Научная статья на тему 'Innovation in agriculture in the provision of demographic safety'

Innovation in agriculture in the provision of demographic safety Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
47
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДЕМОГРАФіЧНА БЕЗПЕКА / ДЕМОГРАФіЧНі НЕБЕЗПЕКИ / ДЕМОГРАФіЧНА ЗАГРОЗА / іННОВАЦіЙНИЙ РОЗВИТОК / INNOVATIVE DEVELOPMENT / ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦіАЛ / EMPLOYMENT POTENTIAL / ЯКіСТЬ ПРОДУКЦії / МОДЕРНіЗАЦіЯ СТРУКТУРИ ЗАЙНЯТОСТі / UPGRADE THE STRUCTURE OF EMPLOYMENT / СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕМОГРАФіЧНОї БЕЗПЕКИ / DEMOGRAPHIC SECURITY ASSURANCE SYSTEM / DEMOGRAPHIC SECURITY / DEMOGRAPHIC RISK / DEMOGRAPHIC THREAT / PRODUCT QUALITY

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Khomyn O.

The paper outlines the key areas of innovation activity of the agricultural sector in the demographic security assurance system. The author defines the preconditions of innovation development in agriculture, affecting the demographic security and suggests the complex of measures of innovation in the system of demographic security (improving labor potential, product quality, the structure of employment).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Innovation in agriculture in the provision of demographic safety»

УДК 338.432:314.018:351

Хомин О.Й., к.е.н., доцент® Львгвський державный утверситет внутршшх справ

1ННОВАЦ1ЙНА ДШЛЬШСТЬ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС В СИСТЕМ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕМОГРАФ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ

В статт1 окреслен основт напрямки тновацтног д\яльност\ в агропромисловому комплексг в систем1 забезпечення демографгчног безпеки. Визначеш передумови тновацтного розвитку в АПК, що впливають на стан демографгчног безпеки. Запропонований комплекс заходгв тновацтног дгяльностг в систем1 забезпечення демографгчног безпеки (удосконаленнг трудового потенщалу, якост1 продукцп, структури зайнятост1).

Клю^о^^ слова: демограф1чна безпека, демограф1чн1 небезпеки, демограф1чна загроза, тновацтний розвиток, трудовий потенщал, яюсть продукцп, модершзащя структури зайнятост1, система забезпечення демографгчног безпеки.

Постановка проблеми. Сучасний стан агропромислового комплексу мае недолжи, як можна трактувати як загрози демографiчнiй безпещ держави.

Кризовий стан демографiчноl ситуацп в кра1ш характеризуеться низьким рiвнем народжуваноси, зниженням тривалост життя, попршення стану здоров'я та старшням населення, значною диференщащею рiвня демографiчного розвитку регюшв, негативними наслщками м^ацшних процесiв.

Демографiчна безпека - це стан захищеност життево-важливих штереав держави, суспiльства та людей, що проживають на певнiй територи ввд внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз, який призведе до розширеного вiдтворення населення (безперервного вщновлення його чисельностi та структури через змiну поколiнь).

Стан демографiчноl безпеки визначаеться характером небезпек i загроз. Демографiчнi небезпеки - це можливють виникнення умов економiчного, соцiального, природного та техногенного характеру, за наявност яких можуть виникнути несприятливi поди, що в свою чергу призведуть до негативних процеав на певнiй територи. Небезпека виникае при умовi специфiчного поеднання певних небезпечних факторiв, за наявностi яких вщбуваються несприятливi поди та процеси.

Демографiчна загроза - це можлившть чи неминучiсть виникнення економiчних, сощальних, природних або техногенних явищ в межах дано! територи, що призведуть до небажаних подiй якi можуть завдати шкоди здоров'ю населення дано1 територи, призвести до матерiальних i фiнансових збиткiв населення, спричинять смерть людей та шше [1, с.15].

® Хомин О.Й., 2013

408

Св^ова криза загострила питання забезпечення продовольством краши та залежностi вщ iмпорту. Вагомим стае питання збшьшення конкурентоспроможностi сшьськогосподарсько1 продукци та переходу сшьського господарства на iнновацiйний шлях розвитку. Передумовами шновацшного розвитку в АПК е:

• кризова ситуащя розвитку сшьських територiй;

• збшьшення розбiжностей в рiвнi життя сшьського та мшького населения;

• невирiшенi питання зайнятост сiльського населення;

• невщповщшсть наукового потенцiалу у технiчному та технолопчному забезпеченнi сiльського господарства вщповщно до нових вимог;

• проблеми самозабезпечення, незалежноси, достатностi та доступностi продукив харчування для населення краши;

• проблеми з забезпеченням високо! якост продукцп сiльського господарства.

При збереженш згадано! ситуаци можливостi розвитку АПК будуть значно обмежеш. Загрозливого становища набудуть вщтворення природного, економiчного, кадрового та матерiально-технiчного потенцiалу сiльського господарства, яю безсумнiвно впливають на стан демографiчноl безпеки держави.

Анал1з останн1х дослщжень. Велика кiлькiсть праць вiтчизняних i зарубiжних економiстiв: Б. Батюка, А. Гальчинського, В. Гейця, В. Гриньова, С. Дем'яненка, С. Дорогунцова, З.Зубця, С. 1лляшенко, А. Кiнаха, Л. Кузьменко, П. Лайко, Л. Масловсько1, П. Мельника, П. Музики, В. Покотилово1, О. Попова, Л. Рейкова, В. Рижих, В. Семиноженка, Д. Стеченко, Д. Сиглща, С. Тивончука, О. Шнипко та шших присв'ячеш питанням шновацшно1 дiяльностi в агропромисловому комплексi. Але у них не в повнш мiрi розкрито питання шновацшно1 дiяльностi в АПК в системi забезпечення демографiчноl безпеки. Тому доцшьно придiлити увагу його розгляду.

Мета статть Визначити передумови та основш напрямки шновацшно1 дiяльностi в агропромисловому комплекс в системi забезпечення демографiчноl безпеки. Сформулювати комплекс заходiв шновацшно1 дiяльностi АПК в системi забезпечення демографiчноl безпеки.

Виклад основного матер1алу. Починаючи з 2010 р. наша держава взяла курс на модершзацш, основш завдання та принципи яко1 визначеш в президентськiй Програмi економiчних реформ «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава». В нш прiоритетним напрямком визначено гуманiзацiю розвитку (збшьшення сощальних iнвестицiй у людський капiтал, формування сучасно1 iнфраструктури життезабезпечення) [2, с. 175].

Забезпечення демографiчноl безпеки можна досягнути завдяки шновацшнш дiяльностi в АПК. Для цього необхщно видiлти такi напрямки як:

409

удосконалення трудового потенщалу, якост продукци, модершзащя структури зайнятость

По-перше, формування трудового потенщалу вщбуваеться у сощальному середовищi. Воно формуе умови забезпечення якост та тривалостi життя особи. Ми розглядаемо такi види потенщалу [3, с. 12-18]: особи (шдивща), ам% суб'екта господарювання, сiльських територш вiдповiдно до адмiнiстративного подiлу, галузi регiону, народногосподарсько' галузi - на рiвнi краши.

Нагадаемо, що яюсш та кiлькiснi характеристики населення залежать вiд освiтнiх, медичних, духовних, моральних, культурних, та безлiчi iнших чинниюв, що впливають на формування та розвиток особистост та ïï трудово' активностi. Для розвитку згаданих чинниюв необхщним е вiдповiдне економiчне забезпечення. Економiчна основа необхiдна насамперед для забезпечення економiчних iнтересiв, вiдтворення життедiяльностi населення, забезпечення д^ородно' функцп.

Удосконалення трудового потенщалу охоплюе комплекс заходiв його покращення, а саме: застосування шновацш в удосконаленнi системи шкшьного, професiйно-технiчного навчання та вищо' осв^и; у роботi науково-дослiдних оргашзацш; залучення iнформацiйних технологiй для створення баз даних з iнновацiй та доступу до шформацшних систем, що дозволять ефективно поеднувати технiчнi можливост для подання цiлком ново' шформацп про процеси та явища споживачам незалежно вiд мiсця 'х розташування до джерел шформаци. 1нноваци в трудовий потенщал можлививi за допомогою розробки нововведень, а також покращення методики навчання iз застосуванням штерактивно' дошки, комп'ютера та рiзних програм.

По-друге; в сучасних умовах спостер^аемо посилення залежностi вiд хiмiчних речовин, що вони спричиняють ризики для здоров'я населення та шкоди навколишньому середовищу.

Забруднення, що знаходиться у пов^ряному, водному середовищi та грунтах рiзними шляхами потрапляе в оргашзм людини. Недотримання санiтарних норм, технолопчних процесiв в умовах промислового виробництва сировини та продукцп харчування, його упакування, збер^ання та транспортування стають джерелом зараження харчових продуктiв шкщливими речовинами. Ризик надходження шкiдливих речовин в оргашзм людини збшьшуеться при умовi накладання рiзних шкiдливих факторiв один на один.

Продукти тваринного походження забруднюються рiзноманiтними речовинами. Джерелом 'хнього надходження, як правило, е рiзнi кормовi добавки, лiкарськi i хiмiчнi препарати, якi використовують для тдвищення продуктивностi сiльськогосподарських тварин, профшактики захворювань, стимулювання росту, вiдгодiвлi тварин, тдвищення продуктивних характеристик, збереження якост кормiв. До них належать антибютики, сульфанiламiди, гормональнi та iншi препарати. Ц речовини, як правило, викликають у людини алергiчнi реакци. Таю препарати, як стрептомщин i тетрациклш, у вагiтних жiнок спричиняють аномали в розвитку ембрiонiв.

410

Хлорамфешкол (левомщетин) може викликати у чутливих людей токсикози, анемш, яка з великою ймовiрнiстю може перерости у лейкемш.

Гормональш препарати та 1хш аналоги (естрадiол, тестостерон, прогестерон, треноболонацетат, ацетат мегестролу, ралгро та шш^ використовуються для стимулювання м'ясно1 i молочно1 продуктивностi худоби, несучост птицi, якi можуть iстотно порушувати гормональнi процеси, спричиняти тяжкi хвороби.

Значне мюце серед забруднювачiв належить токсичним метаболiтам плiснявих грибкiв - мшотоксинам, якi е реальною загрозою для здоров'я населення. Хронiчнi токсикози забрали життя багатьох тисяч людей.

Плiснявi гриби мають велику видову рiзноманiтнiсть. Вони уражують рослини пщ час вегетаци i розвиваються пщ час И зберiгання. Потрапляючи в оргашзм тварин з кормами, вони накопичуються у м'яс i в бшьшосп зберiгаються в продуктах тсля технолопчно1 обробки i консервування. 1нтоксикащя навiть в невеликих дозах спричиняе цироз i карциному печiнки людини, а також генетичш ушкодження.

У 2010 рощ в Укрш'ш було зареестровано 45 спалахiв iнфекцiйних захворювань, пщ час яких постраждало 841 особа, з них 403 дитини (47,9 %). В етюлопчнш структурi спалаив вiдмiчаються спалахи сальмонельозу (15), ротавiрусноl шфекцп (5), вiрусного гепатиту А (3), шигельозу (1) та шшо1 етюлогп (17). Як правило, вони пов'язаш з порушеннями саштарного законодавства у виробництвi харчових продукив, оргашзаци харчування в дитячих колективах.

Бшьшють спалаив, як i в минулi роки, поеднуе вживання недоброякюних продуктiв харчування та готових страв, приготованих в харчоблоках. Основними причинами спалахiв е залучення до приготування страв випадкових осiб, якi не обiзнанi з елементарними правилами особисто1 гiгiени, а також недопустиме порушення технологи приготування 1ж1, зберiгання харчових продукив в антисанiтарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачi iнфекцil найчастiше стають готовi страви, молоко i молочнi продукти, кондитерсью вироби тривалого термiну зберiгання, що призводить до накопичення збудникiв гострих кишкових iнфекцiй [4, с. 32].

Дослщження якостi та безпечностi харчування дозволяе стверджувати, що в порiвняннi з попереднiми роками спостерiгаеться позитивна тенденщя щодо кiлькостi та якоси продуктiв харчування. Але, незважаючи на таю показники, кшьюсть споживання в^амшв та мiкроелементiв, що мають велике значення для забезпечення демографiчноl безпеки держави, е недостатньою. Потрiбно звернути увагу на доступнiсть продуктiв харчування для вах верств населення, забезпечення !х високо1 якостi. Особливу увагу якоси харчування потрiбно скерувати на д^ей та жiнок, якi годують дитину груддю та вагiтних жшок. Необхiдно також пропагувати збiльшення кшькоси овочiв та фруктiв у ращош харчування.

411

Для забезпечення кшькост та якост продукив харчування шновацшну дiяльнiсть необхщно скерувати на збiльшення родючостi земл^ picT уpожайноcтi ciльcькогоcподаpcьких культур та продуктивност ciльcькогоcподаpcьких тварин з одночасним зниженням застосування хiмiчних добавок.

По-трете: основою модеpнiзацiï нацiональноï економiки е формування ново1 cоцiально-економiчноï структури населення, що грунтуеться на модеpнiзованiй cиcтемi зайнятоcтi населення кpаïни. Модеpнiзацiя системи зайнятост населення кpаïни повинна враховувати трансформацш ринку пpацi, що базуватиметься на розвитку прюритетних виробництв.

Спостер^аемо значне зменшення чиcельноcтi зайнятого населення держави у сшьському гоcподаpcтвi, мисливств^ лicовому гоcподаpcтвi, pибальcтвi та рибнищта з 2785,7 тис. оciб у 2000 р. до 728,8 тис. оаб у 2011р. та промисловост з 4 474,2 тис. оаб у 2000 р. до 2 960,5. Натомкть зайняткть збiльшилаcь у фшансовш дiяльноcтi з 165,2 тис. оаб у 2000 р. до 338,6 тис. оаб у 2011 р. та операщях з нерухомютю, орендою, iнжинipингом та наданням послуг пiдпpиемцям з 766,3 тис. оаб у 2000 р. до 899,4 тис. оаб у 2011 р. (рис 1).

Рис. 1. Динамика кшькосл найманих пращвникш за видами eKOHOMÎ4HOÏ

д1яльност1 УкраУни.

Джерело: власна розробка автора на основ1 [5, с.28].

Аналогiчна cитуацiя cпоcтеpiгаетьcя у зайнятост населення в Львiвcькiй области Так зайнятicть у ciльcькому господарств^ миcливcтвi та пов'язаних з ними послугах зменшилась з 74979 оаб у 2000 р. до 8233 оаб у 2011 р., у

412

лковому господарствi з 8802 оЫб у 2000р. до 3825 оаб у 2011р., у рибальств^ рибнищв з 589 оаб у 2000 р. до 408 оЫб у 2011р., у промисловост з 198652 оаб у 2000 р. до 125933 оаб у 2011р., у будiвництвi з 34220 осiб у 2000 р. до 25490 оаб у 2011 р. у дiяльностi транспорту та зв'язку з 62508 оаб у 2000 р. до 53789 оаб у 2011 р. [6].

Модершзащя структури зайнятост в АПК повинна базуватися на удосконаленш техшчного та технолопчного потенцiалу сшьського господарства на основi застосування енерго- та ресурсо- збер^аючо1 технiки. Це в свою чергу дозволить збшьшити продуктивнiсть працi та ефективнiсть сшьськогосподарсько1 дiяльностi. За допомогою масштабного проведення технолопчно1 модершзаци галузi можна буде побороти багато негативних факторiв у АПК (знизиться рiвень використання трудових i фiнансових, природних ресурсiв та збшьшиться продуктивнiсть працi).

Висновки. Для забезпечення демографiчноl безпеки необхiдне вровадження шновацшно1 дiяльностi в АПК. Для активаци яко1 потрiбно комплексно застосовувати таю стимули як: економiчнi, сощальш, культурнi, моральнi, а також правов^ полiтичнi та управлiнськi.

Л1тература

1. Хомин О.Й. Детермшанти демографiчноl безпеки в системi нащонально1 безпеки Украши / О.Й. Хомин // Науковий вшник Львiвського державного унiверситету внутршшх справ. Серiя економiчна. Збiрник наук. праць. - Львiв, 2010. - Вип. 2. - С.15.

2. Хомин О.Й. Регулювання зайнятост в умовах модершзаци нащонально1 економiки / О.Й. Хомин // Науковий вшник Львiвського державного унiверситету внутрiшнiх справ. Серiя економiчна: збiрник наукових праць / гол. ред. М.М. Цимбалюк. - Л^в: ЛьвДУВС, 2012. - Випуск 2. - С. 175.

3. Прока Н.И. Концептуальные основы формирования механизма управления человеческим капиталом в аграрном секторе экономики / Н.И. Прока // Экономика инновационных процессов в АПК. Вестник Орловского ГАУ - 2012. - № 6. - С.12-18.

4. Медико-демографiчна ситуащя та оргашзащя медично1 допомоги населенню у 2010 рощ: пщсумки дiяльностi системи охорони здоров'я та реалiзацiя Програми економiчних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економiка, ефективна держава". - К.: МОЗ Украши, 2011. - С. 32.

5. Праця Украши у 2011 рощ. Статистичний збiрник. Державна служба статистики Украши. - К., 2012. - 343 с.

6. Праця у Львiвськiй област у 2010 рощ. Статистичний збiрник. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lv.ukrstat.gov.ua/ukr/publ/2011 /ZB182010Y11_1.pdf

413

Summary

Khomyn O., associate professor, Ph.D. in Economics Lviv State University of Interrnal Affairs

INNOVATION IN AGRICULTURE IN THE PROVISION OF DEMOGRAPHIC SAFETY

The paper outlines the key areas of innovation activity of the agricultural sector in the demographic security assurance system. The author defines the preconditions of innovation development in agriculture, affecting the demographic security and suggests the complex of measures of innovation in the system of demographic security (improving labor potential, product quality, the structure of employment).

Key words: demographic security, demographic risk, the demographic threat, innovative development, employment potential, product quality, upgrade the structure of employment, demographic security assurance system.

Рецензент — к.е.н., доцент Колос Б.О.

414

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.