CC BY
26
Практические рекомендации
Practical Recommendations
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 615.99.036.08 ТКАЧИШИН B.C.
Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца, м. Ки!в
ОТРУвННЯ поздними фенокоалканкарбонових кислот
Резюме. У сmаmmi описат i систематизоват експериментальт i клшчт дат щодо штоксикацш новою групою пестицидiв — похiдними фенокаалканкарбонових кислот.
Ключовi слова: пестициди, похiднi фенокаалканкарбонових кислот, штоксикащя, патогенез, клтчна картина, лкування, експертиза непрацездатностi.
Похщт класу фенокаалканкарбонових (на-приклад, феноксюцтових) кислот (натрieва сшь 4-хлор-2-метилфеноксюцтово! кислоти, дiетанола-мiнна сшь 4-хлор-2-метилфеноксюцтово! кислоти, 2,4-дихлорфеноксюцтова кислота тощо) як пестициди широко застосовуються в сшьському госпо-дарствi у всьому свт та в Укра!т як гербщиди для боротьби з бур'янами переважно зернових культур (пшеницi, ячменю, кукурудзи та iн.) у виглядi водного розчину або порошку [1, 2].
Гранично допустима концентрац1я для натрiе-во! солi 4-хлор-2-метилфеноксюцтово! кислоти для прикладу становить 1 мг/м3.
Це високоселективт для однорiчних та багато-рiчних двосiм'ядольних рослин гербщиди системно! дл. Препарат поглинаеться в основному листям бур'янiв, викликаючи 1х деформацiю та пригтчен-ня процесiв фотосинтезу. Перемiщуючись протягом декшькох годин по всiй рослинi, похщт фенокаал-канкарбонових кислот досягають точок росту, за-вдяки чому гальмують рiст рослин (протягом 2—7 дшв) i призводять до повно! загибелi (через 2—3 тижнi пiсля обробки). Поави залишаються чистими вщ бур'яшв протягом 2—2,5 мiсяця пiсля обробки.
При рекомендованих нормах застосування похщш фенокаалканкарбонових кислот щодо куль-турних рослин фгготоксично! дГ1 не справляють.
Препарат е безпечним для птах1в, дощових черв'якiв, Грунтових мiкроорганiзмiв, бдж1л (обме-ження льоту бджш — 3—4 години, кордонно-захис-на зона — не менше 2—3 км) [1].
Препарати дано! групи належать до 2-3-го класу небезпеки зi слабо вираженими кумулятивними властивостями [1, 2].
Добре розчиняються у водi та спиртi. Стшю у водi та Грунтi.
При потраплянш в органiзм людини похщш фенокаалканкарбонових кислот рiвномiрно розподь ляються в ньому i справляють загальнотоксичну дiю. 1х знаходять у вск внутрiшнiх органах i кровi людини. Видiлення вiдбуваеться в основному з сечею.
Патогенез. Основними напрямками токсично! дл даних гербщвддв на теплокровних е порушення мета-
болiзму ацетил-КоА, що призводить до змш функщ-онування циклу трикарбонових кислот, пщсилення Р-окислення жирних кислот i порушення процесiв окислення й фосфорилювання. Причому дана група сполук порушуе процеси окислювального фосфорилювання, пригшчуючи як транспорт електронiв, так i естерифiкацiю неорганiчного фосфору. Окислю-вальне фосфорилювання при цьому пригтчуеться в бiльшому ступенi, нж процеси тканинного дихання, що веде до часткового роз'еднання процесiв окислення вщ фосфорилювання. Вiдмiчена можливiсть утворення цими гербiцидами холiнових ефiрiв i ви-никнення iмiтаторiв ацетилхолiну, що приводить до порушення холшерпчно! передачь Важливий вне-сок у токсичну дiю пох1дних феноксiалканкарбоно-вих кислот робить !х мембранотоксичний ефект, що проявляеться в порушеннях функцiй iонних кана-лiв, при цьому вiдбуваеться взаемодiя переважно з полярними групами лiпiдiв мембран. Взаемод1я з ль пщним матриксом реалiзуеться в параболiчнiй кон-центрацшнш залежностi безрецепторного впливу даних гербщвддв на М§2+, Са2+-АТФазну активнiсть плазматичних мембран клггин. Доведено iнгiбуючий вплив пестицидiв на стан Са2+-насосу.
В основi формування уражень органiв i тканин цими пестицидами лежить полиропний негативний вплив на органiзм. До найважливших механiзмiв токсично! дГ1 похщних феноксiалканкарбонових кислот на клiтини оргашзму належать порушення енергетичного обмiну, гомеостазу внутршньокль тинного кальцiю, процесiв синтезу бшка i клггинно-го подшу, активацiя вшьнорадикального окислення, пошкодження клггинних мембран, що супроводжу-ються розвитком дистрофiчних, запальних, iшемiч-них, апоптичних, некротичних i надалi фiброзних змш. Страждають мiкроциркуляторне русло та сис-теми, що регулюють гемодинамiку. У результат такого полiтропного впливу на оргашзм порушуеться метаболiзм, структура i функцiя клiтин.
© Ткачишин В.С., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Патолопчна анатомiя. Морфологiчно вщм^ча-еться повнокров'я внутрiшнiх органiв, дистрофiчнi змши в печiнцi, нирках, поперечно-посмугованих м'язах. Збшьшуеться маса нирок [2].
Клшчна картина характеризуеться розвитком го-стрих i хронiчних iнтоксикацiй.
Клiнiчна картина у хворих з гострим отруенням пестицидами визначаеться в основному розвитком неврологiчних порушень. Основнi синдроми, що виникають при отруеннi похiдними фенокаалкано-вих кислот, наведенi в табл. 1.
Для гострих отруень похщними феноксiалкан-карбонових кислот характерним е розвиток вегета-тивних кризiв. Вегетативнi кризи розвиваються за симпатоадреналовим типом. Виникають iз частотою вщ 2—3 разiв на тиждень до 2—3 разiв на добу тривалiстю вщ 20 хвилин до 2—3 годин залежно вщ тяжкостi штоксикаци. При кризах пщвищуеться артерiальний тиск до 170/120 мм рт.ст., виникае та-хiкардiя, озноб, головний бiль, запаморочення, дис-пептичний синдром. Пiсля кризу видшяеться велика кiлькiсть сечi, виникае вщчуття загально! слабкостi.
У перебпу гостро! штоксикаци видшяють три ступеш тяжкостi: легкий, середнiй i тяжкий. У 61ль-шостi випадкiв виявляеться легка й середнього сту-пеня тяжкостi iнтоксикацiя. Нижче наведенi основш критерГi визначення тяжкостi гостро! штоксикаци пох1дними феноксiалканкарбонових кислот.
При легкому ступеш отруення головний бiль мае пульсуючий характер, локалiзований переваж-но в скроневих дшянках, супроводжуеться вщчут-
тям тяжкостi в головi, запамороченням, загальною слабкiстю i слабкiстю в м'язах кшщвок. Вщм^чаеть-ся рiзь в очах, сухiсть i дертя у горль Отруення супроводжуеться вщчуттям онiмiння язика, нудотою, рщше блюванням.
Об'ективно вiдмiчаються iнтенсивна гшерем1я об-личчя, iн'екцiя судин кон'юнктиви i блiдiсть шкiрних покривiв тулуба. Знижуеться артерiальний тиск, рее-струеться брадикардiя, пщвищуеться частота дихання.
При штоксикаци середнього ступеня тяжкост головний бшь стае iнтенсивним. Отруення супроводжуеться запамороченням, рiзкою загальною слаб-кiстю й iнтенсивною слабкiстю м'язiв нижнiх кшщ-вок, р1ззю в очах, сухютю 1 в1дчуттям шкрябання в горл1, 1нод1 осипл1стю голосу, нудотою, багаторазо-вим блюванням, ошмшням кистей 1 стоп. Нередко спостерпаеться короткочасна втрата св1домост1.
Iнтоксикацiя тяжкого ступеня характеризуеться резким зниженням артериального тиску, що супроводжуеться втратою св1домост1, розвиваеться бради-кардiя з екстрасистол^ею. У легенях вислуховуеться велика ыльюсть вологих др^бнопухирцевих хрипев. У цих випадках може наступити смертельний результат. Смерть настае вщ гостро! серцево! недостатносп.
Ураження слизово! оболонки ШКТ 1з розвитком ерозивного гастриту вщбуваеться внаслщок безпосереднього впливу токсичних сполук при над-ходженш, всмоктуванш 1 виведенш !х з организму. Ерози мають вигляд плоских поверхневих утворень 1з геморапчними точкопод1бними включеннями на поверхш.
Таблиця 1. Характеры! синдроми при гострому отруенн1 похщними фенок&алканкарбонових кислот
Синдром XapaKTepHiпрояви
Анемт Гiпохромна
Астеновегетативний Головний бшь, загальна слабшсть, пiдвищена стомлюванiсть, кризи симпато-адреналового типу
Астеноневротичний Лабiльнiсть настрою, дра^вливють, плаксивiсть, в'ялiсть, сонливiсть удень i поганий сон уночi
Больовий Болi в дiлянцi серця (транзиторна кардiалгiя), правому пiдребер'í
Бронхоспастичний Задуха
Вестибулярний Хиткiсть при ходьбу похитування в позi Ромберга, помiрно виражений статич-ний тремор паль^в витягнутих рук, нечiтке виконання координаторних проб
Ппотензивний Зниження або рiзке зниження артерiального тиску
Дегенеративно-дистрофiчних змш Ерозивний гастрит
Диспептичний Нудота, блювання
1мунодепресивний Пригшчення продукцií антитт, утворення автоантигенiв i автоантитiл до них, супреая клiтинного iмунiтету, стимулювання пперчутливост уповiльненого типу
Полшевропа^я Онiмiння дтянки навколо рота, парестезií в кистях i стопах, рiзка слабкiсть у м'язах шн^вок, особливо при ходьбу болючiсть точок виходу нервiв, порушен-ня чутливостi за полiневритичним типом — висок «рукавички» i «шкарпетки»
Подразнення Подразнення шкiри обличчя, губ та слизових оболонок — язика, очей, оргаыв дихання (дертя в горлО
Токсичного гепатиту Зростання активност АЛТ, ЛДГ i меншою мiрою АСТ, зниженням умюту непрямого бiлiрубiну, протромбiну, холестерину, церулоплазмшу, збiльшення розмiрiв печiнки
Токсично! енцефалопати Запаморочення, втрата свщомост^ в'ялiсть, загальмованiсть, сонливють, зниження уваги, мислення, пам'ят^ порушення поведiнкових реакцiй
Токсично! кардюмюпати Брадикардiя з екстрасистолieю, фiбриляцiя шлуночкiв, блокади, аритми, дiастолiчна дисфункцiя лiвого шлуночка, серцебиття
При гострому отруент спостериаеться дисбаланс у системах ПОЛ/АОЗ, що проявляеться бшьшим вм1етом продуктiв перекисного окис-лення л1п1д1в (ПОЛ) i зниженням активностi фер-ментiв системи антиоксидантного захисту (АОЗ) супероксиддисмутази, каталази 1 церулоплазм1ну.
На РЕГ при гострому отруенш виявлет пору-шення церебрально! гемодинамжи, що характери-зуються значною змшою тонусу мозкових судин i пульсового кровонаповнення з переважанням рео-грам гiпотонiчного типу. Гемодинамжа периферич-них судин характеризуеться переважно дистонiч-ним типом порушень.
У структурi бюелектрично! активност мозку по-страждалих осiб зменшуеться питома вага а-ритму i Р-активность В осiб iз токсичною енцефалопапею переважае ЕЕГ з ознаками грубо! дезоргашзацп.
Хронiчна iнтоксикацiя характеризуеться розви-тком синдромiв, наведених у табл. 2.
У бiохiмiчному аналiзi кровi вiдмiчаеться зни-ження вмiсту р-лшопротещв, знижуеться активнiсть ряду оксидаз, шдвищуеться рiвень холестерину кровi.
Дiагностика. Проводиться дослщження сечi на вмiст пестицищв, що е найбiльш ефективним методом дiагностики у першi 24—48 годин тсля отруення.
Лiкування. Перша допомога полягае:
— у виведенш постраждалого на св1же повiтря (на вщстань не менше н1ж за 1000 м вщ джерела впливу пестицидiв);
— промиваннi очей спочатку великою кiлькiстю проточно! води, попм 1—2% розчином гщрокарбо-нату натрш;
— полосканнi порожнини рота i горла проточною водою або 1% розчином пдрокарбонату натрiю;
— знятп ватою або шматком матери пестициду зi шкiри (не втираючи i не розмазуючи), а попм про-миваннi водою з милом.
Постраждалого слщ звiльнити вiд одягу, оскшь-ки вiн може бути забрудненим пестицидом, а також для бшьш вшьного дихання.
При непритомному сташ або втратi свiдомостi показане вдихання нашатирного спирту (на вату де-кiлька крапель), iнгаляцiя кисню, пiдшкiрнi ш'екцп кардiотонiчних засобiв (кофешу 10% — 1 мл, кордь амiну — 1—2 мл).
При пероральному потрапляннi необхщно термь ново промити шлунково-кишковий тракт зондовим або беззондовим методом. На догосттальному етат промивання може бути беззондовим. Постраждалий випивае 2—3 лiтри тепло! води, тсля чого виклика-ють блювання. Цю процедуру повторюють 3—4 рази для максимально повного виведення препарату з оргашзму. Попм дають випити деюлька стаканiв тепло! води з активованим вупллям (iз розрахунку 1 г сорбенту на 1 кг маси тша людини).
На госттальному етат проводиться зондове промивання шлунка, попм необх1дно дати сольове проносне (40 г, або 2 столовi ложки, сульфату маг-нiю на склянку води), зробити високу сифонну ^з-му з гiпертонiчним розчином.
Шсля зондового промивання шлунка хворому призначаеться лужне пиття.
У випадку тяжкого ступеня iнтоксикацiI призначаеться внутршньовенна iнфузiйна терап1я iз вли-ванням розчинiв (фiзiологiчний розчин, сорбiлакт, реосорб1лакт) до 400 мл на добу протягом 5—7 дшв. Одночасно проводяться засоби форсованого дiурезу. Дiуретики застосовують у мшмально ефективних дозах.
Поряд iз загальною детоксикацiйною терапiею при л^ванш отруень похiдними феноксiалканкар-бонових кислот призначають ноотропш, судиннi, вегетотропнi, легю седативнi, мембраностабiлiзую-чi засоби, транквшзатори, антиоксиданти, гепато-протектори, вiтамiни А, С, Е, групи В, АТФ, кокар-боксилазу.
Виявлеш особливосп змiн в iмуннiй системi обумовлюють доцiльнiсть включення у комплексну схему лiкування i реабiлiтацiI iмуномодулюючих за-собiв i адаптогенiв.
Таблиця 2. Характеры! синдроми при хронiчному отруенн1 похдними фенокс1алканкарбонових кислот
Синдром Характернiпрояви
Ангюдистоычний (за типом НЦД) Коливання артерiального тиску з тенден^ею до гiпотонií. При капiляроскопií спастико-атошчний стан капiлярiв
Анеми Зменшення вмiсту еритроци^в i гемоглобiну
Астеновегетативний Головний бiль, загальна слабшсть, пiдвищена стомлюванiсть, стiйкий червоний дермографiзм
Астеноневротичний Безсоння, роздратованiсть
Геморапчний Носовi кровотеч^ блювання з домiшками кровi, зниження протромбшового iндексу
Гiперглiкемiчний Гiперглiкемiя
Дегенеративно-дистрофiчний Мiокардiодистрофiя, зниження маси тша
Диспептичний Нудота, блювання
Лейкемiчний Спочатку лейкоцитоз, який згодом змшюеться лейкопешею. Можливий моноцитоз
Неврит Зорових i кохлеарних нервiв, полiрадикулоневрит
Подразнення Подразнення дихальних шляхiв i шкiри, рiзь в очах
Порушення ритму i провiдностi Брадикардiя
Токсичного гепатиту Гепатит
Хроычно'| нирково! недостатностi Зниження дiурезу
Шкiрний Дерматит, можливий набряк шшри
Хворим з гострим ерозивним гастритом натще призначають теплий вщвар насшня льону, а також 1нг1б1тори протонно! помпи. кр1м того, призна-чають антиоксиданти, що мають вплив на проце-си репарацп та еттелГзацГ! ероз1й та лГнГменти на облетховГй або кукурудзянш олп — внутршньо. Показано проведення симптоматично! терапи (спазмолГтики, прокГнетики).
При порушеннях ритму серця та провщносп проводиться диференцшована антиаритм^чна терашя.
Важливим лжувальним заходом е даета, спря-мована на попередження всмоктування, при-скорення бГотрансформацГ! та елГмГнацГ! пестицидов 1 !х метаболГтГв з организму, активаци мехашзм^в антиоксидантного захисту, зменшення проявив гГпоксГ!. Постраждалим рекомендуеться пити багато р1дини, переважно дегазован гГдрокарбонатнГ мГнеральнГ води. Доцшьно вживання минерально! води поеднувати з вживанням овочевих Г фруктових сок1в. У випадках легкого отруення пестицидами соковою тератею (до 3 л1тр1в на добу) можна повн1стю замшити форсований диурез, а при середньому ступени тяжкосп п1дсилити його ефект. Хворим з легким Г середшм ступенем отруення з першо! доби додають до д^ети страви, що мають пщвищену ентеросорбцГйну спроможшсть та здатнють обволжати слизову обо-лонку шлунково-кишкового тракту (в'язю та слизову каш^ — в1всяну, гречану), овочев^ та фруктов^ пюре (гарбузове, яблучне, бурякове, кабачкове).
Л^кування проводиться симптоматичне та по-синдромне. Специф^чних антидотов немае.
Профтактика. Дотримання ппешчних вимог при практичному застосуванш ше! групи пестицидов, як правило, не супроводжуеться токсичною д^ею на працюючих. На жаль, нередко допускаються груб^ порушення правил техники безпеки 1 недотри-мання заходов особистого захисту, що призводить до розвитку штоксикацш як у ро61тник1в, зайнятих ви-робництвом цих препаратов, так 1 при !х застосуван-н1 у сшьськогосподарськш практиш.
Таким чином, профилактика розвитку отруень цими речовинами полягае у ретельному дотриманш правил техшки безпеки при робота з пестицидами, зокрема:
1. Термш виходу прашвниюв на оброблеш пло-щ1 для проведення мехашзованих ро61т — 3 дш, для ручних ро61т — 7 дшв.
Ткачишин B.C.
Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, г. Киев
ОТРАВЛЕНИЕ ПРОИЗВОДНЫМИ ФЕНОКСИАЛКАНКАРБОНОВЫХ КИСЛОТ
Резюме. В статье описаны и систематизированы экспериментальные и клинические данные относительно интоксикаций новой группой пестицидов — производными феноксиалканкарбоновых кислот.
Ключевые слова: пестициды, производные феноксиалканкарбоновых кислот, интоксикация, патогенез, клиническая картина, лечение, экспертиза нетрудоспособности.
2. Робота проводиться 1з застосуванням засоб^в захисту оргашв дихання, очей та шюри.
3. вс1 роботи повинш проводитися тшьки фах^в-цями 1з захисту рослин, п1д !х контролем, або особами, як1 пройшли спещальну професшну подготовку.
4. Обробку проводити у рашшш та веч^рн годи-ни при швидкосп в1тру до 4—5 м/с.
5. Робочий розчин гербщиду 1 заправка ним об-прискувач^в проводиться на спещальних майданчи-ках, як1 в подальшому пщлягають специальной об-робш.
6. Збер^гання проводиться у специально призна-чених для цього складських примщеннях, у герметичней, без пошкоджень заводськш тар^ при температура в1д м1нус 16 до плюс 40 °С.
7. При пролива препарату на Грунт необхщно акуратно зняти його, помютити в опечатана контей-нери для подальшо! утил^зацп 1 присипати дану зону тском або землею. Забороняеться зливати препарат у водойми 1 канализацию.
8. Транспортування або збер^гання препарату су-м1сно з харчовими продуктами категорично заборо-няеться.
Експертиза працездатност! При гострих отру-еннях похщними фенокаалканкарбонових кислот проводиться стащонарне лжування з видачею листка непрацездатност (тимчасова повна непрацездат-н1сть) до зникнення симптомов штоксикацп. Прогноз при легких 1 середньо! тяжкост iнтоксикацiях в целому сприятливий. За особами, як1 перенесли гостру штоксикацш, проводиться тривале диспан-серне спостереження.
При залишкових наслщках п1сля перенесених тяжких штоксикацш та стшких змшах при хрошч-них iнтоксикацiях пациент направляеться на МСЕК для встановлення групи швалщносп (в основному III група) або вщсотка втрати працездатност^ через професшне захворювання. Непрацездатшсть 1 цьо-му випадку е стойкою частковою.
Список л1тератури
1. Гербитокс [электронный ресурс]. — Режим доступа к ресурсу Mtp://wwwмxc-altai.r•u/mdex.php?optюn=com_content&view =article&id=27&Itemid=33
2. 4-Хлор-2-метилфеноксиуксусная кислота [электронный ресурс]. — Режим доступа к ресурсу http://www.xumuk.ru/ ^р/2/202Мт1
Отримано 18.02.13 □
Tkachyshyn V.S.
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
INTOXICATION BY PHENOXY-ALKANE-CARBOXYLIC ACID DERIVATIVES
Summary. Experimental and clinical data concerning intoxication by a new group of pesticides — phenoxy-alkane-carbox-ylic acid derivatives — are systematized and described in the article.
Key words: pesticides, phenoxy-alkane-carboxylic acid derivatives, intoxication, pathogenesis, clinical picture, treatment, disability examination.
