CC BY
13Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 23 (62). 2010. N° 2. С. 161-165.
УДК 930.1
1НФОРМАТИЗАЦ1Я ЯК ГОЛОВНА 1ДЕЯ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛ1ТТЯ
Найдьонов О.Г.
1дея тформатизацИ сусптьства разом з нацюнальною i iндустрiальними iдеями е ведучою для розвитку укратського сусптьства в третьому тисячолiттi. 1нформатизащя мае пiдкрiплюватися iнтелектуалiзацiею кожног людини i сусптьства в цтому.
Ключовi слова: тформатизащя, тформатика, 1нтернет.
Предмет дослщження - процес шформатизаци суспшьного життя. Мета дослщження - розкрити важливють шформатизаци украшського суспшьства, шдкршлену проникненням штелекту в ус галузi життя людини i суспiльства.
Нам випала щкава доля - жити на початку третього тисячолотя вiд Рiздва Христового. Чим же примiтна наша доба? Можливо вона характерна лише подальшим розгортанням тих процесiв, що беруть свiй початок в попередш часи? Чи все ж таки наша доба докоршно вiдрiзняeться вщ попереднього iсторичного перiоду розвитку людства, вiд попереднiх тисячолiть? Так, вiдрiзняeться зростанням ролi iнформацiйних ресурсiв суспшьства.
З кожним днем 1нтернет поступово стае усе бшьш багатогранним i унiверсальним iнструментом шформатизаци. Iнформацiйно-технологiчнi досягнення дшсно дозволили зв'язати багато регюшв планети «стискуючи простiр i час». Люди проводять все бшьше i бiльше часу в Iнтернетi, використовуючи цей ресурс в будь-якiй област дiяльностi: вiд покупки продуктiв харчування до скоювання злочинiв. Значення шформаци зростае з кожним днем. 1нформатизащя торкнулася майже всiх сфер дiяльностi людини. У зв'язку з цим, нам, що живуть на рубежi столт i тисячолiть, повезло стати свщками грандiозних змiн, результатом яких стала поява, обробка i засвоення не бачених рашше обсягiв знань. На нас обрушився iнформацiйний потш. За пiдрахунками вчених, на перше подвоення знань було потрiбно 1750 роюв (тобто вiд початку нашо! ери до 1750 року), друге подвоення сталося вже до 1900 року, а трете до 1950 року. Тобто за якихось швстолотя об'ем шформаци збшьшився у 8-10 разiв! Надалi обсяги знань подвоювалися з ще бiльшою швидкiстю: спочатку з рiзницi в 10 роюв, потiм в 5 рокiв, а з 1991 року - щорiчно! Вражае з якою швидкiстю подвоюеться iнформацiя сьогоднi. Цi данi свщчать про початок переходу суспiльства в шформацшний перiод свого розвитку.
Проблемi шформатизаци суспшьства, окремих його галузей присвячено чимало наукових дослщжень. Дослiдникiв цiкавлять дефшщи iнформацiйного суспiльства: людина, И права, шформащя, iнформатика, iнформатизацiя, телекомушкаци, штелектуальна власнiсть, лiцензування, сертифiкацiя, економiка, ринок, юриспруденщя [1], можливостi шформатизаци [4], шформацшш технологи в дослiдженнi складних об'екпв [5], що потрiбно вщнести до шформацшно! продукци та специфшу iнформацiйного ринку [8], iнформатизацiя в контекст фшософсько-методологiчного дослiдження шформатики [10], iнформатизацiя процесiв
Найдьонов О.Г.
удосконалення телекомушфшацшних канашв автоматизованих систем переробки шформаци й управлшня [9] тощо. Грунтовно до ролi шформатизаци в життi украшського суспiльства i особливо у третьому тисячолiттi пiдiйшли у свош пращ Ю.М. Канигiн та З.Ю. Ткачук [7]. Тема шформатизаци суспiльства настшьки багатогранна, що цi та iншi зрзки наукового пошуку украшських науковщв не вичерпують усiх аспектiв ще1 проблеми. Поза увагою наукових розвщок залишилася тема важливостi шформатизаци сустльства в третьому тисячолiттi оперта на сучасш факти i особливостi юторичного етапу.
Значення ще1 шформатизаци для сучасно! ютори можна продемонструвати на приклад вiйни у 1991 рощ в Перськш затоцi. Багато вшськових i полiтикiв тодi заявило, що Радянський Союз програв третю св^ову вiйну. Програв вiн цю вшну через використання захiдними союзниками «ново1 шформацшно1 збро1». Ми були свщками перемоги iнформацiйних технологiй в «третш свiтовiй вшш». Союзники в Перськш затощ за тиждень розгромили мшьйонну iракську армiю, за якою вшею своею потугою стояв вiйськово-промисловий комплекс Радянського Союзу. Втративши декiлька десятюв солдатiв, союзники остаточно довели свою вшськову перевагу.
В чому суть шформатизму? В чому його сила? Який вплив щей шформатизму на подальшу долю Укра1ни? «Суть iнформатизму полягае в його здатносп створювати мехашзми перетворення знання в матерiальну силу, в товар, без якого неможливе сучасне матерiальне виробництво, - пишуть Ю. Канигiн та З. Ткачук. -Разом з катталом, сировиною та енерпею знання е виршальним чинником високих технологiй. Для того, щоб звiльнити людей вiд рутинно1 роботи з високими затратами мшерально1 енерги, збiльшити 1хн1й iнформацiйний достаток, суттево покращити комфорт, продовжити 1хне життя i захистити !х вщ тероризму i тоталiтаризму, потрiбнi новi знання i новi ще1 реформування сустльства» [6, с. 93]. Ключовою проблемою держави стае не лише контроль за матерiальним виробництвом, а формування оргашзованого шформацшного ринку, ринку знань, як форми св^ового штелектуального ринку.
Товари для нового ринку знань творить наука, освга, зв'язок, охорона здоров'я, управлшня, книжково-газетна iндустрiя, електронно-шформацшне машинобудування та iндустрiя програмного забезпечення. В передових iнформатизованих крашах в цих галузях зайнято понад 60% населення, яке працюе. Знання зробилися найвищою цiннiстю сучасно1 цившзацл. Свiтовий ринок вiдчувае величезний попит на товари шформацшно1 iндустрil. Це в першу чергу «м'яка» комп'ютерна продукщя, рiзнi комп'ютернi програмнi забезпечення, теле- та вщеофшьми, комп'ютернi ^ри та навчальнi програми, енциклопеди, тдручники [3]. Це технiка для створення i використання iндустрil знань, починаючи вщ конторських меблiв, приладдя, паперу, магштних платiвок, стрiчок, дискiв та шших носив для вiдео та звукозапису i закiнчуючи рiзноманiтним устаткуванням зв'язку та телекомушкацш.
На внутршньому та зовнiшньому ринку набули величезного попиту iнформативнi продукти побутового рiвня. Це рiзнi платнi iнформацiйнi послуги вщ реклами до електронних газет, журналiв, електронно1 пошти, електронних навчальних закладiв, телеконференцiй, рiзноманiтна торгова, туристична, комунальна iнформацiя, довiдки про вакантш робочi мiсця, бiлети на транспорт, замовлення в готелях, корисш поради тощо.
1нформатиза^я як головна iдея третього тисячолiття
Це досить с^ощене yявлення ^о сучасний pинок iнфоpмацiйниx iндyстpiй, але воно дае можливють досить точно визначити пpiоpитети в pефоpмyваннi сyчасноï pинковоï економiки. На жаль, в пpогpамниx докyментаx yкpаïнськиx pефоpматоpiв поки що не зpоблено наголос на ствоpеннi iндyстpiï iнфоpмацiйного pинкy. Недосконала законодавча база з цього питання. Хоча ця галузь не пpосто самоокyпна, що доказано досвщом заpyбiжниx деpжав, а здатна ^иноси™ великi пpибyтки.
Iнфоpматизацiя тюно пов'язана з iнфоpматикою як галуззю знань.
Теpмiн «iнфоpматика» в У^аш почав вживатися для визначення науки, що оxоплюе ЕОМ та ïx викоpистання y пpоцесаx пошуку, обpобки i пеpедачi не лише наyково-теxнiчноï, а взагалi будь-яко1' соцiальноï iнфоpмацiï. Це не лише pозшиpюе ^едмет iнфоpматики, а й пpизводить до юнування паpадигм «двоx iнфоpматик» i дискусп щодо ïx методологiй, особливо теpмiнологiï (вживання такиx теpмiнiв, як машинна iнфоpматика, метаiнфоpматика, велика i мала iнфоpматика та iншиx). ^оду^^ний внесок в дискyсiю зpобили вчеш кшвсько1" (Ю.М. Канигiн, Г.1. Калитич, О.О. Коpiнний i iншi) i львiвськоï (С.Й. Вовканич, С.М. Звежинський, Е.П. Семенюк) шкiл.
На пошук концепцiй iнфоpматики впливали певнi сощальш замовлення, стимyльованi досягненнями наyково-теxнiчного i суспшьного пpогpесy. Можна видiлити таку послiдовнiсть цього поступу: експоненцiальне зpостання iнфоpмацiï, pозвиток наyково-iнфоpмацiйноï дiяльностi та автоматизованж систем yпpавлiння; кiбеpнетизацiя та pоботизацiя тpyдовиx пpоцесiв; iнфоpматизацiя суспшьнж пpоцесiв та комп'ютеpизацiя пpацi, навчання тощо; iнтелектyалiзацiя сyспiльства i твоpення дyxовно-iнтелектyального потенцiалy нацiï в yмоваx дyxовно-кyльтypного вiдpодження та деpжавноï незалежносп Укpаïни.
Iнтелектyалiзацiя сyспiльства комплексно оxоплюе попеpеднi стани, бо включае таю тpи напpямки: iнтелектyалiзацiя машин (ствоpення ЕОМ з елементами штучного штелекту), iнтелектyалiзацiя людського фактоpy (удосконалення нащонально1' освiти, науки, пiдвищення пpофесiоналiзмy i iнфоpмацiйноï кyльтypи) i iнтелектyалiзацiя суспшьного сеpедовища (фоpмyвання соцiального замовлення, ефектившсть сyспiльниx комyнiкацiй i pозвиток сощально1' iнфоpматизацiï) [2, с. 163]. Однак в yмоваx деpжавотвоpення в У^ам iнтелектyалiзацiя сyспiльства i твоpення дyxовно-iнтелектyального потенцiалy нацiï, що необxiднi для ïï виживання та pозвиткy, не вичеpпyють такиx важливиx компонентiв цж пpоцесiв, як дyxовне вiдpодження наци, повеpнення ïï сyспiльноï пам'ятi, штелекту, мовноï iдентичностi в т. ч. i на piвнi пpогpамного забезпечення тощо. У цьому зв'язку можна вгати спpоби yкpаïнськиx вчениx повеpнyти iнфоpматикy саме до циx ^облем [6].
Теpмiн iнфоpматика пеpебyвае ще y становленнi i заpадити тут може лише новий тдмд до нього, тобто нова паpацигма як система новиx знань та методологш, новиx мiж ними зв'язюв. В пpотилежномy випадку теpмiн iнфоpматика буде визначати не науку, а сукупшсть теxнiчниx засобiв та сфеpy ïx застосування y системi piзниx iнфоpмацiйниx пpоцесiв. Тому дедалi бшьше вiдчyваеться об'ективна потpеба ствоpити yнiвеpсальнy паpадигмy соцiальноï iнфоpматики як науки ^о iнфоpмацiю y ïï ш^окому pозyмiннi, тобто y всix ïï видаx та пpояваx. С.Й. Вовканич зазначае: «Йдеться пpо шиpоке pозyмiння iнфоpмацiï як феномену не лише штелектуатзаци чи, pадше, гyманiзацiï кожного суспшьства, а його елiтаpизацiï та дужвному pозвитковi як якiсномy pозмаïттю людського pодy, де певне твоpче начало надаеться
Найдьонов О.Г.
шформащйному ресурсу та потенщалу, ядру наци, и духу, iнтелекту, культура трацицiям, творчiй активностi тощо» [2, с. 167].
1нформатизащю потрiбно шдкршлювати iнтелектуалiзацiею життя. Потрiбна нова парадигма сощального розвитку: суспiльство, народ треба уподiбнити до единого людського оргашзму з його психiкою, пам'яттю, штелектом. I потрiбно нам застосовувати науку про штелект наци. Мова йде не про фiзичну, а про структурну подiбнiсть (iзоморфiзм) соцiального i людського феноменiв. Треба говорити про «мiзкоподiбнi» структури i механiзми, яю властивi етносам, як i взагат соцiумам.
1нтелект - не просто свщомють чи самосвiдомiсть людини чи народу. 1нтелект -те, що пiдносить рiвень свiдомостi, робить його конструктивним i творчим, перетворюе натовп в етнос, котрий творить свою юторда. У цьому плат набуття Украшою державностi - вирiшальний крок по шляху штелектуатзаци. Iнтелектуалiзацiя етносу. И кшцева мета - краще задiяти здоровий глузд i штелект кожно1 особистостi, направити його в конструктивне русло оновлення самого вигляду народу, яюсно наростити штелектуальну мщь наци, надавши в И розпорядження iнформацiйнi ресурси всього людства.
1дея шформатизаци тiсно пов'язана з нацюнальною iдеею та iдеею iндустрiалiзму. В чому суть нацюнально1 ще1 та нацюнатзму? Коротко И можна сформулювати як прагнення людини i народу до свободи, як пол^ично1 так i економiчноl. Нацiоналiзм не терпить тирани нi над нацiею, ш над особистiстю, тому вiн так легко припадае до душi поневолених людей. Вiн однаково зрозумiлий для людей рiзних релiгiй, бо вщстоюе головну прикмету божого творiння, як ютоти вiд народження вшьно1. Нацюнальна iдея, яка постiйно кликала украшщв до волi, привела нас до незалежносп. Вона зумiла створити в нас достатньо суспшьно1 енерги та сили, щоб вперше за шють столiть примусити наших великих сусадв без насильства признати нас вшьним народом в наших етнiчних кордонах, допомогла позбутися тирани i дала можливють нам самим вирiшувати власну долю. Пiсля виникнення укра1нсько1 держави проблеми розвитку украшсько1 ще1 набули нового змюту i, зрозумiло, ново1 гостроти. В нових умовах нащя повинна створити таку укра1нську щею, яка дозволить нам увiйти в коло великих народiв свiту, об'еднатися довкола ново1 мети i витворити могутню енерпю для И здшснення.
Отже, нацiональна iдея виробляе колективну енерпя для модернiзацil суспiльства. По якш програмi нацil проводять цю модершзащю? На це питання вщповщають iдеl iндустрiалiзму (та iнформатизацiя суспшьства). Про iндустрiалiзм можна сказати, що вш дуже збiльшив матерiальнi засоби та матерiальний достаток людини, яю допомагають !й стати бiльш вшьною в сво1й вiковiй залежностi вщ природи. Вiн розширив можливостi вибору для людини, дав !й динамiзм.
Висновок. Людство увiйшло в епоху, коли шформатизащя суспiльства, як колись його шдус^атзащя, виступае визначальним критерiем соцiального розвитку. Майбутне, за вшма прогнозами, вимальовуеться далеко не в рожевому св™^ а як суворий свщ у якому «мiсце тд сонцем» кожно1 кра1ни, кожного народу буде визначатися не lхнiм бажанням i не розмiрами територil, кшьюстю жителiв чи потужностями у виробницга чавуну i цементу, а сшввщношенням iнтелектуальноl моцi, творчими потенцiями суспшьних систем. Диктувати сво! умови будуть штелектуально сильнi кра1ни i народи.
Перспективи подальших розвiдок у даному напрямi лежать у дослiдженнi дiалектичноl взаемодil нацiональноl iдеl, iдеl iндустрiалiзму та iдеl iнформатизацil
1нформатиза^я як головна 'дея третього тисячолiття
сустльства. 1нформатизащя виступае потужним шструментом шдустр1ал1заци краши та високоефективного функцюнування нацюнальнох ще!.
Список лггератури
1. Брижко В.М., Гальченко О.М., Цимбалюк В.С., Орехов О.А., Чорнобров А.М. 1нформацшне суспшьство: Дефшщи: людина, li права, шформацш, шформатика, шформатизацш, телекомушкацп, шгелектуальна власшсть, лщензування, сертифжацш, економжа, ринок, юриспруденщя / В.М. Брижко, О.М. Гальченко, В.С. Цимбалюк, О.А. Орехов, А. . Чорнобров. - К.: 1нтеграл, 2002. - 220 с.
2. Вовканич С.Й. Духовно-шгелектуальний потенщал Украши та ii нацюнальна щея / С.Й. Вовканич. - Льв1в: Видавництво ЛБА, 2001. - 540 с.
3. Гавловський В.Д., Калюжний Р.А., Цимбалюк В.С., Ящуринський Ю.В., Гуцалюк М.В. 1нформатизащя управлшня сощальними системами: Орган1зац1йно-правов1 питання теорп i практики: Навч. помб. / Д. Гавловський, Р.А. Калюжний, В.С. Цимбалюк, Ю.В. Ящуринський, М.В. Гуцалюк. -К.: МАУП, 2003.-332 с.
4. Зайцев М.Г. Можливосп шформатизаци / М.Г. Зайцев. - К.: Т-во «Знання» Украши, 1991. - 32 с.
5. Информационные технологии в испытаниях сложных объектов: методы и средства / В.И. Скурихин, В.Г. Квачёв, Ю.Р. Валькман, Л.П. Яковенко; [Отв. ред. Египко В.М.]. - Киев: Наук. думка, 1990. - 320 с.
6. Канигш Ю.М. Теоретична iнформатика i когнитивна етно-соцiологiя: Репр. наук. доп. / Ю.М.Канигш - Кшв: 1нститут соцюлогй АН Украши, 1992. - 26 с.
7. Канигш Ю.М., Ткачук З.Ю. Укра1нська мрiя / Ю.М. Канигш, З.Ю. Ткачук. - К.: Лексикон, 1996.- 152 с.
8. Коломiець Г.С., Маньковський А.Л. 1нформацшна продукцш: ринок, маркетинг, тдготовка кадрiв / Г.С. Коломiець, А.Л. Маньковський. - К.: Либвдь, 1991. - 176 с.
9. Корншовська Н.В. 1нформатизащя процес1в удосконалення телекомунiфiкацiйних каналiв автоматизованих систем переробки шформаци й управлшня: Автореф. дис. канд. техн. наук: 05.13.06 / Херсонський держ. техшчний ун-т / Н.В. Корншовська. - Херсон, 2004. - 20 с.
10. Онопрiенко М.В. 1нформатизащя в контекста фшософсько-методолопчного дослiдження шформатики: Автореф. дис. канд. фшос. наук: 09.00.09 / Кшвський нацiональний ун-т iм. Тараса Шевченка / М.В. Онопрiенко. - К., 2006. - 16 с.
Найдёнов А.Г. Информатизация как главная идея третьего тысячелетия // Вчеш записки Тавршського национального ушверситету iм. В. I. Вернадського. Серш: Фiлософiя. Культурологш. Полiтологiя. Соцiологiя. - 2010. - Т. 23 (62). - № 2. - С. 161-165.
Идея информатизации общества вместе с национальной и индустриальными идеями является ведущей для развития украинского общества в третьем тысячелетии. Информатизация должна подкрепляться интеллектуализацией каждого человека и общества в целом.
Ключевые слова: информатизация, информатика, Интернет.
Naydyonov O.G. Informatization as main idea of the third millennium // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Philosophy. Culturology. Political sciences. Sociology. - 2010. -Vol. 23 (62). - № 2. - P. 161-165.
Idea of informatization of society together with national and industrial ideas is by an anchorwoman for development of Ukrainian society in the third millennium. Informatization must refresh oneself penetration of intellect in all industries of life of man and society.
Keywords: informatization, informatics, Internet.
Поступило в редакцию 13.10.2009
