CC BY
19
УДК 619:615.9:615.9
Демняк О.О., астрант © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С.З. Гжицького
ВПЛИВ ХЛОРУ НА ОРГАН1ЗМ ТВАРИН I ЛЮДЕЙ
У робот1 еисетлено актуальтсть дослгдження еплиеу хлору на оргашзм теарин I людей.
Ключо^^ слова: хлор, теарини, природне середоеище.
Для людей i тварин бюсфера е середовищем проживання та джерелом природних ресурЫв. Господарська дiяльнiсть людей, бю- i геохiмiчнi процеси призводять до забруднення навколишнього середовища. Хiмiчнi елементи, важю метали розсiюються у атмосферi та можуть iнгаляцiйним шляхом переходити в оргашзм тварин. Продукщя скотарства, як м'ясна, так i молочна, е щнним продуктом харчування людини. Органiзмом людини засвоюеться до 95% поживних речовин, яю надходять з молоком i м'ясом. Дуже важливу роль у формуваннi якост продукци вiдiграе спосiб утримання тварин, !х забезпеченiсть якiсними кормами, вщповщний екологiчний стан територп господарства та загальна ветеринарна профiлактика [3]. Зараз 88% харчово! енергп людству дае ршля, близько 10% припадае на пасовищш екосистеми i близько 2% на - Св^овий океан. Тому будь-яю негативнi впливи на стан екосистеми достатньо швидко вiдбиваються на забезпеченш бiологiчними ресурсами [5]. В поняття екологiчностi сiльськогосподарського виробництва входить весь технолопчний процес одержання продукци як рослинництва, так i тваринництва, И переробки, збер^ання i доставки до споживача, та зворотнш вплив самого виробництва на середовище. Яюсть продукци визначають як сукупнiсть властивостей, як обумовлюють И здатнiсть задовольняти певнi потреби вiдповiдно до призначення. Ввд якостi харчових продуктiв залежить здоров'я та життездатнiсть людини. Продукти тваринництва належать до категори бшьш цiнних продуктiв харчування [2]. Для визначення придатностi споживання продукци тваринництва важливу роль ввдграють органолептичнi показники - зовшшнш вигляд, колiр, смак, запах, консистенщя. Гiгiенiчнi i токсиколопчш показники визначають ступiнь нешкiдливостi продукту щодо патогенних мiкроорганiзмiв, ксенобiотикiв, без перевищення встановлених гранично допустимих рiвнiв токсичних елементiв (ртуть, свинець, кадмш, миш'як, мiдь та олово), пестицидiв, нiтритiв, нiтрозамiнiв, а також мжотоксишв, антибiотикiв, гормональних препаратiв та радюнуклвдв [9].
Якщо режим утримання та годiвлi тварин в умовах конкретного господарства можна вщпрацювати i ч^ко дотримуватись з метою недопущення або усунення негативного впливу технологiчного чинника, то неналежний стан
© Демняк О.О., 2011
навколишнього середовища не завжди тддаеться корекци. Забруднення природного середовища - це таке привнесення в геосистему рiзних речовин i сполук, за якого перевищуються гранично допустимi концентраций а отже, i рiвновага геосистеми [5]. Лише за останш 17 рокiв внесення мiнеральних добрив на гектар орно! землi зросло в Укра!ш (в перерахунку на 100% вмiст поживних речовин) з 65,1 до 157,4 кг. Поруч i3 цим не меншу тривогу викликае питання кшькост i якостi води та збшьшення масштабiв водопостачання. Саме сiльськогосподарська дiяльнiсть людей, пов'язана з рiльництвом, не е такою безпечною для навколишнього середовища, адже пiдвищення iнтенсивностi мехашчного обробiтку грунту порушуе його мшроструктуру, негативно позначаеться на врожайностi i стимулюе ерозiю [3]. «Вагомий» внесок у попршення природного стану зовшшнього середовища внесла i хiмiзацiя сшьського господарства, застосування засобiв захисту рослин, боротьби з бур'янами i т. д.[1]. Розповсюдження пестицидiв у навколишньому середовищi вiдбуваеться як фiзичним, так i бiологiчним шляхом. Бiологiчним шляхом -вщбуваеться розсiювання пестицидiв пов^ряними потоками в атмосферi та поширення через водотоки на великi вщсташ. Фiзичним шляхом - вiдбуваеться перенесення живими оргашзмами по харчовому ланцюгу. 1з просуванням органiзмiв до вищих ланок харчового ланцюга, концентраци шкщливих речовин зростають, нагромаджуючись у внутршшх органах, переважно у печiнцi i нирках. Одним iз найбiльш шкщливих речовин е хлор (Cl) [6], який потрапляе в оргашзм тварин при пощанш ними рослин, в яких е збшьшений його вмют. Останнiй, необхiдний для утворення кисню в процесi фотосинтезу, але для розвитку рослин необхiдними е досить малi його концентраций проте якщо господарства та зони випасу велико! рогато! худоби знаходяться поблизу пщприемств, яю у сво!й технологи використовують Cl, це зокрема хiмiчна, текстильна, фармацевтична, а у нашому випадку целюлозо-паперова, то вмiст хлору на пасовищах е збiльшеним. Джерелом надмiрного надходження цiе! речовини у природне середовище е Жидачiвський целюлозо-паперовий комбшат (ЦПК) у Львiвськiй областi, а це може призвести до отруення тварин. Хлор належить до сильнодшчих токсичних речовин - це газ жовто-зеленого кольору з рiзким запахом, важчий за пов^ря в 2,5 раза. Конденсуеться в рщиш при температурi 340°С, розчиняеться у водi та деяких органiчних розчинниках та добре адсорбуеться активованим вугiллям. Створюе нестiйке швидкодiюче вогнище. Використовують Cl для хлорування води, вiдбiлювання тканин, паперу, для виготовлення отрутохiмiкатiв, виробництва HCl [4]. До органiзму хлор потрапляе через органи дихання, слизовi оболонки та подразнюе !х. До первинних запальних проявiв зазвичай додаеться вторинна шфекщя. Гостре отруення розвиваеться майже одразу. При вдиханш середшх i низьких концентрацiй хлору з'являеться тиск i бiль у грудях, сухий кашель, прискорене дихання, задишка, рiзь в очах, сльозотеча, тдвищення вмiсту лейкоцитiв у кровi, тдвищення температури тiла, що часто призводить до бронхопневмони, токсичного набряку легень, депресивних сташв, судом. У легких випадках одужання настае через 3-7 дiб. Як прояв вiддалених наслщюв спостерiгають
катари верхшх дихальних шляхiв, рецидивний бронхщ пневмосклероз, можлива активiзацiя туберкульозу легень [9].
Клмчний прояв подразнюючо1 ди хлору виявляться при концентраци 0,01 г/м3, а вдихання високих концентрацiй протягом 10-15 хв може призвести до розвитку хiмiчного опiку легень. Вдихання парiв у концентраци 0,1 г/м3 небезпечно для життя [8]. При шгаляцшних шляхах надходження хлору в дуже високих концентращях, причиною смертi протягом декшькох хвилин можуть стати шоковий стан, спричинений хiмiчним опiком, ураження дихального та судинно-рухового центрiв або рефлекторна зупинка дихання та спазм голосово1 щiлини. Надзвичайно небезпечними е речовини iз слабкою припiкаючою дiею, це зокрема хлорид фосфору, хлорид арки. Вдихання парiв хлориду фосфору протягом декшькох хвилин у концентраци 0,08 - 0,15 г/м3 призводить до гострого отруення [7].
У розвитку штоксикаци оргашзму сильно дшчими отруйними речовинами (СДОР) видшяють 4 перюди: перюд контакту; прихований перiод; перюд токсичного набряку легень; перiод ускладнень. Перiод контакту особливо сильно виражений при отруеннi речовинами, якi володшть припiкаючою дiею. При ди отрут у невеликих концентращях симптоми штоксикаци розвиваються тсля прихованого перюду, тривалшть якого може становити вiд 1 до 24, а школи до 48 годин. Основш прояви третього перюду -це розвиток токсичних ринофарингтв, ларинготрахетв, кон'юнктивiтiв. При легких отруеннях [2] спостер^аеться поява токсичних бронхтв, при отруеннi середнього ступеня - токсичних пневмонiй, а при тяжких отруеннях -токсичного набряку легень. Крiм того, у клмчнш картиш штоксикаци виникають i iншi порушення у виглядi постiнтоксикацiйного астешчного синдрому з вегетосудинною дистонiею, ознаками меншпзму, мiастенiчним синдромом.
У господарствi, в якому ми проводимо нашi дослщження щодо впливу на органiзм велико1 рогато1 худоби виробничо1 дiяльностi целюлозо-паперового комбшату, дози дано1 хiмiчноl речовини в навколишнього середовищi е невеликими, адже яскравих клiнiчних проявiв ди хлору не спостерiгали.
Тому ми поставили за мету вивчити функцюнальний стан оргашзму велико1 рогато1 худоби фермерського господарства «Межирiччя» Жидачiвського району за впливу еколопчних, гiгiенiчних, технолопчних i сезонних факторiв. Доцiльним, на нашу думку, буде вивчити вплив Жидачiвського ЦПК на гiгiенiчний стан територи господарства, зокрема -грунту i води.
Ще вiдомий гшешст А.К. Скороходько писав, що завданням ппени е усунення або зменшення дil на органiзм негативних факторiв середовища та посилення дil позитивних.
Л1тература
1.Бойчук Ю.Д., Соломенко Е.М., Бугай О.В. Б77 Еколопя i охорона навколишнього середовища : Навчальний посiбник. -2-ге вид.,стер.-Суми: «Унiверситетська книга», 2003. -284с.
2.Ветеринарно-саштарна експертиза з основами технологи i стандартизацн продукпв тваринництва О.М. Якубчак, В.1. Хоменко, С.Д. Мельничук та ш.; За ред.. О.М. Якубчак, В.1. Хоменка. - Ки1в,2005.-800с.
3.Екологiя Львiвщини 1998. Держуправлiння екобезпеки в Львiвськiй областi, 1999.
4.Клiнiчна ветеринарна фармаколопя. Навчальний посiбник. За редакцieю професора О.1. Канюки. - Львiв : ФОП Корпан Б.1., 2008. - 241с. Канюка О.1., Гунчак В.М., Гуфрш Д.Ф., Харiв I.I., Хомик Р.1., Васiв Р.О.
5.М.В.Косенко, О.Г. Малик, Ю.М.Косенко Проблеми екологп.Довщник. Видавництво «Добра справа» Львiв - 2004.
6.Кравщв Р.Й., Колотницький А.Г.,Буцяк В.1. Теоретичнi i лабораторно - практичш основи бiохiмii/Навчальний посiбник. -Львiв. 2006.-298с.
7.<ahref="http// banner. Kiev.ua/cgi-bin/bg.cgi.843968 amp; 58222618 amp; 1"target=-top x img. border.>
8.Баннерная сеть Lux- BN Науково-техшчний прогрес i природокористування. Екологiчнi наслщки науково-технiчного прогресу.
9.Баннерная сеть BANNER.UA Економiка аграрних пiдприeмств. Андрiйчук В.Г. Яюсть продукцii.
Summary Demnyak O.O., post-graduate student Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj INFLUENCE OF CHLORINE IS ON THE ORGANISM OF ANIMAL
AND PEOPLE
Actuality of chlorine is in process reflected on the organism of animal and
people.
Key words: chlorine, organism of animal, natural environment.
Стаття надшшла доредакцИ 4.04.2011
