CC BY
14
BiKTop 3IH4EHKO
IHCTИTУAЛI3AЦIЯ MOPAЛЬHOÏ CBIДOMOCTI ЯК ПEPEДУMOBA CУCПIЛЬHOГO PO3BИTKУ B 3AXIДHIЙ COЦIAЛЬHIЙ ФIЛOCOФIÏ OCBITИ
У cmammi aнaлiзyюmъcя iдeï co^a-лiзaцiï e кoнцenцiï мopaлънoï ceiдoмocmi зaxiднoï фiлocoфi'ï oceimu. Дocлiджyюmъcя ocmern зaкoнoмipнocmi poзeumкy гyмaнi-cmuчнoгo niдxoдy дo npoблeм гpoмaдян-^mï iнcmumyaлiзaцiï euxoeaння i фopмy-eaння ^mimux opieнmaцiй.
У cyчacнiй зaxiднiй coцiaльнiй ф^^фи ocвiти в мeжax тaк звaнoгo гyмaнicmuчнoгo niöxoöy ocнoвним питaнням e coцiaльнo-пcиxoлoгiчний aнaлiз мopaльнoï cвiдoмocтi в iндивiдyaльниx i cyrai^^x дiяx, poзpoбкa фopм виxoвaння з мeтoю пpищeпити людям мopaльнi пpинципи тa дocлiджeння пpoблeми coцiaльнo-мopaльнoгo aвтopитeтy. Kлючoвими пи-тaннями в цьoмy нaпpямi e: як мopaльнa cвiдoмicть cпiввiднocитьcя з iндивiдoм, ocoбoю i cycпiльcтвoм? Xтo e мopaльним cyддeю? Щo зaбeзпe-чye caray мopaльнoмy зaкoнy? Як y coцiaльнo-icтopичнoмy ceнci пoняття cycпiльнoï мopaлi cпiввiднocитьcя з кaтeгopiями a) вiльнoï вoлi; б) yнiвep-caлiзмy? Пpи aнaлiзi пpoцecy фopмyвaння зpiлoï в мopaльнoмy вадто-шeннi ocoбиcтocтi пpиxильники cyчacнoï зaxiднoï «мopaлънoï фматфи oceimu» шиpoкo викopиcтoвyють peзyльтaти пcиxoлoгiчниx дocлiджeнь, ф^^ть кoнкpeтнi пpoблeми ocвiти тa виxoвaння, щo виникaють y cyчac-тому iндycтpiaльнoмy cycпiльcтвi. Зoкpeмa, вoни cпиpaютьcя нa зaпpoпo-нoвaнy Л. Koльбepгoм в якocтi ocнoви cycпiльнoгo poзвиткy i coцiaльнo-eтичнoгo виxoвaння cxeмy пoeтaпнoгo poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi. Сутнють цieï cxeми Koльбepг впepшe виотовив в дoпoвiдi «CтaдГi мopaль-тош poзвиткy як ocнoвa мopaльнoгo виxoвaння», з якoю вГн виcтyпив y 1971 p. в Toporno та кoнфepeнцiï з пpoблeм eтичнoгo виxoвaння.
Iдeï Koльбepгa e пpeдмeтoм жвaвиx диcкyciй. Пpиxильники зaпpoпo-нoвaнoï ним cиcтeми виxoвaння i ocвiти ввaжaють, щo йoгo пpoпoзицiï внocять icTOrai змГни в змicт виxoвaння, нaцiлюючи нa poзвитoк y ocoби-cTOcn cвiдoмoï opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи, кoтpa дoзвoляe aнaлiзyвaти, пo-
яснювати i ухвалювати ршення з важливих моральних та сошальних проблем. Тим самим система виховання Кольберга, на 1хню думку, спрямо-вана проти конформiзму, бо ii завданням е розвинути у кожного здатшсть до самостiйних суджень i ршень [9, 103]. До того ж переконливосл iдеям Кольберга додае те, що вони спираються на експериментальну базу. На адресу Кольберга лунають i рiзко критичнi зауваження, проте вони не знижують популярностi його щей за кордоном.
Л. Кольберг — один з тих, хто продовжуе розробляти напрями теорп виховання, нацией на розвиток пiзнавально-цiннiсноi орiентацii особи-стостi (cognitive-developmental value education), або шзнавально-цшшсного пщходу до системи виховання. Цей пщхщ базуеться на припущенш, що моральне виховання стимулюе природний процес розвитку моральних суджень вщ однiеi стадп до шшо", забезпечуючи досягнення морально зршо'1 особистостi. Знаходячись значною мiрою пщ впливом щей Дью'1 i Пiаже, Кольберг стверджуе, що моральне виховання стимулюе «природ-ний розвиток власних моральних суджень i здiбностей людини, що допо-може ш надалi використовувати щ судження для контролю над своею по-ведiнкою» [6, 72]. 1дею про те, що «ф1лософ1я освгги розглядае виховання як постiйне зростання людини» [5, 466], вш протиставляе рольовш теорп. Остання передбачае пщкорення поведiнки осо6истост1 нормам, як1 по-винн1 бути внесеними у свщомкть iндивiда за допомогою механiзму штерюризацп (стати частиною внутр1шньо1 структури ii св1домост1) . «Зай-ва сощатзащя iндивiда, — стверджуе Кольберг, — неминуче призводить до втрати ним свое'1 унiкальностi».
Проте, зг1дно з Кольбергом, природний характер процесу виховання не означае, що вш може здшснюватися стихшно. Через його складшсть на допомогу повинна прийти система виховання. Кольберг вважае головною метою процесу виховання формування почутпв i понять справедливости морально'1 згоди, необхщно'1 для iснування та змщнення «справедливого суспiльства». Л. Кольберг висловлюе думку, що система виховання повинна спиратися на психолопчш i соцюлопчш чинники, аналiз яких мае здшснюватися на принципах фшософсько'1 рефлексГ1. Свое завдання як дослщника в1н вбачае у пщведенш тако'1 концептуально'1 основи шляхом вщповщних розробок. При цьому ключ до розумшня характеру i поведiнки людини в1н, як i Гнш1 теоретики «нового гумашзму», бачить у моральнiй ф1лософГ1. «Ми вс1, навiть д1ти, е моральними ф]лософами» [6, 29], — зазначае вш, бажаючи пiдкреслити, що кожна людина мае сво'1 власнi моральш уявлення, настанови, неза-лежнi вщ соцiальноi групи, до яко'1 вона нал ежить. Отримання чгткого уявлення про моральш судження особистоси, про стадп 1хнього розвит-ку буде сприяти, на думку Кольберга, етичному прогресу суспшьства. У результат! дослщжень стадш розвитку морально'1 св1домост1 в1н прийшов до певних висновюв, як1 стосуються зм1сту та механiзму зм1ни морально! свщомост1 й поведiнки особистосл.
Схема розвитку морально! свщомосл, представлена Л. Кольбергом, е результатом теоретичного узагальнення експериментальних дослщжень, яю проводилися протягом 12 роюв з штервалом у 3 роки [7]. Об'ектом дослщження слугувала група хлопчиюв (75 ос1б) з р1зних кра!н 1 культур, яким на початку дослщжень було вщ 10 до 16 роюв. Кольберг спшьно з етнографами вивчав характер 1 р1вень моральних суджень ц1е! групи датей, виявляючи зв'язок !хшх суджень з поведшкою. Стадп морального розвитку були визначеш Кольбергом на пщстав1 тих вщповщей, яю дослщжуваш давали на поставлена г1потетичн1 моральна дилеми. Основ-ний висновок Кольберга зводиться до того, що у вс!х культурах, незалеж-но вщ ступеня !хньо! зр1лост1, 1снують однаков1, швар1антш форми морального мислення щдивщш, ун1версальн1 моральна принципи, норми 1 цшноси. «Вс1щдивщи у вс1 епохи спираються на одн1 й т1 ж моральна ка-тегорп, поняття або принципи; ус1 щдивщи в будь-якш культур1 прохо-дять один 1 той же шлях морального розвитку, одн1 й т1 ж стадп, хоча вони 1 розр1зняються у темпах 1 в час1 цього розвитку» [6, 36]. Вщмгтимо, що до цього висновку Кольберг прийшов на п1дстав1 в1дпов1дей д1тей з р1зних кра!н, що досягли разного р1вня суспшьного розвитку. Причому вщповщали вони на питання, пов'язаш з простими нормами моральность Природно, що в1дпов1д1 д1тей були дуже схож1, оск1льки мова йшла про елементарш моральна вимоги. Розширювально тлумачачи результати цього експерименту, зводячи !х у загальний закон, Кольберг вважае, що вс1 принципи морал1 однаков1 для вс!х епох, однаково д1ють у вс1х ситуациях, протиставляючи тим самим етичному релятивизму позицию етичного догматизму.
Проте, висунувши спочатку щею розвитку морально! свщомост1, Кольберг згодом намагаеться поеднати з нею положення про 1нвар1ант-н1сть (незм1нн1сть) моральних принципов 1 ценностей. Утвердившись у думщ, що моральний зм1ст особистост1 не щось застигле, а проходить у процес свого розвитку р1зн1 етапи або стадп, в1н прагне виявити джерело ц1е! зм1ни. Кольберг заперечуе психологам, яю розглядають моральний розвиток як насл1док внесення в св1дом1сть д1тей шляхом заохочень 1 по-карань уявлень про моральна норми, установки, цшност1, властив1 батькам, социальному середовищу в цшому. В1н також не погоджуеться з представниками натурал1стичних концепций, яю упод1бнювали моральний розвиток бюлопчному зростанню, 1 протисто!ть прихильникам фрейдизму, яю вважають, що мораль мае перш за все 1ррацюнально-емоцш-ний характер.
Як 1 Дью! та П1аже, Кольберг пщкреслюе тзнавальний змгст моральных суджень. Тому для нього стадп морального розвитку — не що 1нше, «як шзнавально-структурш змши в уявленнях Я 1 суспшьства» [6, 38]. Сутн1сть цих зм1н у тому, що з1 зростанням орган1зму людини в1дбу-ваеться 1 !! моральний розвиток, який розглядаеться Кольбергом як само-конструювання 1 саморегулювання людиною свое! поведшки в процес
взаемодп 1з соц1альним середовищем. При цьому зд1йснюеться взаемод1я п1знавально'1 здатност1 людини, що перебувае пiд впливом принципу роз-витку, а також 11 соцiального досвiду. 1ншими словами, йдеться про важ-ливiсть самовиховання i меxанiзм його здiйснення.
Яку ж роль Кольберг вiдводить соцiальному середовищу у форму-ваннi моралi, що в1н мае на увазi, коли говорить про взаемод1ю Я i суспiльства? Який характер ц1е'1 взаемодп? Приступаючи до розробки свое1 системи морального виховання, Кольберг пов'язував з ц1ею системою вирiшення завдання розвитку особистостi з певною духовною структурою, яка дозволяе 1й усвщомити необxiднiсть активно! участi в суспшь-ному життi, що сприяло б 11 соц1ал1зацп та збагаченню сощального досвiду. Здавалося б, цим Кольберг визнае визначальну роль сощального середовища у формуванн1 морал1. Однак в1н в1дводить соц1альному середовищу лише функц1ю сприяння формуванню психолог1чного механ1зму, т1е1 орган1зуючо1 структури в свщомост1 особистост1, яка обумовлюе 11 прагнення до добра.
Щоправда, Л. Кольберг визнае, що 1 в сусп1льств1 1снують певн1 со-ц1альн1 структури, як1 виступають стимулом для морального розвитку особистост1. До 1х числа в1н вщносить с1м'ю, економ1ку, соц1альну стра-тиф1кац1ю, право, форму державно! влади. Причому, Кольберг не запере-чуе, що в кожному сусп1льств1 зм1ст таких 1нститут1в р1зний. Проте важ-лив1шим за цей зм1ст е 1хне функц1ональне значення, яке залишаеться в будь-якому сусп1льств1 незм1нним. Незалежно вщ свого зм1сту вищезга-дан1 шститути, на його думку, д1ють таким чином на особу, що вона роз-вивае в соб1 здатшсть ототожнювати свою роль з роллю 1нших людей. 1ншими словами, вс1 етапи в розвитку сусп^ьства однаков1 у сво1й д11 на людину, формуючи в не! тенденц1ю вщноситися до 1нших людей, як до себе само'1, 1 оц1нювати свою власну повед1нку з погляду 1нтерес1в 1нших людей, виявляти готовн1сть 1 вм1ння жити 1хн1ми в1дчуттями та 1нтереса-ми. Прагнення п1клуватися про благо 1нших, керуватися принципом справедливост1 й гуманност1 е властивим людям у будь-якому сусп1льств1. Основна мета морального виховання, власне, й полягае в тому, щоб до-сягти реал1зац11 цього прагнення, ц1е1 законом1рност1.
1дея взаемодП п1знавально1 здатност1 особистост11 середовища пояс-нюе, зг1дно з Кольбергом, яким чином людина може досягти морально1 зр^ост1. Це вщбуваеться так: людина сама програмуе нов1 етапи свого морального розвитку, як1 краще орган1зовують 11 соц1альний досв1д 1 да-ють напрям 11 д1ям. Коли, наприклад, дитина, стикаючись з вимогами середовища, виробляе зразки (стандарта) свое'1 повед1нки, як1 вписуються в середовище, то це означае, за Кольбергом, що вона побудувала певну п1знавальну структуру. Зустр1чаючись з новими вимогами середовища, як1 не укладаються у вже побудовану структуру, вона прагне змшити, пе-ребудувати сво'1 моральн1 судження. Таким чином, новий сощальний досв1д, взаемод1ючи з попередньою п1знавальною структурою особи-
cтocтi, cпoнyкae ïï щopaзy шyкaти нoвy пpoгpaмy cвoïx дГй, якa бiльшoю мipoю вiдпoвiдaлa б нoвiй crnya^ï. Heoднopaзoвo пoвтopюючиcь, ця ^o-гpaмa зaкpiплюeтьcя в cвiдoмocтi ocoбиcтocтi, cтae ycтaлeнoю cклaдoвoю ïi пoвeдiнки.
Oчeвиднo, в cиcтeмi Koльбepгa coцiaльний дocвiд лишe «пщштoвxye» poзyмoвy дiяльнicть ocoбиcтocтi, OTp^e пoшyкy вiдпoвiднoï пiзнaвaльнoï cтpyктypи. Bиpiшaльнa ж poль y мopaльнoмy poзвиткy ocoбиcтocтi в мe-жax ïï взaeмoдiï з cepeдoвищeм вiдвoдитьcя пiзнaвaльнo-opгaнiзyючiй cтpyктypi ocoбиcтocтi, ïï здaтнocтi oпepaтивнo peaгyвaти нa вимoги cepe-дoвищa, cпpoмoжнocтi дo caмoкoнcтpyювaння cвoeï пoвeдiнки. Bзaeмoдiя cepeдoвищa i пiзнaвaльнoï здaтнocтi людини дoпoмaгae, згiднo з Koльбep-гoм, вcтaнoвлeнню гapмoнiï, cпpaвeдливocтi як y caмiй coцiaльнiй cto-тeмi, тaк i в пoвeдiнцi ocoбиcтocтi. Biдпoвiднo, мopaльнe виxoвaння м-^rara^ cтимyлювaти здaтнicть людини кoнcтpyювaти cвiй мopaльний дocвiд i вдocкoнaлювaти opгaнiзaцiйнy cтpyктypy cepeдoвищa. Mopaльнi нopми пocтaють y тaкoмy poзyмiннi кoнcтpyкцiями, a ж вiддзepкaлeнням iнтepeciв, opiemayii ocoбиcтocтi i cycпiльниx вiднocин. I в цьoмy ^ль-бepг вбaчae вияв a^™™'! poлi мopaлi.
Heoбxiднo звepнyти yвaгy нa тe, щo xapa^ep взaeмин cepeдoвищa i ocoбиcтocтi як ocнoви фopмyвaння мopaлi y Koльбepгa нaгaдye xapaктep вiднocин cyб'eктa i oб'eктa, якг виникaють в мeжax дocвiдy в ф^^фи Дью", i в яхт пpoвiднa poль нaлeжить cyб'eктy. Звичaйнo, aктивнicть — нaйвaжливiшa pиca мopaльнoï пoвeдiнки, aлe да нe oзнaчae, щo зa cвoeю пpиpoдoю ця пoвeдiнкa пoзбaвлeнa oб'eктивнoгo, coцiaльнoгo джepeлa. Bикликae cyмнiв тaкoж caм xapaктep aктивнocтi ocoбиcтocтi, я^ю вoнa пocтae y Koльбepгa, тобто кoнcтpyювaння нeю пiзнaвaльнoï cтpyктypи як джepeлa мopaльнoгo poзвиткy. Зaлишaeтьcя нeзpoзyмiлим, якa йoгo мeтa i яге мicцe в пpoцeci кoнcтpyювaння вiдвoдитьcя eтичнoмy iдeaлy.
Poзглядaючи нoвy пpoгpaмy пoвeдiнки ocoбиcтocтi лишe як вiдпoвiдь нa нoвi вимoги cepeдoвищa, Koльбepг вoчeвидь пpимeншye aктивнy poль ocoбиcтocтi, oбмeжye cвoбoдy вибopy. У того cxeмi випaдae вaжливий eлeмeнт — o^œa ocoбoю нoвoгo coцiaльнoгo дocвiдy, нoвиx вимoг cepe-дoвищa. З мipкyвaнь Koльбepгa cклaдaeтьcя вpaжeння, щo xoчa ocoбa i вoлoдie poзвинeнoю пiзнaвaльнoю cтpyктypoю, нa вимoги cepeдoвищa вoнa peaгye aвтoмaтичнo. I тут тазицм Koльбepгa oб'eктивнo нaближa-eтьcя дo пoзицiï нeoбixeвiopизмy i, зoкpeмa Б.Ф. Cкiнepa, дo iдeй ягаш вГн вiднocитьcя нeгaтивнo.
Дo того ж мopaльний poзвитoк y кoнцeпцiï Koльбepгa пocтae пepш зa вce peзyльтaтoм пcиxoлoгiчнoï здaтнocтi ocoбиcтocтi ^ara визнaчeнy, oд-нaкoвy в yci eпoxи poль y cycпiльcтвi, яга звoдитьcя дo oтoтoжнeння cвo'ix iнтepeciв з iнтepecaми iншиx людeй. Taким чинoм, мopaль piзниx eпox i cycпiльcтв вiдpiзняeтьcя нe змicтoм cвoïx пpинципiв, a cmyneнeм pазвumкy oдниx i тиx жe пpинципiв cпpaвeдливocтi тa гapмoнiï. Гyмaнний xapaктep цж пpинципiв нe викликae cyмнiвiв. Пpoтe, щoб вГн нaбyв дieвocтi,
пoтpiбнo звepнyтиcя дo oбcтaвин, зa яхт yтвepджyeтьcя cпpaвeдливicть тa гapмoнiя люд^кж вiднocин. Bтiм, y Koльбepгa нeмae нaвiть нaтякy нa тe, зa якиx coцiaльнo-eкoнoмiчниx yмoв мoжe 6ути peaлiзoвaнa людcькa пoтpeбa y тaкиx вiднocинax.
Л. Koльбepг вiдзнaчae, щo пpaгнeння ocoбиcтocтi peaлiзyвaти cвoю poль виявляeтьcя y кoнфлiктнiй crayayiï. Ti crnya^ï, в якиx нeмae ганфл^ту, вiн нe ввaжae мopaльними. Mopaльний кoнфлiкт, зa Koльбep-гoм, — да нe щo iншe, як cyпepeчнicть мш здaтнicтю ocoбиcтocтi дo oto-тoжнeння ceбe з шшими людьми i плaнaми, пpaгнeннями ocтaннix. ^o-тe Koльбepг нe пoяcнюe, чoмy в piзниx cитyaцiяx виникae ця cyпepeч-нicть, щo зaвaжae людинi y вcix випaдкax peaлiзyвaти cвoю здaтнicть дo oтoтoжнeння cвoïx iнтepeciв з iнтepecaми iншиx людeй.
Biн нe мoжe вiдпoвicти та цe питaння, 6o coцiaльнe cepeдoвищe йoгo цiкaвить нe з тагляду йoгo ecтвa, a лишe з тагляду йoгo aбcтpaктнoï функцп нaдaвaти oco6í гpaти oднy й ту ж poль — oтoтoжнювaти ceбe з шшими людьми. I вecь шляx poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi ocoбиcтocтi e шляxoм дocягнeння нeю пcиxoлoгiчнoгo зв'язку мгж здiйcнeнням ^eï cвoeï poлi i пpинципoм cпpaвeдливocтi.
Цeй пpинцип Koльбepг тлyмaчить y дyci «^opn cпpaвeдливocтi», cфopмyльoвaнoï y 1960-x poкax aмepикaнcьким тeopeтикoм y гaлyзi мo-paльнoï ф^^фи i пpaвa Дж. Poлcoм. Ocнoвy cпpaвeдливocтi Koльбepг {cлiдoм зa Poлcoм) шyкae y пpиpoдi людини. ^и цьoмy cпpaвeдливicть тлyмaчить як чecнicть, aбcoлютнo piвний poзпoдiл coцiaльниx poлeй i oбoв'язкгв нeзaлeжнo вщ внecкy ocoбиcтocтi y зaгaльнy cпpaвy, вщ ïï мo-paльниx якocтeй. Пoняття cпpaвeдливocтi, якщo вoнo poзглядaeтьcя пoзa зв'язкoм Гз cycпiльними yмoвaми, iнтepecaми i пoтpeбaми людeй, вияв-ляeтьcя cyro aбcтpaктним.
Cпpaвeдливicть як мopaльнa якгсть — oднa з cymic™x xapaктepиcтик caмoï людини. I в цьoмy знaчeннi мoжнa гoвopити пpo вГчну cпpaвeдли-вicть. «Cпpaвeдливicть, якa cклaдae ecтвo caмoгo людcтвa, — щo цe, як ж вiчнa cпpaвeдливicть? Cпpaвeдливicть, якa e opгaнiчнoю, кepiвникoм, cy-вepeнним ocнoвoпoлoжним пpинципoм cycпiльcтв, cпpaвeдливicть, якa, пpoтe, дoтeпep бyлa нГчим, ane квинта cтaти yciм, — щo да, як нe мipи-лo, яким пoвиннi вимipювaтиcя вci cпpaви люд^кг, дo якoгo нaлeжить aпeлювaти як дo вищoгo cyTOi зa бyдь-якoгo c^ymora випaдкy?» [З, 158].
Пpи цьoмy cyдити пpo тe, якoю мipoю e cпpaвeдливими вiднocини мш людьми, овд зa peaльним cтaнoвищeм ocoбиcтocтi y cycпiльcтвi, пo тoмy, ^crí^™ шиpoкo i вiльнo вoнa мoжe peaлiзyвaти cвiй пoтeнцiaл, i та тoмy, чи yзгoджyютьcя цГ в^тошни з eкoнoмiчними зaкoнaми cycпiльcтвa, a ж з yявлeнням пpo вГчну cпpaвeдливicть. 3a Koльбepгoм жe, пiдтвepджeнням тoгo, щo мopaльнi пpинципи e ж зoвнiшнiми пpaви-лaми i ж пpиpoднo-eгoïcтичнoю тeндeнцieю бioлoгiчнoгo opгaнiзмy, a ви-paзoм внyтpiшньoгo зв'язку мгж людитою i coцiaльним cepeдoвищeм, cлyжить лишe ïï пpaгнeння дo cпpaвeдливocтi.
Згiднo з тага лoгiкoю вcтaнoвлeння гyмaнниx вито^н мГж ocoбoю i cycпiльcтвoм зaлeжить тГльки вГд тoгo, чи cxH^rn ocoбa ïx вcтaнoвити; oб'eктивнi пepeдyмoви для цьoгo нe пoтpiбнi.
Paзoм з пiзнaвaльнo-кoнcтpyктивними здiбнocтями людини як тай-вaжливiшoï пepшoocнoви poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi Koльбepг визнae i poль y цьoмy пpoцeci eмoцiй, тачу-тв тa пoв'язaниx з ними cxильнocтeй ocoбиcтocтi. Пpoтe poзвитoк пoчyттiв i eмoцiй, зa Koльбepгoм, — да тa-кoж poзвитoк cтpyктypи з дocтaтньo cильним пiзнaвaльним кoмпoнeнтoм. Brn пpocтeжye цe нa пpиклaдi таяви пoчyттiв cтpaxy, вини, copoмy.
Щ пoчyття — peзyльтaт пpoцecy дифepeнцiaцiï людcькoгo Я. I, як дo-peчнo вiдзнaчae Koльбepг, пoдiбнo дo бyдь-якoгo пpoцecy дифepeнцiaцiï, вoни зa cвoïм xapaктepoм e cвiдoмими. Дифepeнцiaцiя в пcиxoлoгiï i мo-paльнiй cвiдoмocтi oзнaчae пepexiд вГд oднoгo eтaпy в poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi дo iншoгo. Пpи цьoмy пiзнaвaльнo-cтpyктypнi pиcи зaлишa-ютьcя ocнoвoю мopaльнoгo poзвиткy. Звiдcи зaгaльний кpитepiй для ви-знaчeння piвня мopaльнoгo poзвиткy Koльбepг вбaчae y пpoцeci дифe-peнцiaцiï тa iнтeгpaцiï мopaльнoï cвiдoмocтi. Дифepeнцiaцiя пpипycкae умГння ocoбиcтocтi вГ^зняти cyщe вГд нaлeжнoгo i yзaгaльнювaти фaкти мopaльнoгo життя для тош, щoб cклacти cвoe yявлeння npo нaлeжнe. Iнтeгpaцiя пpипycкae гoтoвнicть людини ycвiдoмити нeoбxiднicть таяв-нocтi eдиниx для ycix людeй пpaвил i пpинципiв мopaлi. Caмe тaкa ^pyE-тypa мopaльнoï cвiдoмocтi нaдae мoжливicть людинГ зpoзyмiти cyтнicть мopaльниx кoнфлiктiв i знaйти ix^ виpiшeння.
У пpoцeci aнaлiзy мexaнiзмy мopaльнoï cвiдoмocтi Koльбepг пoмiчae низку цiкaвиx мoмeнтiв. Зoкpeмa, вГн зayвaжye, щo ж мoжe йти мoвa пpo poзвитoк мopaльнoï cвiдoмocтi людини в cпpaвжньoмy знaчeннi цьoгo cлoвa (ocoбиcтocтi), якщo шдивщ нe вiдpiзняe cyщe вщ нaлeжнoгo, нe ycвiдoмлюe нeoбxiднocтi вiднocитиcя дo iншиx людeй як дo piвниx co6í, нe визнae, щo мopaльнi oцiнки i пpинципи, якг дГють y cycпiльcтвi, та-винш в piвнiй мipi зacтocoвyвaтиcя дo вcix йoгo члeнiв, нeзaлeжнo вщ pacoвoï aбo нaцioнaльнoï пpинaлeжнocтi, craii, coцiaльнoгo cтaтycy тoщo.
Aлe ocrî^™ вecь шляx poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi Koльбepг poз-глядae лишe як poзвитoк caмocвiдoмocтi, виxoдить, щo вecь змicт мopaлi зaклaдeний y пcиxoлoгiï людини, a yнiвepcaльнa cтpyктypa мopaльнoï cвiдoмocтi пocтae гoлoвним чинникoм ïï poзвиткy. Звiдcи — aбcтpaктнe poзyмiння ним cпpaвeдливocтi, piвнocтi тa rnmnx гyмaнниx мopaльниx пpинципiв, здiйcнeння якж вГн пoв'язye пepeдoвciм з poзвиткoм caмoï cтpyктypи мopaльнoï cвiдoмocтi, a тaкoж з виxoвaнням, пoкликaним raprara мexaнiзмy дг1 ^eï cтpyктypи, пpocyвaнню мopaльнoï cвiдoмocтi вщ oднieï c^iï дo iншoï.
He кaжyчи вжe пpo yтoпiчнicть тaкoгo пoглядy та poзвитoк мopaль-нoï cвiдoмocтi, ж мoжнa нe пoмiтити, щo вш звepнeний дo внyтpiшньoгo cвiтy ocoбиcтocтi, дo ïi пcиxoлoгiчниx ycтaнoвoк. Зa вcieï бeззaпepeчнoï вaжливocтi цьoгo acпeктy пpoблeми виxoвaння вГн нe мoжe нe пoтpeбyвa-
ти фшософського обгрунтування, визначення об'ективних сощальних чинниюв, як1 обумовлюють розвиток морально! свщомосл, з'ясування сп1вв1дношення м1ж психолог1чними та соц1альними чинниками в про-цес цього розвитку тощо.
Але надати такого обгрунтування Кольберг не зм1г. Бшьше того, ха-рактеризуючи стад1! розвитку морально! св1домост1, в1н нав1ть не тор-каеться питання, чим обумовлеш особливост1 кожно! з них, обмежуючись суто п1знавальною 1нтерпретац1ею зм1ни моральних суджень. Практично не розкривае Кольберг 1 значення впливу культурних (у широкому зна-ченн1 слова) ц1нностей на моральний розвиток людей 1 в1дпов1дно не по-рушуе питання про необх1дн1сть розгляду морального виховання як час-тини громадянського виховання, яке враховуе моральна стандарти суспшьства тощо. Цю слабку сторону позицп Кольберга вщзначають ба-гато його зах1дних опонент1в, пояснюючи !! саме в1дсутн1стю ф1лософсь-кого обгрунтування процесу виховання [2, 157].
Л. Кольберг позначае три р1вш, або етапи, у розвитку морально! свщомосл, кожен з яких включае дв1 стадп. Взят1 разом, вони створюють певний порядок, що виражае розвиток моральних суджень особистост1 в ун1версальн1й, незм1нн1й для ус1х епох 1 сусп1льств форм1.
Перший етап у розвитку морально! свщомосл Кольберг назвав перед-умовним або доморалъним. На цш фаз1 щдивщ (дитина) сприймае добро 1 зло як насл1дки тих або 1нших д1й для особистост1 або як поняття, вста-новлеш 1снуючою сусп1льною системою. Перша стаддя розвитку морально! свщомосл в межах цього етапу характеризуеться ор1ентащею на покору та покарання. Добро та зло, правильне та неправильне розгля-даються як своерщш ярлики, що нав1шуються на ди, залежно вщ того, надають вони задоволення чи бшь, спричиняють покарання чи винагоро-ду. Поняття справедливост1 постае у цьому випадку не б1льш як виявом приемних 1 теплих вщносин мш людьми. Друга стаддя характеризуеться мструменталъно-релятивютсъкою ор1ентащею. Правильним вважаеться те, що служить задоволенню особистих 1нтерес1в, а 1нод1 (суто випадково) штереав 1нших людей. Вщносини мш людьми на цш стадп мають об-м1нно-ринковий характер 1 не пов'язан1 з проявом лояльности, справедливости по вщношенню один до одного.
Другий етап — умовний. Тут особист1сть приймае оцшки социально! групи, до яко! вона себе вщносить. Сутшсть !! морально! позицп — кон-форм1зм, згода з членами свое! групи, з настановами соц1ального ладу або, бшьш того, — активна пщтримка 1снуючого ладу 1 ототожнення себе з його суб'ектами. У межах цього етапу розвитку моральна свщомгсть до-сягае третьо! стадп, яка характеризуеться безособовою згодою. Добро 1 зло визначаються вщповщшстю суджень 1 д1й людей правилам, нормам с1м'!, школи, наци незалежно вщ !хнього зм1сту, вщ наслщюв, як1 вони мають для особистост1. 1ншими словами, те, що схвалено 1ншими, що виражае !хню волю, являе основу для моральних суджень шдивща. Четверта стад1я
poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi пoв'язaнa з opieнтaцieю та зaкoн i пopя-дoк, з ycвiдoмлeнням тoгo, щo вiдмoвa вщ coцiaльниx, y тoмy чиcлi мo-paльниx, нopм cпpичиняe бeзлaддя, xaoc.
Tpemiü eman poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi Koльбepг нaзвaв nocm-yмавнuм aбo aвmанамнuм. Oцiнкa явищ i вчинкгв здiйcнюeтьcя нeзaлeжнo вщ oцiнoк ^упи нa пiдcтaвi пpинципy, який людита caмa oбpaлa ^и-тepieм cпpaвeдливocтi, piвнocтi й пoвaги людeй. П'ята стаддя poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi, щo дocягaeтьcя в мeжax цьoгo eтaпy, xapaктepи-зyeтьcя аpieнmaцieю нa cацiaлънuй дагавip i зaкан, yтилiтapиcтcькими нacтa-нoвaми.
Poзyмiння пpaвильнocтi дГ1 пoв'язyeтьcя тут з пpaвaми, iнтepecaми, пpинципaми ocoбиcтocтi, якг кpитичнo нeю пpийнятi i з якими пoгoдилo-cя вce cycпiльcтвo. Cyджeння, цiннocтi, oцiнки людeй мaють peлятивний xapaктep, тому та цгй cтaдiï yвaгa пpидiляeтьcя нacaмпepeд зacoбy дocяг-нeння cпiльнoï згoди. Зaзвичaй пepeмaгae oфiцiйнa точга зopy. Пpoтe дo-пycкaeтьcя мoжливicть внocити змГни в тoй чи шший зaкoн, виxoдячи з ^инципу coцiaльнoï кopиcнocтi. Bci oбoв'язки людeй нe зyмoвлeнi вГльним вибopoм, a в^^ють Гз зaкoнy, пpийнятoгo дoгoвopy, згoди. Koльбepг ввaжae, щo oфiцiйнa мopaль CШA, тaк caмo як i зaкoнoдaвcтвo, дГ1 ypядy, виpaжae cyтнicть П'ЯТО'1 cтaдiï poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi.
Шоста стаддя cтaнoвлeння мopaльнoï cвiдoмocтi виpaжae opieнтaцiю нa зaгaльнi мopaльнi пpинципи, aбo нopми. Mopaльний вибip здiйcнюeтьcя ocoбиcтicтю нa пiдcтaвi вeлiнь ïï coвicтi, вiльнo oбpaниx пpинципiв, якг cyтнicнo нe e тpaдицiйними пpинципaми мopaлi (та^ик-лaд, дecять зaпoвiдeй xpиcтиянcькoï мopaлi), a да пpинципи «cпpaвeдли-вocтi, piвнocтi i пoшaни гiднocтi кoжнoï людини» [7, 134]. Шocтa cтaдiя, та думку Koльбepгa, i e вищим eтaпoм y мopaльнoмy poзвиткy oco6^ cтocтi. Tyт cyджeння людини нaбyвaють pиc влacнe мopaльниx cyджeнь. Дeтepмiнyючи пoвeдiнкy нeзaлeжнo вщ нaмipiв людини, вoни, тaким чи-нoм, нaбyвaють xapaктepy мopaльниx пpинципiв, якг а^угую^ yнiвepcaль-нoю фopмoю вибopy.
Л. Koльбepг пoдiляe тoчкy зopy I. Kama, a тaкoж P. Xeapa, щo мo-paльнi пpинципи (зoкpeмa poзcyдливicть, пpaгнeння людини дo caмope-aлiзaцiï, тypбoтa пpo блaгo шшж тoщo) e yнiвepcaльнoю фopмoю вибopy, якгй пoвиннi cлiдyвaти вci люди зa вcix cитyaцiй. Bизнaючи зaгaльнo-людcькe знaчeння гyмaнниx мopaльниx ^и^ишв, нe мoжнa, пpoтe, нe вpaxoвyвaти, щo в piзниx yмoвax тавпъ в ниx мoжe бути вклaдeнo piзний кoнкpeтний змicт, нe гажучи вжe пpo пpинципи бГльш aбcтpaктнi. Бeззa-cтepeжнo, бeз ypaxyвaння ^mpe^m yмoв cпиpaтиcя нa цГ «yнiвep-caльнi» пpинципи y виxoвнiй пpaктицi нe мoжнa.
Koльбepг нe виявляe тут пocлiдoвнocтi. З oднoгo 6o^, вГн пiддae кpитицi пaнyючy в iндycтpiaльниx cycпiльcтвax «тexнoлoгiзoвaнo-oпepaнт-ну» cиcтeмy виxoвaння i cycпiльнy мopaль, a з iншoгo — як oдин з нaй-вaжливiшиx мopaльниx пpинципiв вiдpeкoмeндoвye «пoвaгy дo icнyючoгo
пopядкy». Biдтaк, Koльбepг змyшeний внocити пoпpaвки дo cвoïx тeope-тичниx TOCT^a™.
«Mopaльнi пpинципи, — yтoчнюe вгн, — пoвиннi вpaxoвyвaти rampe^ ну cитyaцiю тaк, щoб мaти та yвaзi iнтepecи кoжнoï людини». У цьoмy paзi вci пpинципи виpaжaтимyть oдин ocнoвний пpинцип — ^инцип cпpaвeд-ливocтi, який Koльбepг ввaжae ключoвoю цiннicтю, нaпoлягaючи нa pi^ocn пpaв m^oï ocoбиcтocтi i пpoтиcтaвляючи 1м пoзбaвлeнoгo ^и-тepiïв yтилiтapиcтcькoгo пpинципy щacтя. «Haшe пoняття cпpaвeдливocтi пpипycкae, щoб ми в pirarn мipi вiднocилиcя дo вимoги mxno'i людини; цe знaчнo вaжливiшe, нгж poзглядaти в piвнiй мipi щacтя кoжнoгo» [б, б5].
У шocтy cтaдiю poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi Koльбepг включae opieнmaцiю нa coвicmъ як та кepiвний пpинцип пoвeдiнки, a тaкoж ^ин-цип взaeмнoï пoвaги i дoвipи. Poзглядaючи cпpaвeдливicть як вищу цiннicть, Koльбepг ввaжae зa мoжливe нeпoкopy зaкoнy, якщo ocтaннiй нe виpaжae cyтнocтi cпpaвeдливocтi. Paзoм з тим вГн нe yтoчнюe, яким iнтepecaм i пoтpeбaм ocoбиcтocтi cлyгye npшцш cnpaвeдлuвocmi.
Зa Koльбepгoм piвeнь мopaльнoï cвiдoмocтi, вiдпoвiдний шocтiй cтaдiï йoгo poзвиткy, e гoлoвним eлeмeнтoм змicтy paцioнaльнoï, aвтo-нoмнoï ocoбиcтocтi. «3вичaйнo, — вiдзнaчae миcлитeль, — нa цьoмy eтaпi eтичнoгo poзвиткy y людeй тaкoж мoжyть бути poзбiжнocтi, виcлoвлювa-ттея piзнi думки, щo пoв'язaнe з жвним piвнeм пiзнaвaльниx здiбнocтeй людини. Oт чoмy пapaлeльнo з poзвиткoм мopaльниx cyджeнь y людини rapizo cпocтepiгaeтьcя poзвитoк вгдчуття cтpaxy aбo пpoвини». Звepтaю-чи нa да yвaгy, Koльбepг пpaгнe пiдкpecлити cR^^ic^ мopaльнoï зoвнiшнocтi людини, ïï cyпepeчнicть, щo нeoбxiднo мaти нa yвaзi в ^o-цeci виxoвaння.
У пyблiкaцiяx ocтaннix poкiв цiннicть вдунуто! ним cxeми poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi Koльбepг вбaчae пepeдoвciм y тому, щo вoнa cлyгye тeopeтичним oбtpyнтyвaнням зв'язку мГж мopaльним миcлeнням i мo-paльнoю дieю. «Bиcoкий piвeнь мopaльниx cyджeнь зyмoвлюe мopaльнy пoвeдiнкy, якa включae чecнicть, умГння пpoтиcтoяти cпoкyci тa aль-тpyïзм» [8, 52]. Зв^и cлiдye лoгiчний виcнoвoк, щo poзвитoк мopaльнoï cвiдoмocтi — ж caмoцiль, a зaciб для дocягнeння пoтpiбнoï пoвeдiнки.
Пpoтe ж в кoжнoмy cycпiльcтвi люди дocягaють зpiлoï cтaдiï poзвит-ку мopaльнoï cвiдoмocтi. He пocилaючиcь нa кoнкpeтнe cycпiльcтвo, Koльбepг cтвepджye, щo 75% дopocлиx людeй в cyчacниx yмoвax upasim-нo нe дocягaють uieï cтaдiï. Пpoтe, вci цГ зayвaжeння Koльбepгa нe впли-вaють та ocнoвний йoгo тeopeтичний виcнoвoк, зги™ з яким yпpoдoвж ycieï ^TOpu людcькoï цивiлiзaцiï, y вci em™ зaлишaютьcя нeзмiнними oднi й îi ж фopмaльнi пoняття мopaлi й зpaзки мopaльнoгo cyджeння, збepiгaeтьcя oднa й тa ж тага лoгiкa oпepyвaння ними.
Пiдкpecлюючи вaжливicть ycвiдoмлeння людинoю кoнфлiктiв для poзвиткy мopaльнoï cвiдoмocтi, для пepexoдy ïï вгд oднoгo eтaпy дo iншo-гo, Koльбepг нe yтoчнюe, ^o якг кoнфлiкти йдe мoвa, чи тopкaютьcя
вoни oцiнoк icнyючoï cитyaцiï piзними людьми aбo тиx ïi чинникгв, якг фopмyють мopaль. Пpичoмy, poзyмiння ocoбиcтicтю цж кoнфлiктiв вияв-ляeтьcя дocтaтнiм як для poзвиткy ïï мopaльнoï cвiдoмocтi, тaк i для ви-знaчeння ïï poлi в cycпiльcтвi. Пiдкpecлюючи poль мoви, ïï лiнгвicтичнoï функцп y дaнoмy пpoцeci, Koльбepг дo yмoв poзвиткy мopaльнoï cвiдo-мocтi вiднocить знaння iндивiдoм iншиx людeй i cycпiльcтвa в цiлoмy. Ця yмoвa e ocoбливo вaжливoю для зд^^нта людинoю cвoeï poльoвoï функцп.
Oднaк мoжливicть вiдiгpaвaти пeвнy poль y cycпiльcтвi визнaчaeтьcя нe тГльки cyб'eктивними pиcaми ocoбиcтocтi, дo якж звepтaeтьcя ^ль-бepг, a, в пepшy чepгy, oб'eктивними, coцiaльними yмoвaми, ïxнiм xapa^ тepoм. Щoпpaвдa, Koльбepг вiдзнaчae, щo для мopaльнoгo poзвиткy лю-дeй мoжe виникнути нeoбxiднicть y пepeглядi coцiaльниx iнcтитyтiв, якщo вoни cтaли пepeшкoдoю для вть^го виpaжeння людьми cвoïx iдeй i ви-кoнaння ними coцiaльниx poлeй, якщo y людeй з'явилocя пepeкoнaння, щo дaнi coцiaльнi iнcтитyти ж вiдпoвiдaють дocягнyтoмy piвню Kmora мopaльнoгo poзвиткy, нe вiдпoвiдaють ïxнiм eтичним вимoгaм. Aлe як цeй пepeгляд здiйcнити? Для peaлiзaцiï мopaльнoгo ^o^ecy пoтpiбeн злaм coцiaльниx yмoв чи дocтaтньo лишe ycвiдoмити нeoбxiднicть зaмiни coцiaльниx iнcтитyтiв? Biдпoвiдi нa щ питaння Koльбepг нe дae.
Ocнoвний нaгoлoc y poзвиткy мopaлi Koльбepг poбить нa poль пiзнaвaльнoï здiбнocтi людини, нaдaючи ocoбливoгo знaчeння лoгiцi ïi миcлeння. Лишe ycвiдoмлeння cтpoгиx лoгiчниx зв'язкгв нaбyтиx люди-тою знaнь дae !й мoжливicть зpoзyмiти, яким чинoм цГ знaння мoжнa зa-cтocyвaти для здiйcнeння œpexo^ вщ oднieï cтaдiï мopaльнoï cвiдoмocтi дo iншoï. Aлe зa в^'! вaжливocтi лoгiки мipкyвaнь нe мoжнa вiдвepнyтиcя вщ ixmora кoнкpeтнoгo змгсту, 6o якpaз вГн i ^инципи, якг фopмyлю-ютьcя нa того ocнoвi, cпpямoвyють мopaльний вибip, y я^му тГльки й виявляe ceбe peзyльтaт мipкyвaння. Koльбepг зaйнятий ^шукам iнвa-piaнтниx фopм eтичнoï cвiдoмocтi, aби, cпиpaючиcь нa ниx, пoбyдyвaти зaгaльнy мoдeль eтичнoï ocoбиcтocтi. Brn вiдcтoюe вибip, щo мicтить зa-клик дo лoгiчнoï yнiвepcaльнocтi й пocлiдoвнocтi, дo coвicтi як кepiвнoгo чинникa тa дo взaeмнoï пoвaги i дoвipи. Пpoтe ця тазицм «дyжe aбcтpaкт-нa й iндивiдyaлicтичнa для cвiтy, який вимaгae мacoвoï coлiдapнocтi в цiляx пoлiпшeння icнyючoгo cтaнy peчeй» [1, 101].
Mopaльнa дГя пoзa cyмнiвoм, вимaгae виcoкoгo piвня мopaльнoгo мipкyвaння, aлe oцiнити ocтaннiй мoжнa лишe нa пiдcтaвi пpaктичниx дГй, в якиx виявляютьcя тaкi мopaльнi pиcи, як в^^в^льн^ть, aк-тивнicть, здaтнicть ocoбиcтocтi пoeднyвaти y cвoïй пoвeдiнцi cлoвo i rapa-ву, peaлiзyвaти в ^mpe^m cитyaцiï тГ мopaльнi цiннocтi, якг нeю зa-cвoeнi. У диcкyciяx, якг вeдyтьcя зa кopдoнoм ^втю кoнцeпцiï Koль-бepгa, цeй мoмeнт вiдзнaчaeтьcя йoгo кpитикaми.
Oдин з тeopeтикiв фiлocoфiï виxoвaння A. Xap^ зoкpeмa, пишe: «Ha тлГ фopмaльниx дaниx, щo визнaчaють пiзнaвaльнi, мopaльнi cтaдiï poз-
витку особистосп, у нас мало свщоцтв про те, як щ знания впливають на позищю, полiтику або практику людей» [4, 61]. Завданням виховання i освiти е пщтримка не лише стабiльностi суспшьства, а й розвиток здат-ностi до морального мiркування, поеднаного з високим рiвнем шзнаваль-них здiбностей; за допомогою освгти новим поколiнням повинш переда-ватися не лише сукупшсть певних знань, а й базовi моральнi принципи, здатнiсть до рацюнально-морального вщчуття солiдарностi й належностi до групи; вона покликана бути зразком суспшьно'1 моральностi, спря-мовано! на пщтримку сощально!, нацюнально! згуртованостi й солщар-ностГ, практичного поеднання загальносуспшьних цшей та iндивiдуаль-них ^тере^в.
Л1тература:
1. Amove R. A Sociopolitical critique of moral education / R. Amove, G. Rhodes // Bulletin ol the School of Education, 1995, v. 51, № 6. - P. 90-118.
2. Bergling K. Moral Development. Validity Kohiberg's Theory / K. Bergling. — Boston: World-Press, 1981. — 212 р.
3. Gorman Af. Moral education. Peасе and social justice / Af. Gorman. — Boston: О'Hare Press, 2001. — 189 p.
4. Hart A The educational challenge of academic freedom in the secondary schools / A. Hart // The High School Journal, December-January 1992-1993, v. 66. — № 2. — P. 57-73.
5. Kohlberg L. Education for а just society. (Moral Development, Moral Education. Ethics and Educational Policy) / L. Kohlberg. — Birmingham: Munsey, 2000. — 496 p.
6. Kohlberg L. Stages of moral development as а basis for moral education / L. Kohlberg. — Bangor: University Press, 1992. — 238 p.
7. Kohlberg L. The child as moral philosopher / L. Kohlberg. — N. Y.: Chagan&Soltis, 1983. — 247 p.
8. Kohlberg L. The relationship of moral judgment to moral action / L. Kohlberg, D. Condee. — N. Y.: Appleton-Century-Crofts, 2004. — 162 p.
9. Rest J. Developmental psychology and value education / J. Rest // Munsey B. (ed ) Moral Development, Moral Education and Kohlberg. — Harvard: The Harvard International Press, 2000. — P. 100-116 p.
Виктор Зинченко. Институализация морального сознания как предпосылка общественного развития в западной социальной философии образования.
В статье анализируются идеи социализации в концепции морального сознания западной философии образования. Исследуются основные закономерности развития гуманистического подхода к проблемам гражданской институализации воспитания и формирования ценностных ориентаций.
Viktor Zinchenko. Institutionalization of Moral Consciousness as a Precondition for Social Development in Western Social Philosophy of Education.
This article analyzes the idea of socialization in the concept of moral consciousness in western philosophy of education. The basic laws of humanistic approach to the institutionalization of civic education and values formation are investigated.
