CC BY
22
УДК338.4.01:338.439.6 (477) Доц. А.Р. Дуб, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академш
ДОЦЫЬШСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЕРЖАВНОГО СПРИЯННЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО ЧИСТО1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО1 ПРОДУКЦП В УКРА1Н1
Розкрито причини незадовiльного наповнення вiтчизняного ринку екологiчно чистою сiльськогосподарською продукщею. Автор акцентуе увагу на необхщносп пропагування екологiчно чисто! продукцп, впровадженш змiн iнституцiйного характеру, поеднанш досягнень науки та практики для тдвищення обсягiв вирощування продукцп на засадах оргашчного виробництва.
Ключов1 слова: еколопчно чиста продукцiя, органiчне виробництво, земельш ресурси, фермерськi господарства, сертифкащя.
Assoc. prof. A.R. Dub - Lviv State Academy of Finance
Expedience and prospects of state assistance of production ecologically of clean agricultural product is in Ukraine
In the article reasons of the unsatisfactory filling of domestic market open up ecologically by a clean agricultural product. An author is accent attention on the necessity of propaganda ecologically of clean products, introduction of changes of institution character, combination of achieving science and practice for the increase of volumes of growing of products on principles of organic production.
Keywords: ecologically clean products, organic production, landed resources, economies of farmers, certification.
Шшдлив1 наслщки Чорнобильсько! катастрофи, надм1рш викиди в атмосферу вщпрацьованих газ1в, забруднення навколишнього природного сере-довища промисловими тдприемствами - це далеко не повний перелж причин, як змушують людей р1зного вжу задуматись над станом свого здоров'я та можливими шляхами його покращення. Сьогодш значна частина людей хоче не просто задовольняти ф1зюлопчш потреби в та вод1, а споживати еколопчно чисту продукщю, яка шдтримуватиме !хню життед1яльшсть та не чинитиме негативного впливу на стан здоров'я.
Актуальшсть теми зумовлена тим, що саме сшьське господарство е т1ею базовою ланкою, яка забезпечуе продовольчу безпеку краши. Вщ якост сшьськогосподарсько! продукцп залежить сучасний та майбутнш стан здоров'я наци.
Питанням оргашчного виробництва та еколопчно чисто! продукцп ниш придтяеться багато уваги у вггчизнянш та заруб1жнш лггератур1, публшащях в мереж 1нтернет. Серед украшських вчених цю проблему пщймають у сво!х пра-цях В. Власов, I. Дщич, С. 1лляшенко, Л. Мельник, О. Прокопенко, О. Тлетов, В. Шлапак та шш1. Серед шоземних науковщв пошуком виршення питань виго-товлення еколопчно чисто! продукцп займаються Р. Алексахш, А. Голубев, Г. Добиш, Л. Ернандес, А. Жученко, А. Чекерес, В. Черников та шш1.
Метою нашого дослщження е розкриття причин незадовшьного стану виготовлення еколопчно чисто! продукцп в Украш1 та розроблення заход1в, як б спонукали вггчизняних агровиробниюв до п вирощування.
У сучасному сшьському господарствi Украши домiнують особист се-лянськi господарства, частка яких у виробнищв валово! продукцп рослин-ництва становить близько 50 % (за деякими видами (картопля, овоч^ фрук-ти) - сягае 85-95 %о), а продукцп тваринництва - вщ 50 % до 80 %о. За кордоном основними виробниками сшьськогосподарсько! продукцп е фермерськ господарства, якi пiдлягають обов,язковiй державнш реестрацп, облiку та контролю, на вщмшу вiд вiтчизняних селянських господарств. Сучасним же украшським фермерам належить незначна частка у виробництвi валово! сшьськогосподарсько! продукцп (близько 7 % продукцп рослинництва та менше 1 % - тваринництва).
Продукщя, отримана в особистих селянських господарствах, реаль зуеться на мюьких та примюьких ринках, а подекуди - й на стихшно оргаш-зованих базарах. Тому виявити И яюсть та еколопчшсть дуже складно. Не секрет також, що часто в селянських господарствах окремо вирощуеться продукщя для власного споживання та для продажу.
Ниш в Укршт чи не найголовшшим гальмiвним чинником розвитку оргашчного виробництва та вирощування еколопчно чисто! сшьськогоспо-дарсько! продукцп е стан земельних ресурЫв. За чаЫв колгоспно-радгоспно1 системи, а згодом колективних сшьськогосподарських пiдприемств, земля не мала справжнього хазяша, який би дбав не лише про отримання високих при-буткiв, але й про запоб^ання перевиснажуванню грунлв. Як наслщок, пору-шення правил агротехнiки, використання важких сшьськогосподарських машин, непродумана мелюращя, перевипас худоби, перехiмiзацiя та iншi чин-ники спричинилися до втрати за останнi 25 роюв майже 500 тис. га сшьськогосподарських упдь та зниження вмюту гумусу у грунт на 9 %. О^м цього, не варто забувати i про природнi чинники: водна ерозiя завдае шкоди 29 % орних земель; пиловi бурi на пiвднi Украши уражають 10 млн га сшьськогосподарських земель [1].
Значно1 шкоди грунтам, а також людям, як споживають вирощену на них продукцiю, завдае використання добрив (особливо азотних) та засобiв боротьби iз шкiдниками на хiмiчнiй основi. Доведено, що рослини засвоюють лише до 40 % поживних речовин, яю мiстяться у мшеральних добривах, реш-та потрапляе в грунт та воду, завдаючи шкоди екосистемь Застосування ж хь мiчних засобiв захисту рослин вiд шюдниюв (хлорорганiчнi та фосфорорга-нiчнi пестициди), а також засобiв пришвидшення розвитку тварин та росту рослин (гормони, стимулятори та шпбггори розвитку, кормовi дрiжджi) на-самперед становлять загрозу здоров'ю людини, оскiльки шкiдники рослин-ницько! продукцп досить швидко до них пристосовуються i з часом переста-ють реагувати [1].
На жаль, часто вггчизняш агровиробники не усвщомлюють, яко! шкоди завдають земельним ресурсам, а вiдтак людиш, нерацiонально застосову-ючи мiнеральнi та хiмiчнi добрива, або, дбаючи лише про власну вигоду та надприбутки, нехтують шкодою, завданою екологй.
Слщ зважати i на те, що ниш за кордоном широко застосовують гене-тично модифшоваш сорти со!, кукурудзи, рiпаку, картоплi, а також трансгенш
помщори, гарбузи, буряки та iншi овочi [6]. Звичайно, щ продукти стiйкiшi до гербiцидiв, шкiдникiв, швидше ростуть, а вщтак дають вищi прибутки, але який вплив на органiзм людини вони мають за умови !х постiйного споживання ще не дослщжено. Отже, для виробника вирощувати генетично модифжовану продукщю дешевше i прибутковше, для пересiчного ж споживача вона i де-шевша, i гарна з вигляду, але може мати несприятливий вплив на його здоров'я.
О^м названих вище причин незадовшьного наповнення вггчизняно-го продовольчого ринку еколопчно чистою продукщею, слщ вказати також на недостатню державну шдтримку потенцiйних агровиробникiв тако! продукцп; вiдсутнiсть консультацiйних та дорадчих оргашзацш, якi б спецiалiзу-вались на оргашчному сiльському господарствi; низький рiвень освiти влас-никiв селянських господарств (менше нiж 50 % мають повну середню освiту), вiдсутнiсть в них знань, необхщних для заняття органiчним сiльським госпо-дарством; малий обсяг шформацп щодо оргашзацп та ведення оргашчного сшьськогосподарського виробництва в ринковш економiцi та незадовiльний рiвень 11 доведення до власникiв селянських та фермерських господарств.
Свгговий досвщ показуе, що цiни на еколопчно чист продукти харчу -вання вишд, нiж цiни на аналогiчну продукщю, виготовлену за традицiйною технологiею, в середньому на 40-50 %. Проте практично у кожнш кра!ш е люди, як готовi платити бшьше за споживання екологiчно чисто! продукцп. Не виняток й Укра!на. Сощальш опитування показали, що в нашш державi е потенцiйнi покупцi таких товарiв. Здебiльшого - це люди вжом вiд 50 рокiв, яю посилено пiклуються про стан свого здоров'я, та молодь до 25 роюв, яка прагне здорового способу життя. Результати опитувань засвщчили, що еколопчно чиста продукщя матиме потенцшних покупщв, якщо цiна на не! не перевищуватиме на 40-50 % щну продукцн, виготовлено! за традицшною технологiею [6].
Сказане вище свщчить про доцiльнiсть та вирощування еколопчно чисто! рослинницько! та тваринницько! продукцi! в Укра!нi.
Виробниками еколопчно чисто! продукцп, на нашу думку, повинш стати розширеш селянськi [2, с. 413] та фермерсью господарства, оскшьки вони мобiльнiшi порiвняно з великими сшьськогосподарськими пiдприемст-вами, а також мотиващя до працi i вiдповiдальнiсть за свою дiяльнiсть в них вища, ашж в шших формах сiльськогосподарських пiдприемств.
Базисом розвитку тако! продукцi! повинна стати !! законодавча регла-ментацiя. Досi у вггчизняному законодавствi немае чiткого трактування по-няття мекологiчно чиста продукщя" чи "оргашчно вирощена продукцiям. За кордоном шд цими поняттями розумшть продукцiю, яка "вирощена без зас-тосування пестицидiв, штучно виготовлених мшеральних добрив; вирощена на Грунтi, вмют гумусу в якому збiльшено шляхом внесення оргашчних речо-вин; вирощена на груш!, вмiст мiнералiв в якому збшьшено шляхом внесення природних мшеральних добрив; не була оброблена консервантами, гормонами, антибютиками i т. ш." [6]. Вважаемо, що внесення поняття "екологiчно чиста продукщя" до законодавчо-нормативних аклв дасть поштовх до розвитку iнфраструктури, пов'язано! з !! виробництвом.
Важливим кроком до поширення оргашчного виробництва мае стати державна фшансова i дорадча тдтримка. Фiнансову пiдтримку з боку держа-ви ми вбачаемо в наданш допомоги селянським та фермерським господар-ствам у перiод !х переходу на виробництво екологiчно чисто! продукцi!. На-самперед, це надання пшьгових середньотермiнових (до 5 роюв) кредитiв на придбання насiнневого матерiалу та молодняка худоби, якi вщповщають ви-могам, встановленим для еколопчно чисто! продукцй; проведення безкош-товно! державно! експертизи грунтiв цих господарств на вмют у них оргашч-них на мiнеральних речовин, а також !х хiмiчну та радюлопчну чистоту; час-ткова державна компенсащя лiзингових платежiв за оренду сшьськогоспо-дарсько! технiки у першi 3 роки функцюнування вказаних господарств тощо.
Для того, щоб державнi кошти використовувались за цiльовим приз-наченням i дiйсно сприяли розвитку та поширенню еколопчно чисто! продукцй, селянсью господарства повинш рееструватися як суб'екти тд-приемницько! дiяльностi, скласти бiзнес-план розвитку господарства, а також займатися виготовленням зазначено! продукцi! з дотриманням уЫх вимог що-до !! вирощування не менше 10 роюв (у разi порушення встановлених вимог необхщно законодавчо передбачити застосування штрафних санкцш).
Одна з ключових ролей у виробництвi еколопчно чисто! продукцй выводиться дорадчим та консультацiйним органiзацiям. Метою !х взаемодi! з аг-ровиробниками е надання висококвалiфiковано! фахово! допомоги при виборi спецiалiзацi! господарства; надання маркетингових порад щодо каналiв про-сування та ринюв збуту продукцi!; консультування та надання шформацй про оргашзацй, якi здiйснюють перевiрку грунту та виготовлено! продукцi! на на-явшсть в них шкiдливих для здоров'я людини речовин; надання порад щодо захисту та шдвищення якостi грунлв тощо. В основi дiяльностi дорадчо-кон-сультацiйних органiзацiй повинен бути закладений принцип iндивiдуального пiдходу до кожного господарства, яке займаеться оргашчним виробництвом, враховуючи його природно-кшматичш умови, регюнальне розташування, близькiсть ринкiв збуту, квалiфiкацiю працiвникiв цих господарств тощо.
Розвиток виготовлення еколопчно чисто! продукцй неможливий без запровадження досягнень вггчизняно! науки та врахування шоземного досвь ду у цш сферi. Йдеться найперше про захист рослин вщ шюдниюв, використання бiологiчних препаратiв, яю не мiстять нiтратiв i пестицидiв; диферен-цiйований пiдхiд до всього комплексу ресурЫв (природних, технологiчних, людських), найбшьш придатних для певного регюну; теоретичне обгрунту-вання формування локальних агросистем на основi видово! та генетично! ди-версифiкацi! рослин у межах певного регюну, яю високопродуктивно функщ-онуватимуть та матимуть еколопчну стiйкiсть до зовнiшнього впливу нега-тивних чинникiв тощо.
Досягнення науки у сферi бiотехнологiй сьогоднi вже почали застосо-вувати в Укра!ш. Так, технологi! бiологiчного захисту рослин вже юлька ро-кiв використовують в Одесьюй областi. Нинi на основi бiолабораторiй там застосовують понад 20 видiв корисних мiкроорганiзмiв, замшено на 70-100 % використання хiмiчних препаратв бiологiчними тощо [5].
TicHa взaемодiя консультацшно-дорадчих органiзацiй з вiтчизняними та зaрубiжними нaуково-доcлiдними установами сприятиме швидшому роз-повсюдженню новггшх бiотехнологiй серед агровиробниюв.
Для того, щоб отримати статус виробника еколопчно чисто! продукцй, господарство повинно пройти вщповщну сертифшацда. При цьому на-самперед сертифшують не виготовлену продукцiю, а земельну дшянку, на якiй !! виготовляли. Процес сертифжацй досить тривалий i дорогий. Тому в Укрa!нi сьогодш е лише незначна кiлькicть сертифшованих господарств, i то переважно зернового напряму [5].
Попри це, статус виробника еколопчно чисто! продукцй надае його власнику низку ютотних економiчних переваг, основними серед яких е: кон-курентоспроможшсть на внутршньому та мiжнaродному ринках; крaщi умо-ви одержання кредитв, дозволiв, лiцензiй, страховок; тдвищення довiри ш-веcторiв, пaртнерiв, cпоживaчiв; зменшення витрат, шляхом застосування но-вiтнiх бiотехнологiй тощо [4].
З 2004 р. в Укра!ш здшснюе cертифiкaцiю екологiчно! чистоти продукцй незалежний орган зi cертифiкaцй, який дiе у cтруктурi Всеукра!нсько! громадсько! оргaнiзaцй "Жива природа" i мае aкредитaцiю Мiжнaродно! сис-теми cертифiкaцй (SIC) на право здшснювати процедуру оцiнювaння вщпо-вщноси екологiчних критерйв iз застосуванням знаку еколопчного марку-вання щодо мiжнaродного стандарту ISO 14024 [3].
Станом на 29 серпня 2008 р. лише 6 суб'ектв господарювання мали cертифiкaт за схемою мiжнaродного стандарту ISO 14024 на харчову продук-цда, яку вони реaлiзувaли.
Еколопчна cертифiкaцiя продукцй мае добровiльний характер. Це оз-начае, що сертифшувати свою продукцiю зобов'язaнi лише т виробники, якi позицiонують !! як еколопчно чисту. Отримавши вiдповiдний сертифжат, вони мають право використовувати знак еколопчного маркування на упаковщ, етикетщ та рекламних мaтерiaлaх свое! продукцй.
Вагомим кроком у нaпрямi сприяння розвитку виготовлення еколопчно чисто! продукцй може стати державна фшансова допомога на експертизу та сертифжацш дшянок селянських та фермерських господарств у перюд переходу на засади оргашчного виробництва, а також на сертифжацш першо! вирощено! на цих засадах продукцй, оскшьки сучасний фшансовий стан бшь-шост господарств не дасть змоги !м самотужки оплатити послуги експертних та сертифжацшних установ.
Заслуговують на увагу i питання, пов'язaнi з реaлiзaцiею виготовлено!, упаковано! та cертифiковaно! еколопчно чисто! продукцй. За кордоном по-ширена практика продажу тако! продукцй через супермаркети, де для не! выводиться окремий вщдш, або через cпецiaлiзовaнi магазини. Вважаемо за до-цiльне перейняти цю практику i для нашо! держави. Оскшьки в Укра!ш широко розповсюджена ринкова торгiвля, то розумно було б вщкрити хоча б по одному cпецiaлiзовaному магазину на великих продуктових базарах, з метою виокремлення еколопчно чисто! продукцй.
З викладеного вище можна зробити таю висновки:
1. Для розвитку виробництва оргашчно! продукцп в Укра!т n0Tpi6H0, насамперед, усвiдомлення громадянами корисност та необхiдностi виготов-лення i споживання екологiчно чисто! продукцп, що проявляеться у позитивному впливi на стан здоров'я споживачiв, зменшеннi негативного впливу на навколишне середовище, зокрема грунти. Саме цей чинник повинен стати до-мшуючим, оскiльки зростання попиту спонукатиме агровиробниюв до пере-орiентацi! на оргашчне виробництво.
Значний вплив на свщомють людей мають засоби масово! шформацп. У зв'язку з цим пропагування еколопчно чисто! продукцп з акцентом на !! безпещ та корисност для здоров'я, високш смаковiй якост та свiжостi, а також збереженш навколишнього природного середовища тд час !! виготов-лення, стане тдгрунтям до зростання попиту на цей вид продукцп.
2. Розвиток виготовлення еколопчно чисто! продукцп неможливий без виршення низки проблем шституцшного характеру, а саме: прийняття законодавчих та нормативних актв, якi регламентуватимуть оргашчне виробництво та умови його ведення; створення державних та приватних кон-сультацшно-дорадчих та сертифжацшних установ, сприяння !х тiснiй взаемо-дп з вiтчизняними та шоземними науково-дослiдними установами.
3. Надання державно! фшансово! пiдтримки фермерським та селянсь-ким (зокрема розширеним селянським) господарствам шд час переходу до виготовлення еколопчно чисто! продукцп шляхом покриття витрат, пов'яза-них з експертизою та сертифiкацiею грунтiв та вирощено! продукцп рослин-ництва i тваринництва, сприяння техшчному переоснащенню виробництва, надання податкових пшьг на перiод становлення господарства-виробника еколопчно чисто! продукцп.
4. Державне сприяння та шдтримка розвитку еколопчно! освгги (почи-наючи зi школи), наукових розробок у сферi органiчного виробництва, обмь ну досвщом про науковi досягнення мiж вггчизняними та iноземними установами тощо.
Комплексне поеднання зазначених вище напрямiв дасть змогу створи-ти реально функцюнуючий сектор виробникiв екологiчно чисто! продукцп.
Лггература
1. Ылявський I. Основи екологи. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.re-adbookz.com/book/212/8073 .html.
2. Дуб А.Р. Омейш аграрш господарства Укра!ни та напрями !х розвитку в ринковш економiцi// Вiсн. Львiв. ун-ту: Серiя економiчна. - 2006, вип. 36. - С. 411-415.
3. Еколопчна сертифжащя продукц1Т'. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http:// www.ecolabel.org.ua/index.php?id=193.
4. Пригара I.O. Екологiчна сертифшащя як один з напрямiв еколопчного маркетингу. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.rusnauka.com/ONG_2006/Ecologia/17934.doc.
5. Фермери шукають шляхи виготовлення еколопчно чисто! продукцп. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.agroua.net/news/news_10027.html.
6. Шлапак В.О. Про вирощування еколопчно чисто! продукцп в Укра!ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.lol.org.ua/ukr/showart.php? id=12077
