Інноваційне підприємництво як чинник розвитку національних інноваційних систем Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

р1вня життевих стандарта населения.

Загрозу нацюнальый безпец Украши в сощальый сфер1 складають так сощальы ризики, як некерований вщтк за меж1 держави ¡нтелектуальних i трудових ресурав, у тому числ1 у форм1 трудовоУ м^рацп; поглиблення регюнально)' диференщацп; високий рюень тон¡зац¡í економ¡ки, зумовлений поширенням тшьовоУ зайнятост¡.

Виокремленн¡ загрози в сощальый сфер¡ обумовили визначення стратег¡чних прюрителв пол¡тики нац¡ональноí безпеки, пов'язаних з досягненням високих сощальних стандарт¡в, що передбачае реал¡зац¡ю комплексу заход¡в, спрямованих на подолання бщносп, гармон¡зац¡ю нацюнальних стандарт¡в якост¡ життя громадян; створення умов для змщнення здоров'я наци та зменшення смертност¡ населення; подолання негативних тенденцм у розвитку демогра-ф¡чноí ситуац¡í, диспропорц¡í у м^рацмних процесах, в¡дтоку за кордон квалфкованих прац¡вник¡в; забезпечення до-ступност¡ якюних медичних послуг для вс¡х верств населення; здмснення реформи соц¡ального забезпечення; сприян-ня розвитку осв¡ти ¡ науки, реформування системи охорони здоров'я.

Реалюацы зазначених вище заход¡в сприятиме створенню умов для забезпечення гармоызаци нацюнальних стандарт^ якост¡ життя населення з европейськими, що дозволить невел^увати вплив деструктивних фактор¡в на сощаль-но-економ¡чних розвиток Украíни та и конкурентоспроможн¡сть.

Л1тература

1.Модернзашя Украши - наш стратепчний виб'!р: Щор1чне Послания Президента Украши до Верховноi Ради Укра)'-ни. - К.: Н1СД, 2011. - 432 с.

2.Економ1ка Украши: шоков1 впливи та шлях до стабильного розвитку / О.Г. Блоцерювець, Т.В.Бурлай, Н.Ю. Гончар та ¡н..; за ред. д.е.н. 1.В. Крючковоi; НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 480 с.

3.Перспективы развития мировой экономики. Сентябрь 2011. Замедление роста, увеличение рисков. Международный Валютный Фонд. - Режим доступу: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2011/02/pdf/textr.pdf.

4.Бюллетень "Перспективы развития мировой экономики". Бюллетень основных прогнозов ПРМЭ. Международный Валютный Фонд. - Режим доступу:

http://www.imf.org/external/russian/pubs/ft/weo/2011/02/pdf/textr.pdf.

5. Новий курс: реформи в Украм. 2010-2015. Нац1ональна допов'!дь. / за заг. ред.. В.М.Гейця та ¡н.. - К.:НВЦ НБУВ, 2010. - 232 с.

6. Статистичний що^чник Украши за 2010 р¡к / за ред.. О.Г.Осауленко, вщп. за вип. Н.П.Павленко. - Державна служба статистики Украши. - К.: ТОВ "Август-Трейд", 2011. - 560 с.

7. Програма розвитку ООН. Допов¡дь про розвиток людини 2011 "С~пйюсть ¡ капЬал: краще майбутне". - Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/statistics/

8. Конкурентоспроможнсть нацюнальноi економ¡ки / Бабак А.В., Биконя С.Ф., Болховтнова О.Ю., и др..; за ред. Б.е.Кваснюка. - К.: 1н-т екон. та прогнозув., 2006. - 96 с.

9.Кизим М.О. Формування державноi цльовоi програми п¡двищення конкурентоспроможност рег¡он¡в Украши: мо-нографя/М.О.Кизим, е.М.Крячко. - X.: ВД "1НЖЕК", 2010. - 292 с

10. Портер М. Международная конкуренция / М. Портер; пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993. - 896 с.

11. Всесв'пнм економнний форум (WEF) (The Global Competitiveness Report/ - Oxford University, 2001. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.weforum.org/pdf/GCR09/GSR20092010fullreport.pdf.

УДК 330. 1: 330. 341. 1

См1рнова К.С.,

астрант, Харювський нацюнальний уншерситет ¡мен В. Н. КаразЫа (м. Харюв)

1ННОВАЦ1ЙНЕ пщприемництво ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ

Обфунтовано роль ¡нновацйного п¡дприeмництва у забезпеченн ефективного функцонування нацональних ¡ннова-цйних систем як ¡нтегративно) ц^лсносп. Розкрито сутнсть та структуру нацональноi системи ¡нновацйного пщпри-емництва. Проаналзовано структуру та особливост ринку ¡ннова^й. Доведено необюд^сть спрямування ¡ннова^йноi пол¡тики держави на створення ¡нститу^йних умов розвитку ¡нновацйного пщприемництва, ринку ¡ннова^й.

Ключовi слова: ¡ннова^йне пщприемництво, на^ональна ¡ннова^йна система, нацональна система ¡нновацйного пщприемництва, ринок ¡ннова^й.

Обоснована роль инновационного предпринимательства по обеспечению эффективного функционирования национальных инновационных систем как интегративной целостности. Раскрыты сущность и структура национальной системы инновационного предпринимательства. Проанализированы структура и особенности рынка инноваций. Доказана необходимость нацеленности инновационной политики государства на создание институциональных условий развития инновационного предпринимательства, рынка инноваций.

Ключевые слова: инновационное предпринимательство, национальная инновационная система, национальная система инновационного предпринимательства, рынок инноваций

The role of innovative enterprise on providing of the effective functioning of the national innovative systems as integrative integrity is proved. Essence and structure of the national system of innovative enterprise are exposed. A structure and features of market of innovations are analysed. The necessity of aimed of innovative politics of the state on creation of institutional terms of development of innovative enterprise, market of innovations is well-proven.

172 Eкономiчний □¡сник университету | Випуск № 18/2

© См1рнова К.С., 2012

Key words: innovative enterprise, national innovative system, national system of innovative enterprise, market of innovations

Постановка проблеми. Ыновацмне пщприемництво е одним з найважливших елеменлв нацюнальних ¡нновацй них систем (Н1С), який забезпечуе Тх ефективне фyнкц¡онyвання як ц¡л¡cноcт¡. Цим визначаеться актyальн¡cть та практична доцтьнють вивчення cyтноcт¡, структури, чинниюв його розвитку в умовах постЫдустр^льних cycп¡льних тран-cформац¡й.

Анал1з останых дослщжень i публшацш. P¡зн¡ аспекти ¡нновац¡йноТ п¡дприeмницькоТ д¡яльноcт¡ розглянуто у прац-ях багатьох в¡тчизняних ¡ ¡ноземних фах¡вц¡в, серед яких твори О. БтоводськоТ, П. Бубенка, О. Бутнк-Сюерського, В. Гусева, С. 1лляшенка, Д. Kокyр¡на, О. Марченко, А. Никифирова, I. Павленко, В. Тарасевича, Л. ФедуловоТ та ¡н.

Треба вказати, що у наукових джерелах, присвячених доcл¡дженню Н1С, з одного боку, не тддаеться cyмн¡вy значен-ня п¡дприeмництва як важливого чинника ¡нновацмного розвитку, але з ¡ншого боку, його роль у ¡нтегрованому ¡ннова-ц¡йномy процеc¡ обмежуеться реалюацюю ¡нновац¡йних проект¡в [1, с.379], виробництвом ¡нновацмноТ продyкц¡Т(поcлyг) [ 2, с. 57]. Це дае п¡дcтави для висновку про недооцЫку рол¡ ¡нновацмного п¡дприeмництва у ¡нновац¡йних системах.

Формулювання цiлей CTaTTi. Метою cтатт¡ е обфунтування системоутворюючоТ рол¡ ¡нновац¡йного пщприемниц-тва як складовоТ Н1С та визначення на цм оcнов¡ головних напрям^ державноТ пол¡тики його розвитку в УкраТнк

Виклад основного матерiалу. Основу формування ¡ розвитку Н1С складають так¡ системоутворюючи чинники:

- технко-технолопчний чинник: ¡нтегрований (системний) ¡нновацмний процес;

- господарський чинник, що включае: 1) п¡дприeмницький чинник -¡нновацмне п¡дприeмництво як систематичну п¡дприeмницькy дтльнють з комерц¡ал¡зац¡Т ¡нновац¡й, що охоплюе вc¡ cтад¡Т ¡нновац¡йного процесу та здмснюеться у формах комерц¡йного обмшу ¡ кап¡тал¡зац¡Т ¡нновац¡й; 2) некомерцмну господарську д¡яльн¡cть у ¡нновац¡йн¡й сфер^

- ¡нфраструктурний чинник: ¡нновац¡йна ¡нфраструктура, що забезпечуе cyб'eкт¡в ¡нновац¡йноТ дтльност (пщпри-емницькоТ ¡ некомерц¡йноТ господарськоТ д¡яльноcт¡ з продукування, обм¡нy, використання ¡нновацм) необх¡дними ¡н-формац¡йними та оргаызацмними ресурсами;

- ¡нcтитyц¡йний чинник, представлений, насамперед, державним ¡ корпоративним регулюванням ¡нновацмноТ д¡яльноcт¡;

- культурно-щеолопчний чинник: ¡нновац¡йна культура та ¡нновацмне мислення.

По в¡дношенню до Н1С ц¡ чинники е системоутворюючими, осюльки, по-перше, Тх ¡нтегруючий вплив поширюеть-ся на вc¡ елемент¡ ¡ р¡вн¡ Н1С як ц¡л¡cноcт¡, по-друге, вщ Тх cформованоcт¡, розвиненоcт¡ ¡ ефективноcт¡ безпосередньо залежить досягнення цтей ТТ фyнкц¡онyвання.

Сучасна модель ¡нновацмного процесу, що ¡нтегруе науку, виробництво, ринок, природа ¡нновацм як "нацюналь-но значущих ¡нновац¡й-cиcтем" [3, с. 73] складають технко-технолопчну основу формування ¡ фyнкц¡онyвання Н1С, го-ловним завданням якоТ е реал¡зац¡я ¡нновацмноТ модел¡ розвитку нац¡ональноТ економ¡ки.

Ыновацмна ¡нфраструктура як "cyкyпн¡cть п¡дприeмcтв, оргаызацм, установ, Тх об'еднань, аcоц¡ац¡й рюних форм влаcноcт¡, як¡ надають послуги з забезпечення ¡нновацмноТ д¡яльноcт¡ (фшансов^ конcалтингов¡, маркетингов¡, ¡нфор-мац¡йн¡, комункацмы, юридичн¡, оcв¡тн¡ та ¡н.)" [4], забезпечуе взаемозв'язки ¡ взаeмод¡ю уах yчаcник¡в ¡нновац¡йноТ д¡яльноcт¡ на нацюнальному р¡вн¡. Фyнкц¡ональними сферами ¡нновац¡йноТ ¡нфраструктури е транспорт ¡ зв'язок, ¡н-форматика ¡ телекомyн¡кац¡Т, кредитно-ф¡нанcова сфера, фондовий ринок, ¡нститут поcередник¡в, компанп ¡ ф¡рми, що надають послуги спещального характеру [5, с. 218].

Державна ¡нновацмна пол¡тика, ¡нновац¡йне право, корпоративне управлЫня ¡нновац¡ями складають ¡нституцмне середовище ефективноТ д¡яльноcт¡ та взаемодп yчаcник¡в ¡нновац¡йного процесу на вах його cтад¡ях, а Тх удоскона-лення - важливим чинником ¡нновацмного розвитку економ¡ки. Це дае пщстави для Тх визначення у якост системоу-творюючих чинник¡в Н1С.

Ыновацмна культура складае ¡деолог¡чнy основу ефективноТ взаемоди cyб'eкт¡в ¡нновац¡йноТ д¡яльноcт¡ у межах Н1С. Як пише Л. Федулова, ключовим для стратепй ¡нновацмного розвитку багатьох краТн е формування сучасноТ ¡н-новац¡йноТ кyльтyр¡ як основи впровадження ¡ розбудови економки знань, що потребуе в¡дпов¡дноТ перебудови со-ц¡ально-економ¡чного ¡ культурного св^огляду cycп¡льcтва [6, с. 177 ].

Системоутворюючим по вщношенню до Н1С е господарський чинник - ¡нновацмна д¡яльн¡cть cyб'eкт¡в господарю-вання як еднють ¡нтелектуального новаторства ¡ комерщалЬацп його резyльтат¡в, що приймае форми комерцмноТ (п¡дприeмницькоТ) ¡ некомерц¡йноТ господарськоТ дыльностк Iнновац¡йне п¡дприeмництво -це комерцмна ¡нновац¡йна д¡яльн¡cть, яка ор¡eнтована на ринок ¡нновацм та спрямована на отримання прибутку. Некомерцмна ¡нновац¡йна дыльнють не передбачае комерц¡ал¡зац¡Т ¡нновац¡й, тобто Тх комерцмного обм¡нy ¡ катталюаци. Як п¡дкреcлюe А. Никифоров, "якщо ¡нновац¡йна праця пов'язана, насамперед, ¡з створенням ¡нновац¡й, то ¡нновацмне п¡дприeмництво -з Тх комер^алюацюю" [7, с. 42 ].

1нновацмне п¡дприeмництво, що охоплюе yc¡ стади ¡ сфери ¡нновац¡йноТ д¡яльноcт¡, е фактором, який ¡нтегруе д¡Т оргаызацм ¡ структур, що складають Н1С, в¡д генератор¡в ¡нновац¡йних ¡дей до споживачю ¡нновац¡йноТ продyкц¡Т. Тобто, системоутворюючим чинником Н1С виступае ¡нновацмне п¡дприeмництво як системне явище, притаманне нацю-нальн¡й економ¡ц¡. Тому, треба пщтримати думку I. Павленко про необхщнють "об^рунтування ¡ розробки цтюноТ на-ц¡ональноТ системи ¡нновац¡йного пщприемництва, орган¡зац¡йно-економ¡чноТ модел¡ його фyнкц¡онyвання у сучасних сощально-економнних умовах cycп¡льних трансформацм" [8, с. 39]. Але, викликае певн¡ зауваження ототожнення зм¡-сту понять ¡нновацмноТ системи ¡ ¡нновацмного п¡дприeмництва. На думку I. Павленко: "З точки зору економ¡чноТ тео-р¡Т ¡нновац¡йна система - це сукупнють об'ективних cоц¡ально-економ¡чних в¡дноcин, яю формуються як безпосередньо м^ суб'ектами ¡нновац¡йного п¡дприeмництва, та ¡ м¡ж цими суб'ектами ¡ сусптьством з приводу продукування новацм, Тх матер¡ал¡зац¡Т, впровадження, використання ¡ розповсюдження у вc¡х можливих сферах економнного ¡ cycп¡льного життя краТни ¡ за ТТ межами" [8, с. 39-40]. Тобто, система сощально-економнних вщносин, безпосередньо пов'язаних з дыльнютю cyб'eкт¡в ¡нновац¡йного п¡дприeмництва, вважаеться змютом поняття "¡нновац¡йна система".

Eконом¡чний □¡сник университету | Випуск № 18/2 173

На нашу думку, поняття "нацюнальна ¡нновац¡йна система" ¡ "нац¡ональна система ¡нновац¡йного пщприемництва" (HСIП) т¡cно взаeмопов'язан¡, але не е тотожними. 1х зм¡cт треба роздтяти, що необх¡дно ¡ важливо для дослдаення взаемозв'язку ¡ взаемозалежносл фyнкц¡онyвання ¡ розвитку цих систем, системоутворюючоТ рол¡ ¡нновац¡йного пщ-приемництва як одн¡eТ з найважлив¡ших складових Н!С.

HIС ¡ HСIП притаманн певн¡ в¡дм¡нноcт¡, як¡ обумовлено особливостями змюту ¡нновац¡йноТ д¡яльноcт¡ ¡ ¡нновацмно-го п¡дприeмництва. Ocк¡льки ¡нновац¡йна дыльнють може бути комерц¡йноТ ¡ некомерцмною, у орган¡зац¡йномy аcпект¡ HIС складають: 1) суб'екти п¡дприeмницькоТ д¡яльноcт¡ рюних форм влаcноcт¡, що зд¡йcнюють комерцалюацю ¡нновац¡й на рег¡ональномy, нац¡ональномy ¡ м¡жнародномy р¡внях, та cyкyпн¡cть вщносин (економ¡чних, правових, yправл¡нcьких тощо) мж ними ¡ ¡ншими учасниками ¡нновацмного процесу з приводу комерц¡йного впровадження ¡нновацм; 2) р¡зн¡ не-пщприемницью орган¡зац¡Т ¡ структури, що здмснюють певн¡ види некомерц¡йноТ ¡нновац¡йноТ дыльност (прим¡ром, ор-ган¡зац¡Т, що проводять фундаментальн доcл¡дження, обслуговують некомерц¡йний обмш ¡нновац¡й тощо).

Важливо п¡дкреcлити, що, незважаючи на зазначен cтрyктyрн¡ вщмшносл, HIС ¡ HСIП т¡cно взаемопов'язаы. З одного боку, системне ¡нновацмне п¡дприeмництво можливе т¡льки в умовах сформованоТ та ефективноТ нацюнальноТ ¡нновац¡йноТ системи. Як п¡дкреcлюють С. !лляшенко, О. Б¡ловодcька, повноц¡нний розвиток ¡нновацмного пщприем-ництва зд¡йcнюeтьcя ттьки у ¡нновац¡йн¡й cиcтем¡ [9, с. 44]. Адекватна критертм сучасноТ модел¡ ¡нтегрованого ¡нно-вац¡йного процесу, ефективно функцюнуюча HIС - це ¡ середовище ¡нновац¡йного п¡дприeмництва, ¡ фактор його розвитку. З ¡ншого боку, осктьки системна комерц¡ал¡зац¡я ¡нновацм е базовою умовою досягнення стратепчноТ мети нац¡ональноТ ¡нновац¡йноТ системи - забезпечення ¡нновацмного економ¡чного розвитку - розвинена система ¡ннова-ц¡йного пщприемництва забезпечуе еднють складових HIС та ТТ результативнють як ц¡л¡cноcт¡. Отже, ефективне функ-ц¡онyвання HIС е умовою ¡ фактором розвитку НС!П, яка, у свою чергу, е системоутворюючим елементом HIС.

Hац¡ональна система ¡нновацмного п¡дприeмництва - це сукупнють cyб'eкт¡в п¡дприeмництва, д¡яльн¡cть яких з ко-мерц¡ал¡зац¡Т ¡нновац¡й охоплюе регюнальний, нац¡ональний, м¡жнародний р¡вн¡, ¡ ¡нститулв, що регулюють комерцй ну ¡нновацмну д¡яльн¡cть. Це система, що охоплюе пщприемництво у науковм, оcв¡тн¡й, виробничм та ¡н. сферах ¡н-новацмноТ д¡яльноcт¡ ¡ забезпечуе на нацюнальному р¡вн¡ комерц¡йний обм¡н та катталюацю резyльтат¡в ¡нновацй ного процесу у цтому та його окремих стадм. У певному cенc¡ HСIП е тим п¡дприeмницьким cycп¡льcтвом, про яке пише П. Друкер у книз¡ "Б¡знеc ¡ ¡нновац¡Т": "Нам потр^но п¡дприeмницьке cycп¡льcтво, у якому ¡нновацп ¡ пщприем-ництво - нормальне явище, постмна д¡яльн¡cть, що не припиняеться" [10, с. 397].

У cтрyктyр¡ HСIП у якоcт¡ системоутворюючих елеменлв необх¡дно виокремити так¡:

- суб'ектно-оргаызацмна складова: п¡дприeмницьк¡ орган¡зац¡Т, що здмснюють комерц¡ал¡зац¡ю ¡нновац¡й ¡ дють на вc¡х cтад¡ях та у вах сферах сучасного ¡нтегрованого ¡нновацмного процесу;

- ринкова складова: ринок ¡нновацм як cycп¡льний механ¡зм комерцмного обм¡нy та кап¡тал¡зац¡Т ¡нновац¡й;

- ¡нфраструктурна складова, що забезпечуе ефективне функцюнування HСIП як ц¡л¡cноcт¡;

- ¡нституцмна складова: cyкyпн¡cть формальних ¡ неформальних cоц¡альних норм та умов ¡нновацмного пщприем-ництва;

- культуролопчна складова (культура ¡нновац¡йного п¡дприeмництва) як ¡деолопчна основа комерц¡йноТ ¡нновацй ноТ д¡яльноcт¡;

HСIП формують суб'екти ¡нновацмного п¡дприeмництва - ф¡зичн¡ та юридичн особи, що зд¡йcнюють господарську дыльнють, спрямовану на комерц¡ал¡зац¡ю ¡нновац¡й з метою отримання прибутку. До них належать:

1) оргаызацп сфери НДД^, що здмснюють комерц¡йнy наукову та науково-техннну д¡яльн¡cть;

2) орган¡зац¡Т ¡нновацмноТ ¡нфраструктури (технопарки, ¡нновац¡йн¡ центри, ¡нновацмы б¡знеc-¡нкyбатори, консал-тингов¡ ф¡рми та ¡н.), що надають послуги з комерщалЬацп ¡нновац¡й (прим¡ром, впроваджyвальн¡ ф^ми) та зд¡йcню-ють орган¡зац¡йн¡ ¡ ¡нформац¡йнy п¡дтримкy ¡нновац¡йного п¡дприeмництва

3) суб'екти комерцмноТ ¡нновац¡йноТ д¡яльноcт¡ виробничоТ сфери -юридичн¡ оcоби-п¡дприeмcтва ¡ пщприемщ - ф¡-зичн¡ особи, яю впроваджують ¡нновац¡Т та вироблюють ¡нновацмну продyкц¡ю (послуги);

4) п¡дприeмницьк¡ структури ¡ п¡дприeмц¡, як¡ надають суб'ектам ¡нновац¡йноТ д¡яльноcт¡ послуги з комерщалюаци ¡нновац¡й (конcалтингов¡ ф¡рми ¡ незалежы консультанти, ¡нжин¡рингов¡ та венчyрн¡ ф^ми та ¡н.);

5) орган¡зац¡Т ¡нфраструктури ринку ¡нновацм, що забезпечують ефективний комерцмний обм¡н результатами ¡н-новацмноТ д¡яльноcт¡.

Тобто, суб'екти ¡нновац¡йного пщприемництва, яю е складовими HСIП- це суб'екл ¡нновац¡йноТ д¡яльноcт¡, як¡, дь ючи на певн¡й cтад¡Т ¡нновацмного процесу (дек¡лькох cтад¡ях) ¡ у окремм cфер¡ - наука, Hfl.fl.KP, оcв¡та, виробництво, ринок -зд¡йcнюють комерцмне впровадження (використання ) ¡нновац¡й у рюних формах чи сприяють цьому з метою отримання прибутку.

Функцюнування НС!П ор^нтовано на ринок ¡нновацм, який виступае основним регулятором пщприемницькоТ д¡яль-ноcт¡ з комерц¡ал¡зац¡Т ¡нновацм. Тому, нац¡ональний ринок ¡нновац¡й е базовою складовою (ядром) HСIП, основою ТТ становлення, ефективного функцюнування ¡ розвитку. Ринок ¡нновацм являе собою систему трансакцм, пов'язаних з передаванням та прийняттям прав власносл на рюы види резyльтат¡в ¡нновац¡йноТ дтльносл в¡д ¡нновац¡йноТ ¡деТ до ¡н-новац¡йноТ продyкц¡Т. За визначенням Л. ФедуловоТ, ринок ¡нновац¡й - це система економнних форм ¡ мехаызмю, пов'язаних з формуванням ¡ функцюнуванням ¡нновац¡йних комyн¡кац¡й, умовами торг¡вл¡ науково-техннним товаром [11, с. 473]. Зараз ринок ¡нновацм на став ще об'ектом комплексного економ¡ко-теоретичного доcл¡дження. Ттьки окрем¡ аспекти його фyнкц¡онyвання розкриваються у працях з ¡нновацмного менеджменту ¡ маркетингу.

Вважаемо, що головними складовими ринку ¡нновацм в¡дпов¡дно до об'еклв кyп¡вл¡-продажy е так¡:

а) ринок ¡нновацмних технолог¡й, у cклад¡ якого ринки наyково-техн¡чного товару ¡ ¡нновац¡йноТ продyкц¡Т (послуг); б) ринок капралу для ¡нновац¡й.

По-перше, осктьки ринок ¡нновацм - це сощально-економнна форма (механ¡зм) комерц¡йного обм¡нy рюними ре-

174 Eконом¡чний в¡cник университету | Випуск № 18/2

3y^bTaiaMM iHHOBauiMHoT AiH^bHOCTi, ^o npiMMaoib TOBapHy 0opMy, Moro o6'eKTaMM BMCTynaoTb:

1) HayKOBO-TexHiHHMM TOBap hk ¡HHOBauiMHiM pe3y^bTaT ¡Hie^eKTya^bHoT AiH^bHOCTi b c^epi HayKM Ta HflflKP;

2) iHHOBauiMHa npoAyKuiH (noC^yri), ^o Bipo6^eHa ¡HHOBauiMHMMM niAnpieMCTBaMM bmpo6hmhoT c^epw Ha 6a3i Bnpo-BaAxeHHH ¡HHOBauiM.

iHHOBauiMHMM HayKOBO-TexHiHHMM TOBap i iHHOBauiMHoT npoAyKuiH (noC^yri) e o6'eKTaMM pMHKy iHHOBauiMHMx TexHO^o-riw HK CK^aAOBOl pMHKy ¡HHOBauiM.

no-Apyre, KOMepuiMHe BnpoBaAxeHHH ¡HHOBauiM hb^hb Co6oo npoueC Kpyroo6iry Kaniia^y, iHBeCTOBaHoro y ¡HHOBauio, npoueC 3poCTaHHH BapTOCTi, TOMy, HaMBax™Biwoo CK^aAOBoo pMHKy ¡HHOBauiM e pmhok Kaniia^y a^h ¡HHOBauiM.

TO^OBHMMM CTpyKTypHMMM e^eMeHTaMM pMHKy iHHOBauiMHMx TexHO^oriw e TaKi:

- pmhkm npaB iHTe^eKTya^bHoi B^aCHOCTi Ha ¡HHOBauiMii o6'eKTM, ao hkmx Ha^exaTb pmhkm o6'eKTiB aBTopCbKoro npaBa (HanpMK^aA, HayKOBi npaui, 3MiCTOM HKMx e HOBi 3HaHHH) i pMHKM o6'eKTiB npOMMC^OBOl B^aCHOCTi - BMHaxOAM, KOpMCHi MO-Ae^i, npoMMCnoBi 3pa3KM (ro^BHoo ^opMoo npMMHHTTH-nepeAaBaHHH npaB B^aCHOCTi Ha 3a3HaneHi o6'eKTM e naieHTHO-^iueH3iMHa TopriB^H);

- pmhkm MaTepia^bHMx hocm'b iHHOBauiMHMx TexHO^oriM (MaTepia™3OBaHMx iHHOBauiMHMx TexHO^oriM): TexHO^oriHHMx ^i-HiM, o6^aAHaHHH, TexHiHHoT AOKyMeHTauiT, npoAyKuii, y hkmx 3HaMw™ CBoe BTrneHHH ¡HHOBauiMii ¡AeT, ¡HTe^eKTya^bHi npo-AyKTM-HOBauii Ta mwi pe3y^biaTM iHHOBauiMHoT AiH^bHOCTi;

- pmhkm HayKOBOi Ta HayKOBO-TexHiHHoT ¡H^opMauiT ¡HHOBauiMHoro xapaKTep;

- pmhkm HayKoeMHMx noC^yr Cy6'eKTaM iHHOBauiMHoT AiH^bHOCTi: KOHCamMHroBix, HayKOBO-TexHiHHMx, OCBiTHix to^o.

Bax^MBO niAKpeC^MTM, no-nepwe, o6'6ktom pMHKy iHHOBauiMHMx TexHO^oriM e HayKOBO-TexHiHHMM TOBap, hkmm a) bmko-

pMCTOByeibCH y ¡HHOBauiMiiM AiH^bHOCTi Moro noKynuiB (CnoxMBaniB), to6to oipMMye BnpoBaAxeHHH y roCnoAapCbKy npaK-TMKy; 6) BiAnoBiAae KpMTepiHM hobm3hm; b) CK^aAae o6'eKT npaBa ¡Hie^eKTya^bHoT BnaCHOCTi. £k niAKpeC^oe K. iBaHO-Ba, HayKOBO-TexHiHHa npOAyKUiH i ¡HHOBauiMii o6'eKTM (pO3po6KM) CniBBiAHOCHTbCH HK pOAOBe nOHHTTH 3 BMAOBMM. "TaK, TepMiH "HayKOBO-TexHiHHa npoAyKuiH" BK^onae BCi ¡HHOBauiMii o6'eKTi, HaBnaKM, He y BCix BMnaAKax CTBopeHa 3a AoroBO-poM HayKOBO-TexHiHHa npoAyKuiH Moxe 6yTM KBa^iKOBaHa hk ¡HHOBauiMii o6'eKTM. flo poaobmx O3HaK OCTaHHix mox^mbo BiAHeCTM Te, ^O BOHM e pe3y^bTaTOM BMKOHaHHH HayKOBO-AOC^iAHMx, AOC^iAHO-KOHCTpyKTOpCbKMx, TexHO^OriHHMx po6iT. Pa3OM 3 tmm, bohm MaoTb i neBHi BMAOBi O3HaKM, HKi npMTaMaHHi TmbKM ¡HHOBauiMHMM o6'eKTaM, 3OKpeMa, o6ob'h3kobmm e HaHBHiCTb y Tx CK^aAi o6'eKTy npaBa ¡Hie^eKTya^bHoT B^aCHOCTi, a TaKOx 3AiMCHeHHH 3axoAiB 3 6oKy BMKOHaBUH 3 Tx npaK-TMHHoro BnpoBaAxeHHH"[12, C. 93]. Pmhkm o6'eKTiB npaBa ¡Hie^eKTya^bHoT B^aCHOCTi i Maiepia^boBaHoT (ypeHeB^eHoT) TexHO^orii y CyKynHOCTi ^opMyoib pmhok ¡HHOBauiMHoro HayKOBO-TexHiHHoro TOBapy hk o6'eKTy iHHOBauiMHoT AiH^bHOCTi i iHHOBauiMHoT npoAyKuiT (noC^yr). no-Apyre, 3a3HaHeHi pmhkm, y cboo Hepry, TaKOx CTpyKTypoBaHi 3a^exHO o6'eKTy pmhko-bmx BiAHOCMH. TaK, Tx HaMBax^MBimoo CK^aAOBoo e naieHTHO-.niueH3iMHMM pmhok, hkmm e MexaHi3MOM nepeAaBaHHH-npiM-hhtth OKpeMMx npaBOMOHHOCTeM, ^o CK^aAaoTb npaBO ¡Hie^eKTya^bHoT B^aCHOCTi Ha HayKOBO-TexHiHHMM TOBap, HaCaMne-peA, npaBa KOpMCTyBaHHH 3a3HaHeHMM ¡HHOBauiMHMM o6'eKTOM.

no-Tpeie, pmhok Maiepia^boBaHoT (ypeHeB^eHoT) iHHOBauiMHoT TexHO^oriT mox^mbo CTpyKTypyBaTM BiAnoBiAHO ao $op-mm nepeAaHHH TexHO^oriM: a) pmhok TexHiHHoT AOKyMeHTauiT; 6) pmhok npoAyKuiT, ^o e KOMn^eKTyoHoo; b) pmhok roTOBMx AOC^iAHMx yCTaHOBOK, TexHO^oriHHMx ^iiiM Ta ¡h.; r) pmhok niAnpMGMCTB. "CKopime 3a BCe TaKa 0opMa npMA6aHHH iHHOBa-uiM npaKTMKyeibCH BiAHOCHO Ma^Mx iHHOBauiMHMx niAnpMGMCTB. KoMnaHiH npMA6ae TexHO^orio pa3OM 3 ^axiBuHMM, HKi CnpoMOxHi 6e3 AOAaTKOBoT niAroTOBKM npauoBaTM HaA Heo, a^e Bxe y Mexax Be^MKoT KOMnaHiT" [13, C. 241-242]. Цн CTpyKTypM3auiH CerMeHTy pMHKy iHHOBauiMHMx TexHO^oriM, ^o po3r^HAaeibCH, BiAo6paxae BiAMiHHOCTi y piBHi bmpo6hmhoT 3aBepweHOCTi HayKOBO-TexHiHHoro TOBapy. CK^aAOBa pMHKy iHHOBauiMHMx TexHO^oriM - pmhok iHHOBauiMHoT npoAyKuiT - Ta-kox mox^mbo CTpyKTypyBaTM 3a^exHO BiA: a) BMAy iHHOBauiMHoT npoAyKuiT(noC^yr); 6) KiHueBoro BMKopMCTaHHH - pmhkm ¡h-HOBauiMHoT npoAyKuiT BMpo6HMHoro i CnoxMBHoro BMKopMCTaHHH [14, c. 4].

no-HeTBepie, pmhok HayKOBoT i HayKOBO-TexHiHHoT ¡H^opMauiT ¡HHOBauiMHoro xapaKTepy y CMCTeMi pMHKy iHHOBauiMHMx TexHO^oriM BMKOHye ABi B3aeMonoB'H3aHi ^yHKuiT: 1) ^yHKuio KOMepuiMHoro o6MiHy ¡H^opMauiT npo ¡HHOBauiT; 2) ¡H^pa-CTpyKTypHy ^yHKuio ^opMyBaHHH nonMTy Ha ¡HHOBauiMHMM HayKOBO-TexHiHHMM TOBap i ¡HHOBauiMHy npoAyKuio, Tx npoCyBaH-hh, Ha6^MxeHHH noKynuH i npoAaBuH ¡HHOBauiM. no-n'HTe, pmhkm HayKoeMHMx noC^yr Cy6'eKTaM iHHOBauiMHoT AiH^bHOCTi, 3 OAHoro 6oKy, 3a6e3neHyoTb KOMepuiMHMM o6MiH iHHOBauiMHMx KOHCa^TMHroBMx, HayKOBO-TexHiHHMx, OCBiTHix noC^yr. y ubo-My BMnaAKy, o6^pyHTOBaHoo e Tx xapaKTepMCTMKa y HKOCTi OCo6^MBoro CerMeHTy pMHKy o6'eKTiB ¡Hie^eKTya^bHoT BnaCHO-CTi. 3 ¡Hmoro 6oKy, 3a3HaHeHi pmhkm, hk i pmhkm HayKOBoT i HayKOBO-TexHiHHoT ¡H^opMauiT, BMKOHyoTb no BiAHorneHHo ao pMHKy iHHOBauiMHMx TexHO^oriM ¡H^paCTpyKTypHy ^yHKuio.

Bmchobkm. TaKMM hmhom, ¡HHOBauiMHe niAnpMeMHMuTBO BMCTynae CMCTeMoyTBopooHMM hmhhmkom HIC, a Moro po3BM-TOK e OAHieo 3 HaMBax^MBimMx yMOB AOCHrHeHHH ui^eM TT ^yHKuioHyBaHHH. Цe Aae niACTaBM A^H BM3HaHeHHH ^opMyBaHHH HauioHa^bHoT CMCTeMM ¡HHOBauiMHoro niAnpMeMHMuTBa y HKOCTi npiopMTeiy AepxaBHoT iHHOBauiMHoT no^iTMKM. To^obhmmm HanpHMaMM AepxaBHoro CnpMHHHH po3BMTKy HCIn Tpe6a BM3HaHMTM:

- CTBopeHHH ¡HCTMTyuiMHoro CepeAOBM^a CMCTeMHoro ¡HHOBauiMHoro niAnpMeMHMuTBa y BCix C^epax iHHOBauiMHoT AiH^bHOCTi (HayKOBiM, OCBiTHiM, BMpo6HMHMM);

- CnpMHHHH ^opMyBaHHo Ta po3BMTKy pMHKy ¡HHOBauiM Ta Moro ck^aobmx;

- AepxaBHe pery^oBaHHH BiAHOCMH ¡Hie^eKTya^bHoT B^aCHOCTi, CTBopeHHH AieBoT CMCTeMM oxopoHM npaB ¡HTe^eKTya^b-hot B^aCHOCTi;

- po3bmtok HayKoeMHMx noC^yr hk HeBiA'eMHoro e^eMeHTy HCIn;

- ^OpMyBaHHH Ky^bTypM ¡HHOBauiMHOT niAnpMCMHMubKOT AiH^bHOCTi.

^¡TepaTypa

I.Crperari^Hi bwkhwkw XXI CTonirrn eyeninbeTBy Ta eKOHOMiui yKpaiHu: y 3 t. /[ieeub B. M., AneKcaHppoBa B. n., Eaxan

EKOHOMiHHMM BiCHMK yHiBepCMTeTy | Bi/inyCK № 18/2 175

Ю. М. та н. ]; за ред. В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. G. Кваснюка. - К.: Фенкс, 2007. - Т.1: Економка знань - модернизаций ний проект Украни. - 2007. - 544 с.

2.Марченко О. С. Консалтинговi ресурси нац/ональних iнновацiйниx систем. Економiко-теоретичний анал/з:[моно-графiя] / Марченко О. С. - Харкв, Право, 2008. - 280 с.

3.Тарасевич В. Про синергетику iнновацiй/В. Тарасевич//Економка Украши. - 2009. - № 4. - С. 65-73.

4.Про iнновацiйнуд/яльнсть: Закон Украши: 04.06.2002 р., № 40-IV /В/дом. Верхов. Ради Украши. - 2002. - №36. -Ст. 266.

5.Кокурин, Д. И. Инновационная деятельность: [монография] / Дмитрий Иванович Кокурин. - М.: Экзамен, 2001. -576 с.

6.Федулова Л. I. Економка знань: [тдручник для студент/в вищих навчальних заклад/в]/Любов lванiвна Федулова. -К.: HAH Украши; 1н-т екон. та прогнозув. HAH Украши, 2009. - 600 с.

7.Никифоров A. G. 1нновац/йна д/яльн/сть: теор/я i практика державного управлiння: [монограф/я]/Aнатолiй бвгено-вич Никифоров. - КНЕУ,2010. - 420 с.

8.Павленко I. A. 1нновац/йне тдприемництво у трансформашйн/й економ/ц Украши: [монограф/я] / 1рина АнатолИв-на Павленко. - К.: КНЕУ, 2007. - 248 с.,

9.1лляшенко С. М. Управл/ння iнновашйним розвитком промислових п/дприемств [монограф/я] / С. М. 1лляшенко, O.A. Бловодська. - Суми: Ун/верситетська книга, 2010. - 281 с.

10. Друкер П. Бизнес и инновации /Питер Ф. Друкер; пер. с англ. К. С. Головинского. - М.: ООО "И. Д. Вильямс", 2007. - 432 с.

11. Федулова Л. I. 1нновашйна економ/ка: [тдручник для студент/в вищих навчальних заклад/в] / Любов 1ван/вна Федулова. - К.: "Либщь", 2006. - 480 с.

12. 1ванова К. Ю. Поняття науково-техн/чноï продукци та ïï сп/вв/дношення з iнновац/йними об'ектами / К. Ю. Панова // Aктуальнi проблеми модерн/зацй' нновацйного законодавства Украши: матер/али науково-практ конф., м. Хар-юв, 28 жовт. 2010 р. - Х.: НД1 держ. буд-ва та мсц. самовр., 2010. - С. 92-93.

13. Гринев Б. В. Инноватика [учебн. пособие]/Б. В. Гринев, В. A. Гусев. - Харьков: "ИСMA", 2010. - 352 с.

14. Гетьман В. П. Ринок iнновац/йних продукт/в та моделювання його системного правового забезпечення / A.П. Гетьман // Aктуальнi проблеми модерн/заци нновацйного законодавства Украши: матер/али науково-практ конф., м. Харюв, 28 жовт. 2010 р. - Х.: НД1 держ. буд-ва та мсц. самовр. 2010. - С. 3-5.

YAK 330. 1: 330. 341. 1

Старик С.М.,

астрант, м.н.с., ДУ Ыститут економки та прогнозування НАН УкраТни (м. Km^)

МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОЦ1НКИ НАЦЮНАЛЬНИХ

1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В

Розкрито сутнсть методолог^ нацюнальних проекте на основi светового досвщу. Запропоновано методолопчн засади визначення та ошнки нацюнальних iнновацiйно-iнвестицiйних проеклв.

Ключовi слова: нацональний проект, технолопчний розвиток, стратепчний прорив, державна полiтика.

Раскрыта сущность методологии национальных проектов на основе мирового опыта. Предложены методологические основы определения и оценки национальных инновационно-инвестиционных проектов.

Ключевые слова: национальный проект, технологическое развитие, стратегический прорыв, государственная политика.

The article is revealed essence of the methodology of national projects based on international experience as well as offered methodological framework to identify and evaluate national innovation and investment projects.

Keywords: national project, technological development, strategic breakthrough, public policy.

Актуальнють теми. Необхщнють реалюацп прюритетних сощально-економнних завдань та пошук актуальних форм виршення поставлено!' проблеми привело УкраТну до необхщносл впровадження нацюнальних проеклв. Формат проекта мае на мел виршення найбтьш важливих питань у cфер¡ осв^и, медицини, житлово-комунального гос-подарства, ¡нфраструктурних питань та позбавлення держави вщ монопольноТ залежност енергоносив. Нацюнальы проекти - це найвищий ступшь управлшня, що потребуе вщ його учасниюв глибоких наукових знань, мвдисциплшар-ного тдходу, стратепчного мислення. Саме тому, нацюнальы проекти мають опиратись на науково обфунтоваы для отримання бажаних результат^.

Аналiз останых наукових дослщжень. Дослдаенням нацюнальних проект^ присвячено публкаци таких вчених як О. Раптовського, Д. Медведева, Г. ^рцнера, С. Бушуева, В. Гейця. Однак недостатньо дослдаеним залишаються ме-тодолопчний апарат нацюнального проекту в контекст адаптування до сучасних умов розвитку економки УкраТни.

Метою до^дження е визначення та обфунтування методологи нацюнального проекту та критери оцшки проекту ¡ надання йому статусу "нацюнального".

Викладення основного матерiалу дослщження. З урахуванням свтового досвщу реалюаци нацюнальних проекта, УкраТною сьогодн розглядаеться пщхщ, яка мае на мел активюувати модельован ринком стратегии ¡нвестицй н проекти в рамках нацюнальних прюрителв, що були визначен вищим кер^ництвом краТни. Переважна ктькють проеклв нацюнального значення базуеться на модел¡ державно-приватного партнерства та включае наступи базов¡

176 Економ1чний вюник университету | Випуск № 18/2

© Старик С.М., 2012