CC BY
14
Н.Ю. Брюховецька, д.е.н., проф., О.А. Чорна
ШСТИТУЩОНАЛЬШ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ
ПЩПРИСМСТВ
Проаналгзовано стан тституцюнального середовища в Укра'т, його вплив на розвиток людського капталу. Обтрунтовано Heo6xidHicmb урахування тституцюнальних аспектiв в управлiннi розвитком людського капталу на тдприемствах.
Проанализировано состояние институциональной среды в Украине, ее влияние на развитие человеческого капитала. Обоснована необходимость учета институциональных аспектов в управлении развитием человеческого капитала на предприятиях.
The paper analyzes the state of the institutional environment in Ukraine and its impact on the human capital development. The necessity of taking into consideration the institutional aspects in the management of human capital at the enterprises are grounded.
© Н.Ю. Брюховецька, О.А. Чорна, 2009
З icTopii' eKOHOMÍ4HOi' думки вщомо, що концепщя людського катталу розвивалася в рамках неокласично! eкoнoмiчнol теори, у pyani яко! увагу було сконцентровано на аналiзi виробництва i використання людського катталу, а також поясненш змш у доходах громадян у мipy розвитку людського катталу. У сучасних eкoнoмiчних дослщженнях разом Í3 класичним i неокласичним напрямом економюти почали дoслiджyвати альтepнативнi теорп, oскiльки нoвiтнi тенденцп розвитку, як опановують кра!ни, що розвиваються, неможливо обгрунтовувати i вивчати з позици одше! eкoнoмiчнol концепци. Зважаючи на нестабшьшсть розвитку eкoнoмiк пoстсoцiалiстичних кран, зокрема Укра!ни, дoцiльнo кoнцeпцiю розвитку людського катталу формувати, грунтуючись на положеннях iдeй piзних напpямiв i шкш, пiдхoдiв до пiзнання, що дозволить розширити дiапазoн набутих знань i виршення iснyючих проблем.
Аналiз показав, що стан основних складових людського капiталy, якi його формують, впливае безпосередньо на його розвиток i загальний стан людського катталу в Укра!т, який е незадовшьним [1]. Тому в дoвгoстpoкoвiй ^pOTe^^i важливим е yпpавлiння розвитком i пщвищення якoстi людського капiталy в Укра!ш, oскiльки на тлi зниження дeмoгpафiчних пoказникiв у майбутньому е загроза виникнення дeфiцитy трудових ресурав.
Пiсля розпаду Радянського Союзу в^чизнят eкoнoмiсти отримали широкий доступ до св^ових вчень eкoнoмiчних шкiл i напpямiв Заходу. Тому з 90-х роюв ХХ ст. серед дослщниюв пострадянських кра!н пожвавився iнтepeс до iнститyцioналiзмy, який у розвинених кра!нах почав розвиватися напpикiнцi Х1Х ст. та в середиш ХХ ст. уже був достатньо поширеним напрямом дослщжень. 1де! iнститyцioналiзмy у постсощалютичних кра!нах почали використовуватися для пояснення сучасного господарства, iнститyцioнальних тpансфopмацiй, що спричинило появу poбiт, присвячених дослщженням у цьому напpямi. На сьогодтшнш день, як вiдзначають наyкoвцi, «стабильное развитие рассматривается как соединение четырех взаимосвязанных компонентов: экологического, экономического, социального и институционального» [2, 35].
У даний час поширена думка вщносно того, що шститу-цюнальний вплив охоплюе вс сфери дiяльнoстi в кра!ш. Тому дoслiдники вивчають шституцюнальт фактори по вiднoшeнню до piзних сoцiальнo-eкoнoмiчних явищ. Серед дoслiджeнь, присвячених аспектам шституцюнально! eкoнoмiчнol теори, зyстpiчаються i тi, що пpисвячeнi розвитку людського катталу. Так, Л. Згоншк розглядае шституцюнальну складову систему вщтворення людського капiталy [3, 118-124]. П. Тархов аналiзyе сощально-eкoлoгiчнi основи регулювання економжи на oснoвi тституцюнального регулювання якoстi життя, яке, як вважае автор, е основною характеристикою людського катталу [4, 130-136], Н. Тушемшова розглядае системний пщхщ до управлшня людським катталом у св^овш eкoнoмiцi ХХ1 ст., зокрема змiнy ринкових iнститyтiв при пepeхoдi ввд старо! парадигми yпpавлiння людським катталом до ново! [5, 101-103]. Проте шституцюнальний аспект розвитку людського катталу в Укра1ш недостатньо дослщжено, що визначае актуальшсть
цього питання, особливо в нестшю перюди й перюди криз. Дане твердження обумовлено тим, що саме iснуючi iнститути визначають поведiнку людини, взаемодш людей, мотивують людину, обумовлюють споЫб И мислення тощо. Тому необхщно розглядати iнституцiональний аспект, оскiльки вщсуттсть в Укрш'ш якiсно нових стабшьних i ефективних iнститутiв е провщним стримуючим фактором стабiльного розвитку суспшьства.
Метою дано! роботи е ан^з стану iнституцiонального середовища в Укрш'ш, його вплив на розвиток людського капiталу й обгрунтування необхiдностi врахування шституцю-нальних аспектiв в управлшт розвитком людського капiталу на пщприемствах.
Iнституцiональна економiка дослiджуе такi чинники, як сукупшсть норм i правил (шституив), за допомогою яких структуруються та спрощуються вiдносини та взаемодiя мiж економiчними суб'ектами. Згiдно iз цiею теорiею людина схильна дiяти на пiдставi самопiдтримуючих соцiокультурних норм (звичок, стереотитв) та узвичаено! практики -рiзноманiтних «рутин» [6, 88, 93].
А. Циренова слушно зауважуе, що «процесс воспроизводства человеческого капитала происходит в рамках и под влиянием формальных и неформальных социально-экономических институтов: государства, региона, негосударственных общественных фондов и организаций, рынков, отдельных фирм, домохозяйств (семьи) в условиях адекватной времени институциональной среды, которая значительным образом накладывает отпечаток на специфику процесса и качество человеческого капитала» [7]. Слщ вщзначити, що тд шститутами треба розум^и формально за^плеш або неформально дiючi способи мислення, норми поведшки й обмеження, як обумовлюють дш людини, И норми поведшки в суспiльствi, а тому е мотивуючим фактором розвитку людського катталу. Тодi як А. Циренова перелiчуе так званi шституцп, пiд якими розумiе тих суб'ектiв, що створюють i органiзують правила гри, - шститути.
Розвиток людини вiдбуваеться в середовищ^ у якому на не! впливае безлiч факторiв рiзного походження. Проте факторами, що визначають поведшку людини i суб'ектiв господарювання, мотивують або стримують розвиток, е шституцюнальт, якi створюють iнституцiональне середовище.
В умовах формування ринкових вщносин яюсть iнституцiонального середовища, його важливiсть у життедiяльностi людини набувають усе бшьшого значення та визнання серед учених i фахiвцiв у рiзних сферах дiяльностi (табл. 1).
Росiйськi дослщники iнститути подiляють на чотири групи: правовi; регулюючi; розвитку людського катталу; координаци та розподiлу ризикiв [11, 36]. До шституив розвитку людського катталу науковщ вiдносять передусiм шститути у сферах охорони здоров'я, осв^и i соцiального забезпечення. Проте до шституив розвитку людського капiталу слщ вщносити також iнститути в культурнш i науковiй сферi. Крiм того, на розвиток людини можуть впливати вс iснуючi iнститути, !х якють i стабiльнiсть у державi, вплив шституив на iнфраструктуру людського розвитку: заклади освiти (у тому чи^ дошкшьно1), охорони здоров'я, науки i культури. У зв'язку з тим, що дiяльнiсть складових iнфраструктури прямо залежить вiд дшчо1 у кра!ш правово! бази й iнших шституцюнальних умов, а на розвиток людини i И соцiально-економiчнi вiдносини в суспiльствi впливають, окрiм формальних правил, неформальш норми, звича!, традицп тощо, слщ вважати, що розвиток людського катталу вщбуваеться в рамках шституцюнального середовища.
Як було зазначено, на розвиток людського катталу й можлившть реалiзацil яюсних характеристик людини через працю впливають неформальнi iнститути, трансформащя яких необхiдна в умовах ринково1 економiки перехiдного типу. 1з цього приводу Н. Решетило пише, i можна з ним погодитись, що «глибинним джерелом мотивацiйного комплексу людини е економiчна поведiнка, яка обумовлена И економiчним мисленням, нацiональними традищями, особливостями менталiтету нацп. Саме сощально-економiчний генотип, у структурi якого
синтезуються соцiально-економiчнi iнтереси, цiннiснi орiента-
Ознаки шституцгонального середовища
Таблиця 1
Автори / джерело Сутшсть термiна
Д. Норт, Л. Девю [7; 8, 201]1 Сукупнiсть основних полггичних, соцiальних i юридичних правил, що утворюють базис для виробництва, об]шну, розподiлу i споживання
А. Шаститко [8, 201, 202] Институциональная среда - один из важнейших компонентов институциональной матрицы, которая обрамляет процесс размещения ограниченных ресурсов, а также выявление новых возможностей использования существующих ресурсов и создания новых ресурсов. ...Правила образующие институциональную среду, состоят из законов, принимаемых представительным органом власти, указов, принимаемых Президентом, постановлений правительства
0. Ддгшна, 1. Тесленко [9] Совокупность функционирующих институтов -экономических (собственность, ценообразование, конкуренция); институтов социального окружения (особенности взаимодействия власти и общества, начальника и подчиненного, отношения к труду, особенности управления, неформальных отношений т.д.) и духовного окружения (особенности национального характера, нравственность, духовность, патриотизм и т.д.)
Т. 1гнатова [10] Устойчивые экономические и социальные связи между людьми, нормы и правила, на основе которых формируются экономические и социальные отношения в регионах и реализуется тот или иной способ хозяйствования. ... Поскольку институциональная среда состоит из правил, следование которым принесет выгоды для всех хозяйствующих субъектов по сравнению с их издержками, то будут создаваться стимулы для экономического развития региона и страны
ци, норми та установки життeдiяльностi наци, виступае фундаментальним елементом мотивацiйного мехашзму. Важливою складовою економiчного мислення е сощальна пам'ять людини як накопичений минулими поколiннями та переданий сучасному поколшню соцiальний досвiд, який реалiзуеться в соцiально-економiчнiй поведiнцi. Дiя сощально1 пам'ятi починае посилюватися в перехщш перiоди iсторiï держави, коли новий сощальний досвiд ще слабкий, а пам'ять про минуле життя ще досить вщчутна» [12, 111-112]. Тобто справедливо зауважено, що формування ментал^ету, який е стiйким неформальним шститутом, в Украïнi здiйснювалося при дшчш багато рокiв централiзованiй плановiй економщ. В умовах незалежностi Украïни, яка стала на шлях перехiдноï економжи, постала потреба формування нових формальних iнститутiв, якi б вiдповiдали ринковш економiцi, тодi як неформальнi шститути в суспiльствi залишилися «старими», несформованими, а сощальна пам'ять, консерватизм юнуючих неформальних iнститутiв стримують формування нового ринкового ментал^ету украïнцiв, якi не асощюватимуть себе i3 частиною колись вели^ держави.
Вплив менталiтету на розвиток людського катталу i його реалiзацiю визнають й iншi науковцi [7; 13, 242]. Необхщно звернути увагу, що змша менталiтету можлива в разi формування в суспiльствi яюсно нових неформальних iнститутiв, якi роками формуються пiд впливом стiйких формальних шституив.
Можна погодитись iз науковцями, яю стверджують, що розвиток шституцюнального середовища в Украм стримуеться рядом чинниюв, передусiм пов'язаних iз багаторiчним функцiонуванням у минулому плановоï економжи. В. Волошин i А. Гуменюк вщзначають, що «в Украïнi сформувалася непропорцiйна структура iнституцiонального середовища, де
1 Davis L., North D. Institutional Change and American Economic Growth. - Cambrige, 1971. -P. 5-6.
goMiHyroTb He^opManbm BigHocuHH Ta iHcTHTyTH, nopiBHaHo 3 ^opManbHHMH, ^o e ochobhhm MOMeHTOM gna po3yMiHHa mcTHTy^oHanbHoi' npupogu phhkoboi eKoHoMiKH» [14]. iHcTHTy^oHanbHa 6a3a ^opManbHHx i He^opManbHHx iHcTHTyTiB, ^o cTBoproBanaca npoTaroM 6araTbox poKiB, BnnHBae Ha po3bhtok yKpai'HH aK Ha^i' Ta gep^aBH, K0HKypeHT0cnp0M0®H0i Ha CBiTOBOMy pHHKy. ToMy cnig norogmucb i3 3a3HaneHHMH ^axiBuaMH, ^o «y cynacHHx yKpaiHCbKHx yMoBax He MomyTb 6yTH y «nucTOMy Burnagi» peani3oBam peKoMeHga^i' neBHHx 3apy6i®HHx mKin, ocKinbKH bohh po3paxoBaHi Ha iHme rncTHTy^oHanbHe cepegoBH^e» [14].
CnymHo 3ayBamye B. 3aHbKo, ^o «ocKinbKH ronoBHHM mcTHTy^oHanbHHM iHHoBaTopoM npu npoBegeHHi mcTHTy^oHanbHHx nepeTBopeHb BHCTynae gep^aBa, to y nepmy nepry Ha Hei' noKnagaeTbca 3aBgaHHa 3a6e3nenuTH e^eKTHBHe ^yH^ioHyBaHHa b yKpai'Hi aK npuHHaTHx 3aKoHogaBHHx Ta HopMaTHBHHx aKTiB, TaK i He^opManbHHx iHCTHTyTiB - aKi cTocyroTbca Tpagu^fi i cycninbHHx CTaHgapTiB noBegiHKH cy6'eKTiB iHHoBa^HHoi' gianbHocTi. Ee3 цboгo HeMo®nHBo HanarogHTH He nume cTa6inbHHH iHHoBa^HHHH po3bhtok, a B3arani eKoHoMinHHM po3bhtok» [15, 63]. ^aHe TBepg^eHHa ^nKoM cnpaBegnHBe, ocKinbKH ronoBHoro MeToro gep^aBH e 3a6e3neneHHa e^eKTHBHoro po3noginy h BHKopHCTaHHa HaaBHHx y gep^aBi pecypciB i HaipoMag^eHHa BHgiB KaniTany.
^openHo 3ayBa^HTH, ^o TpaHC^opMa^a mcTHTy^oHanbHoro cepegoBH^a b yKpai'Hi Hocuna peBonro^MHHM xapaKTep, ^o npu3Beno go rncthty^oHanbHoro BaKyyMy - He3pinocTi hobhx ^opManbHHx iHcTHTyTiB, ®BaBoro po3BHTKy TiHboBoi' eKoHoMiKH. Цe o6yMoBneHo MopanbHoro HeroTOBHicTro cnpuHMaTH pi3Ky 3MiHy icHyronux 6araTo poKiB ^opManbHHx iHcTHTyTiB. ToMy b gaHHH nac BHHHKna noTpe6a cTBopeHHa gieBoro 3aKoHogaBnoro iHcTpyMeHTapiro, 3a6e3neneHHa TaKoi' cTifiKocTi Ta cTa6inbHocTi, aKi cnpHanH 6 eBonro^fimfi TpaHc^opMa^i' He^opManbHHx iHcTHTyTiB.
CTaH mcTHTy^oHanbHoro cepegoBH^a b yKpai'Hi Mo^Ha npocTe^rnu Ha ocHoBi o^hok aKocTi ^yH^ioHyBaHHa iHcTHTyTiB, ^o o6cTe®yroTbca i ny6niKyroTbca npoBigHHMH Mi^HapogHHMH opram3a^aMH: BcecBiTHiM 6aHKoM, CBiToBHM eKoHoMinHHM $opyMoM to^o.
Po3bhtok iHcTHTyTiB b yKpai'Hi, 3a gaHHMH CBiToBoro eKoHoMiHHoro $opyMy [16, 314-315], cepeg 133 gocnig®yBaHHx Kpai'H nocigae 120 мicцe. ^eaKi i3 BxigHHx y noKa3HHK po3BHTKy iHcTHTyTiB iHgHKaTopiB MaroTb gocTaTHbo HH3bKHH peHTHHr cepeg цнх Kpai'H, HanpuKnag: npaBa BnacHocTi - 127 мicцe; 3axucT iHTeneKTyanbHoi' BnacHocTi - 108; goBipa cycninbcTBa go noniTHKiB - 105; ropugHHHa He3ane®HicTb - 123; $aBopuTH3M b yxBaneHHi gep^aBHHx pimeHb - 109; e^eKTHBHicTb BHKopucTaHHa gep^aBHoro 6rog®eTy - 114; npo3opicTb gep^aBHoi' noniTHKH - 107; gieBicTb
aygHTopcbKHx i 6yxranTepcbKHx cTaHgapTiB - 117; e^eKTHBHicTb KopnopaTHBHoro ynpaBniHHa -94 to^o. OT®e, 3a HaBegeHHM peHTHHroM BugHo, ^o cepeg 133 Kpai'H yKpai'Ha nocigae gocTaTHbo HH3bKy no3H^ro 3a po3bhtkom iHcTHTyTiB, aKi e o6oB'a3KoBoro yMoBoro KoHKypemocnpoMo^HocTi Kpa'H.
MeTogHKa o^hkh b gocnig^eHHi ^ Kay^MaHa, A. KpeHa, M. Macтpyццi [17] i ony6niKoBaHa BcecBiTHiM 6aHKoM, no6ygoBaHa Ha mecTH BuxigHHx noKa3HHKax-iHguKaTopax (Worldwide Governance Indicators): npaBa rpoMagaH i nig3BiTHicTb gep^aBHHx opraHiB (Voice and Accountability); cTa6inbHicTb noniTHHHoi' cucTeMH i BigcyTHicTb HacunbcTBa (Political Stability and Absence of Violence/Terrorism); e^eKTHBHicTb opraHiB gep^aBHoro ynpaBniHHa (Government Effectiveness); aKicTb perynroronux iHcTHTyTiB (Regulatory Quality); aKicTb npaBoBHx iHcTHTyTiB (Rule of Law); aHTHKopyn^MHHM KoHTponb (Control of Corruption), 3a aKHMH Mo®Ha BH3HanuTH piBeHb po3BHHeHocTi mcTHTy^oHanbHoro cepegoBH^a Ta cTaH gep^aBHoro ynpaBniHHa y Kpai'Hi.
iHgHKaTopu aBnaroTb co6oro arperoBaHi noKa3HHKH, aKi cKnagaroTbca 3a pe3ynbTaTaMH KoMnneKcHHx gocnig^eHb. Bohh BpaxoByroTb cTaracTHHHe y3aranbHeHHa onHTyBaHb $ipM, npuBaTHHx oci6, pi3HHx areHTcTB, ^o 3aHMaroTbca oцiнкoro KoMep^MHHx pu3HKiB, Hegep^aBHHx opram3a^H i gocnigннцbкнx HayKoBHx ^rnpiB, a TaKo® mmux opram3a^H cycninbHoro ceKTopy. Worldwide Governance Indicators npuHMaroTb 3HaneHHa b iHTepBani Big -2,5 go 2,5, ge 6inbmi 3HaneHHa iHgeKcy Big6uBaroTb 6inbm BucoKy aKicTb gep^aBHoro ynpaBniHHa [11, 42-43].
3a gaHHMH gocnig^eHb Kay^MaHa, A. KpeHa, M. Macтpyццi [17] no6ygyeMo pucyHoK Ta npoaHani3yeMo cTaH mcTHTy^oHanbHoro cepegoBH^a b yKpai'Hi.
Показник-шдикатор ефективност1 оргашв державного управлтня (Government Effectiveness) оцшюе: яюсть державних послуг, що надаються; якiсть державно! служби та piBeHb 11 незалежностi вщ полiтичного тиску; якiсть полiтики i 11 виконання; piBeHb довiри до уряду щодо обставин виконання розроблених державних програм [11, 44].
У 2008 р. показник шдексу ефективност органiв державного управлiння для Укра1ни становив -0,60. Динамiка даного показника порiвняно стабiльна. Незначне зростання спосте-рiгалось у 2003 р. (-0,5) та у 2005 р. (-0,36), проте iз 2006 р. показники вдексу знизилися, що свiдчить про достатньо низьку ефектившсть полiтики в державi й низький рiвень довiри населення до не1 (див. рисунок).
Показник-iндикатор якост1 регулюючих mcmumymie (Regulatory Quality) оцшюе вiдносини мiж державою i приватним сектором: спроможнiсть уряду формулювати i виконувати основнi положення i норми полiтики, якi сприяють розвитку приватного сектору та стимулюють цей процес [11, 45].
0,2 0 -0,2 -0,4 -0,6 -0,8 -1 -1,2 -1,4
Ефектившсть оргашв "державного управлшня (Government Effectiveness)
Яюсть регулюючих iнститутiв (Regulatory Quality)
Яюсть правових шститупв (Rule of Law)
Антикорупцшний контроль (Control of Corruption)
Права громадян i пiдзвiтнiсть державних оргашв (Voice and Accountability)
Рисунок. Динамжа тституцюнального середовища та стану державного управлтня в
Украгт за 1996-2008 рр.
В Укра1ш i^^^ якост регулюючих шститупв мае низьке значення та дорiвнюe у 2008 р. (-0,39). Динамжа в перюд 1996-2008 рр. стабшьна: у 1998 р. показник знизився до (-0,82), але iз 2000 р. спостержаеться його пщвищення (див. рисунок). Найбiльшого пщвищення iндикатор досяг у 2005 р. i становив
(-0,30), проте у перюд 2006-2008 рр. вщбулося незначне зниження. Показники iндикатора свiдчать про низький рiвень умов, створених державою для розвитку приватного сектору, бiзнесу зокрема.
Показник-шдикатор якостi правових iнстuтутiв (Rule of Law) оцшюе яюсть правово! системи i 11 ефектившсть: ступшь довiри i впевненостi респонденив в iснуючих у суспiльствi законах; якою мiрою закони виконуються респондентами; яюсть контролю за виконанням контракив; яюсть роботи правоохоронних органiв, судiв; можливiсть злочинiв i правопорушень [11, 48].
Даш й динамжа шдикатора якост правових iнститутiв в Укра1ш свiдчать про достатньо низький рiвень якостi. Найнижчий показник спостерiгався у 2000 р. (-1,01). У 2008 р. показник якост правових шститупв залишаеться низьким (-0,62) (див. рисунок). Значення цього показника обумовлюють розвиток тшьового сектору економши, вiдсутнiсть довiри населення в дiю законiв i 1х функцiю.
Показник-шдикатор антикорупцтного контролю (Control of Corruption) ощнюе: якою мiрою спiвробiтники державних оргашв використовують владу для власно! вигоди; корупцiю у дрiбних i великих масштабах; роль елiти i приватних iнтересiв у державi [11, 50].
Показники iндексу антикорупцiйного контролю в Укра!ш, як i попередш показники iнституцiонального середовища, залишаються досить низькими, але вiдносно стабiльними. Найнижчий показник Укра!на мала у 1998 р. (-1,15), найвищий - у 2005 р. (-0,52). У 2008 р. показник^ндикатор антикорупцтного контролю становив (-0,72), значення якого наближене до рiвня 1996 р., у якому вш становив (-0,78) (див. рисунок), тобто показник шдикатора залишаеться досить низьким, що свщчить про високий рiвень корупци в державi та розповсюджешсть використання повноважень спiвробiтниками оргашв державно! влади для власних потреб.
Показник-шдикатор прав громадян i тдзвтност1 дер-
жавних оргашв (Voice and Accountability) характеризуе стушнь демократизацп сустльства й ощнюе: можливiсть громадян брати участь у виборi органiв влади; свободу самовираження; створення асоцiацiй; свободу засобiв масово! iнформацi! [11, 52].
Показник-шдикатор прав громадян i пщзв^ност державних органiв протягом перiоду 1996-2008 рр. в Укра!ш суттево змшився. Якщо у 1996 р. значення цього показника в Укра!ш становило (-0,25), то у 2008 р. цей показник становить (-0,03), що вказуе на тдвищення рiвня демократизацп сустльства, свободи слова i самовираження.
Показник-шдикатор стабiльностi полтичног системи i eidcymmcmi насильства (Political Stability and Absence of Violence/Terrorism) ощнюе: вiрогiднiсть дестабшзаци або скинення уряду неконституцшними, насильницькими методами; можливють виникнення внутршнього безладу з використанням насильства [11, 54-55].
Слщ звернути увагу на динамжу iндикатора стабiльностi полiтично! системи i вiдсутностi насильства (див. рисунок). В Укра!ш iз 1996 р. цей показник пщвищився, досягнувши найбшьшого значення в 2007 р. (0,12). У 2008 р. вщбулося зниження до показника (-0,01). Проте з динамжи цього показника видно, що тенденщя направлена вбiк стабiльностi, що свщчить про низьку вiрогiднiсть в Укра!ш насильницьких i неконституцiйних методiв.
Щодо iнституцiйного середовища iнших постсощалютичних кра!н, то як i в Укра!нi, е низью показники iндикатора Worldwide Governance Indicators (табл. 2). Дещо нижчi показники, нiж Укра!на, мае Роая, окрiм показника ефективностi органiв державного управлшня, який у Росi! в 2008 р. становив
(-0,32), а в Укра!ш вщповщно (-0,60). Низью показники мае Казахстан, о^м показника стабшьшсть полiтично! системи i вщсутшсть насильства, який у 2008 р. мае позитивне значення
Таблиця 2
Показники тдикатора Worldwide Governance Indicators Украгни i деяких крагн СНДу 2008 р.
Кра!на Ефективтст ь органiв державного управлшня Яюсть регулюю чих шститул в Яюсть правови х iнститут 1в Анти-коруп-цшний контроль Права громадян i тдзвггтсть державних органiв Стабшьшсть полпично! системи i ввдсутшсть насильства
Укра'ша -0,6 -0,39 -0,62 -0,72 -0,03 -0,01
Роая -0,32 -0,56 -0,91 -0,98 -0,97 -0,62
Казахстан -0,47 -0,37 -0,78 -0,95 -1,01 0,51
Бшорусь -1,11 -1,24 -1 -0,79 -1,6 0,45
Груз1я 0,18 0,59 -0,34 -0,23 -0,25 -1
(0,51). Найнижчi показники серед наведених кра!н мае Бшорусь, о^м, як i у Казахстан^ показника стабiльнiсть полiтично! системи i вiдсутнiсть насильства. Бiльших успiхiв серед
обраних краш у розвитку iнституцiонального середовища досягла Грузiя. Лише показник стабшьност пол^ично! системи i вiдсутностi насильства у Грузи мае досить низький показник шдикатора (-1), проте досить висок значення мають iндикатори, що характеризують ефективнiсть органiв державного управлшня та якiсть регулюючих iнститутiв, вщповщно (0,18) i (0,59). Якiсть правових iнститутiв i антикорупцiйного контролю у Грузи мае найвищi показники серед наведених кран СНД.
Таким чином, ус показники «Worldwide Governance Indicators» для Украши протягом перiоду 1996-2008 рр. мали досить низькi значення, що свщчить про низький рiвень iнституцiонального середовища в державi. За вама iндикаторами спостерiгаеться вiдносна стабшьшсть, лише за iндексами прав громадян i пiдзвiтностi державних органiв та стабшьност пол^ично! системи i вщсутност насильства за останнi три роки вiдмiчаеться пiдвищення значень. Слiд вщзначити факт того, що за вама показниками «Worldwide Governance Indicators» Украша мае вищi показники iндикаторiв, шж Росiя, окрiм показника ефективностi оргашв державного управлiння, та Бiлорусь, о^м показника стабiльностi пол^ично! системи i вiдсутностi насильства.
Звертае на себе увагу показник якост регулюючих шституив в Укрш'ш, який характеризуе пол^ику держави вiдносно приватного сектору й мiру стимулювання розвитку бiзнесу. Значення цього показника у 2008 р. досить низьке (-0,39), що свщчить про недостатньо сприятливi умови для розвитку пщприемництва в Укрш'ш. Разом iз цим, за даними Св^ового економiчного форуму [16, 314-315], бiзнес-клiмат в Укрш'ш посiдае 91 мюце серед 133 кра!н, що також свщчить про низью умови ведення бiзнесу в Укрш'ш.
Iнституцiональнi перешкоди для розвитку ринково! економiки на основi даних Всесвiтнього банку дослщжують росiйський економiст Р. Нуреев [18], розвитку пщприемств -украшсью дослщники I. Манцуров, С. Дрига, В. Нестеренко [19].
Всесв^нш банк iз 2004 р. здiйснюе дослiдження умов ведення бiзнесу на матерiалах близько 180 краш на основi матерiалiв офiцiйного сайта Doing Business, який створила група оргашзацш Всесвiтнього банку. Реалiзацiя проекту Doing Business («Ведення бiзнесу») почалася вiсiм рокiв тому й була присвячена дiяльностi нащональних малих, середнiх пiдприемств i аналiзу нормативних актiв, що регулюють 1х дiяльнiсть протягом усього життевого циклу. Методика дослщження «Ведення бiзнесу» була розроблена й застосована у Нщерландах, i на сьогоднiшнiй день е единим типовим засобом, що застосовуеться для аналiзу впливу нормотворчо! дiяльностi держав на дiяльнiсть пiдприемств i в iнших крашах.
За даними Всесв^нього банку, у 2010 р. Украша посщае 142 мiсце серед 183 економж [20, 2], що пщтверджуе факт того, що умови ведення бiзнесу в Укра1ш незадовшьш. Умови ведення бiзнесу визначаються на основi десяти iндикаторiв. За рейтингами умов ведення бiзнесу, у 2010 р. спостер^атиметься погiршення стану порiвняно iз 2007 р. Лише за такими складовими ведення бiзнесу, як наймання робочо! сили, кредитування та забезпечення виконання контрактiв можна простежити пiдвищення рейтингу Украши серед економж свiту (табл. 3).
Таблиця 3
Рейтинг Украши за умовами ведення бгзнесу*
Зм1на
Складов! ,. .. ,. ,. рейтинг
Червень Червень Червень Червень У (2тп/
ведення 2ПП6 р. 2ПП7 р. 2ПП8 р. 2ПП9 р. у '201,
б1знесу 2007)
+, -
Бизнес у целому 139 145 146 142 3
Реестрац1я п1дприемств 105 113 126 134 29
Одержання л1ценз1й 174 175 181 181 7
Наймання робочоТ сили 103 103 90 83 -20
Реестращя 134 142 144 141 7
власносл
Кредитування 62 61 27 30 -32
Захист iнвесторiв 141 141 143 109 -32
Оподаткування 177 177 182 181 4
Мiжнародна торгiвля 116 121 139 139 23
Забезпечення
виконання 46 48 46 43 -3
контрактов
Лiквiдацiя пiдприeмств * 139 143 145 145 6
Побудовано за даними Doing Business.
Показники умов ведения бiзнесу характеризують таке:
реестращя тдприемств - труднощ^ пов'язаиi з вiдкриттям бiзиесу: час та фiиаисовi витрати, иеобхiдиi для початку легально! дiяльностi;
одержання лщензт - вщстеження процедур, витрат часу й фшанав на одержання лщензш i дозволiв, проведення необхiдних повщомлень i iнспекцiй, пiдключення до комунальних мереж, видiлення землi (стосуеться лише сфери будiвництва, дозволiв, що фактично iснують у цiй сферi);
наймання робочог сили - труднощ^ з якими зус^чаються роботодавщ при прийом^звшьненш працiвникiв;
реестращя власност1 - легюсть одержання компанiею права власностi: кшьюсть часу й фiнансових витрат, необхщних для реестрацi! власностi;
кредитування - стутнь доступностi кредитно! iнформацi!, наявшсть юридичних прав позикодавцiв i позичальниюв. 1ндекс юридичних прав являе собою шкалу вщ 0 до 10, у якш високi розподiли вказують на те, що данi закони краще розробленi з точки зору одержання доступу до кредиту. 1ндекс кредитно! шформаци визначае дiапазон, доступшсть i обсяг кредитно! iнформацi!, доступно! в державних реестрах або у приватних бюро. 1ндекс оцiнюеться за шкалою вщ 0 до 6: чим вище цифра, тим бшьше кредитно! iнформацi! перебувае в державному реестрi або у приватних бюро;
захист швестор1в - показник охоплюе 4 аспекти ступеня захищеностi штереав iнвестора: прозорiсть угод (iндекс вщкритоси), схильнiсть до використання становища в корисних цiлях (iндекс вiдповiдальностi директора), можливють для акцiонерiв притягувати до вщповщальност чиновниюв i директорiв у судовому порядку за посадовi порушення (iндекс легкостi подання позовiв акщонерами) i iндекс ступеня захищеностi штереав iнвестора;
оподаткування - iнформацiя про податки, яю мае сплатити в певному роцi компанiя середнього розмiру, ураховуеться адмiнiстративний тягар, пов'язаний зi сплатою податкiв;
м1жнародна торг1вля - вартють i процедури, необхiднi для iмпорту/експорту стандартно! партi! товару. Розписаш всi офiцiйнi процедури: починаючи вщ укладання договiрно! угоди й заюнчуючи доставкою товару;
забезпечення виконання контрактгв - ощнка ефективностi примусових заходiв щодо дотримання умов контрактiв шляхом розгляду платiжних суперечок i визначення часу, витрат i процедур iз моменту подання позову до суду до здшснення платежу;
л\кв\дац1я тдприемств - витрати часу й фшанав на процедури банкрутства, ощнка недолЫв у законодавствi про банкрутство. Визначення коефщента стягнення боргу (цент на долар, одержат з неплатоспроможно! фiрми).
Розвиток бiзнесу в умовах ринково! економiки е необхiдною умовою створення робочих мiсць. Вiд того, наскшьки створено умови в державi для розвитку пiдприемництва, залежить i розвиток шновацшно активних пiдприемств. Отже, вщ того, наскiльки у кра!нi розвинеш iнститути, спрямованi на пiдтримку розвитку бiзнесу й пiдприемництва, визначаються передумови оргашзаци пiдприемницько! дiяльностi.
На сьогодтшнш день у розвитку пщприемств важливу роль вiдiграe iнтелектуальний i людський капiтал, використання i формування якого е важливою довгостроковою стратепею сучасних пiдприемств. Розвиток людського катталу потребуе певних iнвестицiй. Вiтчизнянi науковщ до iнвестицiй у людський каттал, що забезпечують розвиток iнтелектуальних i фiзичних здiбностей людини i можливост ix реашзацл, пiдвищення ефективностi пращ, вщносять: набуття знань, квалiфiкацil шляхом шкшьно! та тсляшкшьно! освiти; охорону здоров'я; м^ацп; поширення шформацп щодо функцiонування економiки, ринку працi тощо [21, 9-10]. 1нвестицп на розвиток людського катталу здшснюються за рахунок коштiв Ым'1, держави, пiдприемств, власних. Тому розвиток людського капiталу на пiдприемствi е одним iз соцiально-економiчниx факторiв оргашзацп та ефективного функщонування пiдприемства.
Зараз важливим е не юнуюча ранiше система управлiння людськими ресурсами, а система управлiння розвитком людського катталу, оскшьки знання i iнтелектуальний капiтал е в сучасних умовах запорукою розвитку пiдприемств i обумовлюють 1х стан на ринку. Розвиток людського катталу на пiдприемствi мае впливати на мотив i споаб мислення людини-робiтника, культуру поведшки. 1з цього приводу на пiдприемствi мають iснувати такi iнституцiональнi фактори впливу, як правила внутрiшнього трудового розпорядку, оргатзацшна культура тощо.
Висновки. 1нститущональне середовище в Укра1ш на макрорiвнi потребуе еволюцiйного поступового характеру змш, в умовах якого будуть сформованi стiйкi формальнi й неформальт iнститути, у тому числi ri, що сприятимуть полiпшенню роботи шфраструктури розвитку людського капiталу, пiдприемств, у рамках яких продовжуеться формування людського катталу i здiйснюеться його використання. Тому в подальших дослiдженняx людського катталу доцшьно придiлити увагу вивченню i класифшацп факторiв розвитку людського катталу, особливо шститущональних.
Л1тература
1. Чорна О.А. Аналiз розвитку людського катталу в Укра1т / О.А. Чорна // Економiчний вiсник утверситету.- 2009.- Вип. 9. - С. 41-48. (Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет iм. Г. Сковороди).
2. Ярош О.Б. Институциональные индикаторы, их значение и роль в устойчивом развитии Украины / О.Б. Ярош // Экономика и управление. - 2009. - № 1. - С. 35-38.
3. Згонник Л.В. Институциональная составляющя воспроизводства человеческого капитала / Л.В. Згонник // Наук. пращ ДонНТУ. Сер. Економiчна. - 2008. - Вип. 100-3. -С. 118-124.
4. Тархов П.В. Институциональное обеспечение качества человеческого капитала как залог устойчиваго развития экономики / П.В. Тархов // Наук. пращ ДонНТУ. Сер. Економiчна. -2006.-Вип. 103-1.-С. 130-136.
5. Тушемилова Н.Н. Системный подход к управлению человеческим капиталом в мировой экономике ХХ1 века / Н.Н. Тушемилова // Известия Иркутской гос. экон. акад. (Байкальский гос. ун-т экономики и права). - 2008. - № 4. -С. 101-103.
6. Економiчна пол^ика: навч. поаб. / О.О. Беляев (кер. кол. авт.), А.С. Бебело, М.1. Диба та ш. - Вид. 3-те, без змш. - К.: КНЕУ, 2007. - 288 с.
7. Цыренова А.А. Развитие человеческого капитала в условиях трансформации институциональной среды / А.А. Цыренова. - Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2006. - 88 с.
8. Шаститко А.Е. Институциональная среда хозяйствования в России: основные характеристики / А.Е. Шаститко // Куда идет Россия?.. Кризис институциональных систем: век, десятилетие, год / Под общ. ред. Т.И. Заславской. - М.: Логос, 1999. - С. 201-206.
9. Дигилина О.Б. Институциональная среда и институциональные ограничения модернизации российского здравоохранения / О.Б. Дигилина, И.Б. Тесленко // Информационно-аналитический вестник: Социальные аспекты здоровья населения [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //vestnik.mednet.ru/content/ view/81/30/.
10. Игнатова Т.А. Институциональная среда в развитии конкурентоспособности региональной экономики / Т.А. Игнатова [Электронный ресурс] // Науч.-практ. интернет-конф. «Экономика России и Сибири: прошлое, настоящее, будущее», посвященная 50-летнему юбилею Института экономики и организации промышленного производства СО РАН (24-25 июня 2008 г.) / Экономический сервер Сибири. - Новосибирск: ИЭОПП СО РАН, 2008. - Режим доступа: http: //econom.nsc.ru/ conf08/info/Doklad/Ignat2.doc.
11. Анализ институциональной динамики в странах с переходной экономикой / Л.М. Фрейнкман, В.В. Дашкеев, М.Р. Муфтяхетдинова - М.: ИЭПП, 2009. - 252 с.
12. Решетило Н.С. 1нститущональш фактори пщвищення ефективност мотивацп трудово! дiяльностi / Н.С. Решетило // Науч. тр. ДонНТУ. Сер. Экономическая. - 2005. - Вып. 89-3. -С. 111-116.
13. Колпаков В.М., Дмитренко Г.А. Стратегический кадровый менеджмент: учеб. пособ. - 2-е изд., перераб и доп. - К.: МАУП, 2005. - 752 с.
14. Волошин В.1. Формування шститущонального середовища забезпечення економiчно! безпеки репону / В.1. Волошин, А.М. Гуменюк [Електронний ресурс]. - Нащональний шститут стратепчних дослщжень. - Режим доступу: http: //niss.lviv.ua/ analytics/74.htm.
15. Зянько В.В. 1нститущональш мехашзми шновацшного розвитку економжи Укра!ни / В.В. Зянько // Наук. пращ ДонНТУ. Сер. Економiчна. - 2008. - Вип. 34-2 (138). - С. 62-66.
16. The Global Competitiveness Report 2009-2010 // Klaus Schwab, World Economic Forum [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.weforum.org/en/initiatives/gcp/Global%20 Competitiveness%20Report/index.htm.
17. Kaufmann D., Kraay A., Mastruzzi M. Governance Matters VIII: Aggregate and Individual Governance Indicators 1996-2008 // World Bank Policy Pesearch Working Paper 4978, June 2009.
18. Нуреев Р.М. Россия: резервы инстуционального развития (как предпосылка и условие из экономического кризиса) // Р.М. Нуреев // Наук. пращ ДонНТУ. Сер. Економiчна. -2009. -Вип. 37-1. - С. 3-14.
19. Манцуров 1.Г. Формування державно! стратеги розвитку пщприемства на основi мiжнародних рейтинпв кра!н за рiвнем конкурентоспроможност / 1.Г. Манцуров, С.Г. Дрига, В.О. Несторенко // Моделювання та шформащйш системи в економщ [Текст]: зб. наук. пр. / М-во осв^и i науки Укра!ни, ДВНЗ «Ки!вський нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана»; вщп. ред. В.К. Галiцин. - К.: КНЕУ, 2009. - Вип. 79. - 307 с.
20. Doing Business 2010 Ukraine // 2009 The International Bank for Reconstruction and Development / The World Bank. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.doingbusiness.org/Documents/Country Profiles/UKR.pdf.
21. Людський розвиток в Укра!ш: 2003 рш (кол. авт.) / Щорiчна наук.-анал. доп. / За ред. Е.М. Лiбановоl. - К.: 1н-т демографп та сощальних дослщжень НАН Укра!ни, Держкомстат Укра!ни, 2004. - 290 с.
НадШшла до редакцП 14.12.2009 р.
