CC BY
14
2. Кагало О.О. Теоретичнi основи системно! ф^осозологп // Матерiали XI зЧзду УБТ (Xаркiв, 25-27 вересня 2001 р.). - Харюв, 2001. - С. 156-157.
3. Коротченко В.В. Фармаколопчш властивосп видiв роду Не11еЬоги Ь. // Проблеми вшськово! охорони здоров'я : зб. наук. праць Укра'шсько! вшськово-медично! академп. - К. : Укра'шська вiйськово-медична академгя, 2007. - Вип. 19. - С. 486-496.
4. Малиновський К.А., Царик Й.В. Проблема вивчення i охорони популяцш рiдкiсних видiв флори Украшських Карпат // Укра'шський ботанiчний журнал. - 1991. - 48. - № 3. - С. 13-21.
5. Стратепя популяцш рослин у природних i антропогенно змшених екосистемах Карпат / за ред. М. Голубця, Й. Царика. - Львiв : Свросвгг, 2001. - 160 с.
6. Работнов Т. А. Некоторые вопросы изучения ценотичных популяций // Бюл. МОИП Отд. Биология - 1969. - 74. - № 1. - С. 141-149.
7. Смирнова О.В., Заугольнова Л.Б., Горохова Н.А. и др. Критерии выделения возрастных состояний и особенности хода онтогенеза у растений различных биоморф // Ценопо-пуляции растений. - М. : Наука, 1976. - С. 14-43.
8. Смирнова О.В. Структура травяного покрова широколиственных лесов. - М. : Наука, 1987. - 205 с. _
УДК 330.101338.43.02 Доц. А.Р. Дуб, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академш
ШСТИТУЦШШ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ОРГАН1ЧНОГО АГРОВИРОБНИЦТВА В УКРАШ1: ДОСВ1Д ЗАРУБ1ЖНИХ KPAÏH
Розкрито стан виробництва еколопчно чисто'1 сшьськогосподарсько'1 продукцп в свт. Проаналiзовано нормативно-правову базу та основш напрями дiяльностi сер-тифшацшних та консультацiйних iнститутiв в европейських державах. На основi вивчення св^ового досвiду запропоновано шляхи формування шституцшно'1 бази розвитку органiчного сiльського господарства в Укрш'ш.
Ключов1 слова: еколопчно чиста продукщя, правове регулювання оргашчного агровиробництво, фермерськi господарства, сертифiкацiя.
Assoc. prof. A.R. Dub - Lviv State Academy of Finance
Institution pre-conditions of development of organic agrarian production in Ukraine: experience of foreign countries
In the article the state of production ecologically of clean agricultural product is exposed in the world. A normatively legal base and basic directions of activity of institutes of certifications and consultative is analysed in the European states. On the basis of study of world experience the ways of forming of institution base of development of organic agriculture are offered in Ukraine.
Keywords: ecologically clean products, legal adjusting of organic agrarian production, economies of farmers, certification.
З початку 90-х роюв минулого сташття за кордоном нагально постали питания, пов'язаш з оргашчним ведениям сшьського господарства. Пщгрун-тям стало зростання попиту на еколопчно чисту харчову продукщю, спричи-нене турботою людей про стан свого здоров'я в умовах негативного впливу промислових шдприемств на навколишне природне середовище.
Фермерськ господарства, провадячи свою д1яльшсть на засадах оргашчного виробництва, отримують ютотт конкуренты переваги, нашстотш-шими серед яких е висока яюсть вирощено1 продукцп, державне сприяння виробництву, можливють виходу на зовшшш ринки збуту тощо.
Процес запровадження принцишв оргашчного сшьськогосподарсько-го виробництва в практику господарювання в Укра!ш вщбуваеться надзви-чайно повiльно. За тдрахунками ж фахiвцiв частка потенцшних споживачiв екологiчно чисто! продукци харчування в нашш кра!ш нинi становить близь-ко 5 % всього населення. До того ж, не слщ забувати i про можливють виходу вiтчизняних агровиробникiв тако! продукци на мiжнародний ринок, особливо, якщо зважити на те, що Укра!на - аграрна держава, яка е членом св^ово! оргашзаци торпвль
Актуальнiсть теми зумовлена необхiднiстю вивчення шоземного досвiду переходу на засади ведення оргашчного агровиробництва для здшснення посту-пових виважених та обгрунтованих кроюв у цьому напрямi в Укра!ш, а також для уникнення труднощiв i помилок, через як пройшли iноземнi держави.
У вггчизнянш та зарубiжнiй лiтературi, публiкацiях у мережi 1нтернет нинi придiляють багато уваги питанням оргашчного агровиробництва. Серед укра!нських вчених цю проблему висвплюють у сво!х працях В. Власов, I. Дь дич, С. 1лляшенко, Л. Мельник, О. Прокопенко, О. Тлетов, В. Шлапак, О. Шуб-равська та iншi. Серед зарубiжних науковцiв пошуком вирiшення питань виробництва еколопчно чисто! продукцi! займаються Р. Алексахiн, А. Голубев, Г. Добиш, Л. Ернандес, А. Жученко, А. Чекерес, В. Черников та шш!
Метою цього дослщження е висвгглення сучасного стану та перспектив формування шституцшного шдгрунтя оргашчного агровиробництва на основi аналiзу зарубiжного досвiду розвитку, становлення та функцюнування органiчного сiльського господарства.
Сьогоднi у свт простежуеться тенденцiя до постшного зростання земельно! площi шд органiчним сiльським господарством, особливо це сто-суеться кра!н Свропи. Так, за останш три роки у Польшд загальна площа, що використовуеться для вирощування еколопчно чисто! продукци, збшьшилася удвiчi, у Литвi та Словаччиш - на 75 %, у Португали - на 34 % [9].
Загалом у 2007 р. у свт тд оргашчним сiльським господарством пе-ребувало 26 млн га, з них 6,9 млн га (2 % вЫх сшьськогосподарських упдь планети) - у Сврош. При цьому найбiльшi площд сертифiкованих угiдь були у США (400 тис. га), Аргентиш (300 тис. га) та Ггали (120 тис. га). За часткою оргашчних угiдь у загальнiй плошi сшьськогосподарських земель кра!ни найбiльшими е Лiхтенштейн (26 %), Австрiя (13 %) та Швейцарiя (11 %) [9]. Загалом у свт понад 558 тис. ферм у 108 кра!нах господарюють на засадах оргашчного землеробства [8, с. 56].
Щорiчний прирют еколопчно чистих продукпв на свгговому ринку становить 25 % [5]. Сьогодш частка органiчно! продукцi! на свгговому ринку продуктiв харчування становить 2 %, а на ринку в межах Евросоюзу - 15 %. При цьому найбшьший попит на таку продукщю простежуеться у Шмеччиш, Ггали та Францi!. А Швейцарiя посiдае перше мiсце в Сврош за споживанням еколопчно чисто! продукци на душу населення [6]. За прогнозами експер^в, у 2010 р. обсяги свггового ринку еколопчно чистих продукпв харчування мо-жуть сягнути 61-94 млрд доларiв США, а у 2020 р. - становити 200-250 млрд доларiв США [8, с. 56].
Наведенi вище факти свдаать про постiйне зростання потужностей оргашчного агровиробництва у свт. Не повинна стати винятком i Украша. Тим паче, що в нашш державi наявш ресурси для переходу на оргашчне ве-дення сшьського господарства. Варто згадати хоча б те, що Украша мае знач-ний потенщал родючих чорноземiв, яким немае аналогiв у свт.
Зважаючи на проевропейську орiентацiю Украши, доречно розглянути та проаналiзувати шституцшш засади розвитку органiчного сiльського господарства саме в Сврош.
Правовою основою розвитку i функцюнування оргашчного виробниц-тва в Сврош е низка постанов, прийнятих Радою Свропи: Постанова Ради (СЕС) №209/91 24.06.91 про оргашчне виробництво аграрно! продукци та по-силання на аграрш продукти та продукти харчування; Постанова (СЕС) №1804/1999 вщ 19.07.99, яка мютить посилання на продукцiю тваринницького походження; Постанова (СК) №94/92, яка визначае правила iмпорту продукци оргашчного агровиробництва з трета краïн, чш критерiï виробництва та система контролю були визнаш СС [3]. Ц документи визначають правила вирощу-вання продукцiï рослинництва, утримання основних видiв худоби (коней, ко-рiв, овець, домашньоï птицi), виготовлення харчовоï продукцiï, встановлення вимоги щодо здшснення шспекцш, регламентують порядок маркування еколопчно чисто!" продукцiï, а також режим iмпорту продукцiï з трета краш.
Наведенi вище вимоги поширюються на всi краши-члени СС. Проте кожна держава мае право встановлювати внутршш правила оргашчного виробництва, як не можуть бути менш суворими, ашж передбаченi постановами СС. Так, Швещя, Литва, Латвiя Данiя, Францiя та iншi европейськ держа-ви розробили сво1' власш системи нацiонального контролю та нащональний логотип еколопчно чисто1' продукцiï. Цжавим прикладом е Францiя, яка дета-лiзувала та пiдвищила вимоги щодо ведення оргашчного агровиробництва (особливо у тваринницькому напрям^ для нацюнальних виробниюв та iмпор-терiв цiеï продукци. У Франци розроблено товарний знак АВ, який гарантуе, що продукщя на 95 % складаеться iз речовин, отриманих внаслiдок оргашч-ного виробництва (нижня межа становить 70 %) [3].
В украшськш нормативно-правовш базi вiдсутнi акти, якi чпко регламентують виробництво екологiчно чисто1' продукцiï. Нинi розроблено лише проект закону "Про оргашчне виробництво". Але положення вказаного законопроекту потребують конкретизаци та узгодження iз загальноприйнятими нормами в Свропейському союзi. В шшому випадку вихiд нацiональних то-варовиробникiв на мiжнародний ринок буде ускладнений.
Проаналiзувавши зарубiжне законодавство, вважаемо за доцшьне прийняти не лише закон "Про оргашчне виробництво", а одночасно розроби-ти на основi свггового досвiду та з врахуванням вггчизняних особливостей функцiонування сiльського господарства низку нормативно-правових ак^в, якi визначатимуть та конкретизуватимуть правила ведення оргашчного рос-линництва i тваринництва; структуру та повноваження контролюючих та сер-тифжацшних установ тощо. У сферi рослинництва, наприклад, варто законо-давчо закрiпити в сiвообiгу чергування бобових культур, бактери яких нагро-
маджують азот, та шших сшьськогосподарських культур, як споживають його для мшерального харчування; здшснення селекцп рослин, як добре пристосовуються до умов певного регюну та шдтримують баланс сшьсько-господарських шюдниюв; систематичне внесення в грунт потр1бно! кшькост гною та, в раз1 потреби, деяких прничих порщ для тдвищення родючост грунлв, як це здшснюеться в 1спанп [7]. Окр1м того, правов1 акти повинш регламентувати умови надання матер1ально-ф1нансово! та шформацшно-до-радчо! шдтримки в перюд переходу агровиробниюв на засади оргашчного ве-дення рослинництва.
Основним виробником тваринницько! продукцп ниш в Укра!ш е особист селянськ господарства. Зважаючи на це, доречно передбачити у законо-давсга багатопланове державне сприяння формуванню невеликих ферм, як дотримуватимуться встановлених в Свросоюз1 вимог до виробництва продукцп тваринництва. Прюритетними напрямами тако! шдтримки мають стати: видшення кошт1в для буд1вництва та обладнання примщень для утримання тварин, закушвлю молодняка худоби, експертизи кормового матер1алу тощо.
Для пришвидшення розвитку оргашчного сшьського господарства в Укра!ш потр1бно законодавчо закршити протекцюшстсью заходи: шдвищити мито на ввезення х1м1чних добрив; запровадити премдавання за зменшення використання х1м1чних та мшеральних добрив; видшити кошти на розвиток оргашзованих ринюв оргашчно! продукцп тощо.
Важливим моментом у процес розвитку i становлення оргашчного сшьського господарства в Укра!ш повинна стати участь фермер1в у розроб-ленш програм та шдготовщ змш до нормативно-правових акпв, яю регла-ментуватимуть виробництво еколопчно чисто! продукцп. Така практика широко використовуеться в державах Свропейського союзу, i це природно, ос-кшьки фермерськ господарства - безпосередш виробники - у сшвпращ з до-радчими органами, можуть поеднати практику з науковими досягненнями, i на цш основ! внести конструктивш пропозицп щодо коригування заход1в державно! шдтримки та регулювання ще! сфери.
Одночасно з формуванням законодавчого шдгрунтя розвитку оргашчного агровиробництва виникае потреба у створенш шститут1в, як здшснюва-тимуть регулювання 1 контроль у сфер1 оргашчного сшьського господарства. Ключове мюце повинно вщводитись сертифжацшним та консультацшно-до-радчим оргашзащям.
Система сертифжацшних шститу^в в СС е державно-приватною. Суть !! зводиться до такого: державш органи здшснюють акредитащю при-ватних сертифжацшних установ та нагляд за !х д!яльн!стю, останш ж контро-люють операторхв, залучених до оргашчного виробництва, та здшснюють сертифжащю !хньо! продукцп вщповщно до законодавства Свропейського союзу [1]. Провщною оргашзащею, яка формуе базовх мхжнароднх стандарти оргашзацп виробництва i перероблення, а також акредитуе сертифжацшш установи, е М!жнародна федеращя оргашчного сшьського господарства (ШО-АМ). Стандарти, розроблеш щею оргашзащею, сприяють досягненню узго-дженоси нацюнального законодавства у цш сфер!, усувають перешкоди, пов'язаш з експортом^мпортом еколопчно чисто продукцп.
Нинi в Укра!ш дiють кiлька установ, яю здiйснюють експертизу i серти-фшащю еколопчно! чистоти продукци: "Control Union Ukraine" - представниц-тво голландсько! компани (здшснюе сeртифiкацiю згiднo з вимогами Regulation (EEC) N° 2092/91); "Оргашк стандарт" - БЮЛан; Центр еколопчно! безпеки спoживачiв "ЕКОСТАНДАРТ" - сертифшащя згiднo 3i стандартами "ЕКОС-ТАНДАРТ", а також сeртифiкацiйний орган, який дiе у структурi Всеукра!нсь-ко! громадсько! oрганiзацi! "Жива природа" (сертифжащя вiдпoвiднo до стандарта IFOAM) [4]. Цi установи сертиф^вали 69 вiтчизняних шдприемств, яю вели oрганiчнe землеробство на илошд близько 240 тис. га. [8, с. 59].
Необхщшсть формування впчизняно! системи сeртифiкацiйних шсти-туцiй ниш зумовлена високою вартiстю послуг представництв шоземних ор-ганiв сeртифiкацi!, що, за вщсутност державно! пiдтримки укра!нських агро-вирoбникiв, призводить до зростання !х витрат та скорочення експортних можливостей. Для повноцшного функцioнування сертифжацшних iнститутiв в Укра!нi вважаемо за доцшьне законодавчо закрiпити змiшану (державно-приватну) систему oрганiзацi! сeртифiкацi!. Це, з одного боку, вимагатиме жорсткого контролю за дiяльнiстю приватних оргашв сертифжаци, проте з другого, - дасть змогу уникнути державного мoнoпoлiзму та бюрократи.
Важливим для Укра!ни повинен стати зарубiжний дoсвiд функцюнування шститупв дорадництва, основною метою яких е сприяння швидкому i без-бoлiснoму переходу вирoбникiв на засади оргашчного агровиробництва шляхом надання шформацп фермерам, оргашзацй та проведення !х навчання, тре-ншпв тощо. Показовим тут е досвщ дiяльнoстi кoнсультацiйнo-дoрадчих орга-нiзацiй Швецй, якi розробляють i проводять безкоштовш навчальнi програми для фeрмeрiв та радниюв на базi кiлькoх пшотних ферм у кожному рeгioнi. При цьому фермери, яю проходять навчання, отримують грошову кoмпeнсацiю.
Варто зупинитись i на дoсвiдi функцioнування служб контролю за ви-робництвом еколопчно чисто! продукци в Норвегп, яю надають також i кон-сультацшш послуги. Так, норвезький фермер, який займаеться тваринниц-твом один раз на рж, подае в цю службу план внесення добрив i раз на п'ять рoкiв пробу зeмлi на аналiз. У разi потреби фахiвцi служби контролю розробляють рацюни годування тварин на oснoвi кoрмiв, що е у фермера в наявнос-т [2, с. 42].
У Чехи оргашзацй, яю займаються шдтримкою eкoлoгiчнoгo земле-робства, oкрiм надання кoнсультацiй та допомоги фермерам, багато уваги придшяють ознайомленню дней з проблемами екологи, формуючи таким чином еколопчну свщомють у нових пoкoлiнь [7].
Отже, для ефективного розвитку оргашчного сшьського господарства в Укра!ш пoтрiбнo закласти його iнституцiйнe шдгрунтя. Насамперед, це роз-роблення i прийняття нормативно-правових акта, якi мiститимуть норми не менш сувор^ нiж передбачеш Директивами Свросоюзу. У вiтчизнянoму зако-нoдавствi також повинна бути передбачена державна шдтримка для агрови-робниюв, якi переходитимуть на засади виробництва еколопчно чисто! продукци (хоча б на перюд переходу). Наступним кроком мае стати формування шститута, яю консультуватимуть i контролюватимуть дiяльнiсть суб,ектiв
виробництва еколопчно чисто! продукцп на Bcix стадiях виробничого проце-су. При цьому вважаемо за доцiльне створити дворiвневу (державно-приват-ну) систему сертифiкацi!, а функцп консультацiйно-дорадчих органiзацiй максимально розширити: вiд сприяння формуванню бережливого ставлення школярiв до навколишнього природного середовища, до навчання агровироб-никiв основам ведення оргашчного сшьського господарства шляхом впрова-дження св^ового досвiду та прогресивних досягнень науки.
Лгтература
1. Вовк В. Сертифшащя оргашчного сшьського господарства в Укра!ш: сучасний стан, перспективи, стратегия на майбутне. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.lol.org.ua/ ukr/vegetables/showart.php? id=15634.
2. Добыш Г., Гранде С. Норвежские заметки // Белорусское сельское хазяйство. - 2003. - № 9. - С. 40-42.
3. Досвщ ведення оргашчного виробництва в Свропейському союзк Модел1 розвитку в Украшг [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.msnagro.gov.ua/page/?3004.
4. Еколопчна сертифжащя продукц1Т/. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ecolabel.org.ua/index.php?id=l93.
5. Оргашчш продукти на св1товому ринку. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.harchovyk.com/info.php?x=story&i=96&p=20&c=126&lang=u
6. Популяршсть орган1чних продуктов на св1товому споживчому ринку. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.dialogs.org.ua/print.php?part=issue&m_id=13708.
7. Стратепя розвитку та еколопзаци сшьського господарства в Сврош. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ecohelp.com.ua.
8. Шубравська О. Ринок оргашчно! продукцп та перспективи його розвитку в Укра!ш // Економка Укра!ни. - 2008. - № 1. - С. 53-61.
9. BioFach 2007 популяризуе оргашчне виробництво. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.harchovyk. com/info.php?x=story&i=247&p=21&c= 123&lang=ua
УДК 630*23,231 Ст. наук. ствроб. Ю.Д. Кацуляк, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк M. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
КУЛЬТУРИ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО З УЧАСТЮ АБОРИГЕННИХ ТА 1НТРОДУКОВАНИХ ШВИДКОРОСЛИХ Л1СОВИХ ПОР1Д
У ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено результати дослщжень люових культур дуба звичайного з участю аборигенних та штродукованих швидкорослих порщ у Передкарпатп. При культиву-ванш у дубових типах люу модрини европейсько!, ялини звичайно!, ясена звичайного та штродуцента псевдоцуги Мензиса необхщно врахувати еколого-бюлопчш i ль с1внич1 показники конкурентоспроможносп дуба звичайного.
Ключов1 слова: лiсовi культури дуба, аборигеннi породи, штродуцент, про-дуктивнiсть, ефективнiсть, схеми змшування.
Senior research officer Yu.D. Katsulyak - UMFRI named after P.S. Pasternak, Ivano-Frankivs'k
Рк^аШш of oak common participation aborigines that introducent
duickness forest vegetation species of the Рrecarpathia Region
Bring forward consequence investigation Quercus robur L. plantations with partaking aborigines that introducent quickness forest vegetation species of the Precarpathia. Region In the time of to cultivate in of oak fores types Larix decidua Mill., Picea abies
