CC BY
42
ДО ОБГОВОРЕННЯ TO DISCUSSION
УДК 657.421.3
1НФОРМАЦШШ РЕСУРСИ В СИСТЕМ1 БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛ1КУ: ГАРМОН1ЗАЦ1Я ПОНЯТЬ ТА КАТЕГОР1Й
О.Л. Бшяченко, к.е.н.
Черкаський тститут банювсько'1 справи Утверситету банювсько'1 справи НБУ (м. Kuïe), Черкаси, Укра'та
Бтяченко О.Л. 1нформацтт ресурси в cucmeMi бухгалтерського o6nivy: гармотзащя понять та категорш.
Дослвджено взаемозв'язок категорш та понять «шформащя», «вщомосп», «дат», «знання», «шформа-цiйнi ресурси», «шформацшш активи» та визначено ïx мюце в системi бухгалтерського облiку.
Ключовi слова: бухгалтерский облiк, iнформацiя, вщомосп, данi, знання, iнформацiйнi ресурси, шформацшш активи
Биляченко О.Л. Информационные ресурсы в системе бухгалтерского учета: гармонизация понятий и категорий.
Исследована взаимосвязь категорий и понятий «информация», «сведения», «данные», «знания», «информационные ресурсы», «информационные активы», а также определено их место в системе бухгалтерского учета.
Ключевые слова: бухгалтерский учет, информация, сведения, данные, знания, информационные ресурсы, информационные активы
Biliachenko O.L. Information resources in the accounting system: harmonization of concepts and categories.
The interrelation between categories and concepts of "information", "data", "knowledge", "information resources", "information assets" have been researched as well as their place in the accounting system has been determined.
Keywords: accounting, information, data, knowledge, information resources, information assets
Перехщ людства в нову шформацшну епоху вимагае розробки нових eKOHOMi4-них теорш та парадигми розвитку. Новггш шформацшш технологи та бази даних, що базовим елементом в свош структурi мютять шформацш, е шновацшною галуззю з найбшьш високим темпом розвитку. Сама парадигма шформацшного сустльства передбачае в якосп атому для побудови матери шформа-цшний ресурс. Iнформацiя та iнформацiйнi ресурси е порiвняно новими поняттями, однак вже широко застосовуеться в сучаснш наущ та практицi. Поряд з цим, не дивлячись на широку розповсюджешсть зазначених категорiй, !х ети-мологiя, як i в цiлому методологiя облшу, залишаеться поза увагою вчених, що ускладнюе розробку загальноприйнятих пiдходiв до !х управлiння. У зв'язку з цим, основною метою дослщження е визначення мiсця шформаци як нового виду ресурсу в системi бухгалтерського облшу пiдприемства на мiкрорiвнi та значения шформаци як складово! iнновацiйного розвитку держави.
Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
В процесi дослiджения iнформацiйних ресурав важливим е визначення !х мюця в системi фор-мування понять та взаемозв'язку окремих економiчних категорш Даному питанню придь ляли увагу так1 науковщ, як: О.О. Бондаренко, В.В. Буряк, В.К. Данилко, В.П. Кубко, Р. Марутян, О.С. Марченко, Л.Г. Мельник, Г.П. Несвгт, В.В. Огурцов, П.В. Пашко, А.В. Родюнов, К.В. Ро-манчук, 1.В. Сидоренко, О.С. Твердохлiб, О.М. Урiкова, Ю.С. Цаль-Цалко, В.А. Шаргород-ська та шшг
Визначити меж1 взаемоузгодженостi категорш та понять «шформащя», «вщомосп», «даш», «знання», «iнформацiйнi ресурси», «iнформацiйнi активи» в сучаснш наущ на основi чого вста-новити !х мюце в системi бухгалтерського облiку з метою подальшо! розробки методичних пiдходiв до !х облiку i контролю.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Iнформацiя як економiчна категорiя почала розглядатися в останне столитя, що обумовлено необхiднiстю розробки облшового забезпечення управлiння iнформацiею на макро- та мiкрорiвнi. Дослiдження генезису шформацп в результатi аналiзу теорiй 11 виникнення е основою встанов-лення 11 ролi та значения як шновацшного продукту. В теорп юнуе двi концепцп походження шформацп: атрибутивна та функцюнальна. Згiдно з атрибутивною концепщею, iнформацiя - це об'ективна внутршня властивiсть всiх мате-рiальних об'ектiв, мiститься у всiх без винятку елементах та системах матерiального свiту, тобто iнформацiя е невщ'емним атрибутом (власти-вiстю) матерп.
Функцюнальна концепщя шформацп, що представлена двома течiями - к1бернетичною та антропоцентричною, передбачае, що iнформацiя -це позначення змiсту, отриманого з зовшшнього свiту в процесi пристосування людини до нього i пристосування до нього людських почуттiв. Прихильники шбернетично! течп стверджують, що iнформацiя (шформацшш процеси) присутнi у всiх самокерованих системах. Антропоцент-ристська течiя обмежуе сферу iснування шформацп та шформацшних взаемодiй винятково людським суспшьством та свiдомiстю. 1снування шформацп в живш, а тим бiльше у неживш, природi заперечуеться; вважаеться, що шформащя з'явилась в ходi антропосоцюгенезу i оперувати нею можуть винятково соцiалiзованi особистостi, як1 володiють мовою, свщомютю та самосвщо-мiстю.
Незалежно вiд концепцп та течп шформащя е складовою бухгалтерського облiку, осшльки, при атрибутивнiй концепцп iнформацiя, як об'ективна внутршня властивiсть всiх об'екпв живо! та неживо! природи властива також i системам. Дотримуючись поглядiв представник1в шберне-тично! течi! функцiонально! концепцi!, iнформацiя присутня в уах системах, в тому числi й в системi бухгалтерського облiку. Не дивлячись на те, що антропоцентристська течiя передбачае можливiсть iснувания шформацп лише в людському су-спшьсга система бухгалтерського облiку е взаемодiею неживих матерiй з людиною, як суб'ектом системи облшу, що обумовлюе iснувания iнформацi! в цiй системi вiдповiдно до антропоцентристсько! течi!. Отже, шформащя в
системi бухгалтерського облшу виступае в ролi !! елемента (як шформацшно-аналггачне забезпечення процеав), з одного боку, та в якосп ресурсу (як iнновацiйний продукт) - з шшого.
Марутян Р. тдкреслюе, що в сучаснiй науковш парадигмi питання термiнологi! теорi! шформа-цiйного суспiльства стають визначальними. Вщсутнють чiткого й змiстовного визначення наукових понять з ще! проблематики ускладнюе розробку й реалiзацiю iнформацiйного права, конституювання iнформацiйних вiдносин у держава Некоректне формулювання термiнiв, !х використання в науковiй лiтературi та законодав-чо-нормативних актах призводить до неоднозначного розумшня цих понять [31].
В сучасних умовах розвитку науки, де все бшьшу частку займае формал1зований шдхвд до знань, виникае масштабна проблема взаемоузгод-женостi понять та категорш в бухгалтерському облiку. Зокрема, з шформатизацш суспiльних вiдносин та розширенням об'ектного складу облiково! системи все важче розрiзняти так1 поняття, як «шформащя», «даш», «знання», «вщомосп», «шформацшний актив», «шформа-цiйний ресурс», у зв'язку з чим i визначити !х мiсце в цiй система
За результатами проведеного К.В. Романчук дослiджения встановлено, що увага вчених щодо проблем iнформацi! активiзувалася у ХХ1 ст. Це, передусiм, пов'язано з активним розвитком еконо-мiчних процесiв у свiтовому господарствi та видшенням особливо! ролi iнформацi! в дiяльностi суб'ектiв господарювання. Перша стаття, присвя-чена проблемам iнформацi!, була опублшована у 1962 р. Г.Х. Поповим на тему: «Електронна система економiчно! iнформацi!» (Вiсник Московського ушверситету) [43].
Iнформацiя е категорiею, що вивчаеться фахiв-цями та науковцями рiзних напрямiв, за цей час виокремилось умовно три основш тдходи до пояснення цiе! категорп. Перша група науковцiв стверджуе, що шформащя це i е даш або вщомо-стi, друга група - що шформащя ототожнюеться зi знаннями, а третя група науковщв вiдстоюе позицiю, що iнформацiя, знання та данi е рiзними науковими категорiями, як1 не слiд ототожнювати.
Проведений аналiз дефiнiцiй поняття «шформащя» в лггературних джерелах наведено в табл. 1.
Таблиця 1. Аналiз лггературних джерел в частинi визначення категорп «iнформацiя»
№ з/п Джерело Визначення
1 2 3
Нормативна база
1. ГОСТ 123 7.0-99 [6] Ввдомосл, яю сприймаються людиною i (або) спещальними пристроями як ввддзеркалення фактiв матерiальиого або духовного свпу в процесi комушкацп
2. ДСТУ 2392-94 [10] Знання, що розглядаються в аспекта комушкацп
Продовження табл. 1
3. ДСТУ 2396-94 [11] Поввдомлення, яю знiмають невизначешсть, що юнувала до ïx надходження, i е об'ектом зберггання, пересилання та перетворення
4. ДСТУ 2938-94 [13] Будь-яю знання про предмети, факти, поняття i т. iн. проблемноï сфери, якими обмiнюютьcя кориcтyвaчi системи оброблення даних
5. ДСТУ 3396.2-97 [14] Вiдомоcтi про суб'екти, об'екти, явища та процеси
6. ДСТУ ISO 5127:2007 [16] Повiдомлення, яке використовують для подання iнформaцiï в процеи комyнiкaцiï для пiдвищення рiвня знань
7. Закон Укра1ни «Про захист екожмчно! конкуренцп» [20] Вiдомоcтi в будь-якш формi й виглядi та збереженi на будь-яких ноciяx (у тому чиол листування, книги, помiтки, iлюcтрaцiï (карти, дiaгрaми, органграми, малюнки, схеми тощо), фотогрaфiï, голограми, кiно-, вiдео-, мжрофшьми, звyковi записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове вдаворення ïx елементiв), пояснення оаб та будь-яю iншi пyблiчно оголошеш чи докyментовaнi вiдомоcтi
8. Закон Украши «Про шформащю» [21] Будь-яю ввдомосп та/або дaнi, якi можуть бути збережеш на мaтерiaльниx ноciяx або ввдображеш в електронному виглядi
9. Закон Украши «Про телекомушкацп» [22] Ввдомосп, подaнi у виглядi сигнал1в, знаков, звyкiв, рухомих або нерухомих зображень чи в iнший cпоciб
1 2
10. Мiжурядова програма мiжнародноl сшвпращ в обласп науково-тех-шчно! шформаци [56] Знання, яю являються продуктом дооидниць^ дiяльноcтi природних i загальних наук чи тих, що торкаються uieï дiяльноcтi, з однiеï сторони, i знання, що мають вдаошення до техшки, з iншоï сторони
Наукова лтература
11. Бшенська Д.О. [2] Ввдомост про оаб, предмети, факти, поди, явища i процеси незалежно ввд форми 1х вираження, якi пов'язаш з настанням юридичних наолдюв
12. Бiрюков В.В. [3] Вщомост або данi, порядок використання яких, незалежно вiд способу 1х представлення зберггання або оргашзаци, тдлягае правовому регулюванню
13. BiHep Н. [5] Позначення змiсту, що одержуеться з зовнiшнього свiту в процеа нашого пристосування до нього i пристосування до нього наших почутпв
14. Глушков В.М. [44] Ступiнь неоднорiдностi розподiлу матери й енергп в просторi, ступiнь, якими супроводжуються цi процеси, що плинуть у свiт
15. Золотар О.О. [23] Вiдомостi про об'ективно iснуючi явища, як! використовуються бшьш нiж однiею особою, незалежно ввд форми та способу 11 подання у суспшьних вiдносинах
16. Маринечева М.К. [29] Структурований потж вiдомостей у контекстi
17. Марченко О.С. [32] 1) певш вiдомостi про предмети, явища, вдаосини, поди, дiяльнiсть тощо 2) фактор виробництва, у тому числi знання
18. Мельник Л.Г. [33] Природна реальнiсть, яка несе у собi характернi ознаки предметiв та явищ природи, що виявляються у простер i часi
19. Несвгг Г.П. [34] Данi, що складають категори, класифжацшш схеми, тобто оргашзоваш данi (але вони оргашзоваш шшими, а не нами)
20. Прохоров Е.П. [39] Вс значенневi елементи газети, радiопрограми, телепередачi (текстовi, зображальнi, графiчнi, звуковi тощо), ко^ будучи переданi в аудиторш, здiйснюють на не1 вплив, формують 11 орiентацil, погляди, iдеали тощо
21. Пушкар М.С. [40] Субстрат, необхiдний i обов'язковий для того, щоб оцшити ситуацiю, виробити можливi альтернативи управлiнських рiшень та вщбрати найдоцiльнiшу з них для практичного використання
22. Семанюк В.З. [45] Сукупшсть знань, поввдомлення про стан справ, становище чого-небудь
23. Тронь В. [2] Фундаментом усього iснуючого, першопричиною вах явищ i процесiв
24. Украшсько-росшський екожмчний тлумач-ний словник [48] 1) поввдомлення про щось; 2) вiдомостi про навколишнш свiт, процеси, якi в ньому вiдбуваються, про поди, ситуацп, чиюсь дiяльнiсть, що 1х сприймають людина i живi орга-шзми
25. Хаксевер К. [52] Вихiдний потiк системи, це ввдомоста, якi перетворенi на кориснi i значущi для людини форми
26. Черживаненко А.В. [53] Ввдомоста, якi передаються людьми в уснш, письмовiй формах або iншими засобами (за допомогою умовних сигнал1в, техшчних засобiв та iн.)
27. Шеннон К.Е. [44] Мiра структурно! впорядкованост рiзноманiтних за своею природою систем, сшввдаошення, взаемозв'язку мiж системами, явищами, процесами, а не як показник стану систем
Продовження табл. 1
Навчально-методична лтература
28. Гужва В.М. [7] Вiдомостi про навколишнш свiт (об'екти, явища, поди, процеси тощо), яю зменшують мiру юнуючо! иевизиачеиостi, неповноти знань, вщчужеш вщ 1х творця i якi стали поввдомленнями (вираженими певною мовою у виглядi зиакiв, у тому чиол й записаними на матерiальиому носи), яю можна вiдтворювати шляхом передачi людьми усним, письмовим або шшим способом (за допомогою умовних сигналiв, техиiчиих та обчислювальних засобiв i т. iи.)
29. Осовська Т.В. [36] Сукупиiсть вiдомостей про змши, що вiдбуваються в системi та навколишньому середовищi ще1 системи, котра знижуе рiвеиь невизна-ченост знань про перебгг процесу управлшня
30. Ракитина Е.А. [41] Вiдображеие рiзиомаиiття, яке виникае в результат! взаемодп мiж об'ектами
31. Фшшенко А.С. [17] Сукупшсть знань, даних про матерiальиий i духовний свiт, про закоиомiриостi й тенденцй його розвитку
Отже, з 31 проаналiзованого литературного джерела в 17 (53%) шформацш позначають як сукупшсть вiдомостей про певний об'ект; 6 (19%) - як сукупшсть знань про певний об'ект; 1 (3%) -даш про певш явища або процеси; 7 (25%) -надають iнше визначення, що характеризуеться фiлософсько-економiчним спрямуванням. Вихо-дячи з проведеного аналiзу на думку бшъшосп дослiдникiв з економiчноl точки зору шформащя е категорiею, що включае в себе поняття «вщо-мосп». Однак, вважаемо, що ототожнювати щ два поняття е недоречним, осшльки це спрощуе розумiння системи кругообпу та перетворення
iнформацi!. Також ототожнювати шформацш або розглядати !! як сукупшсть знань е помилковим, осшльки призводить до шдмши понять. З точки зору бухгалтерського облшу шформащя е загальнонауковою категорiею, що не вщповщае встановленим критерiям, а отже не може бути об'ектом бухгалтерського облшу.
Аналiз дефiнiцiй категорi! «шформащя» потребуе подальшого дослiджения сутностi понять «ввдомосп» та «данi», що дозволить встановити взаемозв'язок мiж цими категорiями та поняттями (табл. 2).
Таблиця 2. Дефшщп понять «вiдомостi» та «данi» в рiзних лiтературних джерелах
№ з/п Джерело Визначення
Вiдомостi
1. Веревченко А.П. [4] 1) загальш або не глибокi знання про що-небудь; 2) знання конкретно! людини та/або групи людей, якi не мають повно! згоди з загальноприйнятою на даному етапi розвитку практикою
2. Ефремова Т.Ф. [18] 1) повщомлення про що-небудь; 2) факти, даш, яю характеризують кого-небудь, що-небудь; 3) знання в яюй-небудь областi, обiзиаиiсть в чомусь
3. Концепщя шформацй [24] Знання, як вiдображаються в сигналах, повщомленнях
4. Словник комп'ютерних термшв [46] Iиформацiя, що роздобута одним iз учасиикiв пiзиавальиого процесу, яка вiдрiзняеться вiд той, що роздобули iишi учасники
5. Фшансовий словник [51] Частина знань, критерiй ютинноста яких не однаковий у рiзиомаиiтиих учасиикiв пiзиавальиого процесу.
Дат
1. Shirky C. [57] Iиформацiя до того, як 1м надаеться контекст, структура та значення
2. Бiрюков В.В. [3] Результат фшсаци, вiдображеиия шформаци на будь-якому матерiальному носи, тобто зареестроване на носи подання вiдомостей незалежно вiд того, чи дiйшли щ вiдомостi до якогось приймача i цiкавлять вони його
3. Гужва В.М. [7] 1) шформащя, подана у формалiзованому вигляд^ прийнятному для обробки автоматичними засобами за можливо! участ людини; 2) iиформацiя iз зовшшнього для комп'ютера свiту, представлена в вигляд^ що дозволяе йому збирати 11, збернати, обробляти i це найцшшше, чим володiе комп'ютер
4. Закон Украши «Про телекомушкацп» [22] 1нформащя у формi, придатиiй для автоматизовано! обробки 11 засобами обчислювально! техтки
5. Закон Укра1ни «Про електроннi документи та електронний документообн» [19] Iиформацiя, яка подана у форм^ придатиiй для 11 оброблення електронними засобами
Продовження таблиц 2.
6. Ллссов П.М. [27] Результат простого збору визначених фактiв
7. Несвп- Г.П. [34] Позначення недиференщйних факпв без контексту
8. Пархоменко В.Л. [41] 1) здiбностi, якостi, необхiдиi для чого-небудь; 2) форма представлення знань
9. Ракитина Е.А. [41] Вщомосп, показники, необхiднi для ознайомлення з ким-, чим-небудь, для характеристики когось, чогось або для прийняття певних висновкiв, рiшень
10. Соцiологiя короткий енциклопедичний словник [47] Система емтричних даних, отриманих у ходi самого доолдження i виражених у кiлькiснiй або графiчнiй форм
11. Фiлiпеико А.С. [17] 1) набiр рiзнорiдноl неоргашзовано1 шформацщ 2) сукупиiсть ввдомостей, якi зафiксованi на деякому носи для збережен-ня, передавання та опрацювання
12. Шкыр В.Д. [54] 1) шформащя, подана у певному вигляд^ що дозволяе автоматизувати 11 збiр, зберiгання i обробку; 2) носш шформацл
Проведений аналiз дефшщш понять «вщомосп» та «даш» показав, що бiльшiсть науковцiв визначають вiдомостi як сукупшсть
Виходячи з даних проведеного аналiзу 80% науковцiв ототожнюють поняття «вщомосп» зi знаннями, а поняття даш (58% дослщнишв) - з шформащею.
У зв'язку з проведеним дослiдженням потре-бують аналiзу тдходи до визначення науковцями такого поняття як «знания» на предмет встановлення спшьних та вiдмiнних рис з категорiями та поняттями, що проаналiзованi вище. Результати аналiзу дефiнiцiй поняття «знання» в розрiзi авторiв та питомо1 ваги наведено в табл. 4.
знань, а даш - як шформацш. Наочне представлення результапв аналiзу наведено в табл. 3.
Отже, 43% науковщв трактують знання з фшософсько1 точки зору як сукупшсть факпв, явищ, вiдчуттiв, понять, що фшсуються в людськ1й свщомосп. Знання як сукупнiсть шфор-маци про певнi об'екти, поди розглядають 43% авторiв. Нiхто з проаналiзованих науковцiв не пов'язуе мiж собою знання з даними, тим самим визначаючи 1х як рiзиi поняття.
Вважаемо, що в обтковш наущ иайбiльш доцiльио визначати iиформацiю як економiчну категорiю з таким тлумаченням: iиформацiя - це рандомна сукупшсть факпв та/або iдей про певне явище, процес.
Таблиця 3. Аналiз понять вщомосп та данi в po3pi3i науковщв та частоти взаемозам^емосп
Трактування термтв BidoMocmi Дат
1нформащя науковщ Словник комп'ютерних термшв [46] Shirky C. [57] Бiрюков В.В. [3] Гужва В.М. [7] Закон Укра!ни «Про телекомушкацп» [22] Закон Укра!ни «Про електроииi документи та електронний документообт) [19] Фiлiпеико А.С. [17] Шктр В.Д. [54]
питома вага 20% 58%
Вiдомостi иауковцi - Лiссов П.М. [27] Несвiт Г.П. [34] Ракитина Е.А. [41] Сощолопя короткий енциклопедичний словник [47] ФЫпенко А.С. [17]
питома вага - 41%
Данi науковщ 0 -
питома вага 0% -
Знання науковщ Веревченко А.П. [4] ефремова Т.Ф. [18] Концепщя iнформацiï [24] Фшансовий словник [51] Пархоменко В.Л. [41]
питома вага 80% 1%
Таблиця 4. Аналiз пiдходiв до визначення поняття «знання»
Поняття Ыформащя Вiдомостi 1нше (факти, тзнання тощо)
Знання Абушенко В.Л. [1] Дресвянников В.А. [9] Малафйк 1.В. [28] Маринечева М.К. [29] Марченко О.С. [32] Несвгт Г.П. [34] Пархоменко О.В. [37] Причепiй е.М. [38] Ходжсон Дж. [32] ДСТУ 5034:2008 [15] Новий тлумачний словник укра!нсько! мови [35] Щерба С.П. [55] Гужва В.М. [7] Денiсова О.О. [8] ДСТУ 2481-94 [12] ДСТУ ISO 5127:2007 [16] Юнмов С.М. [32] Короткий словник з фшософп [25] Кушерець В.1. [26] Фiлософський енциклопедичний словник [50] Фiлософський словник [49]
Питома вага 43 % 14 % 43 %
Вiдомостi е бшьш вужчим поняттям, це оброблена шформащя, вважаемо, що вiдомостi повиннi трактуватися як iнформацiя про певний об'ект, явище, процес. В свою чергу даш - це
обробленi тд конкретний запит вiдомостi, а знання - це сприйняп, узагальненi, оброблеш та усвiдомленi людиною данi (рис. 1).
Рандомна сукупшсть факт1в та/або вдей про певне явище, процес
Ввдомосп, що прийнят1, оброблет та ощнет як необхщш
1нформащя, що знаходиться у формал1зованому вигляд1 про певний об'ект, явище, процес
Дат, що отримаш ¡з навколишнього середовища, сприйня™, узагальнет, оброблет та усвщомлеш людиною
Г* Сприйняття
Дан - Узагальнення
Переробка
'—i к Усввдомлення
>1
3
Знання
Рис. 1. Взаемозв'язок категорш та понять «шформащя», «вщомосп», «данi», «знання»
Проведений аналiз дозволив встановити взаемозв'язок мiж розглянутими категорiями та поняттями, однак, грунтуючись на наданих дефiнiцiях можна стверджувати, що жоден з них не може бути об'ектом бухгалтерського облшу, осшльки вони не вiдповiдають встановленим критерiям визнання об'ектом облiку. При цьому, шформацш, як глобальне явище та основну складову сучасного сустльства з економiчноl точки зору умовно можна подшити на шформа-цшш ресурси та iнформацiйнi активи. Вщок-ремлення iнформацiйних ресурсiв як самостшно! економiчноl категорп обумовлено зростанням ролi шформацп та iнформацiйних ресурсiв в сус-пiльствi, пiдвищенням 1х впливу на процеси управлiння.
Не зважаючи на досить широке використання терм^ «iнформацiйнi ресурси» на сьогоднi вщсутне його загальноприйняте визначення, що ускладнюе можливiсть його щентифшацп як
об'екта облшу. У зв'язку з цим, дослщження iнформацiйних ресурсiв та шформацшних активiв з метою формування адекватних уявлень про них е досить актуальним питанням.
Аналiз праць вiтчизняних та зарубiжних вчених дозволив видiлити два основш пiдходи до трактування поняття «шформацшний ресурс»:
1) Iнформацiйний ресурс - це шформащя, що актуалiзована в суспшьств^ використана та ефективно реалiзована; це iнформацiйний продукт.
Придiляючи вагоме значення дослiдженню iнформацiйних ресурсiв, Р. Марутян [30] видмв особливу !х частину - активнi iнформацiйнi ресурси, що е шформащею, доступною для авто-матизованого пошуку, зберпання та обробки (програми, бази даних, бази знань, документи тощо) й для широкого користування.
2) Iнформацiйний ресурс - це людина, як носш iнтелектуальних здiбностей (людська свщо-
MiCTb) та чинник динамiчного соцiального про-гресу суспiльства.
Родiонов А.В. [42] вважае, що до основних ознак шформацшних pecypciB слiд вiднести так1:
— шформацшш ресурси розташованi на певних матерiальних носiях (паперовi, електроннi);
— накопичення iнформацiйних ресyрсiв вщбу-ваеться за певний промiжок часу;
— шформацшш ресурси е необхщними для виршення наукових, виробничих, управ-лшських та iнших завдань;
— вщ якостi та змiстy iнформацiйних ресурав залежить ефективнiсть виконання цих завдань. Виходячи з проведеного аналiзy шформацшш
ресурси - це уречевлеш на матерiальномy носiï об'екти iнтелектyальноï пращ людини, що мають iнформацiйне походження. Однак, не всi шформацшш ресурси можуть бути об'ектом бухгалтерского облiкy.
На основi проведеного дослщження встано-влено, що шформацшний актив е частиною iнформацiйного ресурсу, який може бути щенти-фшований як об'ект бухгалтерського облiкy. В свою чергу, шформацшний ресурс - це частина шформаци, що оброблена та уречевлена на матерiальномy носи з метою впливу на процеси управлшня суб'ектом господарювання.
Встановлений взаемозв'язок дозволяе не лише усунути невщповщносп категорiально-понятш-ного апарату, але i визначити об'екти бухгалтерського облшу з метою розробки в подальшому методичних пiдходiв до 1х обл^ i контролю.
Висновки
В сучасному шформацшному сyспiльствi поява нових категорш та понять призводить до неузгодженосп понятiйно-категорiального апарату, що впливае на невизначешсть системи еконо-мiчних вiдносин. Зростання ролi iнформацiï вимагае вщ бухгалтерського облiкy введення нових об'екпв для пiдвищення ефективностi управлшня суб'ектами господарювання.
В процеа дослщження встановлено, що знання - це даш, що отриманi iз навколишнього середо-вища, сприйнятi, узагальнеш, обробленi та yсвiдомленi людиною. Знання е частиною даних, як становлять вщомосп, що прийнятi, обробленi та оцшеш як необхiднi, в свою чергу вщомосп -
Виходячи з загальновизнаних та встановлених чинним законодавством критерив визнання об'ек-тiв бухгалтерського облшу иеобхiдио видiлити в частит iиформацiйиих ресурсiв таке поняття як «шформацшний актив».
Шформацшний актив - це шформацшний ресурс, що знаходиться у суб'екта господарювання на правах власносп, який може бути щентифшо-ваним та варпсть якого може бути достовiрио визначена. До таких шформацшних активiв слщ вщносити сукупиiсть iиформацiйиих об'ектiв на матерiальних иосiях, що мiстять iиформацiю про поди та процеси, наприклад, бази даних, ктентсьш списки тощо.
Отже, в процеа визначення мiсця шформацшних ресурав у системi формування та взаемо-зв'язку окремих економiчних категорiй пропо-нуемо розмежовувати наступш дефшщи (табл. 5).
це шформащя, що знаходиться у формалiзоваиому виглядi про певний об'ект, явище, процес. Iиформацiя - це екоиомiчиа категорiя яка стано-вить рандомну сукупшсгь фактiв та/або iдей про певне явище, процес. Не зважаючи на те, що даш категори та поняття набули широкого вжитку в екоиомiчиiй теори, однак в системi бухгалтерського облiку не можуть бути вщображеш через иевiдповiдиiсть встановленим критерiям.
З точки зору управлшня суб'ектом господарювання, що здшснюеться через систему бухгалтерського облшу в структурi шформаци слiд видшити так1 поняття як «iиформацiйиi ресурси» та «шформацшш активи».
В процеа дослщження встановлено, що шформацшш ресурси - це уречевлеш на мате-рiальному носи об'екти штелектуально1 пращ людини, яш мають iиформацiйие походження, а шформацшш активи - це шформацшш ресурси, що знаходяться в розпорядженш суб'екта господарювання на правах власносп, яш можуть бути щентифшованими та варпсть яких може бути достовiрио визначена; сукупиiсть шформацшних об'екпв на матерiальних иосiях, що мютять iиформацiю про поди та процеси. В системi бухгалтерського облшу можуть бути вiдображеиi лише шформацшш активи як об'екти облшу i контролю.
Таблиця 5. Мiсце iнформацiйних ресурав у взаемозв'язку з спорiдненими економiчними категорiями
Поняття Суттсть
Iнформацiя Рандомна сyкyпнiсть факпв та/або iдей про певне явище, процес
1нформацшний ресурс Уречевлений на матерiальномy носiï об'ект iнтелектyальноï пращ людини, що мае шформацшне походження
Iнформацiйний актив 1нформацшний ресурс, що знаходиться у суб'екта господарювання на правах власносп, який може бути вдентифшжаним та варпсть якого може бути достовiрно визначена; сyкyпнiсть шформацшних об'ектiв на матерiальних носiях, що мiстять шформащю про подiï та процеси
Список л^ератури:
1. Абушенко В.Л. Новейший философский словарь / В.Л. Абушенко. - Мн., 2001. - 650 с.
2. Бшенська Д.О. Визначення шформаци в концепци антропоцентричного пiдходу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.jur-academy.kharkov.ua/download /el_zbirnik/2.2013/33.pdf.
3. Бiрюков В.В. Теоретичнi основи шформацшно-довщкового забезпечення розслiдування злочинiв: [Монографiя] / В.В. Бiрюков // Луган. держ. ун-т внутр. справ iм. Е.О. Дддоренка.
- Луганськ: РВВ ЛДУВС iм. Е.О. Дщоренка, 2009. - 664 с.
4. Веревченко А.П. Информационные ресурсы: определение, основные понятия, параметры, особенности открытого потока информации, помехи, возникающие в каналах поступления информации [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://elib.mubint.ru/lib/knigi/ Verevchenko_Inforesursi.p.
5. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1958.
- 200 с.
6. ГОСТ 123 7.0-99. СИБИД. Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения от 01.07.2007 г. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gosthelp.ru/text/GOST7099SIBIDInformacionn.html.
7. Гужва В.М. 1нформацшш системи i технологи на шдприемствг Навч. поаб. - К.: КНЕУ, 2001. - 400 с.
8. Дешсова О.О. 1нформацшш системи i технологи в юридичнш дiяльностi: навч.-метод. поаб. для самост. вивч. дисциплши. - К.: КНЕУ, 2005. - 256 с.
9. Дресвянников В.А. Построение системы управления знаниями на предприятии: учеб. пособ. / В.А. Дресвянников. - М.: КНОРУС, 2006. - 344 с.
10. ДСТУ 2392-94. 1нформащя та документащя. Базовi поняття. Термши та визначення ввд 01.01.1995 р. [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/374735.
11. ДСТУ 2396-94. Теорiя шформаци. Термши та визначення ввд 01.01.1995 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document.ua/sistemi-obroblennja-informaciyi.-teorija-informaciyi.-termin-std491.html.
12. ДСТУ 2481-94. 1нтелектуальш шформацшш технологи. Термши та визначення ввд 01.01.1995 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://babenkoff.inf.ua/GOST/ terms.htm.
13. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення шформаци. Основш поняття. Термши та визначення ввд 28.12.1994 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document.ua/sistemi-obrob lennja-informaciyi.-osnovni-ponjattja. -termini--nor16793.html.
14. ДСТУ 3396.2-97. Техшчний захист шформаци. Термши та визначення ввд 01.01.1998 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://e-signature.com.ua/?p=151.
15. ДСТУ 5034:2008. Науково-шформацшна дiяльнiсть. Термши та визначення понять ввд 04.08.2008 р. № 270 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://babenkoff.inf.ua/ GOST/terms.htm.
16. ДСТУ ISO 5127:2007. 1нформащя та документащя. Словник термшв ввд 01.10.2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document.ua/informacija-i-dokumentacija.-slovnik-terminiv-iso-5127-2001--std9765.html.
17. Економiка зарубiжних кра1н: навч. посiб. / За ред. А.С. Фшпенка. - 2-ге вид. - К.: Либiдь, 1998. - 416 с.
18. Ефремова Т.Ф. Современный словарь русского языка три в одном: орфографический, словообразовательный, морфемный. - М.: ACT, 2010. - 699 с.
19. Закон Украши «Про електронш документи та електронний документооби» ввд 22.05.2003 р. № 851-15 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/851-15.
20. Закон Украши «Про захист економiчноl конкуренци» ввд 11.01.2001 р. № 2210-14 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14.
21. Закон Украши «Про шформацш» ввд 02.10.1992 р. № 2657-12 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12.
22. Закон Украши «Про телекомушкаци» ввд 18.11.2003 р. № 1280-15 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1280-15.
23. Золотар О.О. Правова охорона як складова шформацшно! безпеки цившьно!: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.О. Золотар. - К., 2010. - 20 с.
24. Концепщя шформаци [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kineziolog.bodhy.ru/ content/kontseptsiya-informatsii.
25. Краткий словарь по философии / под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К. Пантина. - 4-е изд. -М.: Политиздат, 1982. - 431 с.
26. Кушерець В.1. Аналiз знання як стратепчного ресурсу трансформаци суспiльства (свггоглядно-методолопчний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. степеня д-ра фiлософ. наук: спец. 09.00.03 «Сощальна фiлософiя та iсторiя фшософи» / В.1. Кушерець. - К., 2003.
- 28 с.
27. Лксов П.М. Проблеми i технологи продукування iнформацiйних ресурав / П.М. Лiссов, П.П. Маслянко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iai.kpi.ua/_archive/2007.
28. Малафик 1.В. Дидактика: навч. поаб. / 1.В. Малафик. - К.: Кондор, 2009. - 406 с.
29. Маринечева М.К. Управление знаниями на 100%. Путеводитель для практиков [Текст] / М.К. Мариничева. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. - 320 с.
30. Марутян Р. 1нформацшш ресурси у системi забезпечення нацюнально! безпеки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dsaua.org/index.php?option=com_content &view=article&id=114%3A2010-11-30-17-18-49&catid=66°/o3A2010-12-13-08-4853&Itemid= 90&lang=uk.
31. Марутян Р. 1нформацшш ресурси: новi тдходи до визначення поняття [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/31670/10-Marutyan.pdf?sequence=3.
32. Марченко О.С. Нацiональна шновацшна система як iнтегратор знань: [Монографiя] / О С. Марченко, О.В. Ярмак. - Х.: Видавничий Дiм «1НЖЕК», 2012. - 242 с.
33. Мельник Л.Г. Информационная экономика [Текст]: учеб. пособие / Л.Г. Мельник. - Сумы: ИТД «Университ. кн.», 2003. - 288 с.
34. Несвгт Г.П. 1нформацшна политика держави як фактор реформування сустльства: автореф. дис. канд. поли\ наук: 23.00.02 / Г.П. Несвщ Одес. нац. юрид. акад. - О., 2001. - 16 с.
35. Новий тлумачний словник украшсько! мови: у 3 т. / укл. В. Яременко, О. Сл^шко. - К.: Акошт, 2003. - Т. 1. - 2003. - 771 с.
36. Осовська Т.В. Економiчний словник / Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: Кондор, 2006. -356 с.
37. Пархоменко О.В. 1нформащя i знання: взаемозвязок: [Монографiя] / О.В. Пархоменко; Держ. ш-т штелект. власносп. - К.: Д11В, 2010. - 268 с.
38. Причепш £.М. Фiлософiя: навч. посiб. / £.М. Причепiй, А.М. Чернiй, В.Д. Гвоздецький та iн. - К.: Аграрна наука, 2000. - 504 с.
39. Прохоров Е.П. Журналистика как сфера информационной деятельности // Методи исследования журналистики: Сб. ст. / отв. ред. Я.Р. Симкин. - Ростов на/Д.: Изд-во Ростов. ун-та, 1979. - 264 с.
40. Пушкар М.С. Контролшг - шформацшна тдсистема стратегiчного менеджменту: Монографiя / М.С. Пушкар. - Тернотль: Карт-бланш, 2004. - 370 с.
41. Ракитина Е.А. Информатика и информационные системы в экономике: учеб. пособ. / Е.А. Ракитина, В.Л. Пархоменко. - Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2005. - Ч. 1. - 148 с.
42. Родюнов А.В. Визначення шформацшних ресурав як економiчноi категори [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/rodionov-av-viznachennya-informatsiynih-resursiv-yak-ekonomichnoyi-kategoriyi.
43. Романчук К.В. Розвиток бухгалтерського облжу активiв в умовах трансформаци шституту права власностi: [Монографiя] / К.В. Романчук. - Житомир: ЖДТУ, 2012. - 528 с.
44. Россоха В.В. Потенщал понятiйно-категорiального апарату iнформацil [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://khntusg.com.ua/files/sbornik/vestnik_113/05.pdf.
45. Семанюк В.З. 1нформацшш ресурси: облiково-теоретичний аспект / В.З. Семанюк // Вюник Львiвськоi комерцiйноi академй' / [ред. кол.: Башнянин Г.1., Апопiй В.В., Вовчак О.Д. та in].
- Львiв: Видавництво Львiвськоi комерцiйноi академи, 2011. - Вип. 35. - 482 с. - (Серiя економiчна). - С. 319-322.
46. Словник комп'ютерних термшв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://itdic.ru/ dictionary/95.
47. Соцюлопя короткий енциклопедичний словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://subject.com.ua/sociology/dict/421.html.
48. Украшсько-росшський економiчний тлумачний словник [Текст] / авт.-упор.
B.М. Копорулша. - Х.: Факт, 2005. - 400 с.
49. Философский словарь / под ред. И.Т. Фролова. - 4-е изд. - М.: Политиздат, 1981. - 445 с.
50. Философский энциклопедический словарь / гл. ред. Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосеев,
C.М. Ковалев. - М.: Сов. энциклопедия, 1983. - 840 с.
51. Фшансовий словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic. nsf/fin_enc/28901.
52. Хаксевер К. Управление и организация в сфере услуг [Текст]: 2-е изд.; пер. с англ. Н. Левкина, О. Сергеева; под ред. В.В. Кулибановой / К. Хаксевер, Б. Рендер, Р.С. Рассел, Р.Г. Мердик. - СПб.: Питер, 2002. - 752 с.
53. Черноiваненко А.В. 1нформацшне забезпечення пiдготовки, прийняття та реалiзацil управлiнських рiшень: теоретичнi тдходи до визначення поняття / А.В. Черноiваненко // Актуальнi проблеми розвитку управлшських систем: досвiд, тенденцп, перспективи ^¡рник тез IV студентсько! науково-практично! конференцп, 23 квiтня 2009 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/conf/2009-1/doc/35.pdf.
54. Шквiр В.Д. Iнформацiйнi системи i технологи в облжу: практикум: навч. посiб. для вузiв / В.Д. Шквiр. - К.: Знания, 2007. - 439 с.
55. Щерба С.П. Фiлософiя: навч. поаб. для студ. вищ. навч. закл. / С.П. Щерба, В.К. Щедрiн, О.А. Заглада; за заг. ред. С.П. Щерби. - К.: МАУП, 2004. - 216 с.
56. ЮНИСИСТ (Межправительственная программа международного сотрудничества в области научно-технической информации) [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. twirpx.com/file/696047.
57. Shirky C. Ontology is Overrated: Categories, Links, and Tags. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.shirky.com/writings/ontology_overrated.html.
Надано до редакци 23.04.2014 Бiляченко Олена Леонщвна / Olena L. Biliachenko
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
1нформацшш ресурси в системi бухгалтерского обтку: гармотзащя понять та категорш [Електронний ресурс] / О.Л. Бiляченко //Економжа: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 4 (14). — С. 170-179. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n4. html
