграри в першГ роки ди зони вiльноï торпвш з Евросоюзом вже понесли серйознТ втрати. Це пiдтверджуe офiцiйна статистика по падшню обсяпв експорту, а також падшню вдексу сiльгоспвиробницгва в Укрш'ш.
Транспортна галузь - одна з гай^арших у свГтГ. Y ва часи була необхщтсть доставити продукщю вГд мГсця виробництва до мюця переробки i дал - до кшцевого споживача. Зараз транспортна галузь е однюю з найбшьш найважливших -без не'' не може о6Гйгися жодна ланка в економТчних процесах. Однак i транспорт зараз переживае не ншйкршщГ часи.
КризовГ явища в економiцi, обвальне зниження обсяпв промислового виробництва, сшьського господарства, скорочення роздрГ6ного товшроо6Ггу, зовтшньо'' торпвлт доходГв населення негативно позначилися на робот транспортно'' гшлузг вщбулося зменшення обсяпв як вантажних так i пасажирських перевезень. За роки перебудови 1990-2015 обсяг вантажних перевезень уама видами транспорту скорогився в 4,2 рази, в тому чисш зал1зничних - у 2,8, автомобшьних - в 4,6, тру6опровГдних - в 3,0, морських - у 17,7, рГчкових - в 22,0 i авiацiйних - в 2,0 рази.
Економ1чна криза вщбилася на платоспроможност населення, знизилася його транспортна рухливГсть, але в 6Гльш
дрiбних масштабах, тж темпи падiння вантажних перевезень. В цшому обсяги пасажирських перевезень транспортом загального користування за 25^чний перiод скоротилися в 1,8 рази, в тому чист на залзничному - в 1,7, автомобшьному (автобуси) - в 3,7, авiацiйному - в 2,5 рази. Морський i рiчковий транспорт, як зааб перевезень пасажирiв, практично перестав юнувати. У жоднiй краiнi свiту не скорочувалася транспортна мережа. В Укра'т ж крiм метрополiтенiв довжина шляяв сполучення скоротилася за всiма видами транспорту.
Украшська система трубопровiдного транспорту представлена нафто i нафт-продуктопроводним, газопровщним i амiакопроводним транспорт. Загальна довжина трубопровода становить 43 тис. км, 36 тис. км з яких займае газотранспортна система (ГТС). Потужшсть ГТС на входi 280 i на виходi 170 м3 на рш. Проектною потужиiстю для транзиту системи фактично використовуеться единий користувач -росiйський ВАТ «Газпром». У зв'язку з тим, що дана компатя зайнята в будiвницгвi декшькох стороннiх газотранспортних проекпв (дшчий «Пхвтчний попк» i планований «Пхвденний»), транзит палива через територiю Украши дещо знижуеться. Украшська газотранспортна система е щкавим об'ектом як для Роси, так i для Свропи. I з боку Свропи, i з боку Роси неодноразово висловлювалися пропозици про створення консорщуму з модертзаци та використання потужностей як в двосторонньому, так i тристоронньому формат! В даний час переговори про сораспоряжетя ГТС не ведуться. В цшому ж мiжиароднi експерти ощнюють варт1сть цього активу в $ 27-29 млрд. У разi продовження загострення полiтичноi i економ1чно' обстановки з Росiею в умовах хротчно' нестачi фiнансових ресурав украшська ГТС може перетворитися на металобрухт. Це в повнiй мiрi вiдноситься i до амiакопроводу.
Розглядаючи транспорт як один iз прюритетних напрямкiв розвитку економiки, не можна обiйти такий важливий напрям, як
транзит. Глобалiзацiя економiки, подальший подш працi зумовили необхiднiсть розвитку мережi мiжиародних транспортних коридорiв (МТК). Всього на земнш кулi близько 80 МТК, за якими здiйснюеться основна частина перевiзноi дiяльностi в свт. 1снуе две основнi умови залучення транзиту. З одного боку, сприятливе географiчне розташування держави, що робить 'х привабливою для мiжиародних перевезень; з шшого - наявнiсть транспортно' iнфраструктури. Обидвi цi умови прийнятт для Украши, яка на думку мiжнародних експерт1в володiе найвищим коефщентом транзитностi в Свропi.
Про цшнють транзитних перевезень для економши можна судити за вартiстю перевезення 1 т ваташв через Укра'ну, яка становить вщ 1 до 1,5 тисячi доларiв. Тiльки на початку 90-х роюв рiчнi надходження вщ транзитних перевезень в ВВП Украши становив 6 млрд. дол. Це для Украши досить вагома частина доходiв, але мiзерна в порiвняннi з розвиненими европейськими кра1'нами, яю намагаються максимально використовувати транзитнi переваги краши. Щорiчнi доходи вiд транзиту в Кмеччит, Францii коливаються в межах 35-40 млрд. дол. Навпъ така маленька кра'на, як Голландiя заробляе бiльше 20 млрд. дол. Доходи Латви вiд транспорту формують 25% ВВП. Укра1'на ж, маючи вищий в Свропi рейтинг по транспорту використовуе його неефективно.
Питання подальшого вдосконалення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi мають особливе значення для забезпечення iитеграцii укра'нсько' економiки в структурi свiтового економiчного простору, мiжнародного подiлу працi, прискорено' адаптац11 економiчних, правових та iнституцiйних структур Украши до мiжнародних стандарт1в. Динамiка зовтшньо' торгiвлi багато в чому вщображае змiни ВВП, загальноекономiчний стан краши.
Експорт та iмпорт кра1'ни починаючи з 1991 р по 2000 рр. знижувався вiдносно невисокими темпами, експорт в 1,45 раз i iмпорт в 1,7 рази. З 2000 р до 2012 р був вщзначений ^отний рiст товарообiгу. За 13
роюв експорт зрю в 4 рази, !мпорт - в 5,9 рази. Починаючи з 2013 року i до початку 2016 року розпочався новий етап спаду зовшшньо' торпвл! Експорт за 3 роки знизився в 1,8 рази i !мпорт - в 2,4 рази.
Одним з найважливших
макроекономiчних показниюв, що характеризують економiчну сшуащю кра'ни, е державний борг, його структура, а також його спiввiдношення з ВВП.
У кранах з твердою нацюнальною валютою вщсутш вщмшност в поняттях зовшшнього або внутршнього державного боргу. Для таких кра'н, як США або Великобриташя iснуе поняття нащональний борг.
В сукупшсть боргових зобов'язань держави включаеться також гарантований державний борг, що виникае в результат прийнятих на себе державою гарантш за зобов'язаннями третх оаб, або прийнят на себе державою зобов'язання трепх оаб.
Державний борг не враховуе зобов'язання шших кра'н перед державою-боржником, тобто сума державного боргу не включае взаеморозрахунки. Тому в держави-боржники входять таю високорозвинеш краши - як США (17,6 трлн. дол.), Япошя (9,9
трлн. дол.), Китай (3,9 трлн. дол.), Кмеччина (2,6 трлн . дол.) i т.д. На жаль, таку кра'ну як Украша, яка перебувае в постшнш полгтичнш та економчнш криз!, що мае нестабшьну економiку, не можна р!вняти за р!внем державного боргу на перераховаш краши. Украша за сво'м економчним станом е кра'ною, як1й отримання нових позик у м!жнародних фшансових !нститут!в стае вже складною проблемою. Нов! зовшшт борги Укра1'ни, як правило, йдуть на погашення старих борг1в ! в!дсотк1в за ними, на формування Пенс!йного фонду, на погашення борпв по зароб!тн!й плат та внутр!шн! потреби Укра'ни, але н! в якому раз! не на розвиток економ!ки. Цей шлях веде кра'ну в боргову яму, до розвалу економ!ки, втрати пол!тичного суверен!тету кра1'ни. Можна також вщзначити деяку законом!рн!сть, при яюй дотримуеться пропорц!йн!сть м!ж зростанням державного боргу, зростанням кап!тал!в в ол!гарх!чних с!м'ях Укра1'ни та зубожшням основного населення. Сума державного ! гарантованого державного боргу стае дедал! б!льше ! до 2016 року майже досягла р!чного обсягу ВВП Укра'ни. Динам!ка державного боргу Украши представлена в таблиц! 1.
Таблиця 1
Державний I гарантований державою борг Украгни з 2010 по 2016роки_
Загальний борг зовшшнш внутршнш Загальний борг зовшшнш внутршнш
млн. грн. млн. грн. млн. грн. млн. дол. США млн. дол. США млн. дол. США
на 01.01.2010 316884,6 211751,7 105132,9 39685,0 26518,7 13166,3
на 01.01.2011 432235,4 276745,6 155489,8 54289,3 34759,6 19529,7
на 01.01.2012 473121,6 299413,9 173707,7 59215,7 37474,5 21741,2
на 01.01.2013 515510,6 308999,8 206510,7 64495,3 38658,8 25836,4
на 01.01.2014 584114,1 300025,4 284088,7 73078,2 37536,0 35542,2
на 01.01.2015 1100564,0 611697,1 488866,9 69794,8 38792,2 31002,6
на 01.01.2016 1571765,6 1042305,1 529460,6 65488,4 43428,2 22060,2
на 01.0 5 .2016 1689781,9 1121903,8 567878,2 67090,7 44543,8 22546,9
Зростанню борпв сприяють низью, розвитку, безробптя, зб!льшення в!йськових нав!ть негативн! темпи економчного витрат.
За рекомендацiями МВФ
стввщношення держборгу до ВВП не повинно перевищувати 60%. Бiльший вщсоток пiдвищуе ризик краши увiйти в стан дефолту . При стан держборгу до ВВП 79,4% Украша знаходиться в зонi пiдвищеного ризику дефолту.
Становлення банювсько' системи незалежно' Украши як i всiеi економiки тривае бшьше 25 рокiв, i за цей час зггкнулося з низкою проблем, яю потребують невiдкладного вирiшення. Особливо гостро проблеми банювсько' системи проявилися в процесi реформування економiки протягом 2014-2016 роюв. В цьому перiодi загострилися проблеми загальноекономiчного характеру, пов'язаш з посиленням корупцшно' складово', передшом власносп i сфер впливу мiж олiгархiчними кланами, пiдпорядкуванням державних структур управлшням iитересами приватного капiталу.
Бшьш1сть експерт1в, аналiзуючи причини падiння нацюнально' економiки, перш за все, вказують на невдалу дiяльнiсть уряду. Однак роль банювсько' системи i й головного регулятора НБУ була не менше деструктивна. НБУ не виконав й головних функцiй - стабшзаци курсу надюнально' валюти, збереження цiновоi стабшьносп, антимонопольного регулювання банювсько' системи. По суп, бшьш1сть економ1чних проблем як в дзеркалi вiдбилися i на банювськш системi, яка при недолжах управлiння може перетворитися з могутнього стимулу економiчного розвитку в його гальмо. До найбiльш важливих проблем банювсько' систем и 2014-2016 роюв можна вiднести:
- необгрунтоване скорочення велико' кшькосп банюв;
- девальващя гривнi. За 2014-2016 роки стввщношення гривн до долара США збшьшилося бiльш нiж в 3 рази;
- подорожчання кредитних ресурсiв в Укрш'ш;
- зростання недовiри до банюв.
Огляд пiдсумкiв економiчного ого i
полiтичного iснування Украши в розрiзi основних макроекономiчних показниюв i
визначених секторiв економiчноi дiяльностi за перюд отримання незалежносп дозволив зробити загальний висновок про те, що Украша не змогла скористатися перевагами отримання суверенитету, надй основно' маси населення на краще життя не виправдалися. Особливо постраждала
економжа i соцiальнi умови життя за остант три пiслямайдановскi роки 2014-2016. Постараемося видiлити найбiльш вагомi причини негативного розвитку економжи. 1х можна роздшити на внутрiшнi i зовтшт, об'екгивнi i суб'екгивнi.
1 Скорочення i розрив господарських зв'язкiв з технолог1чно об'еднаними i економiчно рiвними партнерами.
2 Непiдготовленiсть державного менеджменту до управлшня в умовах сучасного цивiлiзованого ринку.
3 Посилення протирiч мiж державними i приватними штересами.
4 Непродумана, методолог1чно непiдготовлена замша державного управлшня економжою ринковим регулюванням.
5 Особливостi та невдачi приватизаци в Украiнi.
6 Вiдсутнiсть мети, стратеги i тактики у розвитку Украши.
7Дестабшзащя роботи банково' системи.
8 Несприятливий iнвестицiйний клiмат.
9 Нестабшьнють економiки, високий рiвень податк1в, непередбачувашсть внутрiшньоi i зовнiшньоi полiтики в поеднант з жахливою корупцiею, низьким рiвнем антимонопольного регулювання, узурпацiею економiчноi i полiтичноi влади зробили Укра'ну малопривабливою для iноземних iнвесторiв.
10 Вшськовий конфлiкт на Донбасi.
Безумовно, перерахований перелж
причин, як1 сприяли падiнню укра'нсько' економiки, можна продовжити. До них можна вiднести багато полггичних, органiзацiйно-господарських, правових, ускладнення кримiногенноi обстановки та шших причин. Багато з них тюно пов'язанi мiж собою, мають як одновекторну, так i рiзновекторну спрямованiсть впливу на
ефектившсть економ!ки. Тим не менш, не претендуючи на повне, всеосяжне розкриття теми, можна з високим ступенем в!рог1дност1 стверджувати, що зазначеш причини вельми суттево вплинули на поглиблення економ!чно' кризи Украши.
Становлення Украши як незалежно' держави можливе лише в умовах мирно' обстановки. Подальша ескалащя военних конфл!кт1в призведе до розколу Укра'ни як едино' суверенно' держави. Перш! ознаки розколу вже чгтко проявилися в Криму ! на сход! Укра'ни. Встановлення мирних вщносин ! виконання Мшських угод е необхщною умовою в самий найближчий час. Немае шчого дорожчого за життя людей. Ва шш! проблеми економ!чного ! полгтичного порядку можливо вир!шувати лише в умовах мирного юнування держав, територш ! груп населення.
За чверть столптя правлячш елт, керуючись !нтересами ! побажаннями населення, пора визначитися з полттико-економ!чною спрямовашстю розвитку Укра'ни, сформулювати головну
мету соц!ально-економ1чного розвитку ! всю подальшу полгтику пщпорядкувати реал1заци ще' мети.
Визначившись з головною метою, розробити генеральну стратепю пщвищення нацюнально' конкурентоспроможносп, полшшення якосп життя укра'нщв через реал!зацш економ!чних, правових, валютно-фшансових, фюкальних та шших реформ, спрямованих на досягнення високих темтв економ!чного зростання, системну модершзацш економжи, макроеконом!чну стабшьтсть, ращонал!защю мехашзму самооргашзаци ринково' економжи з принципами державного управлшня.
Створення базових передумов збереження та розвитку людського ! сощального катталу, забезпечення стабшьност1 ! якосп життя можливо лише при яюсно новому тдход! до економ1чного зростання держави. При розробщ генерально' стратеги необидно видалити прюритетш, взаемопов'язаш в просторовому ! часовому аспект! програми реал1заци поставлених цшей
з обов'язковим призначенням вщповщальних за 'х виконання.
Експертами пщраховано, що для того, щоб Украша протягом 10-15 роюв могла зр!внятися за яюсним показником р!вня життя - ВВП на душу населення - з кранами Схгдно' Свропи, 'й необхщне щор!чне зростання ВВП мЫмум в 7%. Кращий же показник зростання ВВП Укра'ни за останш 3 роки - 1,5%. Якщо не змшити систему державного менеджменту в Укра'ш, не залишаеться жодних шанав наздогнати не тшьки провщш крани Свропи, а й краши колишнього сощал1стичного табору, а також багато пострадянських республж. Тшьки система державного менеджменту, перемшши корупцш, зможе створити умови для ефективного зростання економжи.
Вщ сировинно' модел! економши необхщний перехщ до високотехнолопчного розвитку, до виробництва
конкурентоспроможно' продукц!' з високою доданою варпстю. Стратегия економ!чного розвитку повинна бути спрямована на стимулювання пщприемництва, залучення iнвесгицiй, !мпортозам!щення, розвиток зовшшньо' торпвлт випереджаюче зростання високотехнолопчних, експортоор!ентованих галузей.
У Укра'ни, як суверенно' держави, не дивлячись на вс сво'' ресурсы переваги, при нишшнш систем! державного управлшня економжою з'явилася перспектива в кращому випадку стати постшно наздоганяючою кра'ною, або в пршому випадку -перетворитися на сировинний придаток розвинених кран СС. Розвивати економ!ку на баз! старо' технолог!' неможливо ! безперспективно, та й не вистачить ресурав. Потр!бно вщмовитися вщ фшансування бшьшосп збиткових, безперспективних тдприемств, зосередивши увагу на точкових, високотехнолопчних виробництвах, яких бшьш шж достатньо д!сталося Укра'ш в спадок у вигляд численних тдприемств ! об'еднань обслуговуючих ВПК, в суднобудуванш, ав!а-! ракетобудуванш, радюелектрошщ,
машинобудуванш з його численними
пiдгалузями, особливо такими, як тракторобудування i танкобудування, транспортне машинобудування та iнших галузях, на пщприемсгвах яких в Украiнi виготовлялося конкурентоспроможна
продукщя. Мае сенс продовжити розвиток галузей металургшного комплексу i хiмiчноi промисловосп, так як необхiдна база для 'х розвитку на новiй, модертзованш основi в Украiнi е. Необхщно скласги обмежений перелiк прiоритетних галузей, пщприемсгв, розвиток яких в найкоротший час може забезпечити економiчне зростання держави.
Щоб уникнути долi постшно наздоганяючо' краши, що не пасти задтх науково-технiчного прогресу, необхiдно провести яюст перегворення в управлiннi iнновацiйною економжою, при якш стшке економiчне зростання мае супроводжуватися пiдвищенням якосп життя
населення. Позитивний досвiд провiдних кран вказуе на необхiднiсть i доцшьшсть переходу вiд галузево' до кооперативно' системи управлiння, посилення приватно-державних пiдходiв, при яких можливо об'еднати штереси i ресурси установчо роз'еднаних органiзацiй на найбiльш перспективних конкурентоспроможних
напрямах. Експортно-орiеитованi корпоративнi структури, побудоват на шновацшних технолопчних i органiзацiйних схемах управлшня дозволяють збiльшити масштабнiсть виробництва, розширити асортимент, пiдвищити яюсгь i конкурентоспроможтсть продукци.
Свропейсью союзники не компенсують Украiнi збиткiв вiд розриву кооперованих зв'язкiв з республ1ками пострадянського простору. Вони вщверто не зацiкавленi отримати Укра'ну в якосп додаткового конкурента, пропонують як альтернативу високих технологий розвиток сировинно' бази. Зрозумшо, що з такою сгратепею помтного економiчного зростання не доб'ешся, не кажучи вже про економiчний прорив, досягнення Укра1'ною лiдерства в европейськш спiвдружиостi.
Результатом всiх реформ, що проводяться в Украiнi пiд контролем
консультанпв i спостерiгачiв СС i США, стала масова деiндустрiалiзацiя, втрата високопродукгивних робочих мiсць, руйнування науково-виробничого та освiтнього комплексу, експортно-сировинна орiеитацiя економiки, зубож1ння населення ^ як наслiдок, соцiальна i духовна деградацiя суспiльства. Без налагодження
зруйнованих кооперованих технолог1чних зв'язкiв, що забезпечують
вiдродження зруйновано' економiки, Укрш'т не обiйтися. Якщо захiдним партнерам послуги Укра1'ни не потрiбнi, то слщ шукати нових економiчних партнерiв, або вiдновлювати стосунки зi
сгарими. Суспiльство не пробачить розвалу Украши, нацiональнi iитереси повиннi дотримуватися насамперед.
Вiдновлена на новш iнновацiйнiй основi промисловiсть стане базою для розвитку вах галузей економжи i, в першу чергу, сiльського господарсгва i транспорту. У сшьському господарствi необхiдно докорiнно змшити структуру аграрного сектора, на корисгь збiльшення частки виробництв, що займаються переробкою сiльськогосподарськоi сировини до рiвня к1нцевого
споживання. Переорiеитування аграрного сектора економжи не може бути досягнуто без ряду органiзацiйних заходв. Нх в якому разi не можна допустити прийнягтя закону про вшьний продаж сiльськогосподарських земель, який лобшють захiднi консультанти Х яких пщтримуеться багатьма вХтчизняними олХгархами. При скасувант мораторХю на продаж сшьськогосподарських земель Укра1'на може втратити один з основних, життево необхХдних нащональних ресурсХв. ВХтчизнянХ власники, пХдприемцХ не зможуть на вХльному земельному ринку перемогти багатих Хноземних
конкурент1в. Земля - це остання опора пщ ногами укра1'нського населення. До речХ, слХд зазначити, що в такш розвиненХй сХльськогосподарськ1й кра1'нХ як Канада 90% земель належить державХ, а в США - 50%. В основу оргатзаци сшьськогосподарського виробницгва цих та багатьох Хнших
кран лежать фермерськГ господарства, якГ Г виробляють бшьшу часгину продукци.
ДержавГ потрГбно лише створити законодавчу базу з оренди землГ збереження й родючосп, впорядкувати систему державних закутвель та оподаткування. У бшьшосп розвинених кран свГгу держави проводять в аграрному сектср
протекцюнютську полГгику, пщтримуючи аграрив дешевими кредитами, дотащями, низькими податками та шшими преференцГями.
У мГру штенсифжаци свГтових процесГв Гнгеграци та глобалГзацд у Укра'ни вГдкриваються широкГ можливосп отримання додаткових валютних доходГв за рахунок використання надзвичайно вдалого географГчного положення.
В Укра'т, з 11 сприятливим географГчним положенням, вже е, хоча Г зношена, але досить розвинена транспортна мережа, що об'еднуе рГзнГ види транспорту в напрямку головних транзитних
напрямкГв. Перевага викорисгання
транспортно' мережГ Укра'ни для мГжнародних перевезень бачиться в можливосп збшьшення обсяпв Г швидкосп продуктообмГну за рахунок оитимГзаци вГдсганей перевезень, зниження транспортних витрат. При сприятливих полГтичних рГшеннях в Укрш'т вГдкриваеться перспектива тшьки за рахунок залучення додаткових транзитних вантажГв збГльшити рГчний валютну виручку на 25-30 млрд дол.
Перебудова, реформування вое! економГки неможливГ без реформування банкГвського сектора. ОсновнГ напрямки реформування банкГвсько' та фшансово!' сисгеми зводяться до насгупного:
- комплексы заходи з вГдновлення довГри до банкГвсько' сисгеми, що в обов'язковому порядку мае включати ресгруктуризащю заборгованостГ перед клГенгами, що втратили кошти в збанкрутГлих банках, вГдновлення кредитних портфелГв банкГв, недопущення подальшого виведення з ринку банкГв за старою схемою, коли на права ктенпв тхто не звертае уваги ;
- комплексы заходи щодо полшшення ГнвесгицГйного клГмату, фактичний захисг ГнвесгорГв як закордонних, так Г внутрГшшх;
- спрощення податково'' системи, недопущення сплати податкГв наперед, що суперечить економГчнш сут1 оподаткування. ПодатковГ пГльги малому та середньому бГзнесу, зниження податкових ставок або повне скасування податкГв малозабезпеченим Г сгратепчним галузям, таким як 1Т-ГндусгрГя .
Висновки. За роки юнування Укра'ни як незалежно' держави не вдалося не т1льки досягти позитивних сощально-економГчних результатГв, а й майже вдвГчГ знизити основнГ макроекономГчнГ показники за обсягом виробництва Г якосп життя населення. Основна причина -
непщготовлетсть державного Г
пщприемницького менеджменту до нових умов господарювання.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АналГз соцГально-економГчних наслГдкГв членства Укра'ни в сот пГсля трьох роюв членства: очГкування Г реали [Текст] / I. Бураковський, В. Мовчан; ш-т екон. дослГдж. та полГт. консульт. - К.: 1ЕДПК, 2011. - 58 с.
2. Бшорус О. Г. ЕкономГчна система глобалГзму О. Г. БГлорус. - К КНЕУ. 2003 - 357 с.
3. Геець В. М. Прюритети нацюнального економГчного розвитку в контексп глобалГзацГоннГх вГклГкГв.- К .: нац. торг.-екон. ун-т, 2008. 389 с.
4. Геець В. М. Про едшсть Г протирГччя в розвитку суспшьства, держави та економГки. / В. М. Геець // Економка Укра'ни. - 2012. - №10 (603). -С. 4-23.
5. Дикань В. Л. I. Стратепчш Прюритети розвитку економГки Укра'ни в условиях Змши свГтовГх центрГв економГчно'' и ПолГтично'' власти / В. Л. Дикань //Вюник економГки транспорту и промюловосп. - 2013. - №41. - С. 11-16.
6. Офiцiйний сайт Мшютерства фiнансiв Укра'ни [ Електронний ресурс ]. -режим доступу: http // www. minfin . gov .ua /.
7. Офщшний сайт Мшютерства eK0H0Mi4H0r0 розвитку и торгiвлi Укра'ни [ Електронний ресурс ]. - режим доступу:httр // www . me . gov . ua /.
8. Офщшний сайт державно' служби статистики Укра'ни [ Електронний ресурс ]. - режим доступу: http // www .ukrstat. gov . ua /.
9. Сиденко В.Р. Глобалилизация и экономическое развитие. Т. 1 [Текст] / В.Р. Сиденко. - К.: Феткс, 2008. - 276 с.
10. Сощально-економ!чний стан Укра'ни : наслщки для народу та держави : нацюнальна доповщь [Текст] / заг. ред. В. М. Гей ця. - К.: НВЦ НБУВ, 2009. - 687 с.
11. Статистичний зб!рник Укра'на у цифрах 2015 - К., 2016. - 237 с.
УДК 338.27
МАКРОЕКОНОМ1ЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ I ПЛАНУВАННЯ ДОХОД1В БЮДЖЕТУ: СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д
Щербта В.В., асшрант (УДФСУ)
У статт1 розкрито особливост1 системного тдходу до макроеконом1чного прогнозування I планування як складовог формування доход1в бюджету. Досл1джено змгстовне наповнення термту «планування» та «прогнозування» як частини управлтського процесу. Проаналгзовано погляди вчених на 1нтеграц1ю прогнозування I планування, систематизовано стльш та в1дм1нн1 властивост1 прогнозування I планування. Складено модель управлшня формуванням доход1в бюджету Украгни.
Ключов1 слова: прогнозування, планування, макроеконом1чне планування / прогнозування, концепщя управлтня, формування доход1в бюджету.
МАКРОЭКОНОМИЧЕСКОЕ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ И ПЛАНИРОВАНИЯ ДОХОДОВ БЮДЖЕТА: СИСТЕМНЫЙ ПОДХОД
Щербина В.В., аспирант (УГФСУ)
В статье раскрыты особенности системного подхода к макроэкономическому прогнозированию и планированию как составляющей формирования доходов бюджета. Исследовано содержательное наполнение термина «планирование» и «прогнозирование» как части управленческого процесса. Проанализированы взгляды ученых на интеграцию прогнозирования и планирования, систематизированы общие и отличительные свойства прогнозирования и планирования. Составлена модель управления формированием доходов бюджета Украины.
Ключевые слова: прогнозирование, планирование, макроэкономическое планирование и прогнозирование, концепция управления, формирования доходов бюджета.
© Щербша ВВ.
Вкник економжи транспорту i промисловост № 58, 2017
