CC BY
13
• фшансово-кредитна система приватного лiсоволодiння: податкова система, фшансування вiдтворення i захисту лiсових ресурсiв за рахунок люовласни-юв та державних субсидiй; фiнансово-економiчне стимулювання формуван-ня i розвитку приватного лiсогосподарського тдприемництва; механiзм щ-ноутворення на продукцию лiсогосподарського виробництва в рамках незалежного економiчного (господарського) розрахунку;
• механiзм створення та функцiонування асощаци приватних люовласниюв;
• органiзацiйно-економiко-правова вiдповiдальнiсть приватних люовласнишв за порушення принцип1в, правил, норм рацюнального лiсокористування, вщ-творення i захисту лiсiв, регламентованих л1совим та еколопчним законодав-ством, вiдповiдними нормативно-методичними документами. Тут необхiдно сказати, що органiзацiйно-економiко-правова вiдповiдальнiсть за лкопору-шення з урахуванням середовищезахисних функций лiсiв повинна набувати характеру економiчноl (матерiальноl) вiдповiдальностi.
Таким чином, представлеш основш структурш складов1 Закону про приватш л1си визначають основш оргашзацшно-економжо-правов1 мехашз-ми реструктуризаци люового фонду, а також розвитку приватного люогоспо-дарського тдприемництва на екосистемнш основь
На завершення необхщно наголосити на тому, що необхщно проводи-ти постшний управлшський анашз сильних (рацюнальних) та слабких (нега-тивних) сторш державно!', комунально! та приватно1 власност на люи та вщ-повщних форм люогосподарювання, що дасть змогу, перш за все, держав^ тдприемницьким структурам формувати вщповщну зважену, конструктивну стратегда люогосподарювання, ефективну в економ1чному та еколопчному вщношеннях.
Л1тература
1. Воспроизводство лесных ресурсов: эколого-экономические проблемы/ Я.В. Коваль, Е.В. Мишенин, А.М. Царенко, О. А. Литвиненко, И.Я. Антоненко. - К.: СОПС Украины НАН Украины. - 2002. - 314 с.
2. Коваль Я.В., Амтомемко 1.Я. Вщносини власност в контекст реструктуризаци ль сового сектора економши// Економша Укра'ни. - 2001, № 6. - С. 63-67.
3. Мишенин Е.В., Андреева В.А. Принципы лесной политики в сфере трансформации форм собственности на природные ресурсы// Економша: проблеми теори та практики: Зб. наук. праць. - Дншропетровськ: ДНУ. - 2001, вип. 86. - С. 24-28.
4. Мишенин Е.В. Эколого-экономические проблемы природопользования в лесном комплексе. - Сумы: ИПП "Мрия-1" ЛТД, 1998. - 272 с.
5. Синякевич 1.М. 1нструменти економши: теор1я i практика. - Льв1в: ЗУКЦ, 2003. -
188 с.
УДК 630*622+630*111 Доц. 1.П. Соловй, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
1НСТИТУЦ1ЙН1 АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ Л1СОВО1
ПОЛ1ТИКИ
Висвгтлено структуру процесу реформування люово'! пол1тики, ll цикл1чнють, роль державного управлшня, законодавства та шструмент1в люово'! полгтики. Запро-поновано принципи шституцшного буд1вництва люового сектора економ1ки.
Ключов1 слова: шституцшне буд1вництво, люова пол1тика, люове законодав-ство, люовий сектор.
Doc. I.P. Soloviy - USUFWT Institutional Aspects of the Forest Policy Reforming
In the paper the structure of the forest policy reforming process is described, including the policy cycles, role of state governance, legislation and forest policy instruments. The principles of the institutional building in forest sector have been proposed.
Keywords: institutional building, forest policy, forest legislation, forest sector.
Нитшнш стан украшського люового сектора не виправдовуе суспшь-них очжувань i не задовольняе нащональних потреб. Значна частина проблем, що впливають на нього сьогодш, пов'язаш з юнуючим шституцшним се-редовищем. Це, зокрема, протирiччя i непослiдовнiсть у законодавств^ нечгг-ко визначенi права власносп, податковий тиск, заниженi цiни на кругш люо-матерiали, високi операцшш витрати, використання бартеру, дефiцит дереви-ни, рiст самовiльних рубок, посилення деградацп i виснаження лiсiв, недос-татне фiнансування лiсогосподарських заходiв, брак швестицш на прийнят-них умовах, занепад шдприемств лiсового господарства.
Внаслщок тривалого функцiонування командно-адмшютративно1 сис-теми у суспiльствi вiдсутнi традици залучення громадськостi до процесу прийняття ршень стосовно лiсiв i ведення в них господарсько! дiяльностi. Результати опитування у прських районах Львiвськiй област показали, що 95 % населення вважае, що !х думку не беруть до уваги при прийнятл рiшень щодо охорони i використання лiсiв. Практика iгнорування iнтересiв мюцево-го населення залишаеться домiнуючою. Наявшсть невирiшених соцiальних проблем внаслiдок кризового стану економжи сприяе виникненню чисельних люопорушень з боку населення. Негативш тенденцп посилюються впливами кримiналiзацil i корумпованостi, якi не оминули i лiсовий сектор.
Iнтенсивнiсть i незворотшсть полiтичних, економiчних i соцiальних реформ, зокрема, залежить вiд тиску на установи, який здшснюють свiтова економiчна система i мiжнародне спiвтовариство, а також тиску, що виникае безпосередньо в межах люового сектора. Реформування шституцшного сере-довища е основною передумовою для змiни усталених пiдходiв, уявлень, норм i устшно1 трансформацп лiсового сектора в УкраАт.
Структура процесу реформування
Базуючись на результатах багатьох проеклв, пов'язаних iз реформу-ванням полiтики лiсового сектора у крашах Центрально: та схщно! Свропи, Канади, Китаю i багатьох краш, що розвиваються, Мiжнародним 1нститутом Прикладного Системного Аналiзу (IIASA), розташованим в Австрй, розроб-лено загальну схему процесу реформування люовоА полiтики (рис. 1).
Державне управлшня
Вихiдне положення у данш схемi, яка, на нашу думку, може бути зас-тосована i до лiсового сектора Украши, мають загальнi засади державного управлшня, оскшьки вони вiдiграють визначальну роль у можливостi реформ взагаль 1снуе прямий зв'язок мiж юнуванням ефективних демократичних ш-ститутiв та усшхом полiтичних реформ. 1нша передумова - наявнiсть сприят-ливого кшмату для реформ у межах самого люового сектора. Ця передумова
вимагае сильного лiдерства, яке може походити тшьки вiд фахiвцiв, якi зна-ють та розумiють сектор. Для досягнення цшей реформ, фахiвцi повинш до-носити свое розумiння i бачення реформ суспiльству та державним органам законодавчо! та виконавчо! влади.
Рис. 1. Загальтрамки полтичнихреформ у яровому секторi (за МШоп, 2001)
Позитивний досвщ шституцшних змш в Естонй свiдчить про те, що для того щоб запровадити змiни i досягти бажаних результата, iнiцiатива повинна виходити iз середини сектору, тобто вщ органiзацii, чия дiяльнiсть повинна бути змшена [4]. Важливим висновком, до якого дшшли захiднi ек-сперти, е переконання, що необхщш змiни у полiтицi i шституцшних рамках краш з перехiдною економжою повиннi бути здiйсненi безпосередньо фахiв-цями з цих краiн, зарубiжнi експерти для цього не надаються, вони радше мо-жуть допомогти краще iдентифiкувати проблеми. 1нший висновок - змши ви-магають не стшьки величезних фiнансових ресурсiв, скшьки значноi пол^ич-ноi волi [5].
1мтегращя з 1мшими галузевими полгтиками
Лiсовий сектор е лише частиною економiки краiн, в одних - бшьш значимою, в iнших - менш значимою. У деяких крашах його вплив на регь ональний розвиток, розвиток сiльських територiй е ютотним, в iнших - менш ютотним. Вплив на функцiонування люового сектора, зокрема, мае полiтика щодо сiльського господарства, землекористування, енергетики, охорони дов-кiлля, зайнятостi, торгiвлi, транспорту, макроекономiчних i соцiальних проблем, швестицш, технологiчного розвитку, регiонального розвитку.
1нтегращя галузевих полiтик (включаючи люову полiтику) е складною проблемою для 6удь-яко' краiни.
Полiтика сусшльства щодо лiсового сектору
Полiтики щодо люового сектора, тобто лiсова полггика, е процесом, який формулюе потреби сусшльства щодо лiсiв сектора та люового господар-ства сьогоднi та в майбутньому. Вихщним пунктом для формування пол^ики мусять бути сощальт цiлi. Вона мае забезпечити певш товари i послуги пев-ним групам у певний час. Таким чином, люова пол^ика е процесом, який повинен залучити ус групи та шституци, якi мають прямий чи непрямий вплив на люи або ж вiдповiдальнi за впровадження полггики [6].
Суспшьство повинне iнтенсивно дискутувати конфлiктнi проблеми, доходити консенсусу i збалансовувати рiзнобiчнi цiлi та iнтереси. Балансу-вання штереЫв необхiдне як в межах люового сектора, так i мiж лiсовим сектором економiки та шшими секторами економiки. Такого балансу ще не до-сягнено у бшьшосл кра1н свiту.
Досягнення загальносуспшьних цiлей стосовно лiсового господарства повинно знайти вщображення у нацiональних законодавствах, зокрема у ль совому законодавствi Укра1ни (рис. 2).
Рис. 2. Використання лкового законодавства для досягнення полтичних цтей
Впродовж кшькох останшх роюв розвиток Нацiональних лiсових програм (НЛП) е основною подiею на Gвропейськiй лiсополiтичнiй сценi. Консенсус щодо доцшьносл створення НЛП був досягнутий IPF (Мiжнарод-на Рада з Лiсiв) та li наступником IFF (Мiжнародний Форум з Лiсiв). Процес творення НЛП мае мюце в крашах, якi можна розбити на двi групи: перша -краши, якi перебувають на етапi шщшвання, розробки принципiв або само! програми (Грецiя, Норвегiя, Швейцарiя, Угорщина, Дашя, Чеська Республь ка), друга група - краши на стади запровадження, ощнки програм (Бельгiя, Литва, Шмеччина, Фiнляндiя, Iспанiя, Португалiя). У Великобританп НЛП розглядаеться як частина звичайно! традицшно! люово! полiтики (хоча в цш кра!ш у 1992 р. розпочався процес творення НЛП) i юнуе неявно. В Ггали цей процес припинився у 1996 р. У Нщерландах вш не дютав розвитку, тому що
краша густо заселена i лiсове господарство покликане виконувати, в основному, рекреацшш функцii.
Конференцii Мiнiстрiв з охорони лiсiв Свропи висвiтлили таю ключо-вi принципи творення Нацюнальних Лiсових Програм.
Принцип yuacmi (добровшьшсть, додатковiсть стосовно iснуючих за-конодавчих вимог, чесшсть i прозорiсть щодо всiх учасникiв, можливiсть працювати з довiрою i подiляти вигоди як i вiдповiдальнiсть, вiдсутнiсть га-рантй особливих результатiв); Можливi рiзнi моделi участi - вiд залучення експерта, зацiкавлених сторiн до ширшоi участ громадськостi.
Партнерство (ствробтництво). В той час коли принцип участ сто-суеться процесу прийняття рiшень, принцип сшвробггництва - запроваджен-ня. Принцип передбачае узгодження напрямку розвитку i розподшу ресурсiв вiдповiдно до спшьно узгоджених iнтересiв. Вигода вiд партнерства може бути охарактеризована доступом уЫх партнерiв до експертизи i формування по-лiтики, що в рамках люового сектора сприяе росту конкурентности якостi, продуктивностi, iмiджу i положення на ринку працi.
Цшсний та мiжгалузевий nidxid - передбачае вплив лiсовоi галузi на iншi i навпаки. НЛП творять вщповщшсть i послiдовнiсть нацiональноi поль тики i мiжнародних зобов'язань краiни;
1нтегративний, адаптивний nidxid з довготерммовим внеском бага-тократшсть процесу, який мае постшно адаптуватись до нових знань i змiн у природному, економiчному та соцiально-полiтичному довкiллi. Як шстру-мент монiторингу оцiнки i зв^ування про стан сталого управлiння люовим господарством i компонент НЛП можуть застосовуватись нащональш крите-рii та шдикатори сталого управлiння лiсовим господарством.
Розвиток можливостей (capacity building- англ.) - позитивний вплив внаслщок подальшого розвитку штелектуально!" людсько!" та шституцшно1" здатностi для забезпечення сталого управлшня лiсами. Для реалiзацii цього принципу застосовують заходи у сферi освгги, перепiдготовки фахiвцiв, науки.
Наступними елементами люового законодавства, якi необхiдно роз-глянути пакетом Верховною Радою Украши, е Лiсовий кодекс i закон "Нащ-ональна лiсова полiтика", призначеш для законодавчо!" регламентацii концеп-туальних основ лiсовоi полiтики держави, регулювання лiсових вiдносин i ве-дення люового господарства [2, 3].
1нструменти лгсовоТ пол1тики
1нструменти лiсовоi полггики е засобом регулювання розвитку, спря-мованого на досягнення цiлей пол^ики, тому полiтика та ii шструменти по-виннi бути тiсно узгодженими.
Законодавство, яке е можливо найбшьш значним полiтичним шстру-ментом, може бути подшене на номiнальне i функцiональне. Номiнальнi за-кони напряму стосуються лiсового сектора, а функцюнальш закони переваж-но запровадженi поза люовим сектором, але мають вплив на нього.
У багатьох крашах не вдаеться досягти пол^ичних цшей за допомо-гою законодавства i значну роль вiдiграють iншi полггичш заходи, зокрема використання добровiльних шструмешАв лiсовоi полiтики. Полiтичнi шстру-
менти легше оцiнити в рамках iнституцiйних обставин, з урахуванням штереЫв i цiнностей полiтичних акторiв, анiж тшьки за 1х формальними характеристиками [7, с. 251].
Реформування люового господарства Украши потребуе впровадження i посилення стимулюючих функцiй традицiйних iнструментiв люово! пол^и-ки [1, с. 128].
Полггичний цикл
На рис. 3 зображено, яким чином мае проходити процес встановлення рамок пол^ики i пол^ичних реформ: починаючи вщ визначення полiтичних цiлей реформ i завершуючи оцiнкою результативностi полiтики.
Рис. 3. Цикл реформування л^овоХ полтики
Полггичш, сощальш та економiчнi умови змшюються швидко, а разом з ними змшюються i виробничi умови в лiсовому секторi. Щоб бути здатним адаптовуватись до них, необхщно прийняти лише рамковi полiтичнi умови концепцп сталого розвитку, переглядаючи и детальнiшi цiлi вiдповiдно до змш. Без адаптаци до нових умов юнуюча полiтика, iнструменти, системи критерпв i iндикаторiв, схеми сертифжаци будуть функщонувати неефектив-но, тому важливо запровадити ефективний адаптивний механiзм оновлення змюту рамкових умов люополггично! концепци.
Оскшьки в минулому сьогоднiшнi лiси агроформувань, як правило, були приватними, то саме 'х приватизащя могла б порушити державний мо-нополiзм i стати зародком утвердження приватно' власностi у лiсовому сек-торi Укра'ни. При розробцi вiдповiдного законодавства доцшьно проаналiзу-вати бiльш нiж десяташтнш досвiд реституцii власностi на люи в колишнiх соцiалiстичних кра'нах Центрально' Свропи i колишнiх радянських республь ках Прибалтики. Адже цi процеси у кожнш з кра'н пройшли по-рiзному i зу-мовили рiзнi наслiдки. В Угорщинi, наприклад, вони розпочались ще у 1990 рощ i на сьогоднi всi колишнi лiси сiльськогосподарських кооперативiв стали знову приватними люоволодшнями, а в Румунй - розпочалися тiльки у 2000-2001 роках iз обмеженнями розмiрiв люових масивiв, якi можуть бути приватизоваш. Необхiдно взяти до уваги те, що цi лiси у зв'язку iз 'х незадо-вiльним станом великого защкавлення у приватних iнвесторiв не викличуть i, як показуе досвщ цих же кра'н, на першому етапi вони потребуватимуть суб-сидiювання з боку держави.
Принципи, як е визначальними при запровадженш iнституцiйних змiн, ми узагальнили на рис. 4.
Рис. 4. Принципи тституцшних змт, спрямованих на реформування полтики
1нституцшне будiвництво мае орiентуватись на змщнення конкурен-тноздатностi люового сектора, що передбачае консолiдацiю власност у люо-вому секторi економжи i органiзацiю асоцiацiй лiсовласникiв. Розвиток люо-во' дорадницько' служби, яка надаватиме люовласникам i лiсокористувачам
фаховi поради, проводитиме треншги, курси, iнформуватиме про новi техно-логiï i науковi розробки (за аналогом служби Cooperative Extension Service у США i подiбних структур у Швеци, Норвеги та iнших крашах);
Сприяння становленню приватних розсадниюв, фiрм, що здшснюють лiсокультурнi, лiсовпорядкувальнi та iншi люогосподарсью роботи.
Досвiд реституцiï лiсiв у колишшх соцiалiстичних крашах Центрально:' Свропи переконливо свiдчить, що спочатку необхщно створити систему нових шституцш (спецiалiзованих на дорадництвi, лiсовпорядкуваннi, пев-них формах лiсогосподарськоï дiяльностi) i нову систему контролю. Повшь-на, обережна приватизащя частини лiсiв e лишень наступним кроком.
Полiтика децентралiзацiï охоплюe адмiнiстративнi i фiнансовi питан-ня. Вона означаe передачу бшьшо1' частини владних повноважень вiд цен-тральних на регiональний i мюцевий рiвнi. Така полiтика сприятиме змен-шенню фiнансовоï залежностi лiсовласникiв вщ центральних органiв влади. Держлiсгоспам необхщно надати бiльше прав у виборi бiльш ефективних форм оренди, люозаго^вельних i лiсокультурних технологiй, органiзацiï ве-дення лiсового господарства.
Bиcнoвки
До основних питань, на як повинен дати вщповщь уряд при реформу -ваннi лiсовоï полiтики, можна зарахувати таю:
• як оргатзувати державну люову адмшстращю на р1зних р1внях i з якими
повноваженнями?
• яку полггику реал1зувати i за допомогою яких iиструмеитiв?
• якою e роль громадськост i приватного сектора?
• як ствввдноситься люовий сектор 1з шшими секторами економ1ки?
Основною метою реформування шституцшного середовища e досягнення сталого ведення люового господарства. Для досягнення цieï мети необ-хiдно реформувати законодавство (формальш правила), суспiльну поведiнку (неформальнi правила) i рiвень вiдповiдальностi органiв державно1' влади.
Лiтeрaтyрa
1. Синякевич 1.М. Екодог1чна i л1сова пол1тика. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2001. - 128-133 с.
2. Синякевич 1.М. Сoлoвiй 1.П., Xaлявкa B.3. Нацiоиальиа люова пол1тика// Дере-вообробник, № 14 (80), 2003. - С. 4-5.
3. Синякевич 1.М., Сoлoвiй 1.П., Мельник С.О., Xaлявкa B.3., Кoвaлишин B-М.
Л1совий кодекс (альтернативний проект)// Деревообробник, № 15, 2002.
4. Kallas, A. (2000). The Estonian Forest Sector in Transition: Institutions at Work. Interim Report IR-00-073. IIASA, Laxenburg, Austria.
5. Nilson S. Future challenges to ensure sustainable forest management. In. : Forest and forestry in central and Eastern European Countries. The Transition Process and Challenges Ahead. International Workshop, 12-14 September 2001. Volume 1, 95-96 p.
6. Westoby, J., 1989. Introduction to World Forestry. London: Blackwell Press.
7. Weis, G. Evaluation of policy instruments for protective forest management in Austria/ Forest policy and Economics 1 (2000), PP. 243-255.
