УДК 339.172
Варченко О.М., д.е.н., професор (omvarchenko@rambler.ru)© Бглоцеркгвсъкий нацюналъний аграрнийутверситет
ПРЮРИТЕТН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ Б1РЖ0В01 ТОРГ1ВЛ1 С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦИЮ
У статт1 обгрунтовано удосконалення функцюнування та регулювання б1ржовог д1ялъност1 на ринку сглъсъкогосподарсъког продукцп Украши. Розглянуто структуру пропозицт для продажу сглъсъкогосподарсъког продукцп на б\рж\. Выявлено причинно-насл\дковий зв'язок основных чиннитв, що стримуютъ розвиток б1ржовог д1ялъност1 на аграрному ринку: в1дсуттстъ в1дпов1дног нормативно-правовог базы; нерозвинешстъ б1ржовог тфраструктури; складшстъ щодо забезпечення гарантш поставок; незвичшстъ б1ржовог торг1вл1 для сыъсъкогосподарсъких товаровиробниюв; недостатки р1венъ вплыву на ринков/ процеси з боку регюналъних оргашв влади. Запропоновано рекомендацп щодо удосконалення реал1зацп оргашзацшних заходгв / визначено прюритетш напрями розвитку б1ржовог дгялъностг на ринку сыъсъкогосподарсъког продукцп.
Ключое1 слова: б1ржова дгялътстъ, оргашзовании аграрнии ринок, аграрна б1ржа, б1ржова торг1вля, тфраструктура, аграрнии сектор, сшъсъкогосподарсъка продукщя, форвардтугоди, ф'ючерси, опцюни.
Постановка проблеми. Ниш в Укра!ш сформовано передумови для актив1заци б1ржово! торпвл1 сшьськогосподарською продукщею, зокрема зерном, яка е одним з основних напрям1в розвитку агропродовольчого ринку ¿з кризового стану. Однак практична реал1защя оргашзацшно-економ1чного мехашзму державного регулювання збуту сшьськогосподарсько! продукцп з урахуванням саморегулюючо! функцп товарно! б1рж1 мае здшснюватися з метою подолання негативних явищ. Саме тому у статп основну увагу придшено опрацюванню методолопчних питань ефективност1 дшчого мехашзму ¿з позицп системного пщходу, який сприятиме розробленню узгодженого мехашзму збуту сшьськогосподарсько! продукцп за участю б1рж1, формуванню базових принцишв, метод1в, способ1в I засоб1в його застосування.
Анал1з останшх дослщжень. Дослщженням проблем б1ржово! д1яльност1, зокрема на ринку сшьськогосподарсько! продукцп, тривалий перюд займалась I ниш займаеться значна частина в1тчизняних та заруб1жних учених, зокрема С. Дем'яненко, О. Кандшська, О. Шпичак, Р. Дудяк, О. Лактюнов, О. Маслак, Г. Машлш, I. Паска, Б. Пасхавер, Л. Примостка, П. Саблук, В. Савченко, М. Солодкий, О. Сохацька, Г. Шевченко та шшг Однак, на сьогодш дискусшними залишилися питания актив1зацп д1яльност1 в1тчизняно! б1ржово! шфраструктури ринку сшьськогосподарсько! продукцп.
© Варченко О.М., 2014
53
Мета статт! полягае в теоретичному та практичному обгрунтуванш оргашзацшно-економ1чних засад функцюнування \ регулювання б1ржово! д1яльносп на ринку сшьськогосподарсько! продукцп краши, ¿з урахуванням поточного И розвитку перспективних параметр1в розвитку аграрного ринку.
Виклад основного матер1алу. Св1това економжа розвиваеться на основ! б1ржових торпв, однак в Укра!ш б1ржовий мехашзм сприймаеться бшьш1стю товаровиробник1в агропродовольчо! продукцп лише як шструмент при проведенш державних закутвельних \ товарних штервенцш. Вагомою проблемою у систем! торпвл1 сшьськогосподарською продукщею е вщсутшсть налагоджено! шфраструктури. Вщомо, що товаровиробники галуз1 знаходяться пщ впливом значного варшвання цш на сшьськогосподарську продукцш на нацюнальних { м1жнародних ринках. Однак споживач1 й уряди намагаються 1х стабшзувати через використання ф'ючерав та опцюшв [1].
Так, кр1м захисту \ пщтримки агропродовольчого ринку £С, яю забезпечуються шструментами Сшльно1 сшьськогосподарсько! пол1тики, виробники I переробники використовують кшька пщход1в з метою управлшня ризиками: укладають контракти взаемно! домовленост1 щодо твердо1 цши; об'еднуються в кооперативи або групи з продажу, щоб застрахуватися вщ цшових ризиюв на основ! взаемодомовленост1 та забезпечити середню цшу 1х членам; використовувати страхуванням I ф'ючерсш ринки.
За результатами анал1зу функцюнування товарних б1рж виявлено, що за I квартал 2012 р. було проведено 1,4 тис. торпв, на яких для продажу запропоновано товар1в I послуг на суму 26,9 млрд. грн. I здшснено 15,4 тис. операцш на суму 26,4 млрд. грн., або наявне збшьшення на 26,2%.
У цшому в Укра!ш на 1 кв1тня 2012 р. зареестровано 569 б1рж, але практичну д1яльшсть вели 259. Серед них: ушверсальних, товарно-сировинних I товарних - 233 б1рж1, агропромислових - 13, нерухомост1 - 12, а також 1 валютна б1ржа. Середнш обсяг одного торгу за званий перюд на б1ржах становив 18,3 млн грн, що у 1,8 раза бшьше, шж за I квартал 2011 р. Найбшьший обсяг операцш припадае на агропромислов1 б1рж1 (93,9%), товарно-сировинш та товарш (5,8%). На ушверсальних б1ржах обсяг операцш становив лише 0,3 % вщ загального обсягу б1ржових операцш.
Коефщент л1квщност1 укладених операцш (сшввщношення обсяпв укладених операцш до обсяпв пропозицш) за I квартал 2012 р. на б1ржах краши дор1внюе 98%. Найвищим коефщент л1квщност1 був укладених операцш на агропромислових б1ржах (100%), на б1ржах нерухомост1 (91,3%), ушверсальних (95,9%), товарно-сировинних I товарних (71,6%).
Зазначимо, що протягом дослщжуваного перюду кшьюсть зареестрованих агропромислових б1рж скоротилася на 10,7% I на початок 2012 р. становила 25. Водночас, у 2012 р. функцюнувало лише 14 агропромислових б1рж, або дещо бшьше половини.
Основними видами сшьськогосподарсько! продукцп, яка реал1зуеться через б1ржу, е зернов1, горох, ршак, насшня соняшнику, тобто ус1 експортоор1ентоваш культури (табл. 1). У 2011 р. у структур! пропозици
54
сшьськогосподарсько! продукци на б1ржах найбшьш1 частки займали так1 культури: кукурудза на зерно (37,1%), ршак (9,8%), пшениця 3 класу (7,9%), ячмшь товарний (7,8%), насшня соняшнику (6,4%). Зазначимо, що найбшьшу частку у структур! укладених спотових угод за видами товар1в на б1ржах посщае сшьськогосподарська продукщя (67,2%), а серед укладених форвардних угод вона займае 69,9%.
1з загальних обсяпв укладених операцш на торпвлю продукщею рослинництва припадало 58% (15,3 млрд грн), на операци з продажу продовольчих товар1в - 32,1% (8,5 млрд грн), палива - 4,1% (1,1 млрд грн) I продукцш тваринництва - 2,7% (0,7 млрд грн). Пор1вняно з вщповщним перюдом попереднього року обсяги укладених операцш з кутвльпродажу продовольчих товар1в збшьшились у 2,2 раза, продукци рослинництва - у 1,4 раза. У 2012 р. пор1вняно з I кварталом 2011 р. зменшились обсяги укладених операцш з кутвл1-продажу продукци тваринництва майже удв1чг
Таблиця 1
Вид продукци 2009 Р. 2010 р. 2011 р.
млн грн % млн грн % млн грн %
Сшьськогосподарська продукц1я -всього 39866,8 100,0 43787,4 100,0 63361,5 100,0
з не! пшениця: 2 класу 699,5 1,8 2485,3 5,7 3400,5 5,4
3 класу 2952,7 7,4 3370,1 7,7 5092,1 5,4
4 класу 4244,7 10,6 557,2 1,3 3515,8 5,5
5 класу 2573,9 6,7 2329,0 5,3 2061,6 4,7
6 класу 4417,3 11,1 898,0 2,1 496,3 0,8
Кукурудза 8097,7 20,3 19472,0 44,5 23805,2 37,6
Ячмшь товарний 5523,9 13,9 4593,7 10,5 4234,4 6,7
Ячмшь пивоварний 267,9 0,7 43,2 0,1 70,5 0,1
Жито 170,4 0,4 86,2 0,2 153,8 0,2
Горох 327,5 0,8 299,0 0,7 405,8 0,6
Ршак 4273,9 10,7 2397,8 5,5 6308,7 10,0
Насшня соняшнику 1182,3 3,0 1673,6 3,8 4123,9 6,5
Джерело: розраховано за даними Державно! служби статистики Украши.
Зазначимо, що б1ржова торг1вля продукщею \ товарами за I квартал представлена в основному спотовим ринком. На умовах спотових операц1й було виконано 99,3% вс1х б1ржових операцш. Форвардш контракти склали лише 0,6%. Найбшьша частка операц1й припадала на б1рж1 Киева (97,5%), Ки!всько1 (0,5%) I Дншропетровсько! (0,63%) областей.
В Укра1ш форвардн1 закуп1вл1 зерна передбачеш у програм1 державно! п1дтримки сшьського господарства, участь в як1й беруть виключно с1льськогосподарськ1 товаровиробники, яку вперше було запроваджено у 2007 р. [2]. Форвардш закутвл1 зерна передбачають придбання товару на аграрному
55
ринку для потреб державного штервенцшного фонду у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фшсащею цш такого придбання пщ час укладення форвардного б1ржового контракту. Податковим кодексом Украши вщ 2 грудня 2010 року передбачено, що форвардний контракт - це цившьно-правовий догов1р, за яким продавець зобов'язуеться у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власшсть покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язуеться прийняти в установлений строк базовий актив I сплатити за нього цшу, визначену таким договором [3].
Здшснення форвардних закутвель зерна регулюеться Законами Украши № 1877-1У «Про державну пщтримку сшьського господарства Украши» вщ 24 червня 2004 р., «Про зерно та ринок зерна в Укра!т» вщ 4 липня 2002 р. № 37-IV, постановою Кабшету Мшктр1в Украши «Про запровадження державних форвардних закутвель зерна» вщ 16 травня 2007 р. № 736 ¿з наступними змшами I доповненнями, шшими нормативно-правовими актами.
Законом «Про державну пщтримку сшьського господарства Украши» передбачено, що пщтримка сшьськогосподарських товаровиробник1в незалежно вщ виду та обсягу продукци, яку вони виробляють, може надаватися шляхом застосування державних форвардних закутвель зерна на оргашзованому аграрному ринку Украши [4].
В1дпов1дно до ст. 10 Закону Украши «Про зерно та ринок зерна в Укра1т» Кабшет Мшктр1в Укра!ни здшснюе державне регулювання ринку зерна шляхом запровадження системи державних форвардних закутвель. Порядок проведения державних форвардних закутвель зерна затверджений постановою Кабшету Мшктр1в Укра!ни «Про запровадження державних форвардних закутвель зерна» вщ 16 травня 2007 р. № 736 ¿з наступними зм1нами I доповненнями. Цей Порядок визначае механ1зм проведения Аграрним фондом державних форвардних закуп1вель зерна з метою формування державного штервенцшного фонду. Форвардш закуп1вл1 передбачають придбання зерна у сшьськогосподарських товаровиробник1в в установлений маркетинговий пер1од за фжсованою ц1ною та на умовах авансового платежу у розм1р1 50% його повно1 вартост1 на момент укладення форвардного б1ржового контракту. Постачання зерна згщно з контрактом зд1йснюеться до 1 листопада, а остаточт розрахунки провадяться до 1 грудня поточного року [5].
Аграрний фонд здшснюе форвардт державн1 закуп1вл1 зерна врожаю поточного року за рахунок кошт1в, передбачених у Державному бюджет! Украши на вщповщний р1к, у межах маркетингового перюду за м1н1мальними штервенцшними ц1нами, шляхом укладення на Аграрнш б1рж1 м1ж Аграрним фондом та товаровиробником контракту. Форвардн1 закуп1вл1 провадяться за мммальними ¿нтервенц1йними ц1нами, встановленими на зерно на в1дпов1дний маркетинговий перюд. М1н1мальн1 та максимальн1 штервенцшт ц1ни на об'екти державного цшового регулювання у 2011-12 МР, затверджеш наказом М1н1стерства аграрно! пол1тики та продовольства Укра!ни «Питания д1яльност1 Аграрного фонду на оргатзованому аграрному ринку у 2011-2012 маркетинговому перюдЬ> вщ 10 лютого 2011 року № 17.
56
Для укладення контракту товаровиробник повинен здшснити вщповщно до вимог законодавства комплексне страхування на випадок знищення або пошкодження майбутнього врожаю сшьськогосподарських культур на користь Аграрного фонду. Догов1р страхування подаеться до Аграрного фонду разом ¿з засвщченою котею плат1жного доручення про сплату страхового внеску.
Аграрна б1ржа передав укладений контракт Аграрному фонду для прийняття ним остаточного р1шення щодо виплати авансу товаровиробников1 у раз1 подання вищезазначених докумешгв та укладення договору складського збер1гання зерна м1ж покупцем \ сертифжованим зерновим складом, який зазначений у заявщ. Виплата товаровиробников1 авансу провадиться Державним казначейством на пщстав1 оригшалу контракту шляхом перерахування кошт1в на поточний рахунок товаровиробника. Товаровиробник у день надходження авансу на поточний рахунок видае Аграрному фонду податкову накладну на вщповщну суму [6].
Остаточний розрахунок з товаровиробником за умови виконання контракту в повному обсяз1 здшснюеться Аграрним фондом на пщстав1 подання йому таких докумешгв: договору складського збер1гання зерна; складських документ1в на зерно, виписаних Аграрному фонду; акта приймання-передавання на весь обсяг зерна; картки анал1зу зерна або посвщчення про його яккть, виданого Державною хл1бною шспекщею; податкових накладних на залишок суми вартост1 зерна, не оплачено! за контрактом.
Доставка зерна до суб'екта його збер1гання зд1йснюеться за кошти товаровиробника. У раз1 неможливост1 постачання товаровиробником товару зг1дно з контрактом проведения остаточного розрахунку можливе лише теля внесения до контракту вщповщних змш. Для проведения остаточного розрахунку за контрактом Аграрний фонд подае Державному казначейству ориг1нал контракту, згщно з яким виплачувався аванс товаровиробников1 \ акт приймання-передавання зерна в повному обсязг Державне казначейство перераховуе кошти на поточний рахунок товаровиробника у строк, визначений контрактом.
Нами проведено оцшку впливу ¿нфраструктурно!, б1ржово! та експортно! складових у юнцевш внутр1шн1й та експортн1й ц1н1. За результатами проведеного досл1дження, частка б1ржово! складово! в структур! ¿нтервенц1йних та експортних ц1н дор1внюе в1дпов1дно 6,8 \ 11,5%. На частку шфраструктурних витрат у структур! ц1ни закутвельно! ¿нтервенц11 припадае 10,9%, у структур! цши товарно! ¿нтервенц11 - 6,6 % вщ суми угоди за вщсутност1 транспортно! компоненти.
У структур! експортно! цши велика частка витрат припадае на митний зб1р - 0,2%, 1, в к1нцевому пщеумку, збутов1 витрати досягають 15,8%.
Пор1вняльний анал1з реал1зац1йно! ц1ни 1 т пшениц! третього класу за можливими каналами збуту переконуе, що найбшьш економ1чно привабливим е експорт I продаж переробним п1дприемствам.
Висока частка шфраструктурних витрат, нерозумшня товаровиробниками переваг б1ржово! торг1вл1 I той факт, що головними
57
гравцями на б1рж1 е трейдери, яю акумулюють \ формують на експорт велим запаси зерна, призводять до попршення фшансового стану сшьськогосподарських товаровиробниюв {деформаци системи цшоутворення.
Проект Закону Украши «Про внесения змш до деяких законодавчих акт1в Украши щодо регулювання товарного б1ржового ринку» розроблено на виконання пункт1в 139.1.3, 186.1, 186.2 Национального плану дш на 2012 р1к щодо впровадження Програми економ1чних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспшьство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава», затвердженого Указом Президента Украши вщ 12 березня 2012 р. № 187 [7].
На сучасному еташ запровадження економ1чних перетворень також постала нагальна потреба в удосконаленш законодавства, оскшьки Закон Украши «Про товарну б1ржу», який набув чинност1 з 1 Ычня 1992 р., не вщповщае вимогам, як1 висуваються на фшансовому ринку до б1ржово! торпвлг
При загальнш тенденци розвитку товарного б1ржового ринку е низка фактор1в, як1 негативно впливають на нього. Так, вщсутшсть на б1ржах систем гарантування виконання зобов'язань за б1ржовими угодами послаблюе заштересовашсть учасниюв ринку в б1ржовш торпвл1 як наслщок, призводить до незначних И обсяпв. Таю обсяги б1ржово! торпвл1 не сприяють розвитку сучасних б1ржових технологш та примушують товарш б1рж1 здебшьшого здшснювати оргашзацш позаб1ржово! аукцюнно! д1яльностг Суперечност1 у законодавств1 спричинили значне збшьшення кшькост1 б1рж [8]. За результатами мошторингу Мшекономрозвитку, станом на 1 березня 2012 р. на украшському ринку кнуе 605 товарних б1рж, з них майже третина вщсутня за мкцезнаходженням, бшьше 8 % перебувае у стади припинення д1яльност1, переважна бшьшють не провадить свою основну д1яльшсть як оргашзатор б1ржово! торпвл1 для широкого кола потенцшних кл1ент1в.
Основним завданням проекту Закону е запровадження правових та оргашзацшних засад функцюнування шфраструктурних елемент1в товарного б1ржового ринку, насамперед, його професшних учасниюв - товарних б1рж \ б1ржових брокер1в. Проектом Закону ч1тко регламентуеться коло ос1б, яю не е професшними учасниками, але можуть бути допущен! до здшснення б1ржових операцш товарами на товарнш б1ржц визначаються вимоги до д1яльност1 юридичних I ф1зичних ос1б, у тому числ1 пращвниюв товарно! б1рж1, !хш права, обов'язки та вщповщальшсть. Проектом Закону запроваджуеться детальний мехашзм державного регулювання б1ржового товарного ринку, який на сучасному етат вщсутнш. Важливим елементом ринкового цшоутворення на товарному ринку е запровадження правил 1 процедур д1яльност1, гарантування виконання зобов'язань за б1ржовими операщями, розкриття б1ржово! шформаци та запоб1гання маншулюванню цшами. Товарна б1ржа отримуе статус реального центру торпвл1, на якому здшснюеться концентращя попиту та пропозици на товари, формуеться ринкова цша.
Удосконалення законодавчо! бази шляхом змши законодавчих норм, що регулюе вщносини на товарному б1ржовому ринку, дасть змогу розвинути його
58
в таких напрямах: створення шфраструктури товарного б1ржового ринку, розширення кола його учасниюв \ прозорост1 !х д1яльност1; створення системи державного регулювання та контролю за б1ржовою д1яльшстю; формування засад саморегулювання професшних учасниюв товарного б1ржового ринку; розвиток прозоро! системи ринкових вщносин на товарному ринку, запровадження б1ржового цшового мошторингу; забезиечення штеграци нацюнального товарного б1ржового ринку в м1жнародш ринки товар1в на основ! усталених практик { стандарт1в д1яльност1 учасниюв товарного б1ржового ринку
[9]. . . . , .
Основним шстру ментом страхування цшових ризиюв е ф'ючерсш контракта. 3 метою розвитку ф'ючерсного ринку необхщно створити сучасну б1ржову кон'юнктуру, частиною яко! е ринок складських свщоцтв. Тобто слщ передбачити штеграцш заставного забезпечення як методу кредитного регулювання { стимулюючого цшове регулювання ринку сшьськогосподарсько! продукци. Так, Закон Украши «Про зерно та ринок зерна в Украм» передбачае так1 види складських докумешгв на зерно: подвшне складське свщоцтво; просте складське свщоцтво; складська квитанщя. Складський документ на зерно зерновим складом виписуеться теля передач! зерна на збер1гання не тзтше наступного робочого дня. Шсля заповнення обов'язкових рекв1зит1в простого або подвшного складського свщоцтва на зерно, реестраци !х у реестр! з присвоениям порядкового номера заповнений бланк простого або подвшного складського свщоцтва на зерно передаеться особ1, яка здала зерно на збер1гання. Зерно, прийняте на збер1гання за простим або подвшним складським свщоцтвом, може бути предметом застави протягом строку збер1гання зерна шляхом застави вщповщного свщоцтва.
Зерновий склад повинен застрахувати зерно, прийняте на збер1гання за простим або подвшним складським свщоцтвом, вщ ризик1в випадково! загибел1, пошкодження або втрати за рахунок кошт1в поклажодавця. На вимогу особи, яка здала зерно на збер1гання, зерновий склад зобов'язаний виписувати окрем1 складськ1 документи на зерно на будь-як1 частини зданого на збер1гання зерна. Шсля видач1 зерна володшьцям складських документ1в на зерно зернов1 склади повинш погасити прийнят1 складсью документи на зерно шляхом вщм1тки на склад ському документ! - «погашено». Погашен! склад ськ1 документи збер1гаються зерновим складом протягом трьох роюв.
Висновки. Розширення сфери б1ржових послуг для сшьськогосподарських товаровиробниюв е необхщною умовою, оскшьки у нишшшх умовах товаровиробников1 простше вщдати вирощений урожай посередникам зерна, однак не виходити ¿з ним самостшно на б1ржу, попередньо розмютивши його на збер1гання на елеватор. Дуже часто сшьськогосподарсью товаровиробники змушеш вщдати частину свое! продукци кредиторам (постачальникам пально-мастильних матер1ал1в, поавного матер1алу та добрив). Отже, постае необхщшсть переходу до цившзованих метод1в реал1заци сшьськогосподарсько! продукци, у т.ч. й зерна. Насамперед це вигщно товаровиробникам, оскшьки вони вже не втрачатимуть свою вигоду,
59
одержать додатков! фшансов! ресурси, яю зможуть направити на розвиток пщприемства.
Л1тература
1. Солодкий М. О. Проблеми розвитку б1ржового товарного ринку в кра!ш. Наукове забезпечення сталого розвитку сшьського господарства в Полюс! Украши. Т.1 / М. О. Солодкий. - К. : Алефа, 2004. - 786 с.
2. Постанова Кабшету MiHCTpiB Украши «Про запровадження державних форвардних закутвель зерна» вщ 16 травня 2007 р. № 736 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/736-2007-n.
3. Податковий кодекс Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-1.
4. Закон Украши «Про державну пщтримку сшьського господарства Украши» вщ 24 червня 2004 року № 1877-IV // Вщомост! Верховно! Ради Укра!ни. - 2004. - № 49. - Ст. 527.
5. Закон Украши «Про зерно та ринок зерна в Укра!ш» вщ 04 липня 2002 року № 37-IV // Вщомост! Верховно! Ради Укра!ни. - 2002. - № 35. - Ст. 258.
6. Постанова Кабшету MiHCTpiB Украши «Про створення Аграрно! б!рж!» в!д 26 грудня 2005 р. № 1285 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1285-2005-n.
7. Закон Украши «Про внесения змш до деяких законодавчих акт!в Укра!ни щодо регулювання товарного б!ржового ринку» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=184805&cat_id =38606.
8. Солодкий М. О., Гниляк В. О. Куди рухаеться б!ржовий аграрний ринок? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ nvnau_eamb/2011_168_2/11smo.pdf.
9. Третяк О. М. Основн! напрями актив!зац!! б!ржово! торг!вл! с!льськогосподарською продукц!ею в Укра!н! [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://elibrary.nubip.edu.ua/13110/1/11tom.pdf.
Аннотация
В статье обосновано усовершенствование функционирования и регулирования биржевой деятельности на рынке сельскохозяйственной продукции Украины. Рассмотрена структура предложений для продажи сельскохозяйственной продукции на бирже. Выявлена причинно-следственная связь основных факторов, сдерживающих развитие биржевой деятельности на аграрном рынке: отсутствие соответствующей нормативно-правовой базы; неразвитость биржевой инфраструктуры; сложность по обеспечению гарантий поставок; необычность биржевой торговли для сельскохозяйственных товаропроизводителей; недостаточный уровень влияния на рыночные процессы со стороны региональных органов власти. Предложены рекомендации по совершенствованию реализации организационных мероприятий и определены приоритетные направления развития биржевой деятельности нарынке сельскохозяйственной продукции.
60
Ключевые слова: биржевая деятельность, организованный аграрный рынок, аграрная биржа, биржевая торговля, инфраструктура, аграрный сектор, сельскохозяйственная продукция, форвардные сделки, фьючерсы, опционы.
Summary
Improvement of the functioning and regulation of exchange activity in the agricultural market of Ukraine is reasonable in article. The structure of offers for the sale of agricultural products to the market is considered. We found causation main factors that hinder the development of exchange activities in the agricultural market: the lack of an appropriate legal and regulatory framework; undeveloped exchange infrastructure; difficulty of guaranteeing supplies; unusual stock trading for agricultural producers; insufficient level of impact on market processes by regional authorities. The recommendations for improving the implementation arrangements and priority areas of activity in the stock market for agricultural products is proposed.
Key words: exchange activities, regulated agricultural market, agricultural exchange, exchange trade, infrastructure, agriculture, agricultural products, forward rate agreements, futures, options.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М.Г.
61