CC BY
13
шому мющ - творч^ але неактивнi тдприемщ. 1х частка становить 42,59 %. Далi розташовуються ri, якi е i творчими, i активними (27,78 %). Дещо мен-шою е частка активних, але нетворчих, i тих, яю мiнiмально проявляють свою активнють i творчiсть. Вони становлять, вщповщно, 16,67 % i 12,96 %.
Серед пiдприемцiв III типу переважно е ri, котрi досягнули успiху i надалi не проявляють ш творчостi, нi активностi. 1х частка становить 40,0 %. Решта представникiв цього III типу за щею характеристикою розмiстились рiвномiрно. 1х частки становлять по 20,0 % вiдповiдно.
Висновки. Бiзнес-прошарок - це активш та творчi люди, значною мь рою iнiцiативнi, спрямованi на змши i перетворення, основна дiяльнiсть яких спрямована на отримання прибутку. У сво'й дiяльностi активнiсть спрямову-ють на вирiшення проблем. Пщ час прийняття рiшень орiентуються лише на себе, власний досвщ. Сво1х пiдлеглих розглядають як хороших виконавщв. У конфлiктних ситуацiях намагаються шляхом переговорiв та спiвробiтництва прийняти конструктивне ршення. Опинившись у скрутнiй ситуацп, наржа-ють лише на себе. Це люди, як ставлять перед собою завдання досягти дале-косяжних цшей i не бояться шновацш. Бiзнес-прошарок - категорiя людей, котрi постiйно в пошуках нових щей та ресуршв розвитку.
Максимец Ю.В. Типы предпринимателей в измерении поведенческой активности в современных условиях экономического развития
Представлены результаты исследования сущности предпринимателя. Рассмотрено проявление поведения предпринимателя в конкретной ситуации. Приведен портрет современного предпринимателя и раскрыта его сущность.
Ключевые слова: предприниматель, типы предпринимателей, типы поведения предпринимателей, портрет предпринимателя.
Maksymets Yu.V. Types of businessmen in measurement of behavioural activity in modern conditions of economic development
Presented results of research of essence of the businessman. Display of behavior of the businessman in a concrete situation is considered. It is presented a portrait of the modern businessman and it is opened its essence.
Keywords: the businessman, types of businessmen, types of behaviour of businessmen, a portrait of the businessman.
УДК333.433:339.33 Викл. О.В. Копитко -
Львiвський техткум зал1зничного транспорту
1НФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПТОВИХ РИНК1В С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО1 ПРОДУКЦП
Розглянуто необхщшсть формування дiевоi шфраструктури оптових рингав сшьськогосподарсько! продукци як основи, на якш будуеться рух товарiв, головною з яких е оптова торпвля, а шструментом управлшня товарними потоками - лопсти-ка. Створення ефективно'' шфраструктури забезпечить виробникам достатнш рiвень рентабельности змогу отримання необхщно'' шформаци про ринкову кон'юнктуру, дасть змогу ''м безпосередньо брати участь у вдосконаленш структури господарю-вання. Доведено, що ефектившсть функцюнування аграрно' економжи безпосередньо залежить вщ шфраструктури оптових рингав, що повинно забезпечити опти-мальне поеднання штереав продавщв i покупцiв, оскiльки сама оптова торпвля е
т1ею ланкою, що забезпечуе самим обмшом штереси виробництва i споживання i ро-бить можливим виробникам вигiдно продати вироблену продукщю.
Ключовi слова: шфраструктура оптових ринкiв, сiльськогосподарська продук-щя, аграрнi ринки, оптова торгiвля, логютичш ланцюги.
Постановка проблеми. Значна роль в шфраструктур1 ринку належить оргашзащям та тдприемствам торпат, тобто безпосередньо! куп1вл1 - продажу товар1в. Торпвля займае пром1жне мюце м1ж виробництвом i споживан-ням, вона зв'язуе суб'екти господарювання в едину систему вщгворення. Сама система торпвл1 подшяеться на оптову i роздр1бну. Оптова торпвля - це торпвля, що здшснюеться великими парпями. Вона обслуговуе, насамперед, об1г м1ж оргашзащями споживач1в, як засоб1в виробництва м1ж тдприемця-ми, що виробляють i споживають !х, а також об1г товар1в для подальшого перепродажу роздр1бними пiдприемцям - для продажу юнцевим споживачам. Проте в Украш ще немае чiткого розмежування, оскiльки на оптових ринках агропромислово! продукцп можна купувати товари i в роздрiб, що створюе несприятливi умови для роздрiбниx посередникiв. Тому враховуючи сучас-ний стан розвитку оптових ринюв сшьгосппродукцп, !х шфраструктурне за-безпечення мае надзвичайно важливе значення.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кац1й. Проблеми розвитку ш-фраструктури ринюв дослщжували вiтчизнянi вченi Башнянин Г.1., С.В. Мо-черний, €.Й. Майовець, С.М. Панчишин. Особливостi формування шфрас-труктури аграрних ринкiв дослщжували С.В. Васильчак, Р.Я. Коршець, М.В. Присяжнюк, М.В. Зубець, П.Т. Саблук, А.М. Стельмащук, В.1. Тошха, Ю.А. Цимбалюк, В.В. Юрчишин та ш. Проте дослiджень саме розвитку ш-фраструктури оптових ринкiв сшьгосппродукцп е недостатньо.
Постановка завдання. Ommi ринки створюють для реалiзацп права дрiбниx товаровиробниюв на рiвниx умовах торгiвлi агропродовольчими товарами на оргашзованому ринку. Продавцями на ринках виступають члени селянських господарств, орендар^ члени особистих тдсобних господарств, кооперативiв, громадяни, як здiйснюють продаж сшьськогосподарсько! продукцп i не мають стацюнарних пунктiв торгiвлi на ринках. Створення ефек-тивно iнфраструктури забезпечить виробникам достатнш рiвень рентабель-ностi, можливють отримання необхщно! шформацп про ринкову кон'юнктуру, дасть змогу !м безпосередньо брати участь у вдосконаленш структури господарювання. Тому дослiдження даного питання е надзвичайно актуальним.
Виклад основного матерiалу. Дiяльнiсть оптових ринюв сшьськогос-подарсько! продукцп на цей час свщчить, що його шфраструктура перебувае на початковш стадп свого розвитку, адже система руху товарiв вiд виробника до споживача е здебшьшого нерегульованою, а в [1, с. 244] наведено визна-чення, що шфраструктура це структурш елементи економжи, якi полегшують рух товарних потоюв вiд продавця до покупця. Термiн iнфраструктура (вiд лат. Infra - тд, структура) означае дiяльнiсть галузей, пiдприемств та оргаш-зацш, що входять у цi галуз^ якi повиннi забезпечувати, створювати умови для нормального функцюнування виробництва та обпу товарiв, а також життедiяльностi людей. Використовуючи матерiали з вЫпедп шфраструктура (англ. Infrastructure), (рос. инфраструктура, англ. infrastructure,
шм. Infrastruktur f) - це сукупнють галузей i видiв дiяльностi, що обслугову-ють економжу, виробництво (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна i професшна освiта, охорона здоров'я та iH.) [2]. Розрiзняють вироб-ничу i соцiальнy iнфрастрyктyрy. В iнфрастрyктyрy входять дороги, зв'язок, транспорт, складське господарство, зовшшне енергопостачання, водопоста-чання, спортивш споруди, озеленення, пiдприeмства з обслуговування насе-лення. 1нколи до шфраструктури долучають науку, освiтy, охорону здоров'я.
Оптовi ринки необхiдно враховувати як складову частину шфраструк-тури регюну (як дороги чи порти), оскшьки вони впливають на правильний потж харчово! продукцй мiж виробником та споживачем. Прям^ опосередко-ванi та стимулятивш переваги оптових ринков охоплюють:
• пiдвищення безпечностi та покращення якостi продукцй (здоровiше, продуктивнее населения);
• ширший, з бшьшою доданою вартiстю асортимент продукцй;
• зниження фактора ризику для здоров'я на ринках (зниження рiвия забрудне-иостi води, передачi захворювань);
• зменшення втрат свiжоl продукцй (вища продyктивиiсть);
• краще перероблення
• иижчi та стабiльиiшi цши для споживачiв (нижний рiвеиь шфляцц);
• доскоиалiший мехаиiзм вщкриття цш (ефектившша дистрибущя продукцй по Украш);
• рiст продаж господарствами (тдтримка сегменту фермерiв);
• створеиия робочих мiсць (бyдiвельиi роботи; роботи на оптовому ринку, пов'язаш з операцшними заходами);
• рiст найму, продукцй i послуг у сiльських мсцевостях (помножена дiя на дохвд);
• рют найму, продукцй i послуг у сшьських мiсцевостях (помножена дш на дохвд);
• иостшиа (ознайомча / стимулятивна) виставка для мюцево! свiжоl продукцй;
• менше скупчення / руйнування доргг у мютах (де на цей час проводяться оп-товi траисакцп);
• рют прибyткiв за податками (бiльш формалiзована торгiвля);
• доступшша iнформацiя щодо ринку (краще доведена политика аграрного маркетингу).
1нфраструктура означае основу, фундамент, внутршню будову систе-ми. Стосовно ринку - це сукупнють оргашзацшно-правових форм, за допо-могою яких здшснюеться фyнкцiонyвання i поеднання в едине цше ринкових вiдносин. А це означае, що ринок складаеться не тшьки з тих, хто робить свш пiдприемницький, споживчий, або державний бiзнес. Взаемини мiж ними зу-мовлюються великою кiлькiстю оргашзацшних форм, якi допомагають суб'ектам ринку реалiзyвати сво! дiловi iнтереси [3, с. 172-173].
Важливу роль у ринковш iнфрастрyктyрi вiдiграють посередники. Оскшьки ринок е мюцем сшвпращ двох основних сyб'ектiв - виробника i спо-живача - рух товарiв i послуг вiд виробника до покупця потребуе не лише певного часу, а й значних зусиль досвщчених саме у цш справi людей. Якщо всiма такими питаниями займатиметься сам виробник, то ефекгившсть його роботи буде надто низькою через значш витрати часу й ресуршв. Зайвий час i ресурси витрачав би й споживач, шукаючи необхiднi йому товари та послуги. Тому на допомогу !м приходять посередники [4].
1нфраструктура оптового ринку е невiд'eмною складовою частиною iнфраструктури товарного ринку i е сукупнютю специфiчних формувань: ус-танов, тдприемств, служб i низки комерцшно-торговельних iнституцiй, що вiдiграють допомiжну роль або створюють загальнi умови для ефективного провадження процесу оптово! реатзацп товарiв i послуг.
Основним призначенням i метою iнфраструктурних формувань оптово! торгiвлi е не власна комерцшна дiяльнiсть, а забезпечення умов для оптимального й ефективного ведення комерцшних оптових операцш суб'ектами основно! структури гуртово! торгiвлi.
Елементи шфраструктури оптового ринку за функцюнальним призначенням подiляють на двi великi групи: групу елементiв основно! (внут-рiшньо!) i групу загально ринково!, або зовнiшньо!, iнфраструктури.
1нфраструктура аграрного ринку [5] е одшею з основних передумов його стабшьного функцiонування, вiд розвитку яко! залежить як ефектив-нiсть дiяльностi окремих господарських суб'екпв, так i реалiзацiя стратепч-них цiлей держави в сферi аграрно! полiтики та продовольчо! безпеки. Основ-ними напрямами удосконалення iнфраструктури е розвиток iнститутiв гуртово! торпвл^ зокрема оптових ринюв, агроторгових домiв, бiрж, а також ш-формацiйно-консультацiйне забезпечення товаровиробникiв. Удосконалення шфраструктури ринку сприятиме оптимiзацi! системи маркетингу та каналiв збуту продукцп для всiх виробничих суб'ектiв ринку. Тобто серед цих суб'екпв аграрного ринку автор оптовi ринки вщносить до системи збуту i немае тут обслуговуючих кооперативiв. Характеризуючи сучасний стан ш-фраструктури аграрного ринку [6, с. 58], автори зазначають, що об'ектами ш-фраструктури е обслуговукта кооперативи, кредитнi спiлки, виставки-ярмар-ки, аукцiони живо! худоби i в принципi до елементiв шфраструктури вщнесе-но систему розподiлу, а сам оптовий ринок трактуеться як елемент шфраструктури регюну [6, с. 59].
Сучасний стан ринку сшьськогосподарсько! продукцп та продоволь-ства в Укра!ш, на думку авторiв [7, с. 14] характеризуеться:
• наявтстю> велико! кшькосп др1бних товаровиробникш, яю виробляють абсо-лютну бшьшгсть овоч1в, фруктш, м'яса тощо;
• слабкою зор1ентовашстю таких товаровиробниюв на потреби ринку (спожи-вача);
• засиллям неоргашзованих посередницьких структур, як диктують закут-вельш ц1ни товаровиробнику, здшснюючи при цьому багаторазовий перепродаж товар1в, що призводить до завищення роздр1бних ц1н, а ввдтак бшьших витрат для споживача;
• ввдсутшстю тривалих стабшьних зв'язюв у ланцюгу "виробник-оптовик-роз-др1бний продавець-споживач", яю не пов'язаш контрактними мехашзмами, а торгшля сшьськогосподарською продукщею Грунтуеться переважно на осо-бистих контактах учасникв ринку та мае стихшний характер;
• значними цшовими коливаннями на сшьськогосподарську продукцп - р1чни-ми, сезонними, регюнальними;
• неконтрольованим зростанням стихшно! торпвл1, посиленням тшзаци обцу товарш [ послуг.
Для бшьшосп дрiбних i середнiх товаровиробникiв постала проблема не тiльки виростити продукщю, а й вигiдно 11 продати, отримати прибуток, щоб забезпечити матерiальними благами сво1 родини, зберегти та розширити виробництво. На жаль, i до цього часу зусилля влади спрямоваш переважно на пiдтримку сшьськогосподарського виробництва, а не на розвиток ринково! iнфраструктури, яка забезпечувала б учасникам ринку на конкурентны осно-вi збут продукцй за випдною цiною, швидке просування продукцй до спожи-вача, скорочення втрат сшьськогосподарсько! продукцй, пiдвищення 11 якос-п, формування та стабiлiзацiю ринкових цш i т. iн. Тут потрiбно роздiлити оптову торгiвлю сiльськогосподарською продукщею: бiржi забезпечують переважно торпвлю зерновими, а iншi оптовi ринки-типу Шувар, Столичний, Господар, Копанi в основному плодо овочевою продукщею та картоплею, проте, якщо на ринку Копаш - переважно формуються оптовi партп для вщ-правки в iншi регiони, а роздрiбну торпвлю забезпечують лише мюцеву роз-дрiбну торгiвлю, то три iншi забезпечують роздрiбну торгiвлю. Не можна не вщзначити iснування в Укра1ни оптового ринку живо! худоби "Чародш", що у мюп Жашковi Черкасько! области
Таку функцiю можуть i мають виконувати ОРСП.
Необхiднiсть розвитку ОРСП зумовлюеться також зростанням мас-штабiв товарно-грошового обiгу, необхiднiстю забезпечення сощально! тд-тримки значно! частини сшьського населення, розширення сфер дiяльностi та збшьшення торгового обороту суб'ектiв тдприемницько! дiяльностi.
Основними напрямами створення та функцюнування оптових продо-вольчих ринюв передбачена етапнiсть створення ринкiв: створюються уш-версальнi, а також спецiалiзованi ОРПС, наприклад плодоовочевi, рибнi, м'ясш тощо, а вже потiм - створюються оптовi ринки на рiвнi районiв, областей, тобто ближче до товаровиробниюв.
Нинi "вузьким мюцем" iнфраструктури залишаються формування за-кутвельно-збутового призначення (пункти, кооперативи), мережа яких мае дiяти безпосередньо в населених пунктах. У такий спошб найповшшою мь рою вони будуть вщповщати запитам виробникiв сшьгосппродукцп, врахову-ючи дрiбнi приватнi господарства населення.
1нфраструктура оптового ринку сшьськогосподарсько! продукцй -система обслуговуючих структур, споруд, будiвель, систем, мереж, лшш, служб, складських примiщень, сховищ, залiв, майданчикiв, павшьйошв, об-ладнання, транспорту, тд'!зних i внутрiшнiх шляхiв, засобiв зв'язку, що включеш до проекту (бiзнес-плану) оргашзацп дiяльностi юридично! особи у статус оптового ринку сшьськогосподарсько! продукцй.
1нфраструктура оптового аграрного ринку охоплюе оптов^ дрiбнооп-товi та оптово-роздрiбнi ринки сшьськогосподарсько! продукцй. 1нфраструк-тура ОРСП - це територiя, на якш розмiщуегься торговий центр з торговель-ним залом та мережею примщень i споруд для дороблення i забезпечення режимного зберiгання продукцй (сховища, склади, сортувально-пакувальнi ль ни, обладнання для охолодження продукцй та спецiальний транспорт).
Оптовi ринки створюють для реалiзацil права дрiбних товаровиробниюв на рiвних умовах торгiвлi агропродовольчими товарами на оргашзовано-
му ринку. Продавцями на ринках е члени селянських господарств, орендар^ члени особистих тдсобних господарств, кооперативiв, громадяни, як здiйснюють продаж сiльськогосподарсько! продукцi! i не мають стацiонарних пунктiв торгiвлi на ринках. Створення ефективно шфраструктури забезпе-чить виробникам достатнiй рiвень рентабельностi, можливiсть отримання не-обхвдно! iнформацi! про ринкову кон'юнктуру, дасть змогу !м безпосередньо брати участь у вдосконаленш структури господарювання.
На основi дослiдження робiт з логютики ми виокремили основополож-нi принципи, з урахуванням яких мае будуватися управлшня товарними потоками сшьськогосподарсько! продукцi!, сировини i продовольства.
Висновки. Видшення iнфраструктури оптових ринкiв сшьськогосподарсько! продукцп як самостiйного утворення потрiбно розглядати як об'ективне явище, зумовлене тим, що кожному типу економiчно! системи вщ-повiдае своя шфраструктура як об'ективних наслiдкiв структурних змш, зу-мовлених процесом суспшьного подiлу працi у сiльськогосподарському ви-робництвi, розподiлi та обмiнi. З огляду на це, !! можна розглядати, з одного боку, як вид шфраструктури, що вщповщае новому типу господарювання, з шшого - як шфраструктуру окремого ринку (товарiв та послуг), що забезпе-чуе взаемний пошук один одного продавцями i покупцями, рух товару, об-мiн, а також економiчну та фшансову дiяльнiсть ринкових структур.
Для сшьськогосподарського виробництва найважливiшими е вс пи-тання, що стосуються ланки "сшьськогосподарський товаровиробник (поста-чальник) - оптовий i дрiбнооптовий покупець", для населення як кшцевого споживача - "великий чи дрiбний оптовик (продавець) - роздрiбна торгiвля, громадське харчування (покупець)".
У процеш руху товарiв задiяно безлiч учасниюв, що мають часто рiз-носпрямоваш iнтереси. Вiдбуваеться трансформацiя продукцi! як в плат !! фь зичного перетворення (переробка), так i в плат змши власника, складаеться конкуренщя мiж ними, що веде до затягування часу проходження продукцi! вщ виробника до споживача, збiльшення втрат продукцп i пiдвищення !! кш-цево! цiни. Постае питання про управлшня процесом руху товарiв.
На цей час у свповш практищ iнструментом рацiонально! (оптимально!) оргашзацп управлiння товарними потоками стае логютика. Вона дае змогу тдвищити ефективнiсть здiйснення потокових процесiв, найбшьш швидко i повно задовольнити платоспроможний попит споживачiв послуг i кшцевого продукту ^ найголовнiше, знизити сукупш витрати з формування, руху i перетворення цих потокiв.
Рiвень розвитку iнфраструктури, який в умовах глобалiзацi! економiки та розвитку мiждержавно! торгiвлi став важливим фактором конкурентних переваг тiе! чи iншо! кра!ни. Стосовно нашо! кра!ни, на цьому етапi не можна говорити про активну участь держави у розвитку ринково! шфраструктури. Це проявляеться в ушх напрямках державного впливу на не! - нормативно-правового, оргашзацшного, економiчного, адмшстративного i веде до того, що засновниками i повними власниками шфраструктурних об'ектiв стають рiзнi комерцiйнi структури, приватнi особи та шоземш iнвестори. Це спричи-
няе: в одних випадках - встановлення на ринках невиправдано високих тари-фiв на послуги, в шших - вщсутшсть контролю за якiстю продукцй.
Л1тература
1. Словарь современный экономической теории Макмиллана. - М. : Изд-во ИНФРА -М, 1997. - 608 с.
2. Мала прнича енциклопед1я. - В 3-х т. / за ред. В.С. Бшецького. - Донецьк : Вид-во "Донбас", 2004. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipedia.org/wiki
3. Башнянин Г.1. Полггична економiя : навч. поабн. / Г.1. Башнянин, П.Ю. Лазур, В.С. Медведев. - К. : Вид-во "Нжа - Центр Ельга", 2000. - 527 с.
4. Сщенко П.С. Економiка для вах / П.С. Сщенко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2009. -478 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipedia.org/wiki
5. Цимбалюк Ю.А. Розвиток шфраструктури аграрного ринку в Укра'ш // Збiрник на-укових праць Уманського НУ садiвництва. - Ч. 2. Економжа. - Умагь : Вид-во Уманського НУ садiвництва. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.udau.edu.ua/library.php/.
6. Присяжнюк М.В. Аграрний сектор екож^ки Укра'ни (стан i перспективи розвитку) / М.В. Присяжнюк, М.В. Зубець, П.Т. Саблук та iн. / за ред. М.В. Присяжнюка, М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, М.М. Федорова. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2011. - 1008 с.
7. Роман Коршець. Om^i ринки сiльськогосподарськоi продукцп: запитання та вщпов> дi / Коршець Роман, Швецова Людмила // Проект USAID "Реформа у Ti^i сшьського госпо-дарства, вдосконалення законодавчо-нормативно'' бази", Укра'нський освiтнiй центр реформ. - К., 2007. - 91 с.
Копытко О.В. Инфраструктурное обеспечение оптовых рынков сельскохозяйственной продукции
Рассмотрена необходимость формирования действенной инфраструктуры оптовых рынков сельскохозяйственной продукции как основы, на которой строится движение товаров, главной из которых является оптовая торговля, а инструментом управления товарными потоками - логистика. Создание эффективно действующей инфраструктуры обеспечит производителям достаточный уровень рентабельности, возможность получения необходимой информации о рыночной конъюнктуре, позволит им непосредственно участвовать в совершенствовании структуры хозяйствования. Доказано, что эффективность функционирования аграрной экономики напрямую зависит от инфраструктуры оптовых рынков, что должно обеспечить оптимальное сочетание интересов продавцов и покупателей, поскольку сама оптовая торговля является тем звеном, обеспечивающим самым обменом интересы производства и потребления и делает возможным производителям выгодно продать произведенную продукцию.
Ключевые слова: инфраструктура оптовых рынков, сельскохозяйственная продукция, аграрные рынки, оптовая торговля, логистические цепи.
Kopytko O.V. Infrastructure providing of wholesale markets of agricultural products
The necessity of the effective infrastructure formation of wholesale markets of agricultural products, as a basis on which the movement of goods is built, the foundation is the wholesale trade, and the management instrument of commodity current is logistics. Creation an effectively working infrastructure will provide producers with sufficient level of profitability, with the opportunity to obtain the necessary information about the market conjuncture, will allow them to participate directly in improving of the management structure. It is proved that the effectiveness of the agrarian economy function depends on the infrastructure of the wholesale markets, which should provide the optimum combination sellers' and buyers' interests as wholesale is the link that provides with the exchange the interests in production and consumption and makes it possible for producers to sell profitable produced products.
Keywords: infrastructure of the wholesale markets, agricultural products, the agricultural markets, wholesale trade, logistic chains.
