CC BY
34
УДК 338.49:633:631.1:65.012.8
Коржешвська Н.Л., к.е.н., доцент ([email protected]) © Подтъсъкий державный аграрно-техтчнийутверситет, м. Камянецъ-Подтъсъкий
1НФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ТОВАРОВИРОБНИК1В ЗЕРНА ЯК ФУНКЦЮНАЛЬНА СКЛАДОВА
ЕК0Н0М1ЧН01 БЕЗПЕКИ
Здтснено анал1з теоретичных тдход1в до визначення тфраструктурного забезпечення та сформулъовано його складов/ у галуз1 зерновиробництва. Показано особливост1 оргатзацп товаровиробниюв зерна та гх вплыв на формування тфраструктурного забезпечення, як функцюналъног складовог економгчно! безпеки. Наведено анал1з стану тфраструктурного забезпечення товаровиробниюв зерна, можливост1 його вдосконалення та вплив на економгчну ефектившстъ дгялъностг. Визначено основт тдходи до формування та розвитку економгчно! безпеки, зокрема з позиц1й розвиненост1 тфраструктури безпеки товаровиробниюв.
Ключое1 слова: тфраструктурне забезпечення, товаровиробники зерна, економ1чна безпека, зерновийринок, ефектившстъ дгялъностг.
Постановка проблеми. Розвинена шфраструктура зернового ринку та ус1х його учасниюв е одшею з визначальних умов ефективного функцюнування та розвнтку. Позитивш зрушення у динамщ зерновиробництва свщчать про постшне зростання обсяпв виробництва, що вщповщним чином зумовлюе нарощування експортного потенщалу. Створення розвинено! шфраструктури е одним ¿з прюритет1в розвитку галуз1 та дае поштовх для отримання товаровиробниками стабшьних доход1в, адже завдяки ефективному господарюванню вони зможуть не тшьки розвивати власш виробництва, створювати робоч1 мюця, брати участь у розвитку сшьських територш, а й виходити на зовшшш ринки та отримувати валютш надходження як для власних потреб, так \ для держави в цшому. Тому паралельно ¿з розвитком зерново! галуз1 слщ розглядати питания захисту досягнутих результата вщ можливих загроз, небезпек та ризимв, що е головною функщею економ1чно! безпеки товаровиробниюв.
Анал1з останшх дослщжень. Дослщженню д1яльност1 товаровиробниюв зерна, тфраструктурного забезпечення галуз1 присвячеш науков1 пращ таких в1тчизняних та заруб1жних вчених, як В. Андршчука, В. Бойка, П. Борщевського, О. Васильева [1], П. Гайдуцького, С. Голик [12], £. Данькевича [3], М. Дем'яненка, Т. Дудара, С. Дусановського, В. Жука, В. Зшовчука, Ю. Коваленка, В. Колодшчука [5], Н. Левченко [4] I. Лукшово!, М. Малка, С. Мочерного, В. Нелепа, А. Павленка, Б. Пасхавера, М. Портера, П. Саблука, Л. Сороки, А. Стельмащука, Л. Худолш, М. Хорунжого [9], Г.
© Коржешвська Н.Л., 2014
232
Черевка, А. Шагурша, А. Шашмана [13], А. Шеремети, В. Шморгуна, О. Шпикуляка, В. Юрчишина та шших. Однак, незважаючи на грунтовш дослщження, кнуе необхщшсть подальшого наукового пошуку прюритетних напрямюв розвитку зерновиробництва, зокрема з питань його шфраструктурного забезпечення як одше! з1 складових економ1чно! безпеки.
Мета статт! полягае в анал1з1 сучасного стану та прюритетних напрямках розвитку шфраструктурного забезпечення д1яльносп товаровиробник1в зерна в контекст! економ1чно! безпеки 1х функцюнування.
Виклад основного матер1алу. Оргашзацшна структура та функцюнальш складов! економ1чно! безпеки пщприемств е шдивщуальними та р1зняться залежно вщ особливостей галуз1, специфки виробничого процесу, оргашзацшно-правово! форми суб екта господарювання, чинно! законодавчо! бази, ресурсного потенщалу, управлшсько! складово!, досвщу роботи та шдготовки кадр1в тощо. Оскшьки зерновиробництво виступае одним ¿з головних чинниюв забезпечення продовольчо! безпеки держави, його стан розвитку займае прюритетне м1сце у перелжу напрямюв забезпечення нацюнально! безпеки. Кр1м того, враховуючи можливост1 валютних надходжень вщ експортного потенщалу, посилюеться роль забезпечення економ1чно! безпеки товаровиробниюв зерна та уЫх И складових, зокрема й шфраструктурно!, вщ р1вня розвитку яко! залежать можливост1 як внутршнього розвитку галуз1, так И можливостей на зовшшшх ринках.
Методолопя \ практика шфраструктурного забезпечення висв1тлена у монографи О.В. Васильева, який трактуе його змют як формування умов переб1гу певних економ1чних процеЫв та визначае, що шфраструктура являе собою систему «функцюнальних елемент1в \ вщносин, що забезпечують реал1зацш шдивщуальних \ колективних штереЫв групи економ1чних суб'ект1в». Автор розр1зняе локальну, регюнальну тадержавну шфраструктури I зазначае, що «инфраструктура е мехашзмом, який компенсуе поглиблення р1зномаштност1, нестшкост1, невпорядкованост1, р1знорщност1 зовшшшх фактор ¿в, що впливають на дшльшсть суб'ект1в господарювання» [1]. Таке визначення дае пщстави стверджувати про шфраструктуру як можливкть уникнути товаровиробнику загроз з боку зовшшшх негативних фактор1в, що визначае И як одну ¿з функцюнальних складових економ1чно! безпеки. Вказана автором централ1защя I концентращя як риса динамжи структурних параметр1в окремих елемент1в системи шфраструктурного забезпечення притаманна сучасному стану зернового господарства, яке характеризуемся укрупнениям виробництва та функцюнуванням великих агрохолдингових компанш, зернотрейдер1в та транснащональних формувань. Вихщ товаровиробнимв зерна на св1тов1 ринки передбачае як позитивш моменти у вигляд1 валютних надходжень, так I виникнення зовшшшх загроз при формуванш кон юнктури зернового ринку. I саме шфраструктурне забезпечення, його стан та напрямки розвитку посщають одне ¿з прюритетних мкць у формуванш зернового потенщалу.
233
Н.М. Сул1ма також видшяе шфраструктурне забезпечення як один з елемент1в ефективного функцюнування шдприемств зернопродуктового пщкомплексу. На думку автора: «важливою умовою створення ринку зерна \ розвитку конкуренцп в сфер1 його реал1зацп е розвиток системи збер1гання зерна виробниками у власних \ орендованих сховищах...», що створюе умови для бшьших можливостей пщприемствам конкурувати на ринках [2].
На певш загрози в процес1 використання можливостей шфраструктурного забезпечення вказуе £.М. Данькевич, який пропонуе формувати систему конкурентних переваг за рахунок штеграци виробництва, переробки й реал1заци сшьськогосподарсько! продукци товаровиробниками. Науковець зазначае, що «...розвиток шфраструктурного забезпечення разом з перевагами та можливостями мае певш недолжи та загрози, оскшьки е каттало- та трудомютким процесом \ може здшснюватися тшьки тими сшьськогосподарськими шдприемствами, що досягли значного р1вня розвитку основного виробництва» [3].
У звязку з затратним мехашзмом формування та розвитку шфраструктурного забезпечення зерновиробництва доцшьно концентрувати зусилля на фшансово-кредитнш шфраструктури яка, на думку Н.М. Левченка включае банювсьм установи, кредитш спшки, фонди. Обовязковим е шституцшна система, в якш «... мае бути перед бачено законодавчо-нормативне забезпечення роботи шфраструктурних ланок. » [4].
Група автор1в на чол1 з В.А. Колодшчуком вбачають проблеми розвитку украшського зернового ринку в критично високш лопстичнш складовш у структур! витрат; низькому забезпеченш зерносховищ яюсними лабораторними анал1зами стану зерна, не завжди задовшьними можливостями вщвантаження продукцп. Особливо таю проблеми виникають у малопотужних зерновиробниюв, що вимагае з боку державних шституцш створювати сприятлив1 швестицшш умови в сфер1 шфраструктурного забезпечення лопстики зернопотоюв [5].
Закон Украши «Про зерно та ринок зерна в Укра!ш» визначае, що «инфраструктура ринку зерна - комплекс виробничих \ невиробничих формувань, яю забезпечують умови виробництва зерна, його загот1вл1, збер1гання, переробки, реал1заци, страхування, кредитно-фшансов1 та шш1 послуги» [6].
Таким чином, узагальнивши вищевиклене, ми визначено складов! шфраструктурного забезпечення д1яльносп для товаровиробниюв зерна (рис.1).
Зерновиробництво для Украши, як уже вщм1чалось, е одним ¿з прюритетних напрямюв аграрного виробництва, тому розбудова зерново! шфраструктури передбачае сшвпрацю державних шституцш та приватних формувань задля забезпечення економ1чно! безпеки та стабшьност1 галуз1. У вщповщно до Комплексно! галузево! програми «Розвиток зерновиробництва в Укра!ш до 2015 року» пщвищення ефективност1 функцюнування шфраструктури зернового ринку передбачаеться за рахунок:
234
- створення I полшшення д1яльносп роботи шформацшно-консультативних структур;
- оргашзаци ефективно! системи сервкних структур;
- покращення д1яльност1 торговельно! мереж1 внутршнього ринку;
- розвитку I пщвищення ефективност1 д1яльност1 експортних структур;
Рис. 1. Складов! ¡нфраструктурного забезпечення д1яльносл товаровнробннкчв зерна
- розвитку ринку фшансових послуг;
- забезпечення мехашзму р1вноваги ринку I гаранта вшьного збуту зерна товаровиробниками;
- збшьшення пропозици, пщвищення якост1 I економ1чно! доступност1 продукци сегмент1в шфраструктури ринку;
- регулювання ринку зерна [7].
Особливктю зернового господарства Украши е той факт, що його виробництвом займаються пщприемства р1зних вид1в, залежно вщ форм власност1, розм1ру, оргашзацшно! структури. У табл. 1 наведено групування сшьськогосподарських пщприемств краши за розм1рами поавних площ зернових культур.
Як свщчать даш табл. 1, найбшьша кшькють пщприемств, що вирощують зернов1 культури на площ1 до 50 га, другими виступають пщприемства, площа яких коливаеться в межах вщ 50 до 1000 га. Найменша кшьккть припадае на пщприемства ¿з площею зернових понад 3000 га. Така тенденщя спостеркаеться за весь анал1зований перюд. Тому можна зробити попереднш висновок, що головна увага мае бути зосереджена на д1яльност1 пщприемств з вщносно невеликими площами пос1ву зернових, дослщжувати 1х розмщення та зональну концентрацш виробництва, а також стан шфраструктури та можливост1 И покращення з метою забезпечення економ1чно! безпеки товаровиробниюв та можливостей розширення, а
235
здебшьшого створення шфраструктури з метою вщродження сшьських територш.
Таблиця 1
Динамжа групування сшьськогосподарських пщприсмств _за розм1рами поавних площ зернових_
2010 р. 2011 р. 2012 р.
од. % до вае1 шлькосп од. % до вае1 шлькосп од. % до вае1 шлькосп
Шдприемств, всього 28817 100 36808 100 36662 100
з них з площею, га:
до 50,00 21762 56,1 20004 54,3 19855 54,2
50,01-100,00 3605 9,3 3497 9,5 3612 9,9
100,01-250,00 4324 11,1 4199 11,4 4218 11,5
250,01-500,00 2890 7,5 2765 7,5 2853 7,8
500,01-1000,00 3005 7,7 2925 8,0 2841 7,7
1000,01-2000,00 2167 5,6 2226 6,1 2132 5,8
2000,01-3000,00 363 1,6 674 1,8 640 1,7
бшьше 3000,00 428 1,1 518 1,4 511 1,4
Джерело: згруповано автором за даними Державно! служби статистики Украши [8].
1нфраструктурне забезпечення зернопродуктового пщкомплексу включае спещал1зований транспорт для перевезення борошна, хл1ба та шших продукт1в; науково-дослщш шститути, селекцшш станци, конструкторськ1 бюро, яю забезпечують селекцш зернових культур, насшництво та агротехшку 1х вирощування, технологш збер1гання \ переробки зерна, борошномельно!, круп яно!, хл1бопекарно! \ пивоварно! промисловост1 [9]. Запропонований перел1к пропонуемо доповнити таким важливим елементом в умовах сьогодення як установки для переробки зерна на бюпаливо з метою посилення енергетично! безпеки краши.
Анал1з стану шфраструктурного забезпечення дослщжувано! галуз1 характеризуе стан транспортно!, лопстично! та обслуговуючо! шфраструктури. Наявшсть шституив шфраструктури зернового ринку свщчить про И сформовашсть, адже кнуе велика мережа товарних б1рж, агроторгових дом1в, оптов1 продовольч1 ринки, проте здебшьшого вони функцюнують формально, особливо б1ржова торпвля зерном, а товаровиробники продовжують реал1зовувати продукцш посередникам. Така ситуащя спостеркаеться здебшьшого за рахунок браку емностей для обробки та тривалого зберкання зерна у малих та середшх виробниюв, хоч \ в Укра!ш вже працюе 629 сертифжованих елеватор1в, загальною емшстю зберкання 28 мшьйошв тонн зерна, що дае можливкть забезпечити зберкання та постачання зерна \ продукт1в його переробки як для внутршньодержавних потреб, так \ на експорт. 3 2011 р1ку було введено в експлуатацш низку сучасних високоефективних пщприемств ¿з загальною емшстю зберкання 647,5 тисяч тонн зерна, продовжуеться розбудова портово! шфраструктури. Проте цих
236
потужностей не вистачае при тому, що в Укра!ш офщшно закршлена стратепчна цшь збшьшити виробництво зерна до р1вня 80 млн. тонн.
Сьогодш учасники зернового ринку зштовхуються з низкою проблем. По-перше, в Укра!ш не вистачае потужностей з1 зберкання зб1жжя. Склади та елеватори або не можуть надавати якюш послуги, або не мають належного техшчного оснащения. Тобто, нав1ть при врожа! зернау 58 млн. тонн та олшних культур на р1вш 13 млн. тонн (разом бшьше 71 млн. тонн) вщчуваеться суттевий дефщит складських емностей. По-друге, украшсью порти можуть в мюяць перевалювати на експорт до 2,8-3,0 млн. тонн зерна (окр1м зимового перюду). Тому з1 збшьшенням виробництва необхщно нарощувати лопстичш потужностг Трет1м проблемним питаниям залишаеться транспортна система, адже на сьогодш в Укра!ш нал1чуеться близько 10,8 тис. вагошв зерновоз1в, з яких 1,5-1,7 тис. знаходяться в оренд1 в крашах СНД та близько 1,5-1,6 тис. - на планових ремонтах. Для внутршнього ринку залишаеться менше 8 тис. вагошв-зерновоз1в, при тому що в перш1 роки незалежност1 1х нал1чувалось близько 15 тис. При цьому, в найближч1 5 рок1в "Укрзал1зниця" не плануе закуповувати або будувати вагони даного типу [10].
За даними М1н1стерства ¿нфраструктури Укра!ни задля забезпечення потреби у вагонах для перевезення зерна на експорт та для внутршшх потреб зал1зничники зад1яли резерви робочого парку. Працюючи в оперативному режим! Укрзал1зниця навантажила з початку 2014 року по 26 лютого 4,569 млн. тонн цього стратепчного вантажу (71,4 тис. вагон1в). 1з них експорт на порти складае 4,226 млн. тонн (65,4 тис. вагошв), на внутршнш ринок - 343,5 тис. тонн (1298 вагошв). За шформащею Головного управлшня перевезень Укрзал1зниц1, щодобово в середньому навантажувалося 1253 зерновози, або 80,1 тис. тонн зерна (у 2013 р. станом на 26 лютого - 1014 вагошв або 65,1 тис. тонн). Робочий парк зерновоз1в, щодобово зад1яних у перевезеннях зернових, на початок 2014 року становив 10285 вагошв, що бшьше аналопчного перюду 2012 року на 2 тис. вагошв. Тако! кшькост1 зерновоз1в достатньо для перевезення 40 млн. тонн зернових вантаж1в за умови надання попередн1х замовлень вантажовласниками та планово! роботи зал1зниць [11].
Ц1кавою е пропозиц1я удосконалення ¿нфраструктури зернового ринку С.1. Голик. Науковець пропонуе запроваджувати диг1тальну лог1стику, яку представляе як «... бшьш адаптовану до потреб учасниюв ринку систему збору та обробки даних з метою рацюнального використання ресурс1в та ефективного планування. Вона складаеться з трьох ключових компонент1в - бездротово! мереж1, сервюно-консультативно! служби, гео1нформац1йно! системи та забезпечуе учасник1в ринку як1сною ¿нформац1ею завдяки використанню нов1тн1х технолог1й, а також ¿нтеграц11 наук в ДЛ». Вона сприятиме «. учасникам приймати бшьш оптимальш р1шення, зменшуючи втрати ресурав \ часу, що в свою чергу посилюе конкурентн1 позиц1! Украши на св1тових ринках зерна» [12]. Застосування диг1тально! лог1стики можна вщнести до науково-¿нновац1йного (в частиш серв1сно-1нформац1йного) виду ¿нфраструктури
237
товаровиробниюв зерна, що особливо актуально в умовах ринково! глобал1зацп, як ключових учасниюв ринку.
Ефектившсть д1яльност1 сшьськогосподарського пщприемства A.M. Шашман визначае р1внем рацюнально! оргашзацп одночасно трьох процешв господарювання: основного, допом1жного та обслуговуючого, тобто розвитку шфраструктури пщприемства. «Якщо пщрахувати сукупний результат функцюнування шфраструктурного вщтворення, то виходить значний синергетичний ефект, скорочення сукупних витрат вщтворення. А це означае, що шфраструктура виконуе одну з найважливших функцш - створюе загальш умови для пщвищення ефективно! д1яльност1 пщприемства» [13]. Таким чином, шфраструктурне забезпечення товаровиробниюв зерна передбачае врахування особливостей виробництва та реал1заци продукцп, вони повинш волод1ти шформащею щодо сшввщношення попиту i пропозици, тенденцш цш на внутршньому та св1товому ринках, стану переробно! промисловост1, кредитних можливостей, страхових ризиюв, дш держави.
Розглядаючи шфраструктурне забезпечення зерновиробництва у склад1 економ1чно! безпеки доцшьно розр1зняти розвиненють шфраструктури безпеки самого пщприемства. Звичайно, про не! можна говорити у pa3i, якщо така мае мкце, адже невелик! товаровиробники не формують пщроздшв з економ1чно! безпеки, обмежуючись переважно управлшськими контрольними функщями, тод1 як крупн1 пщприемства, холдингов! зернов1 компанп мають у своему склад1 oxopoHHi служби, вщдши отримання та захисту шформацп, а також iHmi елементи безпеки.
Висновки. Таким чином, шфраструктурне забезпечення товаровиробниюв зерна визначае ефектившсть ix д1яльност1, а також дае пщстави стверджувати, що шфраструктура та р1вень И забезпечення виступають одним ¿з функцюнальних елемент1в ix економ1чно! безпеки. Адже св1тогосподарсью зв язки, в яких сьогодш працюють пщприемства зерново! галуз1, формують не тшьки позитивш наслщки таких вщносин, а й створюють певш умови, за яких можуть виникати загрози та небезпеки д1яльност1 товаровиробниюв, запобкти яким може розвинена шфраструктура, яка формуе комушкативш можливост1 та створюе умови для стабшьного виробництва, реал1заци та захисту економ1чно! конкуренцп.
Л1тература
1. Васильев О.В. Методолопя i практика шфраструктурного забезпечення функцюнування i розвитку perioHiB Украши. Монограф1я. -Харк1в: ХНАМГ, 2007. - 341 с. бШлюгр. 201.
2. Сул1ма Н.М. До питания ефективност1 функцюнування пщприемств зернопродуктового пщ комплексу [Електронний ресурс]/ Н.М. Сул1ма. - Режим доступу: http://irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21 DBN=UJRN&P21 DBN=UJRN&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 &Image _file_name=PDF/znptdau_2013_1_3_35.pdf
238
3. Данькевич G.M. Тенденци формування шфраструктури аграрного ринку штегрованими пщприемствами / G.M. Данькевич // Економ1чний npocTip. - 2013. - № 75. - С. 72-80.
4. Левченко Н.М. Державна пщтримка фшансового забезпечення розвитку аграрного сектору економжи [Електронний ресурс] / Н.М Левченко. -режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.Ua/e-book/db/2008-2/doc/2/03.pdf
5. Колодийчук В.А. Инфраструктурное обеспечение лопстики экспорта украинского зерна / В.А. Колодийчук, И.А. Колодийчук, М.О. Погорецкий // Новый университет. - 2013. - № 11 (33). - С. 4-8.
6. Про зерно та ринок зерна в Укршш: Закон Украши вщ 4.07.2002 р. № 37-IV // В1домост1 Верховно! ради Украши. - 2002. - № 35. - С. 258.
7. Програма "Зерно Украши - 2015". - К. : Д1А, 2011. - 48 с.
8. Сшьське господарство Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
9. Хорунжий М.Й. Оргашзащя агропромислового комплексу: пщручн. / М.Й. Хорунжий. - К.: КНЕУ, 2001. - 382 с.
10. Думка експерта: До чого призведе нарощення виробництва зерна [Електронний ресурс] / Економ1чна правда. - Режим доступу: http ://www.epravda.com.ua/news/2013/08/21/390974/
11. MiHicTepcTBO ¿нфраструктури Укра!ни [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.mtu.gov.ua/uk/news/40370.html
12. Голик C.I. Анал1з в1тчизняного ринку зерна та подальший розвиток його ¿нфраструктури [Електронний ресурс] / C.I. Голик. - Режим доступу: http ://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2758
13. Шашман A.M. 1нфраструктура с1льськогосподарського п1дприемства та И роль у п1двищенн1 ефективност1 його д1яльност1 / A.M. Шашман // Теоретичш i практичн1 аспекта економжи та ¿нтелектуально! власност1 / зб. наукових праць у 3-хт. / ПДТУ. - Мар1уполь, 2011. - Т. 1. - С. 138-143.
Аннотация
Осуществлен анализ теоретических подходов к определению инфраструктурного обеспечения и сформулированны его составляющие в области зернопроизводства. Показаны особенности организации товаропроизводителей зерна и их влияние на формирование инфраструктурного обеспечения, как функциональной составляющей экономической безопасности. Приведен анализ состояния инфраструктурного обеспечения товаропроизводителей зерна, возможности его совершенствования и влияние на экономическую эффективность деятельности. Определены основные подходы к формированию и развитию экономической безопасности, в частности с позиций развитости инфраструктуры безопасности товаропроизводителей.
Ключевые слова: инфраструктурное обемпечение,
товаропроизводители зерна, экономическая безопасность, зерновой рынок, эффективность деятельности.
239
Summary
Are analyzed theoretical approaches to the definition of infrastructure providing and his constituents are formulated in the field of grain production. The features of the grain producers and their impact on the provision of infrastructure as a functional component of economic security. The analysis of the state of infrastructural providing commodity producers of grain, and the possibility of its impact on improving economic efficiency. Determined the main approaches to the formation and development of economic security, particularly from the standpoint of development of of infrastructure producers security.
Key words: infrastructural privision, grain producer, economic security, grain market, efficiency of activity.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
240
